Модель оцінювання ризиків системи охорони державного кордону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ

Микола ДЄНЄЖКІН доктор військових наук, професор,

провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу

Василь СЕРВАТЮК доктор військових наук, професор,

професор кафедри оперативного мистецтва

м. Київ



Анотація

Події, які відбуваються на державному кордоні, свідчать про недосконалість процесів аналізу ризику та неготовність повною мірою прикордонних підрозділів передбачити розвиток обстановки на державному кордоні. Нелегальні мігранти, які використовують нові способи потрапляння до країн призначення, порушники державного кордону створюють загрозу національним інтересам нашої країни. В основу наявної методики роботи органів управління правоохоронних відомств покладено методологію аналізу ризиків, яка запроваджена у країнах Європейського Союзу (SIRAM 2.00). Проте у ній є низка проблемних питань, які утруднюють процедури та інтерпретацію результатів аналізу ризику і можуть призвести до зниження якості оцінки обстановки. У методиці оцінювання ризиків застосовуються такі наукові методи дослідження, як: сценарний метод та SWOT-аналіз; матричний метод; аналітичні методи; метод експертного оцінювання - для оцінювання важливості факторів та параметрів загроз, впливу та уразливості щодо загрози діяльності організованої злочинності. Основним результатом проведеного дослідження є удосконалена модель оцінювання ризиків системи охорони державного кордону на ділянці відповідальності прикордонного підрозділу щодо протидії загрозі діяльності організованої злочинності, яка на відміну від наявної додатково враховує сценарії діяльності організованої злочинності та відповідність способів протидії цим сценаріям. Модель передбачає оцінювання ризиків на основі оцінювання кожного фактору впливу.

Ключові слова: планування; оперативно-службова діяльність; Державна прикордонна служба України; уразливість; ризик; спроможності.



Annotation

Dieniezhkin M., Servatiuk V. ASSESSMENT OF RISKS MODEL OF THE STATE BORDER PROTECTION SYSTEM

The events taking place at the state border indicate the imperfection of risk analysis processes and the unpreparedness of border units to fully predict the development of the situation at the state border. Illegal migration, violators of the state border pose a threat to the national interests of our country, the development of this process is difficult to predict, and illegal migrants use new ways to get to their destination countries. The basis of the existing work methodology of the management bodies of law enforcement agencies is the risk analysis methodology introduced in the countries of the European Union (SIRAM 2.00). However, it has a number of problematic issues that complicate the procedures and interpretation of the results of the risk analysis and may lead to a decrease in the quality of the assessment of the situation. The vulnerability assessment methodology uses such scientific research methods as: scenario method and SWOT analysis; matrix method; analytical methods; expert assessment method - for assessing the importance of factors and parameters of threats, influence and vulnerability in relation to the threat of organized crime activity. The main result of the conducted research is an improved model for assessing the vulnerability of the state border protection system in the area of responsibility of the border unit for countering the threat of organized crime, which, unlike the existing one, additionally takes into account the scenarios of organized crime and the appropriateness of the methods of countering these scenarios. The model provides a vulnerability assessment based on the assessment of each impact factor.

Keywords: planning, operational service activity, State Border Guard Service of Ukraine, vulnerability, risk, capability



Вступ

Протиправна діяльність на державному кордоні становить безпосередню загрозу національним інтересам кожної держави. Особливої гостроти ця проблема набула у зв'язку з веденням проти України гібридної війни з боку росії, а з повномасштабним вторгненням спричинила катастрофічну загрозу, у якій активну участь беруть злочинні організації, що діють на транскордонному рівні. Участь у боротьбі зі злочинністю та протидія нелегальній міграції належить до основних функцій Державної прикордонної служби України (далі ДПСУ).

З метою визначення рівня загрози, ризиків системи охорони державного кордону, впливу загрози на стан прикордонної безпеки та ризику щодо протидії організованій злочинності та нелегальній міграції актуальним є проведення інформаційно-аналітичної роботи, зокрема щодо аналізу ризиків. У Державній прикордонній службі України як базова методологія аналізу ризиків використовується модель SIRAM 2.00 [8], побудована на основі державного стандарту управління ризиками.



Постановка проблеми

Досвід використання моделі SIRAM 2.00 показав наявність невідповідностей методики сучасним вимогам, зокрема між потребою врахування сценаріїв та способів діяльності злочинності та відповідних їм способів дій прикордонних підрозділів під час оцінювання ризику, між потребою комплексного оцінювання ризиків на ділянці прикордонного загону щодо протидії загрозам та орієнтуванням наявних методик на оцінювання ризику за окремими загрозами з одного боку, та відсутністю в наявних методиках такого оцінювання з іншого.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Питанням упровадження методики аналізу ризиків присвячені наукові праці А. В. Махнюка [1], А. Б Мисика, М. Ю. Цибровського [2]. Однак у межах завдань дослідження авторами не досліджувались проблеми застосування цієї моделі в сучасних умовах щодо загрози організованої злочинності, вимоги підготовки до оперативно-службової діяльності на основі аналізу ризиків, впровадження у відомствах сектору безпеки та оборони методології планування на основі спроможностей.

Авторами В. П. Городнов, С. П. Ярош, С. В. Гузченко, В. В. Овчаренко [3] обґрунтовано показник прогнозу спроможності виконати поставлене завдання сформованим складом міжвидової тактичної групи на основі оцінювання співвідношення сумарних бойових потенціалів сторін. Для правоохоронних органів оцінювання бойових потенціалів може бути використано лише для виконання завдань воєнного характеру.

Аналітичний вираз показника оцінки ризиків прикордонного контролю в автомобільних пунктах пропуску обґрунтовано в працях В. П. Городнова, В.А. Кириленка, В.М. Петрова [4]. Запропонований підхід може бути застосований для оцінювання ризику виконання конкретних процедур контролю, однак для оцінювання ризиків щодо протидії загрозам на ділянці прикордонного загону його використання неможливе.

О. Є. Цевельов [5] комплексно аналізує загрози національній безпеці України у сфері захисту державного кордону. Проте автор не подає методику оцінювання загроз.

У роботі Yucheng Dong [6] розглядається структура прогнозування та контролю ризиків для обґрунтування розподілу ресурсів у сфері оборони. Такий підхід в цілому застосовується для обґрунтування розподілу ресурсів у Державній прикордонній службі України під час підготовки до оперативно-службової діяльності на наступний період. Проте оцінювання ризиків у правоохоронній сфері суттєво відрізняється від оборонної, що має бути враховано у практиці роботи органів управління Державної прикордонної служби України.

Характеристики ризиків системи та 'їх використання для управління ризиками подано в праці Shital A. Thekdi, Terje Aven [7]. Загальна концепція оцінювання властивостей ризиків для управління ризиками притаманна і моделі Common Integrated RiskAnalysis Model (version 2.0) [8].

Матричний метод представлення зв'язків складових ризику описано в роботі Holly Sutherland, Gabriel Recchia, Sarah Dryhurst, Alexandra L.J. Freeman [9]. В удосконаленій моделі аналізу ризиків матричний метод також застосовано для дослідження зв'язків між ознаками (факторами) та сценаріями (ситуаціями), які вони визначають.

Під час вибору моделі аналізу ризиків використано рекомендації, викладені в статті Svana Helen Bjornsdottir, Pall Jensson, Robert J. deBoer, Saemundur E. Thorsteinsson [10] щодо застосування стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) у галузі аналізу ризиків та управління ризиками. Удосконалена модель оцінювання ризиків системи охорони державного кордону ґрунтується на Національному стандарті України ДСТУ IEC/ISO 31010:2013. Керування ризиком [11].

Створенню інтегрованої моделі аналізу ризику, пов'язаного з кількома загрозами, присвячена стаття Zhichao He, Wenguo Weng [12]. Ідея, викладена у статті, знайшла свій розвиток в моделі аналізу ризиків системи охорони державного кордону, оскільки діяльність організованих злочинних угруповань на державному кордоні є також складною загрозою.

Методика, запропонована в праці Ralph L. Keeney, Detlof von Winterfeldt [13], передбачає розробку системи показників оцінювання цілей безпеки з використанням відповідних функцій корисності. Підхід розробки моделі безпеки на основі оцінювання ризиків реалізований і в моделі оцінювання уразливості системи охорони державного кордону.

Метою статті є удосконалення моделі оцінювання ризиків щодо діяльності злочинності на державному кордоні.

Теоретичні основи дослідження

Відповідно до Порядку організації та здійснення оборонного планування в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та інших складових Сил оборони, затвердженого наказом МО України від 22.12.2020 № 484, оборонне планування здійснюється з метою забезпечення обороноздатності держави шляхом визначення пріоритетів і напрямів розвитку Сил оборони, 'їх спроможностей, озброєння та військової техніки, інфраструктури, підготовки військ (сил), а також розроблення відповідних концепцій, програм і планів з урахуванням реальних і потенційних загроз у воєнній сфері та фінансово-економічних можливостей держави. Процес стратегічного планування в Державній прикордонній службі України здійснюється у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони.

Загроза діяльності організованої злочинності та нелегальної міграції є складною за структурою факторів, що її обумовлюють, та має міждисциплінарний характер. Тому оцінювання масштабу та ймовірності її прояву має бути здійснено кожним фактором. Удосконалена модель оцінювання ризиків передбачає виконання певних процедур.

Аналіз факторів, що визначають масштаб загрози. Загрозою організованої злочинності визначено сукупність явищ, процесів та факторів, які здатні створити умови для порушення недоторканності державного кордону і стати причиною повної, або часткової неможливості реалізації Державною прикордонною службою України (далі ДПСУ) функції щодо участі у боротьбі з організованою злочинністю та протидії нелегальній міграції. Аналіз проводиться з використанням поєднання методу Ісакаві та методу алгебри кортежів. Це дає можливість дослідити зв'язок між факторами, підфакторами та умовами. Загальними факторами, що зумовлюють організовану злочинність є:

соціально-політична і економічна нестабільність в країнах, наявність збройних конфліктів в окремих з них;

суттєве погіршення охорони державного кордону росії з країнами Південної Азії, що створює передумови нелегальної міграції в ЄС через Україну з росії;

наявність воєнного конфлікту на території України;

толерантність та лояльність законодавства України (порівняно з ЄС) щодо в'їзду та перебування в Україні потенційних нелегальних мігрантів на законних підставах;

важкість встановлення правдивої мети прибуття в Україну під виглядом навчання, туризму тощо;

залучення до злочинної діяльності посадових осіб державних та правоохоронних органів;

низький рівень життя і соціальної захищеності населення України, що сприяє розвиненій мережі посередників злочинності;

недосконалість контролю за особами, які в'їжджають в Україну для тимчасового перебування;

недостатня міжвідомча взаємодія органів державної влади на етапах запрошення, видачі віз, в'їзду та перебування в Україні тощо.

Оцінювання рівня впливу загрози проводиться за факторами, які його визначають, за блоками: безпека кордонів; внутрішня безпеки (загроза громадській безпеці); наслідки гуманітарного характеру; вплив на національні інтереси держави. Процедура оцінювання побудована на експертному оцінюванні кожного фактора за аналогією оцінювання рівня загрози. організований злочинність нелегальний загроза

Державна прикордонна служба України є складовою сектору безпеки і оборони, зі зміною умов та подальшого розвитку постала необхідність у проведенні огляду стану на основі методики аналізування сильних та слабких сторін, можливостей та загроз (SWOT).

Формування сценаріїв (ситуацій) діяльності організованої злочинності. Процедура формування сценаріїв дій організованої злочинності на ділянці відповідальності побудована на проведенні SWOTаналізу системи щодо боротьби з організованою злочинністю та протидії нелегальній міграції. Такий підхід застосовано у зв'язку з тим, що ДПСУ є лише одним із суб'єктів протидії загрозі національної безпеки України, що вимагає комплексного оцінювання сильних та слабких сторін діяльності системи інтегрованого управління кордонами. Вихідними даними є чинна законодавча база, сценарії та ситуації розвитку воєнно-політичної обстановки, функції та обов'язки.

Сильними сторонами (S) організованої злочинності є сценарії її діяльності, слабкими (W) - способи перетинання контрольованого прикордонного району та державного кордону, заходи щодо забезпечення прикордонного режиму та режиму державного кордону, які ускладнюють його перетин. Можливостями (О) зовнішнього середовища - слабкі сторони державної системи боротьби з організованою злочинністю, загрозами середовища (Т) - її сильні сторони. Рівні загроз для організованих злочинних угруповань визначаються як руйнування каналу діяльності, великі втрати, допустимі втрати.

Для аналізу середовищ діяльності організованої злочинності здійснюється оцінювання сильних і слабких сторін системи протидії з погляду на величину та ймовірність загрози діяльності організованої злочинності. Елементами матриці є рівень зв'язку сприяння слабких сторін діяльності прикордонних підрозділів та реалізації сценаріїв дій організованих злочинних угруповань.

Матриці будуються для оцінювання загроз. У результаті розгляду всіх можливих парних комбінацій оцінюється використання сценаріїв, які б забезпечували максимально можливе використання для них можливостей, або щоб за рахунок використання можливостей здолати перешкоди щодо перетинання державного кордону, або використання сценаріїв для подолання загрози, або щоб перетнути кордон та запобігти загрозі протидії.

Так, аналіз зв'язків між сильними та слабкими сторонами та можливостями і загрозами з позиції організованих злочинних угруповань дозволяє сформувати та оцінити можливі сценарії діяльності організованої злочинності на ділянці відповідальності. Зведена матриця за результатами SWOT-аналізу дає можливість спрогнозувати основні стратегічні напрямки діяльності злочинних груп на основі порівняння суми добутків.

Проблемним питанням є оцінювання ймовірності реалізації того чи іншого сценарію (ситуації) на ділянці відповідальності прикордонного підрозділу. На відміну від оцінювання загрози на основі побудови вербально-числових шкал за кожним з факторів, оцінювання ймовірності сценаріїв (ситуацій) пропонується здійснити шляхом аналізу та оцінювання виявлених ознак та факторів, що визначають ймовірність того чи іншого сценарію (ситуації), з використанням матричного методу. При цьому враховується важливість факторів та ознак, а також зв'язок між ознаками та факторами і сценаріями, які вони обумовлюють.

Завдання полягає в розрахунку показника можливості реалізації того чи іншого сценарію на ділянці відповідальності підрозділу охорони державного кордону. Вирішення завдання зводиться до задачі ідентифікації сценаріїв на основі оцінювання наявних ознак та відповідних їм факторів з урахуванням достовірності інформації про їх прояв.

Достовірність інформації про фактори оцінюється із змістом самої інформації та джерела, яке її надало. Залежно від наявної інформації про загрозу діяльності організованих злочинних угруповань встановлюється важливість факторів-індикаторів сценаріїв.

Можливість реалізації сценарію визначається кількістю виявлених ознак прояву факторів, достовірністю інформації про ці ознаки та важливістю факторів-індикаторів, які відображають семантичну складову оцінювання. Кількісна оцінка можливості реалізації сценарію відображається сумою добутків кількості ознак на достовірність інформації про них та кількості виявлених зв'язків ознак з факторами на важливість факторів.

Визначення сукупності можливих напрямків та способів протидії, в межах яких досліджується уразливість.

Відповідність способів протидії загрозі та сценаріям (ситуаціям) дій угруповань організованої злочинності оцінюється шляхом врахування 'їх зв'язку з використанням матричного методу.

Під час оцінювання уразливості визначаються проблеми в системі охорони державного кордону, причини їх виникнення, а також спроможності (можливості) органів і підрозділів адекватно протидіяти актуальним та потенційним загрозам у сфері безпеки державного кордону.

Оцінці уразливості підлягають складові частини системи охорони державного кордону, а також фактори, що притягують загрозу. Визначення спроможностей (можливостей) органів і підрозділів Державної прикордонної служби здійснюється окремо щодо кожної загрози або групи ідентичних загроз. Оцінка факторів, що притягують загрозу, передбачає визначення наявних внутрішніх і зовнішніх факторів у сфері безпеки державного кордону, які впливають на збільшення рівня загрози. За результатами проведення оцінки уразливості щодо кожної із встановлених загроз визначаються такі рівні уразливості - незначний, помірний, високий. Опис результатів оцінки уразливості завершується висновком про можливість системи охорони державного кордону адекватно протидіяти загрозам.

Оцінювання величини ризиків системи охорони державного кордону здійснюється шляхом оцінювання факторів за складовими: проникність кордону, операційна здатність, ефективність заходів протидії, фактори притягування за прогнозованими сценаріями (ситуаціями). Процедура оцінювання операційної здатності побудована на основі оцінювання впливу заходів протидії на елементи сценарію дій організованої злочинності через масив параметрів та факторів, що 'їх визначають. Процедура дозволяє послідовно дослідити зв'язок між заходами та способами (прийомами) дій та їх впливом на фактори (параметри) обстановки та впливу масиву факторів на параметри сценаріїв дій організованої злочинності, тобто в результаті одержати оцінку впливу заходів протидії на сценарії діяльності груп організованої злочинності через масив факторів та параметрів сценаріїв загрози.

Оцінка ризиків здійснюється шляхом аналізу зв'язку між параметрами сценаріїв дій організованих злочинних угруповань та параметрами спроможностей системи охорони державного кордону щодо протидії. При цьому враховується важливість параметрів спроможностей та факторів уразливості, способи виконання завдань та 'їх зв'язок з факторами та параметрами загрози за прогнозованими сценаріями та ситуаціями. Ступінь відповідності спроможностей параметрам загрози визначається за відповідними вербально-числовими шкалами та з використанням матричного методу. За можливості кількісного оцінювання окремих параметрів застосовується аналітичний метод визначення важкості виконання завдань [14], методики оперативно-тактичних розрахунків [15], методики розрахунків службового навантаження на персонал.

Результати дослідження

Уперше розроблено процедуру прогнозування сценаріїв діяльності злочинних угрупувань, яка додатково враховує сильні сторони діяльності організованих злочинних груп, заходи протидії злочинній діяльності, слабкі та сильні сторони державної системи боротьби з організованою злочинністю та взаємозв'язки між ними, що дає можливість спрогнозувати сценарії діяльності організованих злочинних груп. Для побудови процедури використано метод зворотного SWOT-аналізу.

Удосконалено процедуру ідентифікації сценаріїв, яка додатково враховує базові та виявлені ознаки прояву сценаріїв, їх співвідношення, дає змогу оцінити ймовірність реалізації того чи іншого сценарію. Для побудови процедури використано матричний метод.

Удосконалено процедуру оцінювання операційної здатності, яка додатково враховує зв'язок між комплексом заходів протидії та комплексом параметрів (факторів) загрози організованої злочинності, а також між сценаріями діяльності злочинних угрупувань та факторами (параметрами), які їх визначають. Процедура оцінювання операційної здатності дозволяє оцінити вразливість системи охорони державного кордону щодо протидії загрозі за рахунок оцінювання спроможності здійснювати вплив на сценарії протиправної діяльності через фактори та параметри, які 'їх визначають. Для побудови процедури використано матричний метод.

На основі моделі удосконалено роботу штабу прикордонного загону щодо планування аналізу ризиків під час підготовки до оперативно-службової діяльності у наступному календарному році, на відміну від наявної послідовність процедур методики визначена відповідно до моделі аналізу ризиків, змісту оцінювання обстановки та підходу до планування на основі спроможностей, що забезпечують синергетичний ефект цих методик. Новими процедурами методики є: аналіз загроз та уразливості на основі удосконаленої моделі, оцінювання впливу загрози як рівня прикордонної безпеки, аналіз ризику за складовими рівня прояву загрози, уразливості та впливу. Методика роботи штабу прикордонного загону щодо аналізу ризиків під час підготовки до оперативно-службової діяльності у наступному періоді структурно складається з блоків: оцінювання загроз протиправної діяльності на ділянці відповідальності прикордонного загону; планування застосування підрозділів прикордонного загону; ресурсне забезпечення; оцінювання та управління ризиками та процедур, які в них входять.

Щоб визначення ефективності в повному обсязі відображало всю складність і специфіку тієї сфери, де воно застосовується, воно повинно відповідати низці вимог:

відображати мету, для досягнення якої функціонує система;

висвітлювати конкретні умови діяльності системи;

характеризувати ресурси, за яких досягається мета функціонування системи;

показувати динамічність зміни факторів ефективності;

давати комплексну оцінку результатам оперативно-службової діяльності (через систему відповідних критеріїв).

З огляду на це поняття «ефективність» можна сформулювати в загальному вигляді стосовно специфіки.

Ефективність - це рівень виконання завдань, який визначається співвідношенням досягнутих результатів і витрачених для цього сил, засобів, часу та інших ресурсів.

Так, ефективність охорони державного кордону в найзагальнішому вигляді характеризується співвідношенням результатів оперативно-службової діяльності прикордонних підрозділів і витрачених для цього ресурсів, причому жоден показник окремо не дає достатньо повної характеристики ефективності. При цьому результати і ресурси, виходячи з практики вирішення подібних завдань в інших сферах, можуть зіставлятися різними способами, а одержувані критерії мають не тільки різну форму, але різний зміст, акцентуючи ту чи іншу сторону поняття ефективності:

критерій характеризує результат, одержаний за одиниці витрачених (що витрачаються) ресурсів;

критерій позначає питому величину ресурсів, що припадають на одиницю досягнутого (досягається) результату.

І в тому, і в іншому критерії поняттям результатів і ресурсів можна надавати різний конкретний сенс, тому що узагальнений критерій ефективності може бути розгорнутий і модифікований за всіма основними завданням.

Ефективність охорони державного кордону тим вище, чим менше витрачено ресурсів в одних і тих же умовах обстановки і чим більший досягнутий результат.

Аналіз і оцінка ефективності найбільш повно можуть бути проведені тільки при вмілому поєднанні якісних і кількісних методів, але пріоритет повинен бути за кількісними методами. Застосування кількісних методів при аналізі та оцінці ефективності охорони державного кордону вимагає, з одного боку, рішення багатьох проблем і глибокого розуміння суті явищ і процесів оперативно-службової діяльності прикордонних підрозділів, з іншого - оволодіння певним математичним апаратом. При цьому ступінь застосування математики визначається мірою допустимості, тобто можливістю абстрагування кількісної характеристики явищ і процесів від їх якісної своєрідності, у кожних конкретних умовах це абстрагування має свої межі.

З урахуванням реальних потреб практики сьогодні зусилля фахівців у галузі прикладних досліджень направляються на розробку прийнятних методик оцінки ефективності охорони державного кордону для органів управління - штабів прикордонних загонів та регіональних управлінь. При цьому очевидна необхідність розробки множини показників і критеріїв, які оцінюють якість функціонування системи охорони державного кордону з різних сторін. Причому доцільно розробляти відносні критерії. Для однозначної оцінки прийнятих рішень необхідна розробка комплексного критерію, що включає часткові критерії, причому значення як часткового, так і комплексного критерію повинні бути строго задані.

Методи математики дозволяють знайти оптимальний варіант рішення на охорону державного кордону на основі оцінки ефективності лише в тих випадках, коли кінцева мета оперативно-службової діяльності прикордонних підрозділів виражена цільовою функцією.

Однак в практичних завданнях розглядається одночасно кілька цілей, і кожна альтернатива характеризується кількома показниками і критеріями ефективності. У цих умовах пошук оптимального варіанта ведеться шляхом порівняння різних поєднань значень декількох показників і критеріїв, які використовують для характеристики альтернатив. У завданнях такого роду через відсутність аналітично заданої цільової функції застосування тільки формальних методів не забезпечує вибору найкращого рішення на охорону державного кордону, а дозволяє вирішити лише частину проблеми, наприклад, відсіяти нераціональні варіанти.

Найбільш надійним способом пошуку оптимального рішення є оцінка варіантів методом перебору. У тих випадках, коли кількість варіантів порівняно невелика, цей метод цілком прийнятний. Однак на практиці, як правило, доводиться мати справу зі значною кількістю варіантів. Тоді в обґрунтуванні рішення часто застосовують методи математичного програмування. Використання цих методів дає можливість скоротити обсяг виконуваних розрахунків, але порівняно з методом перебору всіх можливих варіантів.

У результаті застосування конкретного методу математичного програмування всі нераціональні варіанти того чи іншого критерію оцінки будуть відсіяні. Однак відповіді на питання, який з раціональних варіантів краще, методи математичного програмування не дають, оскільки для цього потрібна додаткова інформація.

Часто в роботах, присвячених проблемам аналізу та оцінки ефективності охорони державного кордону, застосовуються методи теорії ймовірностей, що дозволяють знаходити досить прості і прийнятні для практиків аналітичні залежності їх вирішення. Проте трапляється, що в розроблюваних формулах неправильно представляється взаємозв'язок різнорідних і зміщених у часі подій, що вирішально впливає на ефективність охорони державного кордону.

Положення теорії ймовірностей можуть бути застосовані і до вирішення проблеми вибору оптимальних варіантів організації оперативно-службової діяльності. Особливість будь-якого оптимального варіанта полягає в тому, що значення характеристики одного показника не може бути покращено без погіршення значення іншого. Тому відповідь на питання, як з безлічі доцільних варіантів рішень на охорону державного кордону вибрати оптимальний, багато в чому залежить від командира, що приймає рішення. Застосування математичних методів лише полегшує його знаходження, звужуючи сферу пошуку до кількох варіантів, а в ідеальному випадку - до одного оптимального варіанта.

Можливість практичного застосування того чи іншого формального методу для отримання набору доцільних варіантів на основі оцінки ефективності охорони державного кордону залежить від декількох факторів, і перш за все від виду цільової функції і встановлених обмежень.



Висновки та перспективи подальших досліджень

Удосконалена модель оцінювання ризиків та ефективності щодо діяльності організованої злочинності містить доопрацьовану процедуру оцінювання загрози. На відміну від наявної удосконалена модель оцінювання ризиків враховує додаткові параметри та фактори, а саме: удосконалені процедури визначення загального рівня величини та ймовірності загрози, проникності та факторів тяжіння, які на відміну від наявної оцінюються методом побудови вербально-числових шкал.

Удосконалена методика дозволяє оцінити рівень ризику на етапі підготовки до оперативно-службової діяльності в наступному періоді з урахування спроможностей прикордонних підрозділів до виконання завдань з необхідним ефектом щодо протидії на діяльність злочинних груп у можливих умовах, сценаріях та ситуаціях в умовах обмеженого ресурсного забезпечення, можливими способами виконання завдань.

У ході подальших досліджень доцільно обґрунтувати стандартизовані шкали для оцінювання загроз відповідно до загальнодержавних профілів ризиків у сфері безпеки державного кордону.



Список використаних джерел

1. Махнюк А. В. Окремі аспекти інформаційно-аналітичного забезпечення інтегрованого управління кордонами сучасних умовах. Наука і оборона. Київ: Вид-во МО України, 2011. № 2. 15-18 с.

2. Мисик А. Б., Цибровський М. Ю. Методичні підходи до кваліфікації та ідентифікації ризиків у системі охорони державного кордону. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. Хмельницький. 2008. № 2. 25-36 с.

3. Городнов В. П., Ярош С. П., Гузченко С. В., Овчаренко В. В. Обґрунтування показника прогнозу спроможності виконати поставлене бойове завдання сформованим складом міжвидової тактичної групи. Честь і закон № 3 (66)/2018.

4. Городнов В. П., Кириленко В. А., Петров В. М. Показник оцінки ризиків прикордонного контролю в автомобільних пунктах пропуску через державний кордон України. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. Харків, 2016. № 2. 212-215 с.

5. Цевельов О. Є. Шляхи державного реагування на загрози національній безпеці України у сфері захисту та охорони державного кордону в умовах воєнного конфлікту в середині держави, підтримуваного ззовні. Держава та регіони. Класичний приватний університет. Запоріжжя. 2019. Випуск 3 (67) 204-212 с.

6. Yucheng Dong, Xia Chen, Kyle Hunt, Jun Zhuang. Defensive Resource Allocation: The Roles of Forecas tin formation an dRisk Control. Risk Analysis. V. 41, I 8. p. 1304-1322. URL: https://doi.org/10.1111/risa.13626 (дата звернення: 26.06.2022).

7. Shital A. Thekdi, Terje Aven. A Risk-Science Approach to Vulnerability Classification. Risk Analysis. 2020.V. 41, I 8. p. 1289-1303. URL: https://doi. org/10.1111/risa.13637 (дата звернення:26.06.2022).

8. European agency for the Management of Operational Cooperation at the External Borders of the Member States of the European Union. Common Integrated Risk Analysis Model (version 2.0). Warsaw: 2012. p. 50.

9. Holly Sutherland, Gabriel Recchia, Sarah Dryhurst, Alexandra L. J. Freeman. How People Understand Risk Matrices, and How Matrix Design Can Improve their Use: Findings from Randomized Controlled Studies. Risk Analysis. URL: https://doi.org/10.1111/risa.13822 (дата звернення: 24.06.2022).

10. Svana Helen Bjornsdottir, Pall Jensson, Robert J. de Boer, Saemundur E. Thorsteinsson. The Importance of Risk Management: What is Missing in ISO Standards?. Risk Analysis. 2021. URL: https://doi.org/10.1111/risa.13803 (дата звернення: 24.06.2022).

11. Національний стандарт України. Керування ризиком. Методи загального оцінювання ризику ДСТУ IEC/ISO 31010:2013. Київ. В-во: Мішнеконмрозвитку України. 2015. С. 74.

12. Zhichao He,Wenguo Weng. A Risk Assessment Method for Multi-Hazard Coupling Disasters. Risk Analysis. 2020.V. 41, I 8. p. 1362-1375. URL: https://doi. org/10.1111/risa.13628 (дата звернення: 27.06.2022).

13. Ralph L. Keeney, Detlof von Winterfeldt. A Value Model for Evaluating Homeland Security Decisions. Risk Analysis. 2011. V. 31, I 9. p. 1470-1487. URL: https://doi.org/10.1111/j.1539-6924.2011.01597.x (дата звернення: 27.06.2022).

14. Мисик А. Б., Горбатюк А. П. Участь підрозділів Державної прикордонної служби у стабілізаційних діях. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Хмельницький. Вид-во НАДПСУ, 2016. № 3 (69). 6-20 с.

15. Катеринчук І. С., Мисик А. Б., Уварова Т. В. Методика оперативно-тактичних розрахунків для прийняття рішень під час організації прикордонних операцій. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2013, № 3. 70-72 с.

References

1. Makhnyuk A. V. (2011) Okremi aspekty informatsiyno-analitychnoho zabezpechennya intehrovanoho upravlinnya kordonamy suchasnykh umovakh. Nauka i oborona [Some aspects of information and analytical support of integrated border management in modern conditions]. Science and defense. Kyiv:published by the Ministry of Defense of Ukraine, № 2, рр. 15-18. [in Ukrainian]

2. Mysyk A. B., Tsybrovskyy M. Y. (2008). Metodychnipidkhody do kvalifikatsiyi ta identyfikatsiyi ryzykiv u systemi okhorony derzhavnoho kordonu. [Methodical approaches to qualification and identification of risks in the system of state border protection] Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoyi akademiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny. Vijskovi nauku № 2. Military Sciences, National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine/ Khmelnytskyi. № 2. Pp 25-36. [in Ukrainian]

3. Horodnov V. P, Yarosh S. P., Huzchenko S. V. (2018). Ovcharenko V. V. Obgruntuvannya pokaznyka prohnozu spromozhnosti vykonaty postavlene boyove zavdannya sformovanym skladom mizhvydovoyi taktychnoyi hrupy [Justification of the indicator of the forecast of the ability to perform the assigned combat task by the formed composition of the interspecies tactical group]. Honor and Law. № 3 (66). [in Ukrainian]

4. Horodnov V P., Kyrylenko V A., Petrov V M. (2016). Pokaznyk otsinky ryzykiv prykordonnoho kontrolyu v avtomobilnykh punktakh propusku cherez derzhavnyy kordon Ukrayiny. [Risk assessment indicator of border control at automobile checkpoints across the state border of Ukraine]. Collection of scientific papers of Kharkiv Air Force University. Kharkiv Air Force University named after I. Kozheduba.Kharkiv. issue 2 (47) [in Ukrainian]

5. Tsevelov O. E. (2019). Shlyakhy derzhavnoho reahuvannya na zahrozy natsionalniy bezpetsi Ukrayiny u sferi zakhystu ta okhorony derzhavnoho kordonu v umovakh voyennoho konfliktu vseredyni derzhavy, pidtrymuvanoho zzovni [Ways of state response to threats to the national security of Ukraine in the field of protection and protection of the state border in the conditions of a military conflict within the state, supported from the outside.]. State and regions. Classical private university. Zaporizhzhia. _issue 3 (67), p. 204-212. [in Ukrainian]

6. Yucheng Dong. Defensive Resource Allocation: The Roles of Forecast In formation and Risk Control. Risk Analysis. 2020. V. 41, I 8. p. 1304-1322. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/risa.13626 (date of application: 26.06.2022).

7. Shital A. Thekdi, Terje Aven. A Risk-Science Approach to Vulnerability Classification. Risk Analysis. 2020. V. 41, I 8. p. 1289-1303. Retrieved from: https:// doi.org/10.1111/risa.13637 (date of application:26.06.2022).

8. European agency for the Management of Operational Cooperation at the External Borders of the Member States of the European Union. Common Integrated Risk Analysis Model (version 2.0). Warsaw: 2012, p. 50.

9. Holly Sutherland, Gabriel Recchia, Sarah Dryhurst, Alexandra L.J. Freeman. How People Understand Risk Matrices, and How Matrix Design Can Improve their Use: Findings from Randomized Controlled Studies. Risk Analysis. 2021. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/risa.13822 (date of application: 24.06.2022).

10. Svana Helen Bjornsdottir, Pall Jensson, Robert J. de Boer, Saemundur E. Thorsteinsson. The Importance of Risk Management: What is Missing in ISO Standards? Risk Analysis. 2021. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/risa.13803 (date of application: 24.06.2022).

11. Natsionalnyy standart Ukrayiny. Keruvannya ryzykom. Metody zahalnoho otsinyuvannya ryzyku DSTU IEC/ISO 31010:2013.(2015).[_National standard of Ukraine. Risk management. Methods of general risk assessmentDSTU IEC/ISO 31010:2013]. Ministry of Development of Ukraine. _Kyiv, pp. 74. [in Ukrainian]

12. Zhichao He,Wenguo Weng. A Risk Assessment Method for MultiHazard Coupling Disasters. Risk Analysis. 2020.V. 41, I 8. p. 1362-1375. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/risa.13628 (date of application:27.06.2022).

13. Ralph L. Keeney, Detlof von Winterfeldt. A Value Model for Evaluating Homeland Security Decisions. Risk Analysis. 2011. V. 31, I 9. p. 1470-1487. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/].1539-6924.2011.01597.x (date of application: 27.06.2022).

14. Mysyk A. B., Horbatyuk A. P. (2016). Uchast pidrozdiliv Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby u stabilizatsiynykh diyakh [The participation of units of the State Border Service in stabilization actions]. Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine.NADPSU._No. 3 (69). pp. 6-20. [in Ukrainian]

15. Katerynchuk I. S., Mysyk A. B., Uvarova T. V. (2013). Metodyka operatyvno-taktychnykh rozrakhunkiv dlya pryynyattya rishen pid chas orhanizatsiyi prykordonnykh operatsiy [Methodology of operational-tactical calculations for decision-making during the organization of border operations]. Collection of scientific works of the Center for Military and Strategic Research of the National Defense University of Ukraine named after Ivan Chernyakhovsky. _No. 3. pp. 70-72. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru

...