Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Української військово-медичної академії: результати діяльності та здобутки

Дослідження історичних аспектів формування та розвитку військово-медичної науки в Україні, ролі та значення Науково-дослідного інституту проблем військової медицини. Комплексне вирішення наявних проблем медичного забезпечення Збройних Сил України.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.07.2024
Размер файла 30,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська військово-медична академія

Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Української військово-медичної академії: результати діяльності та здобутки

(До 30-річчя створення Науково-дослідного інституту проблем військової медицини, повідомлення друге)

А.В. Швець, О.М. Іванько, В.О. Жаховський, В.Г. Лівійський

Мета. Дослідження історичних аспектів формування та розвитку військово-медичної науки в Україні, ролі та значення Науково-дослідного інституту проблем військової медицини (НДІПВМ) Української військово-медичної академії для комплексного вирішення проблем медичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України та його здобутків.

Матеріали та методи. Використано законодавчі, нормативно-правові акти та керівні документи з питань розбудови ЗСУкраїни, наукові статті та інші публікації щодо розвитку військово-медичної науки і медичного забезпечення військ (сил). Об'єкт дослідження - військово-медична наука в системі Міністерства оборони України. Предмет дослідження - історія формування, розвитку та результати діяльності НДІ ПВМ. Методи дослідження: історичний, бібліографічний,узагальнення.

Результати. Досліджено історичні аспекти формування та розвитку військово-медичної науки в Україні, роль та значення НДІ ПВМ для комплексного вирішення проблем медичного забезпечення ЗСУкраїни. Проаналізовано напрацювання та здобутки НДІ ПВМ, які стали науковим підґрунтям та основою формування і розвитку системи медичного забезпечення ЗС України та інших складових сил оборони.

Висновки. Висвітлено історичні аспекти формування та розвитку військово-медичної науки в Україні, роль та значення Науково-дослідного інституту проблем військової медицини Української військово-медичної академії в розвитку спроможносте медичної служби за останні 10 років. Створення НДІ ПВМ слугувало науковому вирішенню критично важливих проблем у військово-медичній сфері, науковому та науково- методичному супроводженню розбудови та функціонування системи медичного забезпечення ЗС України та інших складових сил оборони.

Ключові слова: військово-медична наука, Науково-дослідний інститут проблем військової медицини.

Вступ

3 січня 2024 року виповнилося 30 років з дня створення у складі Медичної служби Збройних Сил України першої науково- дослідної медичної установи, яка на цей час трансформована у Науково-дослідний інститут проблем військової медицини (НДІ ПВМ), як один із важливих структурних підрозділів Української військово-медичної академії (УВМА).

Аналіз історичних аспектів формування і розвитку військово-медичної науки в Україні, ролі та значення НДІ ПВМ для комплексного вирішення проблем медичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України та його здобутків на ниві наукової діяльності вже досліджувалися раніше [1, 2]. Водночас нині, під час триваючої повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, є необхідність повторно згадати та уточнити деякі віхи формування і розвитку цієї наукової установи, а також навести її значення в системі медичного забезпечення ЗС України та інших складових сил оборони України під час реальних масштабних воєнних дій.

З перших днів існування ЗС України постали питання організації та проведення наукових досліджень щодо пошуку раціональних шляхів військового будівництва держави, водночас цілісної системи воєнної науки в Україні на час проголошення незалежності фактично не було. Як спадщина від колишнього Радянського Союзу в ЗС України залишився значний, але не структурований науковий потенціал, проте військово-медичний компонент у ньому був відсутній зовсім.

Формування системи медичного забезпечення ЗС України виявило потребу у науковому обґрунтуванні напрямів, шляхів та конкретних заходів цього процесу. Для наукового вирішення критично важливих проблем у військово-медичній сфері, наукового і науково-методичного супроводження розбудови та функціонування системи медичного забезпечення ЗС України на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про створення Української військово-медичної академії» у її складі було створено Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Збройних Сил України чисельністю 200 осіб, який згодом став базовою науковою військово-медичною установою Міністерства оборони (МО) України [3]. Структура НДІ ПВМ передбачала наявність наукових управлінь, відділів і лабораторій за напрямами актуальних наукових досліджень критичних проблем у військовій медицині. Проте історичний шлях становлення та розвитку наукової установи не був простим, розтягнувся у часі, а його трансформація триває і донині.

