Можливості покращення ефективності проведення заходів мобілізації людських ресурсів

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія сухопутних військ

імені гетьмана Петра Сагайдачного

Кафедра мобілізаційної, організаційно-штатної та кадрової роботи

Можливості покращення ефективності проведення заходів мобілізації людських ресурсів

Хардель Роман Збігньович доктор філософії, старший викладач

Таран Віталій Іванович старший викладач

Холін Владислав Миколайович доцент

Лячин Сергій Володимирович викладач

м. Львів

Анотація

У статті аналізується одна з найактуальніших проблем сьогодення - військовий облік військовозобов'язаних та їх оповіщення про мобілізацію, яка проводиться в нашій країні з метою захисту її суверенітету та територіальної цілісності.

Система військового обліку та оповіщення про мобілізацію була створена за часів жорсткої адміністративно-командної системи і виконання заходів виклику військовозобов'язаного при мобілізації забезпечував репресивний апарат комуністичної влади. В нашій державі розпочалися і проходять процеси демократизації суспільства, які потребують внесення змін до законодавства про військовий облік, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. На даний час триває створення нової мобілізаційної системи:

- замість військових комісаріатів створені територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з новими завданнями та функціями;

- створений електронний Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який забезпечить діджиталізацію військового обліку;

- запрацювала система рекрутингу до лав ЗС України.

Але вже зараз, на етапі розроблення нової нормативно-правової бази, необхідні дієві заходи, які б підвищили ефективність взяття на військовий облік військовозобов'язаних, проведення їх оповіщення про мобілізацію та притягнення до адміністративної й кримінальної відповідальності порушників.

У статті проведено аналіз робіт вітчизняних та закордонних дослідників щодо створення і функціонування системи військового обліку, як складової мобілізаційної підготовки держави, проблем підготовки та комплектування збройних сил мобілізаційними ресурсами та організації їх оповіщення.

Проаналізовані об'єктивні причини, які впливають на організацію військового обліку. Визначені роль і місце державних органів, органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій щодо організації роботи підлеглих структур під час взяття на військовий облік різних категорій військовозобов'язаних, їх оповіщення про виклик до територіальних центрів комплектування соціальної підтримки, а Національної поліції - щодо адміністративного затримання порушників правил військового обліку.

Розглянуті питання притягнення як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності осіб, що порушують законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Запропоновані нові підходи щодо роботи з керівниками органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також з військовозобов'язаними - порушниками правил військового обліку.

Вперше згадано про залучення елементів територіальної оборони до проведення заходів мобілізаційного розгортання на території району та області. Запропоновані алгоритми спільних дій сил територіальної оборони з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, ТЦК та СП щодо організації оповіщення мобілізаційних ресурсів в наявних умовах воєнного стану та особливого періоду який діє на території України.

Ключові слова: мобілізація, національна безпека, комплектування Сил оборони, призов, територіальні центри комплектування.

Abstract

Ways to improve the efficiency of human resources mobilization measures

Khardel Roman Zbigniovitch PhD in History and Archaeology, Senior Lecturer of the Department of Mobilization and Personal Organization, Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy, Lviv

Taran Vitalii Ivanovych Senior Lecturer of the Department of Mobilization and Personal Organization, Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy, Heroiv Maidanu St., 32, Lviv, 79026, tel.: (032) 258-44-00, https://orcid.org/0000- 0002-6755-3844

Kholin Vladyslav Mykolaiovych Associate Professor of the Department of Mobilization and Personal Organization, Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy, Lviv,

Liachyn Serhii Volodymyrovych Lecturer of the Department of Mobilization and Personal Organization, Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy, Lviv

The article analyzes one of the most pressing problems of our time - military registration of persons liable for military service and their notification of mobilization, which is carried out in Ukraine in order to protect its sovereignty and territorial integrity.

The system of military registration and mobilization notification was created in the days of a strict administrative command system, and the repressive apparatus of the communist government ensured the implementation of measures to call up persons liable for military service during mobilization.

In Ukraine, the processes of democratization of society have begun and are underway, which require amendments to the legislation on military registration, mobilization training and mobilization. Currently, a new mobilization system is being created:

- instead of military commissariats, territorial recruitment and social support centers with new tasks and functions have been established;

- an electronic Unified State Register of Conscripts, Persons Liable for Military Service and Reservists has been created, which will ensure the digitalization of military records;

- a recruitment system for the Armed Forces of Ukraine was launched.

But now, at the stage of developing a new legal framework, effective measures are needed to increase the efficiency of registering persons liable for military service, notifying them of mobilization, and bringing violators to administrative and criminal liability.

The article analyzes the works of domestic and foreign researchers on the creation and functioning of the military registration system as a component of the State's mobilization preparation, the problems of training and manning the armed forces with mobilization resources and the organization of their notification.

The authors analyzes the objective reasons that affect the organization of military registration.

The role and place of state bodies, local self-government bodies, heads of enterprises, institutions, organizations in organizing the work of subordinate structures during the registration of various categories of persons liable for military service, their notification of call-up to territorial centers for social support, and the National Police - for administrative detention of violators of the rules of military registration are determined.

Considers the issues of bringing to both administrative and criminal liability persons who violate the legislation on defense, mobilization preparation and mobilization.

New approaches to working with heads of local self-government bodies, enterprises, institutions, organizations, as well as with persons liable for military service who violate the rules of military registration are proposed.

For the first time, it mentions the involvement of territorial defense elements in mobilization activities in the territory of the district and region. The algorithms of joint actions of territorial defense forces with state authorities, local selfgovernment bodies, the National Police, the territorial recruitment and social support centers on the organization of alerts are proposed.

Keywords: mobilization, national security, manning of the armed forces, territorial manning centers, conscription.

Вступ

Постановка проблеми. В ході тривалої війни високої інтенсивності, яку веде народ України проти російських загарбників, надзвичайно гостро постала проблема комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань особовим складом. Основним способом комплектування Сил оборони України наприкінці другого року широкомасштабного вторгнення російської федерації до України є призов військовозобов'язаних військову службу під час мобілізації. Але, на жаль, в обстановці що склалася, спостерігаються об'єктивні складнощі із ефективністю виконання цього завдання.

Органам державної влади, які безпосередньо задіяні до виконання даного завдання, усе більше доводиться застосовувати до військово-зобов'язаних заходи примусу - навіть при виконанні заходів оповіщення громадян про необхідність прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК) з метою уточнення облікових даних. У свою чергу, постійно збільшується кількість військовозобов'язаних, які вдаються до будь-яких можливих дій, щоби уникнути оповіщення та прибуття до ТЦК.

Водночас в інформаційному середовищі вільно діють різного роду актори, які в різноманітних формах інструктують громадян, як уникнути оповіщення - і, як наслідок, уникнути від виконання військового обов'язку, і при цьому не понести за це відповідальності. Покращення ефективності проведення мобілізаційних заходів, у тому числі з оповіщення військовозобов'язаних, забезпечення уточнення даних військового обліку та призову на військову службу постає одною з найактуальніших проблем із забезпечення національної безпеки України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання вдосконалення мобілізаційної підготовки держави в цілому та організації комплектування Сил оборони України мобілізаційними ресурсами не в повній мірі досліджені сучасною науковою спільнотою, з огляду на надзвичайну актуальність та важливість даного питання у структурі національної безпеки держави.

Проблемам організації оповіщення мобілізаційних ресурсів приділяли увагу в своїх дослідженнях О. Правдивець, О. Гріненко, О. Кутовий, М. Шапталенко, В. Братковський Р. Зварич. Питання підготовки людських мобілізаційних ресурсів та військової служби в резерві розглянуті у роботах вітчизняних науковців М. Середенко, В. Талалая, С. Горбенко.

Серед іноземних дослідників заслуговують уваги роботи Л. Ферроу, А. Спурін, Н. Діллофф, Р. Рід, Г. Ярленські. Однак, комплексно проблема пошуку ефективних рішень питання покращення якості проведення мобілізаційних заходів в умовах тривалої війни високої інтенсивності не досліджувалася.

Напрями покращення ефективності проведення мобілізаційних заходів розглянуті у серії робіт колективу науковців Національної академії сухопутних військ: І. Якименка, Р. Харделя, В. Тарана, В. Холіна, С. Лячина та інших. Ця стаття є продовженням досліджень питання подальшого розвитку системи комплектування Сил оборони України мобілізаційними ресурсами.

Метою статті є науковий аналіз та пошук можливостей виходу з ситуації, що склалася у процесі комплектування Сил оборони України особовим складом наприкінці другого року війни з противником, що має істотну перевагу у людських та матеріальних ресурсах, без внесення істотних змін до законодавства, з урахуванням дотримання конституційних прав і свобод громадян.

Виклад основного матеріалу

З урахуванням діючих, на станом на лютий 2024 року, нормативно-правових актів, без істотних змін законодавства, покращення ефективності проведення заходів мобілізації у ситуації, що склалася, може бути досягнуто наступними діями:

1. Виявлення осіб, які не перебувають на військовому обліку. вдосконалення заходів оповіщення військовозобов'язаних про необхідність прибуття до ТЦК для уточнення документів військового обліку.

2. З метою максимального оповіщення та забезпечення прибуття до ТЦК усіх військовозобов'язаних, суттєвий позитивний ефект може спричинити реалізація наступних заходів:

Виявлення внутрішньо переміщених осіб, які не перебувають на військовому обліку за місцем фактичного проживання. Позитивний ефект очікується від налагодження взаємодії ТЦК з державними органами, органами місцевого самоврядування щодо виявлення осіб, які отримали статус внутрішньо переміщених осіб і не були взяті на військовий облік за новим місцем проживання. Для цього ТЦК повинні регулярно отримувати від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних військових адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо громадян, які вказали фактичне місце проживання на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Після цього проводити аналіз отриманих даних, з метою виявлення військовозобов'язаних, які не були взяті на військовий облік в ТЦК за новим фактичним місцем проживання, чим скоїли порушення правил військового обліку.

На таких осіб пропонується подавати до Національної поліції звернення про їх адміністративне затримання та доставлення до ТЦК у відповідності до вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» [1].

Виявлення військовозобов'язаних, які працюють без офіційного працевлаштування. З цією метою пропонується задіяти Державну службу України з питань праці до проведення планових та позапланових перевірок додержання законодавства про працю у період дії воєнного стану, з метою виявлення військовозобов'язаних, з якими здійснюються трудові відносини без офіційного працевлаштування, і які відповідно не перебувають на персональному обліку військовозобов'язаних за місцем роботи із подальшим поданням до ТЦК та СП списків таких громадян.

Створення та забезпечення ефективної роботи елементів бази мобілізаційного розгортання, зокрема дільниць оповіщення та пунктів збору сільських (селищних) рад для оповіщення військовозобов'язаних за місцем проживання. адміністративний військовий мобілізація реєстр

Відповідно до п.3 ст. 43 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”: “Для повного та якісного виконання планів проведення мобілізації в особливий період місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування разом з підприємствами, установами та організаціями незалежно від підпорядкування і форм власності та відповідними Р(М)ТЦК та СП в мирний час утворюють дільниці для оповіщення і збору військовозобов'язаних та резервістів, комплектують такі дільниці персоналом без звільнення громадян від виконання основних обов'язків за місцем роботи, сприяють набуттю ними професійних навичок, а також забезпечують реалізацію інших заходів, пов'язаних із виконанням планів проведення мобілізації” [1].

На даний час такі дільниці або взагалі не функціонують, або функціонують вкрай формально, реальних заходів щодо оповіщення військовозобов'язаних не проводять. З метою забезпечення оповіщення військовозобов'язаних пропонується призначати керівниками дільниць оповіщення (далі - ДО) в містах посадових осіб військових адміністрацій які спроможні організувати ефективне проведення оповіщення. До пунктів збору сільських (селищних) рад (далі - ПЗСР) призначити уповноважених також зі складу місцевих органів державної влади - для керівництва діяльністю з оповіщення військовозобов' язаних.

Персоналу, який залучається до оповіщення військовозобов'язаних, доцільно оформлювати відповідні документи: витяг з наказу коменданта про включення їх до складу уповноважених осіб, яким надано повноваження щодо перевірки документів осіб під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану а також посвідчення, виданого керівником ТЦК про включення до складу уповноважених осіб ТЦК, яким надано право складати відповідні документи (повістки). У такий спосіб забезпечується дотримання законності дій таких осіб під час проведення заходів оповіщення.

У структурі ДО та ПЗСР пропонується створювати відділення розшуку неоповіщених військовозобов'язаних, до складу яких включити представників Національної поліції, яким надано право здійснювати адміністративне затримання та доставлення до ТЦК військовозобов'язаних.

Керівникам цих ДО та ПЗСР визначати конкретні завдання із оповіщення та розшуку неоповіщених військовозобов'язаних.

Залучення до оповіщення та виявлення військовозобов'язаних, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, сил і засобів територіальної оборони.

Заходи із забезпечення виконання громадянами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, забезпечення виконання планів проведення мобілізації людських ресурсів, запобігання ухиленню військовозобов'язаними від оповіщення та доставки їх до ТЦК та СП варто віднести до наступних завдань територіальної оборони, визначених у Законі України “Про основи національного спротиву”:

“7) забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування;

9) участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах;

10) участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях;

12) участь в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника);” [2].

Значно покращити ефективність проведення мобілізаційних заходів дозволить створення мобільних патрульних груп зі складу сил і засобів територіальної оборони під керівництвом штабів районів територіальної оборони. До таких груп варто залучити представників ТЦК та СП, Добровільних формувань територіальних громад, Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Дежавної міграційної служби, Державної митної служби та ВСП, яких уповноважити наказом коменданта на перевірку документів у громадян, у відповідності до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” [2].

У свою чергу, в ТЦК та СП варто організувати цілодобове чергування операторів Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, налагодити їхній зв'язок та взаємодію із мобільними патрулями для оперативної перевірки перебування громадян на військовому обліку, та їхнього включення до переліку військовозобов'язаних, які підлягають адміністративному затриманню та доставленню до ТЦК та СП. Із виявленням таких осіб, викликати представників Національної поліції (у випадку їх відсутності у складі мобільної групи) для здійснення адміністративного затримання.

У сільській місцевості та в містах, де відсутні Р(М)ТЦК та СП, організувати залучення таких груп до проведення подвірних обходів, з метою виявлення осіб, які порушують правила військового обліку, у відповідності до вимог ч.3 п. 24 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 “Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів” [3].

3.Адміністративне затримання та доставлення до ТЦК та СП військово-зобов'язаних, які порушують законодавство з оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації, та правила військового обліку.

Однією з умов якісного проведення мобілізаційних заходів є забезпечення ефективного виконання посадовими особами Національної поліції вимог ст. 262 Кодексу України “Про адміністративні правопорушення” [4] щодо проведення адміністративного затримання при порушенні військовозобов'язаними законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, правил військового обліку, а також доставлення таких військовозобов'язаних за зверненням ТЦК та СП у порядку, визначеному в п. 56 Постанови Кабінету міністрів України від 30.12.2022 №1487 “Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів” [3].

З урахуванням негативного інформаційного впливу в інформаційному просторі різноманітних агентів впливу, які агітують громадян України використовувати недосконалість законодавства, роз'яснюють можливості для ухилення від призову на військову службу та уникнення при цьому відповідальності - значна частина військовозобов'язаних вживає заходів щодо уникнення оповіщення про необхідність прибуття до ТЦК та СП. Очевидною метою такого уникнення є ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Разом з цим, аналіз судової практики свідчить, що для доведення факту вчинення військовозобов'язаним правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України (далі - ККУ) “Ухилення від призову під час мобілізації” [5] необхідно документально підтвердити ряд формальних ознак: вручення військовозобов'язаному повістки про виклик до ТЦК та СП, проходження ним військово-лікарської комісії, призначення до складу команди для відправки до військової частини та неприбуття у визначений час для відправки. Отже, військовозобов'язаному, який не бажає бути призваним, достатньо уникати документально підтвердженого факту оповіщення повісткою про необхідність прибуття до ТЦК та СП, або не прибувати після отримання такої повістки (за що передбачена адміністративна відповідальність).

Для забезпечення дотримання законодавства з оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації у таких випадках передбачений порядок адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП військовозобов'язаних. Але, на жаль, в даний час цей механізм недостатньо ефективно працює за рядом причин, зокрема недостатньо відповідального ставлення посадових осіб Національної поліції, формального виконання ними заходів щодо встановлення місця знаходження таких осіб. Також непоодинокі випадки, коли посадові особи Національної поліції з незрозумілих причин вимагають від представників ТЦК та СП при зверненні щодо адміністративного затримання порушників подання додаткових документів, не передбачених нормативно-правовими актами. Інколи ці документи вимагаються в такому обсязі, що повністю знецінює ефективність цієї процедури. Наприклад, для проведення адміністративного затримання вимагається подання протоколу про адміністративне правопорушення (для складання якого в тому числі і призначена така процедура).

В даний час величезна кількість військовозобов'язаних порушують законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також правила військового обліку: не прибувають за викликом ТЦК та СП, без дозволу керівника ТЦК та СП змінюють місце проживання, не повідомляють ТЦК та СП про зміну персональних даних, не звіряють власні персональні дані з обліковими даними ТЦК та СП. Це зумовлює право і обов'язок посадових осіб ТЦК та СП звертатися до Національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставки таких військовозобов'язаних до ТЦК та СП. Якісна організація цієї роботи є необхідною умовою для забезпечення проведення заходів мобілізації людських ресурсів.

З метою ідентифікації місця знаходження осіб, яких включено до списків порушників військового обліку, може бути доцільним зобов'язати керівників підприємств, установ, організацій, інших громадських місць, в яких проводиться встановлення особи громадянина (органи місцевого самоврядування, державні органи, фінансові установи) негайно повідомляти органи Національної поліції про прибуття громадян зі списку таких, що підлягають адміністративному затриманню. Такі списки регулярно уточнювати та доводити до таких установ, а також сформувати чергову групу реагування, яка буде прибувати за такими викликами та проводити адміністративне затримання. У найбільш відвідуваних місцях організувати чергування посадових осіб Національної поліції для адміністративного затримання військовозобов'язаних, які порушують правила військового обліку.

4.Посадовим особам штабів зон та районів територіальної оборони в рамках виконання такого завдання територіальної оборони, як “участь в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника)”, визначеного у ч. 12 п. 3 Закону України “Про основи національного спротиву”, організувати постійну роботу з виявлення осіб, які здійснюють підривну роботу в інформаційному просторі, зокрема в інтернет-засобах масової комунікації, соціальних мережах, месенджерах, метою якої є дискредитація проведення заходів мобілізації, агітація військовозобов'язаних ухилятися від виконання військового обов'язку.

Особливу увагу звертати на осіб, діяльність яких має ознаки правопорушень, передбачених відповідними статтями Кримінального кодексу України. Це насамперед стаття 114-1 ККУ (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань), у випадках коли поширюється інформація, яка перешкоджає проведенню заходів мобілізації людських і транспортних ресурсів, оприлюднюються методи ухилення від виконання військового обов'язку, перешкоджання проведенню заходів оповіщення тощо. Також це стосується ст. 114-2 ККУ (несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану) під ознаку якої підпадає поширення інформації про переміщення власне військовослужбовців, у тому числі військовослужбовців ТЦК та СП [5].

У випадку ідентифікації таких матеріалів варто повідомляти відповідних осіб Національної поліції або Служби безпеки України для вжиття заходів.

З іншого боку, необхідно спланувати та постійно проводити роботу щодо створення і поширення інформаційних матеріалів із роз'ясненням важливості виконання конституційного обов'язку щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України, а також щодо адміністративної та кримінальної відповідальності за ухилення від захисту Вітчизни. Настання цих наслідків необхідно зробити невідворотним.

Висновки

Отже, з урахуванням ситуації, що склалася наприкінці другого року героїчної боротьби народу України із російськими загарбниками, комплектування Сил оборони України особовим складом є найважливішим завданням, від виконання якого безпосередньо залежить існування України як держави та майбутнє усього українського народу. Не буде перебільшенням відмітити, що наша держава зараз складає своєрідний екзамен на право жити у вільному світі, від результатів якого залежить майбутнє наших нащадків.

У таких умовах покласти відповідальність за комплектування сил, що захищають нашу незалежність, виключно на Збройні Сили України - зокрема на такий їх елемент, як територіальні центри комплектування та соціальної підтримки - буде згубною помилкою, наслідки якої можуть стати катастрофічними. Насамперед, основним організаційним та виконавчим елементом структури, що забезпечить достатньо ефективне проведення мобілізаційних заходів, повинні виступати місцеві органи державної влади, як це і визначено в Указі Президента України “Про загальну мобілізацію” [5].

Безпосереднім інструментом, який забезпечить виконання необхідних заходів, мають стати сили і засоби, котрі за відповідними планами мають залучатися до виконання завдань територіальної оборони. Такими завданнями є стратегічне розгортання військ (сил), забезпечення правового режиму воєнного стану, участь в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави. Найбільш ефективним вбачається повноцінне залучення в цих рамках Національної поліції та добровільних формувань територіальних громад. Звичайно, ці структури повинні виконувати також інші властиві їм завдання. Але на даний час ситуація у державі складається таким чином, що завдання комплектування Сил оборони України особовим складом повинне мати найвищий пріоритет: адже невиконання його, або навіть недостатньо якісне виконання - загрожує власне існуванню держави та ставить під загрозу майбутнє нашого народу.

На час написання даної роботи в державі проводиться наполеглива робота над внесенням змін до законодавства щодо проходження військової служби, мобілізації та військового обліку. Однак, прийняття цих змін, а головне - запровадження у життя, займає вельми багато часу, якого, на жаль, у нас немає. Отже, реалізація запропонованих заходів в рамках діючого станом на лютий 2024 року законодавства, на нашу думку, дозволить покращити якість виконання заходів з оповіщення та призову військово-зобов'язаних для комплектування Сил оборони України.

Література

1.Про військовий обов'язок і військову службу: Закон України від 25 березня 1992 р. № 2232-XII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2232-12#Text (дата звернення: 06.02.2024).

2.Про основи національного спротиву: Закон України від 16 липня 2021 р. № 1702-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text (дата звернення: 06.02.2024).

3.Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів: Постанова Кабінету міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text (дата звернення: 06.02.2024).

4.Кодекс України про адміністративні правопорушення: Постанова Верховної Ради Української РСР від 07 грудня 1984 р. № 8073-Х. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 80732-10#Text (дата звернення: 06.02.2024).

5.Кримінальний кодекс України: Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2341 -ІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення: 06.02.2024).

6.Про загальну мобілізацію: Указ Президента України від 24 лютого 2022 р. № 69/2022. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/69/2022#Text (дата звернення: 06.02.2024).

References

1.The Verkhovna Rada of Ukraine (1992). Pro viiskovyi oboviazok i viiskovu sluzhbu: Zakon Ukrainy [The Law of Ukraine “About Military Duty and Military Service”] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text [in Ukrainian].

2.The Verkhovna Rada of Ukraine (2021). Pro osnovy natsionalnoho sprotyvu: Zakon Ukrainy [The Law of Ukraine “About the Basis of National Resistanc”] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text [in Ukrainian].

3.Cabinet of Ministers of Ukraine (2022). Pro zatverdzhennia Poriadku orhanizatsii ta vedennia viiskovoho obliku pryzovnykiv, viiskovozoboviazanykh ta rezervistiv: Postanova Kabinetu ministriv Ukrainy [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On Approval of the Procedure for Organizing and Maintaining Military Records of Conscripts, Persons Liable for Military Service and Reservists: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text [in Ukrainian].

4.The Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR (1984). Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia: Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainskoi SSR [Resolution of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR: “Code of Ukraine on Administrative Offenses”]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 [in Ukrainian].

5.The Verkhovna Rada of Ukraine (2001). Kryminalnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy [The Law of Ukraine “The Criminal Code of Ukraine”]. Retrieved from : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2341-14#Text [in Ukrainian].

6.The President of Ukraine (2022). Pro zahalnu mobilizatsiiu: Ukaz Prezydenta Ukrainy [Decree of the President of Ukraine “On general mobilization”]. Retrieved from: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/69/2022#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru