Окремі питання підвищення живучості переправ

Размещено на http://allbest.ru

Окремі питання підвищення живучості переправ

Олександр Шкварський Олександр Шкварськии кандидат технічних наук, кафедра військової підготовки, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський, Україна , Євгеній Брижатий Євгеній Брижатий кандидат педагогічних наук, доцент, кафедра військової підготовки, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський, Україна , Віталій Руснак Віталій Руснак кандидат військових наук, доцент, кафедра військової підготовки, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський, Україна ,

Денис Кондратюк Денис Кондратюк Командування Сил підтримки Збройних Сил України, Олександр Колос Олександр Колос кандидат технічних наук, доцент, кафедра інженерних спеціальних дисциплін, Національна академія сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, м. Львів, Україна



Анотація

Бойові дії на сучасному полі бою мають характерні особливості, а саме застосування різноманітних високотехнологічних засобів розвідки у поєднанні з широкими можливостями впливу між протиборчими сторонами на мобільність та маневр військами (силами), шляхом руйнування (знищення) важливих комунікаційних об'єктів, дорожньої інфраструктури, до яких належать стаціонарні та тимчасові переправи (мости) та ін.

Специфіка ведення бойових дій, використання новітніх засобів розвідки та ураження противника на теренах України мають враховувати особливості застосування інженерних засобів в ході виконання заходів інженерної підтримки мобільності військ (сил) з врахуванням усього спектру сучасних засобів ураження, прийомів та форм застосування підрозділів противника під час ефективного подолання водних перешкод нашими військами та забезпечення при цьому належного рівня живучості переправ.

У статті на основі традиційних заходів захисту переправ та із урахуванням досвіду (особливостей) бойових дій проведено аналіз існуючих способів виконання основних завдань інженерної підтримки мобільності військ (сил) в умовах подолання водних перешкод і запропоновано низку дій щодо удосконалення організаційних та інженерно-технічних заходів, які спрямовані на підвищення живучості переправ.

Стаття розкриває ефективні організаційні та інженерно-технічні заходи, які спрямовані на підвищення живучості переправ, зокрема, застосування інженерних засобів імітації, маневр переправами, їх розосередження, створення хибних ділянок переправ, введення у склад переправних підрозділів аеророзвідувальних груп, збільшення стійкості переправних засобів за рахунок внесення змін в їх конструкцію та впровадження низки обов'язкових організаційних заходів у алгоритм підготовки розрахунків, безпосереднього застосування та прикриття переправних засобів.

Ключові слова: переправа; живучість; водна перешкода; маскування; імітація; мобільність; заходи.



Вступ

Обладнання і утримання переправ в сучасних умовах збройних конфліктів є одним з найбільш складних завдань інженерної підтримки мобільності військ (сил). Складність полягає у тому, що поряд із класичним забезпеченням бойових дій виникає потреба врахування специфіки подолання підрозділами водних перешкод. Зокрема на живучість переправ впливає виявлення місць їх наведення сучасними розвідувальними засобами та застосування противником високоточних засобів ураження. Усе це потребує внесення суттєвих змін в організацію та зміст інженерно-технічних заходів виконання завдань інженерної підтримки подолання водних перешкод.

Постановка проблеми. Забезпечення стрімкості дій військ (сил) в умовах сучасного поля бою висунуло на перший план актуальну проблему, а саме: пошук нових, більш прогресивних способів інженерної підтримки мобільності, які неодмінно повинні ґрунтуватися на отриманому досвіді в ході ведення бойових дій на території нашої держави [1].

Десантні та поромні переправи, переправи вбрід, наплавні, низьководні та колійні механізовані мости виявляються візуальним спостереженням, фотографуванням, телевізійними, лазерними, тепловими та радіолокаційними засобами. Засоби теплової та радіолокаційної розвідки виявляють переправи і в умовах обмеженої видимості. Танки під водою та підводні мости засобами теплової та радіолокаційної розвідки не виявляються [2].

У сучасних умовах за наявності високоточних засобів розвідки приховати пересування та переправу військ, використовуючи тільки маскувальні властивості місцевості, практично не можливо. Це завдання може бути вирішене лише частково у тому разі, коли поряд з використанням маскувальних властивостей місцевості і проведенням цілої низки організаційних заходів уміло застосовуються інженерні заходи і прийоми маскування переправи та заходи протидії засобам розвідки противника в комплексі [1].

При цьому необхідно максимально враховувати маскувальні властивості місцевості та їх вплив на ведення розвідки противником, наявність та можливість виготовлення інженерних засобів маскування та імітації різних типів і конструкцій з місцевих матеріалів; вплив метрологічних та кліматичних умов на виконання інженерних заходів маскування

[1], [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Аналіз низки наукових публікацій, наявного науково-методичного апарату [1], [4]-[8], у яких вирішується питання підвищення живучості переправи, безумовно враховує окремі підходи і способи виконання заходів інженерної підтримки мобільності військ (сил). Отриманий результат аналізу існуючих моделей, способів, методик та ін. може бути використаний як базовий для подальшої адаптації в сучасних умовах ведення бойових дій.

Метою статті є обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення комплексу організаційних та інженерно-технічних заходів, які спрямовані на підвищення живучості переправ.



Результати дослідження

Маскування дій військ щодо підготовки та роботи засобів на переправі повинно здійснюватися постійно, у будь-яких умовах обставин, у вихідних районах, на маршрутах висування до переправ, на переправах, протилежному березі та у місцях зосередження транспортних машин і переправних засобів після завершення переправи [9].

Саме проведення комплексу таких інженерних заходів з маскування як приховування та імітація є одним із шляхів підвищення живучості переправ.

До основних інженерних заходів приховування та імітації слід віднести: використання площинних масок-перешкод, табельних засобів (масок, маскувальних комплектів), застосування розсіювальних (поглинальних) покриттів, матеріалів і конструкцій для зниження оптичної, теплової, радіолокаційної помітності переправи, військової техніки; видозмінення (деформування) мостової переправи; імітацію і влаштування фальшивих мостових (поромних) переправ [9]-[10].

Одночасно з проведенням таких заходів повинні здійснюватися заходи щодо протидії засобам розвідки противника, захисту від високоточної зброї противника і тактичної авіації.

Одним із основних, на нашу думку, може бути застосування в районі наведення переправи комплексу радіоелектронної боротьби “Буковель-AD R4” [11]. Цей комплекс призначений для зриву виконання польотних завдань безпілотними літальними апаратами (далі - БпЛА) шляхом радіоелектронного впливу на бортові радіоелектронні системи БпЛА. Такі БпЛА, як “Орлан-10” він може побачити на відстані від 70 до 100 км, БпЛА на кшталт Bayraktar TB2 - на відстані 200 км. Ефективна дальність радіоподавлення - до 16-20 км. Час розгортання у бойове положення - 2 хв.

З метою зниження ефективності застосування засобів ураження противника потрібно проводити комплекс організаційних і технічних заходів у рамках оперативного маскування. Вони мають бути спрямовані на введення противника в оману про склад, розташування, стан угруповань, задум майбутніх дій у цілях підвищення живучості військ (сил) і досягнення раптовості їх застосування.

У разі якісного проведення маскувальних заходів, у першу чергу облаштування хибних цілей (об'єктів), різко знижується ймовірність виявлення істинних (до 0,2) об'єктів і, як наслідок, удари будуть наноситися по імітованих цілях.

Розрахунки показують, що для надійного прикриття дійсних об'єктів (переправ) кількість хибних переправ по відношенню до дійсних повинна складати 50-75 %, що вимагає значної кількості сил, засобів, а також витрат часу для виконання відповідних робіт. Для відведення самонавідних боєприпасів від важливих об'єктів (цілей) потрібно імітувати 1-2 хибних цілі на 1 дійсний об'єкт, що понизить ймовірність ураження останнього до 0,3-0,4 [9]-[10]. переправний маскування водний військо

З метою забезпечення живучості переправних засобів необхідно добиватися їх максимального розосередження та маскування під пошкоджені у вихідному районі.

Вихідний район доцільно розташовувати на максимально малій відстані до водної перешкоди та ділити на декілька підрайонів зосередження (місць зосередження кількох одиниць переправних засобів), передбачати можливість самостійного (відокремленого) висування переправних засобів, які зосереджені в одному підрайоні до місця наведення переправи одночасно з переправними засобами з інших підрайонів зосередження.

У разі відсутності необхідної кількості доріг слід передбачати висування окремих груп переправних засобів по колонних шляхах, які будуть готуватися безпосередньо в ході висування [12]-[13].

Обладнання переправи (крім десантної) доцільно починати за відсутності впливу на неї вогню зі стрілецької зброї всіх калібрів (находженні передових підрозділів противника на відстані не менше 5 км).

Переправу слід обладнувати на широкому фронті з використанням на кожному створі мінімальної кількості переправних засобів.

З'їзди до кожного створу доцільно вибирати нетипово (можливо у місцях, де береги мають максимально допустимі для техніки нахили), оскільки найбільш сприятливі місця для наведення переправ можуть бути розвідані (пристріляні) противником [13].

Якщо існують місця, де попередньо здійснювалися спроби наведення переправ, і зазначені переправи були знищені противником, то у таких місцях слід передбачати наведення хибних переправ. Під час їх обладнання та імітації життєдіяльності необхідно строго дотримуватися однієї із важливих вимог щодо введення в оману противника (склад і динаміка хибної переправи мають відповідати дійсній переправі).

Місця наведення переправ як дійсних, так і хибних необхідно приховувати димами або аерозолями, дійсних - з метою зменшення можливості їх виявлення, хибних - з метою утруднення їх розпізнавання противником як несправжню [10].

