Пропаганда - зброя ворога у війні 2022 (на матеріалах соціологічного дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пропаганда - зброя ворога у війні 2022 (на матеріалах соціологічного дослідження)

Неліпович Дар'я Олександрівна

здобувачка бакалаврського рівня вищої освіти

Петінова Оксана Борисівна

доктор філософських наук

професор кафедри філософії,

соціології та менеджменту соціокультурної діяльності

ПНПУ імені К.Д. Ушинського, м. Одеса

Сучасний політичний режим Російської Федерації застосовує інструмент пропаганди проти України для того, щоб спотворити реальну ситуацію та зняти з себе відповідальність. Проте використовують її і в найрізноманітніших напрямках, намагаючись маніпулювати, брехати та навіть підіймати значення своєї країни, принижуючи багатьох інших країн. Нині країна-терорист використовує інформаційну зброю і діє за всім відомим планом: відшукують болісну тему, формують у суспільстві протилежні позиції, знаходять людей, які поділяють їх позиції, та підбурюють один проти одного.

Для виконання цієї мети в них є розповсюджені інструменти: соціальні мережі, іноземні медіа, «хороші руські», блогери-інсайдери, та багато інших.

Рівень довіри російським ЗМІ серед народу РФ є досить високим. Федеральні та регіональні ТБ та газета користуються найбільшим рівнем довіри серед росіян, в той же час іноземним джерелам не довіряє більшість громадян РФ. Також останнім часом почали використовувати блогерів та соціальні мережі, які більш поширенні серед молодих людей. Через повний контроль над ЗМІ в РФ і створюється необхідна картинка для дискредитації українського суспільства та виправдання своїх минулих та майбутніх злочинів, які порушують міжнародні договори.

Протягом нового витка російсько-української війни, розпочатого 24 лютого, російські ЗМІ, контрольовані владою, продовжили практику створення брехливих (фейкових) новин, яку вони проводили з 2014 року. Телеграм-канали масово поширювало на початку вторгнення неправдиву інформацію про перебіг війни, зокрема, що керівництво України нібито покинуло країну, населення захоплених міст зустрічає російських окупантів як «визволителів», розмови та повідомлення громадян прослуховують і прочитують українські спецслужби. Неонацизм є головною темою проросійської пропаганди, він приписується чинній українській владі та її союзникам. Насправді в Україні відсутні ознаки нацизму, а це зокрема: територіальні амбіції, диктатура, пропаганда агресивної війни.

Російські пропагандисти діють за всім давно відомим 4-ступеневим методом конструювання реальності. 1. Подія є в ефірі РФ, але її немає, і ніколи не було в реальному житті («розіп'яті хлопчики», «відрізані голови, відправлені родичам поштою», та ін.); 2. Подія є в житті, вона досить значима, але неприємна власникам ЗМІ, тому в ЗМІ її немає; 3. Подія є в житті, вона вкрай неприємна, тому її спочатку намагаються видати неіснуючою, замовчують. А, коли це стає вже неможливим, подія подається у настільки вивернутому вигляді, що аудиторія вже не розуміє, що сталося насправді; 4. Подія в реалі спочатку замислювалася як медійна, і фактично є частиною загального режисерського задуму (Анексія Криму та подальша війна з Україною).

Основні зусилля пропагандистів, як і раніше, зосереджені на створенні перешкод військово-технічній допомозі Україні з боку США і країн НАТО, особливо у процесі постачання важкого озброєння для України і тим самим набирає нових обертів розповідей війни, де проти росіян воюють США і НАТО, а не українська армія. Кремль Офіційні зведення Росії щодо втрат України у війні вже перевершили у своїй статистиці бойові можливості ЗС України. Окуповані території України продовжують публічно готувати до приєднання до РФ, демонструючи створення для цього усіх умов( медійне висвітлення цих заходів є тому підтвердженням). Поширюється думка про те, що від України відчувається втомленість та паралельно створюється видимість втомленості населення європейських країн від біженців з України.

Мета проведеного дослідження була дослідити та з'ясувати відношення суспільства до теми російської пропаганди проти України.

На основі проведеного опитування та аналізу емпіричних даних можна дійти наступних висновків щодо соціологічного висновку на тему «Пропаганда - зброя у війні 2022». Виходячи з цієї теми хотілося б простежити, чи підтвердилися зазначені напередодні гіпотези.

Перша гіпотеза: «Молодь Одеси та Одеської області усвідомлює глобальність та сутність проблеми пропаганди як зброї інформаційної війни». Ця гіпотеза повністю підтвердила мої очікування. Значна частина суспільства не розповсюджує неперевірену інформацію, ця кількість сягає 80,5% опитуваних. Серед респондентів лише 14,6% не перевіряють інформацію в інтернеті, а інші опираються лише на надійні факти. Лише 4,9 % серед учасників опитування позитивно ставляться до маніпулювання суспільством, а відповідно 95,1% не підтримує такі методи у суспільстві. Систему пропаганди, створену путінським режимом, слід розглядати як окрему армію та зброю, що веде воєнні дії проти України та світу на території України, на території Росії та у світі загалом. Тому 82,9% вважають пропаганду зброєю Російської Федерації, а 12,2% опитуваних свідчать, що пропаганда «можливо» має форму зброї.

Друга гіпотеза: «Молодь Одеси та Одеської області не сприймає російську пропаганду як достовірну інформацію». Ця гіпотеза так само набирає підтверджень в моєму дослідженні. Питання 14 «Які з цих новин з телеграм-каналів ви прийняли як достовірні?» свідчить про те, що 52% не сприйняв жодну інформацію, яку активно розповсюджували на початку повномасштабного вторгнення. Натомість 35,7% сприйняли інформацію, що розмови та повідомлення громадян прослуховують і прочитують українські спецслужби за правилами «воєнного часу». Респонденти всі активно визначили, що пропаганда зорієнтована на маніпулювання населенням, і введенням в оману.

Третя гіпотеза: «Російська пропаганда поширюється на теренах України через продажних блогерів, журналістів, телеведучих, а саме: через месенджери, соціальні мережі, та фейкові телеграм-канали». Ця гіпотеза стверджує, що кожна третя особа(78%) і досі натрапляє на фейкову (неправдиву) інформацію, пов'язану з перебігом війни, в Інтернеті, а 19,5% іноді натрапляють. Респонденти підтвердили, що російська пропаганда поширюється майже з кожної інтернет-програми. 33 людини із 40 натрапляли на таку інформацію з телеграм-каналів, які найчастіше за все повідомляють нам новини, 22 людини ознайомились з дезінформацією на просторах соціальних мереж (Facebook. Instagram, Tik Tok), і 12 зіткнулися на відео-каналах у You Tube.

Четверта гіпотеза свідчить, що російська пропаганда негативно впливає на національний дух українців. Цю гіпотезу можна піддавати сумніву та спростуванню. Більша кількість респондентів (56,1 %) вважають, що національний дух українців не падає від дії ворожої пропаганди. 41,5 % опитаних вважають, що на тимчасово окупованих територіях «можливо» падає український національний дух, а 26,8% вважають що український войовничий дух ніколи не впаде. П'ята гіпотеза: «Молодь Одеси та Одеської області бореться з пропагандою на інформаційних фронтах». 65,9% засвідчують свої прагнення долучитись до дискусій пов'язаних з темою війни Росії проти України в інтернеті, в соціальних мережах, у телеграм-каналах. 78 % подають скаргу на пост, що несе в собі недостовірну інформацію.

Поки російські медіа ширять пропаганду, називаючи геноцид в Україні постановкою, а окупантів, які винищують українські села та міста, --«визволителями», весь світ дізнається жорстоку правду про криваву війну, яку розпочала та веде Росія в Україні. У цей час ми мусимо тримати опір на цифровому фронті -- не довіряти фейкам та боротися з ними. Інколи відрізнити їх від справжніх доволі важко, але є певні ознаки на які треба звернути увагу, перш ніж розповсюджувати інформацію.

По-перше, перевіряйте коли саме зняли те чи інше відео (дуже часто стається так, що відео несе дуже давню історію). Перевірте яка на відео погода, якою мовою говорять люди, які присутні дорожні знаки, та ін.

По-друге, завжди звертайте увагу на те, хто публікує той чи інший контент (можливо хтось хоче просто досягти популярності на такій інформації).

По-третє, звертайте увагу на заголовки (неправдиві новини зазвичай мають доволі яскраві назви); також придивіться до адресу і джерела (щоб новини видавались офіційними виданнями).

По-четверте, перевірте чи не присутні орфографічні та пунктуаційні помилки в текстах. Існує кількість чат-ботів, які розпізнають правдиву інформацію від фейкової.

На основі проведеного дослідження я дійшла висновку, що молоді люди Одеси та Одеської області ознайомлені проблемою пропаганди як інформаційної війни, вони розуміють масштабність цієї проблеми, доволі активно діють проти цього методу боротьби, і залишаються вірними своїм національно-патріотичним цінностям.

Література

проросійський пропаганда перешкода допомога

1. Аронсон Е. Епоха пропаганди: механізми переконання / Е. Аронсон. - СПб.: Прайм-Єврознак, 2001. - 384 с.

2. Газета «Закон і Бізнес». Стаття: 8 методів пропаганди: як люди перетворюються на зомбі URL: https://zib.com.ua/ua/151037.html.

3. Епідемія дезінформації: чому фейки стали частиною нашого життя і як «вакцинуватися». Центр демократії та верховенства права. URL:https://cedem.org.ua/analytics/epidemiya-dezinformatsiyi.

Размещено на Allbest.ru