Мета. Дослідження історичних аспектів формування та розвитку військово-медичної науки в Україні, ролі та значення НДІ ПВМ УВМА для комплексного вирішення проблем медичного забезпечення ЗС України та його здобутків.

Матеріали та методи досліджень. Використано законодавчі, нормативно-правові акти та керівні документи з питань розбудови ЗС України, наукові статті та інші публікації щодо розвитку військово-медичної науки і медичного забезпечення військ (сил).

Методи дослідження: історичний, бібліографічний, узагальнення.

Результати та їх обговорення

3 січня 1994 року на базі Ірпінського військового санаторію МО України (мав профіль закладу санаторно-курортного лікування та відновлення професійного здоров'я льотного складу ЗС України) сформовано 1472 Науково- дослідний центр професійного здоров'я льотного складу Військово-Повітряних Сил ЗС України і підпорядковано начальнику Управління авіації Військово-Повітряних Сил ЗС України. Створення такого науково- практичного закладу було обумовлено необхідністю проведення професійного обстеження та індивідуального допуску льотно-підйомного складу ЗС України до льотної роботи. Першим керівником цього науково-практичного закладу було призначено полковника медичної служби Стриженка Володимира Івановича, який свого часу закінчив 4-й факультет Військово-медичної академії ім. С.М. Кірова (факультет підготовки лікарів (для Військово-морського флоту), у подальшому - 1-й факультет (факультет керівного медичного складу) та захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю авіаційна медицина. У грудні 1992 року, за патріотичним покликом, з посади начальника медичної служби Військово-Повітряних Сил Тихоокеанського флоту Російської Федерації він повернувся в Україну для проходження військової служби у ЗС України.

У зв'язку з розширенням кола завдань і вирішуємих проблем 30 вересня 1994 року 1472 Науково-дослідний центр професійного здоров'я льотного складу Військово- повітряних Сил ЗС України був переформований у 1472 Науково-дослідний центр професійного здоров'я Збройних Сил України.

31 травня 1996 року 1472 Науково- дослідний центр професійного здоров'я Збройних Сил України отримав завдання на розроблення організаційно-штатної структури та початок діяльності Науково-дослідного інституту проблем військової медицини Збройних Сил України (НДІ ПВМ ЗС України), який було включено до складу УВМА.

Організаційною основою для формування НДІ ПВМ ЗС України стали вищезгаданий 1472 Науково-дослідний центр професійного здоров'я ЗС України та Науковий центр військової медицини Військово-медичного відділення при Українському державному медичному університеті.

Начальником Науково-дослідного інституту проблем військової медицини - заступником начальника Української військово-медичної академії з наукової роботи 6 червня 1996 року призначено доктора медичних наук, професора працівника ЗС України Апанасенка Геннадія Леонідовича.

16 червня 1997 року на посаду начальника НДІ ПВМ ЗС України призначено доктора медичних наук, підполковника медичної служби Варуса Василя Івановича. За час його керівництва НДІ ПВМ ЗС України здобув найбільшого визнання та своїми науковими розробками зарекомендував себе як провідна наукова установа держави в галузі військової медицини.

Найбільш значимими досягненнями в цей період слід вважати створення у 1999 році медичного підреєстру - підрозділу Українського військового реєстру, що ведеться МО України, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та за інших обставин від радіаційного опромінення, а також запровадження медичного реєстру осіб, які брали участь у ліквідації ракетно-ядерної зброї України.

Також у 1999 році НДІ ПВМ ЗС України визначений базовою (відомчою) організацією зі стандартизації, класифікації, кодування та каталогізації оборонної продукції медичного призначення в ЗС України.

У 2000 році НДІ ПВМ ЗС України рішенням Державної комісії Кабінету Міністрів України атестований і віднесений до науково- дослідних установ категорії «А», які проводять дослідження, що впливають на наукову і науково-технічну політику держави.

У цьому ж році НДІ ПВМ ЗС України наказом Міністра оборони України визначений головною науково-дослідною установою за спеціалізацією: «Дослідження проблем медичного забезпечення у мирний та воєнний час, удосконалення системи санітарно- епідеміологічного нагляду, ергономічна оцінка озброєння та військові техніки».

Згодом рішенням Експертної комісії Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України від 21 серпня 2012 року НДІ ПВМ ЗС України віднесений до наукових установ категорії «А» - наукових установ, що формують перспективну та науково-технічну політику в оборонній галузі.

За результатами наукової діяльності НДІ ПВМ ЗС України було визначено та обґрунтовано напрями, шляхи та етапи розбудови і функціонування військової медицини, проведено науковий супровід процесів трансформації системи медичного забезпечення ЗС України, що сприяло підвищенню боєготовності та боєздатності ЗС України.

У 2003 році у зв'язку з необхідністю вирішення проблем запобігання та профілактики у ЗС України розповсюдження ВІЛ/СНІД-інфекції відповідним наказом та директивою Міністра оборони України до штату НДІ ПВМ ЗС України введено Центр профілактики і боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом. Одночасно було розроблено Концепцію і Програму профілактики та боротьби з ВІЛ- інфекцією/СНІДом у Збройних Силах України на період 2002-2017 років. Також науковими фахівцями НДІ ПВМ ЗС України розроблено Програму розвитку системи медичного забезпечення Збройних Сил України на 20062011 роки [4].

За участі НДІ ПВМ ЗС України було організовано та проведено декілька міжнародних симпозіумів і наукових конференцій, зокрема найбільш значимими серед них були: «Проблеми авіаційної та космічної медицини», 1997 р.; «Медичне забезпечення міжнародних миротворчих операцій», 2000 р.; «Управління ресурсами охорони здоров'я», 2003 р. тощо.

14 лютого 2005 року на посаду начальника НДІ ПВМ ЗС України призначено доктора медичних наук, професора працівника ЗС України Сохіна Олександра Олександровича, а вже 23 травня 2005 року полковник медичної служби Варус Василь Іванович знову призначений начальником НДІ ПВМ ЗС України.

На жаль процеси скорочення чисельності ЗС України в ході їх реформування не оминули і військово-медичну науку. Відповідними наказами та директивами МО України та Генерального штабу (ГШ) ЗС України НДІ ПВМ ЗС України з 1 грудня 2013 року реорганізований шляхом позбавлення статусу юридичної особи та включення до складу УВМА у якості наукового підрозділу - НДІ ПВМ із значним скороченням чисельності особового складу (до 36 осіб) [5]. Як наслідок, НДІ ПВМ втратив колишню організаційну структуру, було ліквідовано науково-дослідні управління та більшість науково-дослідних відділів. Зрозуміло, що це аж ніяк не сприяло розвитку військово-медичної науки і це при тому, що НДІ ПВМ УВМА був та залишається на цей час єдиною науковою установою з військової медицини не лише у ЗС України, а й у всіх складових сил оборони.

Після проведених організаційних заходів та введення посади начальника Науково- дослідного інституту проблем військової медицини - заступника начальника Української військово-медичної академії з наукової роботи 27 листопада 2013 року керівником НДІ ПВМ було призначено доктора медичних наук, професора полковника медичної служби Власенка Олега Миколайовича.

У березні 2017 року на посаду начальника НДІ ПВМ призначено доктора медичних наук, старшого наукового співробітника полковника медичної служби Галушку Андрія Миколайовича.

З квітня 2020 року НДІ ПВМ очолює доктор медичних наук, професор полковник медичної служби Іванько Олеся Михайлівна.

На цей час НДІ ПВМ за замовленням МО України, ГШ ЗС України та Командування Медичних сил ЗС України організовує і здійснює комплексну наукову та науково- технічну діяльність у галузі військової охорони здоров'я, формує перелік наукових проєктів, розробляє тематичні плани наукових, науково- дослідних і дослідно-конструкторських робіт та забезпечує їх виконання як самостійно, так і в співпраці з іншими науковими установами та вищими військовими навчальними закладами ЗС України. Також науковці НДІ ПВМ готують аналітичні матеріали, проекти нормативно- правових актів, програмних, доктринальних та керівних документів, щорічні звіти про наукову і науково-дослідну роботу.

Протягом останніх років за результатами виконання відповідних наукових та науково- дослідних робіт співробітниками НДІ ПВМ розроблено та здійснено науковий супровід аж до затвердження Воєнно-медичної доктрини України, що стала першим нормативно- правовим актом держави, яким було закладено основи побудови сучасної системи охорони здоров'я військовослужбовців усіх складових сил оборони на засадах єдиного медичного простору, визначено стратегію та основні напрями розвитку системи медичного забезпечення ЗС України та інших військових формувань, зокрема під час дії особливого періоду, надзвичайного стану та інших кризових ситуацій [6].

Крім того, було розроблено проєкт Розпорядження Кабінету Міністрів України [7] і спільного наказу МО України та Міністерства охорони здоров'я України [8], якими визначено порядок залучення цивільних закладів охорони здоров'я для надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій на засадах єдиного медичного простору, що детально розкрито у монографіях «Єдиний медичний простір та військова медицина» [9], Нормативно-правові та організаційні основи медичного забезпечення сил оборони на засадах єдиного медичного простору [10] і Методичних рекомендаціях з організації надання медичної допомоги військовослужбовцям сил оборони в цивільних закладах охорони здоров'я на засадах єдиного медичного простору [11].

Також науковими фахівцями НДІ ПВМ розроблено та затверджено відповідними наказами МО України, ГШ ЗС України і Головнокомандувача ЗС України Доктрину медичного забезпечення Збройних Сил України [12], Керівництво з медичного забезпечення Збройних Сил України на мирний час [13], Настанову з медичного забезпечення Збройних Сил України на особливий період [14], Керівництво з медичної евакуації у Збройних Силах України [15], Доктрину «Медичні сили Збройних Сил України» [16], Принципи і політику медичного забезпечення Сил оборони [17], Доктрину з медичного забезпечення Сил оборони [18], Концепцію та Програму розвитку системи медичного забезпечення Збройних Сил України на період до 2020 року [19], Стратегію розвитку Медичних сил Збройних Сил України до 2035 року [20], Порядок постачання медичного майна Збройним Силам України в мирний час [21], Переліки медичного майна та техніки, які постачаються Збройним Силам України [22, 23, 24] та низку інших нормативно-правових актів, керівних і методичних документів щодо медичного забезпечення ЗС України та інших складових сил оборони.

Цими документами визначено принципи та організаційні засади системи охорони здоров'я військовослужбовців і медичного забезпечення військ (сил), відповідальність держави та органів виконавчої влади за її розвиток і забезпечення спроможностей у воєнний час.

Таким чином, науковими працівниками НДІ ПВМ УВМА в рамках виконання оперативних завдань за останні 10 років були розроблені наступні нормативно-правові акти:

І. Урядові акти:

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 910 “Про затвердження Воєнно-медичної доктрини України”.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 730 “Про внесення змін до Положення про Міністерство оборони України” (внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 “Про затвердження Положення про Міністерство оборони України”.

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 352-р “Деякі питання медичного забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських, які беруть участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях”.

II. Міжвідомчі акти:

1. Наказ Міністерства оборони України та Міністерства охорони здоров'я України від 7.02.2018 року № 49/180 “Про визначення механізму надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям, які беруть участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану”, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.02.2018 року за № 252/31704 (зі змінами).

2. Перелік лікарських засобів та медичних виробів, які повинні бути в складі аптечок медичних загальновійськових індивідуальних, аптечки автомобільної загальновійськової, наплічника медичного загальновійськового санітара та наплічника медичного загальновійськового санітарного інструктора (наказ МОЗ України від 05.01.2017 №6 (зі змінами)

3. Матеріали до проєкту наказу МОЗ «Гігієнічні вимоги до виробництва питної води централізованої системи питного водопостачання в умовах воєнного стану при збройній агресії на території України та надзвичайній ситуації іншого характеру» - затверджений Наказ МОЗ України від 22.04.2022 року №683 (Мінюст 25.05.2022 рік, № 564/37900) “Про затвердження Державних санітарних норм і правил “Показники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях іншого характеру”.

III. Накази Міністерства оборони України:

> Наказ Міністерства оборони України від 26 липня 2017 року № 389 “Про затвердження Концепції програми розвитку системи медичного забезпечення Збройних Сил України на період до 2020 року”.

> Порядок постачання медичного майна Збройним Силам України в мирний час (затверджено наказом МО України від 11.05.17. №261);

IV. Накази Генерального штабу та Головнокомандувача Збройних Сил України:

> Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 26.12.2013 року № 317 “Про затвердження Керівництва з медичного забезпечення Збройних Сил України у мирний час”.

Крім того, науковими фахівцями НДІ ПВМ опрацьовано розділи з питань медичного забезпечення ЗС України до Воєнної доктрини України, Стратегічного оборонного бюлетеня України, Державної програми розвитку Збройних Сил України, а також до Положення про Міністерство оборони України щодо визначення його повноважень та функцій з питань охорони здоров'я військовослужбовців.

З початком збройної агресії російської федерації проти України діяльність фахівців НДІ ПВМ була спрямована на вивчення, аналіз та вдосконалення медичного забезпечення ЗС України в умовах бойових дій, що знайшло своє втілення у розроблених вищенаведених доктринальних і керівних документах, а також у монографіях «Медичне забезпечення Збройних Сил України: стан та погляди на перспективи розвитку» [25], «Еволюція системи медичного забезпечення військ під час бойових дій» [26], «Досвід організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення військ (сил) під час проведення антитерористичної операції (операції Об'єднаних сил)» [27] та «Медичне забезпечення Збройних Сил України під час антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей» у 4-х частинах [28, 29].

Практично всі офіцери НДІ ПВМ брали участь у медичному забезпеченні військ (сил) в районах проведення АТО/ООС та використовують набутий практичний бойовий досвід під час проведення наукових досліджень.

Нині активно розвивається такий вид діяльності НДІ ПВМ, як наукове обґрунтування медико-технічних вимог на нові зразки санітарних автомобілів та інших зразків евакуаційно-транспортних засобів і спеціальної медичної техніки (у тому числі броньованої та для аеромедичної евакуації, рухомі кабінети хірургічні та рентгенівські тощо) науковий супровід їх розроблення та участь у випробуваннях і проведенні дослідної експлуатації.

Так, за результатами проведеної наукової роботи було прийнято на озброєння та допущено до експлуатації декілька зразків броньованої санітарної техніки для вивозу поранених з поля бою, а саме: броньована медична машина БММ МТ-ЛБ С на базі МТ- ЛБ [30], броньована медична машина БММ-4С на базі шасі БТР-4 [31], броньована медична машина БММ на базі шасі БТР «САКСОН» [32].

Для медичної евакуації поранених і хворих військовослужбовців компанією «Богдан Моторс» у співпраці з фахівцями НДІ ПВМ розроблено санітарний автомобіль Богдан 2251, який відповідним наказом МО України допущено до експлуатації, розпочато його виробництво та вже поставлено у війська більше 400 одиниць [33].

З метою удосконалення медичного забезпечення ЗС України, підвищення спроможностей Медичних сил ЗС України щодо проведення лікувально-діагностичних заходів та надання медичної допомоги в польових умовах розроблено, створено відповідно до опрацьованих медико-технічних вимог та вже отримано кабінет рухомий хірургічний і кабінет рухомий рентгенівський на базі автомобілів КРАЗ з причепами, які допущені до експлуатації у ЗС України відповідним наказом МО України [34].

Набули нового значення наукові дослідження щодо напряму санітарно- гігієнічних та протиепідемічних заходів. Проведено дослідження нових зразків військового польового одягу і взуття, розроблено проекти норм індивідуального бойового раціону харчування військовослужбовців, у тому числі для Сил спеціальних операцій ЗС України та лікувального харчування, опрацьовано рекомендації щодо санітарно-гігієнічних та протиепідемічних (профілактичних) заходів під час проведення антитерористичної операції та Операції об'єднаних сил (АТО/ООС), а також порядку поводження з медичними відходами та порядку їх утилізації в зоні проведення АТО/ООС.

Стратегічним оборонним бюлетенем (СОБ) України визначено завдання для реалізації стратегічних цілей розвитку сил оборони, одним з яких є «Розвиток систем військової освіти, воєнної науки... Актуалізація наукових досліджень та трансформація системи наукової і науково-технічної діяльності з урахуванням принципів і передового досвіду держав-членів НАТО та держав - партнерів НАТО» [39].

Для виконання завдань, які визначені СОБ України в частині, що стосується медичного забезпечення ЗС України та інших складових сил оборони, необхідне проведення відповідних наукових розробок, обґрунтування та наукове супроводження розроблення і впровадження сучасних організаційних засад медичного забезпечення військ (сил) у мирний час та в особливий період, ефективних технологій надання медичної допомоги, медичної та медико-психологічної реабілітації поранених, уражених, травмованих і хворих військовослужбовців, інформаційного супроводу медичного забезпечення, розроблення та впровадження військово- медичних стандартів тощо.

Пріоритетними мають бути міждисциплінарні наукові дослідження, що виконуються на перетині наук та за участі НАН України і Національної академії медичних наук України, спрямовані на розроблення та впровадження у військовій медицині сучасних організаційних засад медичного забезпечення, нових технологій та засобів надання першої медичної (домедичної) допомоги, медичної допомоги на передових рівнях медичного забезпечення, широке впровадження наукових розробок у надання медичної допомоги на госпітальному етапі, методів реконструктивної хірургії, відновлювального лікування, медичної

Висновки

науковий дослідний військова медицина

1. Висвітлено історичні аспекти формування та розвитку військово-медичної науки в Україні, роль та значення Науково-та медико-психологічної реабілітації військовослужбовців. Крім того, наукові дослідження мають бути спрямовані на розроблення та забезпечення Медичних сил ЗС України і медичних служб інших складових сил оборони сучасним медичним майном і комплектно-табельним оснащенням, сучасною спеціальною медичною технікою та евакуаційно-транспортними засобами.

Положенням про організацію наукової і науково-технічної діяльності у ЗС України [40], що опрацьовано у відповідності до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» [41], розширено та уточнено поняття видів наукової (науково-технічної) роботи, а відтак коло завдань для НДІ ПВМ розширилося та передбачає комплексну діяльність у галузі наукового супроводу розвитку системи медичного забезпечення ЗС України, а саме:

науковий супровід розвитку та удосконалення спроможностей системи медичного забезпечення ЗС України як екосистеми в єдиному медичному просторі, а також інших трансформаційних заходів з питань організації та управління медичним забезпеченням, згідно з стандартизованими угодами держав - членів НАТО;

розроблення сучасних технологій (зокрема способів, методів, алгоритмів) медичної допомоги, що можуть застосовуватися на догоспітальному і госпітальному етапах діагностики, лікування, медичної евакуації та реабілітації військовослужбовців з найбільш актуальною хірургічною та терапевтичною бойовою патологією на основі вивчення досвіду медичного забезпечення і застосування Медичних сил ЗС України в ході відсічі збройної агресії;

розроблення науково обґрунтованих превентивних заходів, спрямованих на забезпечення епідемічного благополуччя у ЗС України, запобігання розвитку захворювань та зміцнення здоров'я військовослужбовців, надійності їх професійної діяльності;

науковий супровід розвитку та удосконалення спроможностей медичного постачання ЗС України в тому числі розроблення вимог до військової техніки медичного призначення та її медичного оснащення для потреб сил оборони.

Законодавчі та нормативно-правові акти з питань зміцнення обороноздатності України передбачають подальше зростання ролі науки та необхідність наукового супроводу розроблення і впровадження сучасних організаційних засад медичного забезпечення військ (сил) у мирний час та в особливий період, ефективних технологій надання медичної допомоги, медичної та медико- психологічної реабілітації поранених, уражених, травмованих і хворих, інформаційного супроводу медичного забезпечення, розроблення та впровадження військово-медичних стандартів, а також забезпечення Медичних сил ЗС України та медичних служб інших складових сил оборони сучасним медичним майном і комплектно- табельним оснащенням, сучасною спеціальною медичною технікою та евакуаційно- транспортними засобами.

Література

1. Галушка А.М. Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Української військово-медичної академії / Військова медицина України // А.М. Галушка, В.О. Жаховський - 2018. - Дайджест до ювілею Української військово- медичної академії - С. 29-33.

2. Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Української військово-медичної академії - основа військово-медичної науки (до 30-річчя створення Української військово- медичної академії) / Іванько О.М., Жаховський В.О., Лівійський В.Г., // Український журнал військової медицини. Том 3, 4.2022. С. 152-162.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1995 року № 820 «Про створення Української військово-медичної академії».

4. Наказ Міністра оборони України від 24.11.2006 року № 678 «Про затвердження Програми розвитку системи медичного забезпечення Збройних Сил України на 20062011 роки».

5. Наказ Міністерства оборони України від 05.07.2013 року № 465 «Про заходи щодо реорганізації Науково-дослідного інституту проблем військової медицини Збройних Сил України та Військово-медичного клінічного центру професійної патології особового складу Збройних Сил України».

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 910 «Про затвердження Воєнно-медичної доктрини України».

7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 352-р «Деякі питання медичного забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських, які беруть участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях».

8. Наказ Міністерства оборони України та Міністерства охорони здоров'я України від 7.02.2018 року № 49/180 «Про визначення механізму надання

вторинної (спеціалізованої) і третинної

(високоспеціалізованої) медичної допомоги

військовослужбовцям, які беруть участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.02.2018 року за № 252/31704 (зі змінами).

9. Єдиний медичний простір та військова медицина. Монографія / В.О. Жаховський, В.Г. Лівінський // Київ: «Видавництво Людмила». - 2018. - 336 с. ISBN 978-617-7638-00-0.

10. Нормативно-правові та організаційні основи медичного забезпечення сил оборони на засадах єдиного медичного простору: монографія / Жаховський В.О., Лівінський В.Г. - Вінниця, ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2023. - 500 с., іл. ISBN 978-6177638-85-8.

11. Методичні рекомендації з організації надання медичної допомоги військовослужбовцям сил оборони в цивільних закладах охорони здоров'я на засадах єдиного медичного простору. МедТКП 1035(01).01. Затверджені Головнокомандувачем Збройних Сил України 12.01.2024 р.

12. Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 20.12.2017 року № 445 «Про затвердження Доктрини медичного забезпечення Збройних Сил України».

13. Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 26.12.2013 року № 317 «Про затвердження Керівництва з медичного забезпечення Збройних Сил України у мирний час».

14. Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 11.02.2019 року № 60 «Про затвердження Настанови з медичного забезпечення Збройних Сил України на особливий період».

15. Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 09.07.2018 року № 258 «Про затвердження Керівництва з медичної евакуації у Збройних Силах України».

16. Доктрина «Медичні сили Збройних Сил України». Затверджена Головнокомандувачем Збройних Сил України 13.11.2020 року.

17. Принципи і політика медичного забезпечення Сил оборони. Затверджено

Головнокомандувачем Збройних Сил України 15.11.2021 року, реєстраційний № 3050/НВГШ від 16.11.2021 р.

18. Доктрина медичного забезпечення Сил оборони. Затверджена Головнокомандувачем Збройних Сил України 11.11.2021 року, № 3007/НВГШ від 11.11.2021 р.

19. Наказ Міністерства оборони України від 26.07.2017 року № 389 «Про затвердження Концепції програми розвитку системи медичного забезпечення Збройних Сил України на період до 2020 року».

20. Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 12.03.2020 р. № 100 «Про затвердження Стратегії розвитку Медичних сил Збройних Сил України до 2035 року».

21. Наказ Міністерства оборони України від 11.05.2017 року № 261 «Про затвердження Порядку постачання медичного майна Збройним Силам України в мирний час».

22. Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 30.06.2015 року «Про затвердження Переліку медичного майна та техніки, які постачаються Збройним Силам України на особливий період».

23. Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 30.06.2015 року «Про затвердження Збірника описів комплектів медичного майна для військових частин та закладів Збройних Сил України і Порядку переформування комплектів медичного майна».

24. Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 03.07.2015 року № 252/дск «Про затвердження Тимчасового переліку та обсягів медичного майна для лікування поранених та хворих на особливий період».

25. Медичне забезпечення Збройних Сил України: стан та погляди на перспективи розвитку: Монографія / А.В. Верба, В.О. Жаховський, В.Г. Лівінський // - К.: СПД Чалчинська Н.В., 2017. - 420 с. ISBN 978-966-7166-37-3.

26. Білий В.Я. Еволюція системи медичного забезпечення військ під час бойових дій: монографія / В.Я. Білий, В.О. Жаховський, Я.Л. Заруцький, А.М. Галушка, В.Г. Лівінський, С.А. Асланян / Київ: Видавництво Людмила. - 2021. - 348 с.

27. Досвід організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення військ (сил) під час проведення антитерористичної операції (операції Об'єднаних сил): монографія / А.М. Сердюк, І.П. Хоменко, І.А. Лурін, О.М. Іванько та інш. / за ред. В.І. Цимбалюка. - Софія-А, 2019. - 280 с.

28. Медичне забезпечення Збройних Сил України під час антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей: монографія у 3-х частинах /І.П. Хоменко, І.А. Лурін, В.І. Цимбалюк, В.О. Жаховський, В.Г. Лівінський, А.М. Галушка, К.В. Гуменюк, А.В. Швець, О.М. Іванько -К.: «Видавництво Людмила», 2020. Ч. І - 386 с., Ч. ІІ - 437 с., Ч. ІІІ - 487 с. ISBN 978-617-7638-00-0.

29. Медичне забезпечення Збройних Сил України під час антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей / І.А. Лурін, В.В. Коваль, B. О. Жаховський, В.Г. Лівінський, С.В. Халік, A. В. Швець, О.М. Іванько / Монографія / К.:«Видавництво Людмила», 2022. Ч. ІУ - 294 с.ISBN 978-617-7638-00-0.

30. Наказ Міністерства оборони України від 23.09.2015 р. № 505 «Про прийняття на озброєння Збройних Сил України броньованої медичної машини БММ-МТ-ЛБ С».

31. Наказ Міністерства оборони України від 30.03.2016 р. № 171 «Про прийняття на озброєння Збройних Сил України броньованої санітарно- евакуаційної машини БММ-4С».

32. Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 09.04.2016 р. № 143 «Про допуск до експлуатації в Збройних Силах України бронеавтомобіля «SAXON».

33. Наказ Міністерства оборони України від 27.03.2017 року № 180 «Про допуск до експлуатації у Збройних Силах України автомобіля санітарного Богдан 2251 на базі шасі GreatWall Wingle 5».

34. Наказ Міністерства оборони України від 27.03.2017 року № 179 «Про допуск до експлуатації у Збройних Силах України кабінету рухомого хірургічного та кабінету рухомого рентгенівського на базі автомобіля КРАЗ».

35. Наказ Генерального штабу ЗС України від 31.07.2017 р. № 260 «Про введення в дію рішення Воєнно-наукової ради Збройних Сил України та НАН України».

36. Методичні рекомендації щодо профілактики, мінімізації захворюваності особового складу ЗС України гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 [ВП 7-35(03)36.01] / С.В. Халік, А.М. Галушка, C. О. Моргун, М.Ю. Олим, В.І. Нихоца, О.М. Іванько та інш. - К., 2020. - 94 с.

37. Методичні рекомендації щодо профілактики, мінімізації захворюваності особового складу ЗС України гострою респіраторною хворобою спричиненою коронавірусом COVID-19 (друге видання) [ВП 7-35(03)36.01] / А.М. Галушка, B. Л. Савицький, А.П. Казмірчук, В.В. Дяченко, О.М. Іванько та інш. - К., 2020. - 108 с.

38. Указ Президента України від 25 березня 2021 року № 121/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2021 року «Про Стратегію воєнної безпеки України».

39. Указ Президента України від 17 вересня 2021 року № 473 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року «Про Стратегічний оборонний бюлетень України».

40. Наказ Міністерства оборони України від 27.07.2016 року № 385 «Про затвердження Положення про організацію наукової і науково- технічної діяльності у Збройних Силах України».

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.