Міжнародний досвід деяких країн НАТО в сфері логістичного забезпечення державної безпеки

Діміч А.В.,

кандидат юридичних наук, докторант Національної академії Служби безпеки України

У статті розглянуто міжнародний досвід деяких країн НАТО в сфері логістичного забезпечення державної безпеки, подано оцінку цього досвіду та запропоновано деякі правові норми імплементувати до законодавства України, а також висвітлено особливості державної політики країн з високим рівнем економічного розвитку в сфері логістичного забезпечення державної безпеки країни.

На цей час роль військової сили в зовнішній політиці країни істотно змінюється. Характер цих змін багато в чому визначається новим співвідношенням сил, сформованим після розпаду СРСр розвитком нових технологій і форм ведення збройної боротьби, порушенням системи міжнародних зв'язків та еволюцією поглядів провідних військових держав на способи і форми застосування сили, що існували раніше. Слід ураховувати й проведення на території України ООС та ведення РФ гібридної війни проти українського народу.

Зауважено, що актуальність дослідження міжнародного досвіду в сфері логістичного забезпечення, імплементація окремих правових норм до чинного законодавства України проведення на цій основі відповідних реформ є доцільним і має наукове та практичне значення.

Доведено, що в умовах реформування оборонної сфери України та за результатами аналізу досвіду США з огляду на доцільність запозичення звернено увагу на діяльність Агентства передових оборонних дослідницьких проектів у структурі Міністерства оборони США (DARPA), яке концентрується переважно на військовій проблематиці, а основним її інструментом є технологічні проекти (програми) на 3-5 років, спеціальні відкриті конкурси зі значним призовим фондом (Grandchallenge) спрямовані на прискорення технічних досягнень (бюджет Агентства складає приблизно 0,7% оборонних витрат США і не більше 1% загальних витрат на дослідження і розробки).

Вивчення позитивного досвіду Великої Британії у сфері логістичного забезпечення дало можливість внести пропозиції щодо імплементації у діяльність суб'єктів державної безпеки України. Зокрема, пропонується впровадити в Україні програму «Солдат майбутнього». Завдяки цій програмі покращення показників досягається шляхом використання технологічних досягнень xXlст., у тому числі системи позиціонування і навігації, системи нічного бачення, поліпшених систем ціленаведення, систем моніторингу психофізіологічних параметрів стану бійця, а також у новітніх розробках у галузі наноматеріалів для створення легкої динамічної броні-екіпіровки, яка може виконувати й опорні функції екзоскелета (бажано вітчизняного виробництва). Крім того, рекомендується дотримуватися принципу Уряду Великої Британії: «Боєць, одягнений у бойову екіпіровку, стає одиницею єдиної мережі управління, здатної вести двосторонній обмін даними з командуванням».

У нашому дослідженні запропоновано, враховуючи міжнародний досвід, внесення до п. 2 ст. 48 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» таких доповнень: «Держава забезпечує бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності у розмірі не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту...». Також необхідно створити власну автоматизовану систему контролю за станом матеріально-технічного забезпечення, наявність та переміщення матеріальних засобів відповідно до стандартів НАТО для суб'єктів державної безпеки України, що і буде предметом подальших досліджень із даної проблематики.

Ключові слова: правове регулювання, логістичне забезпечення, реформування, міжнародний досвід, країни НАТО.

INTERNATIONAL ExPERIENCE OF SOME NATO COuNTRIESIN THE FIELD OF LOGISTICAL SECURITY

The article examines the international experience of some NATO countries in the field of logistical security, provides an assessment of this experience and proposes some legal rules to be implemented in the Ukrainian legislation, as well as features of the state policy of countries with high level of economic development in the field of state logistical security of the country's security.

On July 9, 2017, the Law of Ukraine “On Amendments to Certain Laws of Ukraine Regarding the Foreign Policy of Ukraine” came into force. Membership in the North Atlantic Treaty Organization (NATO).

At the same time, the European integration efforts of the Ukrainian state should be taken into account, which necessitates the approximation of national legislation, forms and methods of public administration to the European standards.

The approval by the Verkhovna Rada of Ukraine on November 21,2002 of the Concept of the State Program for Adaptation of the Legislation of Ukraine to the Legislation of the European Union and the adoption of the Law of Ukraine “On the National Program of Adaptation of the Legislation of Ukraine to the Legislation of the European Union” which fix a set of interrelated tasks on the approximation of Ukrainian legislation to the legislation of the European Union, aimed at the implementation of state policy and priority areas for the creation of a modern legal system of Ukraine by improving the rulemaking activity of public authorities and the introduction of a unified system of planning, coordination and control of work on the adaptation of legislation.

Today, the role of military forces in the state foreign policy is changing significantly. The nature of these changes is largely determined by the new balance of forces formed after the collapse of the USSR, the development of new technologies and forms of armed struggle, the disruption of the system of international relations and the evolution of the views of leading military powers on the ways and forms of use of force that existed before. Consideration should also be given to the Joint Forces Operation (JFO) in Ukraine and a hybrid war initiated by the Russian Federation against the Ukrainian people.

As a result of the analysis of US experience, attention has been drawn to borrowing from the US Department of Defense's Advanced Defense Research

Projects Agency (DARPA), which focuses mainly on military issues, and its main tool is technology projects (programs) for 3-5 years, special open competitions with a large prize fund (Grand challenge), aimed at accelerating technical achievements (the Agency's budget is approximately 0.7% of US defense spending and no more than 1% of total R&D spending).

Studying the positive experience of the United Kingdom in the field of logistical support, has made it possible to develop proposals for implementation in the activities of national security entities of Ukraine, namely, it is proposed to implement the Soldier of the Future program in Ukraine.

Through this program, performance improvements are achieved through the use of technological advances of the 21st century, including positioning and navigation systems, night vision systems, improved targeting systems, and monitoring systems psychophysiological parameters of the fighter's state, as well as in the latest developments in the field of nanomaterials for the creation of light dynamic armor equipment, which can perform the basic functions of the exoskeleton.

It is also recommended to follow the principle of the UK Government: “A fighter dressed in combat gear becomes a unit of a single management network capable of two-way communication with command”.

Thus, taking into account the international experience, it is advisable to include into the article 48 of the Law of Ukraine “On Scientific and Scientific and Technical Activities” the following phrases: “The state provides budgetary financing of scientific and technical activities in the amount of not less than 5 percent of gross domestic product ...”. It is also necessary to create its own automated system for monitoring the state of logistical support, availability and movement of material in accordance with NATO standards for national security entities of Ukraine, which will be a subject of further research within this issue.

Key words: legal regulation, logistics, international experience, NATO countries.

9 липня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України», яким внесено зміни до законів України «Про основи національної безпеки України», «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» та визначено стратегічний курс держави на набуття членства в Організації Північноатлантичного Договору (НАТО).

Водночас слід ураховувати євроінтеграційні намагання Української держави, що зумовлюють потребу наближення вітчизняного законодавства, форм і методів державного управління до європейських стандартів.

Каталізатором цього процесу можна вважати затвердження Верховною Радою України 21 листопада 2002 р. Концепції Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та прийняття 18 березня 2004 р. Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», які фіксують комплекс взаємопов'язаних завдань щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, спрямованих на реалізацію державної політики та пріоритетних напрямів створення сучасної правової системи України шляхом удосконалення нор- мотворчої діяльності органів державної влади та запровадження єдиної системи планування, координації і контролю роботи з адаптації законодавства [1].

Сьогодні роль військової сили в зовнішній політиці країни істотно змінюється. Характер цих змін багато в чому визначається новим співвідношенням сил, сформованим після розпаду СРСР, розвитком нових технологій і форм ведення збройної боротьби, порушенням системи міжнародних зв'язків та еволюцією поглядів провідних військових держав на способи і форми застосування сили, що існували раніше. Слід ураховувати й проведення на території України ООС та ведення РФ гібридної війни проти українського народу.

