Наукові підходи до проблеми забезпечення воєнної безпеки в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Наукові підходи до проблеми забезпечення воєнної безпеки в Україні

Дричик Віктор Миколайович

аспірант кафедри

публічного управління та адміністрування

Анотація

захист державний кордон збройний

У статті зазначено, що забезпечення воєнної безпеки є найважливішим напрямом діяльності держави. Визначено, що забезпечення воєнної безпеки країни необхідно оцінювати, перш за все, як похідну від рівня розвитку економічної, інформаційної, військової та технологічної галузі; системи політичних відносин у суспільстві та ступеня його демократичного розвитку; системи міжнародних відносин і структури міжнародної співпраці, інтеграційних об'єднань різних держав тощо. Зміст забезпечення воєнної безпеки включає: формування та реалізацію єдиної державної політики; підтримка внутрішньополітичної стабільності; розвиток та зміцнення дружніх (союзницьких) відносин із сусідами та іншими державами; всебічне забезпечення та якісне вдосконалення збройних сил; охорону та захист державного кордону в межах прикордонної території, повітряного простору та підводного середовища; підтримку за необхідності політичних акцій, здійснення контролю за взаємним виконанням зобов'язань у сфері обмеження, скорочення та ліквідації озброєнь та зміцнення заходів довіри; забезпечення готовності до участі у миротворчій діяльності. Воєнна безпека держави полягає у вмінні раціонально використовувати військову силу для забезпечення своєї військової безпеки та реалізації власних інтересів, щоб забезпечити це держави втілюють у життя стратегії діяльності на національному та міжнародному рівнях. Обґрунтовано, що воєнна безпека - це стан соціуму, який гарантує його розвиток у мирних та безпечних у військовому відношенні умовах, а також стан захищеності національних інтересів України від військових загроз. Враховуючи тенденції третього тисячоліття, у якому відзначається наростання насильства у різних формах, а також велику кількість у планетарному масштабі військових конфліктів різної інтенсивності стає, у тому числі на території України, є життєво важливою умовою буття соціуму визначення детермінант досягнення мирних умов розвитку особистості, суспільства та держави. Автором виокремлено два аспекти воєнної безпеки: зовнішній та внутрішній.

Внутрішній аспект воєнної безпеки, як правило, проявляється в умовах нестабільної соціально-політичної ситуації в країні і пов'язаний, перш за все, з проблемами захисту існуючого конституційного ладу, загостренням протиріч між різними соціальними групами, тероризмом та екстремізмом тощо. Зовнішній аспект воєнної безпеки пов'язаний із станом взаємовідносин між суб'єктами міжнародного права та характеризується здатністю держави протидіяти спробам окремих держав або їх групам використовувати військову силу як інструмент вирішення суперечностей, що виникають, у різних сферах.

Ключові слова: національна безпека, воєнна безпека, воєнні виклики, міжнародна безпека, збройні сили, збройні конфлікти та небезпеки.

Drychyk Viktor Миколайович Graduate student of the Department of Public Management and Administration, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav

Scientific approaches to the problem of ensuring military security in Ukraine

Abstract

The article states that ensuring military security is the most important direction of the state's activity. The author determined that ensuring the country's military security must be assessed, first of all, as derived from the level of development of the economic, informational, military and technological industries; the system of political relations in society and the degree of its democratic development; systems of international relations and structures of international cooperation, integration associations of various states, etc. The content of ensuring military security includes: formation and implementation of a unified state policy; support of internal political stability; development and strengthening of friendly (allied) relations with neighbors and other states; comprehensive support and qualitative improvement of the armed forces; protection and protection of the state border within the border territory, air space and underwater environment; support, if necessary, of political actions, monitoring of mutual fulfillment of obligations in the sphere of arms limitation, reduction and elimination, and confidence-building measures; ensuring readiness to participate in peacekeeping activities. The military security of a state consists in the ability to rationally use military force to ensure its military security and realize its own interests. To ensure this, states implement strategies of activity at the national and international levels. It is substantiated that military security is a state of society that guarantees its development in peaceful and safe conditions from a military point of view, as well as a state of protection of Ukraine's national interests from military threats. Taking into account the trends of the third millennium, in which there is an increase in violence in various forms, as well as a large number of military conflicts of varying intensity on a planetary scale, including on the territory of Ukraine, it is a vital condition for the existence of society to determine the determinants of achieving peaceful conditions for the development of the individual, society and state The author singled out two aspects of military security: external and internal. The internal aspect of military security, as a rule, manifests itself in the conditions of an unstable socio-political situation in the country and is connected, first of all, with the problems of protecting the existing constitutional system, aggravation of contradictions between different social groups, terrorism and extremism, etc. The external aspect of military security is related to the state of relations between the subjects of international law and is characterized by the state's ability to oppose attempts by individual states or their groups to use military force as a tool for resolving conflicts that arise in various spheres.

Keywords: national security, military security, military challenges, international security, armed forces, armed conflicts and dangers.

Постановка проблеми

Воєнна безпека, яка є досить широкою галуззю, охоплює різні сфери діяльності держави, серед яких зовнішня політика, економічна безпека, національна безпека та має особливу позицію та вагу. Відповідно до традиційних підходів, безпека - військовий феномен. Як мінімум до останнього часу воєнна безпека та національна оборона розглядалася як синонім поняття «загальна безпека». Глобалізація, розширення міжнародного поділу праці, науково-технологічний розвиток, інформаційні трансформації та інші фактори призвели до розгалуження питання безпеки.

Сьогодні безпека держави складається не лише із фізичної безпеки. Отримуючи ширший зміст, вона охоплює різні галузі. Це застосування виводить національну безпеку із суто військової сфери, долучаючи до питання поряд з мілітаризмом інші фактори. У подібній ситуації виникає необхідність виокремлення та системного аналізу воєнної безпеки як особливої галузі національної безпеки держави та розгляд її у специфічній формі в державній системі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми національної безпеки, воєнної безпеки, складових елементів воєнної безпеки, систематизації загроз воєнній та національній безпеці аналізують політологи, юристи, економісти, філософи, фахівці державного управління, у тому числі: Ю. Барабаш, О. Бєлов, Ю. Битяк, В. Богданович, О. Бодрук, В. Вішняков, О. Гончаренко, Г.А. Дробах, А.А. Каленського, М. Ковалів, О. Копиленко, Б.Корміч, Г. Костенко, В. Кравченко, М. Криштанович, М. Кучерявенко, Д. Кучма, В. Ліпкан, А. Лобанов, Г. Рябоконь, Г. Ситник, Є. Смірнов, М. Цюруп, B. Ясинська та ін. Разом з тим, відсутні дослідження сучасних аспектів формування воєнної безпеки з урахуванням повномасштабного вторгнення Росії на території України, а також в умовах реформування сучасної системи публічного управління.

Метою статті є систематизація наукових підходів до проблеми забезпечення воєнної безпеки в Україні та визначення авторського підходу до поняття забезпечення воєнної безпеки України.

Виклад основного матеріалу

Забезпечення воєнної безпеки є найважливішим напрямом діяльності держави. Воєнна безпека існує для захисту накопиченого людського досвіду від потенційної шкоди, запобігання конфліктам різних рівнів.

Незалежний розвиток української держави, як показав час, неможливий без належного забезпечення воєнної безпеки, що в першу чергу напряму пов'язано з політичною, економічною, соціальною, інформаційною та іншими основними складовими національної безпеки України. Вибір конкретних засобів і шляхів розвитку національної безпеки нашої країни зумовлюється необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз у воєнній сфері в сучасний період [1, с. 283].

Система забезпечення воєнної безпеки охоплює практично всі галузі функціонування суспільства та держави, найважливішими з яких є власне військова область (питання вдосконалення військової організації держави), військово-політична галузь, питання зв'язку оборони та економіки, галузь військово-технічного співробітництва тощо.

Насправді проблема забезпечення воєнної безпеки держави - це не тільки питання вдосконалення її військової складової. Сьогодні забезпечення воєнної безпеки країни необхідно оцінювати, перш за все, як похідну від рівня розвитку економічної, інформаційної, військової та технологічної галузі; системи політичних відносин у суспільстві та ступеня його демократичного розвитку; системи міжнародних відносин і структури міжнародної співпраці, інтеграційних об'єднань різних держав тощо.

Воєнна безпека є одним з видів національної безпеки, виокремлення якої зумовлено наявністю воєнних небезпек та загроз для України. Воєнна безпека у сучасних умовах є результатом цілеспрямованої державної політики у підтриманні армії і оборонної промисловості на рівні, що відповідає реальним потребам оборони. Вона досягається за рахунок єдиних політико-дипломатичних зусиль, спрямованих на зниження рівня воєнного протистояння, створення зон, вільних від зброї масового ураження, регіональних систем безпеки, активних колективних акцій, спрямованих на припинення чи попередження можливих конфліктів. Достатній рівень воєнного потенціалу є однією з основних гарантій високого міжнародного статусу, а також стійкості її позицій у відносинах з державами-країнами НАТО та провідними країнами світу [2, с. 7-8].

Ґенеза поняття воєнної безпеки безпосередньо пов'язана з усвідомленням необхідності практичної реалізації ефективної протидії саме військовим загрозам суспільству, державі та особистості. Таким чином, система воєнної безпеки має природне походження, обумовлене прагненням суспільства убезпечити себе від воєнної небезпеки. Воєнна безпека як феномен виникла одночасно із заснуванням держави, армії. Саме прагнення до воєнної безпеки, або «почуття» захищеності від військових загроз атрибутивно властиво для держав усіх часів та народів. Незважаючи на це, термін «воєнної безпека» (як і «національна безпека») введена в науковий лексикон лише у XX столітті Т. Рузвельтом у 1904 році [3, с. 90].

Зміст забезпечення воєнної безпеки включає: формування та реалізацію єдиної державної політики; підтримка внутрішньополітичної стабільності; розвиток та зміцнення дружніх (союзницьких) відносин із сусідами та іншими державами; всебічне забезпечення та якісне вдосконалення збройних сил; охорону та захист державного кордону в межах прикордонної території, повітряного простору та підводного середовища; підтримку за необхідності політичних акцій, здійснення контролю за взаємним виконанням зобов'язань у сфері обмеження, скорочення та ліквідації озброєнь та зміцнення заходів довіри; забезпечення готовності до участі у миротворчій діяльності.

Забезпечення воєнної безпеки - складний процес військово-політичної діяльності. Крім того, це системний процес, оскільки він є взаємопов'язаною сукупністю різноманітних дій, заходів, акцій, які планомірно здійснюються військово-політичними силами і, зрештою, призводять до результату - вдосконалення забезпечення у системі воєнної безпеки [4].

Для визначення організаційно-правового механізму забезпечення воєнної безпеки враховує структура державно-управлінську систему суспільства, систему міжнародних відносин між державами. Виявлення джерел та причин виникнення загрози воєнній безпеці, допомагає визначити основні напрямки політичного впливу на агресора, виробити систему заходів для реалізації потенціалу при забезпеченні воєнної безпеки.

На сьогодні існує безліч наукових підходів до визначення поняття «воєнна безпека», так, воєнна безпека це:

стан міжнародних відносин та воєнної організації держави, при якому забезпечується надійна захищеність держави від воєнного нападу [5, с. 9];

захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави від чинників, які породжують небезпеки воєнного характеру для реалізації вказаних інтересів й за якої імовірність війни зводиться до мінімуму. Її прийнятний рівень може бути гарантованим за умов, коли відсутні спонукальні мотиви до застосування військової сили або коли нема необхідності у відновленні балансу сил [6, с. 530];

одне з важливих соціально-правових явищ, яке представляє собою комплексний юридичний інститут зі специфічним змістом та структурою [7, с. 27];

багаторівнева система різноманітних політичних, економічних, воєнних, організаційних заходів. Як будь-яка складна система, вона може розвиватись лише комплексно і лише у сукупності розвитку її компонентів - економічної, матеріально-технічної бази війни, збройних сил, міждержавних відносин, духовного фактору та людини як його кінцевого споживача - створює об'єктивні передумови для вирішення проблем в цілому. Окремо виділений напрямок у відриві від інших складових елементів воєнної безпеки не підвищує, а знижує її загальну стійкість та ефективність, не дає можливості прогнозувати та проводити комплекс визначених заходів на перспективу, що, у свою чергу, різко знижує воєнну безпеку держави. Розвинута, постійно удосконалююча система воєнної безпеки слугує важливим фактором стабільності та динамічного розвитку суспільно-державної системи, слабка - дестабілізує її, стає передумовою для втрати державності [8, с. 18];

такий стан її внутрішніх і зовнішніх суспільних відносин, компонентів і елементів, за якого забезпечується їх захищеність, заснована на ефективній протидії впливу воєнних загроз (збройного насильства), мінімізуючи негативні впливи військової експансії ззовні, відтак - у всіх суспільних сферах, створюючи умови для стабільності цього суспільства [9].

В інституційному плані воєнна безпека - здатність військової організації держави зробити ефективний внесок в оборону країни та забезпечити збройний захист її інтересів - може розглядатися як стан гарантованої захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від зовнішніх та внутрішніх військових загроз, забезпечується обороноздатністю держави [10, с. 1025].

Слід звернути увагу на економічну сутність воєнної безпеки. Так, воєнна безпека - це послуга, яку надає держава населенню за допомогою відповідних структур, насамперед, збройних сил. Однак, саме ця послуга не розглядається як певний вид продукції, вважаючи відповідні витрати лише деяким відрахуванням, яке держава бере з усіх галузей економіки та передає на забезпечення воєнної безпеки.

В сучасних способах вирішення проблем забезпечення воєнної безпеки переважає підхід, що базується на принципах взаємної безпеки. За цього підходу роль держави («в особі» Збройних Сил) зводиться лише до функції охорони власних кордонів. Наразі даної функції замало, зважаючи на доведену неспроможність вчасно зреагувати на порушення перетину кордону та вторгнення на чужу територію «людей в балаклавах» [11].

Крім того, воєнна безпека може виступати в ролі елемента суспільної свідомості, цілепокладання, суспільної настанови, цінності, національного інтересу тощо. Важливо наголосити, що воєнна безпека одна із необхідних умов сталого динамічного розвитку всієї соціальної системи. Таким чином, як складова національної безпеки, воєнна безпека - це складна категорія, що характеризує стан суспільних відносин даної соціальної та військово-політичної системи, її компонентів, при якому забезпечується ефективна протидія впливу зовнішнім та внутрішнім військовим загрозам (збройного насильства), і тим самим у військовій сфері створюються умови для стабільного динамічного розвитку даного галузі.

Найважливішим елементом воєнної безпеки України є система забезпечення воєнної безпеки, під якою науковці переважно пропонують розуміти сукупність взаємопов'язаних та взаємозалежних механізмів (інституційних, організаційних, правових та інших) та суб'єктів забезпечення воєнної безпеки (посадові особи держави, органи державної влади, державні установи та заклади, сили та засоби сектору безпеки, які на основі чинного законодавства трансформують політику воєнної безпеки у цілеспрямовану скоординовану діяльність воєнного характеру щодо реалізації захисту національних інтересів, передусім стосовно виявлення, прогнозування, попередження та нейтралізації загроз воєнній безпеці [12].

Під системою забезпечення воєнної безпеки розуміється механізм, що перетворює прийняту державою стратегію в цій області на скоординовану діяльність конкретних відомств, організацій, громадських об'єднань і громадян на основі чинного законодавства. Ці суб'єкти забезпечення воєнної безпеки, діяльність яких безпосередньо спрямована на захист національних інтересів України від зовнішніх і внутрішніх загроз, як говорить І. Руснак, у своїй сукупності утворюють сектор безпеки та оборони держави, який містить органи державної влади та військові формування [13].

Водночас, слід звернути увагу, що розробка нових концепцій функціонування системи забезпечення воєнної безпеки вимагає попереднього «програвання» планованих військово-економічних та інституційних реформ, починаючи від макрорівня аж до окремих підприємств і організацій. Щоб запобігти чергових експериментів у рамках усієї країни, на нашу думку, доцільно постійно удосконалювати механізми забезпечення воєнної безпеки, реалізовувати пілотні проекти, а також розробити методики оцінювання ефективності очікуваних перетворень та прогнозування їх можливі наслідки.

Слід враховувати, що воєнна безпека має два аспекти: зовнішній та внутрішній. Внутрішній аспект воєнної безпеки, як правило, проявляється в умовах нестабільної соціально-політичної ситуації в країні і пов'язаний, перш за все, з проблемами захисту існуючого конституційного ладу, загостренням протиріч між різними соціальними групами, тероризмом та екстремізмом тощо. Зовнішній аспект воєнної безпеки пов'язаний із станом взаємовідносин між суб'єктами міжнародного права та характеризується здатністю держави протидіяти спробам окремих держав або їх групам використовувати військову силу як інструмент вирішення суперечностей, що виникають, у різних сферах.

Це передбачає необхідність наявності сучасного озброєння, ефективних збройних сил, формування системи колективної чи загальної безпеки, входження до складу тих чи інших військово-політичних союзів. Обидва аспекти воєнної безпеки в сучасні умови тісно переплітаються, тому для гарантованого забезпечення воєнної безпеки України потрібно створення та функціонування єдиної за задумом та планом системи. Основу її повинна складати військова організація держави.

Таким чином, воєнна безпека держави полягає у вмінні раціонально використовувати військову силу для забезпечення своєї військової безпеки та реалізації власних інтересів, щоб забезпечити це, держави втілюють у життя стратегії діяльності на національному та міжнародному рівнях. Точка зіткнення цих стратегій зовнішньополітична діяльність держави. Так, зовнішня політика, чи іншими словами, дипломатія держави в рамках стратегії національної безпеки невід'ємна частина системи забезпечення воєнної безпеки та основний виконавець міжнародної безпекової стратегії. Зв'язки між сферами воєнної безпеки та зовнішньої політики держави беруть свій початок від кількох факторів, до яких відносяться сукупність військово-стратегічної та політико-дипломатичної діяльності держави у напрямі реалізації національних інтересів; що випливають з характеру реалізованої державою міжнародної системи своєї зовнішньої політики України та вживаних у міждержавних відносинах для забезпечення воєнної безпеки заходів. Ці фактори визначають зовнішньополітичні елементи воєнної безпеки та військові елементи внутрішньої політики. Якщо зовнішньополітичні елементи воєнної політики є незамінними засобами безпеки перед військовими загрозами та системи забезпечення воєнної безпеки дипломатичної діяльності держави, то військовим елементом внутрішньої політики виступає системна політика щодо формування та раціонального використання військової сили держави. Зміни у середовищі воєнної безпеки призвели до деяких змін форми і в її зв'язках із зовнішньою та внутрішньої політикою, і на тлі військових загроз формування ефективних та системних заходів забезпечення воєнної безпеки - найважливіший засіб боротьби з ними.

На нашу думку, воєнна безпека держави забезпечується наявністю та функціонуванням військової сфери національної безпеки. Крім того, воєнна безпека - це стан соціуму, який гарантує його розвиток у мирних та безпечних у військовому відношенні умовах, а також стан захищеності національних інтересів України від військових загроз. Враховуючи тенденції третього тисячоліття, у якому відзначається наростання насильства у різних формах, а також велику кількість у планетарному масштабі військових конфліктів різної інтенсивності стає, у тому числі на території України, є життєво важливою умовою буття соціуму визначення детермінант досягнення мирних умов розвитку особистості, суспільства та держави.

Водночас, сучасні геополітичні реалії показують, що держава, яка прагне створення ефективної системи національної, в тому числі і воєнної, безпеки, повинна мати не тільки необхідний набір матеріальних, економічних ресурсів. Не менш важливий людський ресурс, який відрізняється патріотизмом, професіоналізмом, глибокою політичною культурою, високим рівнем освіти, бажанням та прагненням бачити свою країну серед обороноздатних та сильних держав.

Висновки

У статті здійснена систематизація наукових підходів до визначення поняття «воєнна безпека». З'ясовано, що воєнна безпека - є частиною національної безпека, яка полягає у забезпеченні захищеності держави, суспільства та громадян від воєнних небезпек, забезпечується обороноздатністю держави. Воєнна безпека складається з багатьох механізмів, серед яких: економічні, фінансові, організаційні, інституційні, нормативно-правові та кадрові механізми.

У перспективі подальших розвідок передбачається системний аналіз організаційних та інституційних механізмів забезпечення воєнної безпеки в умовах глобалізаційних та інформаційних викликів та небезпек.

Література

1. Сергієнко М.Г., Болбас О.М. Воєнна організація держави та захист національних інтересів України від зовнішніх та внутрішніх загроз. Теорія та практика державного управління. 2015. Вип. 2 (49). С. 283-289.

2. Мачинський О.Я., Соболєв А.А. Воєнна безпека України та вплив на неї геополітичних факторів. К.: НІСД, 1997. 163 с.

3. Белявская, И.А. Теодор Рузвельт и общественно-политическая жизнь США. М., 1978. 312 с.

4. Манохин И.В., Синчук Ю.В. К вопросу об обеспечении военной безопасности.

5. Вестник Московского государственного лингвистического университета. Гуманитарные науки. 2016. № 3 (742). URL: ^їрзУсуЬегІепіпка.ги/агІісІе/п/к-уоргози-оЬ-оЬезресйепіі-уоеппоу-Ье2ора8позїі.

6. Макаренко Д.И., Хрусталев Е.Ю. Концептуальное моделирование военной безопасности государства. М.: Наука, Центр, экон.-мат. ин-т РАН; Ин-т проблем управления им. В.А. Трапезникова РАН., 2008. 303 с.

7. Ситник Г.П. Державне управління у сфері національної безпеки (концептуальні та організаційно-правові засади). К.: НАДУ, 2012. 544 с.

8. Фатеев К.В. Обеспечение военной безопасности Российской Федерации: теория и практика правового регулирования: автореф. дисс. ... д-ра. юрид. наук. Москва, 2012. 40 с.

9. Коровянский А.И. Военная безопасность Российской Федерации и её обеспечение в современных условиях (военно-политический анализ): дисс. канд. полит. наук: 20.01.02. Москва, 2007. 28 с.

10. Ковалів М.В., Іваха В.О. Воєнна безпека як чинник стабільності суспільства. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2015. № 3. С. 124-132.

11. Военный энциклопедический словарь. Редкол.: А.П. Горкин, В.А. Золотарев и др. М.: Большая российская энциклопедия, Рипол Классик, 2002. С. 1025.

12. Штулер І. Воєнно-економічна безпека України в сучасному геополітичному просторі. Збірник наукових праць. 2016. Вип. 2 (17). С. 206-220.

13. Лобанов А.А. Деякі погляди на побудову системи забезпечення воєнної безпеки України. Наука і оборона. 2009. № 1. С. 55-58.

14. Руснак І.С. Воєнна безпека України у світлі реформування сектора безпеки і оборони. Наука і оборона. 2015. № 2. С. 9-14.

References

1. Serhiienko, M.H. & Bolbas, O.M. (2015), Voienna orhanizatsiia derzhavy ta zakhyst natsionalnykh interesiv Ukrainy vid zovnishnikh ta vnutrishnikh zahroz [Military organization of the state and protection of national interests of Ukraine from external and internal threats], Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia - Theory and practice of public administration, Vyp. 2 (49): 283-289 [in Ukrainian].

2. Machynskyi, O.Ia. & Soboliev, A.A. (1997), Voienna bezpeka Ukrainy ta vplyv na nei heopolitychnykh faktoriv [Military security of Ukraine and the influence of geopolitical factors on it], K.: NISD [in Ukrainian].

3. Beliavskaia, Y.A. (1978), Teodor Ruzvelt y obshchestvenno-polytycheskaia zhyzn SShA [Theodore Roosevelt and the social and political life of the USA], M. [in Russian].

4. Manokhyn, Y.V. & Synchuk, Yu.V. (2016), K voprosu ob obespechenyy voennoi bezopasnosty [To the question of military security], Vestnyk Moskovskoho hosudarstvennoho lynhvystycheskoho unyversyteta. Humanytarnye nauky - Bulletin of the Moscow State Linguistic University. Humanities, (3) (742), Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n7k-voprosu-ob-obespechenii-voennoy-bezopasnosti [in Russian].

5. Makarenko, D.Y. & Khrustalev, E.Iu. (2008), Kontseptualnoe modelyrovanye voennoi bezopasnosty hosudarstva [Conceptual modeling of the military security of the state., M.: Nauka, Tsentr, еkon.-mat. yn-t RAN; Yn-t problem upravlenyia ym. V.A. Trapeznykova RAN [in Russian].

6. Sytnyk, H.P. (2012), Derzhavne upravlinnia u sferi natsionalnoi bezpeky (kontseptualni ta orhanizatsiino-pravovi zasady) [State management in the sphere of national security (conceptual and organizational and legal foundations)], K.: NADU [in Ukrainian].

7. Fateev, K.V. (2012), Obespechenye voennoi bezopasnosty Rossyiskoi Federatsyy: teoryia y praktyka pravovoho rehulyrovanyia: avtoref. dyss. ... d-ra. yuryd. nauk [Obespechenie vonennoi bezopasnosti Rossiiskoi Federatsii: theory and practice of legal regulation: autoref. diss. ... Dr. law of science], Moskva [in Russian].

8. Korovianskyi, A.Y. (2007), Voennaia bezopasnost Rossyiskoi Federatsyy y её obespechenye v sovremennbikh uslovyiakh (voenno-polytycheskyi analyz): dyss. kand. polyt. nauk: 20.01.02 [Military security of the Russian Federation and its security in modern conditions (military-political analysis): diss. Ph.D. political Sciences: 20.01.02], Moskva [in Russian].

9. Kovaliv M.V. & Ivakha V.O. (2015), Voienna bezpeka yak chynnyk stabilnosti suspilstva [Military security as a factor of social stability], Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of the Lviv State University of Internal Affairs, (3): 124-132 [in Ukrainian].

10. Voennyi еntsyklopedycheskyi slovar. Redkol.: A.P. Horkyn, V.A. Zolotarev y dr. [Military encyclopedic dictionary. Editor: A.P. Gorkin, V.A. Zolotarev et al.], M.: Bolshaia rossyiskaia еntsyklopedyia, Rypol Klassyk, 2002 [in Russian].

11. Shtuler, I. (2016), Voienno-ekonomichna bezpeka Ukrainy v suchasnomu heopolitychnomu prostori [Military and economic security of Ukraine in the modern geopolitical space], Zbirnyknaukovykhprats - Collection of scientific works, Vyp. 2 (17): 206-220 [in Ukrainian].

12. Lobanov, A.A. (2009), Deiaki pohliady na pobudovu systemy zabezpechennia voiennoi bezpeky Ukrainy [Some views on the construction of the military security system of Ukraine], Nauka i oborona - Science and defense, (1): 55-58 [in Ukrainian].

13. Rusnak, I.S. (2015), Voienna bezpeka Ukrainy u svitli reformuvannia sektora bezpeky i oborony [Military security of Ukraine in the light of reforming the security and defense sector], Nauka i oborona - Science and defense, (2): 9-14 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru