Аналіз здобутих уроків ведення бойових дій артилерією під час відсічі широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України у 2022-2023 роках за аспектом організації та ведення контрвогню

Размещено на http://www.allbest.ru

Аналіз здобутих уроків ведення бойових дій артилерією під час відсічі широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України у 2022-2023 роках за аспектом організації та ведення контрвогню

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ГРУПА:

Головченко Олег Володимирович Ph.D., начальник науково-дослідної лабораторії кафедри ракетних військ і артилерії Національний університет оборони України, Україна

Шевцов Роман Валентинович

Ph.D., провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії

кафедри ракетних військ і артилерії

Національний університет оборони України, Україна

Полоз Олександр Анатолійович Ph.D., доцент кафедри наземної артилерії факультету ракетних військ і артилерії Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна

Анотація

Виявлення закономірностей у практиці ведення воєнних дій, спроба їх раціонально осмислити і враховувати здобуті уроки збройних конфліктів минулого є суттю перманентного процесу наукового пізнання в теорії військового управління. Наукові результати, отримані в ході попередніх теоретичних досліджень, показують, що поряд з виконанням завдань вогневої підтримки на військові формування артилерії' в операціях (діях) буде покладено завдання з ведення контрвогню. За результатами дослідження, проведеного методом аналізу, автори дійшли висновку, що на цей час у теорії та практиці ведення бойових дій артилерією існує ряд тенденцій, які визначають сучасні напрями розвитку організації та ведення контрвогню в операціях (діях). Встановлено, що одним зі способів максимізувати результативність контрвогню є комплексування вогневих підрозділів з безпілотними авіаційними комплексами. Основним способом бойових дій військових формувань артилерії противника були маневрено- вогневі і вичікувально-вогневі дії, для максимізації' результативності яких противник у період ведення воєнних дій намагався створювати розвідувально-електронну вогневу систему.

Ключові слова: аналіз, бойові дії артилерії, контрвогонь, безпілотний літальний апарат, розвідувально-вогневий комплекс.

ведення бойовий артилерія

Вступ

Один із видатних полководців XVIII ст. король Пруссії Фрідріх II писав: "Досвід не приносить ніякої користі, якщо його не аналізувати, внутрішньо не переробляти та не намагатися застосовувати” [1]. Здобуті уроки застосування військ (сил) у збройних конфліктах кінця XX - початку XXI ст. [1,2] та військових формувань (далі - ВФ) артилерії під час відсічі і стримування широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації (далі - РФ) проти України [3-5] показують, що вирішальним чинником виконання завдань загальновійськовими формуваннями в операціях (діях) є ретельно спланована та вчасно реалізована їх вогнева підтримка.

За результатами аналізу есе генерала Валерія Залужного "Сучасна позиційна війна та як у ній перемогти” (Modern positional warfare and how to win in it) визначено, що обсяг завдань ВгП, покладений на ВФ артилерії під час відсічі широкомасштабної збройної агресії РФ проти України у 2022 - 2023 роках, становив 60...80% [6]. Водночас автор [6] наголошує на важливості пошуків шляхів максимізації результативності контрбатарейної боротьби як окремої складової змісту ведення бойових дій ВФ артилерії.

Постановка проблеми. Зважаючи на те, що критерієм будь-якої істини є практика, найголовнішими чинниками розвитку воєнної науки в цілому та військового управління зокрема, на відміну від теоретичних викладок [2], є дослідження здобутих уроків ведення бойових дій артилерією під час відсічі широкомасштабної збройної агресії РФ проти України за аспектом організації та ведення контрвогню.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ця праця продовжує дослідження [3, 7, 8] та спрямована на пошук причинно-наслідкових зв'язків у підвищенні результативності контрвогню в операціях (діях) на підставі аналізу практики ведення бойових дій артилерією під час відсічі та стримування широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

У науковій праці [8] досить вдало проаналізовано уроки для артилерії Збройних Сил України, здобуті під час відсічі широкомасштабної збройної

агресії РФ проти України, обґрунтовано необхідність розвитку доктринального забезпечення Збройних Сил України щодо організації та ведення контрвогню, суміжного з доктринальним забезпеченням армій країн - членів НАТО. Водночас саме аналіз практики організації та ведення контрвогню під час відсічі та стримування широкомасштабної збройної агресії РФ проти України у 20222023 І. В. Науменко та В. В. Кузнецов не розглядали.

Метою статті є дослідження методом аналізу здобутих уроків ведення бойових дій артилерією під час відсічі широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України у 2022-2023 роках за аспектом організації та ведення контрвогню.

Виклад основного матеріалу дослідження

Результати аналізу [9-34] показують, що поряд із завданням вогневої підтримки на ВФ артилерії в різних видах і формах ведення воєнних дій був покладений основний обсяг завдань контрбатарейної боротьби. Водночас наукові результати [35], здобуті в ході проведення теоретичних досліджень, показують, що в теорії військового управління армій країн - членів НАТО за аспектом ведення бойових дій артилерії існує поняття контрвогню (counterfire).

Дослідження, проведені методом аналізу, показують, що термін "контрвогонь", який позначає вогонь, призначений для знищення (destroy) або нейтралізації (neutralize) зброї противника, був внесений у доктринальне забезпечення Альянсу 1 березня 1973 року. Під час планування та ведення бойових дій артилерією в операціях (діях) в аспекті ведення контрвогню ВФ артилерії органи військового управління та штаби з'єднань (військових частин, підрозділів) планують контрбатарейний і контрмінометний вогонь (counterbattery and countermortar fire). Враховуючи спрямованість розвитку доктринальної бази Збройних Сил України на стандарти збройних сил країн - членів НАТО, в межах цієї праці аналіз здобутих уроків ведення бойових дій артилерією під час виконання завдань контрбатарейної боротьби під час відсічі широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України у 2022-2023 роках буде розглянуто за аспектом організації та ведення контрвогню.

Результати аналізу [12, 23, 31] показують, що у 2022 році для максимізації результативності контрвогню в оперативних об'єднаннях під час групування ВФ артилерії було створено маневрені артилерійські групи з артилерійських підрозділів, на озброєнні яких перебували артилерійські системи калібру 155 мм: гусенична самохідна артилерійська гаубиця "Krab", гусенична самохідна гаубиця "Panzerhabitze 2000", колісна самохідна гаубиця CAESAR. Водночас для вогневого впливу по підрозділах противника, озброєних нарізною артилерією та мінометами, були залучені артилерійські групи, озброєні 155-мм причіпними гаубицями М777 та FH70. Для забезпечення живучості ВФ артилерії призначали по 2...5 закритих вогневих позицій (далі - ЗВП), у районі розташування яких могли бути створені фіктивні закриті вогневі позиції [13, 21].

Максимізації результативності ведення контрвогню досягали застосуванням сил і засобів артилерійської розвідки, а саме: радіолокаційного комплексу 1Л220УК "Зоопарк-3", радіолокаційних станцій (далі - РЛС) типів AN/TPQ-48, AN/TPQ-49A AN/TPQ-36, AN/TPQ-37, ARTHUR, звукометричного комплексу АЗК-7 та безпілотних авіаційних комплексів (далі - БпАК) 1С- А1 "Фурія", RQ-20 AE "Puma", SHARK. Результати аналізу практики ведення бойових дій артилерією показують, що частка участі БпАК у коригуванні вогню для максимізації результативності контрвогню становила 70 %, а РЛС - 30 % [12]. Такий підхід підштовхнув до створення у 2022-2023 роках розвідувально-вогневих комплексів (далі - РВК) та спроб максимізувати результативність контрвогню за рахунок застосування БпАК [13, 19, 21,2225, 27, 28, 33]. Під час застосування РВК, які мали у своєму складі засоби повітряної розвідки та звукометричні комплекси, останні застосовували лише для виявлення районів ЗВП артилерії противника [13, 23].

Аналіз здобутих уроків ведення бойових дій артилерією за аспектом організації та ведення контрвогню показав, що в той час ВФ артилерії противника, озброєні самохідними артилерійськими гарматами, застосовували маневрено-вогневий спосіб ведення бойових дій. Під час ведення бойових дій таким способом райони ЗВП для ВФ артилерії противника призначали за 6...8 км від переднього краю його військ [7]. Переважну більшість реактивного контрвогню, який будемо розуміти як негайний органічний або спільний вогонь для нейтралізації, знищення або придушення ВФ артилерії противника після відкриття ним вогню, підрозділи артилерії ЗС України вели по одиночних артилерійських засобах, засічених у попередньо визначених районах ЗВП противника. Аналіз статистичних даних показав, що різниця між координатами стріляючих гармат становила 200.1500 м [12]. Закономірностей, за якими змінювалися ЗВП у часі та просторі, не було виявлено. Водночас тривалість виконання вогневих завдань під час застосування противником маневрено- вогневого способу становила 90.120 с, що давало йому змогу виконати 3.6 пострілів. Аналіз здобутих уроків ведення бойових дій артилерією показав, що досягнути необхідної результативності ведення контрвогню в сучасних умовах ведення операції можливо, якщо тривалість управлінського циклу від виявлення цілі до відкриття вогню по ній не перевищуватиме 1 20 с [21 ].

Результати аналізу [7, 10, 12] показують, що ВФ артилерії противника, озброєні причіпними гарматами, як правило, застосовували вичікувально - вогневий спосіб ведення бойових дій. Щоб забезпечити їх результативність, противник призначав райони вогневих позицій за 10.15 км від переднього краю своїх військ. Для досягнення максимальної результативності і вичікувально-вогневого, і маневрено-вогневого способів ведення бойових дій противник у 2022-2023 роках широко застосовував високоточні боєприпаси, засоби радіолокаційної розвідки, БпАК та засоби радіоелектронної боротьби, намагаючись створити перевагу в засобах ураження у кількісному співвідношенні 1:6 на свою користь, а іноді і більше [9, 10, 14-16, 29]. За результатами аналізу виявлено, що середній час підльоту безпілотних літальних апаратів противника становив 10.12 хв [27].

Окремо зауважимо, що, на думку авторів [10], можливість застосування противником протирадіолокаційних ракет значно знижуватиме живучість радіоелектронних засобів у цілому та РЛС контрбатарейної боротьби зокрема. Результати аналізу [15] показують, що основними РЛС, які застосовував противник під час контрбатарейної боротьби, були 1РЛ239 АРК-1, 1Л219 "Зоопарк-1", 1Л260 "Зоопарк-1М". Водночас противник залучав до радіоелектронного подавлення комплекси радіоелектронної боротьби, а саме: 1РЛ257 "Красуха-4"; 1РЛ269 "Красуха-2"; Р378А (БМ01) та Р-934Б зі складу комплексу "Борисоглебськ-2"; Р-330 "Житель", мобільний комплекс РБ-636 "СветКУ"; комплекси РБ-341 В "Леєр" та "Реппелент-1" [7].

Результати аналізу [13, 31] показують, що для досягнення максимальної результативності вогневої підтримки ВФ артилерії ведення контрвогню в операції організовували за двома складовими: збирання, обробки й аналізу розвідувальної інформації; організації розвідки й обслуговування стрільби для максимізації результативності контрвогню.

Збирання, обробку й аналіз розвідувальної інформації стосувалися: аналізу районів ЗВП, найчастіше використовуваних противником для виконання завдань з вогневої підтримки в цілому та контрбатарейної боротьби зокрема;

виявлення закономірностей за чинником часу під час застосування маневрено-вогневого та вичікувально-вогневого способів ведення бойових дій артилерією противника;

аналізу району ведення воєнних дій на наявність засобів радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони.

За результатами збирання, обробки й аналізу розвідувальної інформації артилерійський командир (начальник) планував:

призначення районів ЗВП військовим формуванням артилерії, на які були покладені завдання з ведення контрвогню;

призначення секторів ведення розвідки РЛС та обслуговування стрільби; порядок виконання вогневих завдань під час ведення проактивного та реактивного контрвогню, їх розподіл між підрозділами та порядок взаємодії, зокрема з підрозділами радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони;

райони польотів безпілотних літальних апаратів під час коригування вогню та контролю за результативністю ведення бойових дій артилерії;

потреби в розвідці місць розташування засобів радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони противника;

час готовності до виконання завдань з контрвогню.

Зазначимо, що на основі аналізу практики ведення бойових дій артилерією під час відсічі широкомасштабної збройної агресії РФ проти України у 2022-2023 роках за аспектом організації та ведення контрвогню автори наукової праці [15] для виявлення засобів радіолокаційної розвідки противника пропонують застосовувати як БпАК, так і комплекси радіотехнічної розвідки. Водночас зауважимо, що точність визначення координат РЛС противника становитиме від 1 до 10 % від дальності, що не дає змоги максимізувати результативність контрвогню під час застосування військових формувань артилерії, але сприяє точному просторовому та частотному цілевказанню засобам радіоелектронної боротьби [34].

Висновки й перспективи подальших досліджень

Таким чином, за результатами дослідження, проведеного методом аналізу, зроблено висновок, що на цей час у теорії та практиці ведення бойових дій артилерією існує ряд

тенденцій, які визначають сучасні напрями розвитку організації та ведення контрвогню в операціях (діях). Здобуті уроки ведення бойових дій артилерією під час відсічі широкомасштабної збройної агресії РФ проти України у 20222023 роках мають практичне значення, поєднуючи умови і чинники результативного застосування ВФ артилерії для досягнення мети контрвогню в різних формах ведення воєнних дій. За результатами дослідження визначено, що одним зі способів максимізувати результативність контрвогню є комплексування вогневих підрозділів з БпАК.

Основними способами бойових дій ВФ артилерії противника були маневрено-вогневі і вичікувально-вогневі, для максимізації результативності ведення яких противник на період ведення воєнних дій намагався створити розвідувально-електронну вогневу систему.

На нашу думку, знання здобутих уроків ведення бойових дій артилерією під час відсічі широкомасштабної збройної агресії РФ проти України у 2022-2023 роках дає змогу на їх основі обґрунтувати набір базових способів підвищення результативності організації та ведення контрвогню.

Відомо, що опосередковане та узагальнене відображення в мозку людини істотних властивостей, причинних відносин і закономірних зв'язків між об'єктами і явищами є раціональним пізнанням, його формою - абстрактне мислення, а структурними елементами - поняття, судження, умовивід [36]. Абстрактне мислення сприяє усвідомленню сутності процесу, допомагає виявляти закономірності розвитку. Отже, воєнна наука має дати відповіді на запитання: "що?", "скільки?", "які?", методика - на запитання: "як зробити?", практика - "що зробити?". Отримані відповіді відображатимуть безпосередні цілі воєнної науки - опис, пояснення і передбачення процесів та явищ об'єктивної дійсності, що становлять предмет її вивчення на основі законів, які вона відкриває, тобто у широкому значенні - теоретично відтворюватимуть дійсність під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників, притаманних середовищу застосування об'єкта дослідження.

На підставі наукових викладок, отриманих у попередніх дослідженнях, визначено, що чинники внутрішнього середовища - це чинники, що визначають особливості застосування військових формувань артилерії в різних формах та видах ведення воєнних дій, насамперед чинники управління, що, як правило, характеризують можливості із досягнення поставленої мети застосування складної системи військового призначення. Як чинники зовнішнього середовища в теорії військового управління розуміють умови, які характеризують особливості реальної дійсності, обставини, в яких перебуває об'єкт, що не можуть бути змінені, але потребують урахування для нейтралізації або послаблення їх негативного впливу на очікуваний результат. Отже, доцільним напрямом подальшого дослідження буде виявлення закономірностей у теорії і практиці підготовки та ведення воєнних дій військовими формуваннями артилерії зі складу сухопутних військ збройних сил Російської Федерації, які деструктивно впливатимуть на наші артилерійські підрозділи під час виконання завдань з ведення контрвогню.

Одним із ключових методів вирішення цього наукового завдання в теорії військового управління є контент-аналіз - змістовий аналіз масивів однорідних документів, зокрема публікацій у засобах масової інформації [37-40]. Отримані результати контент-аналізу дадуть змогу систематизувати чинники зовнішнього середовища, щоб дослідити результативність ведення бойових дій артилерією під час виконання завдань з ведення контрвогню в операціях (діях).

Список використаних джерел

Головченко, О., Іщенко, О., & Линок, Н. (2021). Здобуті уроки ведення бойових дій

артилерійськими підрозділами в ході збройного конфлікту на сході України за аспектом живучості в 2014-2015 роках. Воєнно-історичний вісник, 39(1), 82-96. https://doi.org/10.33099/2707-1383-2021 -39-1 -82-96

Репіло, Ю., Головченко, О., & Іщенко, О. (2021). Контент-аналіз уроків збройного конфлікту в нагірному Карабасі щодо вогневої підтримки військових формувань Азербайджану в наступальних діях. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки, 84(1), 8699. https://doi.org/10.32453/3.v84i1.805

Головченко, О., Стецюк, Р., & Лісогор, Б. (2024). Аналіз здобутих уроків ведення бойових дій розвідувально-вогневими комплексами під час відсічі та стримування широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Grail of Science, (37), 114-121. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.03.2024.019

Swigtochowski, N. (2024). Field Artillery in the defensive war of Ukraine 2022-2023. Part II. Methods of task implementation. Scientific Journal of the Military University of Land Forces, 211 (1), 57-76. https://doi.org/10.5604/01.3001.0054.4136

Swigtochowski, N. (2023). Field Artillery in the defensive war of Ukraine 2022-2023 Part I. Combat potential, tasks and tactics. Scientific Journal of the Military University of Land Forces, 210(4), 341 -358. https://doi.org/10.5604/01.3001.0054.1631

Zaluzhnyi, V. (2023, 1 листопада). MODERN POSITIONAL

WARFARE AND HOW TO WIN IN IT.

https://nvkarta.com/project/library/uploads/military/analytics/(en)_ZALUZHNYI_MODER N_POSITIONAL_WARFARE_AND_HOW_TO_WIN_IN_IT_Nov_1st_2023.pdf

Науменко, І., Кузнецов, В., & Іщенко, В. (2023). Аналіз зовнішніх факторів, які

впливають на ефективність виконання розвідувальних завдань артилерійською розвідкою. Scientific Collection «InterConf», (170), 188-194. Retrieved from

https://archive.interconf.center/index.php/conference-proceeding/article/view/4372

Науменко, І., & Кузнецов, В. (2023). Контрбатарейна боротьба за досвідом

російсько-української війни. Scientific Collection «InterConf», (181), 456-459. Retrieved from https://archive.interconf.center/index.php/conference-

proceeding/article/view/4931

Зубков, А., Чванов, С., Мартиненко, С., & Прокопенко, О. (2022). Ключові аспекти бойового застосування рвіа (за досвідом російсько-української війни). Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної безпеки складовими сектору безпеки і оборони у російсько-українській війні в 2022 році) (с. 90-91). НАСВ.

Левкович, П., Корнієнко, О., Ликова, І., & Сівак, О. (2022). Обґрунтування

рекомендацій щодо організації та проведення заходів протидії системам (комплексам) контрбатарейної боротьби російської федерації. Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної безпеки складовими сектору безпеки і оборони у російсько- українській війні в 2022 році) (с. 96). НАСВ.

Пушкарьов, Ю., Макеев, В., & Гайда, П. (2022). Особливості застосування мобільного мінометного комплексу "БАРС-8ММК". Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної безпеки складовими сектору безпеки і оборони у російсько-українській війні в 2022 році) (с. 109). НАСВ.

Тимчук, В. & Конвісар, М. (2022). Організаційні заходи щодо контрбатарейної боротьби в умовах розосереджених бойових порядків противника. Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної безпеки складовими сектору безпеки і оборони у російсько- українській війні в 2022 році) (с. 113). НАСВ.

Тимчук, В., Савчук, М., & Венжега, І. (2022). Організація взаємодії та управління між засобами розвідки і артилерійськими підрозділами під час контрбатарейної боротьби. Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної безпеки складовими сектору безпеки і оборони у російсько-українській війні в 2022 році) (с. 115). НАСВ.

Райков, Р., & Яструб, М. (2022). Заходи з підвищення живучості радіоелектронної техніки в умовах ведення бойових дій. Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної безпеки складовими сектору безпеки і оборони у російсько-українській війні в 2022 році) (с. 235). НАСВ.

Білобородов, О., Єфімов, І., Семенюк, Р., & Завадський, Д. (2023). Напрями протидії радіолокаційним засобам противника. Перспективи розвитку озброєння та військової'техніки Сухопутних військ (с. 122-123). НАСВ.

Зубков, А., Красник, Я., Мартиненко, С., & Прокопенко, В. (2023). Ключові аспекти бойового застосування РВіА (за досвідом російсько-української війни). Перспективи розвитку озброєння та військової'техніки Сухопутних військ (с. 136). НАСВ.

Кочан, Р., Трембач, Б., Кіцера, А., & Сєчко, О. (2023). Розподілена система звукової артилерійської розвідки ВОП. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ (с. 143). НАСВ.

Кравець, Т., & Пащетник, В. (2023). Fire Fly^ перспективний напрям компонування «кропива-мапа» з бпла для визначення координат і прийняття рішень. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ (с. 143144). НАСВ.

Сірий, Ю., & Бойко, В. (2023). Удосконалення способів застосування артилерії збройних сил україни під час контрнаступу в загальновійськовій операції. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ (с. 163164). НАСВ.

Атаманюк, В., Звонко, А., Ковальчук, А., & Проценко, В. (2023). Автономний універсальний імітатор сигналів рлс контрбатарейної боротьби на основі DDS синтезатора. Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної безпеки складовими сектору безпеки і оборони у ході російсько-української війни) (с. 67-68). НАСВ.

Задорожний, В., Цегельник, В., & Файфура, М. (2023). Контрбатарейна боротьба у російсько-українській війні. Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної безпеки складовими сектору безпеки і оборони у ході російсько-української війни) (с. 74-75). НАСВ.

Замичковський, В., & Кузнецов, О. (2023). Рекомендації щодо вогневого ураження артилерії противника. Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної безпеки складовими сектору безпеки і оборони у ході російсько-української війни) (с. 75-76). НАСВ.

Конвісар, М. (2023). Актуальні питання організації взаємодії підрозділів під час контрбатарейної боротьби. Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної' безпеки складовими сектору безпеки і оборони у ході російсько-української війни) (с. 83). НАСВ.

Коростельов, В. (2023). Контрбатарейна боротьба. Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної безпеки складовими сектору безпеки і оборони у ході російсько- української війни) (с. 83-84). НАСВ.

Кузнецов, В. (2023). Основи контрбатарейної боротьби за досвідом російсько- української війни. Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної безпеки складовими сектору безпеки і оборони у ході російсько-української війни) (с. 84-85). НАСВ.

Сірий, Ю., & Цицик, М. (2023). Роль дронів у контрбатарейній боротьбі та захист артилерійських позицій від БпЛА типу «Ланцет»: стратегії та рекомендації. Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної' безпеки складовими сектору безпеки і оборони у ході російсько-української' війни) (с. 102). НАСВ.

Флис, І., Яриш, Є., Руденко, О., Давиденко, Д & Дерикорчма, К. (2023). Комплексні заходи для контрбатарейної боротьби. Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної безпеки складовими сектору безпеки і оборони у ході російсько-української війни) (с. 109). НАСВ.

Яриш, Є., Флис, І., Руденко, О., & Головченко, О. (2023). Досвід та перспективи застосування безпілотних авіаційних комплексів для контрбатарейної боротьби. Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної безпеки складовими сектору безпеки і оборони у ході російсько-української' війни) (с. 114). НАСВ.

Ріман, О., & Шевцов, Р. (2022). Особливості бойового застосування артилерійських підрозділів противником за досвідом російсько-української війни 2022 року. Розвиток ракетних військ і артилерії - вимога часу (с. 13-14). НДЦ РВіА.

Коростельов, В. (2022). Організація контрбатарейної боротьби. Розвиток ракетних військ і артилерії - вимога часу (с. 17-18). НДЦ РВіА.

Конвісар, М. (2022). Рекомендації щодо організації взаємодії між підрозділами під час контрбатарейної боротьби. Розвиток ракетних військ і артилерії - вимога часу (с. 27-29). НДЦ РВіА.

Руденко, О., & Кузнецов, В. (2023). Вогнева протидія засобам вогневої підтримки противника. Розвиток ракетних військ і артилерії - вимога часу (с. 40-42). НДЦ РВіА.

Конвісар, М. (2023). Особливості застосування артилерійських підрозділів, озброєних самохідними артилерійськими установками іноземного виробництва. Розвиток ракетних військ і артилерії - вимога часу (с. 49-51). НДЦ РВіА.

Білобородов, О., Єфімов, І., Семенюк, Р., & Завадський, Д. (2023). Протидія РЛС контрбатарейної боротьби. Розвиток ракетних військ і артилерії - вимога часу (с. 67-68). НДЦ РВіА.

Пшэвэ, Д., Вдовенко, О., & Головченко, О. (2023). Організація та ведення

контрбатарейної боротьби в операції на підставі аналізу теорії військового управління армій країн - членів НАТО. Grail of Science, (30), 110-118.

https://doi.org/10.36074/grail-of-science.04.08.2023.016

Цехмістрова, Г. С. (2004). Основи наукових досліджень. ВД "Слово".

Головченко, О. (2021). Тенденції ведення збройної боротьби армією російської федерації - дослідження через призму контент-аналізу. Грааль Науки, (7), 122-124. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.020

Golovchenko, O. (2020). Content-analysis of trends of waging warfare by the army of the armed forces of the Russian Federation. Sciences of Europe, 58(2 (2020), 54-61. https://www.europe-science.com/archive/

Golovchenko, O., & Ishchenko, O. (2020). Infantry division of the armed forces of the Russian Federation: analysis of combat opportunities and their influence at the survivability artillery units in armed conflicts. The scientific heritage, 55(5 (2020), 27-33. http://www.scientific-heritage.com/archive/

Головченко, О., Шевцов, Р., Довгаль, В., & Кирилін, В. (2024). Погляди на планування ведення воєнних дій оперативним об'єднанням за результатами аналізу доктринального забезпечення армій країн-членів НАТО. Grail of Science, (36), 131 -138. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.16.02.2024.018

Размещено на Allbest.ru