Шляхи та способи розв’язання актуальних проблем освітньої підготовки персоналу Державної прикордонної служби України в контексті трансформації військової освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шляхи та способи розв'язання актуальних проблем освітньої підготовки персоналу Державної прикордонної служби України в контексті трансформації військової освіти

Сергій Сердюк кандидат педагогічних наук, заступник

Голови Державної прикордонної служби України,

Адміністрація Державної прикордонної служби України

Олександр Луцький кандидат педагогічних наук, доцент,

ректор, Національна академія Державної прикордонної

служби України імені Богдана Хмельницького

Олег Боровик доктор технічних наук, професор, заступник

начальника відділу організації освітньої та наукової діяльності

управління професійної підготовки Департаменту персоналу, А

дміністрація Державної прикордонної служби України

У статті обґрунтовано необхідність удосконалення освітньої підготовки персоналу складових сектору безпеки і оборони України, зокрема Державної прикордонної служби України (ДПСУ).

Подано результати аналізу та узагальнення актуальних на нинішній час для освіти та військової освіти положень, що мають бути враховані як початкові умови щодо обґрунтування шляхів і способів розв'язання актуальних проблем освітньої підготовки персоналу ДПСУ в контексті трансформації системи військової освіти. Представлено теоретично можливі шляхи вирішення актуальних проблем, а також перспективні моделі освітньої підготовки у навчальних закладах ДПСУ.

Установлено, що для визначення шляхів удосконалення освітньої підготовки персоналу ДПСУ необхідно враховувати певні взаємопов'язані чинники: швидкозмінність і швидкоплинність процесів суспільного розвитку; соціально-економічні та соціально-політичні трансформації у суспільстві; процеси глобалізації; швидке збільшення обсягів інформації. Також в основу визначення цих шляхів покладено мету формування нової системи військової освіти в Україні та головні вимоги щодо подальшого її розвитку.

З'ясовано, що теоретично можливими шляхами вирішення актуальних проблем трансформації освітньої підготовки персоналу ДПСУ є покращення базової освіти та оптимізація системи післядипломної освіти. Покращення базової освіти передбачає започаткування освітньої підготовки за диференційованою номінальною тематикою лідерських курсів та корегування переліку спеціальностей або освітніх програм. Проведено порівняльний аналіз альтернативних варіантів реалізації освітньої підготовки офіцерів тактичного рівня у відомчому вищому військовому навчальному закладі. Оптимізація системи післядипломної освіти передбачає корегування переліку та змісту наявних курсів підвищення кваліфікації, а також адаптацію повноформатних окремих лідерських курсів для окремих категорій офіцерів ДПСУ

Запропоновано перспективні моделі освітньої підготовки в навчальних закладах ДПСУ та варіанти щодо їх реалізації у відомчому ВВНЗ для різних рівнів освіти та спеціальностей. Моделі сформовано з урахуванням принципів структурної функціональності, диференційованості щодо запровадження механізмів реалізації окремих складових, відповідності державним стандартам освіти (військової освіти).

Наведено способи вирішення актуальних проблем удосконалення освітньої підготовки персоналу ДПСУ через призму завдань, які реалізовуватимуться відомчими закладами освіти.

Ключові слова: освітня підготовка персоналу; трансформація військової освіти; актуальні проблеми; вищі військові навчальні заклади; освітня діяльність; Державна прикордонна служба України.

Serdiuk S., Lutskyi O., Borovyk O.

Ways and means of solving current problems of training the personnel of the State Border Guard Service of Ukraine in the context of the transformation of military education.

The article substantiates the need to improve the educational training of personnel of the security and defense sector of Ukraine, in particular, the State Border Guard Service of Ukraine (SBGSU).

The results of the analysis and generalization of the currently relevant provisions for education and military education, which should be taken into account as initial conditions for substantiating the ways and means of solving the current problems of educational training of the personnel of the SBGSU in the context of the transformation of the military education system, are presented. Theoretically possible ways of solving current problems are presented, as well as promising models of educational training in educational institutions of SBGSU.

It has been found that in determining ways to improve the educational training of the personnel of the State Border Guard Service of Ukraine, the following interrelated factors should be taken into account: the rapidly changing and fleeting processes of social development; socio-economic and socio-political transformations in society; the processes of globalization; the rapid increase in the amount of information.

The goals of forming a new system of military education in Ukraine and the main requirements for its further development are also the basis for defining these ways.

It has been established that theoretically possible ways of solving current problems of transformation of educational training of SBGSU personnel are improvement of basic education and optimization of postgraduate system of education. Improving basic education involves training in differentiated nominal leadership courses and adjusting the list of specialties or educational programs. A comparative analysis of alternative options for implementing the educational training of tactical level officers in a departmental higher military education institution has been conducted. Optimizing the system of postgraduate education involves adjusting the list and content of existing professional development courses, as well as adapting full-length individual leadership courses for specific categories of officers of the SBGSU.

Prospective models of educational training in the educational institutions of the SBGSU and options for their implementation in the departmental higher military educational institution for different levels of education and specialties are proposed. Models are formed taking into account the principles of structural functionality, differentiation in the implementation mechanisms of the individual components, compliance with state standards of education (military education).

Ways of solving current problems of improving the educational training of personnel of the State Border Guard Service of Ukraine through the prism of tasks to be implemented by departmental educational institutions are presented.

Key words: personnel training; transformation of military education; current problems; higher military education institutions; educational activities; State Border Guard Service of Ukraine.

Вступ

Науковці здебільшого дотримуються думки, що кожне суспільство відтворює себе через систему освіти, транслюючи прийдешньому поколінню ті знання, уміння, навички, які дозволяють людям інтегруватися в структури суспільства, адаптуватися до 'їх змін, жити у суспільстві, реалізовувати себе як в особистісному, так і в професійному відношенні [1]. З іншого боку, цивілізаційні тенденції розвитку, на думку В. Кременя, ставлять нові вимоги перед людиною, а значить, і перед освітою, що відіграє вирішальну роль у становленні кожної особистості [2]. Результати аналізу економічного зростання низки країн, зокрема, Швейцарії, Сингапуру, Швеції, Нідерландів, Данії, Японії, Англії, свідчать про необхідність формування та забезпечення розвитку національної освітньої системи як безальтернативного шляху реалізації системної і послідовної державної політики [3].

З наведеного випливає, що розвиток освіти та суспільства взаємо- обумовлені і стан освіти є показником якості життя суспільства. Ця закономірність характерна і для України.

Періодично в суспільстві та в освіті відбуваються трансформаційні зміни: змінюються цінності, парадигми, тенденції. Сучасними тенденціями в галузі освіти України є:

запровадження нових стандартів освіти з окремих спеціальностей для різних рівнів освіти;

позиціонування освіти як продуктивної сили соціально-економічного розвитку країни;

реалізація нових підходів щодо забезпечення якості освіти у закладах вищої освіти через започаткування діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;

трансформація військової освіти.

Зазначені тенденції обумовлюють необхідність удосконалення освітньої підготовки персоналу різних галузей, а з урахуванням соціально-політичної ситуації в країні, насамперед персоналу складових сектору безпеки і оборони України (далі - БіОУ). Оскільки Державна прикордонна служба України (ДПСУ) є одним із суб'єктів сектору БіОУ, а трансформаційні процеси військової освіти вийшли на рівень законодавчого унормування [4], то одним з актуальних завдань, що характерні для ДПСУ на сьогодні, є пошук шляхів забезпечення відповідності відомчої системи освіти викликам сьогодення.

Для вироблення механізмів корегування діяльності будь-якої системи важливим є встановлення її стану та можливих механізмів впливу на неї. Не є виключенням і система освітньої підготовки. Саме тому актуальним завданням є проведення аналізу структури системи освітньої підготовки персоналу в ДПСУ, дієвого варіанта реалізації освітньої підготовки у відомчому вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ), робочих моделей підготовки здобувачів освіти в навчальних закладах ДПСУ, а також проблем, що потребують розв'язання. Такий аналіз дозволить наблизитися до встановлення можливих шляхів і способів розв'язання актуальних проблем освітньої підготовки персоналу ДПСУ. Необхідно зазначити, що їх пошук необхідно здійснювати не локально, а в контексті тих теорій і тенденцій, які характерні для суспільства насамперед на даний час.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням ролі та місця освіти в суспільстві, удосконалення освітньої підготовки в усі часи приділялася увага прогресивних педагогів та інтелектуальної еліти суспільства. Не є виключенням і сьогодення.

Заслуговують на увагу окремі погляди щодо ролі освіти, тенденцій її трансформації, механізмів удосконалення тощо, які наведені в роботах [1], [5], [6].

Зокрема, у роботі [5] розглянуто питання ролі та місця освіти в суспільстві як соціального інституту, що виконує економічну, соціальну і культурну функції. Досліджено проблеми модернізації освіти і розвитку особистості в контексті сучасних цивілізаційних змін у праці [1]. Виокремлено фактори, що впливають на розвиток сучасної системи освіти, і вимоги сучасної цивілізації до особистості людини, сформульовано провідні завдання педагогіки постіндустріалізму.

У статті [6] описано сучасний етап еволюції світової цивілізації та українського суспільства. Встановлено роль освіти і науки для інформаційного суспільства та його вищої стадії розвитку - суспільства знань. Визначено місце системи вищої освіти в соціумі. Обґрунтовано роль системи вищої освіти у відновленні наукового потенціалу суспільства та суспільному відтворенні. Проаналізовано значення вищої школи для соціалізації індивіда та соціальної мобільності.

Треба зауважити, що питання, які на системному рівні для всієї освітньої галузі проаналізовані у роботах [1], [5], [6], актуальні і для військової освіти. Тому подібним питанням була приділена увага у ряді робіт теоретиків галузі військової освіти. Зокрема, заслуговують на увагу праці [3], [7], [8].

Так, у праці [3] розглянуто військову освіту, як історично сформований соціальний інститут. Визначено, що збереження освітнього, наукового потенціалу та зміцнення основних науково-педагогічних шкіл є ключовими напрямами забезпечення якісної підготовки військових спеціалістів. Зроблено висновок про те, що до завдань, які повинні бути вирішені силами вчених ВВНЗ, віднесено створення нових навчальних технологій, які органічно поєднують глибокі наукові дослідження з навчальним процесом, що забезпечують підготовку висококваліфікованих військових кадрів. Запропоновано шлях удосконалення військової освіти України через переосмислення закордонних тенденцій і врахування передового закордонного досвіду. Спрогнозовано, що останнє може забезпечити її інноваційний, динамічний рух, престижність у майбутньому вітчизняному інформаційному суспільстві та вагомий внесок у надійне зміцнення обороноздатності України.

У роботі [7] приділена увага: характерним рисам формування нової парадигми військової освіти, яка відповідає потребам Збройних Сил України (ЗСУ) та міжнародним стандартам якості підготовки військовослужбовців; визначенню цілей, принципів і завдань формування нової системи військової освіти; окресленню структури підготовки військових фахівців; питанням конструювання системи підготовки офіцерських кадрів, її наукового та високотехнологічного забезпечення, побудови системи забезпечення якості військової освіти.

У статті [8] проведено аналіз сучасних тенденцій щодо ролі інформаційного суспільства в процесі підготовки особистості офіцера в системі вищої військової освіти України. Розкрито основні стратегічні цілі та завдання розвитку інформаційного суспільства в освітній сфері України. Окреслено основні тенденції розвитку системи вищої військової освіти України в умовах ведення гібридної війни. Запропоновано основні шляхи реалізації прикладних завдань системи вищої військової освіти України в інформаційному суспільстві в організаційній, науково-методичній та управлінській площині.

Однак, незважаючи на значну увагу, що приділена у наведених працях питанням ролі, місця, шляхів удосконалення тощо освіти, ще не до кінця вивченими є питання, що стосуються визначення напрямів і шляхів удосконалення системи освітньої підготовки персоналу ДПСУ І цьому є низка пояснень, одним з яких є динамічність трансформації військової освіти в Україні на сьогодні.

Тому метою статті є обґрунтування шляхів і способів розв'язання актуальних проблем освітньої підготовки персоналу ДПСУ в умовах трансформації військової освіти України.

Результати дослідження

Для досягнення визначеної мети вбачається за доцільне здійснити аналіз та узагальнення актуальних на даний час для освіти та військової освіти положень, що мають бути враховані як початкові умови щодо обґрунтування шляхів і способів розв'язання актуальних проблем освітньої підготовки персоналу ДПСУ в контексті трансформації системи військової освіти та проектування перспективних моделей освітньої підготовки в навчальних закладах ДПСУ

Щодо актуальних на даний час для освіти та військової освіти положень, то необхідно звернути увагу на те, що в сучасних умовах на розвиток системи освіти впливають такі чотири взаємопов'язані чинники: швидкозмінність і швидкоплинність процесів суспільного розвитку; соціально-економічні та соціально-політичні трансформації в суспільстві; процеси глобалізації, які відгукнулися інтеграційними тенденціями у світі; швидке збільшення обсягів інформації, зумовлене появою нових інформаційних технологій [1].

Основними завданнями формування нової системи військової освіти в Україні є: нарощування інноваційного потенціалу системи військової освіти; забезпечення її інтеграції у вітчизняний освітній та європейський і світовий військово-освітні простори з урахуванням особливостей удосконалення основних складових сектору БіОУ, сумісних з відповідними структурами країн-членів НАТО; всебічне забезпечення якості підготовки військових фахівців та якості освітньої діяльності ВВНЗ на засадах гарантування; приведення кількісних та якісних показників системи військової освіти у відповідність до завдань, що постали перед складовими сектору БіОУ у зв'язку з подіями на сході країни [7].

Система вищої освіти повинна забезпечити підготовку військових фахівців із високим рівнем професіоналізму, компетентності, інтелектуального розвитку, загальної та військово-професійної культури, здатних з високою ефективністю виконувати поставлені завдання щодо оборони України, розвитку власної творчої індивідуальності, наполегливого самостійного засвоєння нових знань протягом військової служби, прийняття оптимальних рішень у нестандартних умовах за всіма спеціальностями й спеціалізаціями, що визначають рівень боєздатності та боєготовності складових сектору БіОУ [3]. А, як зазначає М. Науменко, до головних вимог щодо подальшого розвитку військової освіти необхідно віднести: 1) підготовку висококваліфікованих військових фахівців, здатних керувати військами (силами) під час виконання відповідних бойових операцій і проведення навчань у мирний час; 2) створення, експлуатацію та застосування найскладніших систем озброєння та військової техніки; 3) здійснення та супроводження фундаментальних і прикладних досліджень; 4) організацію, проведення та контроль дослідно-конструкторських робіт зі створення нових поколінь озброєння та військової техніки; 5) ефективну дію у виконанні завдань, що виникають під час здійснення міжнародних антитерористичних та миротворчих операцій.

Саме ці положення мають бути покладені в основу майбутньої теорії трансформації освітньої підготовки персоналу ДПСУ

Щодо теоретично можливих шляхів вирішення актуальних проблем удосконалення освітньої підготовки персоналу ДПСУ, то розглядається можливість удосконалення базової освіти та оптимізації системи післядипломної освіти.

Водночас, удосконалення базової освіти передбачає започатку- вання освітньої підготовки за диференційованою номінальною тематикою лідерських, або так званих L-курсів, і корегування переліку спеціальностей або освітніх програм, за якими доцільно здійснювати підготовку. Оптимізація ж системи післядипломної освіти передбачає корегування переліку та змісту наявних курсів підвищення кваліфікації, а також адаптацію повноформатних окремих лідерських курсів для окремих категорій офіцерів ДПСУ.

Щодо започаткування освітньої підготовки за диференційованою номінальною тематикою лідерських курсів, то на відміну від робочих на теоретичному рівні пропонується запровадження перспективних моделей освітньої підготовки різних категорій персоналу ДПСУ, що базуються на реалізації лідерських курсів у межах освітніх програм. До таких курсів відносяться: базовий курс професійної військової освіти - L-1A; фаховий курс професійної військової освіти (взвод) - L-1B; фаховий курс професійної військової освіти (рота) - L-1C; командно-штабний курс видів ЗСУ - L-2; курси офіцерів об'єднаних штабів оперативного рівня - L-3; курси вищого керівного складу стратегічного рівня - L-4; курси стратегічного управління вищого рівня та державної політики - L-5.

Перспективні моделі підготовки на базі реалізації L-курсів передбачатимуть запровадження уніфікованої системи військової підготовки з урахуванням досвіду держав-членів НАТО та вітчизняного досвіду виконання завдань в АТО та ООС підрозділами ДПСУ та ЗСУ

Для різних рівнів військової освіти характерні такі набори та програми L-курсів: на тактичному рівні - L-1A, L-B, L-1C; на оперативному рівні - L-2, L-3; на стратегічному рівні - L-4, L-5.

Реалізація L-курсів до рівня L-4 включно може бути забезпечена відомчим ВВНЗ. Реалізація курсу L-5 може бути здійснена на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняхов- ського. Зміст L-курсів, на відміну від їх обсягу, має бути однаковим для всіх спеціальностей, за якими здійснює підготовку відомчий ВВНЗ. Обсяг курсів L-1C та L-2 для рівня базової підготовки офіце- рів-прикордонників має бути номінальним.

У перспективних моделях базової підготовки офіцерів-прикордонників передбачаються механізми гармонізації співвідношення складових військової освіти та уніфікованих програм підготовки прикордонників країн ЄС, а також 'їх інтегральне поєднання та взаємодоповнення, що пов'язано з неможливістю реалізації незалежної підготовки за різними програмами для якісної підготовки офіцера-прикордонника.

Щодо переліку спеціальностей або освітніх програм, за якими доцільно здійснювати підготовку, то необхідність корегування дієвого варіанта реалізації освітньої підготовки у відомчому ВВНЗ обумовлена наявністю загроз і ризиків щодо можливості продовження провадження освітньої діяльності, які обумовлені низкою причин, що формуються окремими державними інституціями. Вивчення стану питання дозволяє за умови неможливості продовження підготовки офіцерів-прикордонників на базі спеціальності 262 “Правоохоронна діяльність” запропонувати такі перспективні альтернативні варіанти реалізації освітньої підготовки (див. табл. 1-3).

Таблиця 1