Аналіз та пропозиції щодо захисту цивільного населення під час війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз та пропозиції щодо захисту цивільного населення під час війни

Вячеслав Березуцький

доктор технічних наук,

професор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» м. Харків, Україна

Анотація

Україна з 2014 року виборює свою незалежність зі зброєю в руках. З лютого 2023 року ця боротьба перейшла у новий формат, який визначається відкритою агресією росії проти України, постійними бомбардуваннями та обстрілами її територій. Під час цих обстрілів гинуть та травмуються мирні люди і насамперед цивільне населення, зокрема жінки та діти. Проведено аналіз готовності до таких подій держави та населення, підготовка притулків та транспорту для евакуації, показує, що вони були не готові. Більшість сховищ і укриттів перебували в покинутому і непридатному для знаходження в них живих людей. До якогось часу цим питанням займалося МНС і проводила періодичні перевірки стану сховищ на підприємствах, але десь із 2018 року і вони перестали це робити. Місцева влада також не дуже турбувалася про те, куди ховатимуться люди під час обстрілів міст, селищ та населених пунктів. Внаслідок цього велика кількість людей постраждала і продовжує страждати від неможливості захистити себе та своїх родичів від обстрілів, тих хто залишився на території України та вірить у перемогу ЗСУ. У цій статті проаналізувано існуючи у світі підходи до захисту населення від обстрілів та бомбардувань на прикладі досвіду 2 світової війни та країн, де війна є щоденною подією вже багато років (Ізраїль). Розглянуто новий проєкт, який вносено народними депутатами України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення безпекових заходів під час планування будівництва житлових будинків». Запропановано підходи щодо проєктування та розміщення у квартирах сховищ типу Моріссона, із урахуванням напряму обстрілів та можливих вибухів. Також звернуто увагу на якість виробів сховищ у квартирах, від надійності яких залежать життя людей. Показано, що необхідно робити наукові розрахунки щодо вибору матеріалів, міцності та надійності конструкцій, які забезпечують безпеку цивільного населення під час війни.

Ключеві слова: безпека населення, сховища, досвід з укриття населення, надійність, міцність

Abstract

Viacheslav Berezutskyi

Doctor of technical sciences, professor,

National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute ”, Kharkiv, Ukraine,

ANALYSIS AND PROPOSALS REGARDING THE PROTECTION OF THE CIVILIAN POPULATION DURING WAR

Since 2014, Ukraine has been fighting for its independence with weapons in hand. Since February 2023, this struggle has moved into a new format which is defined by Russia's open aggression against Ukraine, constant bombing and shelling of its territories. Civilians, primarily civilians, including women and children, are killed and injured during these shellings. An analysis of the readiness of the state and population for such events, preparation of shelter facilities and transport for evacuation shows that they were not ready. Most shelters and shelters were abandoned and unfit for human habitation. For some time, the Ministry of Emergency Situations dealt with this issue and carried out periodic inspections of the condition of warehouses at enterprises but sometime in 2018 it was stopped. The local authorities were also not very concerned about where people would hide during the shelling of cities, towns and villages. As a result, a large number of people who remained on the territory of Ukraine and believe in the victory of the Armed Forces of Ukraine suffered and are suffering from the inability to protect themselves and their relatives from shelling. The article analyzes the world's existing approaches to protecting the population from shelling and bombing using the example of the experience of the Second World War and countries where war has been a daily occurrence for many years (Israel). A new project submitted by people's deputies of Ukraine was considered. The Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Regarding Strengthening Security Measures During the Planning of Construction of Residential Buildings." Approaches to the design and placement of Morrison-type warehouses in apartments are proposed, taking into account the direction of fire and possible explosions. Attention was also paid to the quality of product shelter in apartments, the reliability of which depends on people's lives. The necessity of carrying out scientific calculations regarding the choice of materials, strength and reliability of structures that ensure the safety of the civilian population during the war is shown.

Keywords: population safety, shelter facilities, experience of sheltering the population, reliability, strength

Постановка проблеми

захист цивільне населення війна

Показники втрат по населенню поки остаточно не сформовані. Війна викликає поширення таких соціальних ризиків, як: безробіття; малозабезпеченість; втрата працездатності - постійна і тимчасова; втрата годувальника (смерть). При розгляді нещасного випадку зазначається основна причина і супутня. Як свідчать статистичні дані, психофізіологічним (людським) факторам приділяється другорядна (супутня) роль, незважаючи на те, що, як свідчить міжнародна статистика, через вину людини відбувається близько 90% нещасних випадків. Це пояснюється недосконалістю об'єктивних методів оцінки впливу цих причин на виникнення нещасного випадку. При вибухах ракет та бомбардуванні будівель, виникають травми та захворювання, які викликані наступними причинами: вражаючи елементи вибуху; запиленість повітря (концентрація пилу); загазованість повітря шкідливими речовинами; у зоні тимчасового розташування (укриття) - підвищені та знижені температури, вологість та швидкість руху повітря; підвищений рівень шуму, загальної та локальної вібрації; підвищені рівень інфразвукового коливання та ультразвуку; підвищений рівень психофізіологічного перевантаження.

Населення треба вчити, як себе поводити у надзвичайних ситуаціях, а не лякати ними. Кожен громадянин повинен знати своє місце та напрям дій у разі виникнення загроз, про які його повинна сповістити державна служба.

Досвід отриманий у війні 2022 року показав, що укриття повинні бути облаштовані на тривалий час перебування населення. Виходячи з цього, вони повинні мати автономні системи опалення та резервну електромережу (дизель агрегат для автономного живлення), резерви питної води, вентиляцію, місця для сидіння та лежання, освітлення, запасні виходи та інше.

Після початку військових дій, усі працівники поспішають до дому та намагаються врятувати свою родину. В залежності від стану зовнішньої загрози та активності військових дій, може бути декілька варіантів поведінки населення при військовому стані: переховуватись в укритті на тривалий час; перебувати в укритті тільки коли є сигнал повітряної тривоги; не ховатись в укритті, а перебувати у власному приміщені, у безпечному місці; не ховатись та не реагувати на сигнали тривоги.

У кожному з цих випадків свій рівень ризику, який залежить від багатьох чинників, а саме: стан укриття; відстань до укриття для його використання; відповідність укриття вразливим зовнішнім факторам; стан здоров'я людини та можливість швидко переміщуватись до укриття з дому тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останнім часом багато фахівців розглядають питання щодо ефективності використання укриттів та сховищ. Однак ще більше це питання розглядають на державному рівні. В інтернет-ресурсі Googl більше 56 тис. посилань щодо сховищ та укриття для цивільного населення.

Укриття (також сховок, схованка, сховище, захисток, розм. криївка) -- місце, яке служить або може служити захистом, прикриттям [2]. Бомбосховище -- захисна споруда, об'єкт цивільної оборони, який служить для захисту людей від авіабомб і артилерійських снарядів, уламків зруйнованих будівель і згубної дії отруйних газів. Ще дуже важливим питанням є інформація де знаходиться сховище. Але, зважуючи на вказане вище, багато значить відстань до сховища та стан сховища та людини.

Сховища від газової атаки будувалися починаючи з 1920 році та першій половині 1930-х роках. Будувалися з 1930-х по 1940-ві роки і згодом багато перепрофілювалися під сховища від ядерної зброї. Бомбосховища були широко поширені в період Другої світової війни. Окрім спеціально побудованих бомбосховищ та пристосованих під захисну споруду підвалів, в деяких великих містах як бомбосховища використовувалися приміщення метрополітену, як це робиться і зараз [3]. Загальна класифікація захисних споруд, яку наведено у технічній літературі, поділяє бомбосховища на 3 категорії:

* Бомбосховища I категорії: захист від усіх видів впливів засобів нападу з повітря, в тому числі від прямого попадання важких фугасних бомб. Зазвичай будуються з розрахунком на бомби 100 -- 250 кг;

* Бомбосховища II категорії -- огороджувальні від ударної хвилі, осколкової і отруйної дії, обвалення будівель, пожеж; не розраховане на пряме попадання бомби;

* Сховища хімічного захисту, в тому числі протигазові (захисні) кімнати і хімпалатки.

Ізраїль вимагає з 1951 року, щоб усі будівлі, мали бомбосховище. Вся медична та освітня інфраструктура в країні підготовлена для хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної небезпек. Наприклад, кожна хірургічна кімната побудована так, щоб витримати пряме попадання ракети. Деякі сховища побудовані за принципом сховища закритого циклу та здатні очищати повітря від хімічного забруднення протягом короткого часу. Всі приватні та державні сховища повинні мати системи фільтрації повітря. Цивільні бомбосховища переважно також обладнанні всім для того щоб їх використовували як ігрові кімнати в мирний час, тому діти відчувають себе комфортно в будь який час коли перебувають там та не лякаються коли відбуваються якісь бойові дії.

У фінській столиці Гельсінкі на глибині 20 метрів під землею у бомбосховищі облаштували ціле підземне місто. Це одне із багатьох сховищ у Гельсінкі [4]. Бункер захищає від хімічних і газових атак, а також - бомбардувань. Ну і звісно ж - ядерного вибуху.

У мирний час сховище використовується, як розважально-спортивний центр. Власне звідси тут і це все “багатство”. Але протягом 72 годин його можна переобладнати під сховище на 6 тисяч людей. Ідея створення - захистити жителів міста від будь-якого виду загроз: вибухів, небезпечних газів, радіації, токсичних хімічних речовин та навіть ядерної загрози. У мирний час їх використовують у різних соціальних заходах, але у разі потреби за 72 години ці приміщення можуть перетворитися на сховища [5].

У зв'язку з війною в Україні цим бункерам почали приділяти більше уваги. Як кажуть фіни, зараз поки що їх країні нічого не загрожує, але є сусіди, які можуть становити загрозу. Особлива увага до готовності бомбосховища приділяється у зв'язку з війною в Україні та погрозами рф.

В Україні більша частина сховища занедбані та недієздатні.

У разі надзвичайних ситуацій у населених пунктах України є бомбосховища та протирадіаційні укриття. Київ та інші міста-мільйонники почали перевіряти їхню готовність на тлі повідомлень про загрозу нападу. «Слово і діло» проаналізувало інформацію у ЗМІ та підрахувало, скільки в обласних центрах України є спеціальних укриттів. [6]

Станом на кінець грудня 2022 року в Україні було 21 097 захисних споруд, з них 5 704 - сховища, 15 393 - протирадіаційні укриття.

У столиці налічується 514 сховищ, зокрема і ті, що неготові та обмежено готові до експлуатації. Також у Києві є 4,4 тис. споруд подвійного призначення. Це цокольні та підвальні приміщення, підземні автопаркінги, підземні переходи, метрополітен тощо. Було створено інтерактивну карту укриттів столиці. В Одесі - 353 сховищ та близько 800 споруд подвійного призначення. Розташування сховищ та протирадіаційних укриттів можна подивитись інтерактивної карті укриттів Одеси. У Харкові є дещо менше бомбосховищ - 300. Водночас у місті є 4,6 тис. споруд подвійного призначення. Також є інтерактивна карта. У Запоріжжі розташовані 273 бомбосховища та близько трьох тисяч споруд подвійного призначення. У Дніпрі сховатися під час можливих бойових дій можна у 181 бомбосховищі. Також у місті є близько трьох тисяч споруд подвійного призначення. У Рівному налічується 197 бомбосховищ, у Чернівцях - 135, у Луцьку, - 101, у Сумах - 120. В інших обласних центрах України менше ста бомбосховищ та протирадіаційних укриттів. Наприклад, у Львові є 70 укриттів та близько 6 тисяч споруд подвійного призначення.

Мета статті - виконати аналіз сховищ (укриття) та визначити стан цього питання, розглянути досвід та обгрунтувати пропозиції щодо покращення захисту цивільного населення під час війни

Виклад основного матеріалу

У 2018 році втратила чинності інструкція щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, яку було затверджено наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 09.10.2006 N 653. Мабуть після цього на стан укриття взагалі перестали звертати увагу. У цій інструкції було багато корисного, яке треба враховувати зараз та після війни 2022 року.

Захисні споруди призначені для укриття населення від засобів масового ураження в особливий період та надзвичайних ситуацій у мирний час та є основним видом колективного захисту населення. Сховища забезпечують захист осіб, що укриваються, від негативного впливу сучасних засобів ураження, бактеріальних (біологічних) засобів (далі - БЗ), від бойових отруйних речовин (далі - БОР), а також, при необхідності, від катастрофічного затоплення, небезпечних хімічних речовин (далі - НХР), радіоактивних продуктів при руйнуванні ядерних енергетичних енергоустановок, високих температур і продуктів горіння при пожежах та передбачають можливість безперервного перебування у них розрахункової кількості осіб, що укриваються, протягом двох діб. Протирадіаційні укриття (далі - ПРУ) призначені для захисту осіб, що укриваються, від впливу іонізуючого випромінювання при радіоактивному забрудненні місцевості і допускають безперервне перебування у них розрахункової кількості осіб, що укриваються, до двох діб. Проектування нового будівництва або реконструкція захисних споруд здійснюється за державними будівельними нормами В 2.2.5-97 "Захисні споруди цивільної оборони", затверджені наказом Держком- містобудування України від 08.07.97 N 106 (далі - ДБН В 2.2.5-97, статус діючий). Об'єкти або приміщення, що пристосовуються під захисні споруди, в усіх випадках мають відповідати вимогам цих норм. Закінчені будівництвом або реконструйовані захисні споруди приймаються в експлуатацію та утримуються у мирний час згідно з вимогами ДБН А. 3.1-9-2000 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання", які затверджені наказом Держбуду України від 13.10.2000 N 229 (далі - ДБН А. 3.1-9-2000, новий документ ДБН А. 3.1-9:2015). Статус захисної споруди, її основні технічні характеристики визначаються паспортом сховища (протирадіаційного укриття), підписаним керівником експлуатуючої організації і представником управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту міста (району). ДБН вказує на те, що керівники підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та господарювання, на балансі яких знаходяться захисні споруди, забезпечують їх належний технічний стан і готовність до укриття населення. Для забезпечення утримання захисних споруд в організаціях і на об'єктах призначаються посадові особи, обов'язком яких є облік, організація утримання та забезпечення готовності цих захисних споруд до укриття людей при виникненні надзвичайних ситуацій. Для обслуговування захисних споруд у мирний час створюються формування з обслуговування захисних споруд.

Наявний фонд захисних споруд у мирний час використовується для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, визначеному чинним законодавством. Списання непридатних до експлуатації захисних споруд здійснюється відповідно до Інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.99 N 567 ( 567-99-п ) (із змінами).

Розглянемо вимоги щодо сховища згідно ДБН.

За призначенням у сховищах передбачаються основні і допоміжні приміщення. До основних належать приміщення для осіб, що укриваються, пункти управління, медпункти, а у сховищах лікувальних установ - також операційно-перев'язочні, передопераційно-стерилізаційні. До допоміжних приміщень належать фільтровентиляційні приміщення, санітарні вузли, захищені дизельні електростанції, електрощитові, приміщення для зберігання продовольства, приміщення для ємкостей запасу питної води, приміщення артезіанської свердловини, станції перекачування, балонні, тамбури-шлюзи, тамбури, а для сховищ атомних станцій - приміщення для дозиметричного контролю, роздягальні, приміщення для брудного одягу, душові. Приміщення основного призначення. Нормативна площа підлоги основних приміщень на одну особу, що укривається, становить 0,5 м2 при двоярусному і 0,4 м2 при триярусному розміщенні нар, норма внутрішнього об'єму приміщення на одну особу, що укривається, не менше ніж 1,5 м3. Площа основних приміщень, яка зайнята обладнанням, що не використовується для потреб сховища, у норму площі на одну особу, що укривається, не входить. При висоті приміщень від 2,15 до 2,9 м передбачається двоярусне розміщення нар, а при висоті 2,9 м і більше - триярусне. У сховищах установ охорони здоров'я при висоті приміщення 2,15 м і більше приймається двоярусне розміщення нар (ліжок для нетранспортабельних хворих). Місця для сидіння у приміщеннях слід передбачати розмірами 0,45 ¦ 0,45, м2 на одну людину, а місця для лежання - 0,55 ¦ 1,8, м2. Висота нар першого ярусу повинна бути 0,45 м, нар другого ярусу - 1,4 м, третього ярусу - 2,15 м від підлоги. Відстань від верхнього ярусу до перекриття або виступаючих конструкцій повинна бути не менше ніж 0,75 м. Кількість місць для лежання повинна прийматися рівною: 20% місткості споруди при двоярусному розміщенні нар; 30% місткості споруди при триярусному розміщенні нар.

Площа приміщень, ширина проходів і коридорів визначається проектом за таблицями 1,2 ДБН В 2.2.5-97. Місткість сховищ для нетранспортабельних хворих визначається за додатком 2 ДБН В 2.2.5-97. На підприємствах з найбільшою працюючою зміною 600 осіб і більше у одному зі сховищ передбачається приміщення для пункту управління або замість пункту управління обладнується телефонна і радіотрансляційна точки для забезпечення зв'язку. Пункт управління слід розміщувати у сховищі, яке, як правило, має захищене джерело електропостачання. Робочу кімнату та кімнату зв'язку пункту управління слід розміщувати поблизу одного з входів і відокремлювати їх від приміщень для осіб, що укриваються, перегородками із негорючих матеріалів. Загальну кількість працівників, які будуть перебувати у пункті управління, необхідно приймати до 10 осіб, норму площі на одного працівника - 2 м2. На окремих великих підприємствах число працівників, які будуть перебувати на пункті управління, допускається збільшувати до 25 осіб. У сховищі на кожні 500 осіб, що укриваються, необхідно передбачати один санітарний пост площею 2 м2, але не менше ніж один пост на споруду. У сховищах місткістю 900-1200 осіб, крім санітарних постів, необхідно передбачати медичний пункт площею 9 м2, при цьому на кожні 100 додаткових осіб, що укриваються (понад 1200 осіб), площа медпункту повинна бути збільшена на 1 м2. Приміщення допоміжного призначення. Площі допоміжних приміщень сховищ приймаються відповідно до додатка 3 ДБН В 2.2.5-97. Фільтровентиляційне обладнання сховища необхідно розміщувати у фільтровентиляційних приміщеннях, розташованих біля зовнішніх стін. Протипилові фільтри у системах вентиляції з електроручними вентиляторами повинні мати захисний екран, що виключає можливість прямого опромінення обслуговуючого персоналу. Товщина захисних екранів і стін фільтровентиляційних приміщень, суміжних із внутрішніми приміщеннями сховищ, повинна бути не менше величин, зазначених у ДБН В 2.2.5-97. Приміщення для дизельної електричної станції (ДЕС) розміщується біля зовнішньої стіни споруди і відокремлюється від інших приміщень протипожежною перегородкою І типу згідно з ДБН В. 1.17-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджені наказом Держкоммістобудування України від 03.12.2002 N 88 . Входи у ДЕС із сховища повинні бути обладнані тамбуром з двома герметичними дверима, що відчиняються у напрямку входу до сховища. Двері в електрощитову повинні бути протипожежні, з межею вогнестійкості 30 хв і прорізом розміром 0,8 ¦ 1,8, м2, відчинятися назовні і мати замки, що самі замикаються та відмикаються без ключа зсередини приміщення. При чисельності осіб, що укриваються, до 150 приміщення для зберігання продуктів слід приймати площею 5 м2, на кожні наступні 150 осіб, що укриваються, площа збільшується на 3 м2. Кількість таких приміщень необхідно приймати з розрахунку одне приміщення на 600 осіб. Приміщення для зберігання продуктів слід розміщувати у різних місцях сховища. Не допускається розмішувати зазначені приміщення поруч із санітарними вузлами і медичними кімнатами. Приміщення обладнуються стелажами заводського або індивідуального виготовлення. Висоту стелажів до виступаючих частин перекриття слід передбачати не менш ніж 0,5 м. Вхідні двері приміщень для зберігання продовольства повинні бути суцільними, без порожнин, оббиті покрівельною оцинкованою сталлю на висоту 0,5м, на дверях установлюються замки. Дренажні станції перекачування розміщуються за лінією герметизації сховищ. При вході у станцію повинен бути передбачений тамбур з двома герметичними дверима, що відчиняються у приміщення станції. Під підлогою станції передбачається резервуар для приймання і відкачування дренажних вод. Приміщення балонної передбачені у сховищах з трьома режимами вентиляції, які за вибухопожежною та пожежною небезпекою належать до категорії Д. Сполучення балонної із суміжними приміщеннями передбачене через тамбур із протипожежними дверима, що відчиняються назовні. Для забезпечення безупинного заповнення сховища і одночасного захисту від проникання ударної хвилі улаштовані входи спеціальної конструкції з одно- і двокамерними тамбур-шлюзами. Чергуючи послідовні заповнення і розвантаження тамбурів, можна майже безупинно заповнювати сховище, не порушуючи його захисту.

Душові необхідно обладнувати проточними електронагрівачами (наприклад типу ЕВАН). Підлогу душової необхідно покривати дозволеними до використання матеріалами і обладнувати дерев'яними, пластмасовими або гумовими решітками.

Оздоблення основних і допоміжних приміщень сховищ виконується відповідно до вимог будівельних норм залежно від призначення приміщень. Оштукатурювання стелі і стін приміщень, а також облицювання стін керамічною плиткою не допускається.

Висновок

Аналізуючи вище вказане у ДБН, та реальний стан сховищ, можна відзначити, що таких сховищ в Україні обмаль. А що робити людям у таких умовах? Треба шукати варіанти, які були б доступні пересічному громадянину та будь якої родині.

Новий проект щодо будівництва укриття в Україні та захист населення.

Більше чим через рік с початку війни, народні депутати прореагували на стан із укриттям в Україні. Народними депутатами Верховної Ради України підготовлено до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення безпекових заходів під час планування будівництва житлових будинків №10085 від 25.09.2023 [1]. У цьому проєкті розглядаються питання, щодо будівництва та реконструкцію наявних житлових будинків шляхом запровадження «захисних кімнат безпеки». Робиться це за прикладом Ізраїлю, як однієї із вимог до будівель і споруд. Територія цієї країни постійно перебуває під загрозою авіаударів. Спочатку вважалося достатнім у кожному будинку мати спільне бомбосховище у підвалі. Нині в Ізраїлі, залежно від виду будівлі, облаштовуються різні типи мамадів, або захисних кімнат-капсул. У висотних офісних центрах на кожному поверсі є укріплена кімната. Будівлі спроєктовані так, щоб всі приміщення брали на себе основний удар, захищаючи капсулу, на яку припадає лише вибухова хвиля. Капсула має власну вентиляцію, спеціальні двері. І, зрозуміло, не може розташовуватися «лицем» у напрямку потенційної загрози. Якщо в офісних центрах будують зазвичай одну таку капсулу на поверх, то у житлових будинках захисне приміщення має бути в кожній квартирі. Щодо приватних будинків в Ізраїлі, їх не можна будувати без бомбосховища.

Зважуючи на ситуацію яка зараз склалась в Україні, та високу ймовірність продовження напруги із росією у майбутньому, такий проєкт необхідно втілювати у новому будівництві. Перелаштування квартир та домівок, скоріше за все буде винятковою подією і відбуватись за бажанням господарів.

Тому виникає питання як цивільному населенню захиститися у теперішних умовах? Відповідь на це питання треба шукати у історічних прикладах захисту населення у часи 2-ї світової війни. Особливим прикладом є підходи до цього питання, які було зроблено в Великобританії. Першим приклад будівництва рятівних укриттів показав Лондон. У 1914 році столицю Великобританії бомбили повільні та неповороткі дирижаблі, але до кінця війни з'явилися бомбардувальники, небезпека від яких була більшою. Крім того, Лондон обстрілювали з берегів Ла-Маншу. Вже тоді як укриття англійці почали використовувати метрополітен та укріплені підвали будинків. Хоча вони не витримували прямого влучення бомби, зате захищали від осколків скла, каменю та цегли. Більш менш сучасні захисні споруди з'явилися тільки після початку Другої світової війни. Першим у світі універсальним бомбосховищем стало та продовжує залишатися метро. Крім того, як укриття стали використовувати підвали, залізничні арки, підземні переходи та інші тунелі. Деякі історики навіть висловлювали припущення, що сьогодні весь Лондон оточений ланцюгом бомбосховищ. У Великій Британії будували не тільки громадські, а й індивідуальні міні-сховища, відомі як укриття Андерсона та укриття Моррісона. Ідею розробки сховища Андерсона приписують тодішньому міністру внутрішніх справ Великої Британії. Перша модель цього сховища з'явилася 1938 року, вже за два тижні після початку розробок. Для перевірки міцності конструкції міністр одразу піднявся на неї і трохи пострибав. Він залишився задоволений результатом, і до кінця лютого 1939 року в Англії з'явилися перші щасливі володарі цих сховищ.

Конструкцію Андерсона збирали з листів гофрованого заліза, заглиб-лювали в землю та покривали шаром землі зверху. Усередині облаштовували спальні місця, а зовні на захисному земляному насипі британці навіть садили квіти та овочі. Однак коли почалася осінь із дощами та низькими температурами, ентузіазму щодо сховищ Андерсона у британців поменшало. Втім, вони виявилися надзвичайно міцними і багато з них існують і понині.

Сховище Моррісона (рис.1) було створено з ініціативи міністра внутрішніх справ Герберта Моррісона. Воно призначалося для внутрішньо- будинкового використання і було спроектовано таким чином, щоб витримувати обвалення двоповерхового будинку. Ці укриття видавали у вигляді монтажних комплектів, їх потрібно було самому збирати всередині будинку. Вони складалися із сталевих пластин та дротяної сітки типу «матрац». Коли сховище не застосовувався за призначенням, його можна було, трохи видозмінивши, використовувати як обідній стіл. На думку експертів, ці сховища врятували багато життів: якщо їх було зібрано правильно, то ставало досить ефективним захистом.

Рис. 1. Сховище Моррісона (для кімнат)

Дослідження, які були проведені у 1944 році сильно пошкоджених під час бомбардувань будинків показали, що з 136 людей, що знаходилися у сховищах Моррісона, троє загинули, 13 отримали серйозні травми, а ще 16 - легкі поранення, тобто 120 з 136 людей пережили авіаналіт без особливого ушкодження здоров'я. Сховище Моррісона постачалося у розібраному вигляді; коштувало 7 фунтів стерлінгів (близько 440 фунтів стерлінгів сьогодні), однак, якщо сім'я заробляла на рік менше 350 фунтів стерлінгів, його надавали їй безкоштовно. До кінця 1941 року серед англійців було розподілено близько 500 тис. таких притулків. Ще 100 тис. притулків отримали лондонці в 1943 році, коли очікувався удар по Лондону ракетами Фау-1 і Фау-2 [7]. Зараз саме така ситуація в Україні, коли постійно очикуються удари ракетами “Кінжал” та прилітають інші балестичні ракети.

На теперішній час щось подібне вище наведеним сховищам почали робити в Україні. Як вказують автори статті - “Від найбюджетнішого до найдорожчого варіанту” [8].

Розробка підходів щодо створення укриттів для населення. Аналізуючи ісруючи у світі технології створення укриттів для населення, можна класифікувати їх за певними ознаками. Укриття та сховища: загального типу для населення; офісні та виробничи; приватні будівлі та спорудження (гаражі, погреби, льохи тощо); індивідуальні сховища у приміщеннях будівль (міст, поселень міського типу тощо). Основна мета цих сховищ -- захистити людей (осіб) від вражаючого впливу небезпечних чинників вибухів бомб, снарядів та ракет. Визначальним показником ефективності цих сховищ або укриттів (при імовірності їх 100% надійності та доступності), є час, який людина повинна затратити на те, щоб добігти до укриття та життєзабезпеченність знаходження у ньому людей усіх вікових категорій та фізичних станів (дітей, жінок, людей похилого віку, інвалідів, тощо. Зважуючи на досвід війни в Україні, більша частина населення не буде бігти в сховище, яке знаходиться на відстані, яка потребує на пересування до нього більше 5 -- 10 хвилин. Навіть, якщо це саме надійне укриття (наприклад, метро). Є звісно варіант, коли люди переміщуються у надійне сховище та вже з нього не виходять дуже тривалий час. На підприємстві це виглядає трохи по іншому та більш організовано, тому що від самого початку сховища були збудовані належним чином за стандартами. Для деяких міст, наприклад Харків, Суми тощо, які знаходяться на відстані 20 -- 40 км від розташування ворожих систем залпового вогню, коли де інколи спочатку лунає вибух, а потім вже чути сигнал повітряной тривоги, стає зрозумілим, що треба шукати укриття в будівлі або домівки в якої людина мешкає. Поки будуть втілені нові стандарти, що до спеціального облаштування квартир, про що було сказано вище, треба зараз негайно шукати варіанти захисту у приміщеннях. Запропановані ДСНС методика захисту під назвою “дві стіни” це вже крик відчаю від безсилля, перед загрозою, яка має місце зараз у більшості населених пунктів та міст України.

Розглянемо більш детально квартирне сховище (далі “сховище”). Зважуючи на вагу (тиск), найбільшу загрозу для мешканців квартир створює обрушення плит перекриття при вибухах. На рис. 2 наведено схему трьох можливих варіантів вибухів та утворення потужних уламків плит перекриття, які руйнуються та тиснуть на елементи сховища у квартирі. Вибухи під номерами 1 та 3, характеризують руйнування стін та можливе обрушення плит перекриття, які будь створювати тиск з боків конструкції “сховища”. Звісно що будуть руйнування вікон та скла, але їх потужність значно менше. Вибух під номером 2, може створити руйнування плити перекриття зверху над “сховищєм”, та створення тиску на конструкцію “сховища” в серединій її частині.

Стандартні прямокутні залізобетонні плити перекриття являють собою плоский паралелограм. Зверху плита має прямокутну форму. Плита перекриття має 3 розміри: довжина, ширина, товщина (висота). Відповідно до ДСТУ 26434-85 довжина багатопустотних плит 1ПК та ПБ знаходиться в діапазоні від 2,4 м до 7,2 м. Вважають стандартну довжину плит з кроком 30 см, а саме 2,4 м, 2,7 м, 3,0 м, 3,3 м і так далі аж до 7.2 м. Варто звернути увагу, що фактична довжина кожної плити на 20 мм менша за заявлену в назві довжину в дециметрах. Наприклад, плита 60-15-8 має довжину 5980 мм. В даний час заводи виготовляють плити з кроком по довжині - 100 мм. А це розширює можливості проектування будівель, оскільки вже немає обмеження за довжиною кратно 30 см [9]. Плити товщиною 220 мм і шириною 1,5 м мають вагу від 0,85 (1680x1490x220, мм) до 4,25 (8980x1490x220, мм) тон. Таким чином, тиск однієї такої пліти є дуже небезпечним для людини і конструкція “сховища” повинна витримати його. Виходячи з цього, виникає відразу питання вибору місця розташування “сховища”.

Якщо відомо, з якого боку ворог обстрілює населений пункт, то треба “сховище” розташовувати з протилежного боку. Коли є така можливість, то треба розміщувати сховище із урахуванням правила “двох стін”, що підсилить захисні властивості сховища (рис.3).

Аналіз застосування сховищ типу Моріссона (рис.2), показує що необхідно звернути особливу увагу на металеві елементи конструкцій, які при впливу на них чинників вибуху, будуть в основному спричиняти їх руйнування за рахунок згину та зрізання [ 10].

Рис.2 Можливі варіанти вибухів та утворення потужних уламків плит перекриття

Рис. 3 Розміщення сховища в квартирі із урахуванням напряму обстрілів

Рис. 3 Схема дії на сховище (а) стискних зрізувальних (б) і згинальних (в) навантажень (Р)

Руйнування є завершальною стадією майже будь-якої деформації, що розвивається. Проектування, конструювання, технологія виготовлення та експлуатація “сховища” тісно пов'язані з характеристиками матеріалу - опором деформації, пластичністю, а також з їх здатністю гальмувати руйнування, як початкове - неповне, так і повне. Неповне руйнування, тобто руйнування макроскопічного елемента об'єму, - це процес утворення і розвитку крихких або в'язких тріщин під час тривалого зберігання в напруженому стані, під час термічної обробки, лиття, зварювання, паяння та інших технологічних процесів обробки або випробуваннях. Найбільш поширені за ознаками відповідно до характеру силової дії - статичне короткочасне, тривале, повторне; втомне, ударне; відповідно до орієнтування макроповерхні руйнування відриву або зрізу тощо. Будь-який процес деформації після досягнення досить високих напружень закінчується руйнуванням. Зважуючи на відповідальність за життя людей, виготовлення сховищ для укриття, які виготавлюють із металевих елементів зварюванням та болтовим з'єднанням, повинно обов'язково проходити перевірку та руйнівні випробування. Виходячи з вище наведеного, захисні властивості сховищ типу Моріссона можна посилити, якщо перед їх виготовленням конструкції (металеві складові конструкції) піддавати випробуванням, а також саму конструкцію. Відомим методом, який можна використати для цього є випробування на ударну в'язкість. Значення цього методу полягає у тому, що він поєднує у собі три види випробувань: випробування на згин, випробування зразка з надрізом і випробування дією ударного навантаження. Тому навіть незначна зміна умов випробувань дозволяє визначати істотно різні характеристики випробовуваного матеріалу.

Висновки

4. Футбол, GYM і кафе: бомбосховище у Фінляндії вразило журналістів (ВІДРО). URL: https://chasdiy.org/news/futbol-gym-i-kafe-bomboskhovyshche-u-finliandii-vrazylo-zhurnalistiv- video.html

5. Бомбосховища з футбольними полями та кафе. Фіни готові до війни з рф. Фото. URL: https://nerukhomi.ua/ukr/news/lajfhaki/bomboshovischa-z-futbolnimi-polyami-ta-kafe-fini- gotovi -do-vij ni -z-rf-foto. htm

6. Надійні укриття у разі війни: скільки бомбосховищ у великих містах. URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/02/03/infografika/bezpeka/nadijni-ukryttya-razi-vijny-skilky- bombosxovyshh-velykyx-mistax]

7. Убежище Моррисона. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B1%D0% B5%D0%B6%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%9C%D0%BED1%80%D1%80%D0%B8%D1% 81%D0%BE%D0%BD%D0%B0

8. Новий товар в Україні - бомбосховища: за скільки продають і які (ФОТО) Радіо Трек: НОВИНИ. URL: https://radiotrek.rv.ua/news/noviy-tovar-v-ukrayini--bomboshovishcha- za-skilki-prodayut-i-yaki_297386.html

9. Розміри і вага плит перекриття URL: https://royalbud.com.ua/blog/rozmiri-i-vaga- plit-perekrittya

10. Пчелінцев В. О. Механічні властивості та конструкційна міцність матеріалів : навч. посіб. / В. О. Пчелінцев, А. І. Дегула. - Суми : Сумський державний університет, 2012. - 247 с.

10. Pchelintsev, V.O., (2012). Mekhanichni vlastyvosti ta konstruktsiyna mitsnist' materialiv [Mechanical properties and structural strength of materials] /V.O. Pchelintsev, A.I. Dehula. Sumy: Cums'kyy derzhavnyy universytet [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru