Аналіз бойового досвіду застосування сил і засобів органів охорони державного кордону у складі сил оборони під час відбиття збройної агресії: проблемні питання та можливі шляхи їх вирішення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз бойового досвіду застосування сил і засобів органів охорони державного кордону у складі сил оборони під час відбиття збройної агресії: проблемні питання та можливі шляхи їх вирішення

Андрій Мальцев

Павло Сімчук

Віктор Залож

У статті узагальнено бойовий досвід застосування сил і засобів органів охорони державного кордону у складі сил оборони під час відбиття збройної агресії російської федерації на території нашої держави, проведено аналіз проблемних питань, що існують під час виконання завдань, пов'язаних з обороною держави, і запропоновано можливі шляхи їх вирішення.

З 2014 року накопичено значний бойовий досвід участі прикордонників у анти- терористичній операції, операції Об'єднаних сил та відбитті повномасштабної збройної агресії російської федерації на території нашої держави, який потребує глибокого аналізу, вивчення та впровадження. Узагальнення та впровадження бойового досвіду дозволяє підвищити ефективність підготовки та застосування сил і засобів, знизити ризики повторення помилок, збільшити шанси досягнення позитивного результату. Відповідно до зазначеного, глибокий критичний аналіз бойового досвіду минулого і впровадження його позитивних елементів необхідно розглядати як одне з головних завдань підготовки особового складу.

Зроблено висновок, що аналіз та узагальнення досвіду участі прикордонників у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації у період дії воєнного стану ще не мають системного характеру, потребують узагальнення та впровадження.

Матеріали аналізу базуються на попередніх публікаціях, в яких автори дослідили проблемні питання, що знижують ефективність взаємодії підрозділів Державної прикордонної служби України з військовими формуваннями та правоохоронними органами сил оборони під час виконання завдань з оборони держави, запропоновали можливі шляхи їх вирішення, і є логічним їх продовженням.

За результатами аналізу виконання завдань, що покладено на прикордонні підрозділи в умовах відбиття збройної агресії, визначено чимало проблемних питань, які стосуються: організаційно-штатної структури підрозділів, що виконують завдання на лінії зіткнення; забезпечення підрозділів озброєнням і технікою; ротації (відновлення боєздатності); бойової підготовки особового складу та його морально-психологічного забезпечення (мотивації). Наявність зазначених проблемних питань призводить до зниження якості виконання бойових завдань, а іноді може спричинити зрив їх виконання.

Запропонований аналіз спрямований на впровадження змін у діяльність органів управління Державної прикордонної служби України щодо покращення (нарощування) спроможностей органів та підрозділів через: удосконалення актів організаційно-розпорядчого характеру з планування і застосування сил та засобів Державної прикордонної служби України в операціях (бойових діях), організації та проведення підготовки особового складу (підрозділів), всебічного забезпечення тощо; використання бойового досвіду в освітньому (навчальному) процесі для вдосконалення навченості особового складу під час застосування та організації всебічного забезпечення.

Ключові слова: оборона держави; сили оборони; органи охорони державного кордону; сили і засоби; застосування; бойовий досвід; проблемні питання; шляхи вирішення.

Maltsev A., Simchuk P., Zalozh V. ANALYSIS OF COMBAT EXPERIENCE IN THE USE OF FORCES AND MEANS OF THE STATE BORDER PROTECTION BODIES AS PART OF THE DEFENSE FORCES IN REPELLING ARMED AGGRESSION: PROBLEMATIC ISSUES AND POSSIBLE WAYS TO SOLVE THEM

The article summarizes the combat experience of using the forces and means of the state border protection bodies as part of the defense forces during the repulsion of the armed aggression of the Russian Federation on the territory of our state, analyzes the problematic issues that exist in the performance of tasks related to the defense of the state, and suggests possible ways to solve them.

Since 2014, significant combat experience has been accumulated in the participation of border guards in the anti-terrorist operation, the joint forces operation and repulsion of the full-scale armed aggression of the Russian Federation on the territory of our state, which requires in-depth analysis, study and implementation. Generalization and implementation of combat experience can increase the efficiency of training and use of forces and means, reduce the risks of repeating mistakes, and increase the chances of achieving a positive result. Accordingly, a deep critical analysis of the past combat experience and the implementation of its positive elements should be considered as one of the main tasks of personnel training.

At the same time, it is concluded that the analysis and generalization of the experience of border guards' participation in repelling and deterring the armed aggression of the Russian Federation during the period of martial law are not yet systematic, and need to be summarized and implemented.

The materials of the analysis are based on previous publications in which the authors analyzed the problematic issues that reduce the effectiveness of interaction between the units of the State Border Guard Service of Ukraine and military formations and law enforcement agencies of the defense forces in the performance of tasks related to the defense of the State, proposed possible ways to solve them and are a logical continuation of them.

Based on the results of the analysis of the tasks entrusted to border guard units in the context of repelling armed aggression, a number of problematic issues have been identified, including: the organizational and staffing structure of units performing tasks on the contact line; provision of units with weapons and equipment; rotation (restoration of combat capability); combat training of personnel and their moral and psychological support (motivation). The existence of these problematic issues leads to a decrease in the quality of combat missions, and sometimes to the disruption of their implementation. The proposed analysis is aimed at introducing changes in the activities of the governing bodies of the State Border Guard Service of Ukraine to improve (build up) the capabilities of bodies and units by: improving the acts of organizational and administrative nature on planning and application of forces and means of the State Border Guard Service of Ukraine in operations (combat actions), organizing and conducting training of personnel (units), comprehensive support, etc.

Key words: defense of the state; defense forces; state border protection bodies; forces and means; application; combat experience; problematic issues; ways of solving.

ВСТУП

охорона державного кордону бойовий досвід

Постановка проблеми. З 2014 року сили і засоби органів Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ) відповідно до чинних нормативно-правових актів [1]-[5] у складі сил оборони виконують завдання, що пов'язані з обороною держави.

За цей період накопичено значний бойовий досвід участі прикордонників у антите- рористичній операції (далі - АТО), операції Об'єднаних сил (далі - ООС) та відбитті по- вномасштабної збройної агресії російської федерації (далі - рф) на території нашої держави, який потребує глибокого аналізу та впровадження.

Головною метою вивчення та впровадження бойового досвіду є підвищення ефективності діяльності, спрямованої на організацію виконання у межах визначених законодавством повноважень заходів з підготовки особового складу (підрозділів) ДПСУ, всебічного забезпечення, розвитку, застосування та управління силами і засобами під час оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та забезпечення недоторканності державного кордону (далі - ДК) України [6].

Критичні за важливістю проблемні питання, приклади дій, за результатами яких виробляються практичні рекомендації, потребують першочергового (негайного) доведення до керівників всіх рівнів та особового складу, у частині, що стосується. Зазначене дозволяє підвищити ефективність підготовки та застосування сил і засобів, знизити ризики повторення помилок, збільшити шанси досягнення позитивного результату.

Передусім це стосується збільшення імовірності досягнення потрібного результату під час бойових дій, зменшення втрат особового складу та техніки, покращення діяльності органів (підрозділів) ДПСУ з меншими ресурсними затратами тощо.

Вивчення та впровадження бойового досвіду забезпечує також виконання таких завдань:

виявлення проблемних питань щодо підготовки та застосування сил і засобів органів ДПСУ під час участі у бойових діях, проведення навчань (тренувань) повсякденної діяльності тощо;

організація збору, узагальнення, аналіз інформації та визначення головних причин виникнення проблем і шляхів їх вирішення;

розроблення рекомендацій щодо вирішення проблемних питань і визначення заходів з впровадження бойового досвіду;

прийняття рішень, планування та виконання необхідних корегувальних дій для впровадження бойового досвіду, а також оцінювання їх ефективності;

поширення інформації про вивчені та впроваджені позитивні дії.

Відповідно до зазначеного, глибокий критичний аналіз бойового досвіду минулого та впровадження його позитивних елементів необхідно розглядати як одне з головних завдань підготовки особового складу (підрозділів) [6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Акцентуючи на напрямі дослідження, слід зазначити, що питанням аналізу та систематизації досвіду застосування сил і засобів ДПСУ у складі сил оборони присвячено чимало праць [7]-[9], в яких узагальнено досвід участі прикордонників в АТО (ООС), наведено позитивні приклади виконання ними завдань, зосереджено увагу на проблемних питаннях тощо.

Наявні наукові праці містять критичні за важливістю вивчені приклади дій, за результатами яких вироблені відповідні рекомендації. Зі зміною обстановки (умов) колишній бойовий досвід може втрачати своє значення, проте деякі його елементи зберігають свою роль і мають використовуватися у переробленому вигляді.

У цьому аспекті слід зазначити, що аналіз та узагальнення досвіду участі прикордонників у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації у період дії воєнного стану ще не мають системного характеру, потребують узагальнення та впровадження. Усе це і обумовлює актуальність і необхідність проведення подальших досліджень із зазначеної проблематики.

Мета статті - на підставі аналізу бойового досвіду застосування сил та засобів органів ДПСУ дослідити проблемні питання, що виникали під час виконання завдань з оборони держави, і запропонувати можливі шляхи їх вирішення.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріали аналізу базуються на попередніх публікаціях, у яких автори проаналізували проблемні питання, що знижують ефективність взаємодії підрозділів ДПСУ з військовими формуваннями і правоохоронними органами сил оборони під час виконання завдань з оборони держави, і є логічним їх продовженням.

Зокрема, результати аналізу досвіду застосування прикордонників у російсько-українській війні дозволили визначити коло завдань, що на них покладено:

участь у складі сил оборони у веденні оборонних і контрнаступальних дій, у т. ч. прийняття визначеної ділянки бойового зіткнення (фронту) та автономне забезпечення оборони на ділянці з відповідним плануванням системи оборони;

розвідка противника в інтересах відповідного оперативного командування Збройних Сил (далі - ЗС) України (у т. ч. з використанням дронів, безпілотних летальних апаратів);

проведення заходів контрдиверсійної боротьби, здійснення розвідувально-пошукових заходів у визначених районах, ділянках місцевості, знищення живої сили й техніки противника у складі окремих рейдових груп;

застосування окремих підрозділів як протитанковий і протидесантний резерви;

наведення та коригування вогню артилерійських підрозділів ЗС України;

участь у забезпеченні висування та розгортання угруповань підрозділів ЗС України;

здійснення “зачисток” звільнених населених пунктів і визначених територій;

участь в охороні тилу підрозділів ЗС України та ін.

За результатами аналізу досвіду виконання зазначених завдань, визначено чимало проблемних питань, що стосуються: організаційної структури підрозділів, які виконують завдання на лінії зіткнення; забезпечення підрозділів озброєнням та технікою; ротації (відновлення боєздатності); бойової підготовки особового складу та його морально-психологічного забезпечення (мотивування). Наявність зазначених проблемних питань знижує якість виконання бойових завдань, і може призвести до зриву їх виконання.

На підставі аналізу ситуацій (подій), що виникали під час виконання завдань силами і засобами ДПСУ, виявлених нових форм та способів ведення противником бойових дій, особливості застосування озброєння і техніки, досвіду ЗС України та інших складових сил оборони авторами пропонуються такі шляхи виправлення проблемних питань.

1. Стосовно організаційної структури органів (підрозділів) ДПСУ, що виконують завдання на лінії зіткнення.

Досвід ведення бойових дій свідчить про те, що організаційну структуру зазначених органів (підрозділів) ДПСУ вкрай необхідно уніфікувати відповідно до аналогічних частин (підрозділів) ЗС України (відділення, взвод, рота, батальйон тощо). Зазначене дозволить забезпечити більш якісну взаємодію зі ЗС України, підрозділами територіальної оборони (далі

- ТрО), Національною Гвардією України (далі

- НГУ) та підвищити ефективність виконання спільних бойових завдань. Така структура найбільш повно відповідає вимогам і загальним принципам ведення сучасного бою [10].

Відповідно до зазначеного, органу ДПСУ, що безпосередньо виконує завдання у зоні ведення бойових дій, пропонується мати за структурою бригади ЗС України [10]:

3 основних підрозділи - комендатури (за організаційною структурою на кшталт батальйону);

тактична група (підпорядкована безпосередньо начальнику органу), у складі:

артилерійський підрозділ (озброєний артилерійськими засобами калібру від 105 мм та вище, у т. ч. реактивними системами залпового вогню (далі - РСЗВ);

підрозділ вогневої підтримки (аналог рота на БМП-2, БТР-3);

протитанковий підрозділ (озброєний ПТРК типу “Джавелін”, “NLAW”, “Стугна”);

розвідувальний підрозділ (для наземної розвідки, у т. ч. з РЛС, повітряної розвідки з БПАК типу “Лелека”, “Фурія”, “Matrice-30T”);

зенітно-ракетний підрозділ (озброєний ЗУ-23-2, ПЗРК);

підрозділ снайперів (озброєний 12,7 мм “Desert”, “Barret” або їх аналогами);

підрозділи забезпечення (ремонтно-від- новлювальний підрозділ; підрозділи зв'язку, тилу та ін.).

Зазначена організаційна структура забезпечить уніфікацію з організаційними структурами більшості сил оборони України, автономність під час застосування та надасть можливість у майбутньому здійснювати перспективне планування забезпечення (закупівлі) озброєння і техніки в т. ч. за рахунок міжнародних партнерів.

2. З питань забезпечення підрозділів озброєнням і технікою.

З досвіду ведення бойових дій для якісного виконання завдань кожна комендатура повинна мати:

мінометний підрозділ, озброєний 120 мм (82 мм) мінометами (наявність підрозділу виключає залежність від підрозділів ЗС України у разі необхідності ураження противника у відповідних районах оборони підрозділів ДПСУ);

підрозділ вогневої підтримки на БМП-2, БТР-3 (або їх аналогів), озброєний АГС-17 (МК-19, УАГ-40) (наявність підрозділу виключить залежність від підрозділів ЗС України у разі необхідності деблокування своїх підрозділів, забезпечення їх маневру, покращення тактичного положення, евакуації поранених з поля бою тощо);

зенітний підрозділ, озброєний ЗУ-23-2, ПЗРК (забезпечить незалежний від підрозділів протиповітряної оборони (далі - ППО) ЗС України захист своїх підрозділів від ударів з повітря);

протитанковий підрозділ, озброєний СПГ-9М, ПТРК типу “Джавелін”, “NLAW”, “Стугна” (значно посилить можливості стосовно боротьби з танками та бронеоб'єктами противника);

інженерно-саперний підрозділ із можливістю постановки мінно-вибухових загороджень, розмінування, облаштування фортифікаційних споруд (підрозділ повинен мати на озброєнні як мінімум 1 екскаватор, автокран, вантажний автомобіль);

підрозділ технічного забезпечення - для проведення технічного обслуговування (ремонту) автомобільної та бронетанкової техніки;

розрахунки БПЛА, БПАК - у кожному підрозділі рівня роти, мінометному підрозділі, підрозділі вогневої підтримки та розвідувальному підрозділі, озброєних БПЛА, БПАК типу “DJI Mavik-3”, “Matrice-30T” (бажано з системами (програмами) протидії радіоелектронній боротьби (далі - РЕБ) противника);

антидронові розрахунки - у кожному підрозділі рівня роти, мінометному підрозділі, підрозділі вогневої підтримки та розвідувальному підрозділі або окремому підрозділі РЕБ (не менше трьох розрахунків) (дасть можливість ефективно протидіяти БПЛА противника квадрокоптерного типу, які активно вони використовують);

гусеничну техніку (типу МТЛБ, М113) - як мінімум по 1 од. в кожному підрозділі рівня роти (дасть можливість здійснювати логістич- не забезпечення у разі несприятливих погод- них умов та в умовах бездоріжжя);

забезпечення кожного підрозділу (рівень взводу) автомобільною технікою за принципом: вантажний автомобіль не менше двох (перевезення майна, боєкомплекту, особового складу); легкоброньований автомобіль (далі - ЛБА), легкові машини типу “пікап”, мікроавтобус, з розрахунку на відділення: 1 ЛБА, 2 - легкові, неброньовані (забезпечує маневреність підрозділу в умовах урбанізованої місцевості, зменшення ризиків виявлення та ураження порівняно з вантажним транспортом);

забезпечення такими зразками озброєння як 40 мм автоматичний ручний гранатомет RBG-6 дозволить ефективно протидіяти противнику на ближніх дистанціях, під час проведення заходів з деблокування підрозділів, відновлення втрачених позицій, збільшення щільності вогневого ураження противника на окремих напрямках.

Наявність у прикордонних підрозділах зазначеного озброєння і техніки забезпечить їх незалежність від підрозділів ЗС України, автономність бойових дій та підвищить бойову спроможність підрозділів ДПСУ

3. З питань ротації (відновлення боєздатності).

Основоположним принципом ротації (відновлення боєздатності) повинен бути - підрозділ виходить на ротацію зі “своєю” (штатною) технікою та озброєнням (забезпечується відповідальне відношення до експлуатації озброєння і техніки, своєчасне його обслуговування та відновлення, підтримання в стані готовності до застосування (пристрілка, вивірка тощо). Під час ротації обов'язковими є такі заходи: відновлення та дозабезпечен- ня озброєнням та технікою; відпочинок (відновлення), доукомплектування особового складу (за потреби селекція); підготовка та злагодження підрозділу.

На думку авторів, ротація (відновлення боєздатності) може проходити за такими варіантами:

Перший варіант. При запропонованій організаційній структурі 2 комендатури виконують бойові завдання на лінії зіткнення, 1 - на відновленні. Підрозділ виходить у повному складі на 1 місяць, з технікою та озброєнням, де протягом 15 діб проводять заходи з обслуговування та відновлення наявного озброєння та техніки відповідні спеціалісти, дозабезпечення новітніми зразками або поповнення знищених (тих які не підлягають відновленню). У цей час особовому складу може бути надано відпустку.

Друга частина місяця (15 діб) - особовий склад вивчає новітні зразки озброєння та техніки, проходить індивідуальну (спеціальну) підготовку, надалі - злагодження у складі підрозділу, у різних умовах (видах) бою.

Цілями злагодження мають бути:

з питань керівництва загальновійськовим боєм: удосконалити навички командирів усіх рівнів в управлінні боєм, у т.ч. з використання засобів інтегрованого управління (програмний комплекс “Кропива Мапа”, БПАК, БПЛА, наявні засоби зв'язку); трансляції (стріму) бойової обстановки з відповідного структурного підрозділу на командно- спостережний пункт (далі - КСП) батальйону (комендатури), корегування вогню артилерії, маневру підрозділів та резервів, здатність приймати рішення в умовах зміни обстановки тощо.

З питань дій підрозділів: досягнення злагодженості дій підрозділу в умовах оборонного (наступального) бою, дій (маневру) резервів, що в підсумку має дати розуміння кожним військовослужбовцем свого місця у бойовому порядку, свого маневру, вміння орієнтуватись на полі бою, підтримувати зв'язок, корегувати вогонь вогневих засобів, приймати керівництво боєм у разі необхідності. Усе це з урахуванням заходів надання першої медичної допомоги, взаємозамінності в бою, вміння застосовувати наявні в підрозділі зразки озброєння.

З питань забезпечення бою: удосконалення заходів з розвідки противника, застосування засобів посилення, поповнення боєкомплекту, евакуація поранених, пошкодженої техніки тощо.

Цей варіант дає змогу протягом відносно нетривалого періоду провести відновлення підрозділу, не втрачаючи (з урахуванням динаміки зміни обстановки в районі бойових дій і тактики дій противника) бойових навиків. Такий варіант забезпечує швидку адаптацію після відновлення, знання кожним військовослужбовцем часу перебування на фронті та часу на відновлення (відпустку).

Другий варіант (за наявною схемою: 3 місяці через 6).

Під час реалізації такого варіанта, на першому етапі (3 місяці) комендатура виводиться з наявним озброєнням та технікою у визначений район зосередження, де здійснюють обслуговування та відновлення наявного озброєння та техніки відповідні спеціалісти. Особовому складу на цей час може надаватись відпустка.

Надалі, за рахунок комендатури здійснюється посилення підрозділів ДК на західній ділянці кордону на окремому напрямку. Ключовий принцип - не розбивати підрозділ, не втрачати управління ним в останній місяць проведення бойової підготовки та бойового злагодження за цілями, зазначеними вище.

Під час другого етапу (3 місяці) - виконання бойових завдань на ділянці ДК з рб (рф) у складі комендатури зі штатним озброєнням і технікою. Паралельно проведення тренувань за різними варіантами бойових дій.

Такий варіант дає змогу:

вирішити питання посилення західної ділянки ДК в умовах сталої загрози спроб незаконного перетину ДК особами, які намагаються уникнути мобілізації;

провести тривале відновлення особового складу після ведення бойових дій;

здійснити поетапне злагодження підрозділу: у районі зосередження і на північній ділянці ДК в умовах, наближених до бойових.

Одним з мінусів цього варіанта є тривалий відрив особового складу від бойових умов (особовий склад звикає до мирних умов і втрачає бойовий тонус). За такий тривалий період відбуваються суттєві зміни в тактиці дій противника та дій сил оборони України, тому довше проходить адаптація особового складу до умов бойової обстановки.

4. З питань бойової підготовки.

Основними принципами бойової підготовки повинні стати: постійне впровадження бойового досвіду; тактична підготовка у складі підрозділу в умовах, максимально наближених до бойових; визначна роль молодших командирів і командирів підрозділів; взаємозамінність на полі бою.

Відповідно до зазначеного особливу увагу доцільно звернути на підготовку офіцерів, молодших командирів, їх спроможність управляти боєм, вміння організовувати та керувати діями підрозділу в різних умовах обстановки. Впровадити в структуру їх підготовки феномена військового лідера (командир - лідер, який веде за собою підрозділ, орієнтується в обстановці, вміє швидко прийняти правильне рішення тощо).

Одним з основних етапів бойової підготовки вважати комплексну підготовку у складі підрозділу зі штатною технікою і озброєнням, з розгортанням системи пунктів управління, організації системи зв'язку, збору даних обстановки, взаємодії, системи логістичного забезпечення, дії в умовах загострення обстановки, протидії диверсійно- розвідувальним групам, оборонного (наступального) бою, маневру сил та засобів на загрозливі напрямки, дії з відновлення втрачених позицій, здійснення маршу (маневру) у нові райони виконання завдань, поєднання дій усього наявного комплексу засобів підрозділу (повітряна розвідка, виявлення противника, корегування та нанесення йому вогневого ураження наявними засобами, функціонування системи боєпостачання, евакуації поранених за відповідними етапами, евакуації техніки у відповідні райони відновлення тощо).

У результаті кожен військовослужбовець має усвідомлювати своє місце в бойовому порядку, свій маневр у бою, навчитись швидко орієнтуватись по карті, на місцевості, вміти застосовувати наявне озброєння, бути готовим прийняти управління підрозділом у разі відсутності відповідного командира тощо.

5. З питань морально-психологічного забезпечення (мотивування).

На наше переконання, потребують перегляду і окремі елементи системи мотивації, зокрема, стимулювання особового складу. Без сумніву, подяка, грамота - це добре, але цей вид заохочення, як свідчить досвід, не підвищує мотивацію військовослужбовців. З урахуванням досвіду ЗС України, НГУ вважаємо за доцільне розглянути можливість заохочувальних подарунків - годинників, ножів, телефонів, тактичного спорядження тощо). Потребує в умовах бойових дій і розширення переліку відомчих заохочувальних відзнак і нагород.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Результати запропонованого аналізу свідчать про доцільність впровадження змін у діяльність органів управління ДПСУ щодо покращення (нарощування) спроможностей органів і підрозділів через: удосконалення актів організаційно-розпорядчого характеру з планування і застосування сил та засобів ДПСУ в операціях (бойових діях), організації та проведення підготовки особового складу (підрозділів), всебічного забезпечення тощо; використання бойового досвіду в освітньому (навчальному) процесі для вдосконалення на- вченості особового складу під час застосування та організації всебічного забезпечення.

Перспективами подальших досліджень є розробка практичних рекомендації із запровадження бойового досвіду в систему підготовки особового складу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про основи національної безпеки України : Закон України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2018. № 31. От. 241. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2469-19#n355 (дата звернення: 17.02.2023).

2. Про Стратегію національної безпеки України : Указ Президента України 14 вересня 2020 року № 392/2020. Відомості Верховної Ради України (ВВР). URL: https://zakon.rada.gov. ua/ laws/show/3 92/2020#Text (дата звернення: 17.02.2023).

3. Про Державну прикордонну службу України : Закон України 19 червня 2003 року № 964-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2003. № 27. Ст. 208. URL: https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi?nreg=661-15#Text (дата звернення: 17.02.2023).

4. Про оборону України : Закон України 06грудня 1991 року № 1932-XII. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1992. № 9. Ст. 106. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12# Text (дата звернення: 17.02.2023).

5. Про нову редакцію Воєнної доктрини України : Указ Президента України від 24.09.2015№555/2015. URL:https://www.rnbo.gov.ua/ua/Ukazy/410.html (дата звернення: 17.02.2023).

6. Про затвердження Методичних рекомендації з вивчення та впровадження бойового досвіду в органах (підрозділах) Державної прикордонної служби України : Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18.08.2022 № 55/0/8/22-ОД. Київ : АДПСУ, 2022.

7. Практичний досвід виконання прикордонниками завдань у зоні проведення антитерористичної операції. Збірка статей. Хмельницький : НАДПСУ, 2016. 108 с.

8. Ананьїн О. В. Досвід бойових дій органів (підрозділів) Державної прикордонної служби України під час проведення антитерористичної операції : інформаційно-аналітичні матеріали. Київ : АДПСУ, 2015. 55 с.

9. Суботін В. А., Ананьїн О. В. Забезпечення прикордонної безпеки України в умовах збройного конфлікту. Наука і оборона. Київ : НУОУ, 2014. № 4. С. 30-36.

10. Тимчасовий бойовий статут механізованих військ Сухопутних військ Збройних Сил України. Частина 1 (бригада) : Наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 09 березня 2021 року № 152, 2021. 116 с.

References

1. Zakon Ukrainy “Pro osnovy natsionalnoyi bezpeky Ukrayiny” № 2469-VIII [Law of Ukraine about the foundations of national security of Ukraine activity no. 2469-VIII]. (2018, June 21). Retrieved from:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#n355/ (accessed 17 Februare 2018). [in Ukrainian]

2. Ukaz Prezydenta Ukrainy Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy “Pro Stratehiiu voiennoi bezpeky Ukrainy” № 392/2020 [Decree of the President of Ukraine on the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine “On the Strategy of Military Security of Ukraine” activity no. 392/2020]. (2020, September 14). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. Retrieved from: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/2020#Text (accessed 17 Februare 2018). [in Ukrainian]

3. Zakon Ukrainy “Pro Derzhavnu prykordonnu sluzhbu Ukrainy” № 964-IV [Law of Ukraine about the State Border Guard Service of Ukraine activity no. 964-IV]. (2003, June 19). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=661-15#Text (accessed 17 Februare 2018). [in Ukrainian]

4. Zakon Ukrainy “Pro oboronu Ukrayiny” № 1932- XII [Law of Ukraine about the defense of Ukraine activity no. 1932-XII]. (1991, December 6). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. Retrieved from: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text (accessed 17 Februare 2018). [in Ukrainian]

5. Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pro novu redaktsiyu Voyennoyi doktryny Ukrayiny” № 555/2015 [Decree of the President of Ukraine on the new version of the Military Doctrine of Ukraine activity no. 555/2015]. (2015, September 29). Retrieved from: https://www. rnbo.gov.ua/ua/Ukazy/410.html (accessed 17 Febru- are 2018). [in Ukrainian]

6. Nakaz Administratsiyi Derzhavnoyi prykor- donnoyi sluzhby Ukrayiny “Pro zatverdzhennya Metodychnykh rekomendatsiyi z vyvchennya ta vprovadzhennya boyovoho dosvidu v orhanakh (pidrozdilakh) Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny” №55/0/8/22-OD [Оп the approval of Methodological recommendations for the study and implementation of combat experience in the bodies (subdivisions) of the State Border Service of Ukraine]. (2022, September 18). Kyiv : ADPSU. [in Ukrainian]

7. Praktychnyy dosvid vykonannya prykordonnykamy zavdan u zoni provedennya antyterorystychnoyi operatsiyi [Practical experience of tasks performed by border guards in the area of the anti-terrorist operation]. (2016). Zbirka statey. Khmelnytskyy : NADPSU. [in Ukrainian]

8. Ananyin O. V. (2015). Dosvid boyovykh diy orhaniv (pidrozdiliv) Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny pid chas provedennya antyterorystychnoyi operatsiyi [Combat experience of bodies (units) of the State Border Guard Service of Ukraine during the antiterrorist operation]. Kyiv : ADPSU. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru