Танкові війська: перспективи розвитку чи переддень ліквідації

Размещено на http://www.allbest.ru/

„Q„p„x„}„u„‹„u„~„Ђ „~„p http://www.allbest.ru/

Танкові війська: перспективи розвитку чи переддень ліквідації

Леонід Кривизюк

к. і. н., доц., полковник

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана

Петра Сагайдачного

В ході Другої світової війни танкові війська стали основною ударною силою наземних операцій. Подальший розвиток цих бойових машин практично вичерпав можливості суттєвого покращення їх основних параметрів: захисту, швидкості і маневровості, виживання, а також ефективності використання озброєння. Паралельно швидкими темпами розвивалися засоби протитанкової оборони та ураження танків, постійно поповнюючись новими видами, включаючи безпілотні системи та бойових машин-роботів. Практика застосування танків в умовах гірського театру бойових дій (ТБД) або міської забудови яскраво демонструє великі втрати машин найновіших конструкцій. Подальші спроби створення невразливих танків хоча б на зразок серії КВ на початку Другої світової війни, приводять до наддорогих машин вартістю більше 10 млн. доларів, в той час як засоби боротьби проти них в рази менші. Все це змушує замислитися над подальшою перспективою танкових військ, особливо враховуючи, що Україна належить до країн, здатних продукувати найсучасніші танки.

В дослідженні зроблений аналіз використання танкових військ у бойових діях наприкінці XX - на початку XXI століття, зокрема в умовах гірського ТБД та міської забудови. Звернена увага на пропозиції вдосконалення організації і структури танкових військ з точки зору їх подальшого використання. Зроблені певні прогнози майбутнього розвитку танкових військ і їх використання в умовах подальшого насичення протитанкової оборони.

Ключові слова: танки, танкові війська, протитанкова оборона, перспективи танкових військ.

Leonid KRYVYZIUK. TANK TROOPS: PROSPECTS OF DEVELOPMENT WHETHER THRESHOLD OF LIQUIDATION.

During Second world war tank troops became basic crushing power of surface operations. Further development of these fighting machines practically exhausted possibillities of substantial improvement them basic parameters: defence, speed and manoeuvrability,survival, and also efficiency of the use of armament. Facilities of anti-tank defensive and defect of tanks developed in paralliel rapid rates, constantly filled up by new kinds, including the pilotiess systems and battle machines-robots. Practice of epplication of tanks in the conditions of mountain theate of battle jctions (TBA)or municipal building brightly demonstrates the severe losses of machines of the newest constructions. Further attempts of creation of invuinerable tanks are even like the series of KW at the beginning of Srcjnd world юикю result in superexpensive machines a cjst more than 10 million dollars, in that time as facilities of fight against them in times less. All of it compelled to be thoughtful above the further prospect of tank troops, especially taking into acccount, that Ukraine belongs to the countries abit to product the most modern tanks.

In research the done analyses of the use of tank troops is in dattle actions in the end XX - at te beginning XXI за century, in particular in the conditions of mountain TBA and municipal building. Convolute attention is on suggestion of perfection of organization and structure of tank troops from the point of view of their further use. The done certoin prognoses of future development of tank troops and their use are in the conditions of further satation of anti-tank defensive.

Keywords: tanks, tank troops, anti-tank defensive, prospects of tank.

Сконструйовані для подавления кулеметних гнізд і подолання дротяних загороджень в умовах окопного періоду Першої світової війни, танки стали одним з головних факторів її завершення, а в ході Другої світової війни танкові війська витіснили кавалерію, ставши основною ударною силою наземних операцій¹. Російські фахівці пере- конані, що танки не тільки були, але й надалі залишаються основною ударною силою на всіх театрах бойових дій (ТБД) наземних операцій, включаючи десантні Танки остаються одним из наиболее эффективных средств вооруженной борьбы. Интервью с Главнокомандующим Сухопутными войсками РА генералом армии Болдыревым Владимиром Анатольевичем. Военно-промышленный курьер. 1 октября 2008 г.. Спробуємо розібратися наскільки це відповідає дійсності.

Відразу ж по закінченні війни конструктори танків взялися за вдосконалення захисту. На останньому етапі Другої світової війни найдосконаліший захист мали важкі німецькі танки Pz VI Aufs (“Королівський тигр”), чолова броня башти --180 мм, корпусу -- 150 мм, бортів -- 80 мм, верху -- 40 мм, днища -- 78--90 мм. Цей танк випускався з січня 1944 р. і до березня 1945 р. було випущено 489 одиниць, причому у бойові частини танк поступив тільки у червні 1944 р. Швидкість була 35 км/год, запас ходу -- 170 км. Танк не мав рівних на полі бою, але їх було надто мало, щоби справитится з противником на стількох фронтах Питер Чемберлен, Хилари Дойл. Энциклопедия немецких танков Второй мировой войны. Полный иллюстрированный справочник немецких боевых танков, бронеавтомобилей, самоходок и полугусеничных машин 1933-1945. (Москва, 2003), 142.. У Радянсському Союзі відреагували випуском важкого танка ИС- 4 (“Иосиф Сталин-4”) у 1946--1949 рр. Ця машина мала броню башти 250--170 мм, бортів -- 160 мм, корми -- 100 мм, важила 60 т, двигун потужністю 750 к. с. швидкість по шосе 43 км/год, запас ходу -- 170 км. Було випущено 250 машин, причому вартість однієї доходила до 994 тис. крб Геннадий Холявский. Полная энциклопедия танков мира 1915-2000 гг. (Минск, 2006), 408410.. Розроблялися також моделі ИС-6 та ИС-7 з дещо меншим бронюванням, але їх серійне виробництво так і не було налагоджене. Танк ИС-7 мав двигун потужністю 1050 к. с. і міг розвинути швидкість 59 км/год, по інших показниках він був найкращою машиною на той час. Але його вага складала 68 т, а армія вимагала знизити її до 50 т. Там само, 411-414. Такий важкий танк був розроблений і прийнятий на озброєння у 1953 р. вже по смерті Сталіна, тому отримав назву Т-10 і Т-10М. До 1966 р. було випущено до 8 тис. машин, які потім ще зберігалися в парках і були зняті з озброєння тільки у 1993 р. Привазі 50 т. і двигуні 750 к. с. танк розвивав швидкість по шосе 42 км/год, мав запас ходу 200 км. Броня башти була 250 мм, чолова броня корпусу 120 мм, бортів -- 80 мм Там само, 415-418.. Далі стало зрозуміло, що цей спосіб покращення захисту себе вичерпав, а з появою протитанкових управляємих реактивних снарядів (ПТУРС), здатних пробивати броню товщиною 400 мм і більше, взагалі втратив сенс.

Далі пішли пошуки комбінованої (композитної) багатошарової броні. Така броня складається з двох і більше шарів металевих і неметалевих матеріалів з різними механічними та теплофізичними якостями, з'днаними мыж собою так, щоби снаряд чи інший засіб послідовно їх долав. США почали такі розробки ще у 50-х роках Richard M. Ogorkiewicz. Technology of Tanks. (Coulsdon: Jane's Information Group, 1991), 371., а з з середини 60-х років використовували металокерамічну броню і броню з органо- текстолітом (оксидом алюмінія) для захисту гелікоптерів Simon Dunstan. Vietnam Choppers (Revised Edition): Helicopters in Battle 1950-1975. (London: Ors- ley Publishing Ltd, 2003), 27-48.. Перші варіанти композитної броні були застосовані в конструкції танка Т-64, а далі удосконалені у німецьких танках “Леопард-2” та американських “Абрамс-М1” Tom Clancy. Armored Cav - a quided Tour of a Armored Cavalry Regiment. (New York: Berkley Books, 1994), 4-37; В. А. Григорян, Е. Г. Юдин, И. И. Терехин и др. Под ред. В. А. Григоряна. Защита танков. (Москва, 2007), 327 с..

У 70-х роках танки почали оснащувати системами активного захисту (з 1983 р. на радянських танках почали встановлювати комплекс Дрозд, радіолокаційна станція якого на віддалі до 330 м вловлювала протитанковий реактивний кумулятивний снаряд або гранату, від 130 м супроводжувала їх і відстрілювала з мортири захисний заряд, який за 6-7 м від броні вражав осколковим полем боеприпас противника Владимир Иванов. Активная защита танков. Военный парад. Т. 23. № 5. (1997), 40-41.), з яких в умовах бойових дій високу ефективність показала іхра- їльська система Trophy. В Україні розроблені нові системи “Заслін” та “Варта”, в Росії -- “Афганіт” (втановлена на перспективному танку Т-14 “Армата”) Michael Mac-Neil. Active Protection Systems: a Potential Jackpot to Future Army Operations. Canadian Military Journal. T 13. № 2. (2013), 17-25..

Поряд з активною бронею почали використовувати динамічну броню (яка знижує ефективність пробивної здатності боеприпасу противника шляхїом поглинання частини його енергії), розміщену в спеціальних контейнерах на зовнійшній поверхні комбінованої броні (ефек- тині тільки проти кумулятивних снарядів) або ж вмонтовану всередині броньованих вузлів (більш універсальної дії) Игорь Чепков. Классификация защитных устройстив динамического типа. Артиллерийское и стрелковое вооружение. № 3. (Киев, 2004), 24-28.. В україській армії використовуються комплекси динамічного захисту “Ніж” і “Дуплет”.

Броня сучасних танків крім всього оснащена фальшбортами, при ударі об які вибухають управляєм! протитанкові снаряди, та гранатометами для поставлення димової завіси. Випуск аерозолі дозволяє знизити дистанцію захоплення для РЛС противника. Слідом за ізраїльським досвідом в компоновці машини обов'язковими стає відділення відсіків екіпажу від паливно-мастильних матеріалів та боєприпасів. На випадок пробиття броні боеприпасом передбачаються засоби підвищення його живучості, зокрема захищене від вогню укладання боєприпасів, внутрішні протипожежні перегородки і викадаємі панелі, які дозволяють енергії вибуху швидше вийти назовні ніж знищити екіпаж. Проте, звичайно найважливішими залишаються пошуки не допустити пробивання броні.

Ведуться розробки в напрямку створення електричної броні (між двома шарами броні розміщається ізолятор, внутрішня частина заземлена, а на зовнішню подається електричний заряд, протитанковий снаряд, пробивши зовнішній шар, досягає внутрішнього, чим викликає замикання ланцюга, а сильний електричний розряд викликає знищення самого снаряду Richard M. Ogorkiewicz. Future Tank Armors Revealed. Developments in electric and explosive reactive armor. Janes International Defense Review. (1997), may, 50--51; J. Brown, Р. С. Endersby. Electric Armour Reserch in the UK. All Electric Combat Vehicle. Second International Conference, 8th - 12^th, June 1997. (1997), 333-343.), а також створення повноцінного енергетичного польового щита чи системи таких щитів. В більшості країн з розвиненим танкобудуванням продовжуються розробки систем радіоелектронної боротьби (РЕВ), зокрема систем виставлення перешкод, оптико-електронного придушення та інших засобів боротьби з високоточною зброєю.

Однак не стоять на місці розробки протитанкових засобів, вартість яких значно менша за самі танки. Вже на початку 2020-х рр. швидкість снарядів перспективних 140-мм гармат досягне 4500 м/с, що забезпечить пробиття під сильними кутами броні товщиною 1000 мм, а при прямому попаданні -- до 2000 мм. Збільшення товщини або ваги броні внаслідок збільшення щільності практично неможливе -- шассі танків вичерпали можливість збільшення навантаження. Вагатошарова комбінована броня з вбудованим динамічним захистом та екрануванням мусить вкладатися у масу машини в межах 42--57 т. Але застосування кумулятивних снарядів з тандемною бойовою частиною суттєво знижує ефективність динамічного захисту. Залишаються надії на дальший розвиток динамічного захисту з осколочно-фугасними бойовими елементами, здатними вражати боєприпаси з тандемною бойовою частиною, а також на згадувану електричну броню. Ведуться розробки електродинамічного та електро-термохімічного захисту та інших типів розумної броні, здатної розрушати боєприпаси, спрямовані проти неї. Всі ці пошуки ведуть до великого збільшення вартості бойових машин В. А. Григорьян. Защита танка - анахрониз или жизненная необходимость? Военный парад. (2002), № 5(53)..

Для перспективних моделей танків передбачається вдосконалення озброєння з переходом на гармати 140-мм і більших калібрів з подальшим застосуванням електромагнітних і електро- термохімічних гармат, здатних забезпечити початкову швидкість снаряда 4000--5000 м/с, що значно збільшить як бронепробиваємість так і дальність стрільби. В перспективі танки з променевою та імпульсною енергетичною зброєю. Звичайно розробляються більш ефективні системи виявлення цілей, наведення та управління вогнем. Вдосконалення маневровості передбачає навіть можливості переходу з гусеничного на крокуючий хід.

Південна Корея та Японія продовжують насичувати свої машини електронними приладами. США в новій перспективній моделі FSC передбачає знаходження екіпажу в корпусі машини (захищенім комбінованою багатошаровою бронею з динамічним захистом еквівалентним катаній броні товщиною 1000 мм), а ведення вогню (із збільшенням точності і дальності) планується забезпечити з допомогою апаратури дистанційного управління. Реальна картина бою буде відображатися на щитку шоломофона, а постійний круговий огляд за телевізійними та тепловізійними камерами. На озброєнні поки-що залишається 120-мм або 140-мм гладкодульна гармата, але передбачена її заміна на 120-мм електротермічну або електротермохімічну гармату чи 25/35-мм електромагнітну автоматичну гармату. Передбачена також установка лазерної гармати, здатна вражати повітряні цілі на віддалях 10--15 км. В компоновці кормової частини передбачена пускова установка багатоцільового ракетного комплексу або десантне відділення на 3 бійців. Двигун дизельний (925 к. с.) або газотурбінний (1250 к. с.). Бойова маса до 40 т, швидкість на пересіченій місцевості -- до 65 км/год, запас ходу -- до 600 км, екіпаж -- 2 чол. При стрільбі прямою наводкою до 5 км ймовірність враження цілі повинна бути 100 %. Озброєння машини повинно забезпечити стрільбу до 10 км та можливість боротьби з повітряними цілями, в першу чергу гелікоптерами. За бойовими параметрами цей танк має бути вдвічі кращим за серійний “Абрамс” М1А2. Цей перспективний танк FSC планувався запустити в серійне виробництво до 2015 р., вартість однієї машини оцінювалася у 5--7 млн. $, тоді як танк “Абрамс” М1А2 обходився в 4,3 млн. $. Олег Иванов. Разработка основных боевых танков четвертого поколения за рубежом. Интернет-ресурс: btvt.narod.ru/1/gen4.htm Але реальна вартість модели виявилася вищою, її доведення продовжується і машина ще не поступила на озброєння.

У ФРН триває розробка перспективного танку NGP з корпусом, захищеним набором броньових модулів з активним та динамічним захистом. На озброєнні 140-мм гладкодульна гармата. Дизельний двигун (1800 к. с.), швидкість по пересіченій місцевості до 65 км/год., запас ходу до 600 км. Екіпаж 2 чол. з можливістю розміщення ще 2 чол.

Великобританія теж розробляє перспективний танк MODIFIER, який планується завершити до 2020 р. Передбачається озброїти його електромагнітною гарматою. Екіпаж -- 2 чол. Там же.

В Росії розробка нового танку Т-95 була зупинена у 2009 р. , машину розкритикували як таку, що “має корені в радянських часах”. В компоновці танка екіпаж також розміщений в носовій частині і ізольований від модуля озброєння, захист носової частини збільшено за рахунок зменшення захисту башти та її габаритів. Основне озброєння 152-мм гармата, додаткове -- 30-мм автоматична гармата. Двигун дизельний або газотурбінний 1500 к. с. Планувалося підняття бойового рівня танку в три рази в порівнянні з Т-90 Див.: “Объект 195”: Размышления о возможном облике перспективного российского танка.

Интернет-ресурс: btvt.narod.ru/3/t-95.html. Можна не сумніватися, що зупинка проекту була пов'язана з незадоволенням керівництва, яке не побачило в цьому проекті танка, який би обганяв всі існуючі та перспективні моделі. Розробка такого танку з відкорегованими характеристиками безперечно продовжується. Потужні конструкторські бюро, які ще недавно працювали над проектами нових танків “Об'єкт 640” (“Чорний орел”) (Омськ), “ Об'єкт 219А” (Санкт-Петербург), “Об'єкт 772”, “Об'єкт-775” та “Об'єкт-780” (Челябінськ), продовжують свої пошуки. Продемонстрований на параді у 2015 р. перспективний танк Т-14 “Армата” з комплексом активного захисту “Афганіт” та динамічним бронюванням четвертого покоління “Малахіт”, яке ніби-то дозволяє відбивати 95 % пострілів з ручних гранатометів, отримав держзамовлення у 2018 р. після довгих випробовувань і доведень, але його системи оцінюються критично, а вартість майже захмарна T.N. I. Staff. Tank Attack: Russia's New Armata T-14 vs Israel's Merkava (Who Wins?). The National Interest. (14.11.2018). Idem. Tank Showdown: America's M1 Abrams vs Russia's Armata. Ibidem. (24.04.2019)..

Українські танкобудівники продовжують доволі перспективну спробу поєднати здобутки радянського танкобудування з досягненнями західних, зокрема французьких, спеціалістів в галузі спостереження, наведення та управління вогнем. Навряд чи повністю закинені роботи над проектом “Молот” (“Об'єкт 477”, “Об'єкт-478” та “Об'єкт-478М”) з 152-мм гарматою у Харкові. Пропоновані українськими танкобудівниками моделі привабливі також помірною ціною.

Ізраїль, чиї танки користуються найбільшим визнанням, ще з вересня 2013 р. взагалі відмовився від продовження робіт над майже готовим танком “Меркава” Mk5. Новий перспективний танк має бути легшим, з іншими захисними характеристиками та модульною системою озброєння і екіпажем з 2 чол Tank Development Haited. Israel Defense. (17.09.2013).. Практично зупинилося серійне виробництво танків і у США, ФРН, Англії та Франції.

Зрозуміло, що ціни перспективних машин зростають до захмарних, через що, враховуючи неможливість створення на довший час машин, які були б невразливими для протитанкових засобів хоча б на рівні Т-34 та КВ часів 1941 року, все частіше лунають голоси на користь відмови від танків взагалі і створення взамін машин-роботів значно менших габаритів, ваги та вартості. Будучи наступальною зброєю ближнього бою в умовах насиченості оборони протитанковими засо-бами, цей вид військової техніки, безперечно, переживає переломний момент свого розвитку. Високоточна зброя дальньої дії, здатна вражати на віддалі сотень и навіть тисяч кілометрів невеликі за розміром цілі, однак не може привести до повної відмови від необхідності ближнього контактного бою. Причому неможливо навіть в локальних конфліктах обійтися одними силами спецназу, яку будуть десантуватися з кораблів чи гелікоптерів. Можливо вже можна відмовитися від бронетанкових військ як таких, але потреба в сильному бронетанковому компоненті в складі сил загального реагування на даному етапі цілком очевидна. Подолання глибокої насиченої протитанковими засобами оборони приводить до великих втрат бойових машин, але ж ця сама оборона не менш насичена протипіхотними засобами, подолання яких без танків на даному етапі не менш проблематичне.

Особливо проблематичне використання танків в умовах гірського ТБД, що було продемонстровано у боях в Афганістані, де за 1980--1989 рр. тільки танків Т-62 було втрачено 1340 одиниць Вадим Королев. Техническое обеспечение ОКСВ при подготовке и выводе войск из Афганистана. интернетресурс: Vadimvswar.narod.ru/ALL_OUT/TiVOuT0507/AfgOu/AfgOu011.htm. Більшість з них були підірваними на мінах або знищені з допомогою РПГ. Враховуючи, що противник не мав ні танкових військ, ні достатніх засобів протитанкової оборони, можна стверджувати, що танкові війська навряд чи придатні в боротьбі з партизанами в умовах важкопрохідного гірського ланшафту.

Якщо відкинути спроби представити чеченське військо Джохара Дудаева рівноцінним противником (в кінці 1994 р. проти 10 тис. захисників Грозного, які за російськими оцінками мали 30 танків Т-72, 35 БМП і бтр та 80 одиниць артилерійської техніки, було розгорнено російські війська, в складі яких було 230 танків Т-72А, Т-72Б1, Т-80Б, Т-60БВ (в 7 танкових батальйонах) та 879 одиниць легкої бронетехні- ки Владислав Белогруд. Танки в боях за Грозный. Ч. 1. Фронтовая иллюстрация. (2007), № 9,9.), то доведеться визнати, що танкові війська понесли явно більш ніж допустимі втрати: з 31 грудня 1994 до 4 січня 1995 р. безповоротні втрати склади 49 танків, 132 БМП та 149 одиниць іншої легкої бронетехніки, а за даними начальника Головного Автобронетанкового управління МО РФ генерал-полковника Олександра Галкіна за перших півтора місяця боїв в Чечні безповоротні втрати склали 225 одиниць бронетехніки, в т. ч. 62 танки Владислав Белогруд. Білогруд В. Танки в боях за Грозный. Ч. 2. Фронтовая иллюстрация. (2008) № 1, 74-75.. При цьому потрібно врахувати, що за три місяці боїв було евакуйовано з поля бою 98 підбитих танків Владислав Белогруд. Танки в боях за Грозный. Ч. 1, 62., багато машин ремонтувалися в ході операції по кілька разів, танки отримували від 7 до 12 попадань з РПГ, які виявилися найбільш ефективною зброєю чеченців Там же, 65.. Звичайно, поза сумнівами навряд чи доцільно було вводити танки на вулиці міста, не знаючи розташування опорних пунктів захисників. Колону 81-го гвардійського мотострілкового полку легко заблокували на вулиці, підбивши з гранатометів передній та задній танки Т-80БВ Там же, 12.. Навряд чи потрібно було кидати в бій танки не до кінця оснащені з пустими блоками динамічного захисту або взагалі без цих блоків. Без сумніву, що командири не могли не знати про страшні втрати радянських танків при штурмі Берліну у кінці квітня --травні 1945 р. Знати -- знали, але поступили “як завжди”. Штурму 31 грудня 1994 р. передувала авантюра 26 листопада, коли на Грозний було кинуто 35 танків Т-72А при підтримці чеченських противників генерала Д. Дудаева, які розбіглися, залишивши танкістів напризволяще. Вирватися зуміли лише чотири танки, три з яких були покинуті по дорозі Там же, 4.. Очевидно фактор втручання політичного керівництва та надмірної централізації продовжував відігравати свою негативну роль. Остаточно повністю розрушений Грозний було взято тільки 6 березня р., коли його покинула частина польового командира Шаміля Басаева. Протягом березня -- квітня 1995 р. було встановлено контроль над рівнинними районами Чечні. Війна в горах продовжувалася. В січні 1996 р. чеченці здійснили вилазку в Кізляр, а 6--8 березня 1996 р. з кількох напрямків атакували Грозний. 21 квітня 1996 р. загинув генерал Джохар Дудаев. Але в ході операції “Джихад” (8--22 серпня р.) сепаратисти захопили Грозний, Аргун та Гудермес. Генерал- лейтенант К. Пуліковський, незважаючи на повну перевагу в техніці та живій силі, не зміг утримати Грозний. Перша Чеченська війна (1994--1996 рр.) завершилася 31 серпня перемир'ям у Хасав'юрті, за яким російські війська покинули Чечню (Ічкерію). За офіційними даними російська сторона втратила 4103 чол. вбитими, 1231 -- пропавши ми без вісті, 19794 пораненими. За уточненими даними генерал-полковника Г.Ф.Кривошеєва -- 5042 вбитими, 510 пропавшими без вісті та 16098 пораненими. Комітет матерів на підставі даних матерів загиблих тільки втрати солдатів термінової служби оцінив більше 14 тис. Втрати чеченців за російськими даними 17391 чол., за даними начальника штабу чеченських військ Арслана Масхадова -- бл. 3 тис. Мирного населення загинуло за різними оцінками 50--80 тис. Оцінити повні втрати броньованої техніки, зокрема танків немає можливості. Багато машин підбивалися кілька разів, відновлювалися ремонтними підрозділами і приймали знову участь у бойових діях. Відзначається високий рівень підготовки чеченських гранатометників О. Лукин. Первая чеченская война: миф о “маленькой победоносной войне”рассеивается (март - июнь 1995 г.). Интернет-ресурс: www.voinet.eu/voina/istoriya-voiny/573.html; Олег Орлов, Андрей Черкасов. Россия-Чечня: Цепь ошибок и преступлений (1994-1996). (Москва, 2010), 448 с.; Григорий Кривошеев и др. Россия и СССР в войнах ХХ века: Потери Вооруженных Сил. (Москва, 2001), 582-584.. За неперевіреними даними танк Т-90 виявився недоступним для протитанкової зброї чеченців.

Друга чеченська війна (30 вересня 1999 -- 16 квітня 2009; активна фаза війни тривала до кінця весни 2000 р., 29 жовтня -- 10 листопада 1999 р. йшли бої за Гудермес, 4--7 грудня 1999 р. -- за Аргун, 26 грудня 1999 -- 6 лютого 2000 р. -- за Грозний; 20 квітня 2000 р. було оголошено про завершення операцій, а 23 січня 2001 р. -- про часткове виведення військ, далі війна переросла в партизанську), в активній фазі якої приймали участь бронетанкові сили, принесла теж значні втрати (за офіційними даними з 1 листопада 1999 р. по 23 грудня 2002 р. 4572 вбитими та 15549 пораненими, чеченці втратили 13517 вбитими (за чеченськими даними -- 1300 вбитими та 1500 пораненими). Визначити втрати танків немає можливості Геннадий Трошев. Моя война. Чеченский дневник окопного генерала. (Москва, 2001), 211 с.;

Валентина Цветкова. “Цена” чеченского конфликта (за материалами отечественной периодической печати. Известия Российского гос. пед. ун-та им. А.И.Герцена. Вып. 66. (Москва, 2008), 252-260.. За перебільшеними даними самих чеченців тільки за перший рік другої кампанії росіяни втратили 27 винищувачів, 40 гелікоптерів, біля тисячі танків і бронетранспортерів Георгиев В., Георгиева Н. Кавказская война. Преподавание истории в школе. (1999), № 6, 29..

Ефективність танків в умовах гірських ТБД або міської забудови, звичайно, невисока. Зрозуміло, що за умови достатньої волі до продовження боротьби. Тому успіх російських колон бронетехніки в грузи- но-осетинському конфлікті 2008 р. слід розглядати через призму цього фактору, так як грузинська армія не зуміла скористатися складністю ланшафту і не використала в повній мірі наявні протанкові засоби. В цих боях грузини втратили 55 танків Т-72, в т. ч. 20 в якості трофеїв переможців М. Барабанов, А. Лавров, В. Целуйко. Состояние грузинской армии к завершению боевых действий и ее потери. Бронетанковая техника. Танки августа. Сб. стат. (Москва, 2009), 122..

2 серпня 1990 р. Ірак захопив Кувейт, війська еміра Джабера III відступили в Саудівську Аравію під натиском 4 дивізій, втративши 335 одиниць бронетехніки (більшість покинутої). Емір встиг відлетіти в Саудівську Аравію, а його брат загинув при обороні палацу. Окупація викликала реакцію в цілому світі. В Перській затоці та Саудівській Аравії розгорнулися значні міжнародні сили, в т. ч. і танкові, куди крім США ввійшли 1-а англійська бронетанкова дивізія, 6-а французька бронетанкова дивізія, дві єгипетські танкові дивізії, сирійська танкова дивізія, танкові підрозділи Саудівської Аравії, Катару та Об'єднаних Арабських Еміратів, всього бл. 5000 танків, більшість останніх моделей (тільки танків “Абрамс”: 594 М1Ф1НА, 1178 М1А1 та 300 А1). Ірак розгорнув 42 дивізії, до 4 тис. танків, переважно Т-54, Т-55, Т-62 та Т-72. В ході операції “Буря в пустині” (17 січня -- 1 лютого 1991) американський генерал Норманн Шварцкопф, подавивши авіацію противника, обійшов його укріплені позиції в Кувейті, кількома десантами імітувавши напрямок головного удару, а головними мобільними силами з території Саудівської Аравії прорвався до Басри, відрізавши іракські сили, які оборонялися в Кувейті і в ході їх відступу довершивши загальний розгром 42 дивізій противника. За різними оцінками іракські війська втратили 1800--3700 танків та 520--2400 одиниць іншої бронетехніки переважно від атак літаків та гелікоптерів і танків союзників останніх моделей. США втратили 33 танки, Англія -- 3, Катар -- 2. Інші союзники втрат в танках не мали Norman Friedman. Desert Victory: The War for Kuait. (Annapolis, 1991), 353-356; Александр Белоногов. Кремль. Кувейтский кризис. (Москва, 2001), 87; Сергей Лавренов, Игорь. “Буря в пустыне” над Персидским заливом. Советский Союз в локальных войнах и конфликтах. (Москва, 2003), 213-289; David Isby, Lon Nordeem. M60 vs T62. (London: Osprey Publishing Ltd, 2010), 80 p.; Micheal Clodfelter. Warfare and armed conflict. V. 2. (2017), 1078-1086. З американських танків було ще пошкоджено 23 танки М1А1 Алексей Ерохин, Владимир Личковах. Танки “Абрамс” и БМП “Брэдли” в операции “Буря в пустыне”. Вестник транспортного машиностроения. (1994), № 3.. З 33 втрачених машин 9 танків М1 7 машин було підпалено “дружнім вогнем” союзників, а дві підірвані через неможливість евакуації Operation desert Storm. Early Performance Assessment of Bradley and Abrams. (1992), 20-25.. Перевагою машин серії “Абрамс” була можливість вражати машини противника з недоступних для останніх віддалей Michael Gren, Greg Steward. M1 Abrams at war. (London, 2000), 29-30..

В ході Іракської війни (2003--2010), де танкові сили союзників прорвали оборону противника, знову застосувавши обхід та охоплення, втрати були значнішими, причому припадали вони на основу на фазу партизанської війни після розгрому іракських військ. З 1135 танків серії “Абрамс” під час боїв з іракською армією було пошкоджено 151 машину, в т. ч. 15 втрачено безповоротно. Але станом на лютий 2005 р. майже 70 % машин було пошкоджено, в т. ч. 17 безповоротно, а 80 машин не підлягали відновлення в умовах розвернених ремонтних за- собів S. D. Maylor. Making the best tank better. Army Times. (14.03.2005)..

Під час Другої Ліванської війни 2006 р. ізраїльська армії використала до 500 танків, в т. ч. 400 машин серії “Меркава”. Танки використовувалися в основному для підтримки піхоти. Всього в боях було втрачено 60 танків, з їх числа 48--52 танки серії “Меркава”, причому 45 з них від вогню ПТУР та РПГ. З числа цих втрат тільки 5 танків було втрачено безповоротноОсновна перевага танків на полі бою і далі виражена в здатності.

В цілому, підводячи підсумок ефективності застосування танкових військ наприкінці XX -- на початку ХХІ ст., можна стверджувати, що вони і далі в основному застосовувалися для підтримки піхоти при прориві оборони і розвитку тактичного успіху в оперативний. Спроби застосування танків в партизанській боротьбі, в умовах міст чи складного гірського ландшафту приводили до великих втрат і закінчувалися переважно невдало. Теж саме можна сказати і про спроби використання танків у відриві від піхоти та артилерії або ж в умовах повної переваги противника в повітрі. Оперативний успіх вдавався танковим військам переважно при повній перевазі над противником в повітрі і на суші, подавленні його волі до опору або ж технічній перевазі над його військами. Успіхів, які би можна було порівняти з успіхами танкових військ у 1939--1941 рр., продемонструвати не вдалося. Важливим показником використання танкових військ виявилася здатність евакуації

та швидкого відновлення машин, що дозволяло їх неодноразове використання в ході навіть однієї короткої операції. Виживання сучасного танку на полі бою і надалі неможливе без взаємодії з іншими родами військ, перш зща все моторизованою піхотою. Ефективне використання швидкості, прикриття і непомітності, швидкого враження загрозливих місць точним вогнем, особливо на дальній дистанції, залишаються основними перевагами танків. Надійний броньований захист дозволяє танкам ігнорувати певний відсоток спрямованого проти нього вогню, що, в свою чергу, залишає можливість для агресивної тактики і швидкого знищення противника.

У сучасних умовах не настільки важливо з якої віддалі танк може вразити противника, важливіше на якій дистанції можна засікти противника. Електроніка танків “Абрамс” M1A2 SEP V2, “Меркава-4”, “Леопард-2А6” та “Леклерк” дозволяє засікти танки та інші машини противника поза зоною прямої видимості, приміром на зворотніх схилах висот. Над танками четвертого покоління робота продовжується.

Поряд з вдосконаленням конструкції танків, вдосконалювалися старі та з'являлися нові засоби боротьби з ними. Сьогодні окрім інженерних загороджень, установлення яких значно спрощено появою спеціальних інженерних машин; протитанкових мін; протитанкової артилерії, в рядах якої з'явилася така небезпечна зброя як ПТУР; систем залпового вогню; авіації, зокрема армійської (гелікоптерів--винищува- чів танків і звичайних гелікоптерів, озброєних ПТУР, та безпілотних систем); нарешті танків та бойових машин піхоти, здатних поражати інші танки, -- надзвичайно удосконалилася і стала масовою ручна і станкова протитанкова зброя різних конструкцій. Все це приводить з однієї сторони до великих втрат, з іншої в пошуках захисту від протитанкової зброї -- до не менш великих фінансових втрат. Але поряд з цим танк залишається найбільш збалансованою бойовою машиною з огляду мобільності, захищеності та вогневої потужності Владимир Соколов. Оружие будущего. Тайны новейших военных разработок. (Минск, 1998), 512 с..

Сьогодні значно більше ніж це було під час Другої Світової війни і практично до кінця XX ст., танкові частини залежні від взаємодії і підтримки авіації, всіх видів артилерії, саперів, та, зрозуміло, піхоти. Певним перебільшенням є твердження, збудоване на враженні від операції “Буря в пустині” (1991), де пара гелікоптерів за один виліт могла знищити до 15 танків, про безпорадність танків від атак з повітря. Гелікоптери не менш вразливі від вогню самохідних зенітних комплексів. Очевидно, що на данному етапі можна ставити питання про заміну, хоча б в експериментальному плані, чисто танкових частин і, навіть, підрозділів, на підрозділи і частини, укомплектовані, бойовими машинами передньої лінії (БМПЛ), розробленими на шасі і базі тих же танків О. А. Лосик, О. Н. Брилев. Имеют ли танки будущее? Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. (2006), № 1. Див. також: Интернет-ресурс: btvt.narod.ru/1/brilev/brilev.htm.

вогнем своїх засобів подавляти вогонь засобів противника, при цьому рухаючись вперід і використовуючи результати свого вогню. При цьому танк залишається багатоцільовим засобом, в контактному бої замінити який на данному етапі і в найближчому майбутньому неможливо. Незважаючи на високий відсоток втрат, значно вищий за втрати минулих воєн, цей засіб залишається важливою тактико-оперативною зброєю, здатною забезпечити здійснення прориву добре укріпленої оборони, а при правильному і надійному забезпеченні -- розвиток тактичного успіху в оперативний на велику глибину і у високих темпах.

Здається ідея створення універсальної бойової машини підтримки танків (БМПТ), яка зародилася в Росії, малоперспективна. Більш реалістичною виглядає ідея створення комплексу бойових машин передньої лінії (БМПЛ), які би компенсували відсутнісь у танку артилерійського боєкомплекту, достатнього для враження цілей, розташованих на певних площах, надійного зенітного прикриття та піхоти безпосередньої підтримки. Зрозуміло, що всі ці машини повинні не лише відповідати танку у швидкості, запасі ходу та можливості подолання перешкод, але й мати подібну або ідентичну систему захисту, тобто створюватися на його базі.

Так як подавити живу силу противника, яка використовуючи рельєф місцевості, природні або ж польові укріплення та перепони, завдяки оснащенню переносними ПТУР та РПГ, залишається одним з найбільш небезпечних противників танків, може тільки власна піхота, здатна шквальним вогнем з близької відстані не дати можливості противнику скористатися всіма наявними протитанковими засобами. Тому чи не найважливішою машиною в складі БМПЛ стає бойова машина піхоти (БМП), на яку покладається завдання ведення вогневого бою з здатністю враження різноманітних цілей на полі бою, включаючи легкоброньовані машини і навіть танки противника і його живу силу, в першу чергу кулеметні гнізда і позиції гранатометників. Оснащення таких машин автоматичною гарматою, здатною стріляти і ПТУР, видається необхідним. Зрозуміло, що десантування піхоти з цих машин повинно відбуватися лише при необхідності на завершальних стадіях бою. Знову ж таки слід наголосити на відмінності БМП у складі БМПЛ від існуючих звичайних конструкцій. Використання останніх в передній ліній під час атак разом з танками як і без них на практиці приводить лише до непотрібних втрат. БМП у складі БМПЛ мусить мати надійний захист корпусу рівноцінний з основними бойовими танками з використанням динамічного захисту, активної броні і т. д. Тому можна їх назвати важкими БМП або стрілецькими танками.

У склад БМПЛ повинні входити і своєрідні артилерійські танки -- це фактично САУ з гаубицями 122-мм та 152-мм з великим боєкомплектом до 100 пострілів, здатна наносити удари на віддалі до 5--6 км по позиціям далекобійних протитанкових засобів противника. Підтримка таких машин значно ефективніша за підтримку артилерійських підрозділів, які ведуть вогонь з віддалі 15--18 км. Зрозуміло, що і ця машина повинна мати захист, аналогічний захисту основного танка.

Четвертою машиною в складі БМПЛ повинен бути зенітний комплекс ППО подібний до машин типу “Тунгуска”, але на шасі танку з відповідним захистом.

В перспективі з подальшою появою ПТРК нових поколінь до складу БМПЛ потрібно буде включати і спеціальний винищувач танків на базі основного танку, оснащений таким комплексом Там же..

БМПЛ призначені для прориву підготованої оборони, насиченої протитанковими засобами. Для розвитку тактичного прориву в оперативний потрібний комплекс бойових машин мобільного ешелону (БММЕ), куди повинні ввійти більш легкі машини, розроблені також на єдиній базі: танки, звичайні БМП та БТР (в процесі модернізації наближені до першого типу машин), САУ та ЗСУ. Певний час для таких цілей можна використовувати наявні запаси бронетехніки, відповідно згрупованої. В ідеалі машини з складу БММЕ повинні бути аеротран- спортабельними та плаваючими.

Зрозуміло, що техніка обслуговування БМПЛ та БММЕ (БРЕМ, медико-евакуаційні машини, машини підвозу боєприпасів та машини підвозу ПММ) та техніка підтримки (розвідувальні машини, саперні машини, штабні командні пункти та машини зв'язку) мусить мати відповідний захист. Особливо важливою залишається ремонтна інфраструктура, що підтверджує практика останніх воєн і необхідність якої диктує велика вартість бойових машин.

Прийняття такої концепції неминуче зменшить число основних бойових танків і за їх рахунок наповнить БМПЛ та БММЕ іншими машинами створеними на базі танків. По суті настав час до повернення старої довоєнної ідеї окремого формування підрозділів танків безпосередньої підтримки піхоти (в сучасному варіанті підрозділів БМПЛ) та оперативних чи крейсерських танків (в сучасному варіанті підрозділів БММЕ). А це знову ставить проблему вірного співвідношення таких машин, тобто структури бойових підрозділів Леонід Кривизюк, Олександр Юрчук. Танки і танкові війська вчора, сьогодні, завтра. (Львів, 2014), 341-343..

Таким чином виглядає, що танкові війська будуть обмежені в чисельності основних бойових машин, але перш за все за рахунок появи більшого числа спеціалізованих машин з таким же броньовим захистом і переважно на єдиній основній базі з однаковими двигунами і ходовою частиною. Але навіть поява танків-роботів, як і подальший розвиток безпілотних систем, навряд чи приведуть у найближчому майбутньому до повної ліквідації танкових військ.

танкові війська бойова дія

Американський танк Abrams M1A2

Ізраїльський танк Merkava Mk 4M

Німецький танк Leopard 2A6

Російський танк Т-14 Армата

Український танк Оплот Т-84У

Український танк Ятаган Т-84-120

Французький танк Leclerc EMAT

Размещено на Allbest.ru