Методика формування системи десантно-логістичного забезпечення прикордонних підрозділів складу Об’єднаних сил у Бессарабському операційному районі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика формування системи десантно-логістичного забезпечення прикордонних підрозділів складу об'єднаних силу бессарабському операційному районі

Сергій Онищук, кандидат військових наук, доцент кафедри національної безпеки (сфера прикордонної діяльності) та управління факультету підготовки керівних кадрів, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Володимир Дяченко заступник начальника факультету підготовки спеціалістів високомобільних десантних військ, Військова академія

Проведений авторами аналіз обстановки у Бессарабському операційному районі та прогноз її можливого розвитку вказують, що у разі загострення воєнно-політичної обстановки органи та підрозділи Державної прикордонної служби України, які дислоковані у цьому районі, можуть бути відрізані від поставок матеріально-технічних засобів як наземними, так і морськими шляхами. У цій ситуації єдиним можливим варіантом підтримання належного рівня їх забезпечення є десантно-логістичне забезпечення.

У зв'язку з цим постає необхідність у формуванні відповідної системи десантно-логістичного забезпечення. У статті представлено методику формування системи десантно-логістичного забезпечення прикордонних підрозділів складу Об'єднаних сил у Бессарабському операційному районі, алгоритм якої включає такі етапи. 1. Оцінка обстановки в районі дій та можливостей підпорядкованих підрозділів щодо формування системи десантно-логістичного забезпечення. 2. Визначення варіанта побудови системи десантно-логістичного забезпечення. 3. Визначення складу системи десантно-логістичного забезпечення. 4. Визначення місць розгортання позицій системи десантно-логістичного забезпечення. 5. Оцінка ефективності пропонованої системи десантно-логістичного забезпечення. 6. Перевірка відповідності пропонованої системи за критерієм достатньої ефективності системи десантно-логістичного забезпечення. При умові, що отримана ефективність задовольняє зазначеному критерію, здійснюється перехід до дванадцятого етапу, в іншому випадку - перехід до сьомого етапу. 7. Оцінка можливостей щодо залучення власних резервів для формування системи десантно-логістичного забезпечення. 8. При наявності резервів здійснюється повернення до другого етапу, в іншому випадку - перехід до дев'ятого етапу. 9. Запит на отримання резервів старшого начальника. 10. При позитивному рішенні старшого начальника щодо виділення резервів здійснюється повернення до другого етапу, в іншому випадку - перехід до одинадцятого етапу. 11. Підготовка пропозицій щодо доповнення можливостей системи десантно-логістичного забезпечення іншими варіантами забезпечення. 12. Прийняття рішення щодо створення системи десантно-логістичного забезпечення. 13. Розгортання системи десантно-логістичного забезпечення та організація її роботи.

Новизна методики полягає у комбінованому використанні розроблених та відомих часткових моделей, показників та критеріїв оцінки ефективності десантно-логістичного забезпечення, що дозволяє формувати найбільш ефективний варіант системи десантно-логістичного забезпечення.

Створена із застосуванням розробленої методики система десантно-логістичного забезпечення спроможна забезпечити дії прикордонних підрозділів складу Об'єднаних сил у Бессарабському операційному районі із заданою ефективністю.

Ключові слова: десантно-логістичне забезпечення; прикордонні підрозділи; Бессарабський операційний район.

Sergii Onyshchuk and Volodymyr Diachenko. Method of Forming the Airborne Logistic Support System for Border Guard Units of the Joint Forces in Bessarabian Operational Region

The analysis of the situation in the Bessarabian operational region and the forecast of its possible development, which were carried out by the authors, indicate that in the case of aggravation of the military-political situation, the bodies and units of the State Border Guard Service of Ukraine stationed in the area may be cut off from the supply of material and technical means by both land and sea. In this situation, the only possible option to maintain an adequate level of support is an airborne logistic one.

In this connection, there is a need to form an appropriate system of airborne logistic support. The article presents a method of forming the situation in the area of action system for the border guard units of the Joint Forces in the Bessarabian operational region, the algorithm of which includes the following stages. 1. Assessment of the situation in the area of actions and capabilities of subordinate units to form an airborne logistic support system. 2. Determination of the variant of the airborne logistic support system construction. 3. Determination of the airborne logistic support system structure. 4. Determination of position deployment places of the airborne logistic support system. 5. Efficiency assessment of the proposed airborne logistic support system. 6. Checking the compliance of the proposed system according to the criterion of sufficient efficiency of the airborne logistic support system. Provided that the obtained efficiency meets the specified criterion, the transition to the twelfth stage is carried out; in the other case, the transition is carried out to the seventh stage. 7. Assessment of the possibilities of attracting own reserves to form the airborne logistic support system. 8. In case of availability of reserves, the return to the second stage should be carried out, in the other case - the transition is carried out to the ninth stage. 9. Request for providing reserves to a senior officer. 10. In case of a positive decision of the senior officer on allocation of reserves, the return to the second stage is carried out, in the other case the transition is carried out to the eleventh stage. 11. Preparation of proposals for supplementing the capabilities of the airborne logistic support system with other options of the support. 12. Decision making the airborne logistic support system creation. 13. Deployment the airborne logistic support system and organization of its work.

The novelty of the method is the combined use of developed and known partial models, indicators and criteria for assessing the airborne logistic support efficiency, which allows to form the most effective version of the airborne logistic support system.

The airborne logistic support system, which is created with the use of the developed method, is capable to ensure the actions of the border guard units of the Joint Forces in the Bessarabian operational region with a given efficiency.

Key words: airborne logistic support; border guard units; Bessarabian operational region.

Вступ

Постановка проблеми. Проведений авторами аналіз обстановки у Бессарабському операційному районі та прогноз її можливого розвитку вказують, що у разі загострення воєнно-політичної обстановки органи та підрозділи Державної прикордонної служби України, які дислоковані у цьому районі, можуть бути відрізані від поставок матеріально-технічних засобів як наземними, так і морськими шляхами. У цій ситуації єдиним можливим варіантом підтримання належного рівня їх забезпечення є десантно-логістичне забезпечення.

У зв'язку з цим постає необхідність у формуванні відповідної системи десантно-логістичного забезпечення (далі - СДЛЗ).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню питань логістичного забезпечення бойових дій приділялась увага в працях вітчизняних вчених, таких як В.П. Городнов, В.В. Власюк, В.В. Овчаренко, Ю.Є. Репіло, С.П. Ярош [1]-[3], так і зарубіжних, - В.І. Бабенков, О.Ф. Богомолов, Ю.П. Григорьев, А.А. Переведенцев, James A. Huston, Prebilich V, George C. Thorpe та інші [4]-[9].

Питання формування раціональних систем матеріального забезпечення розглядалися в роботах О.А. Александрова, А.Г. Бондаренка, М.О. Гурина, І.Є. Морозова, І.Ф. Роліна, В.О. Темнікова та інших [10]-[12].

Деякі аспекти забезпечення прикордонних підрозділів знаходимо у публікаціях В.П. Городнова, В.А. Кириленка, В.А. Мирончука, А.Б. Мисика, А.В. Шевченка [13]-[15].

Однак у наявних дослідженнях формування СДЛЗ прикордонних підрозділів не розглядалося.

Мета статті полягає у розробці методики формування СДЛЗ прикордонних підрозділів у Бессарабському операційному районі.

Результати дослідження

Методика формування СДЛЗ прикордонних підрозділів складу Об'єднаних сил у Бессарабському операційному районі включає такі етапи (рис. 1).

Рис. 1. Алгоритм методики формування СДЛЗ прикордонних підрозділів складу Об'єднаних сил у Бессарабському операційному районі

1. Оцінка обстановки в районі дій та можливостей підпорядкованих підрозділів щодо формування СДЛЗ.

Оцінка обстановки здійснюється за відомими підходами щодо роботи командира штабу та полягає у вивченні умов і факторів, які впливають на підготовку бою (дій) і виконання отриманого завдання. Вона включає оцінювання противника, своїх військ, району майбутніх дій (місцевості) та інших чинників, а також при оцінюванні обстановки командир повинен враховувати пору року і час доби. При цьому можуть вивчатися та аналізуватися лише ті складові обстановки, які в даних умовах необхідні для вироблення замислу і формулювання рішення.

Оцінювання противника включає вивчення та аналіз таких основних елементів: склад, стан, положення, забезпеченість, можливості, угруповання військ противника та його бойовий порядок:

Оцінювання своїх військ включає аналіз таких основних елементів: склад, стан, положення, захищеність і забезпеченість, можливості підпорядкованих підрозділів; склад, положення, завдання і характер дій сусідів та взаємодіючих сил і засобів, умови взаємодії з ними [16].

В ході оцінювання своїх військ оцінюється також наявність та стан сил і засобів, які можуть бути використані для формування СДЛЗ.

Оцінювання району майбутніх дій (місцевості) включає оцінку основних елементів: просторові розміри; особливості, що можуть ускладнити або полегшити виконання завдання; соціально-політичні умови; об'єкти місцевої економіки, які можна використати в інтересах дій; фізико-географічні умови; стан військової інфраструктури та ступінь оперативного обладнання території [16]. Під час оцінювання місцевості попередньо визначаються місця, де можуть бути розгорнуті позиції СДЛЗ.

2. Визначення варіанта побудови СДЛЗ.

У попередніх роботах [17] розглядалися одно та двопозиційний варіанти побудови СДЛЗ. При цьому було обґрунтовано, що двопозиційний варіант побудови СДЛЗ має кращі показники живучості порівняно з однопозиційним. Однак логічно, що такий варіант потребує більшої кількості сил та засобів для її створення. Так, при виборі варіанта побудови СДЛЗ враховуються як можливості наявних сил та засобів, так і можливості противника щодо впливу на них.

3. Визначення складу СДЛЗ.

Типовий склад СДЛЗ включає чотири підсистеми: управління, десантну, логістичну, авіаційну.

Конкретний склад СДЛЗ формується на основі типового з урахуванням поставлених завдань та обраного варіанта побудови СДЛЗ.

4. Визначення місць розгортання позицій СДЛЗ.

Можливі місця розгортання позицій СДЛЗ визначаються на етапі оцінювання місцевості. На цьому етапі з урахуванням обраного варіанта побудови СДЛЗ та її складу обираються конкретні позиції розгортання СДЛЗ.

5. Оцінка ефективності пропонованої СДЛЗ.

Ефективність пропонованої СДЛЗ можна представити як рівень її впливу на оперативно-службові можливості залежно від забезпеченості прикордонних підрозділів необхідними матеріально-технічними засобами [13]:

(1, 2)

де у_і, і = 1, п - рівень впливу і-го засобу на оперативно-службові можливості прикордонного підрозділу; х. - забезпеченість прикордонного підрозділу і-м засобом; п - кількість видів матеріально-технічних засобів, які будуть поставлятися СДЛЗ; а₀ а₁ - коефіцієнти апроксимації; У - ефективність пропонованої СДЛЗ; Р_р(ї) - імовірність перебування СДЛЗ у працездатному стані [17].

При цьому наявні оперативно-службові можливості прикордонних підрозділів визначаються за виразом:

(3)

де №_етал - оперативно-службові можливості прикордонного підрозділу за умови його укомплектованості силами і засобами на 100%.

6. Перевірка відповідності пропонованої системи за критерієм достатньої ефективності СДЛЗ. Критерієм є її спроможність забезпечити прикордонні підрозділи необхідними матеріально-технічними засобами у кількості, яка забезпечить оперативно-службові можливості на рівні не нижче необхідного:

(4)

де W_нео6х - необхідні оперативно-службові можливості.

За умови, що отримана ефективність задовольняє зазначеному критерію, здійснюється перехід до дванадцятого етапу, в іншому випадку - перехід до сьомого етапу.

7. Оцінка можливостей щодо залучення власних резервів для формування СДЛЗ.

8. При наявності резервів здійснюється повернення до другого етапу, в іншому випадку - перехід до дев'ятого етапу.

9. Запит на отримання резервів старшого начальника.

10. При позитивному рішенні старшого начальника щодо виділення резервів здійснюється повернення до другого етапу, в іншому випадку - перехід до одинадцятого етапу.

11. Підготовка пропозицій щодо доповнення можливостей СДЛЗ іншими варіантами забезпечення.

Незважаючи на наявність або відсутність необхідних резервів, керівник зобов'язаний вжити усіх заходів для виконання поставленого завдання. У випадку, коли пропонована СДЛЗ не в змозі повною мірою забезпечити потреби прикордонних підрозділів, керівник (заступник керівника, який відповідає за забезпечення підрозділів) розробляє альтернативні варіанти забезпечення підрозділів для компенсації недостатніх можливостей СДЛЗ. Такими варіантами можуть бути поставки матеріально-технічних засобів сухопутними, морськими (річковими) шляхами, використання можливостей місцевої економіки тощо.

12. Прийняття рішення щодо створення СДЛЗ.

Рішення формується за загальними підходами до їхнього змісту. При цьому в ньому має бути зазначено варіант побудови СДЛЗ, її склад, місця розгортання позицій СДЛЗ тощо.

13. Розгортання СДЛЗ та організація її роботи.

На основі прийнятого рішення проводиться робота щодо розгортання СДЛЗ, постановки завдань сформованій СДЛЗ, організації її дій та здійснюється контроль готовності СДЛЗ до застосування.

десантно-логістичний забезпечення прикордонний

Висновки та перспективи подальших досліджень

Розроблено методику формування СДЛЗ прикордонних підрозділів у Бессарабському операційному районі. Новизна методики полягає у комбінованому використанні розроблених та відомих часткових моделей, показників та критеріїв оцінки ефективності десантно-логістичного забезпечення, що дозволяє формувати найбільш ефективний варіант СДЛЗ.

Створена із застосуванням розробленої методики СДЛЗ спроможна забезпечити дії прикордонних підрозділів складу Об'єднаних сил у Бессарабському операційному районі із заданою ефективністю.

Перспективами подальших досліджень є:

розроблення рекомендацій щодо формування СДЛЗ прикордонних підрозділів у Бессарабському операційному районі з використанням розробленої методики;

обґрунтування організаційно-штатних змін щодо введення у штат органів державної прикордонної служби України підрозділів, які можуть бути використані для формування СДЛЗ.

Список використаних джерел

1. Городнов В.П., Власюк В.В., Овчаренко В.В. Модель і методика оцінки впливу елементів матеріального забезпечення на показник втрати спроможності виконання службово-бойових завдань підрозділами Національної гвардії України в особливий період. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. 2016. Вип. 3 (48). С. 172-181.

2. Городнов В.П., Репіло Ю.Є. Оцінка впливу своєчасності матеріального забезпечення на бойові можливості угруповання військ у бою (операції). Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : військові та технічні науки. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2017. № 2. С. 44-54.

3. Городнов В.П., Ярош С.П. Оцінка впливу рівнів повноти матеріального забезпечення на значення показника біоенергетичного потенціалу міжвидової тактичної групи. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : військові та технічні науки. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2017. № 2. С. 55-69.

4. Григорьев Ю.П. Методологические основы совершенствования системы материального обеспечения войск в условиях переходных процессов (логистический подход). Санкт-Петербург: ВАТТ, 2009. 70 с.

5. Бабенков В.И., Переведенцев А.А. К вопросу о повышении эффективности тылового обеспечения. Военная мысль. 2004. № 8. С. 41-43.

6. Богомолов А.Ф. Совершенствование системы материально-технического обеспечения внутренних войск МВД России. Военно-экономический вестник. 2004. № 5. С. 26-30.

7. Huston, James A. (1966). The Sinews of War: Army Logistics, 17751953. United States Army. 755 pages.

8. Prebilich, Vladimir. “Theoretical aspects of military logistics”. Defense and Security Analysis, June 2006, Vol. 22 Issue 2, pp 159-177.

9. Thorpe, George C. (1917). Pure Logistics: The Science of War Preparation. Kansas City, Mo.: Franklin Hudson Pub. Co. OCLC 6109722.

10. Ролін І.Ф., Морозов І.Є., Темніков В.О., Александров О.А. Огляд існуючого науково-методичного апарату для формування раціональної системи тилового забезпечення угрупування внутрішніх військ. Честь і закон. Харків: Акад. ВВ МВС України, 2013. № 1. С. 34-39.

11. Бондаренко А.Г. Методика моделирования рациональной организационной структуры органов управления логистическим обеспечением формирования Сектора безопасности и обороны при кризисных ситуациях. Власть и общество : научный журнал. Тбилиси : Ассоциация открытой дипломатии, 2017. № 3(43). С. 71-77.

12. Гурин М.О. Методика формування раціональної структури системи матеріального забезпечення повітряного командування Повітряних сил Збройних Сил України у повітряній операції. Збірник наукових праць ХНУПС. Харків: ХНУПС, 2017. № 2(51). С. 35-39.

13. Городнов В.П., Кириленко В.А., Шевченко А.В. Комплексна модель оцінки ефективності системи матеріального забезпечення окремої прикордонної бойової комендатури в особливий період. Наука і техніка повітряних сил збройних сил України. Харків, 2018. № 3 (32). С. 113-119.

14. Мирончук В.А. Моделювання процесу функціонування системи матеріально-технічного забезпечення Державної прикордонної служби України. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Частина ІІ. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2007. № 38. С. 23-26.

15. Мисик А.Б., Мирончук В.А. Аналіз системи матеріально-технічного забезпечення прикордонних операцій. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2012. № 18. С. 21-28. Таємно.

16. Робота штабу тактичної ланки з організації бою (дій). Частина І. Робота штабу під час підготовки бою (дій) : навчальний посібник. П.П. Ткачук, О.П. Красюк, Л.П. Кривизюк. Львів: НАСВ, 2015. 346 с.

17. Дяченко В.І., Дем'янчук Б.О., Хижняк Ж.О. Оцінка залежності показників живучості системи десантного забезпечення високомобільних десантних військ від варіантів її побудови. Труди університету. Київ, 2013. № 7 (121). С. 98-105.

Размещено на Allbest.ru