Аналіз застосування нестратегічних балістичних ракет у локальних війнах і збройних конфліктах та боротьби з ними

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз застосування нестратегічних балістичних ракет у локальних війнах і збройних конфліктах та боротьби з ними

Загорка О.М., доктор військових наук, професор¹

Дейнега О.В., доктор військових наук, професор²

¹ - Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України, Київ;

² - Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України, Київ

Резюме

нестратегічна балістична ракета локальна війна

У статті аналізується досвід бойового застосування нестратегічних балістичних ракет у локальних війнах і конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ століть. Узагальнюються форми і способи їх застосування та наводяться дані стосовно досвіду боротьби з цим типом засобів повітряного нападу.

Ключові слова: аеробалістична ракета; бойове застосування; зенітний ракетний комплекс (система); нестратегічна балістична ракета; протиракетний комплекс; ефективність протиракетної оборони.

Annotation

Analysis of the use of non-strategic ballistic missiles in local wars and armed conflicts and the fight against them. The article analyzes the experience of combat use of non-strategic ballistic missiles in local wars and conflicts of the late twentieth and early twenty-first centuries. Non-strategic ballistic missiles used in local wars and conflicts include: tactical ballistic missiles: “Luna-M”, “Zeev”, “Tochka-U”, “Oghab”, “Al-Samud-2”, “Iran-130”, etc., operational and tactical ballistic missiles: R-300, “Scud”, “Al-Hussein”, ATACMS, “Iskander-M, -E”, “Lora”, etc., as well as airborne ballistic missiles of the “Kinzhal” aviation complex. The article summarizes the forms and methods of use of non-strategic ballistic missiles in the most significant wars (conflicts) and provides data on the experience of combating this type of air attack. It is noted that in order to combat non-strategic ballistic missiles, the world has created many universal (for use in organizing both anti-aircraft and missile defense) anti-aircraft missile systems (complexes) and several specialized (for organizing missile defense) missile systems that can be used in organizing missile defense of civilian and military facilities. The following ground-based air defense systems are considered to be the main universal ones: Russian - S-300P and S-300V, S-350 “Vityaz”, S- 400 “Triumph”, S-500 “Prometheus” (air defense mode) and “Buk” air defense systems (starting with the M1-2 modification); American - systems of the “'Patriot” family (starting with the PAK-2 modification); Israeli - systems “David's Sling”, “Iron Dome”; German - systems IRIS-T; jointly produced (Germany, Italy, France) - systems SAMP-T. Specialized ground-based air defense systems include the American THAAD and Aegis Ashore systems with Standard SM -3 missiles, the Israeli Hetz with Arrow missiles, and the Russian S-500 (missile defense mode).

Keywords: aeroballistic missile; combat use; anti-aircraft missile system (system); non-strategic ballistic missile; anti-missile system; missile defense effectiveness.

Постановка проблеми

У всіх війнах і конфліктах останніх десятиліть протиборчі сторони намагались насамперед застосовувати такі засоби повітряного нападу (ЗПН), за допомогою яких можна було більш успішно виконувати завдання щодо придушення системи протиповітряної оборони (І IIІО). дезорганізації системи управління. ураження військ і важливих об'єктів. Значна роль у виконанні цих завдань поряд зі стратегічними крилатими ракетами (КР) належить нестратегічним балістичним ракетам (НБР), які є найбільш складними та найменш уразливими цілями для системи ППО.

Застосування НБР дає змогу стороні. що наступає. досягати успіху у виконанні завдань без втрат пілотованої авіації в умовах наявності у противника сил ППО. Узагальнення досвіду бойового застосування НБР. а також боротьби з ними дасть змогу обґрунтовано розробляти рекомендації щодо організації прикриття військ та об'єктів від ракетних ударів. Таке узагальнення може бути корисним і під час обґрунтування рекомендацій щодо удосконалення структури і складу протиповітряної компоненти Повітряних Сил Збройних Сил України. Отже питання. що розглядається у статті. є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Застосуванню НБР та боротьбі з ними присвячено низку публікацій [1-5], у яких, здебільшого, наводяться дані щодо застосування НБР у деяких війнах і конфліктах. Водночас практично відсутні публікації. у яких би узагальнювався досвід застосування балістичних ракет у війнах і конфліктах різної інтенсивності з аналізом масштабу їх застосування та боротьби з ними.

Метою статті є узагальнення досвіду застосування НБР у чисельних війнах і конфліктах різної інтенсивності з кількісно- якісним аналізом масштабу їх використання. При цьому проаналізувати ефективність боротьби з даними типами ЗПН, як найбільш складними цілями для засобів ППО.

Виклад основного матеріалу

Появу балістичних ракет часто пов'язують з німецькими ракетами “Фау-2”, які застосовувались фашистською Німеччиною у другій світовій війні.

Зчервня 1944 року по березень 1945 року було здійснено понад чотири тисячі бойових пусків “Фау-2” по містах Англії та Бельгії [6]. Однак ефективність їх застосування оцінюється неоднозначно. Збитки (як матеріальні, так і людські), що наносилися, були меншими, ніж очікувалося. Німцям не вдалося досягти масованих ракетних ударів, хоча щомісячна кількість “Фау-2”, які запускались по території Англії, зростала і в 1945 році досягла 220-230 ракет. Ефективних засобів боротьби з “Фау-2” у повітрі на той час у англійців (як і у світі) не було.

Тим часом німецькі БР (“Фау-2”) стали ефективним засобом відволікання крупних сил авіації союзників, а їх застосування мало великий морально-психологічний ефект на війська та населення. Англо-американська авіація у боротьбі з ракетною зброєю німців здійснила близько 70 тис. літако-вильотів та скинули на об'єкти, пов'язані з виробництвом та застосуванням ракет, близько 120 тис. т бомб. Втрати військово-повітряних сил союзників склали близько 500 бойових літаків і 3 тис. льотчиків. При цьому ракетна промисловість і частини ракетної зброї німців не понесли суттєвих втрат [6]. Слід зазначити, що й у подальшому боротьба з БР, які у післявоєнний період отримали широкий розвиток у світі, і досі практично для усіх країн залишається важливою невирішеною світу НБР призвело до їх широкого бойового проблемою. Проведений аналіз показав, що застосування в багатьох регіональних і навіть наявність на озброєнні армій багатьох країн внутрішніх конфліктах (Табл. 1).

Таблиця 1Бойове застосування нестратегічних балістичних та аеробалістичних ракет у війнах і конфліктах

Особливо слід зазначити, що застосування НБР у війнах і конфлікта 70-90-х років минулого століття не носило масованого характеру. Зазвичай під час застосування НБР завдавалися поодинокі або групові удари по визначених цілях або районах. До того ж ракетні удари завдавалися практично без протидії засобів ППО, бо зенітні ракетні комплекси (ЗРК), які знаходилися на озброєнні армій конфліктуючих сторін, практично були не здатні боротися з цілями такого класу. Винятком можна вважати лише війни в зоні Перської затоки та російсько-українську війну.

Так у війні 1991 року бойове застосування оперативно-тактичних ракет (ОТР) збройні сили Іраку розпочали практично з початком операції “Буря в пустелі”. Ракетні удари наносилися по містах Тель-Авів, Єрусалим (Ізраїль), авіабазі (Дахран) та командному пункту багатонаціональних сил (Ер-Ріяд) на території Саудівської Аравії, військово-морській базі (Манама) та території Бахрейну. За перший тиждень бойових дій було застосовано більше 60 ОТР, у подальшому темп знизився до 1 -4 за добу. Проте масованого застосування ОТР в ракетних ударах іракцям досягти не вдалося. Лише в деякі дні застосовувалося до 10-20 ОТР. Усього іракцям вдалося здійснити 133 пуски ОТР (61 - по Саудівської Аравії, 51 - по Ізраїлю та 21 - по Бахрейну) [7].

Для боротьби з пусковими установками (ПУ) та ракетами “Скад” США створили комплексну систему, подібну тактичній системі протиракетної оборони (ПРО) на театрі воєнних дій. При цьому, за даними західних фахівців, американськими ЗРК “Петріот”, які входили до цієї системи, було перехоплено майже 35 % іракських ОТР [4]. Безрезультативними виявилися спроби авіації багатонаціональних сил боротися з іракськими ракетними комплексами (РК), хоча для цього виділялися значні сили (до 30 % льотного ресурсу авіації союзників щодобово). Із 30 стаціонарних іракських ПУ було знищено 8, а із 43 мобільних ПУ, які активно застосовувались, були виявлені та обстріляні авіацією тільки 8. Причиною цьому можна вважати високу мобільність РК, які після пусків ракет або змінювали позиції, або переміщувалися в укриття та сховища природного характеру.

Хоча ефективність ударів ОТР була низькою, слабка протидія їм відіграла деморалізуючу роль на війська і особливо на цивільне населення міст Ізраїлю. Лише до 30 % запущених іракських ОТР досягли цілей, частина ракет з технічних причин сходили з траєкторій, а ті, що були перехоплені американськими ЗРК “Петріот” (за наявності підривів бойових частин зенітних керованих ракет) практично не “збивалися з траєкторії” і, як правило, падали в точку прицілювання (з незначними промахами).

Необхідно зазначити той факт, що в цій війні БР застосовувались і з боку США. Так вперше було здійснено бойове застосування ракетного комплексу АТАКМС (реактивна система залпового вогню MLRS з тактичними ракетами ATACMS). Ракетні комплекси АТАКМС досить ефективно застосовувались з території Саудівської Аравії по об'єктах ППО та службах тилу іракської армії. Так, за різними даними, американцями було застосовано від 30 [8] до 76 [9] ракет ATACMS (Block 1) з дальністю стрільби 100 км при залученні 18 ПУ. При цьому було завдане ураження 65 об'єктам. Однак інтенсивність використання комплексу була низькою (дольова участь комплексу у вогневому ураженні противника оцінювалась як 2-2,5 % [9]).

У війні 2003 року масштаб застосування іракських НБР був значно меншим порівняно з 1991 роком. Так, відмічалися лише поодинокі ракетні удари. З 15 запущених по території Кувейту ракет були перехоплені шість (достовірні дані щодо знищення іракських ракет ЗРК “Петріот”, які були модернізовані після війни 1991 року по програмі ПАК-2, відсутні). Ракетні удари по території Ізраїлю у війні 2003 року не завдавались.

Водночас система захисту Ізраїлю від БР стрімко розвивалась і на початку ХХІ століття набуластатусунаціональної багатоешелонованої протиракетної (від усіх типів ракет) оборони. Вона довела свою ефективність бойового застосування, особливо комплексами “Залізний купол” під час перехоплень некерованих ракет (аналогічних ракетам від систем залпового вогню типу “Град”). Так, під час антитерористичної операції “Хмарний стовп”, яка проводилася у секторі Газа з 14 по 21 листопада 2012 року зареєстровано до 87 % перехоплень системою “Залізний купол” ракет, які загрожували житловим районам. З 1506 ракет, що були випущені по Ізраїлю, більшість (майже 875 - 58 %) підірвались на відкритій місцевості поза населених пунктів, 58 ракет - у міських кварталах (3,8 %). ЗРК “Залізний купол” перехопили 421 ракету, до того ж по цілях, що являли собою загрозу населенню, була випущена 501 ракета-перехоплювач. Під час операції “Непорушна скеля”, що проводилась в секторі Газа з 7 липня по 26 серпня 2014 року, з 3360 випущених бойовиками ракет ЗРК “Залізний купол” було знищено 584 [10]. Загалом слід зазначити, що за даними Організації ПРО Ізраїлю (IMDO) за 10 років функціонування до січня 2021 року, комплексами “Залізний купол” сумарно було перехоплено близько 2400 ракет. За даними розробника системи (компанія Rafael Defence Systems) ця цифра становить 2500 ракет, а ефективність системи сягнула 90 % [11].

Крім того, в засобах масової інформації були повідомлення про факти перехоплення вогневими засобами системи ПРО Ізраїлю таких ЗПН: іранської ОТР (можливо “Фатех-110” або “Золфагар”), запущеної з території Сирії; сирійської зенітної керованої ракети ЗРК С-200; двох ТР “Точка-У” (перехоплені протиракетним комплексом “Праща Давида” у липні 2018 року).

Щодо російсько-української війни, то за досвідом її ведення сформувалася певна тактика завдання російською авіацією ВКС, РВіА СВ, а також надводними кораблями, підводними човнами та береговими мобільними ракетними комплексами ВМФ комбінованих ударів балістичними, аеробалістичними та крилатими ракетами.

Під час завдання комбінованих ракетних ударів використовувались такі носії балістичних та аеробалістичних ракет:

нестратегічних БР наземного базування - оперативно-тактичний РК “Іскандер-М” та тактичний РК “Точка-У”;

аеробалістичних ракет повітряного базування Х-47 - авіаційний (на базі літаків МіГ-31К) комплекс “Кинжал”;

зенітних керованих ракет (політ яких під час стрільби по наземних цілях здійснюється практично по балістичних траєкторіях) - пускові установки ЗРК С-300П та С-400.

У російсько-українській війні, АТО та ООС (2014-2021) з обох сторін застосовувались ракетні комплекси “Точка-У” (з дальністю стрільби до 120 км), а з початком повномасштабної російської агресії у 2022 році росією активно застосовується і РК “Іскандер- М” з ОТР 9М723. Крім того слід зазначити, що в російсько-українській війні у 2022 році вперше в бойових умовах були застосовані: аеробалістичні ракети Х-47 авіаційного (на базі літаків МіГ-31К) комплексу “Кинжал” (з дальністю пуску до 2000 км); зенітні керовані ракети ЗРК С-300П та С-400 для стрільби по наземних цілях.

За даними різних відкритих джерел інформації (в тому числі і офіційних) лише за 10 місяців війни противником було застосовано до 120 балістичних ракет РК “Іскандер” та до 70 балістичних ракет РК “Точка-У”.

Для забезпечення протиракетної оборони (ПРО) об'єктів застосуванню НБР доцільно протиставити адекватні заходи, які повинні мати комплексних характер щодо їх виявлення системою розвідки, оповіщення про їх застосування, знищення активними засобами ППО (ПРО), а також протидії їхньому ефективному використанню. Комплексний характер такої боротьби має полягати у [12]:

а)створенні глибоко ешелонованої системи виявлення та оповіщення про НБР, яка б забезпечувала безперервне ведення розвідки носіїв НБР усіма силами і засобами, які є в наявності, виявлення НБР і спостереження за ними на траєкторіях польоту тощо;

б)забезпеченні неперервного управління за єдиним планом силами і засобами в процесі боротьби з НБР, сутність якого полягає:

у визначенні можливих напрямків ударів НБР по військах та об'єктах;

централізованому оповіщенні військ та об'єктів про пуски НБР;

визначенні можливих секторів удару НБР та точок падіння їх головних частин;

виданні цілевказівок по НБР на пункти управління ППО тощо;

в)забезпеченні неперервного вогневого впливу на носії та самі НБР на траєкторіях польоту, сутність якого полягає в знищенні ПУ БР у позиційних районах, вогневому ураженні

НБР на траєкторіях їх польоту активними засобами наземної ППО (ПРО), а також використанні нетрадиційних засобів та способів;

г)використанні забезпечуючих дій щодо зниження ефективності ударів НБР, сутність яких полягає в: постановці перешкод системам супутникової навігації, використанні інфрачервоних (ІЧ) загороджень для перешкоджання роботи оптико-електронних та тепловізійних систем кінцевого наведення, а також в здійсненні заходів щодо створення обманних об'єктів та викривлення контурів об'єктів удару, застосування аерозольних утворень, димів для прикриття об'єктів тощо.

Комплексне застосування наявних сил і засобів має забезпечувати неперервну дію на носії НБР, самі НБР у польоті, і тим самим ефективну боротьбу з ними. Водночас необхідно зазначити, що жодна з перелічених умов забезпечення комплексної боротьби з НБР у війнах та конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст. у повному обсязі практично не виконувалася. З одного боку це зумовлене відсутністю потрібної кількості сил і засобів для забезпечення комплексної боротьби з НБР (об'єктивні фактори), а з іншого - недостатнім урахуванням принципів застосування БР під час організації прикриття об'єктів від їх ударів (суб'єктивні фактори).

Сутність комплексного характеру боротьби з НБР показана на рис. 1 [12].

З рис. 1 випливає, що для організації і ведення комплексної боротьби з НБР у повному обсязі необхідно застосовувати достатньо велику кількість різнорідних сил і засобів, які можуть перебувати на озброєнні армій тільки розвинених країн, у тому числі засобів космічної розвідки, бомбардувальників середньої і великої дальності, літаків далекого радіолокаційного виявлення й управління, надводних кораблів, підводних човнів та інших засобів. За досвідом останніх війн для оборони об'єктів протиборчі сторони застосовували як ударну авіацію та РВ і А (для дії по ПУ БР на стаціонарних позиціях та в позиційних районах), так і наземні засоби ППО (ПРО), тобто вели боротьбу з НБР на землі та у повітрі.

Щодо боротьби з НБР у повітрі, то для забезпечення ефективної протиракетної оборони військ та об'єктів у складі угруповань ППО (ПРО) необхідно мати як універсальні ЗРК (ЗРС), так і спеціалізовані протиракетні комплекси (ПРК). Основні характеристики наземних універсальних ЗРК (ЗРС) та спеціалізованих ПРК, які є на озброєнні зарубіжних країн і характеризують здатність боротися з НБР, наведені в Табл. 2.

Рис. 1. До пояснення сутності комплексної боротьби з НБР за умови використання засобів, заснованих на традиційних фізичних принципах дії

Слід зазначити, що рис. 1 та Табл. 2 пояснюють сутність комплексного характеру боротьби з НБР лише за умови використання засобів, заснованих на традиційних фізичних принципах дії. Водночас вже є реальністю використання нових фізичних принципів у системах і засобах виявлення та ураження балістичних ракет [13-14].

Висновки

1. Нестратегічні балістичні ракети в майбутніх війнах і конфліктах залишатимуться

2. важливим засобом нанесення перших ракетних ударів по важливих об'єктах системи ППО, військового та державного управління.

3. На початковому етапі війни під час повітряної (повітряно-наступальної) операції слід очікувати декілька масованих ракетно- авіаційних ударів у першому ешелоні яких поряд з КР можуть застосовуватись НБР для прориву системи ППО та дезорганізації системи управління.

Таблиця 2. Основні характеристики наземних універсальних ЗРК (ЗРС) та спеціалізованих ПРК, які характеризують здатність боротися з нестратегічними балістичними ракетами

Примітка: * - оціночні значення

Застосуванню НБР в ударах необхідно протиставити адекватні заходи, які повинні мати комплексний характер щодо їх виявлення системою розвідки, оповіщення про їх застосування, знищення активними засобами системи ППО (ПРО), а також протидії їхньому ефективному використанню.

Список використаної літератури

1. Боевое применение ракет в войне в районе Персидского залива // Авиационная и ракетная техника. 1992. № 9. С. 15-22.

2. Загорка О. М., Дейнега О. В. Зарубіжний досвід створення нестратегічних системи протиракетної оборони (ПРО на ТВД) // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2010. № 1 (3). С. 28-37.

3. Загорка А., Дейнега А. Анализ развития ЗРК для противоракетной обороны объектов и войск // Арсенал ХХІ века. 1999. № 2. С.16-18.

4. Дрожжин А., Алтухов Е. Воздушные войны в Ираке и Югославии. Москва : ООО “Восточный горизонт”, 2002. 80 с.

5. Российские тактические ракетно-артиллерийские системы “Луна-М” // Иностранная печать об экономическом, научно-техническом и военном потенциале государств-участников СНГ и технических средствах его выявления. Серия: Вооруженные силы и военно-промышленный потенциал. Москва : ВИНИТИ, 1997. С. 20-29.

6. Порицкий Л. ФАУ (оружие возмездия) и противовоздушная оборона Англии // Зеркало недели. 2000. 15 янв. (№ 1-2).

7. Краснов А. Боевое применение крылатых ракет воздушного базирования // Зарубежное военное обозрение. 2001. № 2. С. 30-35.

8. Растопшин М. Зарубежные реактивные системы залпового огня // Техника и вооружение вчера, сегодня, завтра. 2003. № 3. С. 10-15.

9. Овчинніков В. О., Філіпенко Ю. Г. Огляд застосування ракетних військ та тенденції розвитку принципів їх бойового застосування //

10.

Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України : наук.-техн. журнал. 2010. № 1 (3). С. 230-236.

11. Новиков В., Голубчиков С. Праща под куполом.

Израиль начинает строить пятый рубеж противоракетной обороны // Военнопромышленный курьер. 2016.23 листоп.

№ 45 (660). URL: http://vpk-news/ru/articles/33793 (дата звернення: 14.11.2018).

12. Штайнер У., Гункель Е. Щит Израиля: как работает система ПВО “Железный купол”. 14.05.2021. // URL: https: //www.dw.com.>kak- rabotaet... (дата звернення: 14.11.2018).

13. Загорка О. М., Дейнега О. В. Комплексна боротьба з крилатими та балістичними ракетами // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України : наук.-техн. журнал. 2015. № 1 (18). С. 611.

14. Романченко І. С., Загорка О. М., Бутенко С. Г., Дейнега О. В. Теорія і практика боротьби з малорозмірними низьколітними цілями (оцінка можливостей, тенденції розвитку засобів протиповітряної оборони) : монографія. Житомир: Полісся, 2011. 344 с.

15. Класифікація зброї на нетрадиційних принципах дії : методич. посіб. Київ : ЦНДІ ОВТ ЗС України, 2004. 52 с.

Размещено на Allbest.ru