Тому актуальність дослідження міжнародного досвіду в сфері логістичного забезпечення, імплементація окремих правових норм до чинного законодавства України проведення на цій основі відповідних реформ є доцільним і має наукове та практичне значення.

Проблеми, тенденції і перспективи розвитку міжнародного досвіду логістичного забезпечення державної безпеки відображені в публікаціях Є. Гороховського, В. Кивлюка, О. Котеля, В. Мікуліна, В. Петрова, І. Романченка, В. Серватюка, І. Сініцин, В. Сокуренка, М. Степанюк, А. Сумця, О. Угриновича, О. Хазановича, В. Шуєнкіна та інших науковців. Але низку проблем у зазначеній сфері дотепер не вирішено, що можливо зробити, дослідивши міжнародний досвід деяких країн НАТО в сфері логістичного забезпечення державної безпеки.

Метою статті є - вивчити міжнародний досвід країн НАТО в сфері логістичного забезпечення державної безпеки та запропонувати пропозиції щодо вирішення проблеми шляхом імплементації окремих міжнародних правових норм до чинного законодавства України в зазначеній сфері.

Із метою вдосконалення механізму логістичного забезпечення державної безпеки України необхідно вивчити досвід США, де функціонує Агентство передових оборонних дослідницьких проектів у структурі міністерства оборони США (DARPA- DefenseAdvancedResearchProjectsAgency). Метою Агентства є збереження технологічної переваги збройних сил США, запобігання раптовій для США появі нових технічних засобів збройної боротьби, підтримка новаторських досліджень, подолання розриву між фундаментальними дослідженнями та їх застосуванням у військовій сфері. Хоча діяльність Агентства концентрується переважно на військовій проблематиці, помітна частина його програм присвячена розробці технологій, що мають подвійне призначення (інтернет, виробництво напівпровідників та інтегральних схем тощо).

Основними видами діяльності DARPAє технологічні проекти (програми) тривалістю 3-5 років та спеціальні відкриті конкурси зі значним призовим фондом (Grandchallenge), спрямовані на прискорення технічних досягнень. Бюджет Агентства становить близько 0,7% оборонних витрат США і не більше 1% загальних витрат на дослідження і розробки [2]. На думку автора, зазначений досвід DARPAдоцільно врахувати під час удосконалення правового регулювання логістичного забезпечення державної безпеки України.

У Великій Британії діє програма «Солдат майбутнього». Головна ідея проекту полягає у збільшенні ефективності та продуктивності окремого солдата. Покращання показників досягається завдяки використанню технологічних досягнень XXI ст., зокрема, системи позиціонування та навігації, системи нічного бачення, поліпшених систем ціленаведення, систем моніторингу психофізіологічних параметрів стану бійця, а також у новітніх розробках у галузі наноматеріалів для створення легкої динамічної броні-екіпіровки, яка може виконувати й опорні функції екзоскелета.

У світі налічується не більше восьми сучасних екіпіровок FutureSoldier. Це системи бойових комплектів: США - LandWarriorі MountedWarrior, Франції - FELIN(Fantassin a Equipements et Liaisons Integres), Німеччини - IdZ (Infanterist der Zukunft), Великої Британії - FIST (FutureIntegratedSoldierTechnology), Іспанії - COMFUT (cOMbatienteFUTuroorFutureWarfighter), Канади - ISSP (IntegratedSoldierSystemProject) та Ізраїлю - ANOG. Десятки країн світу, зокрема й більшість країн НАТО, упроваджують у своїх арміях сучасні комплекти бойової екіпіровки солдата, але за основу беруть напрацювання флагманів світової оборонної галузі. Кращі екіпіровки відповідно до загальнодержавної програми «Солдат майбутнього» загалом сконструйовані за однаковою схемою - мають основні елементи й технологічні. До основних елементів належать: бронежилет, шолом, системи нічного бачення, радіостанція та інші види зв'язку, навігатор, блок живлення і багатофункціональна стрілецька зброя. Високотехнологічні компоненти - лазерний далекомір, компактний комп'ютер, нашоломний або нагрудний дисплей, необхідні бази даних, електронні карти, система позиціонування, програми, що підтримують оперативний діалог і надання інформації в реальному часі. Їх характеризує система цифрового управління боєм, створена в США та Ізраїлі. Сучасне екіпірування солдата - це комплексне рішення з п'яти - десяти підсистем, включаючи засоби захисту, ведення вогню, зв'язку, управління, а також життєво- й енергозабезпечення тощо [3].

Отже, на прикладі Великої Британії очевидно, що добре оснащений солдат готовий якісно та професійно виконувати покладені на нього державою завдання оборонного характеру. Водночас сучасний стан економіки України свідчить про те, що логістичне забезпечення українського солдата навіть приблизно не наближене до солдата Великої Британії. На нашу думку, необхідно створити та реалізувати національну програму щодо збільшення матеріально-технічного оснащення українського солдата, зокрема і в плані військового навчання. Водночас розмір коштів, який виділений у державному бюджеті на 2018-2019 рр., свідчить про недостатність можливості запровадження програми розвитку матеріально-технічного забезпечення українського солдата як повноцінної одиниці української армії [4; 5].

Також уважаємо цінним для запозичення досвід чеської Республіки, де тривають заходи щодо переоснащення національних збройних сил сучасними зразками озброєння та військової техніки, які відповідають вимогам і стандартам НАТО [6, c. 26-32].

Слід зазначити, що у 2015 р. були затверджені нова стратегія оборони Чеської Республіки та план довгострокового розвитку збройних сил до 2030 р. Протягом найближчих років чеський уряд планує подвоїти суму коштів на потреби збройних сил і збільшити їхню чисельність (із нинішніх 21,3 тисяч до 26-27 тисяч осіб у 2025 р.). Із 2004 р. чеська армія повністю переведена на професійну основу, хоча сьогодні розглядається можливість відновлення загального (або часткового) військового обов'язку й формування корпусу резервістів (5 тисяч осіб). У чеському війську 13% штатних посад заміщені жінками, а у травні 2017 р. вперше в історії країни жінка отримала генеральське звання. Міністром оборони Чехії також є жінка (уже третя на цій посаді).

Дослідження інформаційних систем НАТО здійснюється в межах виконання Плану заходів Меморандуму про порозуміння між Інститутом програмних систем НАН України та компанією InternationalSolutionsGroupLimited (ISG). ISG - провідні консультанти та аналітики НАТО та її країн-членів з питань розробки та застосування логістичних інформаційних систем, зокрема в поточних операціях.

В основу сучасного підходу НАТО до розробки інформаційних систем покладено таксономію C3 (C3 Taxonomy) - одне з суміжних питань, що потребує окремого вивчення. C3 Taxonomyохоплює всі аспекти діяльності з командування та управління силами (від стратегії та реальної діяльності до технічних складників інформаційних систем) та передбачає розгляд інформаційних систем з точки зору сервісів. Сервіс розглядається як можливість (спроможність) надавати користь або підтримку певним групам користувачів сервісу. Існує каталог сервісів НАТО [7], в якому ряд сервісів пов'язані з логістичним забезпеченням:

- сервіс підтримки логістичних операцій (LogisticsFunctionalAreaApplicationService), що дозволяє користувачам збирати, зберігати, обробляти, аналізувати, відображати та розповсюджувати інформацію для підтримки логістичних операцій. Для сервісу використовується інформаційна система LOGFAS;

- сервіс логістичної розвідки та підтримки рішень (LogisticsBusinessIntel-ligenceandDecisionSupportApplicationServices), що є експериментальним і пов'язаний з наданням консультацій;

- сервіс підтримки інженерного (в розумінні квартирно-експлуатаційного) забезпечення (IntegratedEngineeringManagementSystemSupportService), що дозволяє користувачам з Групи підтримки баз здійснювати управління інформацією щодо нерухомого майна (основних фондів, будівель, споруд) і пов'язаних питань (від будівництва до пожежних бригад). Для сервісу використовується інформаційна система IEMS;