Озброєння давніх іранців за текстами Молодшої Авести: дистанційна зброя
Аналіз та опис молодоавестійської лексики, пов'язаної з термінологією дистанційної зброї давніх іранців. Виявлення широкого спектру її диференційованості. Нові тлумачення й уточнення до семантики sruuï.staii, tiyräqhö, aqhüastaiiö
| Рубрика | Военное дело и гражданская оборона |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.09.2020 |
| Размер файла | 28,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Озброєння давніх іранців за текстами Молодшої Авести: дистанційна зброя
Г. Вертієнко
Подано аналіз молодоавестійської лексики, пов'язаної з термінологією дистанційної зброї давніх іранців - луком і стрілами. Виявлено широкий спектр її диференційованості. Запропоновано нові тлумачення й уточнення до семантики низки термінів: sruuп.staii- (позначення рогового хвостовика стріли); tiyrдqhц-, aqhь- (позначення кістяних накладок на плечі лука); astaiiц- (позиція рук при натягуванні лука в чотири ліктя); arazazi- (метафора стріли); danuuaratan- (метафора тятиви).
Ключові слова: Молодша Авеста, термінологія, зброя, лук, стріли, наконечники. молодоавестійська лексика дистанційна зброя
In paper is provided the analysis of the Young Avestan lexis connected with the terminology of the distant weapon of Ancient Iranians - bow and arrows. The wide range of its differentiation is revealed. The new semantic interpretations and additions are offered to several terms: sruur.staii- (designation of a horny shaft of an arrow); ttyraghц, aghы- (designation of bow tips); astaiiц (the position of four cubit length of bow pull); arazazi- (metaphor of an arrow); Sanuuaratan- (metaphor of a bow-string).
Keywords: Young Avesta, terminology, weapon, bow, arrows, arrowheads.
Дистанційною зброєю дальнього бою служив, насамперед, лук зі стрілами, що входив до озброєння як осілих, так і кочових іранців. Термінологія, що пов'язана із цією зброєю, і досі має низку дискусійних питань, що спонукає до повторного звернення до текстів Молодшої Авести, які зберегли відповідну лексику.
Найбільш цитованим текстом, що має стосунок до озброєння, є Відевдат 14, 9, де йдеться про лук danuuar-, форма та матеріал якого не уточнені. Натомість, коли описують вміст колчану, то зазначають кількість та матеріал наконечників, однак яких саме, у тексті не подано:
... tOiriia Яanuuare/ puxцa zaлnSus/ mat akana
/ mat drisqs aiiц.ayrдis ...
... четвертий лук, п'ятий пояс із колчаном,
із тридцятьма залізними наконечниками ...
Термін aiiц.ayrдis[11, Kol. 162; 17, с. 268; 6, c. 265] має не зовсім однозначне розуміння, на що можуть вказувати інші переклади, що наводять для першої частини слова більш крихкий матеріал, наприклад, мідь [13, с. 169; 20, с. 66; 3, c. 72]. Навряд чи можна погодитись із перекладом aiiц-як бронза [8, c. 146-147]. З огляду на те, що схожий компаундний прикметник дyoagrayд характеризує наконечник зброї у Рігведи Х, 99, 6, якою Тріта подолав кабана [17, с. 268] і те, що лише залізним знаряддям можна вбити таку тварину [4, c. 141, 145146], то це спонукає до прийняття тлумачення aiiцяк заліза. Відповідно, акцентуація в тексті на наконечни ках, а не на самих стрілах і спричинила відсутність терміна "стріла" в цьому контексті.
Наступний випадок вживання danuuar-зафіксовано в контексті зі стрілами (термінологію яких розглянемо нижче) у Відевдаті 17, 9 (рефрен 17, 10):
... danuuaraca isauuasca erezifiiц.parena ...
... луками і стрілами з орлиним пером ...
Іншим джерелом, що демонструє відмінну форму закінчення вищезазначеного терміна є Яшт 10, 39:
... isauuascit aлsqm erezifiiц.parena
/hudaxtat haca danuuanдt/jiia.jatдqhц vazemna ...
... стріли прямують з орлиним пером,
з їхніх добре-тягнутих луків,
де тятиви віддача рухлива ...
Слово jiia.jatдqhцпропонувалося розуміти як прикметник "та, що швидко летить / вражає" ("von der (Bogen) getroffen, geschnellt" [11, Kol. 611; 9, c. 252]).
І.Гершевич переклав його іменником "тятива" і схожим чином його розумів У.У. Маландра [15, с. 93; 18, с. 63]. Натомість ми спробуємо розглянути його по частинах. Перша - jiia,зазвичай перекладається як "тятива" [11, Kol. 611], а наступна - jatа,можливо, є похідним від дієслова gan-,що має перекладатися як "бити" чи "ударяти" [11, Kol. 602-603; 490].
Лексема danuuar-один раз є складовою
danuuaratan-в Яшті 10, 128:
... hazapramdanuuaraitinqm
/astiyц gauuasnahe snSuiia jiia ...
... тисяча "струн" для лука,
цебто із жил оленя тятива...
Термін danuuaratan-має такі різночитання: як danuuaraitinqmнаписаний лише в рукописі Pt1 (1625), у F1 (1591) він має коректури у двох голосних - danuuaratanqm.Без будь-яких виправлень цю ж саму форму, що в F1, це слово має і в B6. Рукописи P13 та H3 також мають цю форму, однак виписану як два окремих слова - danuuaratanqm.Наступні три манускрипти: E1 (1601), L18 (1672), H4 (?) зафіксували його у формі danuuaratinqm[14, с. 152].
Хр. Бартоломе для слова danuuaratay-пропонує переклад "лук" [11, Kol. 785]. Однак І. Гершевич запропонував розглядати його як двокомпонентний прикметник danuuar-tan-- "stretching, bendingthebow", або як іменник "bow-stretcher". Другу основу tani-дослідник вважав епітетом до слова jiiд-,де *tan(a)-,можливо, має значення наближене до осетинського tжn- струна (музичного інструменту), що, у свою чергу, можливо, має вихідну європейську базу *ten-- "натягувати" [15, с. 137, 279-280; 1, с. 262]. Термін danuuaratay-має додаткове роз'яснення asti yц gauuasnahe snSuiia jiia, де зазначається матеріал, з якого тятиву зроблено. Ще одного разу термін тятиви вжитий у Яшті 10, 113, до якого ми повернемося далі.
На думку Хр. Бартоломе, danuuan-сходить до давньоіранського *dangu°,яке, у свою чергу, походить від дієслова dang- -"topull" [11, Kol. 785]. М. Майрхофернадавіншуформу: *danvan,беручидоувагидавньоіндійськутермінологіюдлявизначеннялука: dhвnvan-, dhвnus-.Виникнення dзамість dна початку авестійського слова вчений пояснював впливом іранського дієслова dang-[19, с. 773]. Однак його етимологічні пошуки навряд чи надали втішні результати, оскільки для dhвnvan-,окрім розуміння як лук, запропоновано значення "степ, суха земля" тощо [19, с. 774].
Розглянемо терміни, які пов'язують із поняттям стріла. Лексема isu-є найбільш загальним у молодоа- вестійських текстах терміном для позначення стріли - дев'ять випадків як самостійне слово (Яшт 1, 18; Яшт 10, 24; Яшт 13, 72; Відевдат 4, 49; Відевдат 9, 46; Яшт 10, 101; Яшт 10, 39; Відевдат 17, 9; Яшт 10, 129) та чотири - як компонент слова (Яшт 14, 20; Яшт 8, 6; Яшт 10, 102; Яшт 17, 12) [11, Kol. 374]. Цей термін присутній в авестійсько-середньоперському глосарії - Frahang-T цTm7, 336 (asta.isum)та PursisnпhS 20 (21) (isum) [11, Kol. 374; 20, с. 67].
Термін має кілька різночитань [14, с. 153], як, наприклад, у Яшті 10, 129 за найбільш раннім рукописом F1 (=E1, Pt1, K15) воно виписане як asunqm,а в В6 (=L18, P13, J10, K40, H3, 4) - як asaonqm.
Етимологія цього слова може сходити до дієслова *ais-"бажати, шукати" чи *aиs- - "швидко, стрімко рухатися, прямувати, поспішати" [7, с. 124-126], де друге ймовірніше.
Лексема isu-вживається із прикметниками, що характеризують тип оперення стріли: 1) орла (пор.: РВ VI, 75, 11), 2) стерв'ятника (хижого птаха). Наступні вказують на її стан - isus xvS9axtц ("стріла, що добре натягнута") та isaos para.padЯatц ("стріла, що далеко спрямована"). Саме із прикметником para.padЯatц У.У. Маландра пов'язує основу *pд8a-,від якої, можливо, походить осетинське fдt-- "стріла" [17, с. 275].
Окремо зосередимо увагу на найбільш дискусійному описі стріли в Яшті 10, 129:
... isunqm kahrkSsц.parnanqm/zaraniiц.zafrqm
sruuп.staiiqm/astiyS aphaлna sparaYa ...
... стріли грифо-пір'яні, злато-пащі, рого-зубцеві
(хвостовики), цебто з кістяними відростками ...
У цьому тексті термін isu-охарактеризовано трьома двоскладовими якісними прикметниками, де останній має додаткове роз'яснення. Ми вважаємо, що кожен із них надає характеристику трьом окремим складовим стріли: оперенню, наконечнику та хвостовику. Спробуємо довести цю думку.
Щодо першого слова kahrkдsц.parnanqm,яке, найімовірніше, характеризує тип пташиного пера(стерв'ятника або грифа [15, с. 137, 280; 2, с. 305, прим. 2]), що надавало цим стрілам якостей власника пера.
Наступний прикметник zaraniiц-zafar-зазвичай перекладають як "золотовустий" [15, с. 137, 245, 280; 17, с. 284-285, 286, 288; 2, с. 305, прим. 2]. Стосовно нього вже проводили аналогію з Ріґведою VI, 75, 15 [17,
р.284-285, 286]. Натомість zafar-можна розуміти не лише як "вуста", а й як "пащу" [11, Kol. 1657], що може надати перекладу дещо іншого відтінку значення - "із золотою пащею" [11, Kol. 1680 ("mit goldenem Maul"); 2,
с.305, прим. 1]. Судячи з того, що Brizafan-("із трьома
пащами") використаний при описі Змія Захаки (Ясна 9, 7-8; Яшт 5,29, 34; 14,40;15,19;19,37,47,49,50) [11,
Kol. 810-811], можна припустити, що в Яшті 10, 129 ідеться саме про зміїну пащу, яка без додаткового прикметника могла вказувати, що наконечник стріли є отруєним. Іноді перекладачі ігнорують те, що в тексті вжито метафору щодо наконечника стріли, і це слово передають просто як золоті наконечники [9, с. 339].
Третій компаундний прикметник sruuп.staiiqm[11, Kol. 1650 - 'mit hцrnernen Widerhaken' - "роговий гачок"] є найбільш дискусійним і зазвичай розуміється як характеристика наконечників, що мають шипи, як роги - "eachhavingasbarbstwo (small) horns" [15, с. 137, 279-281; 17, с. 265, 284-285; 2, с. 305]. З нашого боку викликає найбільше нарікань варіант В. Соколової, яка пропонує переклад "з роговими древками" ("с роговыми древками") [9, с. 339], що вкрай сумнівно з усіх поглядів.
Наступне словосполучення asti yS aqhaиna sparaYa, найвірогідніше, служить для роз'яснення попереднього[15, с. 279], і з цієї причини aqhaиna sparaYaмає бути узгодженим із sruuп.staiiqmу смисловому сенсі, що демонструє переклад І. Гершевича - "thatistwosproutsmadeofbone" [15, с. 137] (пор.: "someofwhidi havestemsmadeofbone" [22, с. 99]).
Окремо зупинимося на різночитаннях прикметника aqhaиna.У рукописах F1, E1, Pt1, L18, K15, H3, Н4 - aphaиna.УдвохпізніхманускриптахK12 іJ10 - aphan[14, с. 153]. УрукописіВ6 виписаноaphaina. ЛишеводномувипадкувMl2 (ХІХст.) - aiiaphaиna. Імовірно, "фантастичний" перекладВ. Соколовоїбазуєтьсясаменаційформіaiiaphaлna,яка, доречі, врахованаХр. Бартоломе [11, Kol. 156] і на цій підставі одночасно в її перекладі з'явилося співіснування двох матеріалів: "с роговыми древками, из железного прута" [9, с. 338-339]. Утім, якщо припустити, що йдеться не про наконечник, а про третій, не менш важливий компонент стріли, а саме хвостовик, то переклад стає зрозумілішим і змальовує типові хвостовики, виготовлені з рогу чи кістки, які застосовувалися з доби пізньої бронзи до XVII ст. [10, с. 28].
Як компонент, isu-присутній у слові isuua.vasmaта складному іменнику xsuuiЯi.isus- "той, що має швидкі стріли" [8, c. 124, 126; 9, c. 164, прим. 3]. Останнє слово є епітетом міфічного стрільця з лука Ерехша у Яшті 8, 6. Зазвичай це словосполучення перекладають як "стрілок" [11, Kol. 563; 2, c. 252; 9, c. 164-165]. Варто звернути увагу на першу частину цього слова, прикметник xsuuaeЯa- - "швидко чи плавно рухомий", що також вживається при описі змії у Відевдаті 18, 65 (azaiiц xsuuaeЯдnhц)[11, Kol. 560-562; 17, с. 269].
Наступна лексема tiyri-теж має значення "стріла" [11, Kol. 651] і є hapaxв Яшті 8, 6:
... yadati'Yrismainiiauuasа /yimaphataraxsц xsuuiЯi.isus
/xsuuiЯiisuuatamц airiianqm ...
... стріла, що ширяє у просторі, яку випустив Ерехш
- швидкостріл, найшвидший з арійців ...
У тексті це слово пов'язано із прикметником, який можна перекласти як "та, що ширяє", і саме tiyri-запускає найкращий арійський стрілок. Текст Яшту 8, 6 є цікавим із приводу співіснування в ньому двох термінів, що пов'язані з поняттям стріли. Етимологія tiyri-вірогідно сходить до прикметника t^ra-- "гострий" [11, Kol. 651], тим самим більше акцентуючи увагу на вразливості знаряддя, тоді як його швидкість втілюється у так званому епітеті Ерехша. Якщо попередній термін isu-не зафіксовано в пізніших текстах, то tiyri-продовжує позначати "стрілу" в пехлевійських текстах [16, с. 83].
Звернемося до Яшту 10, 113, переклад якого пов'язують із луком, однак звичні терміни для його визначення тут відсутні і, на нашу думку, ідеться про специфіку застосування цього виду зброї:
... jiiа nauutфiiqn ttyraphц astaiiц.
... тятиви заскриплять по гострим
(при натяганні) в чотири (ліктя) ...
Слово ttyraphцпропонуємо розуміти як гострі кінцівки лука, на яких закріплюється тятива. Для терміна asti-,який використаний лише в цьому тексті, було свого часу запропоновано три варіанти перекладу "1. вісник; 2. стріла; 3. міра довжини" [11, Kol. 261]. У. Маландра схильний тлумачити його як "стрілу" [17, Kol. 271], тоді як у сучасному етимологічному словнику іранських мов він має пояснення "міра довжини в чотири пальці" [7, c. 252]. Натомість, І. Гіршевич порівнює його з давн.-інд. apдstд-('barbofanarrow') та asti- ('reaching') [15, с. 131, 265, 285]. Утім, виходячи з етимології asti- від інд.-євр. основи *astв-"чотири" [19, с. 142, 143], можемо припустити, що йдеться про позицію рук при натягуванні лука, що становить чотири лікті.
З термінологією дистанційної зброї також пов'язані два терміни, вжиті в Яшті 13, 45 і 46:
... daxtа arazazis baranffs ...
daxtaiiSt parц aphuiiдt...
... натягнуті "бойовізмії"несуть ...
натягнувшикістяні (плечілука) обомаруками ...
На етимології та значенні цих слів ми вже мали можливість зупинитися докладніше [5, c. 31-32]. Із цієї причини, стисло констатуємо, що arazazi-є компаундним прикметником, який є метафорою поняття стріли з буквальним значенням "бойова змія". Його перший компонент може походити від іран. основи *arzah-- "битва, бій" [11, Kol. 201, 202; 8, c. 230], а другий компонент - від іран. azi- - "змій" (пор.: 12, S. 67, Anm. ,k').
Що ж до терміну aqhы-,то У. Маландра вивів його етимологію від інд.-євр. основи *os- - "кістка" (пор. ав.
aphaиna-- "зроблений із кістки" в Яшті 10, 129 [15, с. 137, 281, Com. 129]) і на цьому підґрунті запропонував значення: "композитний лук із рогу та сухожилля" [17, с. 268-269]. О. Ніколаєв, з огляду на контекст Яшту 13, 46, надає перевагу перекладу "тятива" [21, с. 462, fn. 4]. На нашу думку, як і у випадку із вищерозглянутим tiџrаqhф,в aphы-слід бачити "плечі (композитного) лука".
Отже, тексти Молодшої Авести зберегли широкий спектр термінології для позначення дистанційної зброї та її елементів:
- лук: danuuar- (Відевдат 14, 9; 17, 9) / danuuan- (Яшт 10, 39);
- кінцівки лука: tiyrаqhф- "гострі" (Яшт 10, 113); aphы-- "кістяні" (Яшт 13, 46);
- позиція рук при натяганні лука (?): astaiiц - "(при натяганні) в чотири (ліктя)" (Яшт 10, 113).
- тятива: jiiд- (Яшт 10, 113, 128) (jiia.jataqhц - "тятиви віддача" (Яшт 10, 39));
- метафора тятиви: danuuaratan- - "струна для лука" (Яшт 10, 128);
- стріла: isu- (Яшт 1, 18; 10, 24, 39, 101, 129; 13, 72; Відевдат 4, 49; 9, 46; 17, 9; Яшт 10, 129; як компонент: Яшт 8, 6; 10, 102; 14, 20; 17, 12); t^ri- (Яшт8, 6);
- метафора стріли: arazazi- - "бойова змія" (Яшт 13, 45);
- складові елементи стріли - наконечники: aiiц.aYrдis - "залізні наконечники (стріл)" (Відевдат 14, 9); zaraniiц.zafrqm- "злато-пащі" (Яшт 10, 129); оперення: kahrkдsц.parnanqm- "грифо-пір'яні" (Яшт 10, 129); arazifiiц.parana - "з орлиним пером" (Відевдат 17, 9); хвостовики: sruui.staiiqm- "рого- зубцеві"; aphaлna sparaya - "із кістяними відростками" (Яшт 10, 129).
Список використаних джерел
1. Абаев В.И. Историко-этимологический словарь осетинского языка / В.И. Абаев. - Л. : "Наука", 1979. - Т. Ill. - 358 с.
2. Авеста в русских переводах (1861-1996) / гост., общ. ред., прим., справ. разд. И.В. Рака // Нева. - СПб : РХГИ, 1997. - 480 с.
3. Амбарцумян А.А. Некоторые военные реалии по материалам древнейшего фрагмента иранского эпоса "Айдагар и Зареран" ("Сказание о Зарере") / А.А. Амбарцумян // Военная археология. Оружие и военное дело в исторической и социальной перспективе: мат. Между- нар. конф. 2-5 сентября 1998 г. - СПб, 1998. - С. 69-74.
4. Вертієнко Г.В. Концепт ВЕПРЯ в молодоавестійських текстах / Г.В. Вертієнко // Мовні і концептуальні картини світу. - 2014. - Вип. 50,
Ч.1. - C.140-148.
5. Вертієнко Г.В. Що за зброя у фраваші (Яшт 13, 45-46)? / Г.В. Вертієнко // XVIII Сходознавчі читання А. Кримського: тези доп. між- нар. наук. конф., м. Київ, 17-18 жовтня 2014 р. - К., 2014. - С. 31-32.
6. Крюкова В.Ю. Зороастризм / В.Ю. Крюкова. - СПб : "Азбука- классика" ; "Петербургское востоковедение", 2005. - 288 с.
7. Расторгуева В.С. Этимологический словарь иранских языков / В.С. Расторгуева, Д.И. Эдельман. - М. : Изд. фирма "Восточная литература" РАН, 2000. - Т. I. - 327 с.
8. Расторгуева В.С. Этимологический словарь иранских языков / В.С. Расторгуева, Д.И. Эдельман. - М. : Изд. фирма "Восточная литература" РАН, 2007. - Т. III. - 493 с.
9. Соколова В.С. Авеста. Опыт морфологической транскрипции и перевод / В.С. Соколова ; подгот. мат. к изд. и ред. И.А. Смирновой. - СПб : Наука, 2005. - 544 с.
10. Черненко Е.В. Скифские лучники / Е.В. Черненко. - К. : Наукова думка, 1981. - 167 с.
11. Bartholomae Chr. Altiranisches Wцrterbuch / Christian Bartholomae. - Strassburg : Verlag von Karl J. Trьbner, 1904. - 2000 Kol.
12. Caland W. Ьber Totenverehrung bei einigen der IndoGermanischen Vцlker / W. Caland / Verhandelingen der Koninkijke Akademie van Wetenschappen. - Amsterdam, 1888. - D.17. - 79 S.
13. Darmesteter J. The Zend-Avesta / James Darmesteter. - P. I: The Vendоdвd. - Oxford: University Press & Clarendon Press, 1880. - 240 p.
14. Geldner K.F. Avesta. The Sacred Books of the Parsis / Karl
F. Geldner. - Vol. II:Vispered and Khorda Avesta. - Stuttgart :
W. Kohlhammer, 1889. - 277 p.
15. Gershevitch I. The Avestan Hymn to Mithra / Ilya Gershevitch. - Cambridge : University Press, 1959. - 357 p.
16. MacKenzie D.N. A Concise Pahlavi Dictionary / D.N. MacKenzie. - L. ; N. Y. ; Toronto : Oxford University Press, 1986. - 236 p.
17. Malandra W.W. A glossary of terms for weapons and armor in Old Iranian / William W. Malandra // Indo-Iranian Journal. - 1973. - Vol. 15/4. - P. 264-289.
18. Malandra W.W. An Introduction to Ancient Iranian Religion. Readings from the Avesta and Achaemenid Inscriptions / William W. Malandra. - Minneapolis : University of Minnesota Press, 1983. - 195 p.
19. Mayrhofer M. Etymologisches Wцrterbuch des Altindoarischen / Manfred Mayrhofer. - Heidelberg: Carl Winter Universitдtsverlag, 1992. - Bd. I. - 812 S.
20. Modi J.J. Archery in Ancient Persia - A Few Extraordinary Feats / Jivanji Jamshedji Modi // Asiatic papers. - Bombay, 1927. - P. III. - Pp. 65-76.
21. Nikolaev A. The Germanic word for 'sword' and delocatival derivation in Proto-Indo-European / Alexander Nikolaev // Journal of Indo- European Studies. - 2009. - Vol. 37/3. - Pp. 461-488.
22. Skjжrv0 P.O. Introduction to Zoroastrianism [Online] / Prods Oktor Skjжrv0. - Harvard:S.n.,2007. -121 p. - Available from:
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Стрілецька зброя напередодні та у роки другої світової війни. Післявоєнна система стрілецької зброї. Розробка вітчизняного ручного кулемета. Кінцевий варіант снайперської гвинтівки. Переозброєння Збройних Сил новими зразками стрілецького озброєння.
лекция [30,3 K], добавлен 15.08.2009Особливості ведення обліку i звітності з озброєння i боєприпасів. Етапи розробки заходів для утримання озброєння i боєприпасів у справному стані. Порядок видачі зброї особовому складу спортивної команди. Види боєприпасів: бойові, практичні, холості.
реферат [53,3 K], добавлен 21.10.2012Сучасна бойова стрілецька зброя. Іскровий ударний кремінний замок, конструкція і принцип дії. Нововведення 19 століття. Особливісті європейських пістолетів. Розвиток самозарядних гвинтівок у Росії. Виготовлення стрілецької зброї в Північній Італії.
реферат [518,6 K], добавлен 11.10.2010Зброя, дія якої заснована на використанні енергії, яка вивільнюється під час ядерних реакцій. Засоби керування ядерними зарядами, засоби їх доставки до цілі. Фактори ураження. Речовини, здатні до розщеплення ядра. Перше випробовування ядерної зброї.
презентация [1,0 M], добавлен 20.12.2013Визначення обов'язків солдата у загальновійськовому бою, умови їх успішного виконання. Поняття особистої та колективної зброї. Види особистої стрілецької зброї. Кількість набоїв для автомата та ручних осколкових гранат. Переносна екіпіровка солдата.
презентация [5,3 M], добавлен 20.12.2013Фінансування заходів цивільної оборони та витрат, пов'язаних із захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Захист і дії людей під час пожежі. Аварії на пожеженебезпечних об’єктах. Види зброї масового ураження. Біологічна зброя, її види.
контрольная работа [749,7 K], добавлен 24.11.2010Біологічна зброя як спеціальні боєприпаси і бойові прилади для масового ураження. Аерозольний шлях - один з основних способів зараження. Бактерії, віруси, рикетсії, грибки – біологічні засоби ураження. Осередки біологічного і комбінованого ураження.
реферат [40,1 K], добавлен 11.12.2010Необхідність застосування основ балістики під час використання, створення та удосконалення зброї. Поняття пострілу та характеристика його періодів. Віддача зброї та вплив порохових газів та її ствол. Форми траєкторії, прямий, уражений та мертвий простір.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 24.03.2012Поняття хімічної зброї і історія її застосування. Шляхи проникнення бойових токсичних хімічних речовин в організм людини. Шкірнонаривні, задушливі, психотропні та подразнюючі отруйні речовини. Основне призначення токсинів. Сильнодіючі ядучі речовини.
контрольная работа [36,1 K], добавлен 11.12.2010Соціально-економічні, політичні та військові причини як передумова створення багатоствольних систем озброєння з обертальним блоком стволів. Тенденції й витоки нового періоду розвитку збройних систем; кулемет Гатлінга. Нові зразки озброєння ХХ століття.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 04.09.2016З історії створення ядерної зброї. Поражаючи фактори ядерного вибуху, основні параметри ударної хвилі. Розрахунок одиниці надлишкового тиску. Зона поширення проникаючої радіації. Бомбардування Хіросіми й Нагасакі. Характеристика вогнища ядерного ураження.
реферат [2,9 M], добавлен 10.12.2010Методи захисту від зброї масового ураження, а також забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ, їх основне призначення та зміст вказівок командиру. Оцінка місцевої дії вибуху. Вихідні дані для прогнозування втрат особового складу.
методичка [38,5 K], добавлен 15.08.2009Визначення поняття "зброя". Історичні данні про її появу та використання. Характеристики та призначення вогнепальної, мисливської, артилерійської, холодної та пневматичної. Зброя масового знищення (хімічна, біологічна, ядерна) та її вражаючі чинники.
презентация [2,3 M], добавлен 05.06.2015Носії високоточної зброї для поразки стаціонарних та мобільних міжбалістичних ракет. Контрсиловий потенціал високоточної зброї. Проблема крилатих ракет морського базування на підводних човнах. Процес скорочення стратегічних наступальних озброєнь.
реферат [34,6 K], добавлен 01.05.2009Зброя масового ураження. Ядерна зброя та її уражаючі фактори. Хімічна зброя. Класифікація отруйних речовин за характером їх дії на живі організми. Основні властивості хімічних засобів ураження. Види і основні властивості біологічних засобів ураження.
дипломная работа [40,6 K], добавлен 15.12.2008Поняття та загальна характеристика озброєння й екіпірування солдата. Озброєння та екіпірування солдатів армій НАТО, російської армії та ЦАХАЛу. Склад систем захисту, ураження, енергозабезпечення, управління КБІЕ та життєзабезпечення КБІЕ "Борміца".
курсовая работа [2,0 M], добавлен 17.09.2013Організація військ як структура військових формувань, її види та форми. Порядок організації озброєння механізованого (танкового) батальйону. Якісні характеристики будівництва Збройних сил сучасної України, можливі шляхи їх поліпшення в умовах кризи.
лекция [23,8 K], добавлен 14.08.2009Зброя для охорони тіла. Походження шолому, шаблі та меча. Поділення війська на різні боєві категорії. Оружники і стрільці та їх значіння у війську. Піхота та тяжкозбройні воївники. Перші звістки про коні в війську. Потреба кінноти у стрічах з Візантією.
реферат [35,7 K], добавлен 21.12.2010Загальний стан та тенденції світового ринку озброєння та військової техніки. Характеристика оборонно-промислового комплексу України, його стан та можливі напрями співробітництва з країнами Заходу. Міжнародна кооперація військового співробітництва.
дипломная работа [80,1 K], добавлен 15.01.2011Організація матеріального забезпечення технічного обслуговування воєнних машин та механізмів, порядок підготовки та подачі заявок в умовах бою. Визначення методу проведення ТО по групах озброєння, організація підготовки особового складу до виконання.
методичка [34,3 K], добавлен 14.08.2009
