Механізми реалізації державної політики у сфері цивільного захисту в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми реалізації державної політики у сфері цивільного захисту в Україні

Смирнов О.М., Бугайов А.Ю.

НУЦЗУ

Виходячи з правової основи, основних принципів та завдань ЦЗ. Враховуючи, що об'єктом державного управління виступає підприємство - арсенали, бази та склади артилерійських боєприпасів. Стає питання виконання вимог забезпечення безпеки при виконанні робіт з утилізації артилерійських боєприпасів з метою запобігання НС.

Боєприпаси з минулим терміном зберігання представляють постійну загрозу несанкціонованих вибухів і пожеж, що може приводити до катастрофічних наслідків, зв'язаних із загибеллю людей і непоправним збитком природі.

Виходячи з цього, виникає необхідність швидкого впровадження нових високоефективних технологій утилізації боєприпасів.

Відсутність універсального способу розряджання боєприпасів вимушує фахівців для кожного конкретного типу боєприпасів з урахуванням економічної доцільності і рівня екологічного захисту розробляти свою технологію видалення і переробки ВР.

Процеси утилізації повинні бути екологічно чистими.

При прямому спалюванні на відкритому повітрі або підриву боєприпасів в навколишнє середовище потрапляє велика кількість токсичних оксидів, ціанідів, солей важких металів, діоксину.

Діоксин це глобальні екотоксиканти що володіють могутньою мутагенною імунодепресантною канцерогенною і ембріонтоксичною дією. Вони слабо розщеплюються і накопичуються як в організмі людини, так і в біосфері планети, включаючи повітря, воду, їжу. Величина летальної дози для цих речовин досягає 10-6 г на 1 кг живої ваги, що істотно менше аналогічної величини для деяких бойових отруйливих речовин, наприклад, для зомана, зарина і табуна (близько 10-3 г/кг). Відбувається забруднення повітря, води і ґрунту. Тому технології утилізації повинні виключити отруєння навколишнього середовища.

Підривання може бути рекомендоване як метод знищення боєприпасів з минулим терміном зберігання і що не підлягають демонтажу зважаючи на небезпеку. Використання даного методу достатнє безпечно при дотриманні нескладних правил поводження з вибуховими матеріалами. В той же час підриви на відкритій місцевості можуть створити могутнє навантаження на навколишнє середовище, привести до забруднення повітряного басейну, води, загибелі лісових масивів.

У таблицях 1 і 2 приведені дані термодинамічних розрахунків по складу газоподібних і твердих продуктів, що утворюються, для різних ВР і пальних в процесі їх детонації і відкритого горіння. Видно, що при значному об'ємі знищуваних ВР не можна ігнорувати утворення токсичних продуктів, оскільки їх значна кількість може завдавати реальної шкоди навколишньому середовищу.

Таблиця 1 - Маса компонентів продуктів (кг), що містять вуглець, при детонації 1т ВР

Таблиця 2 - Маса компонентів продуктів (кг) при відкритому спалюванні 1 т речовини

Токсичність газів, що виділяються при вибуху, зазвичай невелика: навіть при вибухах зарядів масою в декілька тонн концентрація їх в повітрі менше гранично допустимою. Лише у безпосередній близькості можливо токсична дія продуктів вибуху на біооб'єкти. Разом з тим інтенсивне і тривале надходження таких газів на певну територію може привести до зміни геохімічних умов (зміні рН природних вод, розкислюванню ґрунту тощо).

При детонації заряду має місце розкид частинок ВР, що не прореагували, мають розмір до 0,1 мм і масу близько 7·10^-6 г.

Екологічний збиток від застосування таких способів не вимагає пояснень, крім того, безповоротно втрачається значна кількість знищуваних матеріальних ресурсів.

Зараз утилізація боєприпасів здійснюється з урахуванням положень Державної цільової оборонної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання, на 2008-2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 р. № 940, зі змінами 29.06.2011 р. № 698.

Пропонується конкретна технологія розбирання артилерійських бронебійних снарядів індексу БМ до наземної артилерії, які не містять у своєму складі вибухової речовини. Такі снаряди особливо недоцільно утилізувати методом підриву (таблиці 3, 4).

Таблиця 3 - Види артилерійських бронебійних підкаліберних снарядів індексу БМ до наземної артилерії, що містять бронебійні сердечники

Таблиця 4 - Вагові характеристики та матеріали, що отримуються при розбиранні бронебійних підкаліберних снарядів, які містять у своєму складі бронебійні сердечники, або демпфер локалізатор, кг

утилізація артилерійський боєприпас

Рис. 1 - 125 мм снаряд БМ12, БМ15 з бронебійним сердечником марки ВН-8 та демпфером локалізатором марки 30ХГСА

Примітка - Хімічний склад бронебійних сердечників (рисунок 2): ВНЖ-90 (W - 90 %; Ni - 7 %; Fe - 3 %); ВН-8 (W - 86,1-85,1 %; Ni - 7,5-8,2 %, С - 5,4-5,7%, О - до 1%); ВН-10 (W - 90 %; Ni - 10 %) -вольфрамо-нікелевий сплав; КВ (Co; W) - карбід вольфраму.

Рис. 2 - Бронебійний сердечник (вольфрамо-нікелевий) ВН-8, ВН-10

Порядок розбирання артилерійських бронебійних підкаліберних снарядів індексу БМ проводиться потоковим методом на арсеналах, базах та підприємствах, які мають ліцензію на право проведення робіт, що пов'язані з утилізацією боєприпасів.

Враховуючи особливість конструкції артилерійських бронебійних підкаліберних снарядів індексу БМ (рисунок 1), пропонується порядок операцій, під час розбирання артилерійських бронебійних підкаліберних снарядів індексу БМ.

Перелік операцій, під час розбирання артилерійських бронебійних підкаліберних снарядів індексу БМ:

Операція № 1. Подача ящиків з артилерійськими бронебійними підкаліберними снарядами індексу БМ до місця випалювання трасерів

Операція № 2. Розкриття ящиків та виймання бронебійних підкаліберних снарядів. Контроль відповідності снарядів (з сердечниками та трасерами) маркуванню на ящиках

Операція № 3. Видача з цеху порожніх ящиків з під артилерійських бронебійних підкаліберних снарядів

Операція № 4. Закладання бронебійних підкаліберних снарядів у пристосування для випалювання. Випалювання трасерів зі снарядів. Контроль на повноту випалювання трасерів

Операція № 5. Закріплення снаряду у станку та зняття мідного обтюрируючого пояска

Операція № 6. Установка снарядів у піч, нагрів снарядів до 150 ⁰С та виймання з пічці. Відділення балістичного та бронебійного (демпфера локалізатора) сердечників від корпусу снаряда

Операція 7. Пакування елементів після розбирання снарядів, пломбування та нанесення маркування на ящики з елементами

Операція № 8. Транспортування до місця складування ящиків з елементами снарядів у цеху. Видача елементів з цеху

Примітка. Для організації потокового методу проведення робіт, під час розбирання снарядів БМ, всього застосовується 14 складальника боєприпасів (працівника).

Висновки

Таким чином, обґрунтована доцільність проведення робіт з утилізації артилерійських бронебійних підкаліберних снарядів індексу БМ до наземної артилерії. Розроблений порядок виконання операцій при розбиранні снарядів, з урахуванням конструктивних особливостей різних калібрів снарядів. Визначена кількість елементів, та матеріали, які отримуються під час утилізації артилерійських бронебійних підкаліберних снарядів індексу БМ до наземної артилерії.

Список літератури

1. Постанова КМ України від 7.06.06 р. № 812 в редакції постанови КМ України від 16.06.10 р. № 469 «Порядок утилізації ракет, боєприпасів і вибухових речовин». - К., 2010 р. - 13 с.;

2. НПАОП 29.6-1.01-07 (наказ Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду від 12.03.07 р. № 45 «Правила безпеки під час утилізації звичайних видів боєприпасів») - К., 2007 р. - 25 с.

Размещено на Allbest.ru