До питання особливостей створення угруповань Національної гвардії україни для виконання завдань із забезпечення громадської безпеки в разі реагування на надзвичайні ситуації соціального характеру

Національна академія Національної гвардії України

ЯковенкоЄ.С.

Постановка проблеми

національна гвардія угруповання військо

Нинішня глобалізація процесів світового розвитку міжнародних політичних і економічних відносин створює нові загрози у сфері громадської безпеки. Громадськість за допомогою мирних зібрань виражає своє незадоволення теперішнім станом економічної та політичної ситуації в державі. Набуваючи крайньої форми вираження незадоволення, мирні зібрання можуть перерости в масові заворушення, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій соціального характеру (НССХ). З метою реагування на НС СХ, які виникли внаслідок масової активності громадян зі складу сил Національної гвардії України, створюються оперативні угруповання (ОУ). Створення оперативних угруповань гвардії може потребувати залучення сил одразу кількох оперативно-територіальних об'єднань (ОТО), що, своєю чергою, зумовлює утворення потенційно-кризових («проблемних») територій у зонах їх відповідальності, значних за своєю площею в межах країни.

Отже, необгрунтовані управлінські рішення в питаннях створення оперативних угруповань у кризових регіонах можуть стати причиною негативних наслідків для громадської безпеки (ГБ) на решті території країни.

Разом із тим варто зауважити, що зосередження достатніх за складом сил гвардії в районах виконання завдання (РВЗ) має проводитися максимальнооперативно (з мінімальними витратами часу та мінімальними транспортними витратами).

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Нині питанням створення угруповань військ (сил) для виконання завдань у сфері безпеки та оборони присвячена значна кількість робіт.

Так, у науковій праці [1, с. 21-25] авторами запропоновано модульний принцип створення міжвидових угруповань військ, у межах якого викладено низку вимог до угруповання військ Збройних сил України, створюваного для реагування на кризові ситуації воєнного або надзвичайного характеру.

У працях [2; 3, с. 58; 4; 5] авторами запропоновані окремі вимоги до угруповань війсь (сил), створюваних для відбиття агресії.

У науковій статті [6, с. 11-14] сформульовані, класифіковані та систематизовані принципи створення угруповань Національної гвардії України.

У роботі [7, с. 28-31] автором пропонується спосіб формування угруповання сил охорони правопорядку з реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру на основі методів сценарного підходу.

Проведений аналіз наукових праць вказує на необхідність дослідження особливостей створення оперативних угруповань гвардії для реагування на надзвичайні ситуації соціального характеру.

Постановка завдання.

Мета статті - розкрити особливості створення оперативних угруповань сил Національної гвардії України для реагування на надзвичайні ситуації соціального характеру, що виникли внаслідок масової активності громадян.

Виклад основного матеріалу дослідження

Здебільшого ОУ військ ЗСУ створюються в разі збройного конфлікту. Масштаб таких угруповань, рівень керівництва ними, характер вирішуваних завдань, а також здатність швидко реагувати на кризові ситуації і проводити операції практично всіх типів і видів дає змогу називати їх оперативними.

Як правило, ОУ військ (сил) являтимуть собою тимчасові нештатні військові формування, що включають об'єднання, з'єднання і частини різних видів, родів військ і спеціальних військ Збройних сил, а також сили і засоби інших міністерств і відомств, що мають загальну мету дій та об'єднані єдиною системою управління.

Створення ОУ військ (сил) в основному проводиться в загрозливий період - у разі поступового наростання напруженості протягом тривалого часу або під час військових дій - при раптовому зародженні збройних конфліктів та їх стрімкому розвитку. Однак системи управління і забезпечення у всіх потенційно небезпечних у конфліктному плані районах необхідно мати вже в мирний час.

Угруповання військ може створюватися за належністю, напрямами дії вирішуваних завдань тощо. Перерозподіл і переміщення військ, сил і засобів у процесі створення угруповання відбувається, як правило, всередині вже сформованих до цього часу угруповань у процесі розгортання останніх.

Усі заходи щодо створення ОУ військ (сил) діляться на дві групи [8].

До першої групи належать визначення необхідного складу угруповання, термінів і способу його створення, основних питань організації управління відповідно можливих загроз, встановлення підпорядкованості та порядку взаємодії різнорідних військ і різновідомчих формувань, призначених до складу ОУ військ (сил), визначення завдань військам із питань перегрупування (висування) в райони оперативного (бойового) застосування, організація контролю і допомоги.

Друга група включає: приведення військ до вищого ступеня бойової готовності; прийняття командувачем ОУ військ (сил) у підпорядкування військ інших міністерств та відомств, а також сил і засобів посилення, перекинутих з інших напрямів, перегрупування (висування) військ у призначені райони; завершення підготовки та підтримання готовності до дій; доставку і розміщення запасів матеріальних засобів; подальше нарощування бойового складу (посилення) ОУ військ (сил) у разі загрози та ескалації військових дій.

Завдання, що стосуються питань створення ОУ військ (сил), доводяться до військ окремими пунктами оперативної директиви або бойового наказу, в розпорядженнях за видами забезпечення і вказівках по взаємодії. Порядок вирішення пов'язаних із цим питань детально визначається в розроблюваних відповідним штабом планах: приведення військ у бойову готовність, перекидання (перегрупування) військ у призначені райони, їх розгортання в районі оперативного застосування або в РВЗ відповідно до характеру вирішуваних завдань (для ведення оборонних, блокуючих,наступальних, демонстративних та інших дій). У частині ці питання позначаються на планах взаємодії, оперативного маскування та інших документах плану операції (бойових дій).

Створення ОУ НГУ, а також зміст і порядок їх підготовки при реагуванні на НС СХ, що виникли внаслідок масової активності громадян, будуть мати свої особливості порівняно з відомим порядком підготовки загальновійськових ОУ військ (сил) для ведення операцій у збройних конфліктах (див. рисунок 1).

Рис. 1. Особливості створення ОУ НГУ

Відповідно [9], НГУ є основним суб'єктом із припинення масових заворушень. Під час здійснення заходів щодо припинення масових заворушень Національна гвардія України координує діяльність сил та засобів правоохоронних органів, залучених до припинення зазначених протиправних дій. Організація діяльності Національної гвардії України з припинення масових заворушень, а також порядок її взаємодії під час виконання зазначеної функції з правоохоронними органами, іншими органами державної влади, а також органами місцевогосамоврядування визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реагування на НС СХ за масовою участю громадян зі складу частин та підрозділів НГУ виділяються сили і засоби, які, як правило, застосовуються масовано із залученням військової та спеціальної техніки.

Реагування на масштабні НС СХ вимагає від гвардії оперативного рівня її застосування.

Оперативний рівень застосування НГУ визначається [10, с. 13]:

- масштабом цілей, що ставляться, характером і значущістю факторів, які підлягають урахуванню під час планування й організації управління та взаємодії органів і сил, різних за призначенням та належністю (правоохоронних і навіть військових);

- кількістю залучених сил і засобів до складу створюваних ОУ НГУ;

- рівнем керівного складу, який організує взаємодію органів і сил;

- обсягами можливих негативних наслідків у разі несвоєчасного припинення масових заворушень.

Створення угруповань військ (сил) нерозривно пов'язане із перегрупуванням військ. Так, у «Радянській військовій енциклопедії» [11, с. 280] зазначається: «Перегруппировка войск (сил) -- изменение существующего размещения войск (сил) на театре военных действий, <...> путем перемещения объединений (соединений, частей) <...> из одних районов в другие для создания новой или усиления имеющейся группировки».

Перегрупування військ іноді називають маневром. Перегрупуваннявійськ (сил) здійснюється шляхом перевезення військ автомобільним, залізничним, водним, повітряним транспортом або комбінованим способом.

Так, необхідно зауважити, що перегрупування військ (сил) ЗСУ у разі збройного конфлікту (зовнішньої агресії) і правоохоронних підрозділів та формувань у разі необхідності реагувати на НС СХ має деякі відмінності за своїм характером [12, с. 18-19].

У першому випадку перегрупування здійснюється або шляхом висування військ (сил) із глибини країни до фронту, або шляхом переміщенням військ (сил) уздовж фронту, так звана рокіровка, а також сполученням цих двох способів (рисунок 2).

Рис. 2. Характерні напрями переміщення частин та підрозділів Збройних сил під час їх перегрупування у разі збройного конфлікту (варіант)

Наявність як лінії боєзіткнення, так і чітко окресленої нею зони ведення бойових дій визначають для решти території країни напрям основних загроз. Із цієї точки зору рівень загроз для населення, органів виконавчої влади на місцях, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, особливо для тих, що розташовані на віддалених від лінії боєзіткнення територіях, майже не збільшується. Для них може змінитися лише режим їх функціонування, особливо якщо на всій території країни або в окремих її територіях буде введено особливий правовий режим воєнного стану, а також розширитися коло та обсяги виконуваних ними завдань та функцій.

У другому випадку зазвичай перегрупування здійснюється шляхом висування військ (сил) правоохоронних формувань із тих військових частинвідповідного призначення, що максимально близько дислоковані до району (населеного пункту), де виникли загрози громадській безпеці. У разі одночасного виникнення масових заворушень у кількох регіонах (населених пунктах) країни напрями руху військових оперативних резервів можуть бути різними - і на периферію, і в центр країни, тобто охоплювати всю її територію (рисунок 3).

Рис. 3. Характерні напрями переміщення резервів військових частин під час перегрупування сил Національної гвардії України у разі виникнення масових заворушень у кількох регіонах країни (варіант)

Створення угруповання являє собою комплекс заходів, що проводиться Міністерством внутрішніх справ, головним органом військового управління НГУ разом з іншими силовими відомствами та органами виконавчої влади щодо визначення складу сил та засобів і зосередження їх у РВЗ відповідно до замислу майбутніх дій. Метою створення угруповання сил є своєчасне розгортання достатніх для дій у РВЗ сил та засобів, і забезпечення їхньої повної готовності до майбутніх дій.

Необхідний склад угруповання НГУ, строки й порядок його створення, основні питання управління ним, а також підпорядкованість і порядок взаємодії, визначаються командувачем НГУ з урахуванням пропозицій від зацікавлених органів виконавчої влади та представників силових відомств.

Спосіб створення угруповання залежить від умов проведення спеціальної операції щодо припинення масових заворушень: очікуваного характеру дій невдоволеної маси громадян; отриманого завдання; наявного часу; характеру місцевості, масштабів території, що охоплена протиправними діями й стану інфраструктури регіону тощо.

Порядок зосередження сил угруповання у РВЗ може бути одночасним або послідовним. Одночасне зосередження сил у РВЗ застосовується в разі різкого ускладнення оперативної обстановки. Послідовне зосередження сил застосовується при значних масштабах району виникнення масових заворушень, а також поступовому загостренні оперативної обстановки. Заходи щодо зосередження сил здійснюються послідовно, потай, шляхом поетапного (чергового) їх перекидання до РВЗ.

Розгортання угруповання у РВЗ може проводитися одночасно (після зосередження всіх сил угруповання) або послідовно (по черзі) - у міру прибуття військ (сил). При цьому порядок і послідовність розгортання військ (сил) залежно від напряму (району) дій, поставлених завдань і наявності часу будуть різними.

Вагомим фактором, який впливає на порядок зосередження і розгортання сил у РВЗ, є рівень складності оперативної обстановки (РСОО) [13, с. 12-13].

Залежно від умов оперативної обстановки перегрупування може здійснюватися автомобільним, залізничним, повітряним транспортом або комбіновано.

Управління угрупованням організується залежно від цілей його застосування, характеру отриманого ним завдання, з урахуванням наявності, стану й приналежності системи зв'язку, наявної у РВЗ, можливостей щодо його нарощування.

Висновки

Таким чином, можна стверджувати, що порядок створення оперативних угруповань Національної гвардії України під час реагування на надзвичайні ситуації соціальногохарактеру, що виникли внаслідок масової активності громадян, має свої особливості, на відміну від відомого порядку підготовки та створення оперативного угруповання військ (сил) у Збройних силах України з метою ведення операцій у збройних конфліктах.

Подальше дослідження має бути спрямоване на розробку науково-методичного апарату для визначення способів створення оперативних угруповань з урахуванням набору факторів сучасного характеру виникнення надзвичайних ситуацій соціального характеру.

Список літератури

1. Телелим В.М. Модульний принцип створення міжвидових угруповань військ: проблеми запровадження та шляхи їх розв'язання / В.М. Телелим, Д.П. Музиченко, Ю.В. Пунда. Наука і оборона. 2014. № 2. С. 20-26.

2. Останков В.И. Обоснование боевого состава группировок войск (сил). URL: http://militaryarticle. ru/voennaya-mysl/2003-vm/9285-obosnovanie-boevogo-sostava-gruppirovok-vojsk-sil. (дата звернення 05.05.2020).

3. Булычев О.Ф. Подходы к формированию перспективных организационно-штатных структур тактического звена / О.Ф. Булычев, А.В. Кандауров. Военная мысль. 2010. № 8. С. 55-60.

4. Томашев В.Н. Совершенствование метода обоснования боевого состава группировки войск. URL: http://militaryartide.ru/nauka-i-voennaya-bezopasnost/2006/n973-sovershenstvovanie-metoda-obosnovanija- boevogo. (дата звернення05.05.2020).

5. Молтенской В.И. Внутренний вооруженный конфликт: вопросы совершенствования облика Объединенной группировки войск (сил). URL: http://militaryarticle.ru/voennaya-mysl/2005-vm/9533- voennoe-iskusstvo-6. (дата звернення05.05.2020).

6. Бабков Ю.П. Система принципів створення угруповань військ (сил) Національної гвардії України / Ю.П. Бабков, М.М. Адамчук, А.Ю. Бабков. Честь і закон. 2015. № 1. С. 8-15.

7. АдамчукМ.М. Сценарний підхід до формування угруповання внутрішніх військ для виконання завдань з реагування на надзвичайні ситуації / М.М. Адамчук, Ю.П. Бабков, В.М. Бацамут. Честь і закон. 2013. № 4. С. 25-32.

8. Тучков Ю.Н. Способы созданияобъединенных оперативных группировок войск (сил) (процессы, алгоритмы их формирования, терминология). URL: http://militaryarticle.ru/vestnik-akademii-voennykh- nauk/2004-vavn/10493-sposoby-sozdanija-obedinennyh-operativnyh(дата звернення05.05.2020).

9. Про Національну гвардію України : Закон України від 13.03.2014 р. № 876-VII/ База даних «Законодавство України». ВР України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/876-18(дата звернення 04.02.2020).

10. ШмаковО.М. Види, форми і способи діяльності і дій внутрішніх військ / О.М. Шмаков, О.В. Лав- ніченко. Честь і закон. 2006. № 4. С. 10-18.

11. Советская военная энциклопедия: в 8 т. / пред.гл. ред. комиссии Н.В. Огарков. Москва : Воениздат, 1978. Т. 6. Объекты - Радиокомпас. 1978. 671 с.

12. Бацамут В.М. Підхід до визначення ризиків, що виникають під час перегрупування сил Національної гвардії України внаслідок ускладнення суспільно-політичної обстановки у державі. Честь і закон. 2015. № 1(52). С. 16-23.

13. Шмаков, О.М. Критерії складності оперативної обстановки у сфері охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки. Честь і закон. 2006. № 2. С. 9-15.

Размещено на Allbest.ru