Актуальні проблеми проведення експертних проваджень балістичної траєкторії ракети 9-С-7760 "Кинжал"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРНИХ ПРОВАДЖЕНЬ БАЛІСТИЧНОЇ ТРАЄКТОРІЇ РАКЕТИ 9-С-7760 «КИНДЖАЛ»

КОРОТАЄВ Володимир кандидат юридичних наук,

доцент, Заслужений юрист України, директор

КІРІН Роман, доктор юридичних наук, доцент,

головний судовий експерт

Гіперзвуковий авіаційний ракетний комплекс 9-А-7760 «Кинджал» (у деяких джерелах - Х-47М2, Kh-47M2, «Dagger», кодове ім'я НАТО (NATO reporting name) - «Killjoy») прийнятий на озброєння армії Російської Федерації (далі - РФ) наприкінці 2017 р. До складу комплексу входить:

1) авіаційний ракетоносій: - МіГ-31К (несе 1 ракету); - Ту-22М3М (несе до 4 ракет); - Ту-160 (несе до 8 ракет, можливо використання зменшеної версії ракети); - Су-57 (в розробці, несе 1 ракету, можливо використання зменшеної версії ракети);

2) ракета 9-С-7760 «Кинджал»;

3) комплект аеродромного обладнання для підготовки ракет 9-С-7760.

Ракета 9-С-7760 «Кинджал» вважається глибокою модернізацією ракети 9М723Ф «Іскандер-М». В якості цілей для ураження розглядаються наземні контрастні цілі та надводні кораблі (авіаносець, крейсер, есмінець, фрегат) [1].

В ході російсько-української війни в якості носія ракети 9-С-7760 РФ використовує літак МіГ-31БМ, який був модернізований до версії МіГ-31К (надзвуковий всепогодний винищувач-перехоплювач дальньої дії (кодове ім'я НАТО - «Foxhound») з можливістю нести одну ракету 9-С-7760. Саме завдяки цьому ракетоносію ракета 9-С-7760 здатна виконувати функції далекобійної надзвукової ракети, адже літак фактично виконує роль її першого ступеню. При цьому, відзначимо, що після модернізації МіГ-31БМ позбавлений можливості нести частину свого штатного озброєння, передбаченого для інших модифікацій МіГ-31.

Станом на 2021 р. переобладнання МІГ-31БМ до версії МІГ-31К не носило масованого характеру, носіїв типу Ту-22М3М нараховувалося лише 2 одиниці, а Су-57, здатних нести ракету 9-С-7760, в розпорядженні повітряно-космічних сил РФ взагалі не було.

На тепер встановлені наступні факти застосування ракетного комплексу «Кинджал» в Україні [2]:

1) 19 березня 2022 р. здійснено удар по селищу Делятин ІваноФранківської області;

2) 9 травня 2022 р. по цивільних об'єктах в Одеській області були запущені ракети з літаків стратегічної авіації Ту-22М3, внаслідок чого було зруйновано п'ять об'єктів туристичної інфраструктури;

3) 7 серпня 2022 р. ракетами завдано удару по об'єктах у Вінницькій області;

4) 26 січня 2023 р. РФ завдала чергового масованого ракетного удару по території України;

5) 9 березня 2023 р., під час ракетної атаки на Україну РФ застосувала різні типи ракет, у том числі шість ракет «Кинджал».

Останній воєнний злочин із застосуванням ракетної зброї по українських містах супроводжувався пуском 84 ракет, з яких кількість одночасно випущених 9-С-7760 стала найбільшою з початку війни.

Наразі Україна не має можливості зупинити «Кинджал» [3, 4]. Також невідомо, чи зможуть керовані ракети MIM104 (MIM104C) зенітно-ракетного комплексу (далі - ЗРК) «Пейтріот» («Patriot») збити такі ракети [5].

Саме цей комплекс, разом із франко-італійським ЗРК SAMP/T «Mamba», наразі вважаються найкращими засобами захисту проти балістичних і гіперзвукових ракет. В даному випадку йдеться про останню модифікацію ЗРК «Patriot» (РАС-3), особливістю якого є влучання ракети-перехоплювача безпосередньо в ціль, а не підрив поряд з нею, як це відбувається з ракетою при застосуванні ЗРК попередньої моделі РАС-2.

Теоретично ракети 9-С-7760 можуть бути збиті й норвезьким ЗРК NASAMS або ж німецьким IRIS-T, але для цього потрібні сучасні радіолокаційні станції (далі - РЛС) раннього попередження, такі як, наприклад, Ground Master 200 (GM200) - багатодіапазонний радар, що може фіксувати повітряні цілі в радіусі до 250 км (до 100 км у бойовому режимі), а також стежити за об'єктами на поверхні. Крім того, наземні РЛС можна використовувати в системі попередження про ракетний напад разом із орбітальним угрупуванням штучних супутників, здатних вести спостереження, розвідку та виявлення цих ракет.

Той таки «Patriot» працює з приєднанням до загальної системи супутникової розвідки і у разі отримання Україною цих комплексів, вітчизняна протиповітряна оборона (далі - ППО) буде об'єднана із єдиною системою визначення повітряних цілей НАТО, а отже, з'явиться можливість не тільки спостерігати за повітряною обстановкою в режимі онлайн по всьому периметру кордону, а й визначати місце пуску гіперзвукових ракет типу 9-С-7760. гіперзвуковий ракета кинжал війна

Засоби ППО, якими Україна володіє на даний момент, здатні виявити ракети подібного класу вже на траєкторії польоту, тому часу на відповідну реакцію у засобів протиракетної оборони (далі - ПРО) просто не вистачає. Тобто в сучасних умовах, аби визначити місце пуску ракети і вчасно її зафіксувати, необхідне застосування декількох типів розвідки. Лише у такому випадку буде ймовірність того, що засоби ПРО встигнуть таку ціль обробити та застосувати проти неї власні ракети.

За скоєння воєнних злочинів передбачено кримінальну відповідальність як на національному так і на міжнародному рівні. Особу, яка вчинила воєнний злочин, можна притягнути до відповідальності будь-коли, незалежно від того, скільки часу минуло з моменту вчинення злочину. Тож, наразі головна увага правоохоронних органів зосереджена на фіксації, документуванні та реєстрації воєнних злочинів для подальшого доведення факту злочину в суді.

Тези звернення Президента України В. Зеленського до льотчиків, а також до тих, хто працює в наземних службах, надаючи підтримку екіпажам літаків, з яких вони здійснюють ракетні обстріли [6], можна звести до наступного: 1) коли ваші ракети б'ють по наших домівках - це воєнні злочини; 2) на вас усіх чекає суд, кожен із вас відповідатиме за ці удари; 3) ви не сховаєтеся ніде, ніхто не уникне відповідальності; 4) в результаті радіоперехвату розмови встановлено, що обстріл Києва з літаків здійснили російські льотчики, якими з землі керували білоруські диспетчери.

Служба безпеки України (далі - СБУ) встановила особи російських окупантів, які причетні до ракетного удару по житловому будинку у Дніпрі 14 січня 2023 р. Як свідчать попередні дані слідства, до вчинення цього злочину причетні декілька десятків військовослужбовців країни-агресора. За словами очільника СБУ Василя Малюка - кожен воєнний злочин росіян має конкретного виконавця. СБУ встановить і оприлюднить дані всіх поіменно - щоб жоден убивця не уникнув покарання. Нехай кожен із тих, хто натискає «пуск», хто причетний до таких злочинів, потім щохвилини чекає на відплату. І вона обов'язково буде. Спецслужба уже зібрала величезний масив доказів для міжнародних судів, і з кожним днем війни розширює та доповнює його. За фактом цього воєнного злочину слідчі СБУ розпочали кримінальне провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України (далі - КК) «Порушення законів та звичаїв війни» для збору та узагальнення доказів терористичної атаки РФ [7].

Станом на листопад 2022 р. в Україні відкрито більш ніж 41 тис. кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів, вчинених військовими РФ. Понад 95% з них кваліфікуються за ст. 438 КК. Відсоток судових процесів з обвинувачення військових РФ у порівнянні із кількістю відкритих кримінальних проваджень є надзвичайно низьким. Це пов'язано із складнощами досудового розслідування такої категорії злочинів та встановленням суб'єкту злочину. Важливе значення також має правильна кваліфікація діяння, оскільки сама по собі участь військових у збройному конфлікті не вважається воєнним злочином, зважаючи на привілей комбатанта [8].

З об'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 438 КК характеризується діями, у тому числі, у формі: - застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом; - інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; - віддання наказу про вчинення таких дій.

Тож, одним із завдань судової експертизи при проведенні досліджень наявних уламків ракети 9-С-7760 «Кинджал» є спроба визначити її балістичну траєкторію, що сприятиме у подальшому встановленню не лише місця і часу пуску ракети з конкретного ракетоносія, а і доведенню причинно-наслідкового зв'язку між злочином та його виконавцем, а також особами, що віддали наказ про вчинення таких дій.

В окремих випадках певні ознаки злочину розкривають самі ж злочинці. Зокрема, РФ оприлюднило кадри запуску ракет 9-С-7760 «Кинджал», якими обстріляли Україну зранку 9 березня 2023 р. За повідомленням речника Командування Повітряних сил Збройних Сил України Ю. Ігната, ця атака здійснювалася з Рязанської області РФ [9]. Отже, з великою долею ймовірності, для цього була використана авіабаза, розташована на західній околиці міста Рязань в міському районі Дягілєво.

Ракета 9-С-7760 має статус гіперзвукової ракети, при цьому гіперзвукова ракета вважається якщо її швидкість перевищує 5 М (число Маха не є сталою величиною, за температури 15 °С швидкість 1 Мах в атмосфері дорівнює 340,3 м/с або 1225 км/год). З відкритих джерел повідомляється, що ця ракета має максимальну швидкість польоту на висоті 20 км порядку 10 -12 М. Проте, за оцінками фахівців ДП «КБ «Південне» дана цифра є завищеною, а максимальна швидкість польоту ракети 9-С-7760 може складати від 7 до 9 М.

Крім того, ця ракета позиціонується як «аеробалістична», тобто ракета, траєкторія польоту якої підтримується не крилами, а за рахунок високої швидкості. При цьому, на думку керівника військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» П. Лакійчука, ракета 9-C-7760 є фактично авіаційним аналогом ракети 9М723 комплексу «Іскандер». Літак-носій виступає як перша ступінь ракети. Траєкторія польоту самої ракети, очевидно, близька до класичної балістичної. Після відокремлення від носія ракета набирає до 50 км висоти, після чого бойова частина відділяється і у вільному падінні досягає швидкості до декілька махів, а дальність польоту ракети - не перевищує 500 км [10].

Експерт з питань авіації та оборони Дейвид Г емблінг (David Gambling) у матеріалі для Forbes називає ракету «Кинджал» однією з найбільш розрекламованих видів зброї нового покоління, яка була розроблена для протидії новітнім американським ППО. Ці гіперзвукові ракети не обов'язково є швидшими за традиційні балістичні ракети, утім, якщо балістичні ракети мають високу передбачувану траєкторію польоту, як гарматне ядро, то гіперзвукові здатні маневрувати всередині атмосфери. Це означає, що балістичні ракети можна виявити на великій відстані, і заздалегідь намітити точку перехоплення, тоді як гіперзвукові ракети залишаються на нижчому рівні, дають менше часу для попередження і не слідують передбачуваним шляхом. За його словами, експерти і сьогодні ведуть дискусії щодо ефективності цих ракет Кинджал та чи справді вони «гіперзвукові», адже деякі критики ракети вважають, що ця зброя не є гіперзвуковою, а, ймовірніше, «квазібалістичною». Ця точка зору передбачає, що ракети не стільки маневрені та високотехнологічні, скільки «поспіхом зібрана модифікована версія балістичної ракети «Іскандер» [11].

В той же час, судячи із заяв військових РФ, дальність пуску ракети «Кинджал» може досягати 3 тис. км без урахування дальності польоту літака - носія. Ця звукова ракета має повітряне базування, тобто фактично це балістична ракета, яку поставили на літак, який розганяється до надзвукової швидкості, і ракета повинна піднятися на певну висоту, розігнатися до гіперзвукової швидкості та, маневруючи на всій траєкторії польоту, опуститися на ціль [12].

При проведенні експертних проваджень схеми польоту ракети 9-С-7760 «Кинджал» її балістична траєкторія розглядалася як траєкторія, по якій рухається ракета, що володіє деякою початковою швидкістю, під дією сили тяжіння та сили аеродинамічного опору повітря. При цьому зауважимо, що форма окремих ділянок балістичної траєкторії, які проходять в щільних шарах атмосфери залежить від багатьох чинників, а саме: початкової швидкості ракетоносія та самої ракети, її початкової та кінцевої форми і маси, поточного стану атмосфери на траєкторії (температура, тиск, щільність) і від характеру руху ракети навколо її центра мас.

Схему польоту ракети можна розділити на декілька основних етапів (рис. 1), а саме: 1) скидання ракети з літака; 2) відділення захисного обтічника двигуна ракети; 3) набір висоти та маневрування; 4) пікірування та наведення на ціль.

Для старту ракети літак повинен набрати потрібну висоту та ввести цілевказання для ракети. Після набору потрібної висоти відбувається скидання ракети, яка падає на безпечну дистанцію, виконується відстріл додаткового хвостового оперення та запуск двигуна. Зняті кадри показані на рисунку 2.

Рисунок 1 Загальна схема польоту ракети 9-С-7760 «Кинджал»

Рисунок 2 Етапи запуску ракети: - скидання з ракетоносія; - відстріл захисного обтічника двигуна; - запуск двигуна ракети

В результаті проведених експертних досліджень балістичної траєкторії ракети 9-С-7760 «Кинджал» встановлено наступне:

1. Після пуску, ракета набирає висоту приблизно у 20 км, де виконується основний політ та досягається максимальна швидкість (~8500 км/год (~2100 м/с)).

2. При наближанні до цілі виконується пікірування у ймовірне місцерозташування цілі, яке задається координатами. На цій ділянці траєкторії працює активна радіолокаційна головка самонаведення, яка забезпечує наведення ракети на найбільш контрастну ціль. При цьому швидкість зменшується до рівня ~900-1500 м/с.

3. На всій траєкторії польоту ракети, наведення виконується в інерціальному режимі з використанням, за наявності, інформації від апаратури споживачів супутникових навігаційних систем (типу GPS/GLONASS/SBAS) та використання на кінцевій ділянці траєкторії інформації від активної радіолокаційної головки самонаведення. Кут нахилу вектору швидкості ракети відносно місцевості в момент задіяння бойової частини становить близько 80 - 85 град.

Список використаних джерел

1. Missiles of the World. Kh-47M2 Kinzhal (19.03.2022). URL: https://missilethreat.csis.org/missile/kinzhal/ (дата звернення: 15.04.2023).

2. Ганна Носова. Гіперзвуковий ракетний комплекс «Кинджал»: особливості та характеристики ракет, якими РФ обстріляла Україну. (09.03.2023). URL: https://tsn.ua/ato/giperzvukova-z-dalnistyu-urazhennya-3-tis-km-istoriya-harakteristikiraketnogo-kompleksu-kindzhal-2251960.html#:~:text (дата звернення: 15.04.2023).

3. Magramo, Kathleen; Guy, Jack; Sangal, Aditi; Vogt, Adrienne; Meyer, Matt (9 March 2023). Russia's war in Ukraine. Ukraine's infrastructure was hit by dozens of missile strikes Thursday. CNN. URL: https://edition.cnn.com/europe/live-news/russia-ukraine-war-news-03-0923/index.html (дата звернення: 15.04.2023).

4. Philippe Naughton; Shannon Vavra (9 March 2023). Putin Fires First Barrage of Nuclear-Capable Hypersonic Missiles. The Daily Beast. URL: https://www.thedailybeast.com/putin-fires-first-barrage-of-nuclear-capable-hypersonic-missiles (дата звернення: 15.04.2023).

5. David Hambling (9 March 2023). Russia Raises Stakes With Wave Of Hypersonic Missile Attacks On Ukraine. Forbes. URL: https://www.forbes.com/sites/davidhambling/2023/03/09/russia-raises-stakes-with-wave-ofhypersonic-missile-attacks-on-ukraine/?sh=550cdb204785 (дата звернення: 15.04.2023).

6. Ольга Скотнікова. Ви не сховаєтесь ніде, - Володимир Зеленський звернувся після ударів по Києву до тих, хто бомбить Україну. (27.06.2022). URL: https://vechirniy.kyiv.ua/news/68235/ (дата звернення: 15.04.2023).

7. Богдан Скаврон. СБУ встановила прізвища російських льотчиків, причетних до ракетного удару по Дніпру: перелік (16.01.2023). URL: https://tsn.ua/ato/sbu-vstanovilaprizvischa-rosiyskih-lotchikiv-prichetnih-do-raketnogo-udaru-po-dnipru-perelik-2245051.html (дата звернення: 15.04.2023).

8. Наталія Мезенцова. Судові процеси щодо обвинувачення російських військових: чи діють гарантії ст.6 ЄКПЛ? (12.01.2023). URL: https://www.helsinki.org.ua/articles/sudoviprotsesy-shchodo-obvynuvachennia-rosiyskykh-viyskovykh-chy-diiut-harantii-st-6-yekpl/ (дата звернення: 15.04.2023).

9. Юлія Соколова. Звідки РФ запускала Кинджали та як вдалося знешкодити керовані авіаційні ракети: пояснення ЗСУ. (09.03.2023). URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20230309-zvidky-rf-zapuskala-kyndzhaly-ta-yak-vdalosyazneshkodyty-kerovani-aviaczijni-rakety-poyasnennya-zsu/ (дата звернення: 15.04.2023).

10. Мирослав Ліскович. Удар «Кинджалом»: спроба залякати чи свідчення відчаю раші? (20.03.2022). URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3435301-udar- kindzalom-sproba-zalakati-ci-svidcenna-vidcau-rasi.html (дата звернення: 15.04.2023).

11. Ілля Нежигай. Розробляли проти ППО США: що означає використання Росією ракет Кинджал і як це вплине не перебіг війни. (10.03.2023). URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20230310-rozroblyaly-proty-ppo-ssha-shho-oznachayevykorystannya-rosiyeyu-raket-kyndzhal-i-yak-cze-vplyne-ne-perebig-vijny/ (дата звернення: 15.04.2023).

12. Ганна Носова. Гіперзвуковий ракетний комплекс «Кинджал»: особливості та характеристики ракет, якими РФ обстріляла Україну. (09.03.2023). https://tsn.ua/ato/giperzvukova-z-dalnistyu-urazhennya-3-tis-km-istoriya-harakteristikiraketnogo-kompleksu-kindzhal-2251960.html#:~:text (дата звернення: 15.04.2023).

Размещено на Allbest.ru