Інженерна підтримка бойових дій військ: трансформація завдань
Завдання інженерної підтримки бойових дій військ, дослідженню і доповненню їхнього змісту, зокрема на основі опрацювання доктринальних публікацій НАТО з інженерної підтримки, бойового досвіду Сил оборони України. Інженерна підтримка бойових дій військ.
| Рубрика | Военное дело и гражданская оборона |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.09.2024 |
| Размер файла | 34,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інженерна підтримка бойових дій військ: трансформація завдань
Федір Демідчик кандидат військових наук, доцент, доцент кафедри військової підготовки, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський, Україна
Олег ХАРУН старший викладач кафедри інженерного та технічного забезпечення, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна
Орест МИХАЙЛИШИН кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри воєнного мистецтва, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна
У сучасних умовах інженерна підтримка бойових дій військ (сил) має здійснюватися з урахуванням знань і досвіду, який накопичений ЗС України під час відсічі збройній агресії росії проти України, рекомендованої практики НАТО та стандартів безпеки застосування військ, які узагальнено та закріплено у вигляді теоретичних основ у наукових роботах, статутах і настановах.
Статтю присвячено систематизації завдань інженерної підтримки бойових дій військ, дослідженню і доповненню 'їхнього змісту, зокрема на основі опрацювання доктринальних публікацій НАТО з інженерної підтримки, бойового досвіду Сил оборони України.
Інженерна підтримка бойових дій військ в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України не тільки не втратила важливого значення, але, навпаки, показала гостру необхідність у ній, при цьому змінивши та удосконаливши способи виконання своїх завдань. Поява на полі бою нових ефективних засобів збройної боротьби, високоточної зброї, збільшення маневреності бойових дій розширили зміст завдань ІП та ускладнили організацію 'їхнього виконання під час ведення російсько-української війни. Зміни у способах ведення операцій (бойових дій) та у засобах інженерного озброєння вимагають необхідність узагальнення та подальшого розвитку теорії інженерної підтримки і тактики інженерних військ.
Запровадження стандартів НАТО потребує створення сучасної моделі Сил підтримки, що будуть здатні гарантовано виконувати завдання щодо підтримки дій військ у різних умовах обстановки, розвивати необхідні спроможності, мати потужний комплект військ (військових частин, підрозділів), забезпечити їхній розвиток і взаємосумісність зі збройними силами країн-членів НАТО.
Зазначені обставини спричинили необхідність дослідження трансформації завдань інженерної підтримки бойових дій військ, їхнього узагальнення, систематизації. За результатами дослідження запропоновано розподіл завдань інженерної підтримки за групами. Доповнений зміст завдань інженерної підтримки з урахуванням стандартів НАТО, а також знань і досвіду, який накопичений Силами оборони України.
Ключові слова: бойові дії військ; завдання інженерної підтримки; засоби інженерного озброєння; інженерні війська; інженерна підтримка; інженерна розвідка, Сили оборони України.
Demidchyk F., Kharun O., Mykhailyshyn O. ENGINEER SUPPORT OF COMBAT OPERATIONS OF TROOPS: TRANSFORMATION OF TASKS
In modern condffions, engmeering support of combat operations of troops (forces) should be carried out takmg mto account the knowledge and experience gamed by the Armed Forces of Ukrame during the rebuff of the armed aggressmn of Russia agarnst Ukrame, the recommended NATO practices and safety standards of the use of troops, wffich are summarized and fixed іп the form of theoretical foundations іп sdentific works, regulations, and manuals.
The article is devoted to the systematization of tasks of engmeering support of combat operations of troops, then research and supplementation of then content, mcludmg on the basis of process- mg NATO doctrinal pubfications on engmeering support and combat experience of the Defense Forces of Ukrame.
Engmeering support of combat operations of troops іп the context of a full-scale armed aggres- smn of the Russian Federation agarnst Ukrame not only has not lost its (importance, but, on the contrary, has shown an urgent need for Tt, wffile changrng and mpm^ng the methods of per- formrng Ths tasks. The emergence on the battlefield of new effective means of armed struggle, high-precision weapons, and mcreased maneuverabffity of combat operations have expanded the scope of engineering support tasks and complicated the organization of their implementation during the Russian-Ukrainian war. Changes in the methods of conducting operations (combat operations) and in the means of engineering equipment require the generalization and further development of the theory of engineering support and the tactics of engineering troops.
The introduction of NATO standards requires the creation of a modern model of Support Forces that will be able to reliably perform tasks to support the actions of troops in various conditions, develop the necessary capabilities, have a powerful set of troops (military units, subunits), and ensure their development and interoperability with the armed forces of NATO member countries. These circumstances caused the need to study the transformation of the tasks of engineering support of combat operations of troops, their generalization, and systematization. Based on the research results, it is proposed to divide the tasks of engineering support into groups. The content of engineering support tasks has been supplemented taking into account NATO standards, as well as the knowledge and experience gained by the Defense Forces of Ukraine.
Keywords: engineering support, combat operations, troops, NATO standards, safety, experience of the Defense Forces of Ukraine.
ВСТУП
Постановка проблеми. У ході ведення російсько-української війни інженерна підтримка (далі - ІП) бойових дій військ набула нових ознак, а частини та підрозділи інженерних військ (далі - ІВ) здобули бойовий досвід, отримали нові засоби та спроможності, що вплинуло на тактику їхнього застосування. Актуальність досліджень з ІП бойових дій військ обумовлена потребами сьогодення. Аналіз виконання завдань щодо відсічі широкомасштабного вторгнення російських військ показує, що ІП бойових дій військ іноді відіграє основну роль для успіху операцій.
Можна зазначити, що теорія та практика ІП бойових дій військ розвивається в тісному діалектичному взаємозв'язку і взаємозалежності з розвитком засобів і способів збройної боротьби, вимогами воєнного мистецтва, зокрема загальної тактики й оперативного мистецтва. Високе місце в рейтингу видів підтримки ІП бойових дій військ займає завдяки цілому комплексу властивих їй завдань, виконання яких чинить суттєвий вплив на мобільність своїх частин і підрозділів, підвищуючи при цьому їх захист і живучість і сприяючи ефективному використанню усіх видів зброї, а також обмежує маневрові можливості противника та завдає йому втрат.
Це обумовлює необхідність теоретичного осмислення ролі, значення та місця ІП бойових дій військ у сучасному військовому мистецтві, що має знайти своє відображення в керівних документах, у практичному освоєнні тих можливостей, які вона являє собою для військового захисту України в умовах повно- масштабної агресії російської федерації проти України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню питань ІП бойових дій військ присвячено значну кількість наукових праць [1]-[3]. Крім того, основи ІП бойових дій військ мають відображення в керівних документах, що регламентують питання ІП і тактики підрозділів ІВ [4]-[7]. У цих дослідженнях зроблено вагомий внесок у теоретичні основи щодо підготовки та виконання завдань і заходів ІП бойових дій військ. Незважаючи на достатню кількість наукових праць і документів із цієї проблематики, дослідження ІП бойових дій військ, систематизація завдань ІП і доповнення їхнього змісту з урахуванням сучасного досвіду ведення бойових дій військ, зокрема й відповідно до керівних документів країн-членів НАТО, є відкритими для більш детального їхнього розгляду як системи ІП, так і структури завдань ІП, конкретизації ряду положень, внесення певних змін у зміст завдань ІП відповідно до сучасних вимог.
Метою статті є систематизації завдань інженерної підтримки (ІП) бойових дій військ, дослідженню та доповненню їхнього змісту з урахуванням досвіду, накопиченого Збройними Силами України (ЗСУ) під час відсічі збройної агресії Росії, а також рекомендованої практики НАТО.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У період 2014-2017 рр. мета і завдання інженерного забезпечення були трансформовані відповідно до вимог часу, зокрема:
забезпечення успішного виконання завдань своїх військ - у підвищення мобільності та загальну ІП своїх військ;
забезпечення захисту своїх військ і об'єктів - підвищення живучості та безпеки військ;
нанесення противнику втрат і ускладнення його дій - обмеження мобільності сил та засобів противника [4].
Наказом Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 25.06.2019 № 230 введена в дію “Тимчасова настанова з інженерного забезпечення Збройних Сил України” [8]. У настанові визначено, що основними завданнями інженерного забезпечення є:
інженерна підтримка мобільності своїх військ;
інженерні заходи щодо обмеження мобільності сил та засобів противника;
інженерні заходи щодо підвищення живучості та безпеки застосування військ і об'єктів;
загальна інженерна підтримка військ.
Після введення в дію цієї настанови впроваджено ряд керівних документів, що стосується ІП бойових дій військ, зокрема: Доктрина з інженерної підтримки застосування військ, 2020 [7]; Бойовий статут Сил Підтримки Збройних Сил України “Інженерні війська” частина ІІ (батальйон, рота), 2021 [6]. завдання інженерної підтримки військо
У Доктрині [7] зазначено, що інженерна підтримка - один із видів підтримки військ, що становить комплекс заходів щодо інженерної підготовки військ, об'єктів та місцевості, які здійснюються з метою своєчасного та прихованого розгортання військ, проведення ними маневру, створення необхідних умов для успішного виконання поставлених завдань, підвищення рівня захисту військ та об'єктів від засобів ураження противника, завдання противнику втрат та ускладнення його дій.
За Бойовим статутом [6], ознакою ІП застосування військ є інженерна діяльність, яка проводиться незалежно від виду операції або місії з метою здійснення підтримки військ в інженерному відношенні.
У доктринальних документах НАТО [9][11] розглядаються питання синхронізації та координації спроможностей, дій та ресурсів ІП під час підготовки, виконання та завершення операції. Ключовою темою, що лежить в основі цих документів, є те, що ІП існує на всіх рівнях командування, у будь-якій місії, кампанії чи операції, на всіх етапах і координується військовими інженерами. Інженерна підтримка зосереджена на підготовці частин та підрозділів ІВ, їх застосуванні та оперативній сумісності. Зміни у підходах країн-членів НАТО орієнтовані на ведення силових дій. Адаптація містила переорієнтацію на протистояння можливому потенційному противнику, а також адаптації усіх аспектів своєї діяльності щодо боротьби з різними загрозами. Ресурси, що виділяються на переозброєння та переоснащення, перерозподілені на користь сил та засобів інженерного озброєння у тактичній ланці.
Відповідно до стандарту НАТО [7] ІП визначається як “функція підтримки операцій з формування фізичного операційного середовища”. Це є невід'ємною частиною об'єднаних функцій. Інженерна підтримка існує на всіх рівнях командування, у будь-якій місії, кампанії чи операції, на всіх етапах і координується військовими інженерами. Військові інженери мають досягати необхідної мети (формування фізичного операційного середовища) за рахунок внеску в об'єднані функції виконання завдань ІП.
Операційне середовище формується під впливом постійних факторів: політичних, військових, економічних, соціальних, інформаційних, інфраструктури, фізичного середовища і часу. Крім того, на середовище бойових дій впливають змінні фактори: визначене завдання, противник, місцевість і погода, склад підпорядкованих і приданих частин та підрозділів, час на виконання завдання, населення в районі дій.
Місцевість протягом всієї історії людства відігравала важливу роль під час війн. Історії війн свідчать про численні приклади проведених боїв, операцій і битв, у яких майстерне використання рельєфу та ландшафту місцевості, природно-кліматичних умов району бойових дій сприяло розгрому сильнішого противника. Знання характеристик місцевості та можливість їхнього використання було ключовим аспектом успішної діяльності військ. Вплив місцевості на ведення військами (силами) бойових дій має двоякий характер: з одного боку вона сприяє їм у розвитку успіху, а з іншого боку - знижує їхню результативність.
Організація виконання завдань ІП потребує розуміння та знань про формування операційного фізичного середовища, про його вплив на ведення бойових дій, а також вимагає спеціальних знань щодо використання фізичного середовища для воєнних дій. Необхідність формування фізичного середовища вимагає від військ мати можливості зберегти, адаптувати чи обладнати місцевість у інженерному відношенні для воєнних дій за будь- яких умов обстановки. Це потребує консультування, виконання, контролю й інтегрування спроможностей ІП у воєнні операції.
Фізичне середовище району бойових дій впливає на склад військ, що залучаються до участі в бойових діях, їх озброєння та способи застосування. Обладнання місцевості в інженерному відношенні створює сприятливі умови для своїх військ, а також ускладнює дії противника та наносить йому збитки. Забезпечення умов для формування операційного фізичного середовища - це тривалий процес на всіх етапах ведення операцій. Під час формування операційного фізичного середовища та виконання завдань (заходів) ІП військові інженери можуть позитивно впливати на живучість і мобільність своїх військ, обмежувати мобільність сил та засобів противника, а також створювати сприятливі умови для успішного виконання визначених завдань своїми військами (силами). Використання сил та засобів ІП для формування операційного фізичного середовища сприяє виконанню завдань та успіху операції.
Відповідно ІП застосування військ має дві основні функції [6]:
першу - бойову ІП, що включає заходи, пов'язані з прямою підтримкою поточних або неминучих бойових дій (операцій), які проводяться з акцентом на швидкість та з метою виконання короткострокових тактичних завдань;
другу - загальну ІП військ, що охоплює навмисну, завчасну, довгострокову підготовку та непряму підтримку поточних або майбутніх операцій, а також військово-технічних завдань, пов'язаних з підтримкою військ на всіх етапах операції.
З урахуванням цього обов'язковою умовою поліпшення як оперативності, так і, головним чином, якості організації ІП є узагальнення і подальший розвиток теорії і практики ІП. Результати аналізу керівних документів [6]-[8] показали, що для подальшого розвитку теорії ІП і тактики інженерних військ необхідно формування більш гнучкої структури ІП для різних видів бойових дій. Завдання, які належать до функції бойової ІП, відповідно до стандартів НАТО можна об'єднати в групи, що мають безпосередній вплив на мобільність; обмеження мобільності сил та засобів противника; живучість і безпеку військ та об'єктів. Удосконалення структури ІП потребує також конкретизації мети ІП, визначення переліку завдань ІП та їхнього розподілу за групами, а також доповнення змісту завдань (заходів) ІП з урахуванням досвіду бойових дій і стандартів НАТО з метою досягнення взаємосуміс- ності та взаємодії під час виконання спільних завдань Збройних Сил України з відповідними силами країн-членів НАТО.
Отже, необхідно визначити, у чому полягає різниця між метою, завданням і заходами? Розглянемо ці поняття як окремі терміни, що можна знайти на сторінках вікіпедії: “Мета - означає стан в майбутньому, котрий можливо змінити відносно теперішнього та варто, бажано або необхідно досягнути. Тим самим мета є бажаною кінцевою точкою процесу”.
Мета виражає прагнення до конкретного кінцевого стану й допомагає вибудувати деяку послідовність у роботі, проаналізувати результат. Вона має такі характеристики: конкретність кінцевого результату; є безпосереднім наслідком потреби суб'єкта; має частку невизначеності. Тобто мета - це щось єдине, чого можеш і прагнеш досягти (тому множини немає).
Завдання - проблемна ситуація з чітко визначеною метою, яку необхідно досягти. Завдання завжди виходить з мети та є засобом її реалізації. Бойове завдання - наказ начальника підпорядкованому з>єднанню, частині, підрозділові або окремому бійцеві. Захід - сукупність дій або засобів для досягнення, здійснення чого-небудь.
На нашу думку, ІП бойових дій військ - один із видів підтримки, що становить комплекс завдань, які здійснюються з метою підвищення мобільності та живучості своїх військ, обмеження мобільності сил та засобів противника та створення сприятливих умов для успішного виконання визначених завдань військами (силами).
Для визначення переліку завдань ІП бойових дій військ та їхнього розподілу за групами застосовувався метод експертних оцінок - це вирішення задачі експертами, їх аргументація, формування кількісних оцінок та оброблення останніх формальними методами. Методи експертних оцінок дозволяють, опираючись на досвід, знання та вміння спеціалістів у цій галузі, прийняти найбільш доцільне та обґрунтоване рішення. Метод комісії передбачає проведення групою експертів дискусії для вироблення загальної думки щодо майбутньої поведінки прогнозованих об>єктів. Застосовувався груповий метод опитування, що при якому використовується обмін та ознайомлення з думками інших експертів. Під час групового опитування відбувалося коригування варіантів завдань ІП бойових дій військ, враховувалися моменти, які пропустили окремі експерти. Пріоритетним було постійне зближення думок експертів, а також аналіз найбільш неординарних або протилежних за змістом варіантів завдань ІП бойових дій військ. Експерти протягом усього етапу на основі обговорення проблемних питань між собою дійшли до спільного рішення та запропонували розподіл завдань ІП бойових дій військ за групами, що наведені у таблиці 1.
Таблиця 1
Розподіл завдань інженерної підтримки бойових дій військ за групами
|
Інженерна підтримка мобільності своїх військ |
Інженерна підтримка щодо обмеження мобільності сил та засобів противника |
Інженерна підтримка живучості та безпеки військ і об'єктів |
Загальна інженерна підтримка |
|
|
1. Інженерна розвідка |
||||
|
2. Підготовка та утримання шляхів руху військ. 3. Обладнання та утримання переправ і влаштування переходів через вузькі перешкоди. 4. Пророблення та утримання проходів в інженерних загородженнях і руйнуваннях. 5. Розмінування місцевості та об'єктів. 6. Обладнання вертолітних злітно-посадкових майданчиків |
7. Влаштування та утримання інженерних загороджень. 8. Здійснення руйнувань та посилення перешкод природного походження |
9. Фортифікаційне обладнання позицій і районів військ. 10. Виконання інженерних заходів щодо маскування військ та об'єктів |
11. Обладнання пунктів польового водопостачання. 12. Інженерно- технічне забезпечення |
Інженерна розвідка противника, місцевості та об'єктів є одним з основних завдань ІП у всіх видах бойових дій військ [5]. Інженерна розвідка має важливе значення для того, щоб зосередити основні зусилля підрозділів ІВ там, де можна найкраще досягти бажаного ефекту, і дозволити своєчасно приступити до виконання завдань ІП. Основна мета інженерної розвідки полягає у забезпеченні командирів і військових інженерів оновленою та точною інформацією про навколишнє середовище, склад, положення і наміри інженерних військ противника. Другорядна мета інженерної розвідки полягає в тому, щоб сприяти загальній розвідці.
Командирам і штабам під час організації бойових дій необхідно оцінювати місцевість (район бойових дій) з погляду її позитивного чи негативного впливу на динаміку бою, застосування видів і родів збройних сил, оперативної та тактичної побудови бойових порядків військ у наступі й обороні; зосередження основних зусиль; темпи наступу; інженерне обладнання.
В операційному середовищі інженерна інформація підтримує як традиційний процес розвідки, так і процес розширення розвідувальної інформації. Вона відіграє важливу роль в успішному плануванні військових бойових дій військ. Інженерну інформацію можуть збирати та доводити всі війська / підрозділи, служби збору розвідданих, а також спеціальна інженерна розвідка. Отриману інженерну інформацію збирають і використовують військові інженери. Багато відомостей інженерної інформації становлять інтерес для інших військ / підрозділів, розвідувальних служб і відомств, що потребує необхідності обміну інформацією в межах штабу та між штабами. Звітність з інженерної інформації має відповідати вимогам керівних документів [6].
Необхідна структурована послідовність або процес для визначення вимог до розвідки та збирання інформації, її оброблення та доведення до тих, хто цього потребує. Цю необхідність у структурованому підході забезпечує послідовність із чотирьох етапів: спрямовування, збирання, оброблення та доведення. Так званий цикл розвідки є основою для всієї розвідувальної діяльності. Ці етапи є окремими операціями і вони завершуються доведенням потрібної інформації. Інтеграція інженерів та інженерної інформації у цей розвідувальний цикл є життєво важливою.
Військові інженери підтримують розширення розвідувальної інформації, яка може охоплювати оперативні спроможності союзників і сил противника, місцевість, погоду, географічну інформацію, а також інформацію про інфраструктуру, доступні інженерні активи цивільних організацій і можливість їхнього використання, ресурси, які необхідні для проведення операцій. Це може розглядатися як результат, так і процес, що підтримує такі функції: формування сили; розвідка району бойових дій; оцінювання обстановки; спільний процес вибору об'єктів (цілей); захист військ.
Своєчасна та ефективна інженерна розвідка є критичною для ефективного планування та виконання завдань ІП.
Мобільність - це якість або здатність збройних сил, що дозволяє їм переміщуватися з місця на місце, зберігаючи при цьому здатність виконувати своє головне завдання.
У військових доктринах багатьох армій світу акцентовано, що забезпечення мобільності важливе для досягнення переваги у необхідний час і визначеному місці. Для забезпечення мобільності будь-який противник може застосовувати необхідні для цього сили та засоби. Інженерні підрозділи противника організовані та оснащені для сприяння у підтримці високих темпів руху через розмінування та утримання маршрутів для просування своїх військ, включно з подоланням мінних полів, інших перешкод [1].
Завдання щодо підтримки мобільності напряму впливають на спроможності військ до маневрів, своєчасного переміщення. Військам (силам) необхідно швидко і вільно рухатись у зоні проведення операцій, щоб виконати своє головне завдання. Мобільність необхідна для досягнення концентрації зусиль і швидкого розгортання, маневру, відходу. Висока мобільність може компенсувати перевагу противника в силах і засобах. Підтримка мобільності є найважливішим завданням підрозділів ІВ.
Мобільність життєво важлива для досягнення успіху під час наступу, і тому ІП відіграватиме ключову роль у підтримці темпу наступу. У разі успішного виконання завдань з ІП наступальних дій командувач (командир) може перехопити ініціативу та добитися раптовості дій, обравши час та напрямок атаки. На мобільність військ впливають характер місцевості, погодні умови та дії противника. Найбільший негативний вплив на мобільність військ мають руйнування переходів через перешкоди, а також застосування противником інженерних загороджень, особливо мінно-вибухових і встановлених дистанційно. Природні перешкоди та пошкоджена інфраструктура також можуть бути посилені противником з метою створення ефективних перешкод, щоб обмежити мобільність військ.
