Структурно-функціональна модель патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ НА ЗАСАДАХ ВІЙСЬКОВИХ ТРАДИЦІЙ

традиція військовий виховання офіцер

Аліса Левицька

офіцер сектору, Чернівецький прикордонний

загін, Державна прикордонна служба України, м. Чернівці

У статті автор обґрунтовує структурно-функціональну модель патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій. Автор висловлює думку, що модель патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій - це складний комплекс взаємопов'язаних компонентів виховного процесу, в якому реалізуються основні цілі, завдання, принципи, засоби, форми та методи патріотичного виховання на основі використання військових традицій. Виділення структурних компонентів структурно-функціональної моделі патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій дозволило автору зрозуміти сутність цього педагогічного процесу, визначити, науково обґрунтовані підходи до його практичної реалізації: історичний, комплексний, аксіологічний, особистісно орієнтований. Розроблена структурно-функціональна модель відображає вимоги, які висуваються до патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій; основні підходи до окресленої проблеми; педагогічні умови її ефективного вирішення. Моделювання дозволило зафіксувати найбільш значущі ознаки і характеристики формування процесу патріотичного виховання майбутніх офіцерів- прикордонників на засадах військових традицій .

Розроблена структурно-функціональна модель патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій містить такі основними компоненти: мета, підходи, принципи (національної спрямованості, культуровідповідності, цілісності, життєвої творчої самостійності, свідомості й активності), етапи, педагогічні умови патріотичного виховання, форми, методи, критерії, рівні та результат патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій .

Ключові слова: майбутні офіцери-прикордонники; патріотичне виховання; військові традиції; педагогічні умови; методи виховання; компоненти моделі; структурно- функціональна модель.

Alisa Levytska. The Structural-Functional Model of Patriotic Education of Future Officers-Border Guards on the Basis of Military Traditions

In the article the author substantiates the structural-functional model of patriotic education of future officers-border guards on the basis of military traditions. The author expresses the opinion that the model of patriotic education of future officers-border guards on the basis of military traditions is a complex complex of interrelated components of the educational process, in which the main goals, tasks, principles, means, forms and methods of patriotic education are realized on the basis of the use of military traditions. The isolation of structural components of the structural-functional model of patriotic education of future officers-border guards on the basis of military traditions allowed the author to understand the essence of this pedagogical process, to define, scientifically grounded approaches to its practical realization: historical, complex, axiological, personally oriented. The developed structural-functional model reflects the requirements for the patriotic education of future officers-border guards on the basis of military traditions; basic approaches to the above problem; pedagogical conditions of its effective decision. Simulation allowed to capture the most significant features and characteristics of the formation of the process of patriotic education of future officers-border guards on the basis of military traditions.

The developed structural-functional model of patriotic education of future officers-border guards on the basis of military traditions contains the following main components: the purpose, approaches, principles (national orientation, culturalconformity, integrity, life's creative independence, consciousness and activity), stages, pedagogical conditions of patriotic education, forms, methods, criteria, levels and the result of patriotic education of future officers-border guards on the principles military traditions.

Key words: future officers-border guards; patriotic upbringing; military traditions; pedagogical conditions; methods of education; model components; structural-functional model.

ВСТУП

Постановка проблеми. Процес виховання залежить від об'єктивних і суб'єктивних чинників. До об'єктивних чинників належать особливості розвитку держави, перебудова економіки на ринкових засадах, відродження національних традицій, вплив соціуму тощо. Суб'єктивними чинниками є діяльність сім'ї і громадських організацій, навчально-виховна робота закладів освіти, діяльність засобів масової інформації [1, с. 96]. Тому патріотичне виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій потребує неодмінного оновлення теоретико-методологічних основ з урахуванням змін об'єктивних і суб'єктивних чинників, що впливають на цей процес.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема патріотичного виховання є предметом наукових досліджень багатьох вчених: педагогів, психологів, соціологів, юристів (О. Жаровська, О. Колодій, А. Максютов, Т. Маланюк, С.Мотика та ін.) Різноманітні аспекти патріотичного виховання військовослужбовців знаходяться у полі зору М. Кабачинського, В. Мірошніченко, С. Сердюка, В. Ягупова.

Проблеми моделювання освітнього процесу у вищих військових навчальних закладах були предметом наукових досліджень Д. Іщенка, О. Ставицького та ін. У їхніх працях досліджуються певні аспекти патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на основі військових традицій. Проте новітні умови воєнно-політичної ситуації України потребують і нового моделювання зазначеного процесу.

Метою статті є розроблення та обґрунтування структурно-функціональної моделі патріотичного виховання майбутніх офіцерів -прикордонників на засадах військових традицій.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Моделювання - це метод створення і дослідження моделей. Моделювання в педагогіці успішно застосовується для вирішення таких завдань, як поліпшення планування навчального процесу, оптимізація структури навчального матеріалу, управління пізнавальною діяльністю, управління виховним процесом [2, с. 44-45].

Моделювання є одним із теоретичних методів наукового дослідження, що визначається як відтворення характеристик певного об'єкта на іншому об'єкті, який спеціально створено для його вивчення.

Як метод наукового пізнання моделювання будується на здатності людини абстрагувати схожі ознаки або властивості різних за природою об'єктів чи явищ і встановлювати певні співвідношення між ними. Моделювання належить до теоретичного пізнання, воно є не лише засобом відображення дійсності, а й може бути практичним критерієм істинності знань, зокрема при зіставленні цієї моделі з уже усталеною теорією [3].

Модель - це речова, знакова або уявна система, що відтворює принципи внутрішньої організації та функціонування, а також певні властивості, ознаки та характеристики об'єкта дослідження, безпосереднє вивчення якого неможливе, ускладнене або недоцільне [1, с. 97]. Це слово іншомовного походження (від фр. modиle, лат. modulus - міра) - зразок, примірник чого- небудь; схема для пояснення якогось явища або процесу; це штучно створений об'єкт у вигляді схеми, фізичних конструкцій, знакових форм або формул, подібний до досліджуваного об'єкта (явища), відображає і відтворює у простому і простішому вигляді структуру, властивості, взаємозв'язки та відношення між елементами цього об'єкта [4].

Водночас, П. Сікорський стверджує, що модель - уявна або матеріально реалізована система, яка, відображаючи й відтворюючи об'єкт дослідження (природний чи соціальний), здатна замінити його так, що її вивчення дає нові відомості про об'єкт [5].

Наукова модель - уявна чи матеріально реалізована система, яка адекватно відображає предмет дослідження і здатна замінити його так, що вивчення моделі сприяє отриманню нової інформації про цей предмет [2, с. 44-45].

І. Підласий подає моделі систем виховання в сучасній теоретичній педагогіці, побудовані за такими критеріями: цілі і завдання, зміст виховного процесу, взаємодія вихователів і вихованців, запроваджені методи і форми виховної діяльності, послідовність етапів (стадій) розвитку процесу в часі тощо [6, с. 120-126]. Проте в моделях, запропонованих І. Підласим, не враховуються: орієнтація на соціальне замовлення, обов'язковість нормативно -правового забезпечення дієвості цих моделей, комплексні організаційно -правові умови [7, с. 226].

Л. Келембет [8] подає орієнтовну модель системи виховної роботи, побудовану на основі ідей і положень програми виховання, що базується на таких аспектах: концептуальному, управлінському, виховному, методичному, соціально-культурному тощо.

На думку В. Ягупова, модель виховання - це струнка система взаємопов'язаних цілей, принципів, завдань, змісту, методів, форм і результатів виховання, різних варіантів та етапів досягнення цілей і завдань виховання, різноманітних двосторонніх взаємин вихователів і вихованців у цьому процесі [9].

У нашому дослідженні можливість моделювання виникла у зв'язку з потребою вивчення процесу патріотичного виховання майбутніх офіцерів - прикордонників на засадах військових традицій; виокремлення суттєвих елементів і аспектів цього процесу; отримання нової інформації про нього. Метод моделювання нами застосовувався на теоретичному рівні для того, щоб у подальшому на основі побудованої нами педагогічної моделі здійснювати патріотичне виховання курсантів.

Модель патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій - це складний комплекс взаємопов'язаних компонентів виховного процесу, в якому реалізуються основні цілі, завдання, принципи, засоби, форми та методи патріотичного виховання на основі використання військових традицій. У контексті нашого дослідження актуальним було визначення структури моделі, заснованої на виокремленні основних етапів процесу патріотичного виховання, зв'язку й залежності між ними, що забезпечують його ефективність.

Основними компонентами розробленої нами структурно-функціональної моделі є мета, підходи, принципи, етапи, педагогічні умови патріотичного виховання, форми, методи, критерії, рівні та результат патріотичного виховання.

Метою є патріотичне виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій. Задля її досягнення було проаналізовано низку підходів до патріотичного виховання курсантів (історичний, комплексний, аксіологічний, компетентнісний, особистісно орієнтований, культурологічний та ін.). Основою кожного з них є ідея формування патріотичних якостей особистості, удосконалення змісту, форм і методів патріотичного виховання.

З урахуванням результатів аналізу наукової літератури [1; 7; 9] до основних наукових підходів щодо патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій відносимо такі:

історичний - дає змогу здійснити ретроспективний аналіз досвіду патріотичного виховання військовослужбовців на засадах військових традицій у різні історичні епохи, а також сучасного стану вирішення проблеми;

комплексний - дає можливість розглядати процес патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій із позиції цілісності, взаємозбагачення і взаємозумовленості його складових, виявити структуру цього процесу, основні механізми керування ним;

аксіологічний - передбачає орієнтацію педагогічного процесу на ідеал, на систему загальнолюдських або більш конкретних (національних, родинних, сімейних, колективних, професійних) цінностей;

особистісно орієнтований - уможливлює врахування індивідуальних особливостей кожного курсанта як носія духовних та моральних цінностей, традицій, які він має втілювати у повсякденній діяльності;

культурологічний - дозволяє визначити ієрархію таких культурних цінностей, як національні, загальнодержавні, військові, прикордонні традиції.

Узагальнення підходів до обґрунтування патріотичного виховання, урахування особливостей патріотичного виховання в НАДПСУ, а також узагальнення виховного потенціалу військових традицій в умовах вищого військового навчального закладу дали можливість нам визначити такі принципи патріотичного виховання майбутніх офіцерів -прикордонників: національної спрямованості, культуровідповідності, цілісності, життєвої творчої самостійності, свідомості й активності.

Наступним компонентом структурно-функціональноїмоделі патріотичного виховання майбутніх офіцерів -прикордонників на засадах військових традицій є виділення етапів зазначеного процесу.

Виховний етап - це порівняно самостійна частина діяльності від педагогічного задуму до оцінки результату, який отримано [10, с. 166].

Якщо брати до уваги думку, що за критерієм послідовності етапів і відповідних педагогічних дій структура виховного процесу має такі стадії: ознайомлення із загальними нормами і вимогами; формування відносин; формування поглядів і переконань; формування загальної спрямованості особистості [9, с. 443], можна виділити такі етапи патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій: підготовчий, основний, підсумковий.

Важливе місце у структурі структурно-функціональної моделі посідають педагогічні умови, до яких ми відносимо такі, які забезпечать ефективний процес патріотичного виховання майбутніх офіцерів -прикордонників на основі військових традицій, а саме:

дотримання спадкоємності поколінь і розвиток нових військових традицій;

спрямування змісту освітнього процесу на поглиблення обізнаності курсантів щодо військових традицій;

активізація самостійного вивчення майбутніми офіцерами- прикордонниками національно-культурної спадщини українського народу та військових традицій;

підготовка науково-педагогічного складу до патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій.

Реалізація цих педагогічних умов можлива завдяки система методів, форм і засобів патріотичного виховання.

Метод виховання (від гр. methodos - шлях до чогось, спосіб пізнання, дослідження) - це шлях досягнення поставленої мети виховання, спосіб практичної діяльності педагога, який використовує для вироблення у вихованця якостей, заданих метою виховання [11 ].

Методи виховання є основними способами взаємодії викладача і студентів, за допомогою яких формуються певні світоглядні позиції, погляди, переконання та досвід діяльності і поведінки, забезпечується реалізація визначеної виховної мети [1, с. 114].

Категорія «методи виховання військовослужбовців» означає способи та прийоми спільної взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, яка спрямована на оволодіння останніми духовними та військово -професійними знаннями, навичками та вміннями, нормами і правилами гідної поведінки, різнобічний розвиток їх особистості, формування у них загальнолюдських, національних і військово-професійних якостей, що визначені цілями військового виховання та необхідні для виконання службових обов'язків у мирний та воєнний час [12, с. 252].

Щодо класифікації методів виховання військовослужбовців, то найбільш оптимальним, на думку В. Ягупова, є варіант їх поділу на такі групи: методи безпосереднього виховного впливу; методи опосередкованого виховного впливу; методи самовиховання [12, с. 255].

Методи пов'язують з цілями виховання. Цілі виховання можуть бути загальними і частковими. Оскільки часткові цілі виховання випливають із загальної мети формування особистості, можна на цій основі дати формулювання методу як оптимального підходу до ефективного розв'язання тих виховних завдань, які визначаються метою виховання [13, с. 99].

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури доходимо висновку, що патріотичне виховання майбутніх офіцерів -прикордонників на засадах військових традицій доцільно здійснювати, використовуючи методи виховання за їх основною спрямованістю. У такій класифікації виокремлюють три основні групи методів виховання.

Перша група методів містить методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю; друга передбачає організацію діяльності і формування досвіду суспільної поведінки, а третя група - об'єднує методи, які виконують функції регулювання, корегування і стимулювання поведінки та діяльності вихованців [1, с. 114].

Отже, до методів, які забезпечують ефективність процесу патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій нами віднесені такі групи:

перша - методи усвідомлення патріотичних цінностей військових традицій (розповідь, роз'яснення, бесіда, дискусія, переконування, приклад). З курсантами доцільно проводити такі бесіди патріотичного характеру: «Патріотизм - основа діяльності офіцера-прикордонника», «Традиції прикордонної служби», «Пісні ратної звитяги», «Військові традиції різних епох», «Військові традиції наших дідів», «Традиція зеленого берета». Особливо важливо правильно підібрати тематику дискусії (методу виховання, який передбачає зіткнення різних, інколи прямо протилежних точок зору). Дискусії проводять на теми, що сприяють патріотичному вихованню курсантів: «Традиція: категорія постійна чи змінна»; «Рідна мова - це наше майбутнє».

друга - формування досвіду патріотичної поведінки на основі військових традицій (розв'язування педагогічних ситуацій, тренування, вправи, привчання, педагогічна вимога). Використовуючи метод вимоги, ми намагалися вплинути на свідомість курсантів з метою спонукати їх до дотримання старих та розвитку нових військових традицій. Основною вимогою для курсантів було активне включення у процес позааудиторної діяльності, наприклад, участь у художній самодіяльності, спортивно-масових заходах, змаганнях на честь видатних подій, заходах до Дня прикордонника, у військовому параді до Дня незалежності тощо;

третя - стимулювання патріотичної діяльності на основі військових традицій (заохочення, покарання, змагання). Щодо методів стимулювання (педагогічної підтримки) патріотичної діяльності та поведінки: стимулювання означає спонукати до дії, давати поштовх, заохочувати. До цієї групи можна віднести заохочення, покарання, змагання.

Форми організації виховної роботи характеризують зовнішні елементи взаємодії і забезпечують свідоме оволодіння знаннями та одержання бажаних результатів - того, до чого приводить виховна діяльність, кінцевих наслідків процесу, ступеня реалізації наміченої мети: діагностика, оцінка, корекція, контроль, підсумки [14, с. 45].

За кількістю охоплених у виховному процесі курсантів форми поділяються на індивідуальні, групові та масові. Кожна з них була використана на різних етапах нашого дослідження.

Зміст патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій охоплює, переважно, такі дисципліни: загальнонаукові («Історія України», «Українська мова за професійним спрямуванням», «Педагогіка та психологія», «Соціологія, етика, естетика, релігієзнавство»), загальновійськові («Тактика загальновійськових підрозділів», «Основи бойового забезпечення») та фахові («Тактика прикордонної служби», «Прикордонний контроль», «Організація та здійснення контролю другої лінії в пунктах пропуску через державний кордон»), спецкурс «Патріотичне виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на основі військових традицій»; культурно-масові та спортивні заходи. Важливими компонентами структурно- функціональної моделі патріотичного виховання майбутніх офіцерів- прикордонників на засадах військових традицій є критерії та рівні патріотичної вихованості, опис яких здійснено у підрозділі 2.1.

Результативність виховної діяльності полягає в оцінюванні, що здійснюється шляхом порівняння очікуваних результатів виховної роботи з її реальними результатами. Під результатами виховання розуміють досягнутий особистістю рівень розвитку мотиваційно-ціннісної сфери. Результатом процесу патріотичного виховання майбутніх офіцерів -прикордонників на засадах військових традицій ми вважаємо патріотичну вихованість цієї категорії військовослужбовців (наявність і ступінь сформованості патріотичних якостей і властивостей, що відображають знання і усвідомлення курсантом військових традицій, застосування їх у повсякденній діяльності).

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Отже, нами розроблено структурно-функціональну модель патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій, основними компонентами якої є мета, підходи, принципи, етапи, педагогічні умови патріотичного виховання, форми, методи, критерії, рівні та результат патріотичного виховання. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми - моделювання процесу патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах військових традицій. Перспективним напрямком подальших пошуків може бути:перевірка ефективності розробленої структурно-функціональної моделі експериментальним шляхом та розроблення її графічного зображення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Максютов А. О. Патріотичне виховання майбутніх учителів географії в процесі пошукової туристсько-краєзнавчої діяльності : дис. ... канд. пед. наук. Умань, 2014. 215 с.

2. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка : навчальний посібник. Київ, 2007. 656 с.

3. Завалевський Ю. Модель процесу виховання в закладах освіти. Громадянська освіта і громадянське виховання в закладах освіти : наук.-метод. рек. URL: http://osvita.ua/school/method/upbring/769/

4. Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. Київ : Гол. ред. УРЕ, 1977. 774 с

5. Сікорський П. І. Кредитно-модульна технологія навчання : навч. посіб. Київ, 2006. 126 с.

6. Підласий І. П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів : навч. посібник. Київ : Україна, 1998. 343 с.

7. Пономарьова Г. Ф. Виховання майбутнього педагога: теорія і практика : монографія. Харків : Ранок, 2014. 405 с.

8. Келембет Л. Model of the educational system of a comprehensive educational institution: the theoretical aspect. URL: http://www.osvitatlm.if.ua/node/88

9. Ягупов В. В. Педагогіка : навчальний посібник. Київ : Либідь, 2002. 559 с.

10. Мірошніченко В. І. Система патріотичного виховання майбутніх офіцерів- прикордонників : монографія. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2012. 376 с.

11. Кузьмінський А. І., Омеляненко В. Л. Педагогіка : підручник. Київ : Знання, 2007. 447 с.

12. Військове виховання: історія, теорія та методика : навчальний посібник / за ред. В. В. Ягупова. Київ : «Graphic&Design»”, 2002. 560 с.

13. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання. Київ : Вища школа, 1997. 304 с.

14. Фіцула М. Педагогіка вищої школи : навчальний посібник. Київ : Академвидав, 2006. 352 с.

REFERENCES

1. Maksiutov A. O. (2014). Patriotychne vykhovannia maibutnikh uchyteliv heohrafii v protsesi poshukovoi turystsko-kraieznavchoi diialnosti [Patriotic upbringing of future geography teachers in the process of search tourism-local lore activity] : dys. ... kand. ped. nauk. Uman, 2014. 215 p. [in Ukrainian]

2. Moiseiuk N. Ye. (2007). Pedahohika [Pedagogy] : navchalnyi posibnyk. Kyiv, 2007. 656 p. [in Ukrainian]

3. Zavalevskyi Yu. Model protsesu vykhovannia v zakladakh osvity [Model process of education in educational institutions] Hromadianska osvita i hromadianske vykhovannia v zakladakh osvity : nauk.-metod. rek. : URL: http://osvita.ua/school/method/upbring/769/ [in Ukrainian]

4. Slovnyk inshomovnykh sliv / za red. O. S. Melnychuka. Kyiv : Hol. red. URE, 1977. 774 p. [in Russian]

5. Sikorskyi P. I. (1998). Kredytno-modulna tekhnolohiia navchannia [Credit modular learning technology] : navch. posib. Kyiv, 2006. 126 p. [in Ukrainian]

6. Pidlasyi I. P. Diahnostyka ta ekspertyzapedahohichnykhproektiv [Diagnosis and expertise of pedagogical projects] : navch. posibnyk. Kyiv : Ukraina, 1998. 343 p. [in Russian]

7. Ponomarova H. F. (2014). Vykhovannia maibutnoho pedahoha: teoriia i praktyka [Educating the future teacher: theory and practice] : monohrafiia. Kharkiv : Ranok, 2014. 405 p. [in Ukrainian]

8. Kelembet L. Model of the educational system of a comprehensive educational institution: the theoretical aspect: URL: http://www.osvitatlm.if.ua/node/88 [in English]

9. Yahupov V. V. (2002). Pedahohika [Pedagogy] : navchalnyi posibnyk. Kyiv : Lybid, 2002. 559 p. [in Russian]

10. Miroshnichenko V. I. (2012). Systema patriotychnoho vykhovannia maibutnikh ofitseriv- prykordonnykiv [The system of patriotic upbringing of future officers-border guards]: monohrafiia. Khmelnytskyi : Vyd-vo NADPSU, 2012. 376 p. [in Ukrainian]

11. Kuzminskyi A. I., Omelianenko V. L. (2007). Pedahohika [Pedagogy] : pidruchnyk Kyiv : Znannia, 2007. 447 p. [in Ukrainian]

12. Viiskove vykhovannia: istoriia, teoriia ta metodyka [Military education: history, theory and methodology] : navchalnyi posibnyk ; za red. V. V. Yahupova. (2002) Kyiv : «Graphic&Design»”, 2002. 560 p. [in Ukrainian]

13. Karpenchuk S. H. (1997). Teoriia i metodyka vykhovannia [Theory and method of education] Kyiv : Vyshcha shkola, 1997. 304 p. [in Ukrainian]

14. Fitsula M. (2006) Pedahohika vyshchoi shkoly [Pedagogy of high school]: navchalnyi posibnyk. Kyiv : Akademvydav, 2006. 352 p. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru