Формування управлінських компетенцій у майбутніх офіцерів-прикордонників на основі методу оперативно-службових ситуацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Формування управлінських компетенцій у майбутніх офіцерів-прикордонників на основі методу оперативно-службових ситуацій

Олександр Торічний

доктор педагогічних наук, професор

У статті розглянуто актуальну в педагогіці проблему пошуку ефективних механізмів розвитку управлінських компетенцій майбутніх офіцерів-прикордонників. З'ясовано, що зазначена проблема потребує додаткового вивчення та дослідження, оскільки управлінська компетентність є важливою складовою готовності офіцера-прикордонника до професійної діяльності. Зокрема, як інноваційний метод навчання, розглядається можливість використання в освітньому процесі майбутніх офіцерів-прикордонників метод оперативно-службових ситуацій, який спрямований на формування саме управлінських компетенцій у курсантів вищого військового навчального закладу ДПСУ Даний метод всебічно охарактеризовано, виявлено його особливості та основні риси, що відрізняються від кейс-методу. Коротко описано алгоритм застосування запропонованого методу під час проведення занятьзвійськово-професійних дисциплін, визначено його перспективи як дієвий механізм щодо всіх видів педагогічного контролю. Зроблено акцент на дослідницькому потенціалі, який може бути основою створення моделі процесу формування управлінських компетенцій. На підтвердження ефективності застосування методу оперативно-службових ситуацій у підготовці курсантів, подано результати педагогічного експерименту, проведеного у НАДПСУ Надійність та точність висновків формуючого експерименту, зроблених на підставі обмеженого статистичного матеріалу, підтверджується результатами застосованих методів математичної статистики. У галузі військової освіти очевидною є необхідність пошуку, впровадження сучасних інноваційних методів навчання та педагогічних технологій, здатних підвищити ефективність розвитку у курсантів та офіцерів управлінських компетенцій, актуальних для прийняття управлінських рішень у професійній діяльності. Один з них - це метод оперативно-службових ситуацій, що має інтегративні та адаптивні можливості у формуванні управлінських компетенцій.

Ключові слова: формування управлінських компетенцій; майбутні офіцери-прикордонники; інноваційний метод навчання; метод оперативно-службових ситуацій; управлінські рішення; компетенція; командири підрозділів; метод дослідження.

Torichnyi О.

FORMATION OF MANAGEMENT COMPETENCES IN FUTURE BORDER OFFICERS BASED ON THE METHOD OF OPERATIONAL SERVICE SITUATIONS

The article examines the current problem in pedagogy of finding effective mechanisms for the development of managerial competencies of future border guards. It was found that the specified problem requires additional study and research, since managerial competence is an important component of the border guard officer's readiness for professional activity. In particular, as an innovative method of training, the possibility of using the method of operational service situations in the educational process of future border guards officers is being considered, which is aimed at the formation of management competencies in the cadets of the higher military educational institution of the DPSU. This method is comprehensively characterized, its features and main features that differ from the case method are revealed. The algorithm of application of the proposed method during classes on military-professional disciplines is briefly described, its prospects as an effective mechanism for all types of pedagogical control are determined. Emphasis is placed on the research potential, which can be the basis for creating a model of the process of formation of managerial competencies. To confirm the effectiveness of the application of the method of operational-service situations in the training of cadets, the results of a pedagogical experiment conducted at NADPSU are presented. The reliability and accuracy of the conclusions of the formative experiment, made on the basis of limited statistical material, is confirmed by the results of the applied methods of mathematical statistics. In the field of military education, there is an obvious need to find and implement modern innovative teaching methods and pedagogical technologies capable of increasing the effectiveness of the development of cadets and officers of managerial competencies relevant for making managerial decisions in professional activities. One of them is the method of operational service situations, which has integrative and adaptive capabilities in the formation of managerial competencies.

Keywords: formation of management competencies; future border guards; innovative training method; method of operational service situations; management decisions; competence; unit commanders; research method.

ВСТУП

За останні майже десять років, в умовах різкого зростання зовнішніх, внутрішніх загроз та небезпек, відбулася низка подій, що змінила військово-політичну обстановку у світі. Це стало основною причиною посилення політичного та воєнного тиску на Україну з боку російської федерації та призвело до розв'язання повномасштабної війни. З початком широкомасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України особливо гостро постає питання щодо ефективних механізмів розвитку управлінських компетенцій майбутніх офіцерів-прикордонників. Радикальні зміни у суспільстві спонукають оцінити сутність та значущість управлінських характеристик, зокрема військового керівника, які необхідні йому для ефективного виконання своїх функціональних обов'язків.

Постановка проблеми. Соціальні та політичні зміни й активізація конфлікту на Сході нашої країни переросли в повномасштабну війну між Україною та російською федерацією, що проходить майже по всій території нашої держави. Із цієї причини російська федерація робить численні спроби нав'язати свою волю через щоденні обстріли селищ та міст по всій території країни, катування та вбивства військовополонених та населення України, розпалювання ненависті серед населення росії по відношенню до України, а також дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в нашій державі. Керівництвом держави, і зокрема прикордонного відомства - Державної прикордонної служби України (надалі - ДПСУ), своєчасно вживається комплекс заходів щодо протидії агресії, актуальним загрозам та небезпекам. Особливу увагу приділено підвищенню якості підготовки офіцерських кадрів, зокрема фахівців у галузі військового управління. Серед них - командири прикордонних підрозділів, оскільки саме від них залежить успіх виконання поставлених завдань. Відповідно до Стратегії розвитку прикордонного відомства, у якій передбачено ефективну підготовку висококваліфікованих офіцерських кадрів, здатних приймати обґрунтовані й ефективні управлінські та професійні рішення з питань охорони державного кордону, перед науково-педагогічними працівниками Національної академії Державної прикордонної служби України (надалі - НАДПСУ) постає завдання щодо підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників з високим рівнем управлінської компетентності. У цьому контексті потребує додаткового розгляду питання щодо сутності такого процесу, як формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників з урахуванням особливостей оперативно-службової діяльності та специфіки обов'язків командирів прикордонних підрозділів.

Результати дослідження в галузі управлінської діяльності офіцерів ДПСУ щодо виявлення основних особливостей та розкриття її змісту дозволять надалі здійснити добір ефективних механізмів розвитку управлінської компетенції та педагогічної діагностики на етапі саме навчання курсантів НАДПСУ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування і розвитку управлінських якостей та управлінської культури постійно привертала увагу військових науковців і дозволила зробити висновок про ґрунтовний інтерес дослідників до проблеми формування управлінської компетентності в майбутніх офіцерів. У рамках нашого дослідження становлять інтерес праці Л. Балагур, Ю. Дем'янюка, О. Діденка, О. Луцького, Б. Маслова, С. Мосова, В. Телелима, М. Тарнавського, Г. Філоненка та ін., присвячених дослідженню управлінської діяльності офіцера. У дослідженнях А. Зельницького, В. Моісєєва, М. Тарнавського, В. Уліча, І. Хорєва подано інноваційні наукові розробки педагогічних аспектів управлінської діяльності військових кадрів.

Для вирішення проблеми підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до управління підрозділами охорони державного кордону також становлять інтерес праці О. Бойка, С. Будника, А. Воєдила, Ю. Царьова, І. Радванського, Н. Чорноусенка та ін., присвячених дослідженню управлінської діяльності офіцера. У працях розкрито педагогічні і психологічні аспекти підготовки курсантів та офіцерів до управлінської діяльності. Однак, досліджень з питань підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до управління підрозділами охорони державного кордону на основі методу оперативно-службових ситуацій на сьогодні немає.

Метою статті є з'ясування можливості використання в освітньому процесі майбутніх офіцерів-прикордонників методу оперативно-службових ситуацій, який спрямований на ефективне формування управлінських компетенцій у курсантів вищого військового навчального закладу ДПСУ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

офіцер прикордонник оперативний службовий

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького є вищим військовим навчальним закладом ДПСУ, що забезпечує підготовку військових фахівців. Вона здійснює освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям курсантами вищої освіти і відповідної спеціальності.

Що стосується підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, то в НАДПСУ здійснюється підготовка фахівців за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти за державним замовленням. Здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти після навчання за державним замовленням отримують професійну кваліфікацію “Офіцер тактичного рівня Державної прикордонної служби України” та призначаються на первинні посади осіб офіцерського складу з присвоєнням первинного військового звання офіцерського складу - лейтенант.

Освітній процес в академії забезпечує можливість здобуття курсантами знань, умінь і навичок у військовій, гуманітарній, соціальній, науково-природничій, технічній сферах, необхідних для професійної діяльності, а також їх інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку.

У своїй діяльності НАДПСУ керується такими важливими документами, як Закон України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, стандартами вищої освіти, іншими нормативно-правовими актами законодавства України з питань освіти. Стандарти вищої освіти є основою нормативної бази підготовки здобувачів вищої освіти. Стандарт вищої освіти - це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності закладів вищої освіти і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти і межах кожної спеціальності [1].

Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми: обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

перелік компетентностей випускника;

нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

форми атестації здобувачів вищої освіти;

вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності) [1].

Беручи до уваги вимоги стандартів вищої освіти, ми вбачаємо необхідність формування і розвитку відповідних компетентностей у майбутніх офіцерів сфери охорони та захисту державного кордону.

Як основні компетенції, що повинен мати сучасний офіцер-прикордонник як фахівець у галузі військового управління, можна виділити такі його здібності:

приймати оптимальні організаційно-управлінські рішення;

приймати оптимальні управлінські рішення;

керувати своїм підрозділом під час охорони державного кордону України з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;

готувати своїх підлеглих до участі в територіальній обороні, у стримуванні і відсічі збройної агресії, відновлення охорони і захисту державного кордону після повернення тимчасово окупованих територій України;

керувати своїм підрозділом у взаємодії зі Збройними Силами України разом із Органами внутрішніх справ під час повномасштаб- ного ведення бойових дій на території України проти російської федерації, забезпечення особистої безпеки та режиму воєнного стану;

керувати підрозділом під час несення бойового чергування та забезпечувати безпеку державного кордону щодо численних зовнішніх і внутрішніх загроз;

керувати підрозділом у сучасному загальновійськовому бою за участю сил оборони держави у територіальній обороні України;

керувати своїм підрозділом, підвищувати рівень боєздатності та їх спроможності з виконання завдань із захисту державного кордону та виконання завдань у складі Об'єднаних сил оборони держави.

З урахуванням представлених вимог стає зрозумілим той факт, що під час професійній діяльності майбутні офіцери-прикордонники органів охорони державного кордону прийматимуть управлінські рішення, пов'язані з керівництвом особового складу, застосуванням озброєння та військової техніки як в умовах мирного часу, так і воєнного. Ураховуючи специфіку завдань, що виконуються органами охорони державного кордону ДПСУ в умовах сьогодення, можна стверджувати, що вони щодня виконують оперативно-службові завдання зі зброєю та спеціальними засобами. Отже, після прибуття в органи охорони державного кордону випускник з першого дня має бути готовим до прийняття управлінських рішень, від яких залежать якість виконання поставлених завдань, збереження особового складу, озброєння та військової техніки.

З метою формування управлінських компетенцій майбутніх офіцерів-прикордонників у вищому військовому навчальному закладі ДПСУ поряд з традиційними розробляються та впроваджуються в освітній процес сучасні, інноваційні методи навчання та педагогічні технології [2], [3]-[5].

Одним із найперспективніших методів навчання, доцільних у формуванні в курсантів управлінських компетенцій і який був визнаний вітчизняними вченими (Г. Гребенькова, К. Зубар, К. Ковальова, І. Мельничук, Ю. Сурмін, О. Пометун, Т. Туркот, П. Шеремета) - це кейс-метод [3], [4], [7], [8]. У вітчизняній науці він відомий як метод конкретних ситуацій, який вже понад 100 років успішно використовується для підготовки фахівців у галузі цивільного управління. У науковій літературі представлено чимало його визначень, що свідчить про універсальність методу, легкість до адаптації та застосування у різних сферах професійної діяльності. Його особливість полягає у використанні реальної інформації, взятої із професійної практики, для створення ситуацій, які необхідно вирішити курсантам. Оскільки управлінське рішення ототожнюється із процесом, схожим на процес управління, то вони його і вивчають.

Дослідження світового досвіду застосування методу конкретних ситуацій у підготовці фахівців управління у різних сферах діяльності дозволило нам розробити на його основі метод оперативно-службових ситуацій, призначений для формування у курсантів управлінських компетенцій, необхідних для ефективного управління підрозділами у різних умовах обстановки.

Суть такого методу полягає в тому, що курсанти працюють з інформацією, викладеною у оперативно-службових ситуаціях, що базуються на реальних подіях із практичної діяльності ДПСУ, а у зміст ситуації включено вичерпний обсяг даних, що потрібні для її вирішення. Ключовою особливістю ситуацій, що створюються, є проблемний характер поданих подій. Вони можуть бути різноспрямованими та торкатись будь-якої галузі професійної діяльності офіцера-прикордонника: командної, педагогічної, виховної, військово-технічної, адміністративно-господарської.

Метод оперативно-службових ситуацій має багато спільного з методом конкретних ситуацій, зокрема загальні позитивні якості. Водночас використання методу оперативно-службових ситуацій під час навчання курсантів НАДПСУ дозволило виявити його відмінні риси, що визначають його актуальність для застосування у військовій освіті. Розглянемо докладніше основні із них.

По-перше, на відміну від традиційних кейсів, усі оперативно-службові ситуації складаються з двох частин (графічної та текстуальної), що виконують інформаційну функцію і допомагають курсантам вивчати, усвідомлювати й оцінювати ситуацію. Графічна частина виконується на топографічній карті, великомасштабному плані чи схемі місцевості. На неї із застосуванням тактичних умовних знаків наноситься тактичний епізод (згідно з темою заняття) одного з видів оперативно-службових завдань, що виконуються тактичним підрозділом (відділенням, взводом, ротою, батальйоном). Текстуальна частина включає ще й відомості розпорядчого характеру, що вказують на необхідність виконання тих чи інших дій на певній посаді.

По-друге, з урахуванням застосування методу оперативно-службових ситуацій на заключному етапі для виконання ухваленого управлінського рішення допускається використання озброєння, військової техніки, засобів зв'язку та імітаційних засобів. Це дозволяє курсанту, який здійснює у навчальних цілях обов'язки командира підрозділу, наочно бачити результати того, як прийняте ним рішення реалізується на практиці, у житті.

По-третє, щодо часу, необхідного курсантам до ухвалення рішення, слід керуватися затвердженими нормативами. Наприклад, для отримання оцінки “відмінно” командир взводу має ухвалити рішення та зробити відповідну доповідь за 10 хвилин, “добре” - 12, “задовільно” - за 15 хвилин. Командир роти, виконуючи ці ж дії, повинен укластися в 15, 17 і 20 хвилин відповідно.

По-четверте, важливо враховувати і рівень навчально-пізнавальної діяльності курсантів при складанні оперативно-службових ситуацій, розподіляючи їх на репродуктивні, продуктивні та творчі. Репродуктивні оперативно-службові ситуації складаються з урахуванням керівних документів (статутів, настанов, наказів і розпоряджень). Вони повинні містити єдино правильне рішення, подібне до того, що зазначено в керівних документах. У продуктивних оперативно-службових ситуаціях знаходять відбиток проблемні питання, які передбачають від одного до трьох правильних рішень, які курсанти шукають самостійно, використовуючи відомі їм способи дій підрозділів, і навіть нові чи нестандартні.

Під час організації занять із застосуванням оперативно-службових ситуацій ми виходили із того, що це один із методів активного навчання, в основі якого покладено факт (ситуація), що потребує аналізу, виявлення причин, які його викликали, і оперативного розв'язання в процесі заняття. Конкретні оперативно-службові ситуації стосовно 'їх призначення в освітньому процесі поділяються:

на ситуації-проблеми (прототипи реальних професійних проблем, які вимагають оперативного втручання; з допомогою такої ситуації можна виробити у курсантів уміння пошуку оптимальних рішень проблем);

ситуації-оцінки (прототипи реальних ситуацій, до яких пропонуються готові розв'язки, причому цей розв'язок курсанти мають оцінити за шкалою “правильне рішення” чи “неправильне рішення” і запропонувати своє бачення розв'язку ситуації);

ситуації-ілюстрації (прототип реальної професійної ситуації, яка включає певну візуалізацію з допомогою технічних засобів навчання; візуальна ситуація виробляє уміння декодувати інформацію з метою пошуку оптимального способу її розв'язання).

Усе зазначене має безпосереднє відношення до моделювання оперативно-службових ситуацій під час організації освітнього процесу майбутніх офіцерів-прикордонників. До прикладу, вивчаючи навчальну дисципліну “Прикордонний кордон”, відбувається моделювання конкретних оперативно-службових ситуацій (ситуацій-проблем, ситуацій-оцінок, ситуацій-ілюстрацій), які спрямовані на формування у курсантів знань про прикордонний контроль; пункти пропуску через державних кордон України; сили і засоби, які використовуються у пунктах пропуску через державний кордон; види контролів у пунктах пропуску та їх основні завдання.

Творчі оперативно-службові ситуації відрізняються за змістом нестандартними епізодами із великою кількістю можливих правильних рішень. Їхня особливість - складання епізодів з опорою на взає- модійні дисципліни. Крім перерахованих відмінних рис, метод оперативно-службових ситуацій характеризується тим, що може виступати як дієвий механізм для всіх видів контролю.

Поточний контроль дає можливість викладачу керувати процесом навчання, проміжний - допомагає відстежувати динаміку розвитку курсантів, а за результатами підсумкового контролю викладач робить заключний висновок про ступінь оволодіння дисципліною, що вивчається. Крім того, дослідницький потенціал цього методу є базою для створення моделі процесу формування управлінських компетенцій. За її допомогою можна отримати повну та достовірну інформацію про процес формування управлінських компетенцій у курсантів вищих військових навчальних закладів.

Основними показниками функціонування процесу, який розглядається, є:

уточнення цільових установок формування управлінських компетенцій у курсантів;

проведення глибокого аналізу та повної діагностики середовища формування відповідних компетенцій;

вивчення зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на цей процес;

визначення, обґрунтування критеріїв та показників сформованості управлінських компетенцій;

створення вимірювально-оцінного інструментарію, здатного валідно та надійно здійснювати діагностику курсантів безпосередньо у вищих військових навчальних закладів, а у офіцерів - після прибуття до місця проходження служби, а також проводити оптимізацію освітнього процесу з опорою на отримані дані.

Ефективність використання методу оперативно-службових ситуацій підтверджена підсумками педагогічного експерименту, проведеного з 2019 по 2021 роки на базі НАДПСУ, в ході якого створена й апробована на практиці педагогічна технологія формування компетенції прийняття оптимальних управлінських рішень у курсантів академії із застосуванням саме цього методу. Обґрунтованість і достовірність результатів експерименту характеризується комплексним підходом до об'єкта, що вивчається, реалізацією методологічних основ, адекватністю використовуваних методів дослідження його завданням, застосуванням сучасних методів дослідження, аналізу та обробки отриманої інформації, репрезентативністю, математико-статистичною обробкою даних та емпіричною базою дослідження.

Наукова обґрунтованість результатів забезпечувалася їх аргументацією, дотриманням основних закономірностей військової професійної освіти, побудовою дослідження з урахуванням провідних принципів педагогіки, а достовірність дослідження - дотриманням загальноприйнятих у педагогіці вимог до проведення експерименту. Серед них такі, як опис об'єкта педагогічного спостереження в системі складових його факторів, формулювання гіпотези дослідження, виділення незалежної та залежної змінних, опис специфічних умов.

У процесі педагогічного експерименту, за участю курсантів контрольної групи, на заняттях застосовувалися традиційні методи навчання, а в експериментальній групі з використанням педагогічної технології формування компетенції прийняття оптимальних управлінських рішень у курсантів НАДПСУ - метод оперативно-службових ситуацій. Після закінчення формуючого етапу експерименту та порівняльного аналізу встановлено, що рівень курсантів контрольної групи на 229 балів (10,13 %) нижче, ніж у курсантів експериментальної, а рівень сформованості особистісно-організаторського критерію у курсантів контрольної групи нижчий, ніж у курсантів експериментальної, 55 балів (2,43 %). Загалом рівень сформованості компетенції прийняття оптимальних управлінських рішень у курсантів експериментальної групи на 12,56 % (2261 бал) вищий, ніж у контрольній (1977 балів).

Слід зазначити, що впровадження представленої педагогічної технології сприяло підвищенню знань курсантів щодо змісту управлінського рішення, процесу його прийняття та суттєвого зростання рівня володіння отриманими навичками. Крім того, в експериментальній групі експерти визначили підвищення у курсантів соціальної значущості управлінської діяльності, що позитивно вплинуло на виконання ними посадових обов'язків у повсякденній діяльності та спеціальних обов'язків - при несенні прикордонної служби.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Надійність та точність висновків формуючого експерименту, зроблених на підставі обмеженого статистичного матеріалу, підтверджується результатами застосованих методів математичної статистики. Таким чином, у галузі військової освіти очевидною є необхідність пошуку, впровадження сучасних інноваційних методів навчання та педагогічних технологій, здатних підвищити ефективність розвитку у курсантів та офіцерів управлінських компетенцій, актуальних для прийняття управлінських рішень у професійній діяльності. Один з них - метод оперативно-службових ситуацій, що має інтегративні та адаптивні можливості у формуванні управлінських компетенцій. Доступність у використанні, невибагливість щодо матеріального забезпечення, наявність великого вибору завдань роблять метод оперативно-службових ситуацій перспективним і у аспекті застосування в освітньому процесі вищих військових навчальних закладів, і під час проведення занять у рамках професійної підготовки в органах охорони державного кордону ДПСУ

Педагогічний досвід реалізації методу оперативно-службових ситуацій в освітньому процесі дає право вважати, що в даний час він є найбільш дієвим засобом у формуванні управлінських компетенцій. При комплексному використанні цей метод стане основою для створення педагогічної технології та значно підвищить якість сформованості компетенцій, здатність приймати оптимальні організаційно-управлінські рішення та управлінські рішення у майбутніх офіцерів-прикордонників.

Проведене дослідження відкриває шлях подальшим науковим пошукам. До перспективних напрямів можна віднести питання розвитку управлінської компетентності особистості у процесі військово-професійної діяльності, забезпечення готовності особистості до модифікації професійних (управлінських) знань в умовах взаємодії з новим професійним середовищем.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Положення про організацію освітнього процесу в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2018. С. 17. URL: https://nadpsu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/06/17polozhennya- pro-organizacziyu-osvitnogo-proczesu-v-naczionalnij-akademiyi-derzhavnoyi- prykordonnoyi-sluzhby-ukrayiny-imeni-bogdana-hmelnyczkogo.pdf

2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. Київ: Академви- дав, 2004. 352 c.

3. Мельничук І. М. Теорія і практика професійної підготовки майбутніх соціальних працівників засобами інтерактивних технологій: [монографія]. Тернопіль: Економічна думка, 2010. 326 с.

4. Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ, 2007. 144 с.

5. Торічний О. В. Методика використання методів активного навчання у формуванні військово-спеціальної компетентності у майбутніх офіце- рів-прикордонників. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки. Хмельницький: Вид-во НАДПСУ 2022. № 1(28), ч. 2, С. 193-212.

6. Гребенькова Г. В. Кейс-метод у професійному навчанні. URL: http:// www.nmc.od.ua/wpcontent/uploads/2011/01/.

7. Зубар К. І. Інструктивні матеріали по впровадженню кейс-методу, 2006. 65 с. URL: https://pedkab.wordpress.com/2013/01/28/.

8. Ковальова К., Ковальов В. Методологічні аспекти методу case-study при викладанні економічних дисциплін. Вища школа: проблеми економічної освіти 2010. 2. С. 68-75.

REFERENCES

1. Polozhennya pro orhanizatsiyu osvitnoho protsesu v Natsional'niy akademiyi Derzhavnoyiprykordonnoyisluzhby Ukrayiny imeniBohdanaKhmel'nyts'koho. [Regulations on the organization of the educational process at the National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi]. 2018. P. 17. Retrieved from: https://nadpsu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/06/17polozhen- nya-pro-organizacziyu-osvitnogo-proczesu-v-naczionalnij-akademryi-derzhav- noyi-prykordonnoyi-sluzhby-ukrayiny-imeni-bogdana-hmelnyczkogo.pdf [in Ukrainian]

2. Dychkivska I. M. (2004). Innovatsiyni pedahohichni tekhnolohiyi. [Innovative pedagogical technologies]. Kyiv: Akademvydav. 352 c. [in Ukrainian]

3. Melnychuk I. M. (2010). Teoriya ipraktykaprofesiynoyipidhotovky maybut- nikh sotsialnykhpratsivnykiv zasobamy interaktyvnykh tekhnolohiy: [monohrafiya]. [Theory and practice of professional training of future social workers by means of interactive technologies: [monograph]]. Ternopil: Economic Opinion. 326 p. [in Ukrainian]

4. Pometun O. I. (2007). Entsyklopediya interaktyvnoho navchannya. [Encyclopedia of interactive learning]. Kyiv. 144 p. [in Ukrainian]

5. Torychnyi O. V. (2022). Metodyka vykorystannya metodiv aktyvnoho navchannya u formuvanni viys'kovo-spetsial'noyi kompetentnosti u maybutnikh ofit- seriv-prykordonnykiv. [The methodology of using active learning methods in the formation of military-special competence in future border officers]. Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Series: pedagogical sciences. Khmelnytskyi: Publishing House of NADPSU. No. 1(28), part. 2, pp. 193-212. [in Ukrainian]

6. Grebenkova H. V. (2011) Keys-metod u profesiynomu navchanni [Elektron- nyy resurs]. [Case-method in professional training Retrieved from: http://www. nmc.od.ua/wpcontent/uploads/2011/01/. [in Ukrainian]

7. Zubar K. I. Vkazivky do pidhotovky zavdan za keis-metodom [Instructions on preparing tasks by the use of case-method], vystup na metodychnomu seminari [Elektronnyi resurs] Retrieved from: https://pedkab.wordpress.com/2013/01/28/. [in English]

8. Kovaleva K., Kovalev V (2010). Metodolohichni aspekty metodu case-study pry vykladanni ekonomichnykh dystsyplin. [Methodological aspects of the casestudy method in teaching economic disciplines]. Higher school: problems of economic education. No. 2, pp. 68-75. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru