Обґрунтування показників і критерію оцінювання ефективності застосування сил (військ) Військово-Морських Сил під час виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ, Україна

Обґрунтування показників і критерію оцінювання ефективності застосування сил (військ) Військово-Морських Сил під час виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі

Євгеній Вдовицький

ад'юнкт кафедри Військово-Морських Сил

Анотація

військово-морський сила захист держава

В умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України захист економічної діяльності держави на морі залишається надзвичайно актуальним завданням. Після втрати противником панування в північно-західній частині Чорного моря внаслідок успішних дій Військово-Морських Сил Збройних Сил України та часткового відновлення судноплавства для експорту агропродукції виконання ним завдання щодо перешкоджання ведення Україною економічної діяльності на морі здійснюється у формі гібридних дій. Це обумовлює необхідність застосування сил (військ) Військово-Морських Сил для виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі та, відповідно, оцінювання ефективності виконання таких завдань як в умовах воєнного стану, так і в умовах гібридних дій.

Метою статті є обґрунтування показників і критерію оцінювання ефективності застосування сил (військ) Військово-Морських Сил під час виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі.

За результатами дослідження головним показником ефективності запропоновано обрати ступінь захищеності економічної діяльності держави на морі застосуванням сил (військ) Військово-Морських Сил, а критерієм ефективності - максимальний рівень значення головного показника, який досягається обраним варіантом складу та порядком застосування сил (військ) Військово-Морських Сил відповідно до прийнятих обмежень.

З урахуванням нанесення противником не лише прямих, а й опосередкованих збитків економічній діяльності держави на морі систему показників запропоновано доповнити таким частковим показником, як ступінь зниження перевізної здатності суден на шляхах їхнього руху в морській операційній зоні.

Обрані показники та критерій оцінювання ефективності дозволяють здійснювати адекватне оцінювання ефективності виконання силами (військами) Військово-Морських Сил завдань захисту економічної діяльності держави на морі в наявних умовах різними способами та обрання раціональних (найкращих) з них.

Ключові слова: застосування сил (військ) Військово-Морських Сил; захист економічної діяльності на морі; оцінювання ефективності.

Vdovytskyi Y.

Justification of the indicators and criteria for assessing the efficiency of naval forces applications during the tasks performance to protect the state economic activities at sea

Abstract

In the conditions of full-scale armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, the protection of the economic activity of the state at sea remains an extremely urgent task. At the same time, after the enemy lost control in the northwestern part of the Black Sea as a result of the successful actions of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine and the partial restoration of shipping for the export of agricultural products, the implementation of the task of preventing Ukraine from conducting economic activities at sea is carried out in the form of hybrid actions. The above determines the need to use the forces (troops) of the Naval Forces to perform the tasks of protecting the economic activity of the state at sea and, accordingly, to evaluate the effectiveness of performing such tasks both in the conditions of martial law and in the conditions of hybrid operations.

The purpose of this article is to substantiate the indicators and criteria for evaluating the effectiveness of the Naval Forces applications during the performance of the tasks of protecting the economic activity of the state at sea.

According to the results of the conducted research, as the main indicator of efficiency, it is proposed to choose the degree of protection of the economic activity of the state at sea by the Naval Forces applications, and the criterion of efficiency is the maximum level of the value of the main indicator, which is achieved by the selected version of the composition and order Naval Forces applications within the accepted limits.

Taking into account the infliction by the enemy of not only direct, but also indirect damage to economic activity, it is proposed to supplement the system of indicators with such a partial indicator as the degree of reduction in the carrying capacity of ships on the routes of movement of ships in the maritime operational zone.

The selected indicators and criteria for evaluating efficiency allow for an adequate evaluation of the effectiveness of the Navy's forces (troops) in carrying out the tasks of protecting the economic activity of the state at sea in various ways and choosing the most rational (best) of them.

Key words: Naval Forces applications; protection of economic activity at sea evaluation of effectiveness.

Вступ

Постановка проблеми. В умовах повномасштабної агресії Російської Федерації (РФ) проти України важливим завданням сил оборони держави, і зокрема Військово-Морських Сил Збройних Сил України (ВМС ЗС України), є захист економічної діяльності держави на морі. Показовим прикладом важливості такої діяльності є експорт зерна морським шляхом, зрив поставок якого на світовий ринок у першій половині 2022 року через блокаду противником українських портів призвів не лише до суттєвих економічних збитків для економіки України, а й до зростання цін та нестачі продовольства у традиційних імпортерів українського зерна, насамперед країн Африки та азійського регіону. Незважаючи на укладені угоди між Україною, Туреччиною та ООН, а також Туреччиною, ООН та РФ щодо безпечного експорту агропродукції з чорноморських українських портів, противник продовжує перешкоджати експорту українського зерна, застосовуючи елементи гібридних дій.

Існує нагальна потреба здійснення відповідних заходів щодо планування та подальшого застосування сил (військ) ВМС для виконання завдань захисту економічної діяльності на морі як в умовах воєнного стану, так і в умовах гібридних дій. Однак наявний науково-методичний апарат оцінювання ефективності застосування сил (військ) ВМС не дозволяє адекватно здійснювати таке оцінювання. Усе це обумовлює необхідність перегляду наявних підходів до проведення оцінювання ефективності застосування сил (військ) ВМС під час виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі (далі - ЗЕМД), зокрема щодо визначення доцільних показників оцінювання ефективності та критеріїв до них, і підкреслює актуальність дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню досвіду застосування сил (військ) ВМС в сучасних умовах та підходів до оцінювання ефективності їх застосування присвячено низку праць [1]-[11]. У роботах здебільшого розглядаються питання застосування сил (військ) ВМС. Окремі елементи науково-методичного апарату оцінювання ефективності застосування сил (військ) ВМС наведено в працях [10], [11]. Зокрема, у [10] висвітлено підходи з визначення показників та критеріїв ефективності виконання завдань силами (військами) ВМС в операціях (бойових діях), проте у вказаній праці не розглядаються питання їх застосування під час виконання завдань ЗЕДМ та, відповідно, не визначено показники і критерії оцінювання ефективності виконання таких завдань. Підхід до визначення показників і критеріїв оцінювання ефективності виконання силами (військами) ВМС завдань захисту економічної діяльності держави на морі розглянуто в [11], однак ця праця не враховує наявних умов застосування сил (військ) ВМС, зокрема щодо завдавання цій діяльності опосередкованих втрат застосуванням морської мінної зброї діями підводних диверсійних сил і засобів тощо. Це не дозволяє здійснювати оцінювання ефективності виконання силами (військами) ВМС указаних завдань з використанням запропонованих у ній показників і критеріїв.

Отже, за результатами аналізу останніх досліджень і публікацій можна зробити висновок: система показників і критеріїв оцінювання ефективності застосування сил (військ) ВМС під час виконання завдань ЗЕМД не дозволяє адекватно здійснювати таке оцінювання та потребує подальшого розвитку.

Метою дослідження є визначення та обґрунтування показників і критерію оцінювання ефективності застосування сил (військ) ВМС під час виконання завдань ЗЕМД.

Результати дослідження

Оцінювання ефективності застосування сил (військ) ВМС під час виконання поставлених завдань можна здійснити лише у разі використання відповідних показників та критеріїв. Як відомо, показник ефективності визначається метою дій сил (військ) [12].

Для чіткого формулювання мети дій сил (військ) і завдань для її досягнення та у подальшому визначення системи показників оцінювання ефективності застосування сил (військ) ВМС саме під час виконання завдань ЗЕДМ необхідно визначити перелік різновидів такої діяльності, які потребують захисту з урахуванням досвіду дій сил (військ).

Як визначено в [7], до морської діяльності належить діяльність у сфері забезпечення сталого економічного і соціального розвитку суспільства, вивчення, освоєння і використання морських ресурсів, захисту національної безпеки та морська торгівля. До морської діяльності належать: торгівельне судноплавство, морський транспорт, суднобудування, військово-морська діяльність, використання водних біоресурсів та інших ресурсів моря, туристична та рекреаційна діяльність, а також діяльність у сферах науки, освіти, екології і захисту моря. До складових морської діяльності, які потребують захисту силами (військами) ВМС, належать: торговельне судноплавство (зокрема захист портів з морського напрямку); морський транспорт; використання морських ресурсів (водних біоресурсів та корисних копалин, (нафти, газу, піску тощо), що видобуваються на континентальному шельфі), діяльність щодо вивчення, розвідки, видобування, використання, збереження невідновних і відтворення відновних ресурсів, які не належать до водних біоресурсів [13].

Результати аналізу дій рф щодо перешкоджання веденню Україною економічної діяльності на морі з початку збройної агресії проти України свідчать, що їх інтенсивність не була постійною та залежала від умов обстановки, яка складалась у конкретний період часу.

За інтенсивністю ці дії можна умовно поділити на чотири етапи:

й етап: квітень 2014 року - березень 2018 року - гібридні дії противника низької інтенсивності, спрямовані на встановлення контролю над частиною об'єктів нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України та ускладнення морських перевезень до (з) українських морських портів;

1-й етап: квітень 2018 року - лютий 2022 року - посилення гібридного впливу противника на економічну діяльність України на морі, зокрема шляхом необґрунтованого і неправомірного довготривалого закриття морських районів, через які пролягають визначені “Режимом плавання суден у водах України Чорного та Азовського морів” рекомендовані шляхи руху торговельних суден у Чорному морі та обмеження судноплавства в Азовському морі шляхом затримки та тривалої перевірки торговельних суден на підходах до Керченської протоки;

2-й етап: лютий 2022 року - липень 2022 року - дії противника з блокування українських морських портів, створення мінної небезпеки на рекомендованих шляхах руху суден та встановлення контролю над об'єктами нафтогазовидобування, які перебували у власності Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз”;

3-й етап: липень 2022 року - по теперішній час - гібридні дії противника з метою ускладнення функціонування “зернового коридору”.

З урахуванням зазначеного основними завданнями сил (військ) ВМС ЗС України щодо захисту економічної діяльності держави на морі можна вважати:

забезпечення безпеки морських перевезень до (з) портів України;

захист портової діяльності (з морського напрямку);

захист об'єктів нафто- та газовидобування в акваторії Чорного і Азовського морів.

З огляду на ситуацію, яка склалася в Чорному і Азовському морях з початком повномасштабної збройної агресії РФ проти України, на сьогодні сили (війська) ВМС ЗС України виконують обмежений перелік завдань щодо захисту економічної діяльності на морі.

Це пов'язано з тим, що з 24.02.2022 вказана діяльність практично повністю припинилась. Так, частина морських портів (Херсонський, Скадовський, Бердянський та Маріупольський) була захоплена противником, а деякі з них (Білгород-Дністровський, Одеський, Миколаївський, Чорноморськ, Ольвія та Південний) були змушені призупинити роботу через небезпеку здійснення морських перевезень. Продовжили свою роботу лише Ренійський, Ізмаїльський та Усть-Дунайський морські порти, проте їх частка у загальній переробці вантажів морськими портами України є незначною (до 4 %). Також у ході повномасштабної агресії противник захопив останнє газове родовище, яке залишилось під контролем Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” після окупації Криму, - родовище “Стрілкове” в акваторії Азовського моря.

Підписання в липні 2022 року угоди про розблокування українських портів для вивезення зерна дозволило частково відновити ведення торговельного мореплавства та функціонування трьох портів у Чорному морі. Відповідно, актуальними завданнями сил (військ) ВМС ЗС України щодо захисту економічної діяльності на морі на сьогодні є забезпечення безпеки морських перевезень з визначених портів України та захист портової діяльності (з морського напрямку).

З урахуванням наявних умов застосування сил (військ) ВМС запропонована в [11] формула для визначення ступеня захищеності економічної діяльності держави на морі застосуванням сил (військ) ВМС набуде вигляду

де 5_ЗЕД(_ГД) - ступінь захищеності економічної діяльності держави на морі застосуванням сил (військ) ВМС, вимірюється від 0 (завдання не виконано) до 1 або 100 % (завдання виконано повністю, протягом встановленого часу); M_33j - математичне сподівання запобігнутого збитку економічній діяльності під час виконання j-го завдання захисту економічної діяльності на морі застосуванням сил (військ) ВМС, j = 1,J ; С_ЕД/ - приведена вартість економічної діяльності, що підлягала захисту під час виконання j-го завдання захисту економічної діяльності на морі застосуванням сил (військ) ВМС, j = 1,J.

Відповідно до розглянутих у [15] рекомендацій для обрання критерію оцінювання ефективності, якщо перед дослідником стоїть завдання досягнення максимальної ефективності системи на етапі синтезу, коли можливе маніпулювання її характеристиками, структурою тощо, рекомендовано застосовувати критерії оптимізації. Тому критерієм ефективності застосування сил (військ) ВМС доцільно визначити максимальний рівень значень ступеня захищеності економічної діяльності держави на морі застосуванням сил (військ) ВМС, який досягається обраним варіантом складу та порядком застосування сил (військ) ВМС у межах прийнятих обмежень, що можна відобразити виразом

де v_t - певний ї-й варіант, що обирається із множини I припустимих варіантів складу та порядку застосування сил (військ) ВМС під час виконання завдань ЗЕМД, які розглядаються; I - множина варіантів складу та порядку застосування сил (військ) ВМС під час виконання завдань ЗЕМД, які розглядаються.

Під і-м варіантом застосування сил (військ) ВМС розуміється сукупність дій сил (військ) з виконання визначених завдань захисту економічної діяльності на морі обраним для них способом.

Практика діяльності сил (військ) ВМС свідчить, що обсяг ресурсів, які виділяються на виконання ними завдань, зазвичай обмежений. Крім того, необхідно брати до уваги, що обсяг витрат ресурсів на виконання завдань силами (військами) ВМС може перевищувати вартість економічної діяльності, що підлягає захисту. Тому вказаний критерій оцінювання ефективності має екстремізувати обраний показник ефективності при фіксованих обмеженнях ресурсів.

Частковим показником, відповідно до (1), є математичне сподівання запобігненого збитку економічній діяльності під час виконання j-го завдання захисту економічної діяльності на морі застосуванням сил (військ) ВМС M_33j, значення якого відповідно до [11] можна розрахувати за виразом

де S_3Oj - ступінь захищеності об'єктів під час виконання j-го завдання захисту економічної діяльності на морі застосуванням сил (військ) ВМС.

Під час виконання противником заходів із перешкоджання здійснення морських перевезень він буде завдавати економічній діяльності не лише прямі, а й опосередковані збитки, що необхідно взяти до уваги під час розрахунку значення часткового показника M_33j . За досвідом дій сил (військ) ВМС такі збитки можуть бути завдані в результаті створення противником спеціальних умов обстановки в районах здійснення морського судноплавства, які призводять до зниження перевізної спроможності суден на шляхах їх руху до портів. Указані умови можуть створюватися шляхом оголошення тимчасово закритими для плавання морських районів, через які пролягають рекомендовані шляхи руху суден, створення мінної загрози на шляхах руху суден, на входах у морські порти та іншими діями.

З огляду на зазначене для врахування завдавання противником опосередкованих збитків економічній діяльності під час здійснення морських перевезень при обчисленні значень M_33j для виконання силами (військами) ВМС відповідних завдань вираз (4) пропонується доповнити показником, який дозволить урахувати зниження перевізної здатності суден від дій противника на шляхах їх руху. З урахуванням указаного вираз (4) матиме вигляд

де Qsnsj - ступінь зниження перевізної здатності суден на шляхах їх руху в морській операційній зоні під час виконання j-го завдання захисту економічної діяльності на морі, визначається як частка від одиниці.

Аналіз наявних підходів до оцінювання величини опосередкованих збитків [16]-[19], зокрема і щодо визначення ступеня зниження перевізної здатності суден на шляхах їх руху, свідчить, що вони є обмежено придатними для наявних умов та потребують подальшого розвитку. Указаний показник має ураховувати просторово-часові показники діяльності об'єктів захисту, гідрометеорологічні умови району, можливі дії противника (закриття для плавання морських районів, через які пролягають рекомендовані шляхи руху суден, створення мінної загрози на шляхах їх руху і на входах у морські порти, дії підводно-диверсійних сил і засобів у портах) та дії своїх сил щодо нейтралізації таких загроз.

Отже, з урахуванням (3)-(4), вираз (1) буде такий:

Відповідно до [15], під час розв'язання практичної задачі щодо обрання найкращого варіанта системи у разі обмежень за обсягом ресурсів необхідно визначити такий її варіант, який забезпечує максимальну ефективність при заданому обсязі ресурсів. У цьому дослідженні - визначення раціонального (найкращого) способу виконання завдань силами (військами) ВМС під час виконання завдань ЗЕМД за обмеженого обсягу ресурсів (виділеного на їх виконання або такого, що не перевищує вартості економічної діяльності, яка підлягає захисту).

Система показників має містити такий показник, як витрата матеріально-технічних ресурсів на виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі В_МТР. Цей показник доцільно обрати як додатковий, а його значення можна буде розрахувати як

де В_ЗАХ - витрата матеріально-технічних ресурсів r-го корабля (літака морської авіації, безпілотного літального апарата, безекіпажного надводного апарата тощо) під час виконання j-го завдання захисту економічної діяльності на морі, де r = 1,R, j = 1,J , розрахункових одиниць; В_ЗАБ - витрата матеріально-технічних ресурсів на забезпечення r-го корабля (літака морської авіації, безпілотного літального апарата, безекіпажного надводного апарата тощо) під час виконання j-го завдання захисту економічної діяльності на морі, де r = 1,R, j = 1,J , розрахункових одиниць; R - кількість кораблів (літаків морської авіації, безпілотних літальних апаратів, безекіпажних надводних апаратів тощо), які залучаються до виконання завдань захисту економічної діяльності на морі.

Для одержання значень наведених показників оцінювання ефективності необхідно здійснити формалізацію процесу застосування сил (військ) ВМС під час виконання завдань ЗЕМД. Для цього необхідно виконати декомпозицію порядку виконання ними визначених завдань, опрацювати оперативно-тактичну модель застосування сил (військ) та описати її у формі математичної моделі, що дозволить здійснювати необхідні розрахунки для планування застосування сил (військ) ВМС під час виконання завдань ЗЕМД як в умовах гібридних дій, так і в умовах воєнного стану.

Висновки та перспективи подальших досліджень

У статті визначено й обґрунтовано показники та критерій оцінювання ефективності застосування сил (військ) ВМС під час виконання завдань ЗЕМД. Установлено, що головним показником ефективності доцільно обрати ступінь захищеності економічної діяльності держави на морі застосуванням сил (військ) ВМС, а критерієм ефективності - максимальний рівень значення головного показника, який досягається обраним варіантом складу та порядком застосування сил (військ) ВМС відповідно до прийнятих обмежень.

З урахуванням завдавання противником не лише прямих, а й опосередкованих збитків економічній діяльності систему показників запропоновано доповнити таким частковим показником, як ступінь зниження перевізної здатності суден на шляхах руху суден у морській операційній зоні.

З огляду на обмежені обсяги ресурсів для виконання силами (військами) ВМС завдань захисту економічної діяльності держави на морі для розв'язання задачі щодо обрання раціонального (найкращого) способу виконання зазначених завдань додатковим показником запропоновано обрати витрату матеріально-технічних ресурсів для виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі.

Обрані показники та критерій оцінювання ефективності дозволяють здійснювати адекватне оцінювання ефективності виконання силами (військами) ВМС завдань захисту економічної діяльності держави на морі різними способами та обрання раціональних (найкращих) з них.

Подальшими напрямами наукових досліджень вважаємо установлення залежності величини опосередкованих збитків економічній діяльності держави на морі під час здійснення морських перевезень від дій противника щодо перешкоджання її веденню для обчислення значення показника О_ЗПЗ; удосконалення математичної моделі застосування сил (військ) ВМС під час виконання завдань ЗЕМД.

Список використаних джерел

1. Риженко А.О. Сфера діяльності Військово-Морських Сил Збройних Сил України щодо забезпечення морської безпеки України. Морська стратегія держави. Розвиток та реалізація морського потенціалу України: матеріали міжнар. наук. форуму, 22-23 травня 2019 р. Київ: НУОУ ім. І. Черняховського, 2019. С. 18-24.

2. Яким'як С.В. Протидія гібридній війні на морі: уроки та перспективи: матеріали круглого столу 25 лютого 2020 р. Київ: НУОУ ім. І. Черняховського, 2020. С. 19-30.

3. Гончаренко Р.В., Гордійчук В.В. До питання захисту економічної діяльності України в Азовському морі. Морська стратегія держави. Розвиток та реалізація морського потенціалу України: матеріали міжнар. наук. форуму, 19-20 травня 2021 р. Київ: НУОУ ім. І. Черняховського, 2021. С. 58-66.

4. Воєнні аспекти протидії “гібридній агресії”: досвід України: монографія / колектив авторів; за заг. ред. А.М. Сиротенка. Київ: НУОУ імені Івана Черняховського, 2020. 176 с.

5. Яким'як С.В. Проблемні питання протидії гібридному впливу противника на морі та шляхи їх вирішення. Наука і оборона. 2020. № 2. С. 31-36.

6. Яким'як С.В. Проблемні питання спільного застосування безпілотних (безекіпажних) морських комплексів й інших сил в діях на морі та шляхи їх вирішення. Ukrainian Air Power. 2021. № 1(1). С. 123125. URL: http://sap.nuou.org.ua/article/view/241548.

7. Морська доктрина України на період до 2035 року. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1307-2009-%D0%BF#Textм> (дата звернення: 10.05.2023).

8. Доктрина “Військово-Морські Сили Збройних Сил України”. Офіційний сайт Інституту Військово-Морських Сил. URL: https://ivms.mil.gov.ua/wp-content/uploads/2021/12/doktryna_vijskovo-morski-syly-zbrojnyh-syl-ukrayiny.pdf> (дата звернення: 10.05.2023).

9. Стратегія Військово-Морських Сил Збройних Сил України 2035. Київ: КВМС ЗСУ, 2018. 22 с.

10. БП 3-00(13).01. Бойовий статут Військово-Морських Сил. Операції 2020 (Міністерство оборони України): наказ командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про затвердження доктринального документа. Одеса: Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

11. Раджапакса Й.К. Обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективності застосування сил (військ) Військово-Морських Сил під час виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі: дис. ... канд. військ. наук: 20.01.01. Київ: НУОУ імені Івана Черняховського, 2015. 181 с.

12. Застосування сучасних інформаційних технологій у науковій діяльності: підручник / О.Й. Мацько та ін. Київ, 2021. 340 с.

13. Яким'як С.В., Вдовицький Є.А. Аналіз чинників, які впливають на виконання завдань Військово-Морськими Силами під час виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі в умовах гібридних дій противника. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень. Київ: ЦВСД НУО, 2021. № 1(71). С. 75-81.

14. Барабаш Ю.Л. Основи теорії оцінювання ефективності складних систем: навч. посібник. Київ, 1999. 39 с.

15. Загорка О.М., Мосов С.П., Стужук П.І. Елементи дослідження систем військового призначення: навч. посібник. Київ, 2005. 100 с.

16. Оцінка економічних втрат України від тимчасової окупації Кримського півострову: аналітична записка / Д. Горюнов та ін. Київ: Міжнародний фонд відродження, 2021. 56 с.

17. Звіт про прямі збитки інфраструктури, непрямі втрати економіки від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України та попередня оцінка потреб України у фінансуванні відновлення URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/07/NRC_CLEAN_Final_Jul1_Losses-and-Needs-Report.pdf (дата звернення: 10.05.2023).

18. “Зерновий коридор” в Чорному морі у вересні-грудні 2022. Важлива статистика URL: https://www.blackseanews.net/read/199397 (дата звернення: 10.05.2023).

19. The Strategic Cost of Russian Aggression for Ukraine's Economy / Ed. by Y.A. Zhalilo. 67 p. Analytical Report. Kyiv 2022.

References

1. Ryzhenko A.O. (2019). Sfera diialnosti Viiskovo-Morskykh Syl Zbroinykh Syl Ukrainy shchodo1. Ryzhenko A.O. (2019). Sfera diialnosti Viiskovo-Morskykh Syl Zbroinykh Syl Ukrainy shchodo zabezpechennia morskoi bezpeky Ukrainy [The sphere of activity of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine regarding the provision of maritime security of Ukraine]. Proceedings of the International scientific forum “Morska stratehiia derzhavy. Rozvytok ta realizatsiia morskoho potentsialu Ukrainy” (Ukraine, Kyiv, May 29-30, 2019). Kyiv: NUOU, pp. 18-24. [in Ukrainian].

2. Yakymiak S.V. (2020). Protydiia hibrydnii viini na mori: uroky ta perspektyvy [Countering Hybrid Warfare at Sea: Lessons and Prospects]. Proceedings of the round table “Protydiia hibrydnii viini na mori: uroky ta vysnovky” (Ukraine, Kyiv, February 25, 2020). Kyiv: NUOU, pp. 19-30. [in Ukrainian].

3. Honcharenko R.V., Hordiichuk V.V. (2021). Do pytannia zakhystu ekonomichnoi diialnosti Ukrainy v Azovskomu mori [To the issue of protection of economic activity of Ukraine in the Sea of Azov]. Proceedings of the International scientific forum “Morska stratehiia derzhavy. Rozvytok ta realizatsiia morskoho potentsialu Ukrainy” (Ukraine, Kyiv, May 19-20, 2021). Kyiv: NUOU, pp. 58-66. [in Ukrainian].

4. Syrotenko A.M. (2020). Voienni aspekty protydii “hibrydnii ahresii”: dosvid Ukrainy [Military aspects of countering “hybrid aggression”: the experience of Ukraine]. Kyiv: NUOU. [in Ukrainian].

5. Yakymiak S.V. (2020). Problemni pytannia protydii hibrydnomu vplyvu protyvnyka na mori ta shliakhy yikh vyrishennia [Problematic issues of countering the enemy's hybrid influence at sea and ways to solve them]. Nauka i oborona, vol. 2, pp. 3136. [in Ukrainian].

6. Yakymiak S.V. (2021). Problemni pytannia spilnoho zastosuvannia bezpilotnykh (bezekipazhnykh) morskykh kompleksiv y inshykh syl v diiakh na mori ta shliakhy yikh vyrishennia [Problematic issues of the joint use of unmanned (unmanned) naval complexes and other forces in actions at sea and ways to solve them]. Ukrainian Air Power, vol. 1, no. 1, p. 125. [in Ukrainian].

7. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy “Pro zatverdzhennia Morskoi doktryny Ukrainy na period do 2035 roku (u redaktsii postanovy Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 18 hrudnia 2018 r. № 1108)” № 1307/2009 [Maritime doctrine of Ukraine for the period until 2035 (in the edition of the resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated December 18, 2018 no. 1108)]. (accessed 2018, December 8). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1307-2009-%D0%BF#Text (accessed 10 May 2023). [in Ukrainian].

8. Doktryna “Viiskovo-Morski Syly Zbroinykh Syl Ukrainy” [The doctrine “Military and Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine”]. Official site of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine. Retrieved from: https://ivms.mil.gov.ua/wp-content/uploads/2021/12/doktryna_vijskovo-morski-syly-zbrojnyh-syl-ukrayiny.pdf (accessed 10 May 2023). [in Ukrainian].

9. Stratehiia Viiskovo-Morskykh Syl Zbroinykh Syl Ukrainy 2035 [Strategy of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine 2035]. Retrieved from: https://navy.mil.gov.ua/strategiya-vijskovo-morskyh-syl-zbrojnyh-syl-ukrayiny-2035/ (accessed 10 May 2023). [in Ukrainian].

10. Nakaz Komanduvannia Viiskovo-Morskykh Syl Zbroinykh Syl Ukrainy pro zatverdzhennia doktrynalnoho dokumenta BP 3-00(13)01 Boiovyi statut Viiskovo-Morskykh Syl. Operatsii [Order of the Command of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine on the approval of the doctrinal document BP 3-00(13).01 Combat Statute of the Naval Forces. Operations]. (2020, Desember 24). Odesa: Command of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine. [in Ukrainian].

11. Radzhapaksa Y.K. (2015). Obgruntuvannia rekomendatsii shchodo pidvyshchennia efektyvnosti zastosuvannia syl (viisk) Viiskovo-Morskykh Syl pid chas vykonannia zavdan zakhystu ekonomichnoi diialnosti derzhavy na mori [Justification of the recommendations on increasing the efficiency of the use of forces (troops) of the Naval Forces during the performance of the tasks of protecting the state's economic activity at sea]. PhD thesis. Kyiv: NUOU, p. 182. [in Ukrainian].

12. Matsko O.Y. (2021). Zastosuvannia suchasnykh informatsiinykh tekhnolohii u naukovii diialnosti [Application of modern information technologies in scientific activity]. Kyiv: NUOU. [in Ukrainian].

13. Yakymiak S.V., Vdovytskyi Ye.A. (2021). Analiz chynnykiv, yaki vplyvaiut na vykonannia zavdan Viiskovo-Morskymy Sylamy pid chas vykonannia zavdan zakhystu ekonomichnoi diialnosti derzhavy na mori v umovakh hibrydnykh dii protyvnyka [Analysis of factors that affect the performance of tasks by the Naval Forces during the performance of the tasks of protecting the economic activity of the state at sea in the conditions of hybrid actions of the enemy]. Zbirnyk naukovykh prats Tsentru voienno-stratehichnykh doslidzhen, vol. 3, no. 71, pp. 75-81. [in Ukrainian].

14. Barabash Yu.L. (1999). Osnovy teorii otsiniuvannia efektyvnosti skladnykh system [Fundamentals of the theory of evaluating the effectiveness of complex systems]. Kyiv: NUOU. [in Ukrainian].

15. Zahorka O.M., Mosov S.P., Stuzhuk P.I. (2005) Elementy doslidzhennia system viiskovoho pryznachennia [Elements of the study of systems of military assignment]. Kyiv: NUOU. [in Ukrainian].

16. Horiunov D. (2021). Otsinka ekonomichnykh vtrat Ukrainy vid tymchasovoi okupatsii Krymskoho pivostrovu: analitychna zapyska [Assessment of economic losses to Ukraine from the temporary occupation of the Crimean Peninsula: analytical note]. Kyiv: Mizhnarodnyi fond vidrodzhennia. [in Ukrainian].

17. Zvit pro priami zbytky infrastruktury, nepriami vtraty ekonomiky vid ruinuvan vnaslidok viiskovoi ahresii rosii proty Ukrainy, ta poperednia otsinka potreb Ukrainy u finansuvanni vidnovlennia [Report on direct damage to infrastructure, indirect losses to the economy from the destruction caused by russia's military aggression against Ukraine, and a preliminary assessment of Ukraine's needs for financing recovery]. Retrieved from: https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/07/NRC_CLEAN_Final_Jul1_Losses-and-Needs-Report.pdf (accessed 10 May 2023). [in Ukrainian].

18. “Grain Corridor” in the Black Sea in September-December 2022. Important statistics” [“Grain Corridor” in the Black Sea in September-December 2022. Important statistics”]. Blackseanews. Retrieved from: https://www.blackseanews.net/read/199397 (accessed 10 May 2023). [in Ukrainian].

19. Zhalilo Ya.A. (2022). The Strategic Cost of Russian Aggression for Ukraine's Economy. Analytical Report. Kyiv: NISS. [in English].

Размещено на Allbest.ru