Узагальнена модель управління операцією (боєм) угруповання військ (сил)

Аналіз останніх публікацій. Відоме висловлення воєнного теоретика і практика Михайла Тухачевського про те, що у цілому тільки та сторона дійсно керує своїми діями, яка домагається розвитку їх відповідно до свого плану, а це означає, що дійсне управління боєм має бути управлінням усім процесом бою, тобто не тільки своїми діями, але у деякій мірі діями противника, нав'язаними йому. Автором праці [1] це висловлення доповнюється: “не у деякій, а у повній мірі”. Основні положення теорії управління боєм розроблені В. Д. Рябчуком [1], у якій основна увага приділяється досягненню інтелектуально-інформаційної переваги над противником під час підготовки і ведення бойових дій. Однак наведені положення бажано доповнити структурною моделлю процесу управління операцією (боєм).

Подібну модель застосування збройних сил у воєнному конфлікті розглянуто у праці [2], у якій запропоновано ідею управління противником (а не операцією (боєм)) конкретизувати через структуризацію цього процесу у вигляді замкнутої системи ведення збройної боротьби з використання м зворотного зв'язку. Об'єктом управління в моделі є противник.

Така модель потребує деяких уточнень.

По-перше, відповідно до положення теорії управління операцією (боєм) [1] об'єктами управління є свої війська і противника.

По-друге, для досягнення переваги в інтелектуально-інформаційному протиборстві крім інформації про противника, що отримується системою розвідки (моніторинг противника), як це наведено у [2], необхідно використовувати вплив на противника інших сил і засобів, зокрема засобів масової інформації [3].

Доцільно також у моделі, яка наведена у роботі [2] передбачити використання принципів ситуаційного управління під час планування та безпосереднього управління операцією (боєм) [4].

Мета статті полягає у подальшому розвитку моделі управління операцією (боєм) угруповання військ (сил).

Виклад основного матеріалу

Угруповання військ (сил) у процесі досліджень прийнято розглядати як складну бойову систему організаційно -технічного типу. Це дало змогу отримати кібернетичну модель застосування збройних сил у воєнному конфлікті [2], яка потребує удосконалення з погляду управління операцією (боєм).

На сьогодні вирішальним фактором у досягненні перемоги над противником все більш стає завоювання переваги в інтелектуально-інформаційному протиборстві, яке в [1] названо формою управління боєм. Інтелектуально-інформаційне протиборство є функцією управління операцією (боєм), яка включає, зокрема, функцію управління противником. Під час підготовки і ведення бойових дій перевагу в інтелектуально - інформаційному протиборстві намагатиметься досягнути і противник.

Із зазначеного випливає, що управління противником є складовою частиною управління операцією (боєм) поряд з управлінням своїми військами (силами). Тобто в моделі управління операцією (боєм) необхідно об'єктами управління вважати свої війська і війська противника (насамперед органи управління угрупованням військ (сил) противника).

У контексті інтелектуально-інформаційного протиборства під час підготовки і ведення операції (бою) доцільно розглянути роль інформаційно-психологічної боротьби.

Інформаційно-психологічна боротьба у воєнній сфері - система інформаційно- технічних та інформаційно-психологічних впливів на інформаційні ресурси і системи противника, свідомість, відчуття і поведінку військовослужбовців і населення, а також комплекс заходів щодо захисту власних інформаційних і психологічних ресурсів для досягнення інформаційно-психологічної переваги над противником як у мирний, так і воєнний час [3].

Об'єктами інформаційно-технічного впливу є інформаційно-технічні системи (системи зв'язку, інфотелекомунікаційні системи, системи передачі даних, радіоелектронні засоби, системи захисту інформації тощо). Інформаційно-психологічний вплив здійснюється на особовий склад центральних органів воєнного управління, ОВУ видів, родів військ, об'єднань, з'єднань, військових частин. Для цього використовуються інформаційні технології впливу на морально-психологічний стан особового складу, на свідомість (підсвідомість) людини та її захисту.

У складі збройних сил для ведення інформаційно-психологічної боротьби, як правило, маються спеціалізовані підрозділи. Однак є очевидним, що завдання (заходи) інформаційно-психологічної боротьби під час підготовки і ведення операції (бою) також виконуватимуться силами і засобами, які не входять у склад угруповання військ (наприклад, засобами масової інформації). Тому в моделі управління операцією (боєм) необхідно передбачити функціонування таких сил і засобів.

В умовах сучасної збройної боротьби зменшується час, який відводиться на вироблення рішень, одночасно зростає відповідальність командуючого (командира) за правильність рішень, підвищуються вимоги до їх обґрунтованості. У процесі вироблення конкретного рішення, як правило, ОВУ аналізується декілька або безліч рішень. Формуванню кожного варіанта рішення передує створення оперативно-інформаційної моделі ситуації, яка складається з оцінки сукупності елементів бойової обстановки (противник, свої війська, місцевість, час тощо). Обґрунтування раціонального варіанта рішення доцільно здійснювати з використанням принципів так званого ситуаційного управління операцією (боєм) [4, 5]. Для реалізації такого управління в ОВУ запропоновано створювати відповідне інформаційно-аналітичне забезпечення, яке ґрунтується на використанні математичних методів і інтелекту командуючого (командира). У моделі, що розглядається у статті, доцільно урахувати застосування ситуаційного управління операцією (боєм) під час її підготовки і ведення.

Удосконалена модель управління операцією (боєм) угруповання військ (сил) наведена на рис. 1.

У запропонованій моделі, як і у праці [2], показаний зворотний зв'язок управління противником через систему моніторингу, яка містить систему розвідки та систему обробки та узагальнення даних для прийняття рішень ОВУ. Це дає змогу найбільш повно реалізувати рефлексивне управління противником в операції (бою).

Під рефлексією розуміється процес передбачення командуючими (командирами) під час вироблення рішень ходу думок протилежної сторони та моделювання її очікуваних дій, сподіваючись на такі ж дії протилежної сторони. Істотне значення при цьому має інформованість про стан та дії сторін.

Основним змістом управління операцією (боєм), як зазначено у праці [1], є інтелектуально-інформаційне протиборство сторін. До того ж для досягнення інтелектуально-інформаційної переваги над противником, зокрема у процесі управління противником, можуть використовуватися такі заходи та способи:

моделювання і прогнозування інтелектуальної діяльності командування противника;

омана противника, яка закладається у замисел операції (бою);

оперативне маскування;

психологічна обробка особового складу, зокрема через засоби масової інформації;

психотропна дія;

подавлення систем зв'язку та управління противника;

зламування та цілеспрямоване викривлення інформації, що міститься в оперативній і довгочасній пам'яті засобів автоматизованої системи управління противника (хакери);

контрольована втрата інформації тощо.

Рис. 1. Узагальнена модель управління операцією (боєм) угруповання військ (сил)