Залежність безпеки населення при надзвичайних ситуаціях від ефективної комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра інновацій, інформаційної діяльності в освіті та навчання за міжнародними проектами

Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Залежність безпеки населення при надзвичайних ситуаціях від ефективної комунікації

Дишкант Олена Володимирівна,

кандидат психологічних наук, доцент

Бабійчук Ірина Вікторівна, викладач

Романюк Наталія Миколаївна, викладач

Анотація

В останні роки, як в Україні, так і в цілому світі спостерігається зростання надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціального та воєнного характеру. Гинуть люди, завдаються економічні та екологічні збитки, навколишньому середовищу завдається невиправна шкода.

Поза всяким сумнівом, інформування про ризики при надзвичайних ситуаціях є ключовим елементом циклу надзвичайної ситуації, що охоплює етапи від запобігання і забезпечення готовності до відповідних заходів і відновлення.

При надзвичайних ситуаціях суспільство стає вкрай чуттєвим для повідомлень про такі події і тому інформація виступає одним із основних управлінських ресурсів. Разом з цим відсутність об'єктивного співвідношення між реальним рівнем катастрофи та її відображенням призводить до стану інформаційного стресу у людей.

Одним із постійних факторів під час будь-якої кризи залишається інформування, яке завжди впливає на заходи реагування і результат надзвичайних ситуацій в області суспільної охорони здоров'я. Незважаючи на те, що комунікація входить до складу заходів реагування майже в кожному плані готовності до надзвичайних ситуацій, на практиці вона часто залишається на папері: етапи дій, функції, обов'язки або результати в цій області не визначаються. За відсутності докладних і здійсненних планів в країні неможливо забезпечити прийняття ефективних заходів реагування в області інформування під час надзвичайної ситуації.

Дієва система інформування повинна реалізовувати наступні принципи:

гласність та раннє оповіщення;

координація взаємодії з населенням;

ведення двосторонньої комунікації;

ефективні канали інформування.

Активна взаємодія з населенням, комунікація та координація дій до, під час та після надзвичайної ситуації - важливі інструменти для забезпечення ефективного, послідовного інформування про ризики, що викликає довіру і дозволяє донести необхідну інформацію та надати відповіді на питання, що виникають у людей.

Ключові слова: комунікації, оповіщення, інформування, системи оповіщення, цивільний захист.

Dyshkant Olena, Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Department of innovations, information activity in education and training on international projects, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection

Babiichuk Iryna, Lecturer, Department of innovations, information activity in education and training on international projects, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection

Romaniuk Nataliia, Lecturer, Department of innovations, information activity in education and training on international projects, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection

DEPENDENCE OF PUBLIC SAFETY IN EMERGENCY SITUATIONS ON EFFECTIVE COMMUNICATION

Abstract

In recent years, both in Ukraine and in the whole world, there has been an increase in man-made, natural, social and military emergencies. In peacetime, people die, economic and environmental damage is caused, and irreparable damage is caused to the environment.

Informing about risks in emergencies is a component of each stage of development of an emergency from the moment of its prevention; at the time of its occurrence; during the elimination of consequences to appropriate recovery measures.

Information, during an emergency, is one of the main management resources. The lack of an objective correlation between the real level of the disaster and its reflection in the media can cause informational stress in people and sometimes lead to secondary psychological trauma.

The article analyses the research of modern scientists on the principles, features and functioning of the alert system in our country. The scientists are unanimous in their opinion that the existing alert system is morally and technically outdated, does not meet the requirements of today and requires significant changes, both at the regulatory and material and technical levels.

The article defines the principles of building an information system and focuses on the need for effective communication.

Active interaction with the population, communication and coordination of actions before, during and after an emergency are important tools for ensuring effective, consistent information about risks, which inspires confidence and allows you to convey the necessary information and provide answers to questions that people have.

When informing the population, it is necessary to take into account the need to prevent panic moods the focus of destructive behaviour and the source of destabilization of the population. Panic has a negative impact not only on the affected population but also on the course of measures to eliminate the consequences of emergencies.

Key words: communications, alerts, information, alert systems, civil protection.

Вступ

Постановка проблеми. Система централізованого оповіщення та підходи до інформування населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, що існують сьогодні, були створені ще в 70-80-х роках минулого століття. Принцип її побудови - командно-штабний та орієнтований до умов глобального воєнного протистояння, зокрема на доведення сигналів оповіщення в особливий період. В умовах сьогодення такий підхід до оповіщення та інформування населення про загрози різного походження не відповідає сучасним вимогам. Побудова існуючої системи оповіщення не враховує структурні зміни в центральних та місцевих органах виконавчої влади, місцевого самоврядування, що є важливим аспектом в умовах децентралізації. Не відкоригований склад сил реагування на надзвичайні ситуації. Не в повній мірі відповідає дійсності порядок організації економічних та правових відносин, що складаються між суб'єктами різних форм власності, залучених до оповіщення в екстремальних умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Згідно концепції розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або витиснення надзвичайних ситуацій в державі існують проблеми, які потребують розв'язання, а саме:

- морально застаріла нормативна та технічна матеріальна база;

- невідповідність умовам структури центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, структури системи цивільного захисту, сил реагування на надзвичайні ситуації та їх правовий статус [1].

Аналіз наукових досліджень дозволяє зробити висновок, що саме ефективна комунікація та активна взаємодія з населенням під час надзвичайних ситуацій - є важливим інструментом для організації його захисту. Даному питанню у своїх наукових працях значну увагу приділяють сучасні українські науковці у галузі державного управління: Акулова О.М.,. Андрієнко В.М, Борисов А. В., Волянський П.Б., Кочін І.В., Кіктенко В.Я. Ковбасюк С.В., Положешний В.В., Тищенко В.О. та інші.

Зокрема Ковбасюк С.В. та Пекарєв Д.В. у своїх працях аналізують побудову та функціонування існуючих систем оповіщення, які застосовуються в різних сферах життєдіяльності суспільства. Ними представлено класифікацію систем оповіщення, а також визначено сильні та слабкі сторони кожної з них, сформовано основні організаційні принципи побудови системи оповіщення спеціального призначення та визначено засади її функціонування як інформаційно -керуючої системи [2].

Андрієнко М.В. у співавторстві із колегами визнають інформаційну систему державного оповіщення під час надзвичайної ситуації застарілою і такою, яка не відповідає розвитку сучасних технологій [3].

Кочін І.В. та Акулова О.М. вивчали питання інформаційної підтримки населення у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації, зокрема комунікативні моделі та змістовне наповнення повідомлень, які доводяться до населення [4].

Метаю нашого дослідження є аналіз існуючих систем оповіщення, інформаційного забезпечення при надзвичайних ситуаціях та принципів комунікації з населенням.

Виклад основного матеріалу

Правовим підґрунтям організації оповіщення та інформування населення України при загрозі чи виникненні надзвичайних ситуацій є Конституція України, Кодекс цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв'язку у сфері цивільного захисту», «Положення про єдину державну систему цивільного захисту», а також накази Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Отже, згідно нормативних документів, оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування його про наявні небезпеки є одним із головних завдань цивільного захисту України.

На сучасному етапі розвитку багаторівнева система оповіщення єдиної державної системи цивільного захисту являє собою організаційно -технічний комплекс спеціальної апаратури, засобів оповіщення, каналів зв'язку, що забезпечують передачу управлінських задач та мовної інформації. До органів управління та відповідних посадових осіб надходять відомості оперативного характеру, а до населення доводиться інформація про характер небезпеки, її масштаби та алгоритм дії людей.

Взагалі, за рівнями системи оповіщення поділяються на:

- загальнодержавну;

- територіальну;

- місцеву;

- автоматизовані системи централізованого оповіщення;

- спеціальні;

- локальні та об'єктові системи оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій.

Загальнодержавна автоматизована система централізованого оповіщення забезпечує доведення сигналів та інформації з питань цивільного захисту державного рівня.

Територіальні автоматизовані системи централізованого оповіщення являють собою програмно-технічний комплекс, який забезпечує прийом сигналів та інформації від загальнодержавної автоматизовано системи централізованого оповіщення та оповіщає місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації.

Місцеві автоматизовані системи централізованого оповіщення функціонують у районах, містах обласного значення, інших адміністративно- територіальних одиницях та забезпечують прийом сигналів і повідомлень від територіальної автоматизованої системи оповіщення.

На випадок виникнення надзвичайних ситуацій безпосередньо на потенційно-небезпечних підприємствах створюються спеціальні, локальні та об'єктові системи оповіщення.

Спеціальні системи оповіщення створюються і функціонують на атомних електростанціях, гідротехнічних спорудах, зонах їх можливого катастрофічного затоплення, на магістральних нафто-, газо- та продуктопроводах.

Локальні системи оповіщення являють собою програмно -технічні комплекси, які функціонують на об'єктах підвищеної небезпеки.

На об'єктах підвищеної небезпеки, об'єктах з масовим перебуванням людей, вузлових залізничних станціях, шахтах, промислових підприємствах створюють об'єктові системи оповіщення [3].

Інформаційне забезпечення в умовах надзвичайної ситуації, необхідно здійснювати в наступних площинах:

- оперативне інформування про подію та її можливі наслідки;

- інформаційний вплив, який був би спрямований на збереження життя та здоров'я населення, що опинилось в зоні дії надзвичайної ситуації.

Принципами інформаційної діяльності ми вважаємо достовірність, своєчасність, та зрозумілість для різних верств населення. Такий підхід дозволить створити у населення реальний образ небезпеки.

Сучасне суспільство є не тільки «суспільством ризику», але й суспільством інформації. Ми включаємо в поняття «інформація» будь-які відомості та повідомлення про предмети, явища або процеси. В нинішніх умовах вона має велике суспільне значення.

Повідомлення про можливість виникнення чи наявні надзвичайні ситуації, про вірогідність їх поширення на певні території та прогноз наслідків і є складовою інформації з питань цивільного захисту. Відповідні органи управління цивільного захисту зобов'язані надавати таку інформацію населенню, при чому її оприлюднення має бути своєчасним, систематичним та достовірним [5].

Крім того інформаційна складова має на меті спонукання до прийняття на себе дорослою дієздатною людиною особистої відповідальності за збереження життя та здоров'я власного і родини, включаючи маломобільних її членів (неповнолітніх, осіб похилого віку та осіб з обмеженими можливостями). Лише інформаційна складова не може повною мірою забезпечити виконання даної задачі.

Додатком до інформаційної складової має бути комунікація (взаємне спілкування влади з населенням шляхом застосування комунікаційних каналів). Ефективна комунікація сприяє формуванню спільного розуміння подій під час надзвичайної ситуації, дає можливість людям бути поінформованими про важливі аспекти їх безпечного життя та посадовим особам, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій отримувати зворотній зв'язок.

Численні приклади доводять, що комунікації в період кризових ситуацій можуть мінімізувати або збільшити їх наслідки, вплинути на перебіг, скоротити або продовжити тривалість. Тому саме ефективна комунікація сприяє порозумінню між громадськістю і владою та знаходиться в числі ключових елементів управління надзвичайною ситуацією.

Безпека населення безпосередньо залежить від оперативності та достовірності інформації. Під час надзвичайних ситуацій вкрай важливе значення має розповсюдження чіткої і конкретної інформації та скоординовані і узгоджені дії у відповідь. Неадекватні до загрози дії, з боку влади і рятувальних служб, можуть погіршити надзвичайну ситуацію, підірвати їх репутацію і збільшити ймовірність того, що криза переросте в катастрофу.

Ось чому надзвичайної важливості набуває механізм відповідних своєчасних комунікацій між керівниками на різних рівнях - на державному, регіональному, місцевому та об'єктовому рівнях.

Суспільна реакція на ситуацію, що виникла - або паніка, або спокійне слідування рекомендаціям та вказівкам - багато в чому залежить від можливостей і здібностей керівників надзвичайних ситуацій своєчасно і продумано доводити до громадян інформацію, що не завжди відбувається.

Таким чином, зусилля, витрачені на комунікації до настання катастрофи, повинні, в процесі діалогу, створити атмосферу довіри між усіма зацікавленими сторонами. Ці зусилля також підвищують обізнаність і інформованість населення щодо потенційної катастрофи, що підвищує ступінь готовності до неї. Успішно здійснені комунікації до настання екстремальних подій повинні прокладати шлях до безперешкодного здійснення комунікацій на етапі катастрофи, а також зміцнювати репутацію державних інститутів і підвищувати до них довіру, що виявиться дуже корисним в надзвичайній ситуації. Не менш важливим є рівень довіри населення до таких комунікацій, який може, як підвищити їх ефективність, так і навпаки [6].

Ще одна обставина, яка починає виявлятись під час надзвичайних ситуацій - поширення чуток. Сьогодні, завдяки соціальним мережам, які стали основним джерелом інформації, чутки поширюються врази швидше, ніж десять років тому. Думки, здогади, припущення, а також чутки негативно впливають на людей, які стають жертвами через довіру до будь-якої інформації, яка з'являється в Інтернеті. Різні дослідження показали, що найбільш достовірним джерелом інформації більшість населення вважає знайомих, особливо друзів - або в реальному житті, або в соціальних мережах, що робить боротьбу з чутками і неправдивою інформацією надзвичайно складною. Як було зауважено вище, комунікації під час надзвичайних ситуацій націлені на те, щоб допомогти людям прийняти правильне рішення щодо своїх дій.

Під час оповіщення потрібно також враховувати, що недостатня інформація може провокувати панічні настрої населення. Вчені вважають, що не лише брак інформації сприяє паніці, але й недовіра до певних її джерел. Джерелами, яким у довоєнний час не довіряло населення, вважались певні політичні сили та посадовці. Рівень довіри до гілок влади у повоєнний період необхідно буде вивчати додатково.

Незалежно від джерел походження чуток, як провокації панічних настроїв серед населення, в умовах надзвичайних ситуацій необхідно вживати заходів щодо їх нейтралізації.

Збереження довіри населення при надзвичайній ситуації вимагає постійної гласності дій, в тому числі своєчасного надання повної інформації про реальні потенційні ризики і заходи реагування. Перше оголошення про ситуацію повинно містити опис ризику і відповідь на можливі запитання населення. Якщо в ході надзвичайної ситуації з'являється нова інформація, її необхідно відразу надавати зацікавленим особам. Слід забезпечити максимальну відкритість комунікації і поширювати інформацію про всі відомі і невідомі факти, пов'язані з інцидентом. Чим вищій рівень гласності, тим вищою буде довіра населення до служб з реагування і більша мотивація та готовність слідувати рекомендаціям.

оповіщення надзвичайна ситуація комунікація

Висновки

Підсумовуючи зазначене, можна з впевненістю стверджувати, що збереження здоров'я і життя населення, зменшення соціальних наслідків та матеріальних збитків від надзвичайних ситуацій залежать від інформаційного впливу на населення. Завчасне інформування про ризики виникнення надзвичайних ситуацій є ключовим моментом для мінімізації їх наслідків.

Система інформування має реалізовуватись на певних принципах, в основі яких - побудова двосторонньої комунікації органів влади та населення.

Активна взаємодія з громадянами, комунікація та координація дій під час надзвичайної ситуації являють собою важливі інструменти для підвищення ефективності заходів цивільного захисту населення.

Література

1. Про схвалення Концепції розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або витиснення надзвичайних ситуацій. Розпорядження Кабінету Міністрів від 31 січня 2018 року № 43-р. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/43-2018-%D1%80.

2. Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence № 2 (29) 2017.

3. Андрієнко М.В., Дячкова О.М., Борисов А.В., Соколенко О.І. Інформаційна система державного оповіщення при виникненні надзвичайних ситуацій в Україні. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 5 c.1-2 http://www.dy.nayka.com.Ua/pdf/5_2019/5.pdf.

4. Кочін І.В., Акулова О.М., Гайволя О.О., Ількаєв Д.В., Шило І.Ф., Сидоренко П.І., Гут Т.М. Організація оповіщення населення в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій та введення особливого періоду. Запорізька медична академія післядипломної освіти Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф. Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й. Мухіна 2009. електронний ресурс http://old.zounb.zp.ua/node/1262.

5. Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв'язку у сфері цивільного захисту. Постанова Кабінету Міністрів від 27 вересня 2017 р. № 733. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF.

6. Per Concordiam (Журнал по проблемам безопасности и обороны Европы). Том 10 № 2, 2020.

References

1. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv “Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku ta tekhnichnoi modernizatsii systemy tsentralizovanoho opovischennia pro zahrozu vynyknennia abo vytysnennia nadzvychajnykh sytuatsij” vid 31 sichnia 2018 roku № 43-r [Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine “About approval of the Concept of development and technical modernization of the system of the centralized notification of threat of emergence or displacement of emergency situations” from January 31, 2018 № 43-r]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/43-2018-%D1%80 [in Ukrainian].

2. Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence (2017), vol. 29, № 2. Retrieved from http://sit.nuou.org.ua/issue/view/12956.

3. Andriienko M.V., Diachkova O.M., Borysov A.V., Sokolenko O.I. (2019). Informatsijna systema derzhavnoho opovischennia pry vynyknenni nadzvychajnykh sytuatsij v Ukraini [Information system of state notification in case of emergencies in Ukraine]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok - Public administration: improvement and development, vol.5, 1-2 [in Ukrainian]. Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/5_2019/5.pdf.

4. Kochin I.V., Akulova O.M., Hajvolia O.O., Il'kaiev D.V., Shylo I.F., Sydorenko P.I., Hut T.M. (2009). Orhanizatsiia opovischennia naselennia v razi zahrozy abo vynyknennia nadzvychajnykh sytuatsij ta vvedennia osoblyvoho periodu [Organization of notification of the population in case of threat or occurrence of emergencies and introduction of a special period]. Zaporiz'ka medychna akademiia pisliadyplomnoi osvity Kafedra tsyvil'noho zakhystu ta medytsyny katastrof. Kirovohrads'kyj bazovyj medychnyj koledzh im. Ye.J. Mukhina - Zaporizhzhya Medical Academy of Postgraduate Education Department of Civil Defense and Disaster Medicine. Kirovograd Basic Medical College [in Ukrainian]. Retrieved from http://old.zounb.zp.ua/node/1262.

5. Postanova Kabinetu Ministriv “Pro zatverdzhennia Polozhennia pro orhanizatsiiu opovischennia pro zahrozu vynyknennia abo vynyknennia nadzvychajnykh sytuatsij ta zv'iazku u sferi tsyvil'noho zakhystu” vid 27 veresnia 2017 roku № 733 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “ About the statement of the Situation on the organization of the notification on threat of emergence or emergence of emergencies and communication in the field of civil protection” from September 27, 2017 № 733]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF [in Ukrainian].

6. Per Concordiam. (2020). Zhurnalpoproblemam bezopasnosty y oborony Evropy - Journal of Security and Defense of Europe. vol.10, № 2 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru