Теоретичні основи формування готовності до лідерства у майбутніх офіцерів-прикордонників у ході освітнього процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Теоретичні основи формування готовності до лідерства у майбутніх офіцерів-прикордонників у ході освітнього процесу

Анатолій Галімов

доктор педагогічних наук, професор

Юлія Степанова

кандидатка юридичних наук

заступниця начальника науково-дослідного відділу

Анотація

лідерство освітній офіцер-прикордонник

У статті проведений аналіз сучасного стану та визначені основні напрями формування здатності до лідерства у ході освітнього процесу майбутніми офіцерами-прикордонниками. Успішність професійної діяльності офіцера-прикордонника - керівника прикордонного колективу залежить не тільки від умілого використання ним офіційних владних повноважень, але й від здатності стати лідером колективу. Відомі вітчизняні дослідники виділяють керівництво та лідерство як два явища, властивих організованим спільнотам, називаючи їх найважливішими способами інтеграції й диференціації групової, колективної й масової діяльності та спілкування людей. Зважаючи на те, що і керівництво, і лідерство впливають на рівень виконання прикордонним підрозділом завдань з охорони державного кордону, необхідно, щоб офіцер-керівник був одночасно і керівником, і лідером. Визначено, що лідерство - це поведінкова характеристика офіцера-прикордонника, що забезпечує здійснення владних повноважень, організацію спільної діяльності й регуляцію відносини у прикордонному підрозділі на основі особистісного впливу й ціннісного обміну. Дослідження феномену лідерства має важливе значення для підвищення ефективності виконання завдань з охорони державного кордону підрозділами прикордонної служби.

Проблема лідерства є предметом зацікавлення багатьох наук, зокрема політології, політичної психології, соціології, теорії та психології управління. Найвідомішими теоріями лідерства є ситуативна, особистісно-ситуативна, теорія очікування-взаємодії, мотиваційна теорія лідерства, теорія конституентів, теорія обміну й трансактного аналізу. Проведений аналіз показав, що основними компонентами готовності до лідерства майбутніх офіцерів-прикордонників є мотиваційно-особистісний, когнітивно-професійний, процесуально-діяльнісний та емоційно-вольовий. З урахуванням психологічних поглядів на структуру особистості, методологічних трактувань категорії готовності готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до лідерства можна визначити як професійно важливу особистісну властивість, що забезпечує здійснення владних повноважень, організацію спільної діяльності й регуляцію відносин у прикордонному підрозділі на основі особистісного впливу й ціннісного обміну та складається з мотиваційно-особистісного, когнітивно-професійного, процесуально-діяльнісного й емоційно-вольового компонентів. Таке розуміння структури готовності до лідерства дозволяє визначити і основні напрями роботи з формування цієї професійно важливої властивості у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі їхньої фахової підготовки.

Ключові слова: здатність до лідерства; особистість; теорії лідерства; офіцер-прикордонник; формування; категорії готовності; прикордонний підрозділ; характеристика; властивості; структура; компоненти готовності; професійна діяльність; психологічні погляди; спільна діяльність; регуляція відносин; фахова підготовка; освітній процес.

Halimov А., Stepanova Yu.

Theoretical bases of formation of readiness for leadership in future border guard officers during the educational process

Abstract

The article analyzes the current state and identifies the main areas of leadership capacity building of future border guards in the educational process. The success of the professional activity of a border guard officer - the head of the border unit depends not only on the skillful use of his official authority, but also on the ability to become a leader of the team. Well-known domestic researchers identify leadership and management as two phenomena inherent in organized communities, calling them the most important ways to integrate and differentiate group, collective and mass activities and communication of people. Considering that both leadership and management affect the level of tasks performance by border guards in the protection of the state border, it is necessary that the chief officer was both a leader and a commander. It is determined that leadership is a behavioral characteristic of a border guard officer, which ensures the exercise of power, organization of joint activities and regulation of relations in the border unit on the basis of personal influence and value exchange. Research on the phenomenon of leadership is important for improving the effective implementation of state border protection tasks by border guards.

The problem of leadership is of interest to many sciences, including political science, political psychology, sociology, theory and psychology of management. The most well-known theories of leadership are situational, personal-situational, expectation-interaction theory, motivational leadership theory, constituent theory, exchange theory and transactional analysis. The analysis showed that the main components of readiness for leadership of future border guards are motivational-personal, cognitive-professional, procedural-activity and emotional-volitional. Taking into account psychological views on the structure of personality, methodological interpretations of the category of readiness, the readiness of future border guards for leadership can be defined as a professionally important personality trait that ensures the exercise of power, organization of joint activities and regulation of relations in the border guard unit on the basis of personal influence and value exchange and consists of motivational-personal, cognitive-professional, procedural-activity and emotional-volitional components. This understanding of the structure of leadership readiness allows us to determine the main directions of work on the formation of this professionally important property in future border guards in the process of their professional training.

Key words: ability to leadership; personality; theories of leadership; border guard officer; formation; categories of readiness; border unit, characteristics; properties; structure; components of readiness; professional activity; psychological views; joint activity; regulation of relations; professional training; educational process.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді. У наш час дослідження лідерства обумовлені необхідністю підвищення ефективності виконання завдань з охорони кордону усіма підрозділами прикордонної служби, пошуку нових форм організації управлінської й керівної діяльності офіцерів-прикордонників. Звернення до проблеми лідерства для прикордонної служби є дуже важливим, оскільки випускник НАДПСУ включається в систему соціальних відносин, які характеризуються відносною відірваністю, ізольованістю від більш складних структурних компонентів прикордонно-охоронної системи загалом, високим ступенем ймовірності виникнення екстремальних ситуацій, залежністю результатів оперативно-службової діяльності від згуртованих та узгоджених дій усього відділення прикордонної служби.

Саме тому нагальним на сьогодні є передбачення в програмі підготовки офіцерів-прикордонників вивчення комплексу питань щодо навчання керування людьми. Це потрібно для того, щоб випускники ВВНЗ були готові впливати на підлеглих, виховувати однодумців і послідовників, уміли скеровувати їхні зусилля на досягнення спільних цілей з охорони державного кордону. Усталена практика підготовки офіцерів загалом відповідає цій вимозі: кожен випускник НАДПСУ потенційно готовий до ролі офіційного керівника прикордонного колективу, до виконання певних, юридично закріплених у керівних документах обов'язків. Але фактичний стан справ на кордоні, проблеми у взаєминах між військовослужбовцями за контрактом, нарешті, необхідність підвищення ефективності діяльності прикордонних підрозділів на всіх рівнях свідчать про невирішеність проблем у підготовці майбутніх офіцерів кордону. Саме цим визначається важливість дослідження такого феномена, як лідерство.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження проблеми лідерства має тривалу історію. У наш час проблема лідерства є предметом зацікавлення багатьох наук, зокрема політології, політичної психології, соціології, теорії та психології управління. Найвідомішими теоріями лідерства є ситуативна, особистісно-ситуативна, теорія очікування-взаємодії, мотиваційна теорія лідерства, теорія конституентів, теорія обміну й трансактного аналізу. За попередніх часів найвідомішими дослідниками проблеми лідерства були С. Шацький, А. Макаренко, Л. Войтоловський, Д. Ельконін, Б. Паригін, Р. Кричевський, Ягупов В.В., Бойко О.В., які визначили, що лідером є людина, яка очолює той чи інший напрямок у дослідженнях, діяльність або колектив. Для створення цілісної картини про лідера учені пропонують враховувати різні аспекти: особистість лідера, процес соціалізації та способи висунення, характеристики послідовників, відносини між лідером та послідовниками, обставини, у яких виявляється лідер, та ін. Лідерство відображає об'єктивну необхідність в організації спільної діяльності людей. Суспільний характер і поділ праці передбачають узгодженість індивідуальних трудових зусиль людей. Цю функцію щодо упорядкування діяльності людей та управління суспільними процесами здійснюють лідери. Саме тому лідерство має значення скрізь, де є групова, колективна діяльність.

Метою статті є обґрунтування важливості дослідження такого феномена як лідерство, визначення теоретичних основ формування готовності до лідерства у майбутніх офіцерів-прикордонників.

Результати дослідження

У психолого-педагогічній літературі поняття “готовність до діяльності” використовують насамперед для опису й прогнозування стану підготовленості людини до трудової діяльності [3, с. 6]. Проте щодо сутності поняття “готовність” вчені не мають одностайності. Загалом на сьогодні можна вести мову про кілька підходів до його визначення, зокрема про особистісний, функціональний та особистісно-діяльнісний. Дослідники К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, Л. Виготський, І. Кон, О. Леонтьєв, С. Максименко, В. Мерлін, С. Рубінштейн та ін.

розглядають феномен готовності на особистісному рівні, визначаючи її як виявлення індивідуально-особистісних якостей, обумовлених характером майбутньої діяльності. Так, наприклад, на думку А. Пуні, проблема готовності є психолого-педагогічною (психологічною - за предметом дослідження і педагогічною - за засобами формування) [6. с. 38]. У структурі готовності учений виокремлює такі складові: вольові якості, спрямованість інтелектуальних процесів, спеціалізована спостережливість, творча уява, оптимальний рівень стенічних емоцій, гнучка увага, здатність до саморегуляції. А. Пуні трактує готовність як виявлення індивідуально-особистісних якостей, обумовлений характером майбутньої діяльності.

У свою чергу Є. Ільїн, М. Левітов, Л. Нерсесян, Д. Узнадзе та ін., використовуючи функціональний підхід, пов'язують готовність з працездатністю, передстартовою активізацією психічних функцій, умінням людини мобілізувати необхідні фізичні й психічні ресурси в діяльності. Зокрема М. Левітов розглядає її як тимчасову готовність і працездатність. Саму проблему готовності вчений пов'язує з більш широким особистісним контекстом та розглядає три чинники індивідуальної готовності до професійної діяльності: два психологічних (ставлення людини до цієї роботи, її трудова спрямованість у цій сфері та здібності до професії) і педагогічний (оволодіння знаннями, уміннями й навичками, необхідними для певної професії) [6].

Учені А. Деркач, М. Дьяченко, Л. Кандибович, Л. Орбан-Лембрик, В. Сластьонін та ін. на основі особистісно-діяльнісного підходу визначають готовність як цілісне виявлення усіх граней особистості, що дає їй можливість ефективно виконувати свої функції. На думку А. Деркача і Н. Кузьміної, готовність є цілісним виявленням усіх граней особистості, сукупністю пізнавальних, емоційних та мотиваційних компонентів. Учені М. Дьяченко й Л. Кандибович трактують готовність як цілеспрямоване вираження особистості, стверджуючи, що вона формується під час професійної підготовки і є результатом усебічного розвитку особистості на основі вимог професійної діяльності [2, с. 38]. Дослідники вважають довгострокову готовність стійкою особистісною характеристикою, “істотною передумовою успішної діяльності”. На 'їхню думку, її структура містить позитивне ставлення до діяльності, професії; адекватність вимогам діяльності; необхідні знання, уміння, навички; стійкі, професійно важливі особливості сприйняття, уваги, емоційних і вольових процесів [3, с. 20].

Загалом дослідники визначають готовність як складне, цілісне особистісне утворення, як активний стан особистості, як професійно-педагогічну спрямованість особистості, а також як інтегративну професійну якість. Це пов'язано з тим, що сам феномен готовності до лідерства відрізняється складністю, обумовленою, з одного боку, багатогранністю цього психічного утворення, з другого боку - розмаїтістю чинників, що впливають на процес її формування та вияву.

Саме тому ми при визначенні сутності готовності також розглядаємо її як поліструктурне утворення, що складається з багатьох структур, кожна з яких, у свою чергу, складається з багатьох компонентів, що перебувають в ієрархічних відношеннях один з одним. Поняттям “структура” (лат. structura - побудова, розміщення) позначають внутрішню будову чогось, певний зв'язок складових частин цілого [4, с. 52]. У філософському словнику “структуру” визначено як єдність стійких закономірних взаємозв'язків між елементами системи, а систему - як множину пов'язаних між собою елементів, що є певним цілісним утворенням. Структура є однією з істотних характеристик об'єкта, а пізнання структури об'єкта дозволяє розкрити його сутність. На основі цього готовність до лідерства ми розглядаємо як підсистему в структурі готовності курсантів до професійної діяльності та як соціально-психологічний феномен їх взаємодії з об'єктивною реальністю.

Для нашого дослідження важливими є також погляди на структуру особистості К. Платонова. Дослідник виділяв у структурі особистості чотири підструктури: соціально зумовлену підструктуру спрямованості особистості, підструктуру досвіду, підструктуру психічних процесів та підструктуру біопсихічних властивостей особистості. Крім того, вчений розглядав і другий ряд - підструктури здібностей і характеру [6]. Відповідно до такого підходу, при визначенні сутності готовності офіцера-прикордонника до лідерства, як бачимо, важливо враховувати функціональні механізми психіки, типологічні властивості, відповідні здібності, її соціально-конкретні особливості їх вияву та ін.

Такого підходу дотримуються й інші дослідники. Зокрема, на думку В. Уліча, готовність до професійної діяльності як цілісний вияв особистості складається з п'яти компонентів:

психологічної готовності (спрямованість на професійну діяльність, установка на роботу);

науково-теоретичної готовності (необхідний обсяг психолого-педагогічних і спеціальних знань);

практичної готовності (професійно-педагогічні уміння і навички);

психофізіологічної готовності (відповідні передумови для оволодіння професійною діяльністю, сформованість професійно значущих якостей особистості);

фізичної готовності (відповідність стану здоров'я та фізичного розвитку вимогам професійної діяльності, професійна працездатність) [6, с. 45].

Учені Ю. Ємельянов, Л. Петровська, В. Рибальский, В. Тарасов, В. Третьяченко у психологічній готовності керівників до управління як інтегральному особистісному утворенні виокремлюють адекватні знання, уміння, навички, а також комплекс індивідуально-психологічних особливостей, що обумовлюють ефективність лідерської діяльності .

Поняття “готовність” досліджували і військові педагоги й психологи, зокрема В. Балашов, О. Барабанщиков, А. Видай, І. Грязнов, В. Давидов, Д. Іщенко, М. Нещадим, О. Сафін, В. Уліч, В. Ягупов та ін. Так, наприклад, А. Видай, визначаючи готовність як інтегральне особистісне утворення, зазначає, що вона охоплює адекватні знання, уміння, навички, а також комплекс індивідуально-психологічних особливостей, які обумовлюють ефективність лідерської діяльності [6, с. 47].

Учений М. Маслянов у готовності курсантів до лідерства як цілісній властивості особистості виокремлює систему психологічних знань про специфіку управлінської діяльності, лідерської поведінки, систему професійних знань, що забезпечують творчу професійну діяльність, і систему ціннісно-емоційних відносин в індивідуально значимих ситуаціях з індивідуально значимим соціальним оточенням [3, с. 9-10].

Дослідники М. Дьяченко й Л. Кандибович до структури психологічної готовності включають позитивне ставлення до діяльності, професії; адекватні вимогам діяльності риси характеру, здібності, темперамент, мотивацію; необхідні знання, навички, уміння; стійкість професійно важливих сприйняття, уваги, мислення, емоційних і вольових процесів [3, с. 175].

Загалом складовими готовності дослідники називають морально-вольові якості особистості, соціально значимі мотиви, практичні вміння й навички та знання про професію, необхідні навички й уміння, моральну готовність до праці, світоглядні уявлення, знання із загальноосвітніх предметів, індивідуально-психологічні якості, що забезпечують включення в нову сферу діяльності й ефективність її виконання, психологічні функції й здатності, необхідні для трудової діяльності [6, с. 43]. Узагальнено в структурі готовності до лідерства вчені виокремлюють мотиваційний компонент (спрямованість особистості), особистісний (здібності та лідерські якості), когнітивний (психологічні й професійні знання), діяльнісний (система вмінь і навичок лідерської поведінки) та емоційно-вольовий (система ціннісно-емоційних відносин).

У всіх цих випадках, як бачимо, склад готовності до майбутньої діяльності учені пов'язують з характером й змістом самої діяльності. З огляду на це психологічну й професійну готовність курсантів до лідерства можна визначити як систему компонентів, якостей особистості майбутнього офіцера-прикордонника, що забезпечують виконання ним функцій лідера у прикордонному підрозділі.

Далі для уточнення компонентів готовності майбутнього офіцера-прикордонника до лідерства важливо брати до уваги і специфіку його професійної діяльності. Ураховуючи психологічні погляди на структуру особистості, методологічні трактування категорії готовності, виділені дослідниками якості особистості фахівця, складовими структури готовності до лідерства ми виокремлюємо ті, що стосуються кількох сфер особистості, зокрема мотиваційної сфери, сфери знань і досвіду, а також сфери емоцій та вольової регуляції.

У цьому випадку за К. Платоновим, В. М'ясищевим і В. Мерліним, насамперед важливо враховувати спрямованість особистості, систему її ставлень, що визначають зв'язки офіцера-прикордонника з різними аспектами об'єктивної дійсності та виражають, з одного боку, його внутрішній досвід, а з іншого боку - спрямовують його дії й переживання [1]. Це означає, що офіцер у своїй діяльності й особливо в міжособистісному регулюванні діє вибірково на основі особистісних установок і необхідності підтримувати зв'язки з макро- й мікросередовищем. У цьому випадку спрямованість офіцера визначає і весь характер його діяльності. Окрім цього, має значення і мета досягнення офіцером становища лідера в колективі. Це положення підтверджується й у твердженнях учених, які звертають увагу на те, що лідер може з'явитися тільки тоді, коли особистість сама захоче зайняти це становище в колективі. Зокрема С. Самигін і Л. Столяренко в “Психології управління” пишуть: “Лідер не тільки спрямовує й веде своїх послідовників, але й хоче вести їх за собою” .

З огляду на це першим компонентом “готовності до лідерства” ми виділяємо мотиваційно-особистісний, розглядаючи його як системо-твірний, що визначає мету і характер діяльності офіцера-прикордонника. Мотиваційно-особистісний компонент передбачає глибоке розуміння й усвідомлення державного значення й важливості завдань ДПСУ, позитивне ставлення до професії, свідоме прагнення зайняти становище лідера у прикордонному колективі для забезпечення високої ефективності вирішення оперативно-службових завдань з охорони кордону. Цей компонент стосується розуміння майбутніми офіцерами-прикордонниками необхідності оволодіння знаннями про управління та лідерство, про виявлення себе у професійній діяльності як лідера. Він також охоплює інтерес до питань управлінської діяльності та лідерства як необхідної умови ефективного виконання завдань з охорони кордону, прагнення до набуття знань про управлінську діяльність із метою підготовки до неї, про теорію й практику управління з метою вироблення власного стилю, а також позитивне емоційне налаштування до лідерства, прагнення бути першим у навчанні з метою зайняти більш високий ранг у групі за підсумками навчання та ін.

До цього компонента ми також зараховуємо функціональні механізми психіки, які є початковою ланкою в системі готовності до лідерства, фундаментом формування відповідних психічних якостей і станів людини. Насамперед серед функціональних механізмів психіки в офіцера-прикордонника слід виокремити адекватне сприйняття обстановки, розвинуте мислення, багате професійне мовлення, пам'ять, а також вищий рівень саморегуляції (“Я”).

При цьому необхідно також враховувати, що діяльність офіцера кордону є специфічною за своїм змістом, тому що вона пов'язана з величезним психологічним навантаженням й відповідальністю за надійну охорону дорученої ділянки кордону, відбувається в умовах високої динамічності ситуацій, непередбачуваності, непостійності обстановки й дефіциту часу для прийняття рішення. Ці обставини висувають до офіцера високі вимоги щодо розвитку когнітивного компонента його психіки: широти кругозору, здатності оцінювати події й дії, бачити зв'язки явищ, передбачати хід подій, адекватно реагувати на ситуацію. При цьому мають значення також такі індивідуально-типологічні властивості офіцера, як нормальна збудливість, сила і врівноваженість нервових процесів, стійкість до стресів та ін.

Важливим є і те, що офіцер як керівник прикордонного колективу виконує не тільки функціональні обов'язки, але й взаємодіє з іншими людьми, він повинен уміти враховувати соціальні очікування щодо способів своєї поведінки (нормами) та знати соціальні критерії оцінки соціальної поведінки (цінності) підпорядкованого персоналу [4, с. 17-18].

До мотиваційно-особистісного компонента ми зараховуємо також і типологічні властивості офіцера-прикордонника. Це обумовлено тим, що характер людини, темперамент та інші типологічні властивості є узагальненими, інтегральними властивостями особистості як цілого, відображають як природні особливості людини, так і набуті психічні утворення [3, с. 111]. Учені О. Степанов, М. Фіцула, підкреслюючи цю особливість типологічних властивостей особистості, зазначають, що характер утворюється із сукупності стійких індивідуальних особливостей особистості, які складаються і виявляються у спілкуванні та спільній діяльності людей [3, с. 206-207]. Темперамент визначає “чутливість” особистості до значимих подій її життєвого шляху. Здібності й задатки є основою для досягнення вищого рівня розвитку людини як суб'єкта діяльності, коли є можливості для самореалізації. Саме через цю функціональну й структурну специфічність зазначені властивості є важливими в структурі готовності до лідерства.

Своєю чергою когнітивно-професійний компонент у нашому випадку стосується сформованості відповідного уявлення про вимоги майбутньої оперативно-службової діяльності, уміння мобілізовувати свої знання й уміння для згуртування прикордонного колективу і вирішення завдань з охорони кордону. Цей компонент охоплює загальні уявлення курсантів про теорію й практику управління, про управлінську діяльність офіцера-прикордонника. Він стосується також знань щодо сутності лідерства як феномену суспільного життя, його значення при організації завдань з охорони кордону та вплив на морально-психологічний клімат у прикордонному підрозділі, знання засобів впливу на підлеглих у різних умовах оперативно-службової діяльності та розуміння можливостей офіційного керівництва й неофіційного лідерства у встановленні відповідних службово-ділових відносин.

Наступний компонент - процесуально-діяльнісний - стосується сфери досвіду особистості. Філософ М. Каган визначає досвід особистості з урахуванням таких його базових компонентів, які в педагогіці розглядають як основні аспекти виховання (у вузькому сенсі): морального, розумового, трудового, комунікативного, естетичного й фізичного. На думку В. Ледньова, досвід особистості складається з кількох підсистем і компонентів: по-перше, якості особистості, що інваріантні предметні специфіці діяльності (пізнавальні, комунікативні, трудові якості); по-друге, досвід особистості, що диференціюється за психологічною ознакою (знання, уміння, навички); по-третє, досвід особистості, що диференціюється за ступенем спільності її видів (загальна чи спеціальна освіта); по-четверте, досвід особистості, що диференціюється за ознакою творчості (репродуктивна, творча діяльність).

Відповідно до цього до зазначеного компонента готовності до лідерства ми насамперед зараховуємо професійні уміння офіцера-прикордонника, зокрема теоретичну і практичну підготовленість, професіоналізм, системне бачення діяльності з охорони державного кордону, а також адаптивність, прогностичність, володіння методами керівництва колективом. Важливе значення має також уміння офіцера-прикордонника правильно організовувати діяльність прикордонного колективу при вирішенні оперативно-службових завдань, уміння розуміти, оцінювати й позитивно змінювати мотивацію підлеглих. Сюди також слід зараховувати уміння, пов'язані з організацією відповідної взаємодії та використання відповідних засобів пливу на інших людей. Це насамперед уміння встановлювати товариські стосунки з товаришами й службово-ділові відносини з командирами, уміння відстоювати особисту позицію й позиції групи в міжгрупових відносинах; використання методів впливу на інших на основі особистісного авторитету, уміння переконувати для підтримки свого авторитету, уміння коригувати свою поведінку й оцінку дій підрозділу у внутрішньогрупових відносинах і у відносинах з керівництвом, а також уміння вирішувати міжособистісні конфлікти.

Окрім цього, до процесуально-діяльнісного компонента, за М. Каганом і В. Ледньовим, ми зараховуємо і лідерські якості. Опираючись на думку Л. Уманського, ми вважаємо, що для офіцера-прикордонника важливими є такі загальні особистісні якості особистості, як практичність, глибина розуму, товариськість, активність, ініціативність, наполегливість, витримка, працездатність, спостережливість, організованість, дисциплінованість, хоробрість, відповідальність, вимогливість та критичність, а також здібність до організаторської діяльності.

При визначенні наступного компонента готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до лідерства ми враховували те, що лідерство залежить не тільки від особистісного потенціалу особистості, але й і від індивідуально значимого соціального оточення. Це пов'язано з тим, що процес лідерства й сам статус лідера за своєю суттю можливий тільки в результаті взаємодії офіцера-прикордонника зі своїми підлеглими (послідовниками). Рівень цієї взаємодії залежить від продуктивності ціннісного обміну між ними, від того, наскільки офіцер зможе переконати підлеглих у важливості тих чи інших цінностей, наскільки персонал зможе прийняти і визначити ці цінності.

У цьому випадку визначальним є вплив специфіки професійної діяльності. Відповідно до керівних документів [5;], діяльність з охорони державного кордону - це безперервні, активні, погоджені й взаємозалежні щодо місця й часу дії на державному кордоні, у прикордонних районах, зонах відповідальності й у пунктах перепуску через кордон. Це узгоджені щодо мети, місця й часу дії, оперативні та режимні заходи, проведені з метою своєчасного виявлення й припинення порушень державного кордону і його режиму, а також прикордонного режиму й режиму в пунктах пропуску через державний кордон. За всіх зазначених умов випадках офіцер-прикордонник повинен організовувати роботу підпорядкованого підрозділу через налагодження міжособистісної взаємодії.

Очевидним є те, що усі завдання оперативно-службової діяльності офіцер-прикордонник може успішно виконати за умови не тільки прийняття їх як індивідуально значимих, але й постійної роботи із закріплення такого розуміння у всього персоналу прикордонних підрозділів. Тільки у такому випадку офіцер може бути справжнім лідером прикордонного колективу.

При цьому необхідно зазначити, що офіцер як керівник не вибирає своїх підлеглих, не вибирає прикордонного колективу, проте для виконання оперативно-службових завдань він повинен сформувати колектив однодумців, визнати за ними право бути значимими в конкретній справі із захисту кордону Батьківщини. Оскільки ця мета діяльності важлива й для самого офіцера, то можна стверджувати, що формування індивідуально значимого соціального оточення, визнання за членами прикордонного колективу їх значимості, є важливою основою для заняття офіцером становища лідера в колективі.

В усіх цих випадках має значення здатність офіцера-прикордонника налагоджувати продуктивні міжособистісні взаємини, уміння організовувати та стимулювати діяльність підлеглих, враховувати їх індивідуальні особливості, вимогливість, гнучкість у стосунках з людьми, толерантність, здатність викликати повагу і довіру.

З огляду на це можна стверджувати, що емоційно-вольовий компонент стосується умінь офіцера-прикордонника налагоджувати міжособистісну взаємодію з підлеглими, уміло регулюючи при цьому свій емоційний стан. Йдеться про те, що офіцер-прикордонник повинен уміти знижувати негативні психічні навантаження, обумовлені напруженістю оперативно-службових завдань, постійним ризиком, небезпекою, обмеженістю часу на прийняття рішень; бути відповідальним, самостійним, рішучим, цілеспрямованим, активним, наполегливим, ініціативним, вірити у свої сили, з одного боку, а з іншого - сприяти встановленню ціннісно-емоційних відносин між усіма членами прикордонного колективу. Зазначений компонент також характеризує адекватна самооцінка своїх лідерських якостей, критичність в оцінці своїх вчинків, прагнення не допускати прорахунків, професійна відповідальність, уміння свідомо контролювати результати своєї діяльності як лідера, здійснювати емоційно-вольову регуляцію поведінки та самоконтроль, уміння стримувати емоції в конфліктних ситуаціях, намагання вирішувати конфлікти конструктивно та продуктивно організовувати свій особистісний ріст як лідера.

Систему “формування готовність курсантів до лідерства” можна подати і через визначення цілей кожного компонента. У цьому випадку цілі кожного компонента, зокрема мотиваційно-особистісного, когнітивно-професійного, процесуально-діяльнісного та емоційно-вольового, працюють на кінцевий результат та забезпечують досягнення мети загалом. Зокрема загальною метою готовності до лідерства є забезпечення мотивації до лідерства як способу підвищення ефективності виконання завдань з охорони кордону, когнітивно-професійного - надання знань про особливості управлінської діяльності та про засоби впливу на підлеглих у різних умовах оперативно-службової діяльності з використанням можливостей офіційного керівництва й неофіційного лідерства у встановленні відповідних службово-ділових відносин, процесуально-діяльнісного - формування системи психологічних і професійних навиків та умінь лідерської поведінки, організації взаємодії підпорядкованого персоналу, емоційно-вольового - набуття досвіду ціннісно-емоційних відносин, що забезпечували б комфортне самопочуття членів прикордонного колективу та узгоджені дії при виконанні завдань з охорони державного кордону.

Загалом з урахуванням психологічних поглядів на структуру особистості, методологічних трактувань категорії готовності основними компонентами готовності до лідерства майбутніх офіцерів-прикордонників можна назвати мотиваційно-особистісний, когнітивно-професійний, процесуально-діяльнісний та емоційно-вольовий, а готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до лідерства трактувати як професійно важливу особистісну властивість, що забезпечує здійснення владних повноважень, організацію спільної діяльності й регуляцію відносин у прикордонному підрозділі на основі особистісного впливу й ціннісного обміну та складається з мотиваційно-особистісного, когнітивно-професійного, процесуально-діяльнісного й емоційно-вольового компонентів.

Таке розуміння структури готовності до лідерства дозволяє визначити і напрями роботи з формування цієї професійно важливої властивості, що має передбачати визначення цінностей і мотивів професійної діяльності (мотиваційний та особистісний аспект), надання психологічних й професійних знань (когнітивний аспект), формування системи вмінь і навичок лідерської поведінки (діяльнісний аспект), а також системи відповідних ціннісно-емоційних відносин та досвіду вольової регуляції поведінки (емоційно-вольовий аспект).

Висновки та перспективи подальших досліджень

Основними компонентами готовності до лідерства майбутніх офіцерів-прикордонників є мотиваційно-особистісний, когнітивно-професійний, процесуально-діяльнісний та емоційно-вольовий. З урахуванням психологічних поглядів на структуру особистості, методологічних трактувань категорії готовності готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до лідерства можна визначити як професійно важливу особистісну властивість, що забезпечує здійснення владних повноважень, організацію спільної діяльності й регуляцію відносин у прикордонному підрозділі на основі особистісного впливу й ціннісного обміну та складається з мотиваційно-особистісного, когнітивно-професійного, процесуально-діяльнісного й емоційно-вольового компонентів. Таке розуміння структури готовності до лідерства дозволяє визначити і основні напрями роботи з формування цієї професійно важливої властивості у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі освітнього процесу в НАДПСУ.

Перспективним напрямом подальших досліджень доречно вважати удосконалення змісту, форм та методів викладання дисциплін освітнього процесу, які саме формують готовність до лідерства у майбутніх офіцерів-прикордонників.

Список використаної літератури

1. Діденко О.В. Педагогічні умови професійного самовдосконалення майбутніх офіцерів: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Хмельницький, 2003. 18 с.

2. Левківський М.В. Історія педагогіки: навч. посіб. Харків: ОВС, 2002. 240 с.

3. Маслянов Н.Н. Психолого-педагогические условия развития готовности курсантов к лидерству: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. Калининград, 2001. 162 с.

4. Мотозюк Л.М. Формування організаторських здібностей у майбутніх керівників прикордонних підрозділів (психологічний аспект): автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.09. Хмельницький, 2006. 20 с.

5. Освітньо-кваліфікаційна характеристика на випускника Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2010. 118 с.

6. Уліч В.Л. Педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів до управлінської діяльності: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Хмельницький, 2007. 172 с.

References

1. Didenko O.V. (2003). Pedahohichni umovy profesiynoho samovdoskonalennya maybutnikh ofitseriv [Pedagogical conditions of professional self-improvement of future officers]. Extended abstract of PhD thesis. Khmelnytskyi: NADPSU. [in Ukrainian].

2. Levkivskyi M.V. (2002). Istoriya pedahohiky [History of pedagogy]. Kharkiv: OVS. [in Ukrainian].

3. Maslyanov N.N. (2001). Psikhologo-pedagogicheskiye usloviya razvitiya gotovnosti kursantov k liderstvu [Psychological and pedagogical conditions for the development of cadets' readiness for leadership]. PhD thesis. Kaliningrad. [in Russian].

4. Motozyuk L.M. (2006). Formuvannya orhanizators'kykh zdibnostey u maybutnikh kerivnykiv prykordonnykh pidrozdiliv (psykholohichnyy aspekt) [Formation of organizational skills in future heads of border units (psychological aspect)]. Extended abstract of PhD thesis. Khmelnytskyi. [in Ukrainian].

5. Osvitne-kvalifikatsiyna kharakterystyka na vypusknyka Natsionalnoyi akademiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny imeni Bohdana Khmelnytskoho [Educational and qualification characteristics for a graduate of the Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine]. (2010). Khmelnytskyi: NADPSU. [in Ukrainian].

6. Ulich V.L. (2007). Pedahohichni umovy formuvannya hotovnosti maybutnikh ofitseriv do upravlins'koyi diyalnosti [Pedagogical conditions for the formation of the readiness of future officers for managerial activities]. PhD thesis. Khmelnytskyi. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru