Особливості змісту та формування соціально-правової компетентності майбутніх офіцерів сил сектору безпеки і оборони України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості змісту та формування соціально-правової компетентності майбутніх офіцерів сил сектору безпеки і оборони України

Олександр Діденко, доктор педагогічних наук, професор, заступник начальника кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Ігор Черкун, кандидат педагогічних наук, начальник кафедри військової підготовки Інституту Військово-Морських Сил Національний університет “Одеська морська академія”

Андрій Білявець, викладач кафедри вогневої підготовки факультету безпеки державного кордону Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

У статті з'ясовано, що особливості змісту та формування соціально-правової компетентності майбутніх офіцерів сил сектору безпеки і оборони України обумовлені специфікою служби, вимогами нормативних документів та основними завданнями та функціями, що виконує ця ланка військовослужбовців. Офіцери повинні дотримуватися закону та забезпечувати правопорядок. Соціально-правова компетентність допомагає їм розуміти правовий контекст своєї діяльності та вживати заходи для забезпечення дотримання закону в усіх її сферах. Офіцери повинні захищати права підлеглого персоналу та цивільного населення навіть під час воєнних конфліктів, а соціально-правова компетентність допомагає офіцерам розуміти міжнародне та національне право, що регулює захист прав людини в контексті конфліктів.

Для формування соціально-правової компетентності доцільно звертати увагу на відповідну змістову організацію освітнього процесу, а для цього треба мати чітке уявлення про сутнісно-компонентний склад соціально-правової компетентності офіцера. У змісті соціально-правової компетентності офіцерів можна виокремити сукупність соціально-правових знань, умінь і навичок, необхідних для якісного виконання службових обов'язків, знання про норми та інститути міжнародного гуманітарного права, навички планування, організації та здійснення соціально-правової діяльності відповідно до обов'язків обійманої посади щодо встановлених правил поведінки та згідно з вимогами чинного законодавства тощо.

Для ефективного формування соціально-правової компетентності доцільно дотримуватися низки умов, серед яких мотиваційне забезпечення навчальної діяльності майбутніх офіцерів у ВВНЗ, забезпечення пізнавального інтересу до професійної підготовки та відповідна організація навчальної діяльності курсантів, застосування сучасних активних (проблемних, евристичних, інтерактивних) методів навчання, які є засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх офіцерів та опанування досвіду соціальної взаємодії.

Ключові слова: вищий військовий навчальний заклад; майбутні офіцери; соціально-правова компетентність; професійна підготовка; службово-бойові завдання; професійна діяльність; компоненти соціально-правової компетентності.

Didenko О., Cherkun I., Biliavets A.

PECULIARITIES OF THE CONTENT AND FORMATION OF SOCIO-LEGAL COMPETENCE TO FUTURE OFFICERS OF THE SECURITY AND DEFENSE SECTOR OF UKRAINE

The article reveals that the peculiarities of the content and the formation of socio-legal competence to future officers of the security and defense sector of Ukraine are determined by the nature of the service, the requirements of regulatory documents and the main tasks and functions performed by this unit of military personnel. Officers must uphold the law and enforce law and order. Socio-legal competence helps them understand the legal context of their activities and take measures to ensure compliance with the law in all its areas. Officers must protect the rights of subordinate personnel and civilians even in times of military conflicts, and socio-legal competence helps officers understand international and national law governing the protection of human rights in the context of conflict.

In order to form socio-legal competence, it is advisable to pay attention to the appropriate content organization of the educational process, which requires a clear understanding of the essential components of the socio-legal competence of the officer. Within the content of the socio-legal competence of officers, we can distinguish a set of socio-legal knowledge, skills and abilities necessary for the proper performance of official duties, knowledge of the norms and institutions of international humanitarian law, skills in planning, organizing and implementing social and legal activities within the position in accordance with the established rules of conduct and in accordance with the current legislation, etc.

For the effective formation of socio-legal competence, it is advisable to comply with a number of conditions, including motivational support for the educational activities of future officers in higher military educational institutions, ensuring cognitive interest in professional training and the appropriate organization of cadets' learning activities, application of modern active (problem-based, heuristic, interactive) teaching methods, which are a means of activating the educational and cognitive activity of cadets and gaining the experience of social interaction.

Keywords: future officers; higher military educational institution; professional training; socio-legal competence; service and combat tasks; professional activity; components of socio-legal competence.

ВСТУП

Вирішення наукового завдання щодо формування соціально-правової компетентності офіцерського складу сил сектору безпеки і оборони є важливим з огляду на низку обставин. Основною метою діяльності сил сектору безпеки і оборони є забезпечення національної безпеки і оборони країни. Соціально-правова компетентність допомагає офіцерам розуміти та захищати права та свободи громадян, забезпечуючи безпеку суспільства. Офіцери повинні дотримуватися закону та забезпечувати правопорядок. Соціально-правова компетентність допомагає їм розуміти правовий контекст своєї діяльності і вживати заходи для забезпечення дотримання закону в усіх її сферах. Офіцери повинні захищати права підлеглого персоналу та цивільного населення навіть під час воєнних конфліктів, а соціально-правова компетентність допомагає офіцерам розуміти міжнародне та національне право, що регулює захист прав людини в контексті конфліктів. Офіцерський склад повинен взаємодіяти з громадськістю та іншими зацікавленими сторонами у контексті цивільно-військового співробітництва, сприяти розв'язанню соціальних проблем та конфліктів, установлювати довіру між силами безпеки і громадськістю.

Крім цього, офіцери повинні дотримуватися високих стандартів етики та професійності у виконанні своїх обов'язків. Соціально-правова компетентність допомагає їм приймати етично обґрунтовані рішення та діяти відповідно до цих стандартів.

Актуальність формування соціально-правової компетентності офіцерського складу сил сектору безпеки і оборони обумовлена також тим, що їм доводиться взаємодіяти з іноземними партнерами та міжнародними організаціями. Соціально-правова компетентність допомагає зрозуміти і враховувати різні правові та соціальні норми в міжнародному контексті.

Загалом соціально-правова компетентність є важливою для офіцерів сил сектору безпеки і оборони, оскільки вона впливає на ефективність 'їхньої роботи, забезпечує захист прав та свобод громадян, зберігає дотримання закону та правопорядку і допомагає в 'їх міжнародній співпраці.

Постановка проблеми. Проблема формування соціально-правової компетентності офіцерів може мати різні аспекти та причини. Деякі офіцери можуть не мати достатньої освіти в галузі права та соціальних наук, що обмежує їх знання та розуміння правових та соціальних аспектів їхньої діяльності. Навіть якщо офіцери мають вищу освіту, вони можуть не отримувати достатньої підготовки в галузі соціально-правової компетентності під час навчання у вищих військових навчальних закладів (далі ВВНЗ) або під час служби. Також періодичні зміни в законодавстві можуть ускладнювати завдання офіцерів щодо збереження актуальних знань та розуміння правових норм і правил. Крім цього, недостатній акцент під час навчання та професійної підготовки щодо етичних питань та професіоналізму у сфері права може призвести до низького рівня соціально-правової компетентності.

Деякі сфери служби офіцерського складу сил сектору безпеки і оборони можуть бути специфічними та важкодоступними для навчання та підготовки щодо соціально-правових аспектів. Наприклад, проведення військових операцій або служба в екстремальних умовах можуть вимагати особливих навичок та знань.

Посилює актуальність вирішення проблеми дослідження відсутність у частини офіцерського складу практичного досвіду роботи з громадськістю та розв'язання соціальних конфліктів. Також офіцери можуть не бути належним чином інформовані щодо важливих сучасних соціальних та правових питань, що ускладнює їх здатність адаптуватися до нових викликів.

Тому для вирішення цих проблем необхідні зміни у програми навчання та підготовки, які акцентують увагу на питаннях соціально-правової компетентності офіцерів. Сприятиме вирішенню цієї проблеми й постійна самоосвіта та навчання під час служби. Крім того, співробітництво з академічними установами та експертами у галузі права та соціальних наук може також сприяти покращенню рівня соціально-правової компетентності офіцерів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування і розвитку соціально-правової компетентності майбутніх фахівців неодноразово привертала увагу вчених. У публікаціях з педагогіки поняття правової компетентності були предметом уваги І. Дарманської, О. Долженкова, Н. Савицької, М. Подберезського, Я. Яковенка та ін. Ці та інші вчені пов'язують зміст правової компетентності з правовою інформацією з окремих галузей права, умінням її аналізувати та коректно застосовувати у типових і нетипових ситуаціях професійної діяльності. У системі сил сектору безпеки і оборони проблему формування різних аспектів соцільно-правової компетентності досліджують М. Роговенко, М. Романенко, В. Олійник, С. Райко.

Щодо формування соціально-правової компетентності, то безпосередньо це питання було в полі зору І. Грязнова, О. Діденка, В. Мірошніченко, Н. Логінової, В. Райка та ін.

Загалом дослідники ототожнюють соціально-правову компетентність фахівця зі здатністю до ефективної взаємодії із соціальним середовищем на шляху до успішної правової соціалізації, з високим ступенем оволодіння системою соціальних і правових знань у професійній діяльності, сформованою важливою інтегрованою властивістю особистості, основою якої є комплекс знань, мотивів, правових умінь та практичних навичок 'їх застосування, необхідних для правового вирішення проблем професійної діяльності.

Проте невирішеними залишаються питання формування і розвитку соціально-правової компетентності офіцерського складу сил сектору безпеки і оборони під час їх навчання у ВВНЗ та у процесі підвищення кваліфікації на лідерських курсах.

Мета статті полягає в тому, щоб обґрунтувати особливості змісту та формування соціально-правової компетентності майбутніх офіцерів сектору безпеки і оборони України.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Узагальнення результатів аналізу наукових праць з проблеми дослідження дозволяє стверджувати, що становлення майбутніх офіцерів сектору безпеки і оборони України є тривалим процесом, на який впливає низка чинників.

На думку дослідників, зокрема В. Зеленого, І. Радомського, О. Скакун та інших, формування соціальної компетентності відбувається на основі знань, які набуває людина у процесі пізнання дійсності та емоційних переживань, виконання необхідних дій, а також шляхом регуляції, творчої діяльності й саморегуляції. Зміст формування соціальної компетентності передбачає активність курсантів у процесі навчання, яке сприяє формуванню соціально значущих здібностей до аналізу своїх і чужих дій, до прийняття рішень, до розуміння цінностей професійної діяльності тощо [2].

Отже, для формування соціально-правової компетентності доцільно звертати увагу на відповідну змістову організацію освітнього процесу. З огляду на це важливою умовою формування соціально-правової компетентності майбутніх офіцерів у ВВНЗ є відповідне конструювання змісту навчального матеріалу. На думку О. Пометун, важливе значення має комплексний розгляд змісту навчальних дисциплін та визначення необхідної для формування компетентності кількості знань, умінь, навичок і способів діяльності [1, с. 20]. Йдеться про врахування структури і змісту соціально-правової компетентності для подальшого визначення змісту навчання, формулювання базових компонентів навчальної інформації (дидактичних одиниць), які згодом потрібно відобразити в робочій програмі навчальної дисципліни, темах і навчальних питаннях занять, у системі навчальних завдань та завдань для самостійної роботи.

Для визначення змістової організації освітнього процесу важливе значення має чітке уявлення про сутнісно-компонентний склад соціально-правової компетентності офіцера. Для цього наведемо найбільш типові визначення сутності поняття, яке розглядається.

Так, наприклад, О. Тогочинський визначає соціальну компетентність офіцера органів внутрішніх справ “як інтегративну особистісну властивість, що дає йому можливість успішно виконувати професійні завдання за призначенням шляхом ефективної взаємодії з соціальним середовищем, гармонійне поєднання своїх інтересів та цінностей з позиціями й цінностями інших членів суспільства” [2].

Проведене дослідження дозволило О. Данильченку визначити поняття “соціально-правова компетентність майбутніх офіцерів Національної гвардії України” як сукупність соціально-правових знань, умінь і навичок, необхідних для ефективного виконання службових обов'язків після завершення навчання у ВВНЗ. Набуті соціально-правові знання, уміння і навички мають сприяти подальшому професійному становленню військового фахівця, а також забезпечити готовність до активної та ефективної соціально-правової діяльності під час виконання обов'язків за посадою” [3].

Науковці О. Діденко і С. Совва вважають, що правова культура є невід'ємним компонентом і передумовою успішної професійної діяльності офіцера. Вона передбачає наявність знань про норми та інститути міжнародного гуманітарного права, сукупність видів та способів професійної діяльності в аспекті дотримання та виконання норм права під час виконання професійних обов'язків, а також стійке негативне ставлення до будь-яких порушень прав людини як носія суб'єктивних юридичних прав і обов'язків та учасника правових відносин на державному кордоні [4].

Отже, у змісті соціально-правової компетентності офіцерів можна виокремити сукупність соціально-правових знань, умінь і навичок, необхідних для якісного виконання службових обов'язків; знання про норми та інститути міжнародного гуманітарного права; навички планування, організації та виконання соціально-правової діяльності відповідно до обов'язків і обійманої посади у контексті встановлених правил поведінки та вимог чинного законодавства; знання і навички щодо підтримання належного рівня військової дисципліни, роз'яснення чинного законодавства особовому складу, оперативного доведення змін до нього; знання і навички організації роботи щодо роз'яснення військовослужбовцям 'їхніх прав та соціальних гарантій, пільг тощо.

Для об'єктивного уявлення про зміст соціально-правової компетентності офіцера потрібно згадати й про цивільно-військове співробітництво Збройних Сил України (далі ЗСУ). Для реалізації цього виду діяльності офіцерський склад має володіти належним рівнем соціально-правової компетентності, оскільки цивільно-військове співробітництво є діяльністю ЗСУ та сил сектору безпеки і оборони щодо взаємодії з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, організаціями та громадянами у районах дислокації військових частин та підрозділів ЗСУ з метою забезпечення сприятливих умов для виконання завдань та функцій [5]. Мета цивільно-військового співробітництва створення сприятливих умов для виконання покладених на ЗСУ та інших сил сектору безпеки і оборони завдань, недопущення перешкоджання цій діяльності з боку місцевого населення, реалізація заходів ефективної взаємодії та мінімізація негативного впливу на місцеве населення чинників застосування військ (сил) [5]. Отже, цивільно-військове співробітництво передбачає наявність знань, умінь і навичок, які містяться у змісті соціально-правової компетентності офіцерів.

Це підтверджує узагальнення основних завдань цивільно-військового співробітництва, основними з яких є:

аналіз суспільно-політичної обстановки у районах дислокації підрозділів сил оборони, проведення ними навчань або розташування підрозділів збройних сил інших держав;

оцінка впливу цивільного середовища, стану міжконфесійних та міжетнічних відносин та визначення дестабілізуючих чинників на виконання завдань підрозділів ЗСУ;

вплив на цивільне населення для нейтралізації дестабілізуючих чинників та створення сприятливих умов для виконання підрозділами ЗСУ завдань [5].

З огляду на це вважаємо, що зміст навчального матеріалу для вивчення його майбутніми офіцерами у ВВНЗ потрібно конструювати таким чином, щоб впливати на усі компоненти соціально-правової компетентності майбутніх офіцерів, а для відбору змісту навчального матеріалу в аспекті формування соціально-правової компетентності важливо чітко визначити мету навчання, урахувати вимоги до професійної підготовки, оптимально побудувати зміст навчального матеріалу, забезпечити зв'язок з практикою та професійну спрямованість з дотриманням комплексних міжпредметних зв'язків.

Далі слід вказати, що ми підтримуємо позицію вчених (С. Занюк [6], С. Максименко [7], О. Тогочинський [2]) щодо важливості урахування мотиваційної сфери суб'єктів навчання для підвищення їхньої навчальної активності та загалом для підвищення ефективності професійної підготовки. Для нас важливою є позиція вчених, відповідно до якої для ефективного формування і розвитку будь-якої компетентності важливе значення має усвідомлення майбутніми офіцерами необхідності самостійної роботи у цьому напрямі. За таких умов, на думку вчених [2], [6], [7], коли поставлено мету, розгортається внутрішній суб'єктний механізм її досягнення, особистість набуває спеціальних знань і життєвого досвіду, може конструктивно його аналізувати [8].

З огляду на це важливою умовою формування соціально-правової компетентності є мотиваційне забезпечення навчальної діяльності майбутніх офіцерів у ВВНЗ. У цьому контексті йдеться про необхідність розвитку у курсантів мотивації до набуття ними умінь та навичок соціально-правової взаємодії, формування зацікавленого та свідомого ставлення до набуття знань, умінь і навичок складових соціально-правової компетентності в аспекті підготовки до майбутньої професійної діяльності [9].

Для розвитку у майбутніх офіцерів мотивації до оперативно-службової діяльності та формування усвідомленого й зацікавленого ставлення до набуття знань, умінь і навичок складових соціально-правової компетентності доцільно забезпечити пізнавальний інтерес до професійної підготовки та відповідну організацію навчальної діяльності курсантів. Зокрема для залучення курсантів у процес навчання, формування в них позитивної мотивації доцільно створювати можливості для вияву їхньої інтелектуальної ініціативи і самостійності шляхом вирішення навчальних квазіпрофесійних завдань, створення ситуацій самостійного пошуку і засвоєння нових знань, вирішення різноманітних проблем соціально-професійної взаємодії.

Також важливо враховувати, що формування соціально-правової компетентності є ефективним за умови формування досвіду відповідної поведінки, а такий досвід курсанти можуть набути, якщо в освітньому процесі застосувати методи інтерактивного педагогічного впливу [10]. Цим вимогам відповідають методи навчання, що передбачають активну взаємодію між викладачами та курсантами, а також між курсантами. З урахуванням цього ще однією важливою умовою формування соціально-правової компетентності в майбутніх офіцерів є застосування сучасних активних (проблемних, евристичних, інтерактивних) методів навчання, які є засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності курсантів та опанування досвіду соціальної взаємодії.

Щодо проблемних методів навчання, то залучаючи курсантів у проблемну ситуацію вибору, викладач допомагає їм розширити уявлення про правові норми та соціальні цінності, про особливості взаємодії з іншими людьми, з колективом та великими соціальними групами, про способи, методи і прийоми вирішення соціальних та професійних проблем і конфліктних ситуацій. Використання проблемних методів сприяє переходу знань про соціум, соціальні і правові норми у переконання, викликає у майбутніх офіцерів бажання їх відстоювати і дотримуватись. Виконання курсантами системи завдань ситуацій під час навчально-практичної діяльності, де вони самостійно оцінюють проблеми, визначають способи і методи їх оптимального вирішення, формують у них професійно-рольовий компонент соціально-правової компетентності.

Для формування у курсантів соціально-правової компетентності можна застосовувати метод аналізу конкретних ситуацій, а також дискусії та ділові ігри. Дискусія сприяє усвідомленню того, що для вирішення проблем соціально-правової взаємодії можна застосувати різні підходи. Наприклад, дискусія про соціальні проблеми та правові норми виконує просвітницьку, консультаційну, мотиваційну функції, допомагає створити належні умови для розвитку соціально-правової компетентності майбутніх офіцерів. Проведення дискусій дозволяє обговорювати факти, події, вчинки, соціальні та правові норми, теорії тощо. Під час дискусії курсанти самостійно мислять, оцінюють дійсність, обстоюють власні погляди, демонструють уміння аналізувати й аргументувати, учаться поважати думку інших та критично оцінювати судження учасників дискусії.

Щодо ділових ігор, то вони є імітаційним моделюванням реальних механізмів і процесів, допомагають відтворювати предметний та соціальний зміст, певну реальну діяльність (професійну, соціальну, політичну) [11]. Під час ділової гри курсанти можуть ефективно навчатися визначати варіанти і способи вирішення складних проблем соціально-правового характеру та соціальної взаємодії. Ділові ігри дозволяють через імітацію реальних ситуацій професійної діяльності за допомогою “справжніх”, а не “навчальних” ролей, формувати у курсантів уміння і навички, необхідні у ситуаціях спілкування з представниками різних соціальних груп, здійснювати ефективну професійну комунікацію на мовному, мовленнєвому та соціокультурному рівнях.

Завдяки моделюванню різноманітних професійних і соціальних ситуацій курсанти мають можливість набути досвіду соціально-правової поведінки у ситуаціях соціальної і професійної взаємодії, а також досвіду соціально-моральних комунікативних відносин та самопізнання. Це досвід спілкування, переживань, міжособистісних контактів: уміння співпрацювати в групі, виконувати різні функції у колективі, виявляти ініціативу, нести відповідальність за ухвалені рішення та результати їх виконання, застосовувати навички ефективних стратегій спілкування залежно від ситуації. Таким чином у курсантів і слухачів формуються навички професійного спілкування та толерантності, уміння використовувати варіативні способи розв'язання професійних завдань соціального характеру.

Важливою умовою формування соціально-правової компетентності є використання необхідних способів взаємодії учасників педагогічного процесу. Так, наприклад, учені П. Біленчук та С. Сливка зазначають, що для ефективної професійної соціалізації юриста важливою є посадово-рольова типізація, де керівник (в освітньому процесі цю роль виконує викладач) стає прикладом для наслідування. Курсанти мимоволі наслідують дії викладача, використовують його методи і прийоми роботи. Для юридично-правової діяльності таке наслідування має ефект тоді, коли викладач дотримується принципів правомірної педагогічної поведінки та професійної етики [12].

З урахуванням цього можна стверджувати, що для формування соціально-правової компетентності потрібно створити умови комфортної соціально-психологічної взаємодії, яка забезпечує зниження внутрішнього емоційного напруження та атмосферу психологічної захищеності. Для цього у ланці “викладачі курсанти” спілкування має бути спрямоване не тільки на передачу інформації про зміст соціально важливих знань, а також на формування необхідних соціальних цінностей, професійно обумовлених соціальних навичок та умінь.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

соціальний правовий безпека оборона

Отже, особливості змісту та формування соціально-правової компетентності майбутніх офіцерів сил сектору безпеки і оборони України обумовлені специфікою служби, вимогами нормативних документів та основними завданнями і функціями, що виконує ця ланка військовослужбовців. Офіцери повинні дотримуватися закону та забезпечувати правопорядок. Соціально-правова компетентність допомагає їм розуміти правовий контекст своєї діяльності та вживати заходи для забезпечення дотримання закону в усіх її сферах. Офіцери повинні захищати права підлеглого персоналу та цивільного населення навіть під час воєнних конфліктів, а соціально-правова компетентність допомагає офіцерам розуміти міжнародне та національне право, що регулює захист прав людини в контексті конфліктів.

Для формування соціально-правової компетентності доцільно звертати увагу на відповідну змістову організацію освітнього процесу, а для цього треба мати чітке уявлення про сутнісно-компонентний склад соціально-правової компетентності офіцера. У змісті соціально-правової компетентності офіцерів можна виокремити сукупність соціально-правових знань, умінь і навичок, необхідних для якісного виконання службових обов'язків, знання про норми та інститути міжнародного гуманітарного права, навички планування, організації та здійснення соціально-правової діяльності.

Для ефективного формування соціально-правової компетентності доцільно дотримуватися низки умов, серед яких мотиваційне забезпечення навчальної діяльності майбутніх офіцерів у ВВНЗ, забезпечення пізнавального інтересу до професійної підготовки та відповідна організація навчальної діяльності курсантів, застосування сучасних проблемних, інтерактивних та евристичних методів і прийомів навчання з метою активізації навчально-пізнавальної діяльності курсантів та опанування ними досвіду соціально-правової взаємодії.

Перспективними напрямами подальших наукових розвідок вважаємо висвітлення зарубіжного досвіду формування соціально-правової компетентності військовослужбовців країн НАТО.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О. В. Овчарук. Київ: К.І.С., 2004. 112 с.

2. Тогочинський О. М. Педагогічна сутність понять “соціальна компетентність працівника органів внутрішніх справ” та “соціальна компетентність керівника основних підрозділів МВС”. Науковий вісник Чернівецького університету. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2013. Вип. 674. С. 158-166.

3. Данильченко О. Сутність та структура соціально-правової компетентності майбутніх офіцерів Національної гвардії України. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. № 79. Т. 1. С. 86-91. URL: https://doi.Org/10.32840/1992-5786.2021.79.1.18 (дата звернення 20.10.2023).

4. Діденко О., Совва С. Обґрунтування педагогічних умов формування міжнародної правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Сер.: Педагогіка. 2016. Вип. 4. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2016_4_8. (дата звернення 20.10.2023).

5. Положення про цивільно-військове співробітництво Збройних Сил України: наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 20.12.2017 № 446 (зі змінами, введеними наказом Генерального штабу Збройних Сил України 29.12.2018 № 471).

6. Занюк С. С. Психологія мотивації: навч. посіб. Київ: Либідь, 2002. 304 с.

7. Психологія професійної діяльності офіцера: підручник / В. Г. Кремень та ін. Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1999. 488 с.

8. Лєпіхова Л. Соціалізація та соціально-психологічна компетентність як рівні особистісної зрілості. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник. Київ: Контекст, 2000. 336 с.

9. Діденко О. В. Особливості змісту і розвитку професійної компетентності офіцерів Державної прикордонної служби України на оперативному рівні військової освіти. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні науки. Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2022. № 4(31). URL: https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk. v31i4.1310. (дата звернення 20.10.2023)

10. Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навч.-метод. посіб. Київ: ЕКМО, 2011. 320 с.

11. Зарубінська І. Б. Формування соціальної компетентності студентів вищих навчальних закладів (теоретико-методичний аспект): монографія. Київ: КНЕУ, 2010. 348 с.

12. Біленчук П. Д., Сливка С. С. Правова деонтологія. Київ: АТІКА, 1999. 320 с.

REFERENCES

1. Ovcharuk O. V. (2004). Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy: Biblioteka z osvitnoi polityky [Competency-based Approach in Modern Education: World Experience and Ukrainian Prospects: Library on education policy] Kyiv: K.I.S.. 112 p. [in Ukrainian]

2. Tohochynskyi O. M. (2013). Pedahohichna sutnist poniat “sotsialna kompetentnist pratsivnyka orhaniv vnutrishnikh sprav” ta “sotsialna kompetentnist kerivnyka osnovnykh pidrozdiliv MVS” [The pedagogical essence of the concepts of “social competence of an Internal Affairs officer” and “social competence of the Head of the main units of the Ministry of Internal Affairs”]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Chernivtsi: Chernivetskyi nats. un-t, vol. 674, pp. 158-166. [in Ukrainian]

3. Danylchenko O. (2021). Sutnist ta struktura sotsialno-pravovoi kompetentnosti maibutnikh ofitseriv Natsionalnoi Hvardii Ukrainy [Essence and structure of social and legal competence of future officers of the national guard of Ukraine]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh, no. 79, t. 1, pp. 86-91. DOI: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.79.1.18 (accessed 20 October 2023). [in Ukrainian]

4. Didenko O., Sovva S. (2016). Obgruntuvannia pedahohichnykh umov for-

muvannia mizhnarodnoi pravovoi kultury maibutnikh ofitseriv-prykordonnykiv [Substantiation of pedagogical conditions for the formation of international legal culture to future border guard officers]. Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Ser.: Pedahohika, vol. 4. Retrieved from: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Vnadped 4_8 (accessed 20 October 2023). [in Ukrainian]

5. Polozhennia pro tsyvilno-viiskove spivrobitnytstvo Zbroinykh Syl Ukrainy Nakaz Heneralnoho shtabu Zbroinykh Syl Ukrainy vid 20.12.2017 № 446 (zi zminamy, vvedenymy nakazom Heneralnoho shtabu Zbroinykh Syl Ukrainy 29.12.2018 № 471) [Regulations on Civil-Military Cooperation of the Armed Forces of Ukraine]. (2018, December 29). Kyiv. [in Ukrainian]

6. Zaniuk S. S. (2002). Psykholohiia motyvatsii [Psychology of motivation]. Kyiv: Lybid. [in Ukrainian]

7. Kremen V. H. et. al. (1999). Psykholohiia profesiinoi diialnosti ofitsera [Psychology of professional activity of an officer]. Khmelnytskyi: APVU. [in Ukrainian]

8. Liepikhova L. (2000). Sotsializatsiia ta sotsialno-psykholohichna kompetentnist yak rivni osobystisnoi zrilosti [Socialization and social and psychological competence as levels of personal maturity]. Kroky do kompetentnosti ta intehratsii v suspilstvo: naukovo-metodychnyi zbirnyk. Kyiv: Kontekst. [in Ukrainian]

9. Didenko O. V (2022). Osoblyvosti zmistu i rozvytkuprofesiinoi kompetentnosti ofitseriv Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy na operatyvnomu rivni viiskovoi osvity [Features of the content and development of professional competence of officers of the State Border Guard Service of Ukraine at the operational level of military education]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: pedahohichni nauky. Khmelnytskyi: NADPSU, no. 4(31). DOI: https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v31i4.1310 (accessed 20 October 2023). [in Ukrainian]

10. Sysoieva S. O. (2011). Interaktyvni tekhnolohii navchannia doroslykh [Interactive technologies for teaching adults]. Kyiv: EKMO. [in Ukrainian]

11. Zarubinska I. B. (2010). Formuvannia sotsialnoi kompetentnosti studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv (teoretyko-metodychnyi aspekt) [Formation of social competence to students of higher educational institutions (theoretical and methodological aspect)]. Kyiv: KNEU. [in Ukrainian]

12. Bilenchuk P. D., Slyvka S. S. (1999). Pravova deontolohiia [Legal deontology]. Kyiv: ATIKA. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru