Організація роботи штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут цивільного захисту

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Мартинов Ілля Михайлович

Здобувач вищої освіти

Гончаренко Марія Олександрівна

Здобувач вищої освіти

Науковий керівник: Лоїк Василь Богданович

канд. техн. наук, доцент, доцент кафедри

цивільного захисту та протимінної діяльності

Анотація

У наш час, на тлі постійних обстрілів російської федерації та зростанню технологічного розвитку війни, організація та швидкість роботи штабу набуває все більшого значення для керування відповідних служб, які здійснюють життєзабезпечення населення.

Різні ризики спричинені війною, стали невід'ємною частиною життя і саме від організації штабу та його якісної роботи залежить життя людей та безпечність навколишнього середовища.

На роботу штабу покладено складні завдання із ретельного дослідження та розробки різних планів реагування на надзвичайні ситуації, координування різними силами і засобами для ефективного проведення рятувальних робіт, врахування різних ризиків для населення і навколишнього середовища для дієвих ліквідацій на кожен з них.

Для збільшення ефективності роботи штабу, розглянемо наявні ризики у військовий період, етапи процесів і основні кроки для мінімізації їх наслідків.

Ключові слова: штаб, надзвичайна ситуація, ризики, військовий стан, захист населення.

Виклад основного матеріалу

В умовах воєнного стану Україна стикається із різними ризиками, які можуть відбуватися з терористичними діями російської федерації та їх наслідками. Для досягнення своїх цілей ворог може використовувати різну зброю та тактики ведення війни, щоб спричинити максимальну шкоду для нашої держави.

Основними ризиками, що можуть призвести до втрати людських життів під час війни, можуть бути(схема 1):

- Обвали будинків внаслідок ракетних атак

- Знищення або диверсії на об'єктах критичної інфраструктури

- Використанні хімічної, біологічної або радіаційної зброї

- Обстріли та атаки ворога

- Травмування людей

Схема 1. Ризики у воєнний період

Для мінімізації наслідків цих ризиків та збереження життя населення, штабу потрібно розробити чіткі плани реагування на них, та організувати ефективну роботу підрозділів цивільного захисту[1].

Для захисту населення та виконання поставлених завдань слід передбачити три основних кроки:

1. Ідентифікація ризику

2. Оцінка ймовірності та потенційних втрат, пов'язаних з цим ризиком

3. Прийняття відповідних рішень і контролю для подолання викинених ризиків

Незалежно від того скільки заходів контролю було застосовано, все ж вартує визнати, що все передбачити не можливо, та можливо якісь збитки виникнуть, тому також необхідно забезпечити механізм контролю для фіксування та швидкого відновлення цих збитків.

Для розробки програми управління, штабу можна розглянути п'ять кроків які будуть у нагоді для попередження ризиків, які можуть бути завдані ворогом. А саме:

1. Визначення можливого ризику

2. Оцінка потенціалу ризику

3. Встановлення пріоритетності та здійснення дій для ліквідації ризику

4. Оцінка та перегляд дій підрозділів

Крок 1. Визначення можливого ризику

Основна мета цього кроку, визначити види речей, як створюють ризики для підрозділів цивільного захисту. Адже реальне реагування на надзвичайні ситуації і відпрацювання їх на навчаннях можуть відрізнятися. Для ефективного навчання і реагування на надзвичайні ситуації слід враховувати різні фактори можливої небезпеки (таблиця 1).

штаб надзвичайна ситуація

Таблиця 1

Основні фактори небезпеки

Варто не забувати і про ті ризики які можуть виникнути під час слідування до небезпечного місця, або ті які можуть виникнути у разі проведення рятувальних робіт.

Такими ризиками є:

- Можливість обстрілу зі стрілецької зброї

- Можливість повторного обстрілу з артилерії та ракетної небезпеки

- Можливість завалу конструкцій під час проведення рятувальних робіт

- Можливість удару ворога по інфраструктурі підрозділів цивільного захисту

Крок 2. Оцінка потенціалу ризику

Цей крок передбачає визначення або оцінку ймовірності того що відбудеться, та які наслідки в такому разі можуть виникнути.

Ця імовірність зазвичай встановлюється шляхом вивчення частоти, з якою ця подія траплялась в минулому.

Однак це не означає, що якщо щось не сталося з однією конкретною надзвичайною ситуацією в минулому, то це не трапиться в майбутньому.

Для оцінки ризику можна використати наступну інформацію:

- Місцевий досвід ліквідації НС

- Які небезпеки можуть трапитися

- Досвід ліквідації НС від закордонних колег

- Ймовірність того що НС трапиться

Крок 3. Встановлення пріоритетності та здійснення дій для ліквідації ризику

Методи роботи з планування дій підрозділів і управління ними під час ліквідації наслідків НС залежать від конкретної ситуації, поставлених завдань і термінів їх виконання. Усі ланки управління повинні бути єдиним цілим, щоб забезпечити своєчасне прийняття рішень і постановку завдань підлеглим, повне і якісне планування заходів і дій, координацію роботи різних органів управління, швидке реагування на зміни ситуації, своєчасне реагування на них[2].

При проведенні попередньої підготовки відповідно до призначених дій приймається послідовний метод роботи, починаючи від вищого управління до аварійно-рятувального підрозділу.

Під час надзвичайної ситуації важливо визначити та обрати пріоритетність дій, щоб забезпечити максимальну безпеку та мінімізувати

можливі ризики. Нижче наведено загальні пріоритети дій під час надзвичайної ситуації (таблиця 2).

Таблиця 2

Пріоритети дій

Крок 4. Оцінка та перегляд дій підрозділів

Після того як небезпечна ситуація була ліквідована і вся загроза минула, потрібно провести оцінку та перегляд дій підрозділів. Етапи оцінки повинні відповідати діям, які були зроблені підрозділами, щоб визначити їхню ефективність.

Це потрібно зробити для того, щоб у разі настання нової загрози, рятувальники та інші служби могли діяти ще більш злагоджено та ефективніше.

Також перегляд дій може виявити недоліки які були зроблені під час проведення рятувальних робіт, що в свою чергу дозволить відпрацювати помилки які були, для того щоб у майбутньому не повторяти їх.

Слід також зазначити що перегляд і оцінка дій, можуть використовуватися і для навчання майбутніх фахівців у сфері цивільного захисту.

Висновок

Ефективна робота і реагування штабу на надзвичайні ситуації, є незамінною складовою успіху у подоланні наявних викликів сьогодення. Адже злагодженість роботи, аналізування усіх небезпечних ситуацій та ризиків, є основою для якісного і швидкого проведення рятувальних робіт із мінімальними кількостями збитками та жертв.

Список використаних джерел

[1] Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16.03.2000р. № 1550- ІІІ

[2] Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.12.2014 № 1406 Про затвердження Положення про штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та Видів оперативно-технічної і звітної документації штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації

[3] Кодекс цивільного захисту України від 2.10.2012р. № 5403-VI

[4] У разі надзвичайної ситуації або війни. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки МКІП.

Размещено на Allbest.ru