До ефективних заходів, які суттєво впливають на живучість переправ, слід віднести маневр переправними засобами.

Після функціонування мостової переправи протягом певного часу в одному створі (не більше 1-2 год) її необхідно перенести на запасний створ з продовженням імітації її діяльності на попередньому створі. При перенесенні мостової переправи на інший створ можливий перехід від одного виду переправи до іншого (від мостової до поромної або від поромної до мостової).

В обладнанні переправ з метою забезпечення їх безперебійного функціонування у разі впливу засобів ураження противника потрібно також передбачати резерв переправних засобів. Такий резерв може бути також заді- яний у разі ураження на мостовій переправі важкої техніки, за неможливості звільнення від неї мостової переправи шляхом евакуації ураженої техніки до берега тягачами, а тільки шляхом виведення з осі моста однієї або декількох ланок [13].

Для підвищення живучості (плавучості) поромів та мостів з понтонно-мостового парку ПМП-М доцільно здійснювати заповнення тіла (пустот) ланок ПМП-М пінами, які твердіють і мають велику позитивну плавучість.

Для організації відновлення пошкодженої техніки такі роботи слід проводити в темну пору доби, при цьому камуфлювати техніку потрібно так, щоб вона з повітря або космосу здавалася ураженою.

Одним із таких способів маскування є маскувальне фарбування техніки, озброєння та споруд під фон, який переважає в даній місцевості, у деформуючі кольори фарбування [9].

Слід зазначити, що роль та значення інженерних заходів маскування як основних оперативно-тактичних заходів у сучасних умовах, зростають, а час на їх виконання через високу динамічність та оперативність дій скорочується у 1,5--2,0 рази [10].

Саме тому, на нашу думку, для своєчасного підвищення живучості переправ необхідно створювати інженерні комплекти приховування й імітації та забезпечувати ними безпосередньо підрозділи. Створення таких комплектів, у свою чергу, передбачає уточнення норм забезпечення військ цими засобами та пояснюється таким:

по-перше, завчасне зосередження запасів засобів приховування та імітації у вигляді інженерних комплектів безпосередньо в підрозділах забезпечить високу готовність підрозділів до виконання інженерних заходів оперативного маскування в оперативному угрупованні військ, для чого потрібно: для виконання заходів з приховування військ - маскувальних комплектів типу МКС-2М - 8400 шт., “Шатер” - 84 шт.; для виконання заходів щодо введення противника в оману - маскувальних комплектів типу МКС-2М - 643 комплекти, макетів озброєння та військової техніки - 770 шт., теплових імітаторів КФП-1-180 - 3568 шт., кутикових відбивачів ОМУ - 3458 шт., пневматичних відбивачів “Сфера-ПР” - 80 шт., імітаторів техніки яка рухається ІДТ - 300 комплектів;

по-друге, наявність комплектів безпосередньо в підрозділах забезпечить їх самостійність при виконанні завдань з приховування дійсних та обладнанню фальшивих цілей в дійсних об'єктах, зменшить відрив особового складу від виконання завдань, передбачених їх призначенням.

Водночас необхідно врахувати, що засоби імітації типу кутикових відбивачів ОМУ, пневматичних відбивачів “Сфера-ПР”, теплових імітаторів КФП-1-180 передбачають, що противник буде застосовувати боєприпаси з головками самонаведення і маскувати від теплових та радіолокаційних засобів.

Проте на цьому етапі розвитку засобів ураження, при застосуванні БпЛА засоби імітації повинні максимально копіювати за розмірами та формою переправні засоби, які залучаються до наведення переправ, та засоби інженерного озброєння, для подолання водної перешкоди якими така переправа обладнується.

З огляду на високу розпізнавальну можливість сучасних засобів розвідки макети бойової техніки повинні мати великий ступінь деталізації.

Важливе значення в ході переправи має організація комендантської служби, яка повинна забезпечувати максимально високий темп переправи загальновійськових підрозділів, не допускаючи скупчення підрозділів на вихідному та протилежному березі [14].

Окрім того, слід враховувати той факт, що для прихованого наведення переправ велике значення має зниження шумів, які створюють технічні засоби, що залучаються до утримання переправ, зокрема катерів.

Для зниження рівня шумів катерів типу БМК-130 (БМК-150) пропонується проведення комплексу таких заходів:

· заміна агрегатів, які спричиняють високий рівень шуму;

· внесення змін у конструкцію системи відведення відпрацьованих газів;

· оснащення окремих поверхонь шумопоглинальними покриттями.

З урахуванням основи обладнання та утримання переправ, досвіду (особливостей) бойових дій рекомендуємо:

- по-перше, не змінювати послідовність обладнання видів переправ під час форсування водної перешкоди, а саме:

· на першому етапі (захоплення плацдарму на протилежному березі) - десантна переправа на бойовій та спеціальній техніці механізованих підрозділів;

· на другому етапі (вході захоплення плацдарму на протилежному березі, коли противник не може вести прицільний вогонь зі стрілецької зброї по дзеркалу води) - здійснювати переправу десантно-поромним способом на табельних інженерних переправних засобах (ПТС-2; ПМП-М; ПММ-2, десантні човни);

· на третьому етапі (після розвитку успіху наступу та розширення плацдарму в глибину до 4...5 км) - здійснювати переправу десант- но-поромно-мостовим способом на табель-

· них інженерних переправних засобах (ПТС-2; ПМП-М; ПММ-2) [4],[5], [13].

Для покращення маневру, а саме живучості в комплексі, обов'язковими елементами переправи мають бути:

· рокади (напрямки, придатні для руху техніки) на вихідному і протилежному берегах [12];

· обладнані основні та запасні (хибні) створи переправ та підходи до них;

· райони (місця) розташування підрозділів, які обладнують і утримують переправу, резерви переправних засобів і конструкцій;

· позиції підрозділів наземного прикриття і протиповітряної оборони та РЕБ;

· елементи комендантської і рятувально- евакуаційної служби та ін. [13];

- по-друге, обов'язково виконувати заходи маскування та імітації, а саме:

· маскувальне фарбування; використання хибних оптичних, теплових та радіолокаційних масок;

· використання макетів техніки і влаштування хибних споруд;

· надання спорудам і об'єктам маскувальних форм;

· прийоми прихованості та імітації світлових демаскувальних ознак та ін. [10], [15].

Ділянку форсування доцільно вибирати в районі з природними масками, прихованими підходами до річки та за можливості в полі невидимості з наземних спостережних пунктів противника.

У процесі обладнання переправи (наведення мосту) досягати прихованості: використанням темного часу доби та інших умов обмеженої видимості; постановкою димових завіс у світлий час доби та при освітленні противником місцевості вночі; встановленням вертикальних масок, що приховують роботи від оптичних та радіолокаційних засобів наземної розвідки; дотриманням вимог маскувальної дисципліни.

Приховування мостових переправ досягати [13], [16]:

· розведенням наплавного мосту на день та прихованням ланок (поромів) біля берегів, найбільш сприятливими при цьому є береги, покриті деревами, крони яких нависають над водою, або береги із чагарником очерету, використані для приховування місцеві матеріали періодично оновлюються;

· встановленням майданних радіолокаційних масок-перешкод, якщо вони не були встановлені при наведенні мосту;

· встановленням масок-перекриттів або похилих масок.

Для відволікання уваги та ударів противника від діючих переправ одночасно з їх обладнанням створювати хибні поромні (мостові) переправи, при цьому імітувати пороми (або міст), влаштовувати хибні підходи до річки, встановлювати макети танків, гармат, автомобілів та іншої техніки, демонструвати інші демаскувальні ознаки чинної переправи.

Під час утримання хибної переправи та показу її життєдіяльності виконувати: імітацію або демонстрацію переправи військ; підтримку демонстрації димовими завісами; імітацію радіозв'язку коменданта переправи з іншими посадовими особами; утримання (оживлення) макетів; імітацію слідів техніки; показ світла рухомих машин уночі;

- по-третє, широко застосовувати БпЛА в районах поблизу переправи та над ворожою територією, що дасть змогу:

· збільшити просторово-темпові показники ведення розвідки (спостереження за діяльністю ДРГ противника);

· ведення контролю за водною перешкодою до початку обладнання переправ;

· доставляння заряду вибухової речовини для проведення дистанційного підриву небезпечного об'єкту противника;

· зменшення демаскувальних ознак діяльності річкових застав;

· вивільнення частини особового складу понтонно-мостових підрозділів для виконання інших завдань [1].

Для ведення активних контрдій під час організації подолання водних перешкод військами додатково слід передбачити застосування системи виявлення ворожих БпЛА, яка базується на використанні методу пасивного акустичного виявлення.

Віддалення такого комплексу від місць переправ повинно складати не менше 1,5 км та оснащуватися багатоцільовим технічним засобом пересування підвищеної прохідності.

Передбачити надійне прикриття району переправи засобами протиповітряної оборони і радіоелектронної боротьби [1];

- по-четверте, з метою підвищення захисту переправ від засобів ураження противника в ході форсування здійснювати перехід від одного виду переправ до іншого (перехід із мостових на поромні і навпаки). (Пропускна здатність мостових переправ значно вища від поромних [13].

Однак вони уразливі від вогню противника, а отже, імовірність їхнього функціонування на одному місці нижча від поромних. Необхідно комбінувати переправи різних видів, періодично переходити від одного виду до іншого, а також здійснювати перенесення переправ на запасні місця (створи).

Необхідно збільшити кількість підготовлених запасних (хибних) створів до 4-5 запасних (хибних) на один основний.

Розосередження переправ (створів для переправи) залишається важливим заходом забезпечення їх живучості (рис. 1).

Рис. 1. Спосіб “розосередженого створу” (на один справжній маршрут 4-5 хибних (запасних)

Мостові переправи обладнувати і утримувати лише в темний час доби й за умов обмеженої видимості (дощ, туман), а вдень за гарної видимості переходити на поромні переправи.

Якщо за умов обстановки або за русловими (береговими) й іншими умовами переходити на поромну переправу недоцільно або неможливо, здійснюють перенесення мостової переправи в запасні райони, тобто переходять на утримання “пульсуючих” переправ. (Основний зміст утримання “пульсуючої” переправи полягає в тому, що мостова переправа знаходиться в одному районі чітко визначений час, після чого вона переноситься на інший створ, а на цьому місці залишається хибна мостова переправа). Час функціонування мостових переправ на одному створі визначається часом, який противник витрачає на її виявлення і знищення. У цьому випадку час функціонування мостової переправи на одному створі не має перевищувати 30-40 хвилин, максимум до однієї години.

Необхідно обмежити типи поромів та їх місткість (у період форсування водних перешкод бригадами першого ешелону слід віддавати перевагу поромам місткістю на один танк, тобто 50-60 т).

Слід передбачити будівництво механізованих створів для комбінованої мостової переправи [13], [16] (рис. 2);

Рис. 2. Спосіб “комбінованого створу” (на відстані до 40 м глибина біля берегів до 3,5 м)

- по-п'яте, підготовку розрахунків (понтонерів, катеристів) ПМП-М зосередити на відпрацюванні дій в умовах аварійних (нестандартних) ситуацій [17], а саме:

· перенесення цілого мосту на інший створ. Це складний і ризикований процес, тому для збереження живучості переправи доцільно переходити до поромних переправ на широкому фронті;

· заміна пошкоджених ланок. При пошкодженні річкових ланок: відкачують воду з понтонів ручним насосом (при невеликій

· кількості води) або мотопомпою; збільшують дистанцію між машинами і знижують швидкість руху їх по мосту; пристиковують до пошкоджених ланок резервні ланки; знижують вантажопідйомність мосту; перебирають міст на схему меншої вантажопідйомності; переходять на поромну переправу за великої кількості пошкоджених ланок; при пошкодженні берегових ланок замінюють пошкоджені берегові ланки резервними; обладнують в'їзд на міст з апарелів; при пошкодженні буксирно-моторних катерів їх замінюють резервними, а за відсутності резервних катерів продовжують рух за допомогою катерів, що залишилися, змінивши за необхідністю місце швартування катерів або спосіб пересування;

· аварійне (прискорене) розведення мосту. Прискорене розведення мосту здійснюють у разі загрози втрати мостом гідродинамічної стійкості, прогресуючим зміщенням якорів, загрози руйнування мосту ракетними авіаційними або артилерійськими ударами противника сплавними мінами, плотами, баржами, судами, льодом та ін.;

· аварійний перехід від 60-тонної мостової переправи до 20-тонн. При пошкодженні 60-тонного мосту і відсутності достатньої кількості резервних ланок може бути здійснений перехід від 60-тонної мостової переправи до 20-тонної з обладнанням поромної переправи для машин масою більше 20 т);

· порятунок людей, що опинилися у воді (за бортом порома, катера), з наданням їм першої домедичної (медичної) допомоги;

- по-шосте, внести зміни в алгоритм дій понтонно-мостових підрозділів та розрахунків машин під час роботи з матеріальною частиною понтонно-мостового парку ПМП-М в умовах ракетно-артилерійського обстрілу противника [13], [14], [17], а саме:

· масовий під'їзд (пересування) цілими підрозділами до місця розвантаження та збирання поромів скасувати;

· далі розвантаження проводити після відходу готового до роботи 50-60-тонного порома у вказаний йому створ та віддалення його від місця розвантаження не менш як на 50 м або мати декілька ділянок розвантаження та збирання 50-60 т поромів на відстані одна від одної не менше 300-350 м;

· збільшити дистанцію в колонах при під'їзді до урізу води до 50-60 м та дистанцію між ділянками розвантаження ланок на воду до 30-40 м;

· масове розвантаження ланок на воду цілими підрозділами скасувати;

· обмежити кількість одночасного розвантаження ланок на воду до трьох ланок (необхідних для збирання 50-60-тонного порому на вказаних раніше дистанціях ділянок розвантаження та одного буксирно-моторного катеру);

· під час збирання порома інші три ланки і катер очікують на відстані від урізу води не менш ніж 100 м;

· під час підготовки ланки до розвантаження, підходу автомобіля до урізу води, розвантаження ланки на воду, причалювання ланки, відходу автомобіля від берегу замикання ланки виконати розрахунком з двох осіб (командир обслуги - 1-й номер, водій - 3-й номер) замість трьох;

