Формування в майбутніх офіцерів-прикордонників готовності до ведення військового господарства у процесі професійної підготовки: теоретичні і практичні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Формування в майбутніх офіцерів-прикордонників готовності до ведення військового господарства у процесі професійної підготовки: теоретичні і практичні аспекти

Клавдія Тушко

доктор педагогічних наук, професор

Анатолій Галімов

доктор педагогічних наук, професор

Логістичне забезпечення виступає фундаментом та передумовою перемоги у війні. Ефективність розгортання будь-яких бойових дій є залежною від результативної діяльності військової логістики. За відсутності належного логістичного забезпечення та рівня розвитку інфраструктури неможливе ведення війни.

Організація логістичної системи у секторі безпеки та оборони України передбачає застосування широкого спектру економічних ресурсів української держави. Тобто, зазначена система не функціонує автономно. Війну, що розпочала росія, насамперед, спрямували на руйнування цивільної інфраструктури, що має негативний вплив на логічне забезпечення Збройних Сил України, Національної гвардії України та прикордонної служби України. Ураховуючи подане вище, на особливу увагу заслуговує питання реалізації в українському оборонному секторі натівського зразку логістичного забезпечення армії, зокрема якісна підготовка військовослужбовців до ведення військового господарства.

Особливостями професійної діяльності офіцерів Державної прикордонної служби України є розподіл функціональних обов'язків, регламентованість, авторитарність в управлінській ланці, неухильне виконання вимог статуту, обмеженість у прийнятті і реалізації певних рішень. Зазначені особливості, а також специфіка військового господарства прикордонного відомства залежать в основі формування в майбутніх офіцерів-прикордонників готовності до ведення такого господарства. Готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства слід визначати як цілісне утворення, що покликане забезпечити високий рівень їх діяльності та охоплює професійні погляди та переконання, спрямованість професійних процесів, уміння оцінити власну діяльність та її наслідки, а також до саморозвитку та самовдосконалення.

Зважаючи на це, структуру готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства можна розглядати з урахуванням таких компонентів: пізнавального, операційного, мотиваційного, особистісного.

Ключові слова: готовність; майбутні офіцери-прикордонники; військове господарство; логістичне забезпечення; структура.

Tushko K., Halimov A. FORMATION OF READINESS IN FUTURE BORDER GUARD OFFICERS TO CARRY ON MILITARY ECONOMY IN THE PROCESS OF THEIR PROFESSIONAL TRAINING: THEORETICAL AND APPLIED ASPECTS

Logistics support is the foundation and prerequisite for victory in war. The effectiveness of the deployment of any combat operations depends on the high-performance activities of military logistics. It is impossible to prosecute a war in the absence of proper logistics support and infrastructure development.

The organization of the logistics system in Ukraine's security and defense sector involves the use of a wide range of economic resources of the Ukrainian state. In other words, this system does not function autonomously. The war started by russia was primarily aimed at destroying civilian infrastructure, which hurts the logistics support of the Armed Forces of Ukraine, the National Guard of Ukraine, and the Border Guard Service of Ukraine. Taking into account the above, the issue of implementing the NATO model of logistics support of the army in the Ukrainian defense sector, particularly the quality training of servicemen to carry on the military economy, deserves special attention.

The peculiarities of the professional activities of the State Border Guard Service of Ukraine officers are the distribution of functional responsibilities, due process, authoritarianism in the chain of command, strict compliance with the requirements of the Field Manuals, and limitedness in the adoption and implementation of certain decisions. These peculiarities, as well as the specifics of the military economy of the Border Guard Agency, are the basis for the formation of readiness in future border guard officers to carry on such an economy. Given this, the structure of readiness in future border guard officers for the military economy can be considered taking into account the following components: cognitive, operational, motivational, and personal.

Keywords: readiness; future border guard officers; military economy; logistic support; structure.

ВСТУП

Постановка проблеми. Несправедлива війна, яку розпочала росія проти України, актуалізувала чимало важливих питань цивільного життя та сектору безпеки та оборони. Українськими військовими було продемонстровано належний рівень військової майстерності та сили волі, але для отримання перемоги необхідно трансформувати усі складові сектору безпеки та оборони, зокрема логістичне забезпечення.

Зазвичай, у полі зору пересічних громадян, які не обізнані з військовою справою, потрапляють лише проблеми підготовки військовослужбовців до війни, як-от: наявність озброєння, сформованість певних навичок тощо. Проте така підготовка неможлива, якщо не функціонуватиме належне логістичне забезпечення та розвиток низки об'єктів цивільної та військової інфраструктури.

Ураховуючи цей факт, вище керівництво України досліджує та впроваджує у життя політико-державних та соціальних інститутів передовий досвід країн світу. Якщо мова йде про логістичне забезпечення, то до уваги беруть відповідне забезпечення у країнах-членів та країнах-партнерів НАТО.

Одним із напрямів удосконалення системи логістичного забезпечення Сил Оборони України є внесення змін у зміст підготовки до ведення військового господарства її представників, зокрема майбутніх офіцерів прикордонної служби. Увага до освітнього середовища, зокрема до реформування професійної підготовки, про яку йдеться вище, пояснюється тим, що саме із цієї інституції необхідно розпочинати трансформації. Освіта та наука є тим фундаментом, що дає змогу розвиватись, а у випадку України перемагати ворога у війні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проаналізовано наукові праці щодо формування компетентностей, готовності та здатності в майбутніх фахівців різних галузей [1]. Дослідження проблем компетентнісного підходу у навчанні є досить різноаспектними [2]. У наукових працях Т. Орджі увагу було зосереджено на доповненні освітнього процесу формуванням ключових компетенцій. Т. Росс у своїх дослідженнях наголошує, що саме стрімкий розвиток економіки провокує в освіті зміни щодо підготовки “універсального працівника” з “кейсами компетенцій” М. Холстед і А. Шелтен науково складових обґрунтували введення у професійну освіту, окрім знань, умінь і навичок, нових освітнього конструкту компетентності або компетенції. В. Хутмахер вважав, що для реформування освітньої системи пріоритетним є визначення “ключових компетенцій” майбутніх фахівців будь-якої галузі.

Компетентнісно-орієнтований підхід у визначенні цілей і змісту вищої професійної освіти не є новим, оскільки орієнтація на засвоєння умінь, способів діяльності (включаючи й узагальнені) була провідною у працях таких педагогів, як М. Скаткін, І. Лернер, В. Давидов та їх послідовників.

Проблеми компетентнісного підходу розглядаються Ю. Варданян, Ю. Зеєром, А. Марковою, В. Сластьоніним, А. Шелтеном та ін. Ідею перебудови змісту освіти на основі компетентнісного підходу розглядають Б. Бітінас, С. Бондар, В. Краєвський, О. Савченко, М. Рижаков, С. Шишов, А. Хуторськой та ін.

Питання компетентності на різних рівнях аналізу розробляють С. Гончаренко, Р. Чернишова (тлумачення явища компетентності), І. Тараненко (компетентність як здатність до найефективнішого застосування знань), А. Василюк (сучасні підходи до компетентності вчителів у Польщі), К. Корсак (цивілізаційна компетентність), І. Ящук (життєва компетентність особистості), В. Ковальчук (соціальна компетентність учителя), О. Овчарук (європейські підходи до проблеми компетентності), А. Михайличенко, В. Аніщенко (професійна підготовка на основі стандарту компетентності), О. Пометун (теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу), І. Родигіна (формування основних груп компетентностей) та ін.

Мета статті узагальнення досвіду формування готовності в майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Логістика є основою та запорукою перемоги у веденні бойових дій. Розгортання будь-якої війни, навіть після перших ударів залежить від ефективної діяльності військової логістики. Без належного логістичного забезпечення та рівня розвитку інфраструктури неможливий перебіг конфліктів.

Організація логістичної системи у секторі безпеки та оборони України передбачає застосування широкого спектру економічних ресурсів української держави. Тобто, зазначена система у функціонуванні не є автономною. Війна, яку веде росія, насамперед, спрямована на руйнування цивільної інфраструктури, а це має негативний вплив на логічне забезпечення Збройних Сил України, Національної гвардії України та прикордонної служби України. Ураховуючи подане вище, на особливу увагу заслуговує питання реалізації в українському оборонному секторі натівського зразка логістичного забезпечення армії.

Професійна сфера офіцерів української прикордонної служби вимагає від них високого рівня готовності до ведення військового господарства.

Готовність до ведення військового господарства у теперішньому середовищі офіцерів-прикордонників може бути ключовою в отриманні високих результатів та суттєвого впливу як на компетентність, так і на професіоналізм.

За результатами аналізу практичного досвіду підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, сформованість такого виду готовності у фахівців відбувається безпосередньо протягом професійної діяльності і може не бути високого рівня. Готовність до ведення військового господарства в майбутніх офіцерів-прикордонників слід формувати до початку професійної діяльності, під час освітнього процесу у вищому військовому навчальному закладі.

Вивчення будь-якої проблеми, за логікою дослідження, слід починати з аналізу термінологічної системи.

За результатами аналізу наукової літератури нами визначено, що існує чимало визначень поняття “логістика”, у кожному з яких акцентовано увагу на різних рівнях взаємозв'язків між стратегією та тактикою руху ресурсів, товарів, коштів, як у виробництві, так і в реалізації готового продукту.

Загальноприйнятим тлумаченням є таке: військовою логістикою є сукупність систем постачання військовим та правоохоронним інституціям усього необхідного для ефективного функціонування.

У жодній країні світу армія неможлива без логістики. Тобто логістичним забезпеченням сектору безпеки й оборони можна вважати безперебійну систему надходження у згаданий сектор боєприпасів, військової техніки, обмундирування, продуктів харчування, медикаментів, паливно-мастильних матеріалів, управління переміщеннями цих ресурсів з метою досягнення успіху у війні.

У трактуванні логістичного забезпечення усі дослідники використовують системний підхід, що виражається у позиціонуванні цього процесу як системного. Особливістю логістичного забезпечення армії є його адаптивність, що має зворотний зв'язок, що виконує логістичні функції та процедури, взаємодіє із зовнішніми системами, включає чималу кількість підсистем.

Українське суспільство намагається здійснити реформи у своїх політичних, соціальних та військово-правоохоронних інституціях, навіть під час війни.

Готовність до ведення військового господарства в майбутніх офіцерів-прикордонників у службовій діяльності ґрунтується на різних видах вербального спілкування з колегами усіх рівнів, з мешканцями прикордонного регіону, громадянами іноземних держав, які перетинають кордон України тощо [3].

З метою глибокого та якісного розкриття характеристики зазначеної проблеми, вважаємо, що слід сформулювати цілі, форми та способи діяльності, види спілкування тощо.

Особливостями професійної діяльності офіцерів Державної прикордонної служби України є розподіл функціональних обов'язків, регламентованість, авторитарність в управлінській ланці, неухильне виконання вимог статуту, обмеженість у прийнятті і реалізації певних рішень. Зазначені чинники не сприяють процесам самовдосконалення та саморозвитку, а відповідно і формуванню в офіцерів-прикордонників готовності до ведення військового господарства [4].

Результати аналізу особливостей оперативно-службової діяльності офіцерів-прикордонників та теоретико-практичних наукових досліджень з проблеми підготовки до ведення військового господарства свідчать про необхідність удосконалення змісту їх професійної підготовки з метою задоволення тих сучасних запитів та вимог, що висуваються перед фахівцями прикордонного відомства України [5].

Результати наявних досліджень підтверджують важливість згаданої готовності у фахівців у правоохоронній структурі українського суспільства і є запорукою успішного й ефективного виконання ними обов'язків.

Представлена стаття є результатом наукових пошуків з означеної проблеми, які були організовані у двох напрямах: вивчення сутності готовності до ведення військового господарства та визначення змісту компонентів цієї готовності.

З урахуванням специфіки професійної діяльності, особливостей нинішньої внутрішньої та зовнішньої політики, соціальних вимог офіцерів прикордонної служби, а також теоретичного аналізу наукової літератури, нами сформульовано особливості змісту готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства, а саме:

інтегративність характеристики, що поєднує такі елементи як знання, уміння, навички про механізми та технології взаємодії; професійно-життєвий досвід; зразки соціальної поведінки; комунікативні здібності; сукупність потреб, інтересів та мотивів; інформаційно-аналітичні здібності; корпоративна культура;

система культурних та національних здібностей; рівень володіння мовою та мовленням.

У контексті професійної підготовки майбутніх фахівців, готовність пов'язана із цілеспрямованістю діяльності, її результативністю та стабільністю. Усе це в комплексі становить знання, уміння та навички, а також досвід окремої особистості, здатність забезпечити самоконтроль та перебудувати власні дії. Сформованість готовності майбутнього фахівця можна сприймати як вирішальну умову ефективної адаптації до професійної діяльності, ефективного виконання професійних завдань. Зважаючи на це, формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства є нині актуальною проблемою професійної підготовки зазначених фахівців [6].

Дослідники розглядають готовність як інтегративну характеристику, в основі якої діалектична єдність окремих складових, відносин, зв'язків, властивостей [7].

На наш погляд, важливою особливістю готовності майбутнього фахівця, зокрема майбутнього офіцера-прикордонника до ведення військового господарства, є складність цього утворення, що можна сприймати як регулятор ефективності їх професійної діяльності.

Готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства є цілісним утворенням, що багатогранно характеризує субєктів під час їх включеності у професійну сферу.

Готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства слід визначати як цілісне утворення, що покликане забезпечити високий рівень їх діяльності та охоплює професійні погляди та переконання, спрямованість професійних процесів, уміння оцінити власну діяльність та її наслідки, а також здатність до саморозвитку та самовдосконалення.

Варто зазначити, що проблема формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства є багатоплановою та багатоаспектною, а категорію готовність необхідно сприймати одночасно педагогічною та психологічною.

Існує чимала кількість різноманітних підходів щодо визначення якісного та кількісного компонентного складу у структурі готовності майбутніх фахівців до здійснення професійної діяльності. Аналізуючи варіативність таких підходів, виділено одну закономірність: у структурі готовності зазвичай виокремлюють такі компоненти: особистісний, мотиваційний, емоційний, пізнавальний, операційний, змістовий.

Структуру готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства можна розглядати з урахуванням її змісту та соціальної структури особистості, оскільки взаємодія є, передусім, соціально-філософською категорією. Соціологічна теорія виділяє такі компоненти у структурі особистості: біологічний, соціальний, духовний та активність.

Готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства обумовлена, насамперед, стійкістю мотивів. Тому мотиваційний компонент згаданої готовності дозволяє визначати професійні значущі потреби офіцерів-прикордонників у здійсненні професійної діяльності та готовність до її реалізації. Основа такого компонента полягає у формуванні професійних установок, позитивного ставлення до професійної діяльності, широкого кола професійних інтересів, професійних ідеалів. Сформованість мотивації майбутніх офіцерів-прикордонників безпосередньо впливає на характер їх професійної діяльності.

Наступним компонентом є особистісний. Тлумачення змісту цього компонента полягає в тому, що кожен офіцер-прикордонників є неповторною особистістю, з унікальними індивідуальними характеристиками (набір особистісних якостей, індивідуально-психологічного змісту). Особистісний компонент пов'язаний із такими якостями, як цілеспрямованість, професійна етика, професійна відповідальність, креативність, ініціативність, ерудованість тощо.

Щодо пізнавального компонента готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства, то провідна роль у формуванні згаданої готовності належить системі професійних знань. Глибина й точність знань майбутнього офіцера-прикордонника має вплив на ті помилки, які вони можуть допустити у професійній діяльності.

Операційний компонент готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства передбачає сформованість тих умінь та навичок, що дають змогу реалізувати ведення військового господарства в прикордонній службі.

Отже, у структурі готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства нами виокремлено такі компоненти: пізнавальний, операційний, мотиваційний, особистісний.

У подальшому необхідно уточнити діагностичний інструментарій щодо визначення рівня сформованості готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства та формування змісту відповідних методичний рекомендацій для представників науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів.

Ураховуючи подане вище, можна констатувати, що теоретичний аналіз наукової літератури, змісту професійної діяльності офіцерів-прикордонників дали змогу охарактеризувати зміст та структуру готовності майбутніх офіцерів прикордонного відомства до ведення військового господарства для більш успішного розвязання проблеми удосконалення їх професійної підготовки.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

прикордонник військове господарство професійний

Війна росії проти України засвідчила, що здійснення тривалих бойових дій без відповідного логістичного забезпечення, що базується на своєчасності забезпечення армії предметами забезпечення, боєприпасами та запасними частинами, неможливо. Радянську систему логістики було спрямовано на підтвердження кількісних показників, не приділялося уваги локальним війнам, аналізу альтернативної моделі армії та альтернативної військової системи.

Український сектор безпеки та оборони не має можливості проводити тривалу модернізацію армії, вже необхідно встановити нові стандарти розвитку української армії, затвердити нову систему моральних цінностей, озброїти політиків та військових новими знаннями щодо військової логістики.

Отже, у статті проведено аналіз систем логістичного забезпечення в країнах-членах та країнах-партнерах НАТО як складової державного управління; висвітлено завдання щодо впровадження її діяльність прикордонного відомства; використано термінологічне тлумачення основних понять військової логістики.

На основі зазначених досліджень розроблено основні завдання щодо реформування системи логістичного планування та забезпечення у ДПСУ

Такі завдання мають відношення не лише до процесу реформування прикордонного відомства, але до усього сектору безпеки та оборони України.

Перспективними напрямами подальших наукових досліджень можуть бути такі: виокремлення педагогічних умов формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства, розроблення системи моніторингу рівня сформованості готовності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Іщенко Д. Методика оцінювання професійної компетентності офіцерів відділів прикордонної служби. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні науки. 2015. № 2. С. 121-130. URL: http://nbuv.gov.ua/UTRN/znpnadpcpn 2015 2 13.

2. Тушко К. Ю. Особливості оптимізації процесу викладання суспільних наук у вищому військовому навчальному закладі прикордонного відомства. Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія “Педагогіка. Соціальна робота“. № 34 / Гол. ред. І. В. Козубовська. Ужгород: Вид-во УжНУ “Говерла“, 2014. С. 195-197.

3. Тушко К. Ю. Дидактичні особливості викладання суспільних наук у ВВНЗ прикордонного відомства. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні та психологічні науки / гол. ред. В. В. Райко. Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2014. С. 336-345.

4. Тушко К. Ю. Формування професійних компетенцій майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі викладання суспільних дисциплін. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка та психологія. Збірник статей. Ялта: РІО КГУ, 2014. Вип. 46. Ч. 7. С. 198-204.

5. Дияк В. Особливості соціально-економічної підготовки як складової фахової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Сер.: Педагогічні та психологічні науки. 2013. № 3. С. 76-85. URL: http://nbuv. gov.ua/UTRN/znpnapv ppn 2013 3 10.

6. Діденко О. Сутність, зміст і структура поняття “професійна надійність фахівця“. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні науки. 2015. № 1. С. 90-101. URL: http://nbuv.gov.ua/UTRN/znpnadpcpn 2015 1 10.

7. Дияк В. В. Реалізація компетентнісного підходу у системі соціально-економічної підготовки офіцерів прикордонного відомства. Вісник

Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогіка: електрон. наук. фах. вид. / голов. ред. Діденко О. В. 2016. Вип. 3. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vnadped_2016_3

REFERENCES

1. Ishchenko D. (2015). Metodyka otsinyuvannya profesiynoyi kompetentnosti ofitseriv viddiliv prykordonnoyi sluzhby [Methodology for assessing the professional competence of officers of border service departments]. Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Series: Pedagogical sciences. 2015. № 2. Pp. 121-130. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnadpcpn 2015 2 13. [in Ukrainian]

2. Tushko K. Yu. (2014). Dydaktychni osoblyvosti vykladannya suspil'nykh nauk u VVNZ prykordonnoho vidomstva [Peculiarities of optimizing the process of teaching social sciences in the higher military educational institution of the border department]. Scientific Bulletin of the Uzhgorod National University: Series '“Pedagogy. Social work“. № 34 / Chief Ed. I.V. Kozubovska Uzhhorod: “Hoverla“ Publishing House of the UzhNU. Pp. 195-197. [in Ukrainian]

3. Tushko K. Yu. (2014). Dydaktychni osoblyvosti vykladannya suspil'nykh nauk u VVNZ prykordonnoho vidomstva [Didactic features of teaching social sciences in VVNIZ of the border department]. Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Series: pedagogical and psychological sciences / ch. ed. VV Rayko. Khmelnytskyi: Publishing House of NADPSU. Pp. 336-345. [in Ukrainian]

4. Tushko K. Yu. (2014). Formuvannya profesiynykh kompetentsiy maybutnikh ofitseriv-prykordonnykiv u protsesi vykladannya suspil'nykh dystsyplin [Formation of professional competencies of future border officers in the process of teaching social disciplines]. Problems of modern pedagogical education. Ser.: Pedagogy and psychology. A collection of articles. Yalta: RIO KSU. Issue 46. Ch. 7. pp. 198-204. [in Ukrainian]

5. Dyyak V. (2013). Osoblyvosti sotsial'no-ekonomichnoyi pidhotovky yak skladovoyi fakhovoyi pidhotovky maybutnikh ofitseriv-prykordonnykiv [Peculiarities of socio-economic training as a component of professional training of future border officers]. Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Ser.: Pedagogical and psychological sciences. 2013. № 3. Pp. 76-85. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnapv ppn 2013 3 10. [in Ukrainian]

6. Didenko O. (2015). Sutnist', zmist i struktura ponyattya “profesiyna nadiynist' fakhivtsya” [The essence, content and structure of the concept of “professional reliability of a specialist“]. Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Series: Pedagogical sciences. 2015. № 1.

Pp. 90-101. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnadpcpn_2015_1_10. [in Ukrainian]

7. Dyyak V. V. (2016). Realizatsiya kompetentnisnoho pidkhodu u systemi sotsial'no-ekonomichnoyi pidhotovky ofitseriv prykordonnoho vidomstva [Implementation of the competence approach in the system of socio-economic training of officers of the border department]. Bulletin of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Series: Pedagogy: electronic. of science profession. view. / chief ed. Didenko O. V. 2016. Vol. 3. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped 2016 3. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru