Морська безпека України: торпедний аспект в сенсі можливостей бойового використання СЕТ-72

Размещено на http://www.allbest.ru/

Морська безпека України: торпедний аспект в сенсі можливостей бойового використання СЕТ-72

Калініченко Олександр Олександрович

д. ф. з іст. н., військовий пенсіонер

Акініна Тетяна Леонідівна

начальник науково-дослідного відділу

НДЦ ЗС «Державний океанаріум» Інституту ВМС

Національний університет «Одеська морська академія»

Сімоненко Олена Олександрівна

старший викладач спеціальної кафедри

Навчально-наукового інституту державної безпеки

Національна Академія СБУ

Анотація

морський підводний ударний безпілотник

У статті здійснено огляд безпілотних морських підводних ударних систем, що стоять на озброєнні ВМС ЗС України. Показано альтернативний шлях розвитку надводних та підводних безпілотників - носіїв торпед на Чорноморському ТВД. Простежено історію розвитку малогабаритної торпедної зброї у СРСР в період «Холодної війни». Зроблено акцент на значенні «легких» торпед для самооборони дизельних та атомних ракетних підводних човнів СРСР 1-го та 2-го покоління, які не мають протичовнових функцій. Наведено приклади бойового застосування малогабаритної торпедної зброї та саморушних засобів гідроакустичної протидії. Здійснено аналіз бойової вправи «Атака підводного човна у дуельній ситуації» в контексті не тільки суто тактичного, а й оперативного (для ПЧАТ) і стратегічного (для рпкСП) сенсів. Показана відмінність мислення представників російської та української шкіл підводного мореплавства. Вичленено та всебічно розглянуто єдинного представника універсальної торпеди, що дістався Україні. Проаналізовано модернізаційні можливості торпеди СЕТ-72 (виробу 270) та її можливих носіїв на сучасному етапі розвитку ВМС ЗС України з врахуванням моделей та методів автоматизованих систем управління для використання дронових безпілотних систем у Військово-Морських Силах Збройних Сил України. Оприлюднено графічні методи стрільби торпедами СЕТ-72 проти ухиляющихся ПЧ та НК та основні методи телекерування.

В ході наукових розвідок застосовано різноманітні методи наукового дослідження, як загального: проблемний метод, метод причинно-наслідкових зв'язків, описовий метод, тощо, так і галузевих напрямків, зокрема: хронологічного, критичного, мікроісторичного, компаративних студій, просопографічного - з історичних наук, дедуктивно-аналітичного - з правничих наук. Зроблено висновки про необхідність та можливість бойового застосування торпеди СЕТ-72 в сучасному широкомасштабному збройному протиборстві супротивників на морі. Подано пропозиції по можливому бойовому застосуванню української корабельної морської підводної зброї без використання штатних носіїв торпед.

Ключові слова. Морська безпека, малогабаритна торпеда, українська школа підводного мореплавства.

Kalinichenko Oleksandr Oleksandrovych PhD, captain, deep sea captain. Odesa

Akinina Tetiana Leonidivna Chief of the Scientific-Research Department of the Naval Institution of the National University “Odesa Maritime Academy”, Odesa

Simonenko Olena Oleksandrivna Senior lector of the Specional Department of the Study-Scientific Institute of the State Security of the National Academy by the Security Service of Ukraine. Kyiv

Maritime security of Ukraine: the torpedo aspect in the sense of the possibilities of combat use of SET-72

Abstract

The article reviews the unmanned marine underwater strike systems in service with the Navy of the Armed Forces of Ukraine. An alternative path to the development of surface and underwater drones - torpedo carriers on the Black Sea Coastal Zone is shown. The history of the development of small-sized torpedo weapons in the USSR during the "Cold War" period is traced. Emphasis is placed on the importance of "light" torpedoes for the self-defense of diesel and nuclear missile submarines of the 1st and 2nd generations of the USSR, which do not have anti-submarine functions. Examples of the combat use of small-sized torpedo weapons and self-propelled hydroacoustic countermeasures are given. The analysis of the combat exercise "Attack of a submarine in a duel situation" was carried out in the context of not only purely tactical, but also operational (for the SSN) and strategic (for the SSBN) senses. The difference in thinking of the representatives of the Russian and Ukrainian schools of underwater navigation is shown. The only representative of the universal torpedo that reached Ukraine was singled out and comprehensively examined. The modernization possibilities of the SET-72 torpedo (product 270) and its possible carriers at the current stage of development of the Navy of the Armed Forces of Ukraine are analyzed, taking into account the models and methods of automated control systems for the use of drone unmanned systems in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine. Graphical methods of firing SET-72 torpedoes against evasive IFs and anti-ship missiles and basic remote control methods have been released. In the course of scientific investigations, various methods of scientific research were applied, both general: the problem method, the method of cause and effect relationships, the descriptive method, etc., and branch directions, in particular: chronological, critical, microhistorical, comparative studies, prosopographic - from historical sciences , deductive-analytical - from legal sciences. Conclusions have been made about the necessity and possibility of combat use of the SET-72 torpedo in the modern large-scale armed confrontation of adversaries at sea. Proposals were submitted for the possible combat use of Ukrainian naval naval underwater weapons without the use of standard torpedo carriers.

Keywords. Maritime safety, small-sized torpedo, Ukrainian school of underwater navigation.

Постановка проблеми

4 ворожі субмарини на Чорноморському ТВД (3 од. 636.3 пр. та 1 од. - 877 пр.) - потенційні штатні цілі для протичовнових торпед корабельного (СЕТ-65, СЕТ-72) та авіаційного (АТ-1М, АПР-2) базування загальною кількістю в кілька сотень одиниць, але неможливістю їх доставки та застосування по ворожим цілям в умовах відкритого неба [1, c.18].

Для оцінки спроможностей лише одного зразка вищенаведеної морської підводної зброї, які мала у своєму арсеналі Україна, слід здійснити невеличкий історичний екскурс. Післявоєний радянський підводний флот озброювався в основному 53-см пневматичними торпедними апаратами ГС-100 з максимальною глибиною стрільби торпедами 100 м (611, 613, А615 проекти, затим 641, 641Б дизельних та 627А проекту атомних торпедних підводних човнів) з номенклатурою самонавідних дальноходних теплових ударних торпед і електричних самонавідних торпед на самооборону від ворожих підводних човнів (СЕТ-53М та СЕТ-65 різних модифікацій) та протичовнових кораблів (САЕТ-60М). Але максимальна робоча глибина занурення підводних човнів вже у 2,5 рази перекривала максимально можливу глибину стрільби, що не відповідало тактичним вимогам по бойовому застосуванню морської підводної зброї, особливо для стрільби на самооборону й особливо при швидкоплинному торпедному змаганні підводних супротивників у дуельній ситуації. Виходом з такого стану стала розробка 40-см малогабаритних пневматичних торпедних апаратів МГТА-40 ГС-250 (з глибиною стрільби до 250 метрів). Тому перш за все усі радянські ракетні підводні човни: дизельний 651 пр. та атомні 658, 659, 675, 667 (усіх модифікацій) у якості чергових торпедних апаратів для стрільби на самооборону комплектувались 40-см МГТА ГС-250 під протичовнові малогабаритні самонавідні електричні торпеди СЕТ-40У, протикорабельні електричні самонавідні МГТ-1 та саморушні прибори гідроакустичної протидії МГ-14 «Анабар» та імітатора ПЧ МГ-44. Тобто носії морських КРСД, КРВД, БРСД, МБР озброювались малогабаритними торпедними апаратами для самооборони. 53-см ТА ГС-100 залишились лише для ударних торпед з ЯБП та «важких» дальнохідних торпед.

Згодом атомні ракетні підводні човни пр.659 було переобладнано у торпедний варіант 659Т з підсиленим запасом «важких» торпед 53-см калібру по 5 на кожний з чотирьох носових пневматичних 53-см торпедних апаратів - з заміною на ГС-200 (20 торпед 53-65К з яких 2 з ЯБП) та 12 40-см «легких» торпед та СГПД (по три на кожний МГТА ГС-250: 2 носових та 2 кормових).

Усі пять атомарин пр.659Т входили у склад 26-ї окремої дивізії підводних човнів Тихоокеанського флоту і наряду з 5 атомаринами пр.675 утворювали протиавіаносне з'єднання для боротьби перш за все з 77-м авіаносним ударним з'єднанням 7-го флоту США. Тобто корабельними тактичними супротивниками цих радянських субмарин, окрім головної цілі, були корабі охорони авіаносців, у т.ч. атомні підводні човни типу «Стеджен», крейсери (атомні та з звичайною енергетикою), есмінці типу «Спрюєнс», есмінці УРО типу «Чарльз Адамс», фрегати типу «Нокс» та «Олівер Перрі» з «важкими» торпедами Мк.48, «легкими» торпедами Мк-46 (як безпосередньо так і в якості бойової частини протичовнового керованого ракетного комплексу «Асрок» та «Саброк»).

Обмежена кількість торпедних апаратів вимагала універсалізації торпедного озброєння, результатом чого й зявилась універсальна (по цілям та носіям) малогабаритна самонавідна електрична торпеда СЕТ-72 зі збільшеною майже у двічі дальністью й швидкістю ходу за рахунок застосування першої радянської електричної батареї з водно-хімічними джерелами струму (ВХДС).

Приклади фактичного та навчального бойового застосування малогабаритних торпедних апаратів наводяться нижче:

Перший. Влітку 1986 року ракетного підводного крейсера стратегічного призначення (рпкСП) «К-366» пр. 667Б з екіпажем капітана 1 рангу В.А. Самарина вийшов на бойову службу по програмі «зворотніх заходів» Генсека КПРС Ю.В.Андропова у Тихий океан на мінімальну дальність стрільби по комплексу наземних об'єктів на теренах США. По закінченню першого місяця бойової служби (БС) по певним ознакам було виявлено стеження за ракетоносцем. Вірогідною причиною втрати прихованності було форсування протоки Лаперуза у надводному положенні через навігаційну перешкоду - Камінь Небезпеки. Застосування дрейфуючих засобів гідроакустичної протидії (ГІП-1) результату не дало. Навпаки, окрім протичовнової авіації на дистанції близько 60 кбт з'явився есмінець типу «Спрюєнс» опізнаний у перископ. Маневр швидкісного відриву результатів теж не дав. Навпаки, після зниження ходу, акустики засікли атомний підводний човен типу «Лос-Анжелес», а через добу - корабельну пошуково-ударну групу (КПУГ) на чолі з атомним крейсером УРО «Тракстан», вже відомою атомною субмариною та ескадрільєю літаків Р-3С базової патрульної авіації. Лише маневр відриву від стеження під попутним судном з одночасним задіянням імітатора підводного човна МГ-44 з МГТА ГС-250 дозволили відновити прихованість рпкСП [2, с. 9-11].

Другий. Перед виходом на бойову службу корабельний бойовий торпедний розрахунок (КБР-Т) великого атомного торпедного підводного човна (ПЧАТ) К-151 (командир - капітан 2 рангу Ю.В. Сувалов) перевірявся в учбовому центрі 4-ї флотилії підводних човнів контр-адміралом В.О. Кожевніковим. Виконувалась вправа «Атака підводного човна у дуельній ситуації». Опонентом нашому візаві став КБР-Т рпкСП пр.667Б. Слід зазначити, що корабельні бойові розрахунки були у технічному відношенні поставлені не в однакові умови. Якщо прибори управління торпедною стрільбою (ПУТС) «Ленінград», якими озброєна перша субмарина, були у кабінеті торпедної стрільби, то бойової інформаційно-управляючої системи (БІУС) «Альфа», якою озброєна друга субмарина, у кабінеті просто не було. Тому КБР-Т рпкСП користувався резервним (ручним) способом графічного обчислення торпедної атаки. Боєкомплект супротивників теж був різним: у першої субмарини - «легкі» торпеди СЕТ-72, у другої - «важкі» торпеди СЕТ-65ІІІ. Засоби гідроакустичної протидії однакові (ЗГПД) - саморушні імітатори МГ-44 та дрейфуючі ГІП-1 та МГ-24М. Різною була і акустика. ГАС МГ-10 (ШПС) та МГ-200 «Арктика» (ГЛС) першого атомохода протистояв ГАК МГ-400 «Рубікон» другої субмарини. Різними були і початкові швидкості ходу: 6 вуз - пошукова швидкість першого ПЧ й 4 вуз - швидкість на бойовому патрулюванні другого ПЧ. Вочевидь, різними були й оперативні задачі. Виходячи з вищеназваного, другий атомоход мав упередження у виявлені цілі, а відповідно, і в застосуванні торпедної зброї та приладів ГПД, але обмеження у маневрі на ухилення, знаходячись у готовності до виконання основного свого призначення - ракетного залпу.

Як же поступив капітан 2 рангу Ю.В. Сувалов? Як він сам стверджує, після виявлення шуму торпед, командир першого атомоходу здійснив двоторпедний залп торпедами СЕТ-72, застосував прилади ГПД, здійснив циркуляцію на курс протилежний пеленгу на торпеди ворога й дав повний хід, відриваючись від супротивника [3]. У цьому поєдинку контр-адмірал В.О. Кожевников віддав пальму першості нашому візаві, своєму колишньому командиру БЧ-3 по сумістній службі на К-59 (259). Але «кабінетні ігрища» не враховували оперативні (стратегічні) завдання обох субмарин: для рпкСП це здійснення ракетного залпу, а для ПЧАТ - навпаки, перешкоджання залпу, а отже не відрив від супротивника, а навпаки - повторні атаки для гарантованого унеможливлення запуску міжконтинентальних балістичних ракет!

Чи була альтернатива діям командира субмарини пр.659Т? На думку одного з авторів, що мав практичний досвід стрільби торпедами, слід було після торпедного залпу не ухилятися від ворожих торпед, а, здійснивши негайний залп в НМЦ, одночасно привести їх на курсовий кут 20 градусів та розвивинути максимальну швидкість і здійснити маневр «стрибок дельфіна». Цим ми досягаємо одразу три ефекти: по-перше, торпеди СЕТ-65 мають обмеження по глибині 20 метрів, а радіус дії акустичного неконтактного підривача 8-10 м (тобто субмарина буде поза межами спрацювання НП). Подруге, апаратура самонаведення УАС 2056 «Сапфір» та технічний радіус циркуляції торпеди 70 метрів не дозволять торпеді СЕТ-65 при куті захоплення ССН менше 60 градусів «вписатися» у розворот до послідуючого переслідування цілі по акустичній змійці в обмежений проміжок часу. По-третє, зближення з супротивником, або навіть «перескок» дозволяють застосувати кормові МГТА для повторної атаки, або ж носові МГТА після перезарядки, в залежності від відносного положення субмарин.

Проміжний висновок: Тобто торпеда СЕТ-72 була прийнята на озброєння радянських ракетних підводних човнів (найцініших одиниць радянського флоту) як основний засіб стрільби на самооборону з чергових малогабаритних торпедних апаратів у короткосекундній дуєлі з підводним супротивником!

У випадку прикордонних сторожових кораблів проектів 205П, 11412П та мобпризначених суден рибальського флоту пр.502ЕМ [4, c.762] торпеди СЕТ-72 використовувались як основне протичовнове озброєння і саме у такій іпостасі й увійшли до складу ВМС ЗС України у кількості не менш як 100 одиниць. Як же ними скористалися?

Низький контроль за станом мобпризначеного флоту звів нанівець їх використання на рибальських середніх морозильних риболовних траулерах. Навіть на срзк «Сімферополь», б/н U511, що увійшов до складу ВМС ЗС України у 2021 році, не встановили комплект протичовнового озброєння (4 ОТА-40 та 2 РБУ-2500). Не встановили ОТА-40 і на КрМО «Одеса»,

«Поділля», «Павло Державін» пр.205П, які базувались на Одесу. Лише КрМО пр.1142П має чотири малогабаритних однотрубних торпедних апарата. Якби такими торпедними апаратами був озброєний колишній ракетний катер «Прилуки» б/н Р-153 (артилерійське озброєння: АК-176 та АКА-630М), то його командиру значно легше було б відбиватися від переважаючого ворога! Теж саме можна сказати і у відношені дивізіону патрульних катерів «Айленд» які так і не озброїли універсальними торпедами СЕТ-72 під надуманими причинами, марність яких спростувала війна 2022-2023 років.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Варіанти використання малогабаритних торпед СЕТ-72 на патрульних катерах типу «Айленд» розглядалися відповідними посадовцями й висвітлені як у спеціальній закритій літературі, так і у відкритих ЗМІ [5], [6], [7].

Мета статті

Вторгнення агресора на порядок денний поставило питання залучення усіх наявних засобів морської безпеки України. Отже актуальним питанням постала проблема можливості і доцільності використання універсальної торпеди СЕТ-72 для боротьби з ворогом на штатних та перспективних носіях.

Виклад основного матеріалу

Цілком зрозуміло, що для активного бойового застосування вищеназваної протичовнової зброї проти підводних човнів супротивника у захищених районах бойового патрулювання потрібно застосовувати нові технології: летючі торпеди, стелс-технології надводних носіїв, НМПЧ та АНПА (як надводних так і підводних). Усі ці розробки вже реалізовані на Чорноморському ТВД, зокрема в Туреччині (рис. 1, 2).

Рис. 1. Турецькі НМПЧ[8], [9]

Рис. 2. Турецький безекіпажний протичовновий патрульний катер [10]

Нажаль в Україні розвиток морських дронів, зокрема підводних, пішов не шляхом адаптації на базі існуючих зразків, а «з нуля» по типу брандера (рис. 3).

