Можливості протиповітряної оборони в боротьбі з безпілотними літальними апаратами та крилатими ракетами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Можливості протиповітряної оборони в боротьбі з безпілотними літальними апаратами та крилатими ракетами

Скородід Сергій Петрович

доктор філософії, професор кафедри Сухопутних військ Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна

Скляр Олександр Володимирович

ад'юнкт кафедри Сухопутних військ

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна

Анотація

У статті розглянуто питання, що стосуються проблем організації і функціонування систем протиповітряної та протиракетної оборони в ході всеохоплюючої оборони України. Встановлено, що силами і засобами протиповітряної оборони уражено лише 4,5 % ракет від загальної кількості використаних противником. Досліджено, що основними проблемами при цьому є: обмежені можливості по виявленню крилатих ракет на висотах менше 30-60 м; відсутність необхідної кількості засобів які б дозволяли уражати цілі, що мають балістичну траєкторію та гіперзвукову швидкість. Запропоновано: інтегрувати наявні зенітні артилерійські комплекси з новітніми радіолокаційними станціями; використовувати високоточні боєприпаси для підвищення вогневих можливостей; покращити ведення розвідки на гранично малих висотах, як варіант за рахунок використання аеростатів; розпочати створення підсистеми управління протиповітряної та протиракетної оборони на основі "штучного інтелекту".

Ключові слова: Протиповітряна оборона, протиракетна оборона, засоби повітряного нападу, розвідувальні можливості, вогневі можливості

Сучасний стан та рівень розвитку засобів повітряного нападу (ЗПН) дозволяє вирішувати широкий спектр оперативно-стратегічних завдань, а за певних умов - швидко досягати мети воєнного конфлікту. Значна роль при цьому відводиться оперативно-тактичним ракетам (ОТР), крилатим ракетам повітряного (КРПБ) та морського (КРМБ) базування, безпілотним літальним апаратам (БПЛА). Такий висновок був зроблений військовими експертами за результатами проведення військової операції азербайджанської армії у Нагірному Карабасі восени 2020 року. Цей факт, також, підтверджується розвитком подій у ході всеохоплюючої оборони України, що проводиться Збройними Силами (ЗС) України у відповідь на повномасштабне вторгнення російської федерації (РФ). протиповітряна оборона безпілотний ракета

Так, ЗС РФ розпочали “спеціальну операцію” з одночасних ударів авіації та ракетних військ на всю глибину території України. Пуски балістичних та крилатих ракет здійснювались з території росії, білорусії, акваторії Чорного, Азовського та Каспійського морів, тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей та Криму перш за все по інфраструктурі аеродромів та авіації на них, командних пунктах та вузлах зв'язку, пунктах базування флоту з метою знищення системи протиповітряної (ППО) і протиракетної (ПРО) оборони та завоювання переваги в повітрі. На думку російського військового командування це мало сприяти загальному успіху ведення бойових дій з'єднанням, військовими частинами і підрозділами, що входили до складу ударних угруповань.

Однак, як зазначається в [1], противник не зміг виконати завдання по завоюванню переваги в повітрі та був змушений зменшити використання тактичної авіації для нанесення авіаційних ударів. Разом з тим, він продовжив завдавати ударів балістичними і крилатими ракетами морського базування, а також залучив стратегічну авіацію для нанесення ударів крилатими ракетами повітряного базування з території РФ. Також, відмічається збільшення інтенсивності застосування противником різних типів БПЛА, у тому числі і баражуючих боєприпасів, так званих “дронів-камікадзе”.

У цьому ж таки джерелі, з посиланням на офіційні ресурси, вказується про значні успіхи функціонуючої системи ППО ЗС України у боротьбі з усіма типами ЗПН противника. Однак, аналіз відео, які демонструють результати влучання ракет і продовжують з'являтися на таких платформах як Telegram, дають змогу припустити про наявність проблемних питань в організації прикриття військ і об'єктів від ударів з повітря.

Таким чином, дослідження питань, що стосуються проблем організації і функціонування систем ППО та ПРО в зазначеному конфлікті є на сьогодні актуальним завданням.

На сьогодні, для здійснення авіаційних та ракетних ударів по Україні противник використовує весь наявний у нього арсенал ракет - від сучасних Х-47М2 “Кинджал” та “Іскандер-К” до Х-22, які були розроблені ще в 60-х роках минулого століття. І хоча відмічені лише поодинокі пуски ракет Х-47М2 “Кинджал” та “Іскандер-К”, що вказує на їх експериментальний чи демонстраційний характер, ефективність авіаційних та ракетних ударів все ж таки є досить високою. Далі наведена орієнтовна кількість балістичних та крилатих ракет за їх типами, які використані противником для нанесення ударів по території Україні (табл.1).

Таблиця 1

Орієнтовна кількість авіаційних та ракетних ударів по території України в період з 24.02.2022 по 15.05.2022

[авторська розробка], * - Х-22, Х-32, Х-555, Х-55СМ, Х-101

Відповідно до інформації, що висвітлювалася у засобах масової інформації і даних, які отримані з офіційних сайтів Міністерства оборони України, Генерального штабу та Повітряних Сил ЗС України, в період з 24 лютого 2022 року по 15 травня 2022 року силами і засобами ППО було уражено 95 ракет різних типів, що склали 4,5 % від загальної кількості використаних противником. Більш детальний аналіз зазначеної інформації дозволив визначити кількість уражених ракет по періодах (рис. 1), які можливо сформулювати як:

період інтенсивного застосування противником авіації і ракет - з 24.02 по 24.03.2022 року;

період зменшення інтенсивності застосування противником авіації та зростання кількості ракетних ударів - з 24.03 по 24.04.2022 року;

період збільшення інтенсивності застосування противником БПЛА та продовження нанесення ракетних ударів - з 24.04 по 15.05.2022 року.

Рис 1. Кількість випущених та збитих ракет противника по періодах

Діаграма (рис. 1) демонструє відносно рівний показник по збитих ракетах незалежно від кількості випущених противником у кожному із періодів. Цей факт вказує на певні труднощі у боротьбі з крилатими та балістичними ракетами навіть за умов низької інтенсивності застосування інших ЗПН. На думку авторів [2] це зумовлено, насамперед, тактико-технічними характеристиками крилатих та балістичних ракет, як об'єктів для ППО, серед яких основними можливо вважати: дальність, швидкість, траєкторію та висоту польоту (табл. 2).

Таблиця 2

Тактико-технічні характеристики балістичних та крилатих ракет, які перебувають на озброєнні збройних сил російської федерації

дані сформовано з [3-10], * - на думку військових експертів США

Аналіз таблиці 2 та даних, викладених у [2], дозволив визначити особливості, зумовлені характеристикою, конструкцією ракет та принципами функціонування їх елементів, які потрібно враховувати під час ведення ППО та ПРО. До таких можливо віднести:

значну дальність дії, що створює умови для пуску КР без входження їх носіїв у зону дії засобів ППО;

можливість здійснення польоту на гранично малих висотах з огинанням рельєфу місцевості, що дозволяє приховано підійти до об'єкта ураження та заважає своєчасному виявленню і постановці вогневих завдань зенітним підрозділам;

здатність до запрограмованого маневру, що дезорієнтує ППО відносно напрямків і цілей запланованих ударів та дозволяє обходити зони ураження зенітних комплексів;

гіперзвукову швидкість польоту сучасних КР;

балістичну траєкторія польоту ОТР;

відносно невелику ефективну поверхню розсіювання (ЕПР) та незначний рівень теплового випромінювання силової установки;

відсутність впливу людського фактора на ефективність виконання бойових завдань в екстремальних умовах.

Що стосується БПЛА, то згідно із заявою президента РФ [11] на початок агресії у збройних силах їх налічувалося більше двох тисяч одиниць. Крім того, для ведення розвідки та корегування вогню противник використовує БПЛА, що перебувають на озброєнні інших військових формувань РФ [12], які за даними російських офіційних сайтів можуть налічувати більше 200 од. [13].

У таблиці 3 наведені тактико-технічні характеристики БПЛА, що використовуються ЗС РФ у ході проведення так званої “спеціальної операції” на території України.

Таблиця 3

Тактико-технічні характеристики БПЛА противника

[авторська розробка]

Крім розвідувальних та дронів, що використовуються для корегування вогню, противник активно застосовує баражуючі боєприпаси “КУБ-БЛА”, “Ланцет-1” і “Ланцет-3” характеристики яких розглянуті окремо (табл. 4).

Таблиця 4

Тактико-технічні характеристики сучасних баражуючих боєприпасів противника

дані сформовано з [14]

Незважаючи на те, що швидкість польоту БПЛА менша від крилатих ракет у 5-25 разів, а від балістичних - у 25-50, перед підрозділами ППО виникає ряд проблемних питань, які потребують якнайшвидшого вирішення. Ці проблеми викликані перш за все конструкцією та характеристиками даного типу літальних апаратів, а саме:

надмалою ЕПР та незначним рівнем теплового випромінювання силової установки;

можливістю запуску диверсійно-розвідувальними групами у тилу своїх військ, що може призвести до дезорієнтації підрозділів ППО відносно напрямків і цілей повітряних ударів противника;

здатністю до перенасичення інформаційних і вогневих каналів системи ППО за рахунок масового застосування у взаємодії з іншими ЗПН на всьому діапазоні висот - від гранично малих до великих.

Все вище сказане дозволяє зробити висновок, що за таких умов ефективність функціонування системи ППО буде залежати від розвідувальних та вогневих можливостей наявного озброєння, особливо в частині, що стосується виявлення, цілерозподілу та ураження великої кількості зазначених ЗПН при їх одночасному застосуванні. Далі розглянуті можливості по виявленню КР наявними у ЗС України радіолокаційними станціями (РЛС) (табл. 5).

Таблиця 5

Середні дальності виявлення крилатих ракет радіолокаційними станціями

дані сформовано з [15]

Аналіз таблиці 5 показав, що більшість наявних РЛС не здатні виявляти КР на висотах менше 30-60 м. Це значно зменшує можливості по виявленню тих КР, у яких висота польоту на марші (табл. 4) не перевищує зазначеного показника. Частково питання вирішується за рахунок збільшення дальності виявлення, що досягається підняттям антен на універсальну вишку 40В6М висотою 24 м та 40В6МД висотою 39 м. Крім того, можливе використання БПЛА дальнього радіолокаційного виявлення, на кшталт RQ-4 Global Hawk, які характеризуються високою живучістю та здатністю виявляти низьколітаючі цілі на великій дальності. Звичайно, що в найближчій перспективі навряд чи можливо розраховувати на подібні зразки через їх значну вартість, але існують і більш меншовартісні варіанти.

В цьому сенсі заслуговує на увагу система “Небесна роса”, яку планується інтегрувати до багаторівневого комплексу ізраїльської ПРО. По суті, йдеться про гігантський - довжиною близько 70 метрів - аеростат, який, будучи піднятим на велику висоту, забезпечує раннє оповіщення про ракетні та інші загрози. На думку військових експертів ця система розрахована на виявлення БПЛА, мультикоптерів, крилатих ракет, а також гелікоптерів і літаків, які рухаються на малих і дуже малих висотах, що ускладнює їхнє виявлення звичайними радіолокаційними системами [1 6].

Що стосується можливостей ЗРК по знищенню крилатих ракет (табл. 6), то основна проблема полягає у відсутності необхідної кількості засобів які б дозволяли уражати цілі, які мають балістичну траєкторію та гіперзвукову швидкість. Крім того, аналіз даних, які наведені у таблиці 5-6, дозволяє стверджувати, що робота зенітних ракетних комплексів по знищенню КР буде здійснюватися переважно в автономному режимі.

Таблиця 6

Вогневі можливості по знищенню крилатих ракет зенітними ракетними комплексами

дані сформовано з [15]

Відносно боротьби з БПЛА, то наявні на сьогодні можливості щодо здійснення розвідки та ураження дозволяють ефективно боротися з даним типом ЗПН. Разом з тим, для цього в основному використовується ЗРК малої та середньої дії. Такий підхід можливо вважати негативним з декількох причин:

по-перше - наявність великої кількість БПЛА вимагає значної витрати ракет, кількість яких може бути обмежена через відсутність власного виробництва;

по-друге - вартість ракети, в більшості випадків, перевищує вартість БПЛА.

З огляду на сказане, більш доцільним вважається залучення до боротьби з БПЛА зенітних артилерійських установок. Особливо актуальним це вбачається на фоні заяв про можливе отримання німецьких зенітних установок Gepard 1A2 [17]. На відміну від наявних в ЗС України ЗУ-23-2 та ЗСУ-23-4, Gepard 1A2 пройшов модернізацію та здатний значно підвищити можливості підрозділів ППО у боротьбі з БПЛА (табл. 7).

Таблиця 7

Порівняння тактико-технічних характеристик зенітних артилерійських установок

дані сформовано з [15, 18]

Подальший розвиток даного озброєння передбачається у використанні для боротьби з БПЛА високоточних боєприпасів. Відомим результатом розробок у даному напрямку є проведення випробувань зенітного артилерійського комплексу (ЗАК) "Skynex" з 35-мм гарматою Mk3, яка успішно знищила рій з восьми невеликих дронів [19]. Доцільно зауважити що, боротьба з БПЛА зазначеним видом озброєння буде економічно вигіднішою у 2-10 разів [20].

Крім того, для підвищення ефективності, наявні у підрозділах ППО ЗАК доцільно інтегрувати з радіолокаційною станцією AN/MPQ-64 Sentinel. Це тривимірна радарна система з фазованою решіткою, яка забезпечує автоматичне виявляння, відстеження, ідентифікацію, класифікацію та оповіщення про повітряні загрози [21, 22]. Станція має радіус дії до 40 км (модернізованої до - 75 км) та максимальну висоту виявлення 12 км. При цьому, найбільш ефективною вважається висота виявлення до 3 км. Один радар Sentinel може одночасно відстежувати більше 50 цілей, а також визначати їх пріоритетність. До функцій командного пункту AN/MPQ-64 також входить здатність здійснювати наведення інтегрованого озброєння на ціль. Слід зазначити, що пакетом військової допомоги Україні від США передбачається отримання двох таких станцій [23].

На закінчення відзначимо, що інтенсивність нанесення противником ракетних ударів, яка постійно збільшується, змушує уже в найближчій перспективі звернутись до досвіду передових у військовому відношенні країн світу стосовно створення власної, більш ефективної системи ППО та ПРО. Знову ж таки, ним може стати досвід застосування системи ПРО “Залізний купол”, яку використовують ЗС Ізраїлю для боротьби з повітряними загрозами. Компанія- розробник даної системи запевняє, що на сьогодні це найбільш розвинута система ПРО, ефективність якої перевищує 90 %. До складу системи входять радіолокаційні станції та високоінтелектуальна система управління на базі “штучного інтелекту", що дозволяють спрогнозувати можливість влучання ракети чи снаряду у ціль та прийняти рішення, які з них потрібно перехопити. Для здійснення ураження використовуються ракети-перехоплювачі з мобільних або стаціонарних комплексів [24].

Висновок

Проведене дослідження засвідчило наявність проблемних питань, які виникають в ході організації прикриття військ і об'єктів від ударів з повітря, особливо в частині що стосується боротьби з БПЛА та крилатими ракетами. Можливими шляхами їх вирішення на сьогодні вбачаються: покращення ведення розвідки на гранично малих висотах, як варіант за рахунок використання аеростатів; інтегрування наявних зенітних артилерійських комплексів з новітніми радіолокаційними станціями; використання високоточних боєприпасів для підвищення вогневих можливостей ЗАК; створення підсистеми управління протиповітряної та протиракетної оборони на основі “штучного інтелекту".

Список використаних джерел:

[1] Скородід С. П. & Скляр О. В. Протиповітряна оборона в ході всеохоплюючої оборони України: проблемні питання та шляхи їх вирішення. GRAIL OF SCIENCE, (12¬13), 145-154. Вилучено з https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/ grail-of-science/issue/ view/29.04.2022.

[2] Романченко І. С., Загорка О. М., Бутенко С. Г. & Дейнега О. В. Теорія і практика боротьби з малорозмірними низько літними цілями (оцінка можливостей, тенденції розвитку засобів протиповітряної оборони). (2011). Житомир : “Полісся". ISBN 978¬966-655-594-9.

[3] Х-55СМ (Х-555) стратегічна крилата ракета класу “повітря - земля". (2022). Вилучено

з https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5-55 28.04.2022.

[4] Х-101 стратегічна крилата ракета класу “повітря - земля" (2022). Вилучено з https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5-101 27.04.2022.

[5] “Кинджал" (гіперзвуковий ракетний комплекс). (2022). Вилучено з https:// bit.ly/39 FofkN 26.04.2022.

[6] “Іскандер" (ОТРК). (2022). Вилучено з https://bit.ly/3P01GYe 27.04.2022.

[7] “Точка" (тактичний ракетний комплекс). (2022). Вилучено з https://bit.ly/3 scRX73 26.04.2022.

[8] “Калібр" (крилаті ракети). (2022). Вилучено з https://bit.ly/3OVWlB2 27.04.2022.

[9] “Онікс" (протикорабельна ракета). (2022). Вилучено з https://bit.ly/3OTw dGV 06.04.2022.

[10] “Циркон" (ракета). (2022). Вилучено з https://bit.ly/3vD4QcC 25.03.2022.

[11] Более 2 тысяч. Путин озвучил количество БПЛА на вооружении армии РФ. (2021). Вилучено з https://bit.ly/3KRyKy5 02.11.2021.

[12] Українські військовослужбовці збили розвідувальний БПЛА російської армії, який належить до рятувальної служби РФ. (2022). Вилучено з https://bit.ly/3s6dfDh 30.04.2022.

[13] Сибирский региональный центр МЧС России предлагает регионам активнее использовать беспилотные воздушные системы (БВС) в весенне-летний пожароопасный период. (2018). Вилучено з https://bit.ly/38Uds5S 27.05.2018.

[14] Барражирующий боеприпас “Ланцет-3”. (2022). Вилучено з https://topwar. ruZ192516-barrazhirujuschij-boepripas-lancet-3.html 24.02.2022.

[15] Торопчин А. Я., Романенко І. О., Даник Ю. Г., Пащенко Р. Е. Довідник з протиповітряної оборони. (2003) Київ : Міністерство Оборони України.

[16] В Израиле подняли аэростат с новой системой ПРО. (2021). Вилучено з https://moshiach.ru/view/israelindanger/19022.html 07.11.2021.

[17] “Гепард” проти російського “Крокодила”: навіщо ЗСУ німецькі зенітні танки. (2022). Вилучено з https://www.bbc.com/ukrainian/features-61241859 27.04.2022.

[18] Гепард (ЗСУ). (2022). Вилучено з https://bit.ly/3LEezVA 29.04.2022.

[19] Німці продемонстрували нову зенітну установку, яка зможе збивати “рої” дронів. (2021). Вилучено з https://bit.ly/3OR47MF 11.11.2021.

[20] Терещенко Ю. М., Лапицький С. В. & Випирайло В. І. Зенітний артилерійський комплекс: перспективи розвитку. (2001). Наука і оборона. (3), 64-66.

[21] AN/MPQ-64 Sentinel. (2022). Вилучено з https://bit.ly/3w8QrF9 18.04.2022.

[22] AN/MPQ-64 Sentinel. U.S. - Air Defense, sensor (2018). Вилучено з https://bit.ly/3wb 5hLv 01.05.2018.

[23] Бронетранспортери, гаубиці, Javelin: Пентагон розповів, яку зброю отримає Україна. (2022). Вилучено з https://bit.ly/3N9G5uv 14.04.2022.

[24] Як працює “залізний купол”, потужний протиракетний щит Ізраїлю. (2021). Вилучено з https://www.bbc.com/ukrainian/features-57099223 13.05.2021.

Размещено на Allbest.ru