З метою збереження мобільності (темпу виконання завдання) і мінімізації впливу перешкод на дії військ командири мають: прогнозувати наявність перешкод та їхній характер; планувати порядок подолання можливих перешкод; забезпечити завчасне отримання інформації про перешкоди із залученням всіх видів розвідки; постійно проводити тренування (навчання) з подолання перешкод.
Підтримуючи мобільність військ, військові інженери організують виконання таких завдань ІП: підготовка та утримання шляхів руху військ; обладнання та утримання переправ і влаштування переходів через вузькі перешкоди; пророблення та утримання проходів у загородженнях і руйнуваннях; розмінування місцевості і об'єктів; обладнання вертолітних злітно-посадкових майданчиків.
Для успішного рішення завдань щодо забезпечення пересування підрозділів у високих темпах необхідне розроблення нових засобів розвідки та подолання мінно-вибухових загороджень. Зростання маневрових можливостей військ потребує подальшого розвитку засобів і способів подолання водних та інших перешкод, підготовки шляхів у різних умовах місцевості.
Виконання завдань ІП щодо обмеження мобільності сил та засобів противника впливає на здатність його вільно маневрувати і проводиться з метою вибіркового позбавлення противника використовувати переваги місцевості, що у поєднанні зі своїми бойовими силами та скоординованим вогнем прямого та непрямого наведення можуть позбавити його необхідної мобільності та завдати втрат атакуючим силам. Вони також можуть знизити ефект чисельної переваги противника, що веде наступ, і спрямувати його в райони або утримати у районах, де його можливо розгромити [6].
Під час обмеження мобільності сил і засобів противника організовується виконання таких завдань ІП: влаштування та утримання інженерних загороджень як вибухових, так і невибухових; здійснення руйнувань і посилення перешкод штучного та природного походження. Сюди входить широкий спектр варіантів у разі поєднання різноманітних загороджень для досягнення бажаного ефекту залежно від ситуації.
Військові інженери мають основні завдання щодо операцій з обмеження доступу (стримування, блокування, зміна напряму руху, підрив): підтримка захисту своїх сил з використанням систем для захисту фіксованого розташування (базовий табір, ключова інфраструктура, контрольно-перепускні пункти тощо); обмеження доступу до території з використання заходів перешкоджання руху противника, затримання його у певній зоні з метою підвищення ефективності вогню прямим наведенням або вогню із закритих вогневих позицій; обмеження (заборона) доступу до маршрутів з використання заходів запобігання руху противника вздовж маршрутів або ними (дороги, тунелі, мости й інші дорожні споруди).
Масований напад армії росії не змусив Сили оборони України спасувати. Завдяки спротиву Збройних Сил України та Сил самооборони вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі та техніці. За перший місяць війни Сили оборони України змогли відбити атаки на багатьох напрямках і завдати чутливої шкоди противнику. Так, завдяки руйнуванню (блокуванню) мостів через річки вдалося затримати просування противника та змусити його обладнувати переправи [5].
Загородження та рух є конкурентоспроможними елементами в операціях. Урівноваження балансу мобільності та обмеження мобільності є постійним завданням для особового складу. Командири під час планування заходів з обмеження мобільності сил та засобів противника мають обов'язково враховувати необхідність у маневрі своїх військ. Особливо це є важливим під час планування можливих завдань для резерву. Щоб переконатися, що досягнуто правильного балансу між впливом на противника і збереженням власної мобільності, тактичні командири всіх рівнів мають чітко визначати: пріоритети зусиль інженерних та інших сил / підрозділів під час виконання завдань обмеження мобільності; напрямки та маршрути, які можуть бути необхідні для накопичування та розгортання резервів; території та маршрути, які принаймні необхідні протягом визначеного періоду для переміщень та поповнення запасів.
Зони обмеження загороджень можуть бути створені для того, щоб зберегти необхідну свободу пересування. Обмеження можуть стосуватися часу, місцеположення, типу і кількості загороджень в межах визначеного району. У межах зазначених зон загороджень не можуть бути встановлені, активовані або створюватися без дозволу командира, який контролює територію. Оголошення зон обмеження загороджень можуть створити певні ризики до плану оборони, який має ретельно обмірковувати тактичний командир. Допустимий рівень ризику, який можна прийняти, визначатиметься здатністю командирів оперативно реагувати на зміну обстановки у цих районах, вживати необхідних заходів і застосовувати відповідні системи та способи влаштування загороджень.
На сучасному етапі зміна форм і способів ведення збройної боротьби, застосування новітніх засобів ураження потребують пошуку та реалізації шляхів підвищення живучості та безпеки військ і об'єктів.
Живучість - це ознака, яка характеризує здатність підрозділів уникати чи протидіяти впливу противника або умовам навколишнього середовища, зберігаючи здатність виконувати бойові завдання [12]. Війська (сили) мають проводити заходи підвищення живучості в межах своїх спроможностей. Живучість може бути покращена за допомогою різних засобів і методів. Прикладом може бути зміна фізичного середовища (місцевості) для забезпечення або поліпшення укриття, прихова- ності та маскування проведенням інженерних заходів.
У процесі ведення російсько-української війни отриманий досвід фортифікаційного обладнання (далі - ФО) позицій і районів розташування військ; набуті практичні навички щодо зведення військових фортифікаційних споруд (далі - ВФС) у бойових умовах; підвищені фаховий і загальний рівні військовослужбовців щодо застосовування нових форми і способів ФО місцевості, удосконалення його характеру та вирішення нових завдань із забезпечення захисту та безпеки застосування військ. Набутий досвід підтверджує, що, організовуючи ФО, командири підрозділів мають передбачати їхню постійну готовність до виконання бойових завдань і безперервне нарощування ступеня захисту особового складу та спеціальної техніки підрозділів від сучасних засобів ураження, а також дотримання заходів маскування [5].
Інженерна підтримка з підвищення живучості та безпеки військ містить усі аспекти захисту особового складу, озброєння та військового майна від впливу зброї противника та його систем виявлення, а також інженерні заходи з введення противника в оману.
Під час наступальних дій противник намагається завдати максимальних втрат військам (силам), які обороняються, за рахунок застосування потужних вогневих засобів та позбавити їх можливості чинити опір наступу. Він також використовує системи спостереження та виявлення цілей.
Командири мають постійно вживати заходів щодо зниження рівня ураження підпорядкованих сил та засобів. З метою посилення загальновійськових частин (підрозділів) для підвищення їх живучості можуть залучатися підрозділи ІВ в межах наявних ресурсів та відповідно до їх бойового застосування. Заходи щодо зменшення ураження починаються із застосування всіх наявних засобів маскування та об'єктів укриття природного та штучного походження й продовжуються обладнанням бойових позицій й зведенням захисних споруд.
Під час підвищення живучості та безпеки військ і об'єктів організовується виконання таких завдань ІП: фортифікаційне обладнання позицій і районів військ; виконання інженерних заходів щодо маскування військ та об'єктів.
В умовах обмеження часу для ФО або коли характер місцевості та дії противника дозволяють застосування землерийних машин чи вибухових засобів, інженерні підрозділи, відповідно до першочерговості завдань, визначених командуванням, можуть залучатися до ФО районів (позицій) військ. При цьому їхніми основними завданнями є: влаштування захисних споруд на пунктах управління; участь у підготовці вогневих позицій для артилерії, танків, траншей та ходів сполучень (в основному на відсічних і запасних позиціях), влаштуванні польових складів; надання рекомендацій і допомоги у влаштуванні ВФС; забезпечення військ матеріалами для влаштування ВФС; надання допомоги з розчищення зон (секторів) обстрілу; методична та практична допомога військам (силам) у влаштуванні вогневих і захисних споруд та виборі елементів інфраструктури для ведення бойових дій і захисту.
Загальна інженерна підтримка військ передбачає забезпечення військ інженерною технікою та майном, іншими ресурсами, застосування інженерно-технічних знань та вмінь під час виконання таких завдань ІП: обладнання пунктів польового водопостачання; інженерно-технічне забезпечення.
Інженерні війська - це війська переднього краю. Вони йдуть у бій одночасно з механізованими і танковими підрозділами, а часто й раніше за них. Інженерним військам належить важлива роль у виконанні найбільш складних завдань ІП. Нехтування завданнями ІП завжди призводить до невиправданих втрат в особовому складі, озброєнні і військовій техніці. Великий обсяг завдань ІП у сучасних бойових умовах та стислі терміни їхнього виконання вимагають вмілого використання сил і засобів ІВ, залучення до їх виконання підрозділів усіх родів військ і спеціальних військ.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Інженерна підтримка застосування військ як одна зі складових загальної підтримки проводиться незалежно від виду операції (бойових дій) і має вирішальний вплив на їхнє успішне ведення. Вона існує на всіх рівнях командування, у будь-якій операції (бойових діях), на всіх етапах і координується військовими інженерами. Окремі завдання ІП при кожному виді операції (бойових дій) найбільш суттєво впливають на їхній успіх, і тому мають виконуватися першочергово. Завдання ІП є ресурсомісткими. Це може уповільнити темп бойових дій військ, якщо послідовність їхнього виконання не планується заздалегідь.
За результатами дослідження було проаналізовано основні зміни, які були впроваджені в керівних документах, що стосуються ІП бойових дій. Для обґрунтовування структури ІП бойових дій військ був застосований метод експертних оцінок, а також конкретизовано ряд положень, доповнений зміст завдань ІП з урахуванням досвіду бойових дій та стандартів НАТО.
Теоретичне осмислення ролі, значення та місця ІП бойових дій військ у сучасному військовому мистецтві має знайти своє відображення у практичному освоєнні тих можливостей, які вона становить для військового захисту України (звільнення окупованих територій, відсічі збройній агресії проти України).
Подальшим напрямом наукових досліджень може бути розроблення моделі організації ІП, обґрунтування вимог до обсягів та порядку виконання завдань ІП, теоретичні та експериментальні дослідження нових засобів інженерного озброєння, удосконалення методик розрахунку ефективності завдань ІП з урахуванням сучасного досвіду ведення бойових дій під час російсько-української війни.
Список використаних джерел
1. Застосування заходів зі зниження мобільності противника за досвідом НАТО / В. Коцюруба та ін. Науковий журнал “Молодий вчений”. 2020. № 2(78). С. 257-260.
2. Застосування заходів із підвищення мобільності військ за досвідом НАТО / Д. Окіпняк та ін. Науковий журнал “Молодий вчений”. 2022. № 7(107). С. 1-4.
3. Методичні рекомендації начальнику інженерної служби прикордонного загону щодо планування інженерного забезпечення бою за стандартами НАТО / О. Харун та ін. Збірник наукових праць НАДПСУ ім. Богдана Хмельницького. Хмельницький : НАДПСУ № 3(92). 2023. С. 232-244.
4. Інженерне забезпечення бою за стандартами НАТО : навч. посіб. / О. Нещадін та ін. Львів : НАСВ, 2021. 317 с.
5. Демідчик Ф., Дяков С., Брижатий Є. Інженерна підтримка бойових дій військ з урахуванням досвіду російсько-української війни. Видання І : навч. посіб. Кам'янець-Подільський : КПНУ імені Івана Огієнка, 2023. 182 с.
6. Бойовий статут Сил Підтримки Збройних Сил України “Інженерні війська”. Частина ІІ (батальйон, рота). Київ : Командування Сил підтримки ЗС України, 2021. 266 с.
7. Доктрина з інженерної підтримки застосування військ. Київ : ГШ ЗС України, 2020. 34 с.
8. Тимчасова настанова з інженерного забезпечення Збройних Сил України : наказ НГШ- ГК ЗС України від 25.06.2019 № 230. Київ, 2019. 151 с.
9. STANAG 2238 Allied )оіп doctrine for mffitary engmeering 20 January 2021. NATO standardThation office. URL: https://armypubs. army. шії/ epubs/ DR pubs / DR a/ARN37985-ATP_3-34.40-000-WEB-1. pdf (дата звернення: 15.12.2023).
10. STANAG 2394 Affied tactical doctrine for mffitary engmeering 3 February 2016. URL: https://armypubs.army.mfi/epubs/DR_pubs/DR_a/ ARN37985-ATP_3-34.40-000-WEB-1.pdf (дата звернення: 15.12.2023).
11. FM 3-34.400. General engmeering. Headquarters, Department of the Army Washrngton, DC Marine Corps Combat Development Command Quantico. 2015. Рр. 228. URL: https://armypubs.army. md/epubs/DR_pubs/DR_a/ARN37985-ATP_3-34.40- 000-WEB-1.pdf (дата звернення: 15.12.2023).
12. Тимчасовий бойовий статут механізованих військ Сухопутних військ Збройних Сил України. Частина 1 (бригада). Київ : Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, 2021. 110 с.
References
1. Kotsiuruba V, Okipniak D., Okipniak A., Fil1. Kotsiuruba V. et. al. (2020). Zastosuvannia zakhodiv zi znyzhennia mobilnosti protyvnyka za dosvidom NATO [Application of measures to reduce enemy mobility based on NATO experience]. Naukovyizhurnal “Molodyi vchenyi”, no 2(78), pp. 257-260. [in Ukrainian]
2. Okipniak D et. al. (2022). Zastosuvannia zakhodiv iz pidvyshchennia mobilnosti viisk za dosvidom NATO [Application of measures to improve the mobility of troops based on NATO experience]. Naukovyi zhurnal “Molodyi vchenyi”, no (107), pp. 1-4. [in Ukrainian]
3. Kharun O. et. al. (2023). Metodychni rekomendatsii nachalnyku inzhenernoi sluzhby prykordonnoho zahonu shchodo planuvannia inzhenernoho zabezpechennia boiu za standartamy NATO [Methodological recommendations for the head of the engineering service of the border detachment on planning engineering support for combat operations according to NATO standards]. Zbirnyk naukovykh prats NADPSU im. Bohdana Khmelnytskoho, no. 3(92), 244 p. [in Ukrainian]
4. Neshchadin O. et. al. (2021). Inzhenerne zabezpechennia boiu za standartamy NATO [Engineering combat support according to NATO standards]. Lviv : NASV. [in Ukrainian]
5. Demidchyk F., Diakov S., Bryzhatyi Ye. (2023). Inzhenerna pidtrymka boiovykh dii viisk z urakhuvanniam dosvidu rosiisko-ukrainskoi viiny [Engineering support for military operations taking into account the experience of the russian-ukrainian war]. Kamianets-Podilskyi : KPNU imeni Ivana Ohiienka. [in Ukrainian]
6. Boiovyi statut Syl Pidtrymky Zbroinykh Syl Ukrainy “Inzhenerni viiska” [Combat charter of the Support Forces of the Armed Forces of Ukraine “Engineering troops”]. (2021). Kyiv : Komanduvannia Syl pidtrymky ZS Ukrainy. [in Ukrainian]
7. Doktryna z inzhenernoi pidtrymky zastosuvannia viisk [The doctrine of engineering support for the use of troops]. (2020). Kyiv : HSh ZS Ukrainy. [in Ukrainian]
8. Tymchasova nastanova z inzhenernoho zabezpechennia Zbroinykh Syl Ukrainy № 230 [Temporary instruction on engineering support of the Armed Forces of Ukraine activity no. 230]. (2019, June 25). Kyiv. [in Ukrainian]
9. STANAG 2238 Allied join doctrine for military engineering. (2021, January 20). Retrieved from: https://standards.globalspec.com/std/14362334/ STANAG%202238 (accessed 15 December 2023). [in English]
10. STANAG 2394 Allied tactical doctrine for military engineering. (2016, February 3). Retrieved from: https:// standards.globalsp ec.com/std/14616541/STANAG%20 2394 (accessed 15 December 2023). [in English]
11. FM 3-34.400. General engineering. (2015). Headquarters, Department of the Army Washington, DC Marine Corps Combat Development Command Quantico. Retrieved from: https://armypubs.army.mil/ epubs/DR_pubs/DR_a/ARN37985-ATP_3-34.40-000- WEB-1.pdf (accessed 15 December 2023). [in English]
12. Tymchasovyi boiovyi statut mekhanizovanykh viisk Sukhoputnykh viisk Zbroinykh Syl Ukrainy [Temporary combat charter of the mechanized troops of the Ground Forces of the Armed Forces of Ukraine]. (2021). Komanduvannia SV ZS Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Формування, склад та призначення Сухопутних військ Збройних Сил України. Механізовані і танкові бригади. Роль ракетних військ і артилерії. Армійська авіація. Призначення аеромобільних частей. Роль формувань протиповітряної оборони Сухопутних військ.
презентация [1,8 M], добавлен 15.04.2014Етапи створення аеромобільних та повітрянодесантних військ, історія їх розвитку та подальші перспективи, основи бойового застосування. Характерні завдання оперативно-стратегічних та оперативних повітряних десантів. Повітрянодесантна підготовка військ.
учебное пособие [71,2 K], добавлен 14.08.2009- Застосування з'єднань та військових частин (підрозділів) армійського корпусу в спеціальних операціях
Методики керівників НАТО по веденню спеціальних операцій (бойових дій). Класифікація спеціальних операцій та їх відмінні риси, умови використання. Сутність принципу децентралізованого застосування військ. Рейдові дії та війська, що використовуються.
методичка [113,0 K], добавлен 14.08.2009 Забезпечення суверенітеру України. Зміст та мета оборонної операції оперативного угруповання військ. Оцінка факторів, які впливають на функціонування системи тилового забезпечення Сухопутних військ. Підготовка та проведення активних диверсійних дій.
курсовая работа [65,7 K], добавлен 01.04.2019Бойове застосування військ РХБ захисту, їх організація, та тактика дій. Високоманеврений характер сучасного бою. Комплектність машин радіаційної, хімічної і неспецифічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки. Засоби для проведення спеціальної обробки.
методичка [137,7 K], добавлен 15.08.2009Вивчення завдань оборони країни. Захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України. Історія створення армії в державі. Склад Збройних Сил України. Функції десантно-штурмових військ, правовий режим воєнного і надзвичайного стану.
презентация [612,8 K], добавлен 13.05.2019Основи знань по веденню оборони аеромобільною ротою. Особливості бойових можливостей, задач та побудови порядку АР в обороні. Вивчення порядку і змісту роботи командира аеромобільної роти під час організації оборони, а також управління нею під час бою.
лекция [35,6 K], добавлен 08.06.2010Організація експлуатації, ремонту, хімічного чищення та списання речового майна. Порядок організації ремонту майна. Порядок забезпечення ремонтними матеріалами та інструментом у військових речових ремонтних майстернях внутрішніх військ МВС України.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 12.10.2012Отруйні речовини, що виділяються внаслідок аварії на хімічно небезпечному об’єкті. Можлива хімічна обстановка в районі виконання завдань з охорони громадської безпеки ротою внутрішніх військ. Особливості роботи командира роти в умовах хімічного зараження.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 20.10.2011Організація підготовки, методика проведення бойових стрільб взводів. Послідовність розробки плану проведення бойової стрільби. Посилений механізований взвод на БТР-80 в обороні в умовах безпосереднього зіткнення з противником. Проведення бойових стрільб.
курсовая работа [63,1 K], добавлен 10.09.2012Історичний вітчизняний та зарубіжний досвід лікувально-евакуаційного забезпечення в умовах збройних конфліктів. Прогрес медичної науки. Основні положення принципів розрахунку небойових санітарних втрат, їх вплив на лікувальне забезпечення військ.
статья [29,2 K], добавлен 17.08.2017Етапи створення, розвиток та перспективи аеромобільних та повітрянодесантних військ, основи їх бойового застосування, повітрянодесантна підготовка. Методика розрахунку коштів на організацію тренувань та проведення заходів повітрянодесантної підготовки.
методичка [69,7 K], добавлен 17.08.2009Аналіз бойових можливостей механізованого взводу в обороні. Відпрацювання навичок в управлінні підрозділом в якості командира взводу в різноманітних видах загальновійськового бою. Організація бойової охорони. Тактичне маскування. Ведення оборонного бою.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 05.02.2013Основні чинники воєнно-політичної обстановки. Реальні та потенційні загрози національній безпеці України. Зміст операції щодо ліквідації збройного конфлікту. Форми та способи бойового застосування РВіА в операції щодо ліквідації збройного конфлікту.
лекция [8,6 M], добавлен 14.08.2009Основи загальновійськового бою - основної форми тактичних дій військ, що являє собою організовані і узгоджені за метою, місцем, часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення противника. Обов'язки особового складу відділення.
реферат [545,8 K], добавлен 14.04.2011Історія створення та розвитку Збройних Сил УКраїни. Бойова діяльність українських миротворчих підрозділів. Структура та органи керування Збройними Силами. Склад сухопутних, повітряних, військово-морських військ. Професійні військові свята в Україні.
контрольная работа [31,5 K], добавлен 22.04.2011Завдання зв’язку та вимоги до нього, основні види і засоби, способи організації різноманітними видами. Організація і ведення радіопереговорів в тактичній ланці управління. Способи організації радіозв’язку, дротового зв’язку і зв’язку рухомими засобами.
презентация [614,9 K], добавлен 23.09.2013Організація військ як структура військових формувань, її види та форми. Порядок організації озброєння механізованого (танкового) батальйону. Якісні характеристики будівництва Збройних сил сучасної України, можливі шляхи їх поліпшення в умовах кризи.
лекция [23,8 K], добавлен 14.08.2009Польові виходи підрозділів ракетних військ і артилерії як одна з основних форм польової виучки особового складу частин і підрозділів РВіА Збройних Сил України. Підготовка навчальної матеріально-технічної бази. Загальна оцінка польового виходу підрозділів.
реферат [41,0 K], добавлен 23.08.2009Класифікація артилерійських систем за бойовими властивостями, способом пересування, конструкцією та калібром. Загальна будова гармат та мінометів. Особливості будови бойових машин реактивної артилерії. Снаряди основного та допоміжного призначення.
реферат [501,2 K], добавлен 23.08.2009
