Професійне становлення майбутніх офіцерів-прикордонників у контексті розвитку прикордонного співробітництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Професійне становлення майбутніх офіцерів-прикордонників у контексті розвитку прикордонного співробітництва

Мірошніченко В.І.

Вступ

Критичний стан нашого суспільства примушує поряд з вирішенням соціально-економічних завдань, реформ законодавчого характеру, в тому числі з прикордонних питань, замислитись над шляхами вдосконалення діяльності щодо охорони кордонів, підвищення ефективності правозахисних дій прикордонників, їх професіоналізму.

Одним із основних напрямів діяльності Державної прикордонної служби України як правоохоронного органу спеціального призначення є міжнародне співробітництво на засадах довіри, партнерства, прагматизму. Актуальним у цьому розумінні є розвиток прикордонного співробітництва, що передбачає співпрацю між територіями, розташованими вздовж кордонів сусідніх держав. Прикордонне співробітництво дає можливість поступово підвищувати рівень соціально-економічного розвитку відповідних територій, у тому числі периферійних, підвищувати значимість місцевих влад у розвитку співробітництва з органами влади територій сусідніх регіонів, країн, залучити їх до активної міжнародної співпраці. За сучасної динаміки розвитку інтеграційних процесів України прикордонне співробітництво відіграє роль своєрідного каталізатора щодо процесів вирівнювання якості життя населення прикордонних територій до середньоєвропейського, сприяючи вільному руху товарів, людей і капіталів через кордон. Воно також сприяє мобілізації місцевих ресурсів та підвищенню ефективності їх використання, робить можливим об'єднання зусиль різних держав для розв'язання певних питань функціонування транскордонного простору. Україна має великі потенційні можливості у налагодженні прикордонного співробітництва. Відтак, специфіка розвитку прикордонних територій зумовлюється їхньою транзитністю, що вимагає особливих підходів до розбудови інфраструктурних елементів, в першу чергу, збільшення пропускної здатності прикордонної інфраструктури, комунікацій, можливості обслуговування значно більших потоків людей, товарів, вантажів. Формування сектора послуг у прикордонних регіонах є пріоритетом їх соціально-економічного розвитку. Регіональна політика у сфері прикордонного співробітництва охоплює сукупність правових, організаційно-управлінських та фінансово-економічних форм, методів, прийомів, інструментів і важелів впливу на суб'єкти економіки регіону.

Виклад основного матеріалу

Основною постаттю, яка визначає стан прикордонного співробітництва, є офіцер-прикордонник. На його плечах тримається реалізація політики співробітництва. Це спричиняє потребу у фахівцях, здатних забезпечувати підготовку необхідних проектів прикордонного співробітництва та встановлювати контакти з представниками територіальних громад іноземних держав та прикордонних відомств, з урахуванням відповідного фахового рівня та мовних знань. Тобто від успішності вияву себе у професійній сфері офіцерами-прикордонниками залежить успіх прикордонного співробітництва.

Метою статті є обґрунтування професійного становлення майбутніх офіцерів-прикордонників у контексті розвитку прикордонного співробітництва. Механізми професійного розвитку і становлення особистості вивчались А. Асмоловим, В. Авдєєвим, В. Байденком, Дж. Ван Зантвортом та іншими. Зацікавленість поняттям професійного становлення майбутніх офіцерів простежується в працях В. Авраменка, М. Нещадима, В. Отрешка, О. Ставицького та інших дослідників. Учені розкривають психолого-педагогічні особливості та закономірності поведінки особистості на окремих етапах професійного розвитку. Професійне становлення офіцера як фахівця вони пов'язують з формуванням його як особистості і як професіонала, здатного виконувати завдання за будь-яким напрямом професійної діяльності та будь-якої складності. Становлення людини як суб'єкта праці, перетворення її на професіонала в результаті соціальної активності в трудовій сфері представлено в працях І. Зязюна, Н. Кузьміної, Н. Ничкало, К. Платонова, І.Сопівник.

В умовах Євросоюзу, який являє собою унікальне інтеграційне об'єднання низки європейських країн, вдалося багато чого досягти в галузі освіти, в тому числі професійної. Так, у концепції “Європа народів” підкреслюється необхідність посилення компетенції Союзу в галузі освіти як фактора, що спричиняє подальшу інтеграцію в економіці та соціальній сфері [1]. Для світової освіти характерною є просторова (територіальна) та організаційна структури. У вирішенні проблем світової освіти (в тому числі професійної) важливу роль відіграють великі міжнародні проекти та програми. Однією із таких програм є “Сократес”. Основними її напрямами є такі: шкільна освіта; вища освіта; освіта дорослих; викладання та вивчення мов; інформаційно- комунікаційні технології в освіті; спостереження та інновації; сумісні дії. Достатній інтерес для вдосконалення вищої професійної освіти становить магістерська програма “Еразмус Мундус”. Загальна мета програми - підвищення якості європейської вищої освіти на основі покращення співробітництва з третіми країнами в інтересах розвитку людських ресурсів, а також сприяння діалогу та взаєморозумінню між народами та культурами.

На сучасному етапі Україна як європейська держава чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи та здійснює модернізацію освітньої діяльності вищих навчальних закладів відповідно до вимог Болонської декларації. З огляду на це вищу освіту сьогодні розглядають не тільки як інституцію задоволення фахових (професійних) потреб, але й як соціально-інтеграційну необхідність. Майбутнім офіцерам-прикордонникам доведеться працювати в досить складних умовах: з надзвичайною напруженістю праці, часом екстремальним характером службових ситуацій, недосконалою (в порівнянні з європейськими сусідами) технічною та матеріальною базою професійної діяльності, недостатньою соціальною захищеністю. З огляду на це, «професійне становлення передбачає, з одного боку, нагромадження, збагачення, розвиток професійних знань, умінь, набуття досвіду прикордонного співробітництва, а з другого, - передбачає соціалізацію особистості майбутнього офіцера в професійне середовище. У цьому випадку, як зазначає В. Отрешко» [2], мова йде про соціально- професійне становлення особистості майбутнього офіцера- прикордонника.

Останнім часом зростає інтерес науковців до вивчення особливостей розвитку людини в період професійного становлення. Учені схиляються до визнання безмежності розвитку людини, необхідності своєрідного продовження цього процесу в різні періоди життєвої та професійної активності. Так, Е. Клімов зазначив, що «концепція психічного розвитку, яка розробляється в працях О. Леонтьєва, Д. Ельконіна, В. Давидова і опирається на уявлення щодо зміни провідних типів діяльності, є надзвичайно плідною з точки зору розуміння розвитку людини як суб'єкта діяльності, зокрема на тих етапах, які пов'язані не тільки з підготовкою до праці, планування, вибором професійного шляху, але і становлення професіонала». Ця концепція дає можливість переконатися у залежності професійної освіти від умов соціального середовища.

Професійне становлення особистості більшість авторів розглядає як інтеграцію процесів становлення особистості на індивідуально-фізіологічному і професійному рівні в онтогенезі, починаючи з початку професійного самовизначення, розвитку і до завершення активної трудової діяльності [3-4].

Окремі аспекти соціально-професійного становлення офіцерів правоохоронних органів розглядаються з філософсько-правових позицій в роботах О. Скакун, С. Сливки, М. Коваля, О. Шмоткіна й ін. З позицій теорії та методики професійної освіти ці проблеми частково вирішуються в працях В. Безбородого, М. Дідика, М. Василини, Г. Васильєва, А. Мороза, В. Дяченко, і стосуються вони в основному вивчення професійного становлення майбутніх правоохоронців в умовах отримання вищої юридичної освіти. Однак в умовах реалізації прикордонного співробітництва професійне становлення набуває нового значення. Прикордонне співробітництво О.Кирюхін визначає як «використання переваг сусідства для вирішення проблем повсякденного життя й перспективного соціально-економічного розвитку кожного із суміжних регіонів» [5 с. 433]. Цей термін є не лише часто вживаним, а й складним поняттям. У наукових дослідженнях з теоретичної лімології (лат. Limes - кордони) виділяють декілька основних визначень прикордонного співробітництва: 1) як форма міжрегіонального співробітництва, міжнародних контактів прикордонних регіонів; 2) як певний ступінь у розвитку регіональної політичної й економічної інтеграції; 3) як форма соціалізації населення суміжних регіонів в умовах культурної багатоманітності й етнічної терпимості. Виходячи із цих визначень, враховуючи кількість сфер та інтенсивність взаємовідносин у сучасних умовах (“1гапз”в перекладі означає “пере”: переносити, переміщати тощо), транскордонне співробітництво більше відповідає суті процесів, що відбуваються на прикордонних територіях. Транскордонне співробітництво означає «будь-які спільні дії, спрямовані на посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальними общинами або властями, які знаходяться під юрисдикцією двох або декількох Договірних Сторін, та на укладання з цією метою будь-яких необхідних угод або досягнення домовленостей» [6, с. 65].

Основними принципами прикордонного (транскордонного) співробітництва є такі:

конституційності та законності;

чіткого розподілу завдань, повноважень та відповідальності між суб'єктами співробітництва;

гармонізації загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів;

забезпечення рівних можливостей для регіонів України щодо співпраці з територіальними громадами або органами влади сусідніх держав у рамках транскордонного співробітництва;

розмежування відповідальності та повноважень між центральними та місцевими органами виконавчої влади з метою найбільш ефективного вирішення проблемних завдань;

забезпечення здатності суб'єктів транскордонного співробітництва в межах, визначених законодавством, самостійно вирішувати питання розвитку територій та створення ефективних механізмів забезпечення їхньої участі у транскордонному співробітництві;

підвищення ролі та відповідальності суб'єктів та учасників транскордонного співробітництва.

Оскільки здійснення прикордонного (транскордонного) співробітництва є одним із напрямів професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників, модель-схема професійного становлення майбутніх офіцерів- прикордонників у контексті розвитку транскордонного співробітництва може бути представлено такими блоками:

1) засвоєння політики транскордонного співробітництва (категорія “співробітництво”, довіра, партнерство. праматизм);

2) опанування основ транскордонного співробітництва (розвиток здібностей системного бачення процессу прикордонного співробітництва, його принципів, різновидів, факторів).

3) розвиток умінь керування процесами транскордонного співробітництва (організація заходів прикордонного співробітництва, механізм налагодження співробітництва на прикордонних територіях).

4) професійне становлення й розвиток (професійна адаптація, освоєння професійного середовища, умови професійного розвитку).

Так, Н. Чорненька до «структурних компонентів вищої освіти відносить такі: гуманістичний (знання про людину), світоглядний (методологічна культура, професійна етика), спеціальний (фахові знання), інформаційний (використання різних джерел інформації), комунікативний (культура міжособистісної взаємодії), креативний (методи творчої роботи) мають позитивно впливати на професійне становлення майбутніх офіцерів-прикордонників» [7, с. 97]. Вищий навчальний заклад здійснює свою діяльність в інтересах особистості, суспільства і держави. Сьогодні, на жаль, немає єдності уявлень щодо професійного світобачення науково-педагогічного складу, його соціального самоусвідомлення і статусу у суспільстві. Не можна забувати про специфіку освіти вищого військового навчального закладу як такого, що формує професійну ментальність. Тому здійснюючи добросусідські відносини, економічну інтеграцію, формування багатоетнічного співтовариства в рамках єврорегіонів, необхідно пам'ятати, що це сприяє процесам розбудови української держави. Успішне розв'язання завдань прикордонного співробітництва значною мірою залежить від того, на скільки вони будуть враховуватись у змісті кожного із зазначених блоків моделі-схеми професійного становлення майбутніх офіцерів- прикордонників.

Професійне становлення майбутніх офіцерів- прикордонників суттєво залежить від їх соціальної зрілості, яка формується як в ході навчально-виховного процесу у вищому військовому навчальному закладі, так і в подальшому під час служби на кордоні. За визначенням Г. Олпорта, «зріла особистість - це особистість, яка активно володіє своїм оточенням, має стійку єдність особистісних рис та ціннісних орієнтацій і спроможна сприймати світ і себе» [8, с. 139]. У контексті нашого дослідження майбутній офіцер-прикордонник - зріла особистість - володіє ситуацією на прикордонній території, має єдність особистісних переконань та професійних орієнтацій, здатний приймати рішення щодо транскордонного співробітництва. Водночас, професійне становлення не може бути відірваним від культурного та морального стану суспільства. На підставі проведеного нами аналізу чинників, що впливають на професійне становлення майбутніх офіцерів-прикордонників, приходимо до висновку, що основними умовами професійного становлення є такі: розвиток мотивації курсантів-прикордонників до професійного становлення; педагогічне керівництво професійним становленням; розвиток соціального середовища, сприятливого для професійного становлення; оволодіння комунікативними функціями. Ми виходимо з того, що організація творчого діалогу науково-педагогічного складу з майбутніми офіцерами-прикордонниками активізує пошук оптимальних форм впливу на мотиваційні компоненти професійного становлення останніх, націлює на розвиток їх як суб'єктів та об'єктів прикордонного співробітництва. Такими формами, на нашу думку, є: включення курсантів в професійно-ділові та сюжетно-рольові психолого-педагогічні ігри; проведення тренінгів професійного розвитку, розвитку комунікативних здібностей; використання методів активізації професійного мислення. Щодо педагогічного керівництва процесом професійного становлення майбутніх офіцерів- прикордонників, то його сутність полягає у створенні важелів впливу на свідомість останніх, надання необхідної допомоги у вирішенні завдань прикордонного співробітництва. Комунікативні функції у професійному становленні майбутнього офіцера-прикордонника охоплюють вміння чітко та швидко висловлювати думку, переконувати, аргументувати, передавати різного роду інформацію, організовувати та підтримувати діалог стосовно будь-яких аспектів розвитку прикордонного співробітництва.

Висновки

професійний офіцер прикордонник

Отже, в межах статті нами розглянуто лише окремі аспекти професійного становлення майбутніх офіцерів-прикордонників в контексті розвитку прикордонного співробітництва, а саме запропоновано модель-схему та умови розвитку зазначеного процесу. Сучасна глобальна освіта передбачає реалізацію міждисциплінарних освітніх програм, спрямованих на становлення світу, вільного від забобонів, на основі взаєморозуміння та співробітництва, взаємозбагачення культур шляхом поглибленого пізнання способу життя та мислення, терпимості, поваги прав народів сусідніх країн. Тому перспективним є детальне вивчення традиційних та інноваційних форм та методів реалізації прикордонного співробітництва.

Список використаних джерел

1. Апезова Д. Освітня політика Європейського союзу в умовах глобалізації. Харків, 2007. 134 с.

2. Отрешко В. Соціально-педагогічні умови професійного становлення працівника правоохоронних органів на початковому етапі службової кар'єри: автореферат канд. пед. наук. Луганськ, 2004. 18 с.

3. Клименко Н. Криміналстичні знанння в структурі професійної підготовки слідчого. К., 1990. 103 с.

4. Катковський А. Удосконалення професійного виховання військовослужбовців за контрактом у прикордонних військах України: дис....кан. пед. наук. Хмельницький, 2000. 167 с.

5. Кирюхін О. Транскордонне співробітництво у російсько-українських відносинах. Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки. К., 2006. С. 432-438.

6. Європейська рамкова конвенція транскордонного співробітництва між територіальними общинами або властями. Ужгород: Карпати, 2007. 240 с.

7. Чорненька Н. Роль туристичної освіти у пропагуванні національної ідеї. Національна ідея та національний інтерес України: єднання заради майбутнього: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м.Сімферополь 6-8 березня 2009 року). Сімферополь, 2009. С. 97-100.

8. Будіянський М. Мотивація як умова становлення професійно-кар'єрної орієнтації. Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м.Одеса 22-23 травня 2008 р.). Одеса, 2008. 329 с.

Размещено на Allbest.ru