Підвищення результативності вогневої підтримки ракетними військами і артилерією в операціях (діях) за рахунок впровадження циклу таргетування у процес оперативного планування: науково-дослідна група

Размещено на http://www.allbest.ru

Підвищення результативності вогневої підтримки ракетними військами і артилерією в операціях (діях) за рахунок впровадження циклу таргетування у процес оперативного планування: науково-дослідна група

Ріман Олексій Олександрович

канд. військ. наук, доцент,

начальник кафедри ракетних військ і артилерії

Національний університет оборони України, Україна

Головченко Олег Володимирович

Ph.D., начальник науково-дослідної лабораторії кафедри ракетних військ і артилерії

Національний університет оборони України, Україна

Шевцов Роман Валентинович

Ph.D., провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії кафедри ракетних військ і артилерії

Анотація

Якісна зміна ракетних військ і артилерії Збройних Сил України, зокрема компонентів управління, розвідки, вогневого впливу та забезпечення, зумовлює необхідність перегляду концептуальних підходів до виконання заходів оперативного планування, насамперед ведення воєнних дій військовими формуваннями об'єднаної вогневої підтримки в ході збройної боротьби, а отже, необхідність розвитку теоретичних основ підвищення результативності вогневої підтримки ракетними військами і артилерією в операціях (діях).

У статті методом аналізу досліджено цикл таргетування, застосовуваний в арміях країн - членів НАТО. Результати дослідження дали змогу дійти висновку, що підвищити результативність вогневої підтримки ракетними військами і артилерією в операціях (діях) під час стримування широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України можна за рахунок впровадження циклу таргетування у процес оперативного планування.

Ключові слова: результативність, вогнева підтримка, оперативне планування, таргетинг, НАТО.

Вступ

Результати аналізу здобутих уроків застосування військ (сил) під час відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації (далі - рф) проти України та збройних конфліктів останнього десятиліття показують, що для сьогодення характерні збройні конфлікти високої інтенсивності, в яких провідну роль у досягненні високої результативності вогневої підтримки (далі - ВгП) в операціях (діях) продовжують відігравати ракетні війська і артилерія (далі - РВіА) [1-9]. Якісна зміна ракетних військ і артилерії Збройних Сил України (далі - ЗС України), зокрема компонентів управління, розвідки, вогневого впливу та забезпечення [9, 10], зумовлює необхідність перегляду концептуальних підходів до виконання заходів оперативного планування насамперед ведення воєнних дій військовими формуваннями об'єднаної вогневої підтримки в ході збройної боротьби, а отже, необхідність розвитку теоретичних основ підвищення результативності ВгП РВіА в операціях (діях).

Постановка проблеми. За результатами аналізу здобутих уроків застосування РВіА під час відсічі та стримування широкомасштабної збройної агресії рф проти України [11], визначених тенденцій ведення збройної боротьби армією рф на період до 2030 року [12-14] та з урахуванням тенденції розвитку ЗС України за принципами і стандартами НАТО [15-18] у листопаді 2022 року Командуванням ракетних військ і артилерії Збройних Сил України спільно з Національним університетом оборони України та Науково-дослідним центром ракетних військ і артилерії було підготовлено Доктрину Ракетні війська і артилерія Збройних Сил України. У доктрину яку затверджену 3 листопада 2022 року Головнокомандувачем Збройних Сил України, що розкриває теорію військового управління РВіА в операціях (діях) Збройних Сил України, внесено термін "таргетинг". Враховуючи стрімкість трансформації РВіА ЗС України та їх перехід на принципи і стандарти НАТО, в теорії воєнного мистецтва в цілому та військового управління зокрема виникає актуальне завдання, суть якого полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо підвищення результативності функціонування підрозділів об'єднаної вогневої підтримки, у тому числі підрозділів які, проводять оперативне планування ВгП РВіА в операціях (діях), за рахунок впровадження циклу таргетування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За результатами прикладних досліджень, проведених протягом останніх 5 років у галузі знань 25 “Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону" зі спеціальності 253 “Військове управління (за видами збройних сил)" (1031 Military and defence) в Національному університеті оборони України, обґрунтовано ряд рекомендацій щодо підвищення результативності ведення воєнних дій РВіА в операціях (діях) за рахунок забезпечення живучості артилерійських підрозділів [1, 19-22], їх розподілу під час виконання завдань ВгП [2, 23-25], визначення доцільного порядку вогневого впливу на військові формування артилерії противника РВіА [4], застосування безпілотних авіаційних комплексів в інтересах виконання вогневих завдань артилерією в різних формах ведення воєнних дій [26-28] та використання матриці CARVER під час визначення пріоритетності об'єктів противника в ході ВгП артилерією [29]. Водночас, досліджень з обґрунтування рекомендацій щодо підвищення результативності ВгП РВіА в операціях (діях) за рахунок впровадження циклу таргетування у процес оперативного планування не проводили. Зауважимо, що у грудні 2023 році В. М. Горбенко, А. Н. Кучинська, В. М. Гудим опублікували результати дослідження “Особливості таргетингу в сучасних об'єднаних та майбутніх багатодоменних операціях", на підставі якого визначили, що таргетинг є невід'ємною складовою процесу планування об'єднаних операцій. Водночас питання підвищення результативності ВгП РВіА в операціях (діях) за рахунок впровадження циклу таргетування у процес оперативного планування не було досліджено [30].

Мета статті полягає в дослідженні підвищення результативності ВгП РВіА в операціях (діях) за рахунок впровадження циклу таргетування у процес оперативного планування.

Виклад основного матеріалу дослідження

Результати аналізу доктринального забезпечення країн - членів НАТО [31-33] показують, що в теорії військового управління артилерійськими підрозділами в операціях існує поняття таргетування (targeting). Дослідження, проведені методом аналізу [32, 33], показують, що термін “таргетинг", який позначає процес вибору, визначення пріоритетності (важливості) цілей та узгодження відповідного реагування на них з урахуванням оперативних вимог і спроможностей, був внесений у доктринальне забезпечення Альянсу 1 5 січня 2008 року [31]. Результати аналізу STANAG 3680, в якому розкрито терміни та дефініції, застосовані в арміях країн - членів НАТО, показали, що як “спроможність" (capability) в теорії військового управління армій Альянсу з 16 лютого 2018 року розуміють здатність створювати ефект через використання інтегрованого набору аспектів: доктрини (doctrine), організації (organization), навчання (training), матеріальних засобів (material), розвитку лідерства (leadership development), персоналу (personnel), засобів і здатностей (facilities, and interoperability) для узгоджених, ефективних та результативних дій, спрямованих на досягнення тактичних, оперативних і стратегічних цілей.

Для розуміння поняття “таргетинг" як об'єкта дослідження в теорії військового управління доцільно розглянути його у практиці прикладних

наукових досліджень українських учених у галузі знань 05 “Соціальні та поведінкові науки”. Результати аналізу [34] показали, що в теорії інформаційних технологій, економіці та управлінні “таргетинг” розуміють як один із механізмів маркетингу, який дає змогу з-поміж усіх користувачів в інтернеті виокремити цільову аудиторію за певними критеріями (інтересами, місцем перебування, віком та іншими параметрами) і прорекламувати їй свій продукт для досягнення найкращого ефекту від реклами. Результати аналізу [35] показали, що в ході обґрунтування напрямів розвитку таргетингу як стратегічного виду реклами авторка дійшла висновку, що саме таргетинг є основним способом підвищення ефективності рекламної кампанії. Обґрунтовуючи напрями розвитку таргетингу як стратегічного виду реклами та розкриваючи теоретичні засади поняття “таргетування”, за результатами аналізу [35], О. Карась визначила, що таргетинг - це сукупність схемотехнічних і дизайнерських рішень, що дають змогу виокремити з усієї аудиторії сайту лише ту частину, яка відповідає наперед заданим критеріям, тобто цільову аудиторію, та орієнтуватися саме на неї. Іншими словами, таргетинг - це вид інтернет-реклами, який допомагає знизити витрати рекламодавця на залучення цільової аудиторії до рекламованого об'єкта. Суть його полягає у виокремленні серед відвідувачів сайту осіб, які задовольняють деякі заздалегідь визначені умови. В науковій статті “Таргетинг - цілеспрямований вплив на споживача” [36] автори зауважують, що таргетинг - це складний процес, який потребує постійного контролю та аналітики. В ході дослідження автори дійшли думки, що пошук точного сегмента цільової аудиторії для таргетингу - одна з найважливіших складових ефективної реклами, яку можна застосовувати повторно вже після того, як рекламне оголошення було запущене. На думку авторів, важливо розуміти цілі рекламної кампанії та яких результатів заплановано досягти. Далі визначають цільові групи аудиторії, які з високим ступенем ймовірності проявляють інтерес до оголошення з конкретною інформацією. Якщо правильно сегментувати свою цільову аудиторію, зрозуміти проблеми, які може вирішувати продукт для кожного з сегментів, і підкріпити ці гіпотези переконливими оголошеннями, можна значно підвищити обсяг продажів і розширити клієнтську базу. На думку авторів [36] таргетування під час цілеспрямованого впливу на споживача містить такі основні етапи: створення портрета споживача і пошук цільової аудиторії; оформлення контенту; створення рекламних оголошень; розміщення рекламного повідомлення. Таким чином, за результатами аналізу прикладних наукових досліджень українських учених можна дійти висновку, що таргетування є складним аналітичним процесом, який дає змогу сегментувати об'єкти, які відповідають певним критеріям, із загальної їх сукупності, щоб підвищити ефективність економіки і управління. У військовій сфері основним завданням таргетингу є визначення, розвідка і ураження таких об'єктів з різних систем противника, вогневий вплив на які, дозволить максимально швидко поглибити його критичні вразливості і забезпечити зрив виконання завдань противником мінімальним ресурсом сил і засобів ВгП.

Результати аналізу доктринального забезпечення армій країн - членів НАТО [32, 33] показують, що досягнути максимальної ефективності процесу планування за кроками процесу прийняття військового рішення (military

decision-making process) та підвищити результативність ВгП у різних формах ведення воєнних дій можна збиранням інформації (information collection), проведенням розвідувальної підготовки поля бою (intelligence preparation of the battlefield), управлінням ризиками (risk management), управлінням знаннями (knowledge management) і таргетуванням (targeting), які посідають особливе місце в теорії військового управління армій країн - членів НАТО. Таргетинг, на думку військових фахівців армій країн - членів НАТО, доцільно проводити на тактичному, оперативному і стратегічному рівнях під час планування і ведення воєнних дій.

За результатами аналізу [33] встановлено, що категоріями таргетингу (targeting categories) є навмисний (плановий) (deliberate targeting) та динамічний таргетинг (dynamic targeting) (рис. 1).

Рис. 1. Категорії таргетингу

вогнева підтримка таргетування

Відповідно до рис. 1 під час навмисного та динамічного таргетування в теорії військового управління армій країн - членів НАТО виокремлюють два типи цілей: плановані та можливі. Аналіз доктринального забезпечення армій країн - членів НАТО показав, що таргетування є циклом, що включає такі етапи: вирішення (decide), виявлення (detect), вплив (deliver) та оцінювання (assess) (D3A methodology). В ході планування операції оперативного об'єднання структурний підрозділ з таргетування буде відпрацьовувати такі планувальні (звітні) документи (foundational products):

- список високоприбуткових цілей (high-payoff target list);

стандарти вибору цілі (target selection standards);

матрицю керівництва завдавання втрат (attack guidance matrix);

матрицю синхронізації збирання розвідувальних даних (intelligence collection synchronization matrix);

матрицю синхронізації таргетування (targeting synchronization matrix).

Висновки й перспективи подальших досліджень

Таким чином, у статті методом аналізу досліджено цикл таргетування, застосовуваний в арміях країн - членів НАТО. Результати дослідження дають змогу дійти висновку, що підвищення результативності ВгП РВіА в операціях (діях) під час стримування широкомасштабної збройної агресії рф проти України можна досягнути за рахунок впровадження циклу таргетування у процес оперативного планування. Подальші дослідження доцільно спрямувати на обґрунтування стандартних операційних процедур (standard operating procedure), щоб підвищити результативність функціонування підрозділів об'єднаної вогневої підтримки за рахунок впровадження в їх роботу циклу таргетування. Водночас для підвищення результативності ВгП РВіА на період до 2030...2040 років у різних формах ведення воєнних дій, спираючись на здобутки інформатики, кібернетики, математики, комп'ютерної лінгвістики і робототехніки, в теорії військового управління доцільно дослідити впровадження в цикл таргетування технологій штучного інтелекту.

Список використаних джерел

Репіло, Ю., Головченко, О. & Купрієнко, Д. (2022). Модель застосування ракетних та

артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в операції (бою) з використанням теорії випадкових процесів зі скінченною множиною станів. Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence, 2 (44). 28-37.

https://doi.org/10.33099/2311 -7249/2022-44-2-28-37

Майстренко, О., Караванов, О., & Лихольот, О. (2022). Обґрунтування сукупності показників оцінювання стійкості функціонування розвідувально-вогневих систем. Честь і закон, 1(80), 19-25. https://doi.org/10.33405/2078-7480/2022/1/80/262458

Shevtsov, R. (2023). Удосконалена математична модель вогневого ураження

артилерійських підрозділів противника ракетними військами та артилерією в бойових діях. Journal of Scientific Papers "Social Development and Security", 13(1), 13-22. https://doi.org/10.33445/sds.2023.13.1.2

Репіло, Ю., & Головченко, О. (2023). Аналіз базових концепцій і понять вогневої підтримки артилерійськими підрозділами в бою армій країн НАТО. Grail of Science, (27), 209-211. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.12.05.2023.030

Кондратенко, Є., Стецюк, Р., & Головченко, О. (2023). Аналітико-стохастична модель

ведення бойових дій розвідувально-вогневим комплексом під час вогневої

підтримки з використанням теорії марковських випадкових процесів із безперервним часом. Grail of Science, (29), 97-103. https://doi.org/10.36074/grail-of- science.07.07.2023.015

Пшово, Д., Вдовенко, О., & Головченко, О. (2023). Організація та ведення

контрбатарейної боротьби в операції на підставі аналізу теорії військового управління армій країн - членів НАТО. Grail of Science, (30), 110-118.

https://doi.org/10.36074/grail-of-science.04.08.2023.016

Репіло, Ю., Головченко, О. & Ріман, О. (2023). Методика визначення пріоритетності ракетних та артилерійських підрозділів для їх оснащення безпілотними системами. Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence, 2 (47). 55-66. https://doi.org/10.33099/2311 -7249/2023-47-2-55-66

Ріман, О., Шевцов, Р., & Лихольот, О. (2023). Методика оцінювання маневрених можливостей військових формувань артилерії під час планування вогневої підтримки у бою. Grail of Science, (32), 93-100. https://doi.org/10.36074/grail-of- science.13.10.2023.017

Головченко, О., Іщенко, О., & Линок, Н. (2021). Здобуті уроки ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в ході збройного конфлікту на сході України за аспектом живучості в 2014-2015 роках. Воєнно-історичний вісник, 39(1), 82-96. https://doi.org/10.33099/2707-1383-2021 -39-1 -82-96

Генеральний штаб Збройних Сил України. (2022). ДОКТРИНА(2022) - РАКЕТНІ ВІЙСЬКА І АРТИЛЕРІЇ. (СДП 3-06,07(03).01).

Баранов, С. (2023). Рекомендації щодо формування вимог до розвідки об'єктів противника в операціях (бойових діях) угруповань військ (сил) Збройних Сил України. Journal of Scientific Papers "Social Development and Security", 13(4), 299-313. https://doi.org/10.33445/sds.2023.13.4.21

Golovchenko, O. (2020). Content-analysis of trends of waging warfare by the army of the

armed forces of the Russian Federation. Sciences of Europe, 58(2 (2020), 54-61.

https://www.europe-science.com/archive/

Golovchenko, O., & Ishchenko, O. (2020). Infantry division of the armed forces of the Russian Federation: analysis of combat opportunities and their influence at the survivability artillery units in armed conflicts. The scientific heritage, 55(5 (2020), 27-33. http://www.scientific-heritage.com/archive/

Головченко, О. (2021). Тенденції ведення збройної боротьби армією російської федерації - дослідження через призму контент-аналізу. Грааль Науки, (7), 122-124. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.020

Коваль, М. В., Репіло, Ю. Є., & Россійцев, В. В (2023). Ідентифіковані уроки з

розроблення доктрин планування: кількісний підхід до вимірювання повноти інформації. Наука і оборона, 2 (2023). 28-37. https://doi.org/10.33099/2618-1614- 2023-22-2-28-37

Залужний, В. Ф., & Шаптала, С. О. (2021). Реформування воєнної організації

держави: трансформація завдань і функцій Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України. Наука і оборона, 4 (2021). 4-12.

https://doi.org/10.33099/2618-1614-2021 -17-4-4-12

Залужний, В. Ф., Шаптала, С. О., Кримець, Л. В., & Пашинський, В. Й. (2023).

Концептуальні засади формування перспективної системи дисциплінарної відповідальності військовослужбовців Збройних Сил України в контексті євроатлантичної інтеграції. Наука і оборона, 1 (2023). 3-9.

https://doi.org/10.33099/2618-1614-2023-21 -1 -3-9

Репіло, Ю., та ін. (2018). Погляди провідних фахівців НАТО на вогневу підтримку з закритих вогневих позицій. Київ: НУОУ.

Репіло, Ю. Є., & Головченко, О. В. (2021). Модель ведення бойових дій

артилерійськими підрозділами під час вогневої підтримки у ході ведення

наступальних дій. Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence, 1 (40). 153-1 62. https://doi.org/10.33099/2311 -7249/2021 -40-1 -1 53-1 62

Головченко, О. (2021). Математична модель застосування артилерійських

підрозділів під час вогневої підтримки в наступі. Грааль Науки, (6), 90-92.

https://doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.016

Репіло, Ю., & Головченко, О. (2021). Обґрунтування показників та критерію

можливої живучості артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в наступальних діях. Системи озброєння і військова техніка, (3(67), 39-44.

https://doi.org/10.30748/soivt.2021.67.05

Hohoniants, S., Repilo, I., Tytarenko, O., Kokoiko, A., & Golovchenko, O. (2021). Improving a method for determining the maneuvering intensity of the executive element of a special-purpose system. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(3 (113), 75-83. https://doi.org/10.1 5587/1729-4061.2021.242688

Лихольот, О., & Майстренко, О. (2021). Дослідження процесу вогневого ураження

противника. Збірник наукових праць Л'ОГОХ. https://doi.org/10.36074/logos-

10.12.2021.v1.39

Maistrenko, O., Khoma, V., Lykholot, O., Shcherba, A., Yakubovskyi, O., Stetsiv, S.,

Kornienko, A., & Saveliev A. (2021). Devising a procedure for justifying the need for samples of weapons and weapon target assignment when using a reconnaissance firing system. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(3 (113), 65-74.

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.241616

Майстренко, О. В., & Лихольот, О. В. (2021). Декомпозиція процесу вогневого ураження противника. Честь і закон, 3(78), 30-36. https://doi.org/10.33405/2078- 7480/2021/3/78/244546

Репіло Ю., & Іщенко О. (2022). Методика оцінювання відповідності можливостей безпілотних авіаційних комплексів щодо повітряної розвідки в інтересах виконання вогневих завдань артилерією у збройних конфліктах. Збірник наукових праць Національної' академії Державної прикордонної служби України. Серія: Військові та технічні науки, 88(3), 125-149. https://doi.org/10.32453/3rv88i3.1252

Іщенко, О., (2021). Актуальність дослідження застосування безпілотних авіаційних

комплексів в інтересах виконання вогневих завдань артилерії в збройних конфліктах. Grail of Science, (6), 84-86. https://doi.org/10.36074/grail-of-

science.25.06.2021.014

Репіло, Ю., & Іщенко, О. (2022). Модель застосування безпілотних авіаційних

комплексів в інтересах виконання вогневих завдань артилерією в збройних конфліктах. Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence, 3 (45). 83-90. https://doi .org/10.33099/2311 -7249/2022-45-3-83-90

Дем'янюк, А., (2023). Використання матриці CARVER під час визначення

пріоритетності об'єктів противника в ході вогневої підтримки артилерією. Grail of Science, (33), 163-165. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.10.11.2023.22

Горбенко, В., Кучинська, А., & Гудим, В. (2023). Особливості таргетингу в сучасних об'єднаних та майбутніх багатодоменних операціях. Повітряна міць України, 2 (5). 10-16. https://doi.org/10.33099/2786-7714-2023-2-5-10-16

NATO Standardization Office. (2021). AAP-06(2021) - NATO GLOSSARY OF TERMS AND DEFINITIONS. (STANAG 3680). Вилучено з: https://www.nato.int

Headquarters, Department of the Army. (2020). Fire Support and Field Artillery Operations

(FM 3-09). Вилучено з: https://armypubs.army.mil

Headquarters, Department of the Army. (2023). Army Targeting

(FM 3-60). Вилучено з: https://armypubs.army.mil

Гайченко, В., & Орлик, О. (2019). Таргетинг та ретаргетінг у рекламі продуктів та послуг в Інтернеті. Інформаційні технології в економіці і управлінні, 1. 89-99.

Карась, О. (2014). Таргетинг - один із видів стратегічної реклами. Журнал Європейської Економіки, 13 (3). 324-332.

Євсейцева, О., & Меркулова, Д. (2019). Таргетинг - цілеспрямований вплив на споживача. Економіка та держава, 3. 107-113.Размещено на Allbest.ru