Методика планування застосування авіації Національної гвардії України під час проведення спеціальної операції з припинення діяльності непередбачених законом збройних формувань

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Рисунок 1. Методи прогнозування вихідних позицій для розроблення плану

«Ресурсний метод планування» - це метод, за допомогою якого визначається, якими ресурсами й за якими способами може розпоряджатися спецпідрозділ (ресурсна стратегія), а потім, спираючись на ці дані, командир підрозділу визначає свою стратегію майбутніх дій.

На етапі оцінки обстановки необхідно визначити ресурсні можливості авіації НГУ для конкретних районів дій НЗФ. Іншими словами, яка авіаційна техніка (вертоліт або БПЛА) та в якій кількості спроможна виконати бойове завдання у певних умовах обстановки (час доби, метеорологічні умови, характер місцевості, розміри району дій противника). Методом обґрунтування вибору сил та засобів авіації НГУ для завдань припинення діяльності НЗФ в умовах дійсної реальності проведення СпО здійснюється абстрагування показників та критеріїв пошуку НЗФ (швидкість польоту, висота польоту, тактичний радіус польоту) в умовах проведення СпО.

Під обґрунтуванням вибору сил авіації НГУ слід розуміти аналіз сукупності таких показників: укомплектованість підрозділів льотним складом та рівень їх підготовки; рівень підготовки та натренованості технічного складу до підготовки вертольотів (БПЛА) до вильоту. Під обґрунтуванням засобів авіації НГУ потрібно розуміти аналіз сукупності показників: швидкість та висота польоту, тактичний радіус дії ЛА, тривалість польоту.

Просторові показники (тактичний радіус, максимальна дальність польоту) визначають максимально можливе віддалення рубежів виконання бойового завдання, а часові - максимальну тривалість польоту ЛА.

Для обчислення максимальної дальності польоту в конкретних умовах проводиться інженерно-штурманський розрахунок. Під час польоту на дальність понад 3/4 максимальної дальності, зазначеної у тактико-технічних характеристиках (ТТХ) вертольота, цей розрахунок проводиться обов'язково.

Тактичний радіус - це відстань, на яку можуть віддалятися поодинокі вертольоти та підрозділи від майданчика базування з поверненням на нього після виконання бойового завдання. Величина тактичного радіуса залежить від таких показників: кількість заправленого палива; інтенсивність витрати палива в польоті (режиму польоту); характер та час дій у районі виконання бойового завдання. Тактичний радіус для поодинокого вертольота розраховується для конкретних умов польоту виконанням інженерно - штурманського розрахунку максимальної дальності польоту.

Показники часу свідчать про термін виконання бойового завдання і бойову напругу. Термін виконання бойового завдання визначається часом, який відлічується з моменту постановки бойового завдання до його виконання. Цей час витрачається на: підготовку підрозділу до виконання бойового завдання; виконання бойового польоту до цілі (політ до району пошуку цілі); пошук цілі.

Час, який витрачається на підготовку до виконання бойового завдання, залежить від таких чинників: зміст бойового завдання; ступінь

бойової готовності підрозділів; склад сил і засобів, що залучаються; стан матеріально - технічного забезпечення; досвід командира у прийнятті рішення.

Так, під час отримання бойового завдання на пошук НЗФ час підготовки витрачається на такі елементи: отримання і з'ясування бойового завдання; оцінка обстановки та прийняття рішення; підготовка льотного складу та авіаційної техніки до бойового вильоту; узгодження питань взаємодії з наземними підрозділами й тактичною авіацією; контроль готовності й заняття готовності екіпажами в кабінах вертольотів.

Залежно від рівня підготовки та складності завдання час, необхідний для підготовки ескадрильї до бойового вильоту, може коливатися від 1,5 год до 5 год. Для скорочення цього часу необхідно тренувати екіпажі в мирний час у підготовці до виконання типових бойових завдань.

Іншими словами під час вибору типу ЛА для виконання завдань пошуку НЗФ потрібно здійснити порівняння показників тактико - технічних характеристик усіх наявних авіаційних засобів у НГУ. Модель порівняння показників ТТХ буде формалізованою у вигляді табличних даних для наступного абстрагування критеріїв під конкретні умови обстановки.

Отже, методом порівняльного аналізу обраних показників та критеріїв тактико-технічних характеристик літальних апаратів НГУ обираються ті критерії, які найбільш підходять під умови обстановки (площа району дій, метеоумови, рельєф місцевості, лісові насадження, наявність часу для проведення СпО) (див. табл. 1).

Після порівняльного аналізу показників можливостей літальних апаратів авіації НГУ та абстрагування критеріїв, які найбільш підходять для умов проведення СпО, потрібно обрати спосіб пошуку.

Далі методом абстрагування району (районів) проведення СпО потрібно визначитися з необхідною кількістю та типом літального апарата на район проведення пошуку з урахуванням тактичного радіуса, часу польоту (рис. 2). Для великих площ польоту (від 1 000 км² до 6 000 км²) потрібно два або більше вертольотів, для середніх (від 25 км² до 1 000 км²) - один вертоліт, для маленьких (від 1 км² до 25 км²) - досить 1-4 БПЛА. Кількість і тип ЛА обирається залежно від термінів виконання завдання та вибраного способу пошуку.

«Цільовий метод за потребами» - метод, за допомогою якого визначаються цільові потреби застосування авіації НГУ за результатами обрання способу пошуку НЗФ.

Для спрощення процесу вибору необхідного способу пошуку виникає потреба розробити електронні та трафаретні «кальки-шаблони» наявних способів пошуку для топографічної карти масштабу 1:25 000 (250 м) або 1:50 000 (500 м). Цей масштаб потрібен для більш детального вивчення та оцінки місцевості, найбільш точного орієнтування і визначення відстаней, упевненого виконання вимірювань і розрахунків можливих дій НЗФ та вибору способу пошуку обраним ЛА (див. рис. 3, 4).

Умови візуального пошуку визначаються дальністю виявлення об'єктів, часом спостереження і кутовою швидкістю їх переміщення. Істотно впливають на пошук об'єктів висота і повітряна швидкість польоту, умови огляду місцевості з кабіни вертольота, метеорологічні умови, рельєф місцевості та розміри об'єктів.

Дальність виявлення об'єктів залежить від дальності видимості та порога чутливості людського ока. Ефективна ширина смуги місцевості, що переглядається льотчиком за один захід, залежить від дальності виявлення об'єкта, сектора огляду місцевості.

Таким чином, сутність «Цільового методу за потребами» полягає у визначенні цільового польоту (способу пошуку) на повітряну розвідку НЗФ та потреби кількості й типу застосування літальних апаратів НГУ під час проведення СпО з припинення діяльності НЗФ.

Структурна схема методики планування застосування авіації НГУ під час проведення СпО з припинення діяльності НЗФ із застосуванням «Ресурсного методу за можливостями» та «Цільового методу за потребами» починається з отримання розвідувальних даних про виявлення НЗФ, можливі об'єкти їх впливу (див. рис. 5). На цьому етапі планування потрібно оцінити метеорологічні умови та час доби. Якщо нижній край хмарності нижчий за 100 м або час доби - ніч, то повітряна розвідка взагалі неможлива. Також, якщо інші показники метеорологічних умов відповідають безпеці польотів (швидкість вітру, наявність опадів), то треба перейти до наступного етапу планування - «оцінки ресурсних можливостей авіації НГУ». На цьому етапі планування вивчаються розміри майбутнього району пошуку та визначаються тип і кількість літальних апаратів відповідно до потрібної площі пошуку НЗФ. Наступним етапом є оцінка цільових потреб обраних авіаційних засобів за результатами обрання способу пошуку НЗФ. Після вибору способу пошуку НЗФ за допомогою «кальки-шаблону» необхідно за відповідною моделлю виробити варіанти маршруту та профілю польоту ЛА. Далі формулюється рішення щодо застосування сил і засобів авіації НГУ з указівкою типу, кількості ЛА, способу пошуку, маршруту та профілю польоту.

Рисунок 2. Метод абстрагування району (районів) проведення СпО