Стан чинної вітчизняної нормативної бази щодо забезпечення радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту військовослужбовців на період воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан чинної вітчизняної нормативної бази щодо забезпечення радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту військовослужбовців на період воєнного стану

Л.В. Рущак1, О.М. Іванько2, В.А. Потапчук1,

Д.О. Рущак1, Д.А. Базика3, В.О. Сушко3, А.А. Чумак3

1Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

2Військова частина А4615, Україна

3Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

Передумова. В умовах повномасштабного вторгнення питання радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту в Збройних Силах України (ЗСУ) посідає особливе місце, оскільки країною-агресором попрано глобальні геополітичні міжнародні рішення, окуповано цивільні ядерні об'єкти, в процесі звільнення яких військовослужбовцям можливо, доведеться діяти в умовах підвищеного радіаційного ризику, не виключена можливість застосування тактичної ядерної зброї.

Мета: дослідити стан чинної вітчизняної нормативної бази щодо забезпечення радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту військовослужбовців на період воєнного стану.

Методи дослідження: бібліографічний, аналітичний, історичний, системний підхід.

Результати. Основним нормативним документом з організації радіаційної безпеки і протирадіаційного захисту як персоналу та населення в Україні, так і військовослужбовців, на даний час у повсякденних умовах і на випадок радіаційних аварій з 1998 року і дотепер є Державні гігієнічні нормативи «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)». Але ні в цьому документі, ні при переході на НРБУ-2021-П не розглядаються питання опромінення такої категорії, як військовослужбовці під час виконання бойових (спеціальних) завдань. Проаналізовано систему моніторингу радіаційної ситуації в Україні, документи з організації медичного забезпечення військовослужбовців, в тому числі Настанову з медичного забезпечення Збройних Сил України на особливий період (2019 р.) і Настанову з порядку організації радіаційної безпеки у Збройних Силах України (2020 р.), запропоновані модулі принципів радіаційної безпеки в Збройних Силах України.

Висновок. Невирішеність проблеми унормування радіаційного чинника на випадок надзвичайних ситуацій техногенного і соціально-політичного характеру може створювати значні проблеми організації протирадіаційного захисту військ та населення на випадок застосування ядерної зброї чи радіаційних аварій в особливий період і потребує нагального вирішення. Очевидною є необхідність розробки нормативних документів щодо реагування і планування безперервної діяльності з реагування на потенційні ядерні та радіаційні загрози у період воєнного стану, включаючи взаємозв'язки на всіх рівнях управлінської вертикалі та способи комунікації в разі реалізації загрози.

Ключові слова: радіаційна безпека, протирадіаційний захист, військовослужбовці, воєнний стан.

STTUS OF THE CURRENT DOMESTIC REGULTORY BSE FOR ENSURING RDITION SFETY ND NTI/RDITION PROTECTION OF MILITRY PERSONNEL DURING THE PERIOD OF MRTIL STTUS

L. Ruschk1, O. Ivnko, V. Potpchuk1,

D. Ruschk1, D. Bzyk3, V. Sushko3, А. Chumk3

1Ukrinin Militry Medicl cdemy, Kyiv, Ukrine

2Militry unit 4615, Ukrine

3Stte Institution «Ntionl Reserch Center for Rdition Medicine of the Ntionl cdemy of Medicl Sciences of Ukrine», 53 Yurii Illienk Str., Kyiv, 04050, Ukrine

Prerequisite. In the conditions of full-scle invsion, the issue of rdition sfety nd nti-rdition protection in the rmed Forces of Ukrine (FU) occupies specil plce, since the ggressor country violted globl geopoliticl interntionl decisions, occupied civilin nucler fcilities, in the process of their libertion servicemen my hve to ct in conditions of incresed rdition risk, the possibility of using tcticl nucler wepons lso is not excluded.

Objective: to investigte the stte of the current ntionl regultory frmework for ensuring rdition sfety nd nti-rdition protection of militry personnel during the period of mrtil lw.

Methods: bibliogrphic, nlyticl, historicl, systemtic pproch.

Results. The min normtive document on the orgniztion of rdition sfety nd nti-rdition protection of both personnel nd the popultion in Ukrine, s well s militry personnel, currently in everydy conditions nd in cse of rdition ccidents since 1998 nd until now, re the Stte Hygienic Stndrds «Rdition Sfety Stndrds of Ukrine (NRBU-97)». But neither in this document, nor in the trnsition to NRBU-2021-P, the issue of exposure to such ctegory s militry personnel during the performnce of combt (specil) tsks is considered. The system of monitoring the rdition sitution in Ukrine, documents on the orgniztion of medicl support for militry personnel, including the Guidelines on the Medicl Support of the rmed Forces of Ukrine for Specil Period (2019) nd the Guidelines on the Orgniztion of Rdition Sfety in the rmed Forces of Ukrine (2020), were nlyzed. modules of rdition sfety principles in the rmed Forces of Ukrine were proposed.

Conclusion. The unsolved problem of normliztion of the rdition fctor in the cse of mn-mde nd socio-politicl emergencies cn crete significnt problems in the orgniztion of nti-rdition protection of troops nd the popultion in the cse of the use of nucler wepons or rdition ccidents in specil period nd requires n urgent solution. It is obvious tht there is need to develop regultory documents regrding the response nd plnning of continuous ctivities to respond to potentil nucler nd rdition threts during mrtil lw, including reltionships t ll levels of the mngement verticl nd methods of communiction in the event of thret.

Key words: rdition sfety, nti-rdition protection, militry personnel, mrtil lw.

ВСТУП

Питання радіаційної безпеки та забезпечення про тирадіаційного захисту в Збройних Силах України (ЗСУ) в умовах повномасштабного вторгнення посідає особливе місце, оскільки країноюагресором попрано глобальні геополітичні міжнародні рішен ня, закріплені міжнародними конвенціями і догово рами.

Україна - перша у світі держава, яка зіткнулася з таким явищем, як окупація цивільних ядерних об'єктів. В період з 24 лютого по 31 березня 2022 року в окупації опинилися зона відчуження і зона безумовного (обов'язкового) відселення Чорно бильської АЕС, низка підприємств, що розташо вані у ній та діяльність яких пов'язана з поводжен ням з відпрацьованим ядерним паливом, радіоак тивними відходами і джерелами іонізуючого вип ромінювання. Усунення наслідків окупації зони відчуження та Чорнобильської АЕС продовжуєть ся донині.

АЕС України, як і будьякі інші АЕС у світі, не проєктувалася для експлуатації в умовах обстрілів, бомбардувань та інших військових дій. Четвертого березня 2022 року була захоплена Запорізька АЕС. Руйнувань зазнала й розміщена у Харкові ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів». нормативна база радіаційна безпека воєнний

Умови, що виникли внаслідок окупації, унемож ливлюють безпечну діяльність таких підприємств. Порушені шляхи доступу персоналу до об'єктів і логістика для доставки обладнання й матеріалів, необхідних для їх безпечної експлуатації. Російсь кими окупантами пошкоджена та розкрадена вимі рювальна техніка, комп'ютерне, офісне та сервісне обладнання.

В процесі звільнення захоплених об'єктів війсь ковослужбовцям доведеться виконувати бойові (спеціальні) завдання в умовах підвищеного радіа ційного ризику, проблема ж унормування радіа ційного чинника та організації протирадіаційного захисту військ у випадках виникнення радіаційних аварій на період воєнного стану чи застосування ядерної зброї не унормована та потребує нагально го вирішення.

МЕТА

Дослідити стан чинної вітчизняної нормативної бази щодо забезпечення радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту військовослужбовців на період воєнного стану.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об'єкт дослідження - нормативноправова база радіаційної безпеки та протирадіаційний захист військовослужбовців в умовах воєнного стану.

Методи дослідження: бібліосемантичний, аналі тичний, узагальнення, прогностичний. Методо логія дослідження базувалася на системному під ході. Для вирішення поставлених завдань застосо вано метод системного аналізу (системноісторич ний і системноструктурний).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» [1] визначено, що ядерна без пека - це дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів, що забезпе чують радіаційну безпеку. В свою чергу, радіаційна безпека - дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє при родне середовище, встановлених нормами, правила ми та стандартами з безпеки.

Відповідно до статті 5 того ж Закону, державна політика у сфері використання ядерної енергії та ра діаційного захисту реалізується шляхом, зокрема, створення оптимальної системи державного регулю вання питань ядерної та радіаційної безпеки, тобто регулювання з урахуванням диференційованого під ходу до вимог безпеки залежно від потенційної ядер ної та радіаційної небезпеки, яку має конкретний вид діяльності з конкретними установками (джерелами). Основним нормативним документом з організації радіаційної безпеки і протирадіаційного захисту як персоналу та населення в Україні, так і військовос лужбовців, на даний час у повсякденних умовах і на випадок радіаційних аварій з 1998 року і дотепер є Державні гігієнічні нормативи «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ97)» [2], мета якого - вста новлення вимог до всіх видів діяльності людини, пов'язаної з використанням джерел іонізуючого випромінювання.

НРБУ97 [2] були розроблені відповідно до чинних на той час рекомендацій Міжнародної комісії з радіаційного захисту (МКРЗ) та Міжнародних ос новних стандартів безпеки щодо захисту від іонізую чого випромінювання і безпеки джерел випроміню вання (BSS) [3]. Наказом МОЗ України від 02.02.2005 р. № 54 «Про затвердження державних санітарних правил «Основні санітарні правила за безпечення радіаційної безпеки України», за реєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 р. за № 552/10832 [4] було встановлено три базових принципи радіаційної безпеки: 1) прин цип виправданості, 2) неперевищення норм радіа ційної безпеки та 3) оптимізації.

Вимоги і норми НРБУ97 орієнтовані тільки на три категорії осіб: А, Б і В [2]. Як результат, певна кате горія осіб, яка в процесі професійної або іншої діяль ності чи проживання може отримувати додаткове опромінення, не пов'язане з промисловими (ліцен зованими) джерелами іонізуючого випромінювання, не підпадає під жодну з категорій і залишається поза дією норм радіаційної безпеки. Взагалі, цей недолік у тому чи іншому вигляді був притаманним і BSS [3], що стало однією з причин їх перегляду і кори гування, в результаті чого набули чинності нові міжнародні норми безпеки: Радіаційний захист і безпека джерел випромінювання: міжнародні ос новні стандарти безпеки, Загальні вимоги безпеки, частина 3 (Generl Sfety Requirements Prt 3, GSR Prt 3) [5]. Найбільш принципові зміни в GSR Prt 3 [5] порівняно з BSS [3] полягали в переорієнтації типів норм опромінення (професійне, медичне, опромінення населення) на ситуації опромінення відповідно до їх сутності.

Необхідно зазначити, що на сьогодні в Україні відбувається перехід на нові норми радіаційної без пеки згідно з проєктом наказу Міністерства охоро ни здоров'я України «Про затвердження Держав них санітарних норм та правил «Норми радіаційної безпеки України. Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення в планових ситуаціях опромінення. НРБУ2021П» [6].

Питання категоризації персоналу під час перег ляду НРБУ97 [2] та переходу на НРБУ2021П [6] проводиться відповідно до стандартів ЄС [7], але знову не розглядаються питання опромінення та кої категорії, як військовослужбовці під час вико нання бойових (спеціальних) завдань.

Ситуації опромінення є одними з ключових кон цептуальних понять в нових міжнародних нормах радіаційної безпеки GSR Prt 3 [5] та Директиви 2013/59/Євроатом [8], які визначають прийнятні на сьогодні рівні опромінення не взагалі, як це бу ло в старих нормах BSS [3], а відповідно до ситу ації, в якій це опромінення відбувається.

Цими документами в непередбачуваних ситу аціях за дозволом відповідних державних органів влади, допускається підвищене планове опромі нення персоналу у дозі до 250 мЗв, що складає 5 максимальних лімітів дози.

У виключних випадках, коли роботи виконуються з метою збереження життя людей, мають бути засто совані всі можливі заходи для того, щоб особи з чис ла аварійного персоналу, які виконують ці роботи, не могли отримати еквівалентну дозу на будьякий з органів (включаючи рівномірне опромінення всьо го тіла) більше 500 м3в. Виконання цієї вимоги за безпечує запобігання детерміністичним ефектам. Однак, хто дає дозвіл на такі високі дози опромінен ня аварійного персоналу на даний час не визначено. Положення цих документів розповсюджуються і на військовослужбовців сил безпеки та оборони, які контактують з джерелами іонізуючого випромінювання чи на випадок їх залучення до робіт з лікві дації наслідків радіаційних інцидентів. Але пробле ма полягає в тому, що військовослужбовці під час виконання своїх бойових (спеціальних) завдань прирівнюються до категорії «населення». На сьо годні існує необхідність перегляду цього питання.

Згідно з проєктом Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту лю дини від впливу іонізуючого випромінювання» від 23.11.2022 р. опромінення осіб, які залучаються до реагування на аварійні ситуації, ліквідації радіа ційних аварій та їхніх наслідків, вище лімітів доз професійного опромінення, допускається лише на добровільних засадах, з обов'язковим здійсненням контролю та обліку індивідуальних доз опромінен ня персоналу і щорічної передачі інформації про отримані ними дози до державного реєстру джерел іонізуючого випромінювання та індивідуальних доз опромінення [9].

Постановою Кабінету Міністрів України про ви конання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом [10] компетентним органам України було доручено розроблення та затверджен ня загальних положень радіаційної безпеки в ситу аціях існуючого, планованого та аварійного оп ромінення відповідно до Директиви 2013/59/Євра том [8], яка встановлює основні стандарти безпеки для країн Євросоюзу. Для України це стало на слідком необхідності перегляду існуючих націо нальних стандартів з радіаційної безпеки на основі аналізу їх відповідності положенням стандарту МАГАТЕ і Директиви 2013/59/Євратом [8]. Нині робота з такого перегляду дійсно ведеться. Вже іс нує проєкт норм радіаційної безпеки населення Ук раїни [6], де встановлюються основні засади захис ту населення в ситуаціях планового опромінення.

Норми для інших ситуацій опромінення від повідно до вибраної стратегії переходу на нові нор ми радіаційної безпеки мають бути розроблені пізніше. Відповідність чинних Державних гігієнічних нормативів «Норми радіаційної безпе ки України (НРБУ97)» [2] та положень нових норм «Generl Sfety Requirements Prt 3» [5] і Ди рективи 2013/59/Євратом [8], є дотичними тільки до питань радіаційної безпеки, які стосуються ка тегоризації персоналу в ситуації планованого оп ромінення. Це питання, має досить принциповий характер в частині підходів з перегляду чинних в Україні норм радіаційної безпеки.

Результати досліджень, проведених на великих групах персоналу й населення радіоактивно забруднених регіонів, є підґрунтям для розробки но вих засад нормування опромінення [11]. При цьо му потрібно мати на увазі, що норми радіаційної безпеки не тільки мають базуватися на наукових знаннях про вплив радіаційного чинника на здо ров'я людини, а й бути результатом економічного компромісу на основі відомого принципу оп тимізації «користь - шкода».

В сучасних термінах професійне опромінення можна трактувати як обґрунтоване опромінення людей заради отримання додаткових благ су спільством у цілому і підвищення рівня життя всь ого населення. При цьому рівень професійного оп ромінення не може бути необґрунтовано високим, тобто засобом досягнення суспільної вигоди не мо же бути надмірний ризик певної групи осіб. Межі такого ризику мають бути суспільно прийнятні, науково обґрунтовані й економічно оптимізовані.

Виходячи з приведеного вище нами розроблено модулі принципів радіаційної безпеки в Збройних Силах України (рис. 1).

Існує два основні способи визначення радіацій ної небезпеки для військовослужбовця:

1) визначення характеристики радіаційної обста новки за допомогою вимірювання потужності дози (радіаційного фону) в місці перебування;

2) визначення вже накопиченої дози для вирішен ня питання чи можна продовжувати перебувати в даному місці.



Насамперед необхідно зазначити, що допустимої потужності дози на місцевості (радіаційного фону) не існує. Середні значення радіаційного фону на те риторії України складають 0,1-0,3 мкЗв/год. Оцінка потужності дози здійснюється шляхом порівняння виміряних величин зі звичайним радіаційним фо ном, притаманним даній місцевості. Нормуються ли ше величини потужності дози на робочих місцях, а також в місцях проходження служби на мирний час. Ці величини не повинні призводити до отриман ня променевих навантажень (дози), які б загрожу вали життю або перевищували певні величини, які вважаються допустимими.

Існують допустимі величини дози на випадок зас тосування ядерної зброї. Ці величини залежать від терміну, впродовж якого вони отримані. Наприк лад, при гострому опроміненні (упродовж до 4 діб) доза на все тіло не повинна перевищувати 0,5 Гр, тобто у два рази менше порогової дози для виник нення гострої променевої хвороби (1 Гр). Для мир ного часу допустимі дози значно нижчі. В доступній (відкритій) літературі приведені допустимі дози для працівників, які належать до категорії А, тобто працю ють безпосередньо з джерелами іонізуючого вип ромінювання (ДІВ). Є також нормативні величини доз для льотного складу в цивільній авіації.

При руйнуванні АЕС радіаційними вражаючими факторами для військ можуть бути:

? внутрішнє опромінення щитоподібної залози, ле гень та інших органів за рахунок інгаляційного над ходження радіонуклідів до організму людини за час проходження радіоактивної хмари, а також можливо го попадання їх до організму з продуктами харчуван ня і водою;

? зовнішнє опромінення особового складу, що опи нився в смузі поширення парогазової радіоактивної хмари за час її проходження;

? зовнішнє опромінення від радіаційно забрудненої місцевості, техніки та інших об'єктів.

Крім того, як вражаючий фактор потрібно врахову вати опромінення шкірних покривів людини за раху нок безпосереднього контакту з радіоактивними ре човинами (РР), що осідають з радіоактивної хмари або потрапляють на шкіру в результаті повторного пи лоутворення.

Найбільш небезпечними при руйнуванні діючої АЕС можуть бути викиди газоаерозольної суміші радіонуклідів, що являють собою потужний за сумар ною дією вражаючий фактор внутрішнього і зов нішнього опромінення.

Аналіз даних з визначення можливих наслідків руй нування АЕС в аспекті небезпеки для військ свідчить про такі можливі наслідки.

По внутрішньому опроміненню за час проходження радіоактивної газоаерозольної хмари найбільшу не безпеку для військ будуть представляти зони глиби ною до 32 км при руйнуванні реактора потужністю 440 МВт і до 48 км, якщо потужність зруйнованого реактора складає 1000 МВт.

По зовнішньому опроміненню за час проходжен ня радіоактивної газоаерозольної хмари найбільш небезпечними для військ будуть зони глибиною до 4 км при руйнуванні реактора потужністю 440 МВт, при руйнуванні реактора потужністю 1000 МВт - до 6 км.

Найбільшого забруднення буде зазнавати війсь кова техніка частин, що здійснюють марш або діючих в бойових чи передбойових порядках, ко ли напрям їхнього руху буде збігатися з напрямом поширення радіоактивної хмари, а також військо ва техніка, що залучається для ліквідації наслід ків.

Найбільше забруднення обмундирування і шкіри виникатиме в період формування сліду хмари. Заб руднення відкритих ділянок шкіри РР без подаль шої дезактивації може призвести до радіаційних уражень.

Продукти харчування і вода можуть зазнавати забруднення шляхом безпосереднього потрапляння в них РР. При цьому поверхня харчових продуктів може бути забруднена зі щільністю, близькою до щільності забруднення місцевості. З досвіду ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, значна частина відкритих джерел води в радіусі 30 км може вияви тися забрудненою РР [12].

При плануванні медичного забезпечення в умо вах виникнення радіаційноядерних подій не обхідно розраховувати наявний ресурс сил і засобів медичної служби та специфічні особливості змісту й обсягу завдань щодо організації медичного захис ту, враховуючи результати медичної розвідки та оцінки радіаційної обстановки, забезпечити мож ливість перерозподілу ресурсів з огляду на прогно зований розмір і структуру санітарних втрат в осе редку зараження.

Фактори, що лімітують ефективність діяльності щодо запобігання та застосування контрзаходів різ ного характеру:

? обмежені можливості з оснащення необхідною апаратурою реально функціонуючої системи моні торингу;

? вкрай недостатнє фінансування необхідних нау кових досліджень, розробок;

? недостатність кадрів необхідної кваліфікації;

? недостатня розвиненість ідеології запобігання радіаційноядерним подіям;

?відсутність всеохоплюючого освітнього процесу для всіх верств населення та соціальних інституцій;

? недостатня відпрацьованість взаємодії Збройних Сил України з іншими соціальними інституціями, зокрема з Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), Міністерством охорони здоров'я України та іншими.

Важливим аспектом планування контрзаходів має бути забезпечення інформаційних потреб ме дичних сил [13]. Для отримання такої інформації потрібно мати відповідні вимірювальні канали, які будуть достовірними в прогнозованих умовах і матимуть необхідний діапазон вимірювань, а та кож інші джерела інформації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 затверджено Положення про організацію оповіщення про загрозу виник нення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв'язку у сфері цивільного захисту [14].

Відповідно до п. 12 цього Положення створю ються і функціонують на АЕС спеціальні системи оповіщення. Постановою Кабінету Міністрів Ук раїни від 02.10.03 № 1570 [15] визначено націо нальні компетентні органи і пункти зв'язку згідно з Конвенцією про оперативне оповіщення про ядерну аварію та Конвенцією про допомогу в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації:

? ДСНС - компетентним національним орга ном, уповноваженим відправляти і отримувати прохання про допомогу в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації і приймати пропо зиції про допомогу;

? Держатомрегулювання - компетентним націо нальним органом, уповноваженим відправляти аварійне оповіщення та інформацію в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації в Україні і отримувати аварійне оповіщення та інформацію в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної си туації в іншій державі, і єдиним компетентним національним пунктом зв'язку, відповідальним за здійснення цілодобового чергування з метою за безпечення отримання в будьякий час аварійно го оповіщення та інформації, а також прохання про допомогу.

Держатомрегулювання забезпечує:

? цілодобове чергування 24/7 для прийому і пере дачі аварійного оповіщення про подію або допо моги від МАГАТЕ чи інших країн в рамках міжна родних договорів;

? інформаційний обмін та зв'язок з Центром по інцидентах і аварійних ситуаціях МАГАТЕ і компетентними органами інших країн в рамках між народних договорів (Україна уклала 13 таких до говорів: з Королівством Швеція, Турецькою Рес публікою, Республікою Білорусь, Словацькою Республікою, Угорщиною, Фінляндською Рес публікою, Королівством Норвегія, Республікою Польща, Федеративною Республікою Німеччина, Республікою Австрія, Республікою Болгарія, Латвійською Республікою, Румунією. Договір з російською федерацією не набрав чинності).

В Інформаційнокризовому центрі (ІКЦ) Дер жатомрегулювання використовуються такі авто матизовані системи оцінки та прогнозування:

? InterRss - консервативна оцінка на близьких відстанях;

? JRODOS - реалістична оцінка на близьких і далеких відстанях;

? Hot Spot - експресоцінка для таких інци дентів, як викид, вибух (у т. ч. ядерний), пожежа. Дані online моніторингу надходять з системи передачі технологічних і радіаційних параметрів АЕС України, в тому числі з постів Автоматизо ваних систем контролю радіаційної обстановки в 30кілометрових зонах спостережень АЕС до ІКЦ Держатомрегулювання.

ІКЦ Держатомрегулювання, основний і резерв ний кризові центри АЕС ДП «НАЕК «Енергоа том» підтримують оперативний зв'язок, забезпе чують аналіз і реєстрацію інформації про події на атомних електростанціях, стан ядерної і радіа ційної безпеки, вони об'єднані в єдину інформа ційну систему дубльованими каналами зв'язку - наземними й супутниковими. Передавання сиг налів і повідомлень на території АЕС та їхніх про мислових зон, а також на територіях прис танційних населених пунктів передбачено з ро бочого місця начальника зміни станції. Між ним та черговими службами територіальних органів з питань цивільного захисту встановлено прямий телефонний зв'язок.

АЕС упродовж 30 хвилин з моменту кла сифікації аварії видає рекомендації керівництву територіальної підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту (ЄДСЦЗ) з прове дення йодної профілактики та евакуації з тери торії санітарнозахисної зони (СЗЗ), а також що до захисних заходів для населення, яке проживає у зоні спостереження (ЗС) аварійної АЕС. Орга ни управління територіальної підсистеми приймають рішення про запровадження заходів радіа ційного захисту (йодну профілактику, укриття, евакуацію) і забезпечують оповіщення населення про здійснення захисних заходів. Для інформу вання місцевих та центральних органів влади про очікувані дозові навантаження населення, надан ня прогнозів і рекомендацій щодо захисту насе лення ДП «НАЕК «Енергоатом» використовує об'єктноорієнтовані системи підтримки прий няття рішень (СППР) в аварійних ситуаціях, роз роблені для 30км зони АЕС із застосуванням да них метеорологічних станцій і постів контролю Автоматизованої система контролю радіаційної обстановки (АСКРО) [16].

Комплекс оперативного аналізу дозиметричного стану в районі розташування АЕС при аварійних ситуаціях (КАДО), розроблений Інститутом радіа ційного захисту Академії технологічних наук Ук раїни, надає можливість проводити розрахунки доз населення в 30км зоні спостереження АЕС [17]. Для надзвичайних ситуацій державного рівня чи подій, пов'язаних з транскордонним перенесен ням радіонуклідів, в рамках програми спів робітництва з Європейською Комісією у рамках «Інструменту співробітництва в галузі ядерної без пеки - INSC» в Україні створено міжвідомчу сис тему СППР «РОДОСУкраїна» на базі європейсь кої системи RODOS. У ДП «НАЕК «Енергоатом» СППР РОДОС (RODOS) введено в промислову експлуатацію наказом від 26.01.2017 № 87.

СППР RODOS застосовує моделі атмосферного переносу на значних відстанях і використовує вхідні метеорологічні дані мезомасштабної метео рологічної моделі (Wether Reserch nd Fore csting; WRF).

У структурі Українського гідрометеорологічного центру (УкрГМЦ) ДСНС функціонує Центр прогнозування наслідків радіаційних аварій (ЦПНРА) для підтримки прийняття рішень з радіаційного захисту персоналу та населення як в зоні відповідальності АЕС, так і за її межами на території України. На ЦПНРА покладено вико нання постійного моніторингу працездатності СППР RODOS і вирішення тестових завдань всіма її складовими.

УкрГМЦ відповідно до адміністративних до мовленостей, забезпечує взаємодію і передачу да них з мережі спостережень до Європейської сис теми обміну радіологічними даними (EURDEP), що адмініструється Генеральним директоратом з питань енергетики Європейського Союзу, та до міжнародної системи радіаційного моніторингу МАГАТЕ - IRMIS.

Відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), та з метою вдосконалення функціонування систе ми попередження і оповіщення про хімічну, біологічну, радіологічну та ядерну загрозу (інци дент) у Міністерстві оборони України та Зброй них Силах України розроблено Інструкцію з функ ціонування системи попередження і оповіщення про хімічну, біологічну, радіологічну та ядерну загрозу (інцидент) у Міністерстві оборони Ук раїни та Збройних Силах України.

Інструкція визначає завдання, склад сил і за собів, порядок функціонування та управління системи попередження і оповіщення про хімічну, біологічну, радіологічну та ядерну загрозу (інци дент) у Міністерстві оборони України та Зброй них Силах України. Згідно з цією інструкцією система попередження і оповіщення про хімічну, біологічну, радіологічну та ядерну загрозу (інци дент) призначена для функціонування алгоритму прогнозування наслідків, виявлення фактів (місць) застосування хімічних речовин, біоло гічних агентів, радіоактивних речовин та ядерної зброї, інцидентів, пов'язаних з викидом (загро зою викиду) токсичних промислових матеріалів; збору, узагальнення, аналізу та передачі даних про хімічну, біологічну, радіаційну обстановку та своєчасного оповіщення органів військового уп равління, з'єднань, військових частин, військо вих навчальних закладів, установ, організацій та підвідомчих об'єктів МО України та ЗС України.

Деякі питання медичного захисту військ від радіаційного фактора викладені у Настанові з ме дичного забезпечення Збройних Сил України на особливий період (2019 р.).

У 2020 році затверджена Настанова з порядку ор ганізації радіаційної безпеки у Збройних Силах Ук раїни, яка встановлює єдині вимоги та правила при здійсненні заходів радіаційної безпеки та радіа ційного контролю під час використання ДІВ та по водження з радіоактивними відходами у Збройних Силах України, а також визначає порядок прове дення перевірки стану радіаційної безпеки у війсь ках (силах). Згідно з цим документом індивідуаль ний контроль за опроміненням особового складу, який постійно або тимчасово працює з ДІВ, поля гає у вимірюванні експозиційних доз гаммавип ромінювання та їх реєстрації. Вимірювання доз гаммавипромінювання здійснюється з викорис танням штатних дозиметричних приладів, які прой шли чергове метрологічне калібрування на точність показань та закріплені за конкретною особою, яка постійно або тимчасово працює безпосередньо з ДІВ. Калібрування дозиметричних приладів прово диться відповідно до вимог технічної документації, але не менше одного разу на півроку. Результати індивідуального контролю опромінення особового складу заносяться до Журналу та картки обліку індивідуальних доз опромінення. Індивідуальний контроль є обов'язковим для особового складу, який за умовами роботи може отримати за рік біль ше 0,3 річного ліміту допустимої дози. Для особово го складу, який за умовами роботи не може отрима ти за рік дозу більше 0,3 річного ліміту допустимої дози, проведення індивідуального контролю за оп роміненням з використанням вимірювачів доз не є обов'язковим. При цьому зберігається контроль по тужності експозиційної дози та оцінка опромінення особового складу за цими даними.

Таким чином, в жодному з представлених доку ментів не визначено допустимі рівні доз для війсь ковослужбовців під час виконання бойових (спе ціальних) завдань на воєнний час.

ВИСНОВКИ

1. Питання унормування радіаційного чинника на випадок надзвичайних ситуацій техногенного і соціальнополітичного характеру є важливими, їх невирішеність може створювати значні проблеми організації протирадіаційного захисту військ та на селення на випадок застосування ядерної зброї чи радіаційних аварій в особливий період і потребу ють нагального вирішення.

2. На сформованих основних принципах радіа ційної безпеки в ЗС України реалізується мета - захист особового складу від усіх видів шкідливої дії радіаційного забруднення, що знижують боєздат ність військ, та розробка ефективних методів вико ристання науковотехнічного потенціалу військо вого сектору щодо мінімізації наслідків відповідно до сценаріїв ймовірності виникнення тієї чи іншої радіаційноядерної події.

3. Очевидною є необхідність розробки норматив них документів щодо реагування та планування безперервної діяльності з реагування на потенційні ядерні та радіаційні загрози у період воєнного ста ну, включаючи взаємозв'язки на всіх рівнях уп равлінської вертикалі та способи комунікації в разі реалізації загрози.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України. URL: https://zkon.rd.gov.u/lws/show/39/95-%D0% B2%D1%80#Text

2. Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)»: постанова МОЗ Ук- раїни, Головного державного санітарного лікаря від 01.12.1997

№ 62. URL: https://zkon.rd.gov.u/rd/show/v0062282- 97#Text (дата звернення: 28.03.2023).

3. Interntionl Bsic Sfety Stndrds for Protection ginst Ionizing Rdition nd for the Sfety of Rdition Sources. IE Sfety Series No. 115. Vienn : IE, 1996.

4. Про затвердження державних санітарних правил «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України» : Наказ Міністерство охорони здоров'я України від 02.02.2005 №

54. URL: https://zkon.rd.gov.u/lws/show/z0552-05#Text (да- та звернення: 28.03.2023).

5. Rdition Protection nd Sfety of Rdition Sources : Interntionl Bsic Sfety Stndrds. Generl Sfety Requirements Prt 3 No. GSR Prt 3, Vienn: IE, 2014.

6. Проєкт наказу МОЗ України «Про затвердження Державних сані- тарних норм та правил «Норми радіаційної безпеки України. За- безпечення санітарного та епідемічного благополуччя населен- ня в планових ситуаціях опромінення. НРБУ-2021-П». URL: 4456-1.pdf (drs.gov.u) (дата звернення: 28.03.2023).

7. Питання категоризації персоналу під час перегляду НРБУ-97 від- повідно до стандартів ЄС Ядерна та радіаційна безпека : веб- сайт. URL: https://nucler-journl.com/index.php/journl/rticle/ view/925/ 695 (дата звернення: 28.03.2023).

8. Про встановлення основних норм безпеки для захисту від заг- роз, зумовлених впливом іонізуючого випромінювання, і ска- сування директив 89/618/Євратом, 90/641/Євратом, 96/29/Євратом, 97/43/Євратом і 2003/122/Євратом : Директи- ва ради 2013/59/ЄВРАТОМ від 5 грудня 2013 року. URL: https://www.pdu.edu.u/sites/defult/files/node/4518/ Prvyloformlennyspyskuvykorystnyhdzherelpdf (дата звернен- ня: 28.03.2023).

9. Проект Закону України від 23.11.2022 р. N 8223 Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання. URL: https://ips.ligzkon.net/doc- ument/ view/ji08399i?n=1-ed=2023_06_10 (дата звернення: 28.03.2023)

10. Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сто- рони, та Європейським Союзом, Європейським співтоварист- вом з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сто- рони. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 № 1106. URL: https://zkon.rd.gov.u/lws/show/1106-2017-%D0%BF# Text (дата звернення: 28.03.2023).

11. Кеирим-Маркус И. Б. Регламентация облучения для ХХІ века. Медицинская радиология и радиационная безопасность. 2000. Т. 45, № 1. С. 6-12.

12. Тридцять п'ять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки, стратегії захисту та відродження : Національна доповідь України. Київ, 2021. 283 с.

13. Рущак Л. В., Іванько О. М. Загальні засади обґрунтування уп- равлінських рішень щодо реагування на радіаційно-ядерні події. Український журнал військової медицини. 2023. Т. 4, № 2. С. 29-34. doi: 10.46847/ujmm.2023.2(4)-029.

14. Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733. URL: https://zkon.rd.gov.u/lws/show/733-2017-%D0%BF#Text (дата звернення: 28.03.2023)

15. Про визначення компетентних національних органів з питань виконання міжнародних конвенцій у галузі використання ядер- ної енергії : Постанова Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1570. URL: https://zkon.rd.gov.u/lws/show/ 1570-2003-%D0%BF#Text (дата звернення: 28.03.2023)

16. Автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО) в чорнобильській зоні відчуження. URL: Автоматизо- вана система контролю радіаційної обстановки (АСКРО) в чор- нобильській зоні відчуження - УКРАТОМПРИЛАД (up.kiev.u) (дата звернення: 28.03.2023)

17. КАДО - Комплекс оперативного аналізу дозиметричного стану в районі розташування АЕС при аварійних ситуаціях. https://rpi.kiev.u/results/softwre/kdo/ (дата звернення: 28.03.2023)

REFERENCES

1. [On the use of nucler energy nd rdition sfety: Lw of Ukrine]. URL: https://zkon.rd.gov.u/lws/show/39/95-%D0%B2%D1

%80#Text [dte of ccess: 28.03.2023]. Ukrinin.

2. [On the implementtion of the Stte hygienic regultions «Rdition Sfety Stndrds of Ukrine (NRBU-97)»: resolution of the Ministry of Helth of Ukrine, the Chief Stte Snitry Doctor of 01.12.1997 No. 62]. URL: https://zkon.rd.gov.u/rd/ show/v0062282- 97#Text [dte of ccess: 28.03.2023]. Ukrinin.

3. Interntionl Bsic Sfety Stndrds for Protection ginst Ionizing Rdition nd for the Sfety of Rdition Sources. IE Sfety Series No. 115. Vienn: IE, 1996.

4. [On the pprovl of the stte snitry rules «Bsic snitry rules for ensuring rdition sfety of Ukrine»: Order of the Ministry of Helth of Ukrine dted 02.02.2005 No. 54]. URL: https://zkon. rd.gov.u/lws/show/z0552-05#Text [dte of ccess: 28.03.2023]. Ukrinin.

5. Rdition Protection nd Sfety of Rdition Sources: Interntionl Bsic Sfety Stndrds. Generl Sfety Requirements Prt 3 No. GSR Prt 3, Vienn: IE, 2014.

6. [The drft order of the Ministry of Helth of Ukrine «On the ppro- vl of Stte snitry norms nd rules» Rdition sfety norms of Ukrine. Ensuring snitry nd epidemic well-being of the popultion in plnned exposure situtions. NRBU-2021-P»]. URL: 4456-1.pdf (drs.gov.u) [dte of ccess: 28.03.2023]. Ukrinin.

7. [Issues of personnel ctegoriztion during revision of NRBU-97 in ccordnce with EU stndrds Nucler nd rdition sfety]: web- site. URL: https://nucler-journl.com/index.php/journl/rticle/ view/925/695 [dte of ccess: 28.03.2023]. Ukrinin.

8. [On the estblishment of bsic sfety stndrds for protection ginst threts cused by exposure to ionizing rdition nd the repel of directives 89/618/Eurtom, 90/641/Eurtom, 96/29/Eurtom, 97/43/Eurtom nd 2003/122/Eurtom. Council Directive 2013/59/EURTOM of December 5, 2013]. URL: https://www.pdu.edu.u/sites/defult/files/node/4518/ Prvyloformlennyspyskuvykorystnyhdzherel.pdf [dte of ccess: 28.03.2023]. Ukrinin.

9. [Drft Lw of Ukrine dted November 23, 2022 N 8223 On mend- ments to Certin Lws of Ukrine on Humn Protection from Ionizing Rdition]. URL: https://ips.ligzkon.net/document/view/ ji08399i? n=1-ed=2023_06_10 [dte of ccess: 28.03.2023]. Ukrinin.

10. [On the implementtion of the ssocition greement between Ukrine, on the one hnd, nd the Europen Union, the Europen tomic Energy Community nd their member sttes, on the other hnd. Resolution of the Cbinet of Ministers of Ukrine dted October 25, 2017 No. 1106]. URL: https://zkon.rd.gov.u/lws/ show/1106-2017-%D0%BF#Text [dte of ccess: 28.03.2023]. Ukrinin.

11. Keirim-Mrcus IB. [Rdition regultion for the 21st century]. Me- dicl Rdiology nd Rdition Sfety. 2000;45(1):6-12. Rus- sin.

12. [Thirty-five yers of the Chernobyl disster: rdiologicl nd med- icl consequences, protection nd recovery strtegies: Ntionl report of Ukrine]. Kyiv; 2021. 283 p. Ukrinin.

13. Ruschk LV, Ivnko OM. [Generl principles of substntition of mngement decisions regrding response to rdition nd nucler events]. Ukrinin Journl of Militry Medicine. 2023;4(2):29-34. URL: https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.2(4)-029. Ukrinin.

14. [On the pprovl of the Regultion on the orgniztion of notific- tion of the thret of occurrence or occurrence of emergency situ- tions nd the orgniztion of communictions in the field of civil protection: Resolution of the Cbinet of Ministers of Ukrine dted September 27, 2017 No. 733]. URL: https://zkon.rd.gov.u/ lws/show/733-2017-%D0%BF#Text. [dte of ccess: 28.03.2023]. Ukrinin.

15. [On the determintion of competent ntionl bodies for the imple- menttion of interntionl conventions in the field of nucler ener- gy use Decree of the Cbinet of Ministers of Ukrine of October 2, 2003 No. 1570]. URL: https://zkon.rd.gov.u/lws/show/1570- 2003-%D0%BF#Text [dte of ccess: 28.03.2023]. Ukrinin.

16. [utomted system for monitoring the rdition sitution (SKRO) in the Chernobyl exclusion zone]. URL: Аutomted rdition moni- toring rms in chernobyl exclusion zone - UKRTOMINSTRU- MENTS (up.kiev.u) [dte of ccess: 28.03.2023]. Ukrinin.

17. [KDO - Complex of opertionl nlysis of the dosimetric stte in the re of the NPP loction in emergency situtions]. URL: https://rpi.kiev.u/results/softwre/kdo/ [dte of ccess: 28.03.2023]. Ukrinin.

Размещено на Allbest.ru

...