Рис. 3. Еволюція морських дронів ВМС ЗС України (праворуч - Марічка) [11]

Торпеда СЕТ-72 була прийнята на озброєння у ВМФ СРСР в 1975 році після того, як розвідувальний корабель 38-ї бригади розвідувальних кораблів ТОФ піймав у водах Тихого океану головну частину ПЛУРО «Асрок» - торпеду Мк-46 [12]. Загальна характеристика торпеди СЕТ-72 свідчить що універсальна (по носіям та цілям ПЧ, НУ), самонавідна у двох площинах (по фізичним полям цілі [1, с.10-11]) електрична торпеда СЕТ-72 (виріб 270) призначена для стрільби з субмарин та надводних кораблів по сучасним швидкісним обезшумленим підводним човнам супротивника за допомогою ССН УАС 2056 «Сапфір» та ескортним і протичовновим кораблям за допомогою ССН з вертикальною локацією кільватерної струї (Тк.с.=90 сек). Основні ТТД [13, c.68-70]: калібр - 400 мм; довжина з БЗО - 4500 мм; маса торпеди, приготованої до бойового пострілу - 735 кг; маса заряду вибухової речовини типу «Морська суміш» з Кт.е =1,65 (корисна маса) - 80 кг; глибина ходу - 20-450 м по ПЧ та 6-12 м по НК; дальність ходу - 8 000 м; швидкість ходу - 40 вуз; глибина стрільби - до 400 м; радіус циркуляції - 96 м. Енергетика торпеди: бойова акумуляторна батарея з водно-хімічним джерелом струму (ВХДС) Б-144СМ (542-1), що складається з пяти блоків по 120 біполярних срібно-магнієвих електродів у кожному, яка у воді з солоністю 35 проміле при температурі 0 - +20 градусів по Цельсію виробляє напругу 142-159В та силу струму 835А що забезпечує потужність 118-147кВт. Ємність АБ=850 ампергодин. Окрім цього у задній частині міститься окремий блок живлення на 80 та 27 вольт з 57 аналогічних електродів (анод - магнієво-ртутний сплав, катод - сплав з хлориду срібла). Біротативний електродвигун постійного струму ДП-30 має номінальну потужність 100 кВт при напрузі 150В та силі струму 835А з швидкістю обертання якоря та магнітної системи 2000 об/хв на протязі 8 хв.

Торпеда окрім акустичної апаратури має оптичний неконтактний підривач НОВ 451 з радіусом реагування 8-10 м по ПЧ та 4-5 м по НК і комплектується контактним підривачем И-172. Свого часу акумуляторна батарея пройшла модернізацію (виріб 542-2) з метою її здешевлення коли срібні катоди були замінені на мідні [12].

Компоновка торпеди дещо відрізняється від класичної: 3 відділення (бойове зарядне - БЗО, енергетичне - ЕО і кормове - КО) та зовнішня хвостова частина (ХЧ) з гребними гвинтами, рулями курсу і глибини та елеронами по крену. Замість цього впроваджено модульний спосіб з'єднання завдяки якому прилади керування по глибині, курсу та крену об'єднано в окремий уніфікований блок приладів управління (УБПУ) і винесено з кормового відділення у окреме відділення між БЗО та ЕО.

Слід зазначити, що внаслідок своєї дороговизни в радянський час торпедою СЕТ-72 було здійснено 20 пострілів у бойовій комплектації. Практичні постріли були трудомісткими з-за ненадійності 200 літрового надувного понтону. Але те ж саме ми спостерігаємо і з американською малогабаритною торпедою Мк-50, що була закладена на сберігання в арсенали на випадок війни, а для практичного повсякденного застосування розроблена дешева Мк-54.

В ході експлуатації виявлені конструктивні недоліки в центрі мас УБПУ, які при бажані був здатен усунути київський завод-виробник імені Петровського. Внаслідок цього недоліку на зборочному заводі у Санкт-Петербурзі були вимушені застосовувати у нижній частині корпусу торпеди металеві блоки для збільшення метацентричної висоти та збільшення радіусу циркуляції з 70 до 96 метрів для зменшення крену[12].

Проміжний висновок. Торпеда має солідний модернізаційний потенціал, що може збільшити корисне навантаження, а саме - вибухову речовину.

Для усунення залежності від параметрів морської води у якості електроліта у зарубіжних торпедах з ВХДС всередину проточного ходу АБ закладались легко розчинні солі. Можливості модернізації торпеди існують завдяки реанімації заводу «Клівер», що був евакуйований з Луганську.

Упущені можливості щодо можливих носіїв. Досвід використання МБАК проекту 58155 показав, що ці катери зі стелс-технологіями доволі непомітні для радіолокаційних засобів спостереження супротивника. Якщо ж демонтувати кормову КАУ-30М (вивільнення об'ємних та вагових навантажень), то з урахуванням здатності цих катерів до мінної постановки принаймні чотирьох мін, ця морська платформа цілком здатна нести дві «легкі» торпеди СЕТ-72, що як мінімум подвоює дальність враження надводного супротивника (у порівняні з ракетно-артилерійським озброєнням) з дистанцій, на яких катер буде невидимим для його технічних засобів спостереження та цілевказівки. При цьому недоцільно обладнувати МБАК пр.58155 торпедними апаратами ОТА-40, а використати легкі жолоби (зі скидом торпед у корму) (рис.4), або ж легкі решітки (зі скидом торпед побортно).

Рис. 4. ТКА Г-5 (ліворуч), МБАК пр.58155 (праворуч)

Рис. 5. Методи стрільби торпедами СЕТ-72 по ПЧта НК [1, с. 21]

Щодо ж більш віддалених перспектив, то значної уваги викликає УБПУ СЕТ-72. Вироблений майже 50 років назад на київському заводі імені Петровського, за умови осучаснення елементної бази системи керування на лазерних гіроскопах зі зменшенням центра ваги якомога нижче, цей блок можна інтегрувати з корабельно-катерною БІУС через ВЛКС, замінивши шпіндельний механічний ввід даних стрільби електричним через ЕКВД. Таким чином можна втілити сучасні напрацювання моделей та методів автоматизованої системи управління для використання роботизованих дронових безпілотних підводних систем у ВМС ЗС України. Це дасть змогу вносити своєчасні зміни на дистанції ходу торпеди по зміні класу цілі, гідрологічним характеристикам в районі стрільби, проводити телекерування не тільки за акустичними методами: а) суміщення, б) дискретного керування, в) послідовних упереджень, г) автономного керування, д) ручного наведення (рис. 6), але й оптико-тепловізійними датчиками стріляючого корабля/катера.

Рис. 6. Схеми методів телекерування протичовновими торпедами [1, с. 11].

Кілька років тому Україна мала реальну нагоду отримати три надмалі підводні човни італійського проекту DG-160 компанії DRASS1, які побудували в Румунії (Тімішоар) для Саудовської Аравії [14] (рис.7). Ціна питання складала

Рис. 7. Реальний італійський НМПЧ [14]

150 млн. USD за три одиниці, але перевага була надана турецькому корвету типу «Ада» в серії з 2-х одиниць ціною у 600 млн. USD.

Примітка: у радянському флоті вже був досвід застосування малогабаритних торпед з 53-см торпедних апаратів за допомогою спеціальних циліндричних решіток-вставок.

Висновки

ВМС ЗС України на 2019 рік мали кілька сотень одиниць саморушної морської підводної зброї, яка не була підкріплена достатнім нарядом маневрових сил (як корабельних так і авіаційних).

Після широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року вищенаведений потенціал ніяким чином не був застосований в умовах панування супротивника в повітрі і на морі.

Чималі кошти було вкладено на виробництво морських дронів «з нуля» замість значно дешевшої адаптації морської підводної зброї.

Нехтування підводною компонентою та її протиставлення надводним платформам класу «корвет» привело до втрати часу, значно більших фінансових ресурсів і відсутності ударних та протичовнових спроможностей ВМС ЗС України, а значить і загрозу морській безпеці Української держави!

Єдиною пропозицією є негайне впровадження торпед СЕТ-72 на штатних та нештатних носіях ВМС ЗС України з метою підвищення їх спроможностей як мінімум - на самооборону. В подальшому - розробка та прийняття на озброєння ВМС ЗС України комплексу морської підводної зброї (рис. 8).

Рис. 8. Перспективний ненаселений підводний апарат з функцією глайдера, штучним інтелектом й торпедною зброєю калібрів 324-мм(4 од.) і 127-мм (8 од.) звичайного та кавітаційного типу [15, c. 8]

Література

1. Калініченко О.О. (2020). Морська підводна зброя (тести з індивідуальної фахової підготовки). Одеса: КП ОМД, 2020. 48 с.

2. В.Н. Довженко, Г.Н. Антонов, Б.К. Пиголкин (2004). Краткий очерк по истории 21 дивизии ракетных подводных лодок стратегического назначения 4 флотилии подводных лодок Тихоокеанского флота (1978-1996). Санкт-Петербург: «Галлея-Принт», 2004. 76 стр., вкл.

3. Ю.В. Сувалов (2012). «Рассказы старого подводника». Сайт «Автономка» Александра Викторова. URL: https://volgodonsc.ru/po-kraju/rasskazy-starogo-podvodnika-12-09-2012.html.

4. Калініченко О.О., Акініна Т.Л., Сімоненко О.О. (2023). Не використані можливості торпеди СЕТ-65Ш як роботизованої безпілотної дронової платформи в сенсі морської безпеки України. Наука і техніка сьогодні. Випуск 13 (27), 2023. С.759-773. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2023-13(27)-759-773.

5. ВМСУ можуть зробити з «Айлендів» торпедні катери. Ukrainian Military Pages, 08.11.2020. URL: https://www.ukrmilitary.com/2020/!1/island-torpedos.html.

6. Радянські торпеди для американських «Айлендів»: чи зроблять вони катери боєздатними. Defense Express, 16.11.2020 17:10. URL: https://defence-ua.com/news/radjanski_torpedi_dlja_amerikanskih_ajlendiv_chi_zrobljat_voni_kateri_boj ezdatnimi-2076.html.

7. Михайло Люксіков (2020). Пакет модернізації «Айлендів» від вітчизняного ОПК: що туди входить. MILITARNYI 14.12.2020. URL: https://mil.in.ua/uk/articles/paket-modernizatsiyi-ajlendiv-vid-vitchyznyanogo-opk-shho-tudy-vhodyt/.

8. У Туреччині створюють пілотовану міні-субмарину. MILITARNYI 01.12.2023. URL1: https://mil.in.ua/uk/news/u-turechchyni-stvoryuyut-pilotovanu-mini-submarynu/?fbclid=IwAR32M1nST62XAvIq7x4v0WEX8osMEndwz74V78JCrUgrOAiW22A3jbi6zrQ, URL2: https://mil.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ camd-cutaway-1536x864.jpg-1024x576.webp.

9. Дмитрий Лутович (2023). Турция работает над проектом многоцелевой миниподводной лодки ЈAMD: что известно (фото). ФОКУС 01.12.2023 13:05. URL: https://focus.ua/voennye-novosti/610013-turciya-rabotaet-nad-proektom-mnogocelevoy-mini-podvodnoy-lodki-camd-chto-izvestno-foto.

10. Турция тестирует беспилотные надводные корабли Marlin и MIR на запуск легких торпед для противолодочной борьбы. BUILDINGTECH 24.04.2023. URL: https://building-tech.org/%D0%92%D0%BE%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5/turtsyya-testyruet-bespylotnie-nadvodnie-korably-marlin-y-mir-na-zapusk-legkykh-torped-dlya-protyvolodochnoy-borbi.

11. Україна має так багато дронів-камікадзе, що з них створили спец.бригаду ВМСУ. DEFENSE EXPRESS 25.08.2023 11:27. URL: https://defence-ua.com/news/ukrajina_maje_tak_bagato_kateriv_kamikadze_scho_iz_nih_stvorili_spetsbrigadu_vmsu-12633.html.

12. Р.А. Гусев (2003) Такова торпедная жизнь. URL: http://loveread.me/read_book.php? id=67973&p=92#gl_45.

13. Щепцов О.В. (2016). Основи торпедної зброї. Навчальний посібник. Одеса: НУ «ОМА», 2016. 108 с.

14. Іван Суданов (2023). Українські субмарини як стратегічний фактор: необхідність, кошторис та бази. ІНТеНт 01.12.2023 12:41. URL: https://intent.press/publications/war/2023/ukrayinski-submarini-yak-strategichnij-faktor-neobhidnist-koshtoris-ta-bazi/.

15. Красильников Р.В. (2010). Системы борьбы с необитаемыми аппаратами - асимметричный ответ на угрозы ХХІ века. C. 8, Рис. 20. Москва-СПб., 2010. URL: https://www.rulit.me/books/sistemy-borby-s-neobitaemymi-apparatami-asimmetrichnyj-otvet-na-ugrozy-xxi-veka-read-316860-8.html.

Reference

1. Kalinichenko O.O. (2020). Morska pidvodna zbroya (testy z indyvidualnoyi fakhovoyi pidgotovku) [Naval underwater weapons (tests on individual professional training)]. Odesa: KP UMD, 2020. 48 p.

2. V.N. Dovzhenko, G.N. Antonov, B.K. Pygolkin (2004). Kratkiy ocherk po istoriyi 21 diviziyi podvodnyh lodok strategicheskogo naznacheniya 4 flotiliyi podvodnyh lodok Tihookeanskogo flota (1978-1996) [A brief history of the 21st Division of Strategic Missile Submarines (SSNB) of the 4th Submarine Flotilla of the Pacific Fleet (1978-1996)]. St. Petersburg: Halleya-Print, 2004. 76 pages, incl.

3. Yu.V. Suvalov (2012). “Raskazy starogo podvodnika” ["Tales of an old submariner"]. Alexander Viktorov's "Autonomous" website. URL: https://volgodonsc.ru/po-kraju/rasskazy- starogo-podvodnika-12-09-2012.html.

4. Kalinichenko O.O., Akinina T.L., Simonenko O.AT. (2023). Ne vykorystani mozhlyvosti torpedy SET-65III yak robotyzovanoyi bezpilotnoyi dronovoyi platformy v sensi morskoyi bezpeky Ukrayiny [Unused possibilities of the SET-65Fn torpedo as a robotic unmanned drone platform in the sense of maritime security of Ukraine]. Science and technology today. Issue 13 (27), 2023. P.759-773. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2023-13(27)-759-773.

5. VMSU mozhut zrobyty z “Islands” torpedni katery [The Ukrainian Navy can make torpedo boats out of "Islands"]. Ukrainian Military Pages, 08.11.2020. URL: https://www.ukrmilitary.com/2020/11/island-torpedos.html.

6. Radyanski torpedy dlya amerykanskyh “Islands”: chy zroblyad vony katery boyezdatnymy [Soviet torpedoes for the American "Islands": will they make the boats combat-ready]. Defense Express, 11/16/2020 5:10 p.m. URL: https://defense-ua.com/news/radjanski_torpedi_dlja_amerikanskih_ajlendiv_chi_zrobljat_voni_kateri_boj ezdatnimi-2076.html.

7. Mykhailo Lyuksikov (2020). Paket modernizatciyi "Islands" vid vitchyznyanogo OPK: zho tudy vhodyt [The "Islands" modernization package from the domestic OPK: what is included in it]. MILITARY 14.12.2020. URL: https://mil.in.ua/uk/articles/paket-modernizatsiyi-ajlendiv-vid-vitchyznyanogo-opk-shho-tudy-vhodyt/.

8. U Tureccyni stvoryuyut pilotovanu mini-submarynu [A manned mini-submarine is being created in Turkey]. MILITARY 01.12.2023. URL1: https://mil.in.ua/uk/news/u-turechchyni-stvoryuyut-pilotovanu-mini-submarynu/?fbclid=IwAR32M1nST62XAvIq7x4v0WEX8osMEndwz74V78JCrUgrOAiW22A3jbi6zrQ, URL2: https://mil.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/camd-cutaway-1536x864.jpg-1024x57 6.webp.

9. Dmitry Lutovych (2023). Turtciya rabotayet nad proektom mnogotcelevoy mini- podlodki ЈAMD: chto izvestno (photo) [Turkey is working on the ЈAMD multi-purpose minisubmarine project: what is known (photo)]. FOCUS 01.12.2023 13:05. URL: https://focus.ua/voennye-novosti/610013-turciya-rabotaet-nad-proektom-mnogocelevoy-mini-podvodnoy-lodki- camd-chto-izvestno-foto.

10. Turtciya testiruyet bespilotnyye nadvodnyye korabli Marlin & MIR na zapusk legkih torped dlya protivolodochnoy borby [Turkey tests unmanned surface ships Marlin and MIR on launch of light torpedoes for anti-submarine warfare]. BUILDINGTECH 04/24/2023. URL: https://building-tech.org/%D0%92%D0%BE%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5/turtsyya-testyruet-bespylotnie-nadvodnie-korably-marlin-y-mir-na-zapusk-legkykh-torped-dlya-protyvolodochnoy-borbi.

11. Ukraine has so many kamikaze drones that a special brigade of the Navy was created from them. DEFENSE EXPRESS 25.08.2023 11:27. URL: https://defence-ua.com/news/ukrajina_maje_tak_bagato_kateriv_kamikadze_scho_iz_nih_stvorili_spetsbrigadu_vmsu-12633.html.

12. R.A. Gusev (2003). Takova torpednaya zhizn [Such a torpedo life]. URL: http://loveread.me/read_book.php?id=67973&p=92#gl_45.

13. Shcheptsov O.V. (2016). Osnovy torpednoyi zbroyi [Fundamentals of torpedo weapons]. Tutorial. Odesa: NU "OMA", 2016. 108 p.

14. Ivan Sudanov (2023). Ukrayinski submaryny yak strategichnyy factor: neobhidnist, koshtorys ta bazy [Ukrainian submarines as a strategic factor: necessity, estimate and bases]. INTENTION 01.12.2023 12:41. URL: https://intent.press/publications/war/2023/ukrayinski-submarini-yak-strategichnij-faktor-neobhidnist-koshtoris-ta-bazi.

15. Krasilnikov R.V. (2010). Sistemy borby s neobitayemymi apparatami - assimetrichnyy otvet na ugrozy XXI veka. Pg.8, Fig 20 [Systems for combating uninhabited vehicles - an asymmetric response to the threats of the 21st century]. Moscow-SPb.,2010. URL: https://www.rulit.me/books/sistemy-borby-s-neobitaemymi-apparatami-asimmetrichnyj-otvet-na-ugrozy-xxi-veka-read-316860-8.htm.

Размещено на Allbest.ru