Уряд покращив умови для виробників БПЛА в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уряд покращив умови для виробників БПЛА в Україні

Шаптала С.О., Генеральний штаб Збройних Сил України, Романенко Є.О., Збройні сии України, Хращевський Р.В., Національний авіаційний університет

Вступ

В умовах сучасних воєн відмічається зростання ролі безпілотних авіаційних комплексів (далі - БпАК) при веденні бойових дій. В залежності від завдань, що вирішуються, основні комплекси можна поділити на розвідувальні, ударні та розвідувально-ударні. У складі одного комплексу може бути від одного до п'ятнадцяти безпілотний літальних апарати (далі - БпЛА). Розглядаючи ударні БпЛА (англ. UCAV), треба відзначити, що вони можуть бути як багаторазового використання так і типу “камікадзе”. Ударні БпЛА багаторазового використання також відомі як бойові дрони - це безпілотні літальні апарати, що використовується як для ведення розвідки, виявлення цілей і рекогносцирування, так для доставки авіаційних боєприпасів, таких як ракети, та/або бомби з метою завдавання ударів з повітря. Ударні БпЛА широко застосовуються в ході російсько-української війни (з 2014), а їх масове застосування відбувається з початком повномасштабної російської агресії з лютого 2022 року. Використання дронів дає цінову перевагу: використовуючи безпілотник вартістю декілька тисяч доларів можливо знищити обладнання на декілька мільйонів доларів [1].

Виклад основного матеріалу

30 вересня 2022 року за ініціативою Міноборони уряд ухвалив Постанову №1097 "Про внесення змін до Порядку постачання озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів під час особливого періоду, введення надзвичайного стану, проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та у період проведення антитерористичної операції" [2]. За словами Міністра оборони Резнікова, завдяки цьому вдалося значно спростити процедури допуску ОВТ до експлуатації у Збройних Силах України.

"Це вже дало значний ефект, в першу чергу - у сфері БпЛА. Раніше армія приймала до експлуатації 1-2 зразки БпЛА на рік. Для порівняння: за останні 30 днів до експлуатації в ЗСУ допущено 7 зразків БпЛА українського виробництва", - підкреслив міністр.

Урядовець додав, що для спрощення взаємодії з виробниками створено сайт, де кожен розробник, у якого є готовий продукт, може подати заявку до Міноборони на допуск до експлуатації свого виробу. При цьому офіційний допуск до експлуатації означає, що Міністерство оборони може закупати вироби, а Збройні Сили - ставити їх у штат.

"Раніше ця процедура займала 1,5-2 роки. Сьогодні вона дуже швидка. Головне - щоб виріб мав ТТХ, потрібні для війська", - зауважив Резніков.

За його словами, зараз на розгляді перебуває ще 19 заявок щодо допуску до експлуатації БпЛА українського виробництва.

"Зважаючи, що сьогодні БпЛА закуповує Міноборони за бюджетні кошти, фонд United24 та різні волонтерські організації, фактично кожен розробник, у кого є реальний продукт, може знайти ресурси. Старожили українського ВПК кажуть, що це - революція, щось таке, чого вони не могли уявити", - додав міністр [3].

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1378» від 14 лютого 2023 р. № 138, якою розширено перелік товарів військового призначення та подвійного використання, які можуть імпортуватися без дозволу Державної служби експортного контролю [4].

Зокрема до переліку додано товари військового призначення, зазначені у списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, згідно з додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1807. Мова йде про БпЛА та комплектуючі до них. Цей документ розроблено спільно Міністерством економіки України та Мінцифри.

«Сьогоднішні рішення сприятимуть оперативному забезпеченню Збройних Сил України необхідними для відсічі російській агресії сучасними приладами та технікою, зокрема військовими роботами. Зміни до законодавства також мають надати поштовх для розвитку вітчизняного виробництва оборонної продукції. Наприклад, такої високотехнологічної галузі, як виготовлення безпілотних літальних апаратів», - наголосила Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Нова постанова розширює перелік товарів військового призначення та подвійного використання, які можуть імпортуватися фізичними та юридичними особами без дозволу Державної служби експортного контролю. В нього, зокрема додали такі товарні позиції:

- БпЛА, їх комплектуючі, засоби керування;

- роботи, контролери роботів, спеціально призначені для військового використання;

- апаратура керування вогнем;

- камери, прилади нічного та телевізійного бачення, оптичні приціли для зброї;

- засоби зв'язку, Data Link , глушники, з'ємні обойми;

- парашути та пароплани; засоби розмінування;

- обладнання радіопротидії або обладнання для боротьби з радіопротидією (в тому числі, антидронові рушниці);

- польові генератори, “спеціально призначені” або “модифіковані” для військового “використання;

- програмне забезпечення воєнного призначення;

- спеціалізоване обладнання для військової підготовки або для імітації військових сценаріїв;

- технології для розроблення, виробництва, ремонту виробів воєнного призначення.

Разом з тим, дозвіл Державної служби експортного контролю лишається необхідним для ввезення військових товарів летальної дії [5].

Технології мають важливе значення на полі бої, адже вони змінюють хід війни і зберігають життя наших військових. Тому надважливо забезпечити швидкий розвиток та доставку БпЛА, щоб наші захисники та захисниці мали технологічну перевагу над ворогом. Прийнята постанова спрощує митне оформлення товарів військового призначення та подвійного використання. Відтепер імпортери зможуть ввезти такі товари без отримання дозволу Держекспортконтролю.

Окрім цього, зміна законодавства дасть поштовх для розвитку українського виробництва оборонної продукції.

24 березня Кабінет Міністрів ухвалив Постанову № 256 «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва» [6]. Документ має спростити бюрократичні процедури для вітчизняних виробників БпЛА для налагодження масового виробництва.

«Незалежність військово-промислового комплексу - це один із факторів обороноздатності країни. Нам не можна відставати від світу. А це означає розвиток передових розробок, безпілотних технологій, автоматизованої системи

керування тощо. І ми дійсно просунулися в цьому напрямку. Розвиток і підтримка українського ринку БпЛА - один із ключових напрямів Міноборони», - розповів міністр оборони України Олексій Резніков.

Таким чином постанова змінює підхід до застарілих бюрократичних правил і буде відповідати умовам сучасного світу. По суті, це наступний крок в розвитку українського військово-промислового комплексу. Також в Уряді спростили укладання контрактів, прийому товару, допуску до експлуатації та постачання безпілотників на фронт.

Тепер одна з формул розрахунку закупівельної вартості БпЛА має такий вигляд: витрати на виробництво + відсоток від прибутку.

Раніше прибуток на іноземні комплектуючі був 1%, на власні товари та послуги - 30%. Низький прибуток не дозволяв компаніям розвиватися. Щоб стимулювати розвиток БпЛА в Україні і залучити більше компаній до виробництва, держава підняла частку прибутку до 25%.

Крім цього, постанова спрощує укладання контрактів, приймання товару, допуск до експлуатації й постачання на фронт. З одного боку, підприємства отримують сприятливі умови для розвитку і масштабування, а з іншого - наші військові отримуватимуть швидше і більше безпілотників на фронті.

Зокрема, закупівля безпілотних систем здійснюється на підставі письмового звернення, в якому зазначається:

• найменування державного замовника у сфері оборони, який повинен здійснити закупівлю безпілотних систем;

• найменування державного замовника у сфері оборони, для потреб якого буде здійснюватися закупівля безпілотних систем;

• вид безпілотної системи (безпілотний авіаційний комплекс, безпілотний літальний апарат, безпілотний наземний (роботизований) комплекс, безпілотний водний (плаваючий) комплекс);

• назва безпілотної системи;

• найменування виробника безпілотної системи;

• кількість одиниць безпілотних систем, які мають бути закуплені.

Вітчизняні виконавці державних контрактів під час проведення переговорів надають державному замовнику у сфері оборони розрахунок ціни за формою згідно з додатком 1 до постанови № 256 та висновок експерта, виданий спеціалізованою судово-експертною установою, яка відповідно до Закону України “Про судову експертизу” має право на виконання таких робіт. При цьому прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни може становити не більше 25% виробничої собівартості товарів, робіт та послуг. У розрахунку прибутку не враховуються всі передбачені законодавством податки та збори. Відповідальність за неправильність розрахунку ціни несе виконавець державного контракту (договору).

Під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов'язані з виготовленням безпілотних систем, крім:

• організаційних витрат, витрат на проведення річних зборів, представницьких витрат, витрат на участь у виставках;

• витрат на службові відрядження працівників апарату управління суб'єкта господарювання, безпосередньо не пов'язаних з виконанням державного контракту (договору) чи оперативним контролем за його виконанням;

• витрат на страхування майна, а також винагороди за послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо), які не є обов'язковими відповідно до законодавства або умов договорів;

• витрат від браку (крім технічно неминучого браку та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку);

• нестачі незавершеного виробництва, нестачі і витрат від псування матеріальних цінностей у цехах (якщо інше не передбачено договором);

• оплати простоїв;

• сум безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

• витрат від знецінення запасів;

• визнаних штрафів, пені, неустойки;

• комісійної винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам структурних підрозділів суб'єкта господарювання, що забезпечують збут;

• витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетингу);

• витрат на дослідно-конструкторські роботи, що не стосуються державного контракту (договору) на виготовлення та поставку безпілотних систем, або виконані до укладення цього контракту (договору), якщо інше не визначено положеннями державного контракту (договору);

• збитків, пов'язаних з утриманням об'єктів соціальної сфери (крім розумних витрат на експлуатацію об'єктів соціальної сфери, які розташовані на території виконавця, які виконують функції, що вимагаються законодавством (медичні пункти тощо);

• витрат на проведення експертизи можливої орієнтованої (очікуваної) вартості системи спеціалізованою судово-експертною відповідно до цього Порядку.

Також вітчизняні виконавці державних визначення безпілотної установою контрактів надають державному замовнику один з таких документів:

• сертифікат відповідності державним стандартам або технічним умовам;

• документ, що підтверджує допуск до експлуатації безпілотної системи;

* акт про проведення спільних відомчих випробувань з позитивним висновком за формою згідно з додатком 2 до постанови № 256.

Вимагати інші документи щодо визначення ціни, крім тих, що передбачені цим Порядком, забороняється.

Попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів вітчизняним виконавцям державних контрактів (договорів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім'я в органах Казначейства, з подальшим використанням зазначених коштів вітчизняними виконавцями державних контрактів (договорів) з таких рахунків виключно на цілі, визначені державними контрактами (договорами). Для здійснення платежів з не бюджетного рахунка виконавці державного контракту (договору) надають органам Казначейства платіжну інструкцію із зазначенням реквізитів державного контракту (договору) та копію договору на закупівлю товарів, робіт і послуг, на виконання якого проводиться платіж.

У державних контрактах (договорах) на виготовлення і поставку безпілотних систем може передбачатися попередня оплата в обсягах до 70 відсотків їх вартості на строк не більше 12 місяців. Розмір та строк попередньої оплати товарів у зазначених межах визначаються з урахуванням необхідності, що обґрунтовується, зокрема, циклом виробництва товару [6].

У Міністерстві оборони України вже отримали заявки від українських виробників на 75 безпілотних літальних апаратів різних типів. Нині ж уклали 16 державних контрактів з українськими виробниками БпЛА. Також цього річ планують збільшити закупівлі безпілотників для Збройних сил України і спрямують на це близько 20 мільярдів гривень.

Висновки

Безпілотники війську потрібні, і в великих кількостях і спрощення деяких процедур у ввезенні та власному виробництві - це насправді позитивний крок. Бо “живе” безпілотник на полі бою, на жаль, не дуже довго - в основному від трьох до шести вильотів.

безпілотний авіаційний військовий дрон

Список використаних джерел

1. Шаптала С.О., Романенко Є.О., Хращевський Р.В. Використання безпілотних авіаційних комплексів: минуле, сьогодення, майбутнє//Наукові перспективи: журнал. 2023. № 2(32) 2023. - С.13-32

2. Про внесення змін до Порядку постачання озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів під час особливого періоду, введення надзвичайного стану, проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та у період проведення антитерористичної операції: постанова Кабінету міністрів від 30 вересня 2022 №1097

3. До експлуатації в ЗСУ допущено 7 нових українських дронів - Резніков.

4. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1378» від 14 лютого 2023 р. № 138: постанова Кабінету міністрів від 14 лютого 2023 р. № 138

5. Звільнено від держконтролю імпорт низки товарів військового призначення.

6. Про реалізацію експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва: постанова Кабінету міністрів від 24 березня 2023 р. № 256

Размещено на Allbest.ru