· у цей час понтонер - 2-й номер віддаляється від місця робіт на відстань не менше 4050 м, відшукуючи природне укриття нижче рівня ґрунту або готуючи відкриту щілину на весь розрахунок та маскуючи місце укриття;

· водію - 3-й номер після причалювання ланки негайно залишити місце розвантаження ланки та убути у визначений район збору розвантажених автомобілів. У районі замаскувати автомобіль та підготувати його до завантаження ланки, чекати на отримання відповідної команди командира понтонно-мостового підрозділу;

· підготовку автомобіля до складання ланки проводити силами водіїв в районі зосередження розвантажених автомобілів. Замість 1-х і 2-х номерів мають діяти водії з інших автомобілів;

· роботи щодо підготовки ланки до складання і завантаження на автомобіль, складання ланки на воді, завантаження ланки на автомобіль та закріплення ланки по-похідному проводити за скороченою процедурою без оглядів та обслуговувань лише з ретельним закріпленням оснастки ланок та критичних елементів машини по-похідному силами 1-х номерів сусідніх ланок та водіїв. Основне завдання цих робіт - зібрати всю матеріальну частину та покинути якомога швидше місце на березі водної перешкоди;

· збирання 50-60 тонного порома виконувати силами 3-х номерів розрахунків (по одному понтонеру на ланку), а під час експлуатації порому залишити на поромі двох понтонерів і одного катериста у буксирно-моторному катері;

· збирання 70-80 тонного порома виконувати силами 4-х номерів розрахунків (по одному понтонеру на ланку), а під час експлуатації порома залишити на ньому двох понтонерів і по одному катеристу у кожному буксирно-моторному катері;

· збирання 170-тонного порома виконувати силами 9-х номерів розрахунків (по одному понтонеру на ланку), а під час експлуатації порома залишити на ньому п'ятьох понтонерів і по одному катеристу у кожному буксирно-моторному катері;

· збирання мосту за 60-тонною схемою виконувати силами понтонерів з розрахунку по 1-му номеру розрахунку на кожну ланку мосту, а під час експлуатації мосту залишити на мосту понтонерів у складі мостової команди: по одному на кожні дві ланки мосту та по одному катеристу у кожному буксирно-моторному катері.



Висновки та перспективи подальших досліджень

У статті проведено аналіз підвищення живучості переправ у сучасних умовах ведення бойових дій з урахуванням окремих підходів і способів виконання заходів інженерної підтримки мобільності військ (сил).

Отримано результат запропонованих ефективних організаційних та інженерно-технічних заходів, які спрямовані на підвищення живучості переправ, зокрема, застосування інженерних засобів імітації, маневр переправами, їх розосередження, створення хибних ділянок переправ, уведення до складу переправних підрозділів аеророзвідувальних груп, збільшення стійкості переправних засобів за рахунок внесення змін в їх конструкцію та впровадженням низки обов'язкових організаційних заходів у алгоритм підготовки розрахунків безпосереднього застосування та прикриття переправних засобів, що може бути використано як базовий для подальшої удосконалення та застосування в сучасних умовах ведення бойових дій.

Отже, упровадження пропозицій щодо порядку виконання організаційних та інженерно-технічних заходів із урахуванням їх особливостей і перспектив технічного оснащення інженерних підрозділів дозволить підвищити показник живучості переправ орієнтовно на 1015 %.

На думку авторів, доцільними напрямами проведення подальших досліджень є:

· розроблення тактико-технічних вимог до комплекту (системи) виявлення і знищення безпілотних ворожих літальних комплексів з подальшим обґрунтуванням введення його до організаційно-штатної структури підрозділів (органів) інженерної розвідки;

· обґрунтування заходів щодо протидії засобам розвідки противника, захисту від високоточної зброї противника і тактичної авіації;

· розроблення тактико-технічних вимог до комплексу інженерних заходів з маскування, а саме приховування та імітації дій військ (сил), що є одним із шляхів підвищення живучості переправ;

· обґрунтування кількості та номенклатури інженерних комплектів приховування та імітації, а саме норм забезпечення ними підрозділів безпосередньо;

· апробація запропонованих змін в алгоритмі дій понтонно-мостових підрозділів та розрахунків машин під час роботи з матеріальною частиною понтонно-мостового парку ПМП-М;

· доопрацювання програм підготовки розрахунків (понтонерів, катеристів) ПМП-М, що спрямовані на розвиток навичок дій в умовах специфічних (нестандартних) ситуацій на основі апробації запропонованих рекомендацій.



Список використаних джерел

1. Фтемов Ю. О. Підвищення живучості мостової переправи. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. Харків : ХУПСУ, 2021. № 4(45). С. 135-142. DOI: https://doi.org/10.30748/ nitps.2021.45.17

2. Тактика дій підрозділів інженерних військ / М. О. Івасюк та ін. Львів : НАСВ ЗСУ, 2017. 474 с.

3. Фтемов Ю. О. Основні етапи організації інженерної підтримки мобільності військ (сил). Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності : тези доп. наук.- практ. конф. Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного. Львів : НАСВ, 2021.С. 144-145.

4. ВДКП7-(01,0,2-10,22-25,32-34)01.01. Керівництво з подолання водних перешкод та суходолів. Київ : ГУП ЗС України, 2019. 180 с.

5. ВДКП10-89(03.01). Настанова подолання водних перешкод та суходолів. Київ : КСП ЗС України, 2020. 207 с.

6. ВКДП 10-24(04).01. Настанова бойове застосування військових частин та підрозділів інженерних військ. Київ : КСП ЗС України, 2020. 40 с.

7. Інженерне забезпечення бою в сучасних операціях / Нещадін О. В. та ін. Львів : НАСВ ЗС України, 2017. 320 с.

8. Форсування Сіверського Донця. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki

9. Керівництво з виконання інженерних заходів маскування військ та об'єктів : Наказ Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України від 6 груд. 2017 р. № 90. Київ : ГУОЗ ЗС України, 138 с.

10. Військова підготовка офіцерів запасу. Частина 5. Маскування / В. М. Гераськін та ін. Кам'янець-Подільський : К-ПНУ імені Івана Огі- єнка, 2018. 344 с.

11. Комплекс РЕБ “Буковель-AD R4”. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Буковель_(РЕБ)

12. Військова підготовка офіцерів запасу. Частина 1. Військово-дорожня підготовка / В. М. Рус- нак та ін. Кам'янець-Подільський : К-ПНУ імені Івана Огієнка, 2014. 312 с.

13. Військова підготовка офіцерів запасу. Частина 2. Переправи / В. М. Руснак та ін. Кам'янець- Подільський : К-ПНУ імені Івана Огієнка, 2015. 352 с.

14. Організація комендантської служби на переправах / В. М. Руснак та ін. Кам'янець- Подільський : К-ПНУ імені Івана Огієнка, 2016. 192 с.

15. Військова підготовка офіцерів запасу. Частина 3. Фортифікація / В. М. Гераськін та ін. Кам'янець-Подільський : К-ПНУ імені Івана Огієнка, 2016. 460 с.

16. Військова підготовка офіцерів запасу. Частина 4. Військові мости / В. М. Руснак та ін. Кам'янець-Подільський : К-ПНУ ім. Івана Огієнка, 2017. 356 с.

17. Дії обслуги понтонно-мостового парку / В. М. Руснак та ін. Кам'янець-Подільський : К-ПНУ імені Івана Огієнка, 2015. 164 с.



Abstract

The survivability of crossings some issues of improving

O.Shkvarskyi, Y. Bryzhatyi, V. Rusnak, D. Kondratiuk., O. Kolos. Combat actions on the modern battlefield have characteristic features, namely the use of various, high-tech, intelligence tools in combination with wide possibilities of influence between opposing parties on the mobility and maneuver of troops (forces), by destroying (destruction) important communication facilities, road infrastructure , which include stationary and temporary crossings (bridges), etc.

The specifics of the conduct of hostilities, the use of the latest means of reconnaissance and the defeat of the enemy on the territory of Ukraine must take into account the peculiarities of the use of engineering means during the implementation of engineering support for the mobility of troops (forces), taking into account the entire range of modern means of defeat, techniques and forms of use of enemy units during effective overcoming water obstacles by our troops and at the same time ensuring the appropriate level of survivability of crossings.

The article, on the basis of traditional measures to protect crossings and taking into account the experience (features) of combat operations, analyzed the existing methods of performing the main tasks of engineering support for the mobility of troops (forces) in the conditions of overcoming water obstacles and proposed a number of actions to improve organizational and engineering-technical measures , which are aimed at increasing the survivability of crossings.

The article reveals a number of effective organizational and engineering-technical measures aimed at increasing the survivability of crossings, in particular, the use of engineering means of imitation, maneuvering crossings, their dispersion, the creation of false sections of crossings, the introduction of crossing units of aerial reconnaissance groups into the composition of crossing units, increasing the stability of crossing means due to the introduction changes in their design and implementation of a number of mandatory organizational measures in the algorithm for preparation of calculations, direct application and covering of means of transportation.

Key words: crossing; survivability; water obstacle; camouflage; imitation; mobility; activities.



References

1. Ftemov Yu. O. (2021). Pidvyshchennya zhyvuchosti mostovoyi perepravy [Increasing the survivability of a bridge crossing]. Nauka i tekhnika Povitryanykh Syl Zbroynykh Syl Ukrayiny. Kharkiv : HNUPSU, no. 4(45). рр. 135-142. DOI: https://doi. org/10.30748/nitps.2021.45.17. [in Ukrainian]

2. Ivasyuk M. O. & et. al. (2017). Taktyka diy pidrozdiliv inzhenernykh viysk [Tactics of actions of units of engineering troops]. Lviv : NASV ZS Ukrayiny. [in Ukrainian]

3. Ftemov Yu. O. (2021). Osnovni etapy orhanizatsiyi inzhenernoyi pidtrymky mobilnosti viysk (syl) [The main stages of the organization of engineering support for the mobility of troops (forces)]. Proceedings of the nauk.-prakt. konf. “Zastosuvannya Sukhoputnykh viysk Zbroynykh Syl Ukrayiny u konfliktakh suchasnosti”. Lviv : NASV ZS Ukrayiny, рр. 144-145. [in Ukrainian]

4. VDKP7-(01,0,2-10,22-25,32-34)01.01.

Kerivnytstvo z podolannya vodnykh pereshkod ta sukhodoliv [VDKP 7-(01,0,2-10,22-25,32-34)01.01. Guide to overcoming water obstacles and dry land]. (2019). Kyiv : HUP ZS Ukrayiny. [in Ukrainian]

5. VDKP10-89(03.01). Nastanova podolannya vodnykh pereshkod ta sukhodoliv [VDKP10-89(03.01). Instructions for overcoming water obstacles and dry land]. (2020). Kyiv : KSP ZS Ukrayiny. [in Ukrainian]

6. VKDP 10-24(04)01. Nastanova boyove zastosuvannya viyskovykh chastyn ta pidrozdiliv inzhenernykh viysk [VKDP 10-24(04).01. Instructions for the combat use of military units and units of engineering troops]. (2020). Kyiv : KSP ZS Ukrayiny. [in Ukrainian]

7. Neschadin O. V. & at. al. (2017). Engineering support of combat in modern operations [Engineering support for combat in modern operations]. Lviv : NASV ZS Ukrainy. [in Ukrainian]

8. Forsuvannya Siverskoho Dontsya [Forcing Siverskyi Donets]. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki [in Ukrainian]

9. Nakaz Holovnoho upravlinnya operatyvnoho zabezpechennya Zbroynykh Syl Ukrayiny “Kerivnytstvo z vykonannya inzhenernykh zakhodiv maskuvannya viysk ta obyektiv” № 90 [Order of the Main Directorate of Operational Support of the Armed Forces of Ukraine “Guidelines for the implementation of engineering measures to camouflage troops and objects” activity no. 90]. (2017, December 6). Kyiv : HUOZ ZS Ukrayiny. [in Ukrainian]

10. Heraskin V. M. & at. al. (2018). Viyskova pidhotovka ofitseriv zapasu. Chastyna 5. Maskuvannya [Military training of reserve officers. Part 5. Masking]. Kamyanets-Podilskyy : K-PNU imeni Ivana Ohiyenka. [in Ukrainian]

11. Kompleks REB “Bukovel-AD R4” [“Bukov- el-AD R4” WB complex]. Retrieved from: https:// uk.wikipedia.org/wiki/BukovelKI (REB) [in Ukrainian]

12. Rusnak V. M. & at. al. (2014). Viyskova pidhotovka ofitseriv zapasu. Chastyna 1. Viyskovo- dorozhnya pidhotovka [Military training of reserve officers. Part 1. Military road training]. Kamyanets- Podilskyy : K-PNU imeni Ivana Ohiyenka. [in Ukrainian]

13. Rusnak V. M. & at. al. (2015). Viyskova pidhotovka ofitseriv zapasu. Chastyna 2. Perepravy [Military training of reserve officers. Part 2. Crossings]. Kamyanets-Podilskyy : K-PNU imeni Ivana Ohiyenka. [in Ukrainian]

14. Rusnak V. M. & at. al. (2016). Orhanizatsiya komendantskoyi sluzhby na perepravakh [Organization of commandant service at crossings]. Kamyanets- Podilskyy : K-PNU imeni Ivana Ohiyenka. [in Ukrainian]

15. Heraskin V. M. & at. al. (2016). Viyskova pidhotovka ofitseriv zapasu. Chastyna 3. Fortyfikatsiya [Military training of reserve officers. Part 3. Fortification]. Kamyanets-Podilskyy : K-PNU imeni Ivana Ohiyenka. [in Ukrainian]

16. Rusnak V. M. & at. al. (2017). Viyskova pidhotovka ofitseriv zapasu. Chastyna 4. Viyskovi mosty [Military training of reserve officers. Part 4. Military bridges]. Kamyanets-Podilskyy : K-PNU imeni Ivana Ohiyenka. [in Ukrainian]

17. Rusnak V. M. & at. al. (2015). Diyi obsluhy pontonno-mostovoho parku [Actions of service of the pontoon-bridge park]. Kamyanets-Podilskyy : K-PNU imeni Ivana Ohiyenka. [in Ukrainian]

...