Реалізація зв'язків з громадськістю в інтересах воєнних операцій: стандарти НАТО та досвід ЗС України

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія сухопутних військ

імені гетьмана Петра Сагайдачного

Реалізація зв'язків з громадськістю в інтересах воєнних операцій: стандарти НАТО та досвід ЗС України

Антон Вікторович Миронович Здобувач PhD,

начальник навчально-наукового центру мовної підготовки

Анотація

Актуальність статті обумовлена необхідністю глибокого розуміння стратегій зв'язків з громадськістю в сучасних воєнних конфліктах, де інформаційний простір стає ареною боротьби не менш важливою, ніж саме поле бою. У контексті ролі медіа та інформаційних технологій, що стрімко зростає, ефективна реалізація зв'язків з громадськістю може визначати успіх воєнних операцій та формування сприятливої громадської думки.

Метою дослідження є аналіз чинних підходів до реалізації зв'язків з громадськістю у військовій сфері, з акцентом на досвіді Збройних Сил України та впровадженні стандартів НАТО, для визначення ефективних стратегій та методик у цій галузі.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на наступних методах: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація.

Результати дослідження включають огляд нормативно-правових актів, організаційної структури, засобів та методів зв'язків з громадськістю, які використовуються в Збройних Силах України та країнах НАТО. Особлива увага приділена аналізу викликів та проблем, з якими стикаються фахівці зв'язків з громадськістю в сучасних умовах ведення гібридної війни, а також перспективам розвитку цього напряму діяльності в контексті посилення інформаційної безпеки держави.

Наголошується на значенні інтеграції зв'язків з громадськістю, у загальній системі стратегічних комунікацій, у структуру військового управління та необхідність забезпечення активної участі прес-офіцерів у плануванні та реалізації воєнних операцій. Акцентується важливість розвитку професійних навичок фахівців у галузі зв'язків з громадськістю та використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій для підвищення ефективності стратегічних комунікацій.

Практичне значення дослідження зумовлене його внеском у розвиток підходів та стандартів реалізації ефективних зв'язків з громадськістю в контексті воєнних операцій, виявленням проблем та викликів у цій сфері, рекомендаціями для розвитку професійних навичок фахівців та підвищенням рівня інформаційної безпеки держави

Ключові слова: стратегічні комунікації; інформаційна війна; гібридна війна; засоби масової інформації; інформаційні операції; пропаганда

Вступ

На тлі стрімкого розвитку та широко залучення інформаційно-комунікаційних процесів у сучасному світі одну з ключових ролей у забезпеченні проведення воєнних операцій відіграють зв'язки з громадськістю (ЗГ) у військовій сфері. Важливими в цьому контексті є реалізація цієї функції військового управління за стандартами армій країн-членів Організації Північноатлантичного договору (НАТО, Альянс), а також досвід Збройних Сил України (ЗСУ), набутий за час відсічі російської воєнної агресії, зокрема протистояння деструктивним діям країни-агресора у інформаційному вимірі. ЗГ є важливою складовою стратегічних комунікацій, оскільки вони сприяють формуванню позитивного іміджу Збройних сил, підтримці довіри та розуміння між військовими та цивільними суб'єктами, а також протидії інформаційній агресії противника.

В ХХІ ст. зв'язки з громадськістю стали предметом широкого інтересу як для науковців, так і серед практиків. Попередні дослідження у цій царині, здійснені як у межах наукових спільнот, так і в рамках військових організацій, зробили значний внесок у розуміння процесів реалізації ЗГ. Однак, існують прогалини та недоліки, які необхідно врахувати для подальшого розвитку цієї галузі. Тема ЗГ є актуальною та досить добре вивченою в науковій літературі, особливо в контексті стандартів та політики НАТО. Багато дослідників звертають увагу на важливість та складність цієї сфери діяльності, яка вимагає високого рівня професіоналізму, координації, синхронізації та адаптації до змінюваних умов та викликів.

Багато наукових досліджень присвячені аналізу організаційної структури, методів та інструментів зв'язків з громадськістю в арміях країн-членів НАТО, а також особливостям їх застосування в умовах мирних та кризових операцій. Наприклад, O.F. Salnikova et al. (2019) розглядають основні компоненти функціонування системи стратегічних комунікацій у країнах-членах НАТО, такі як директиви, доктринальні документи, плани, звіти, організаційно-штатна структури, підготовка кадрів, моніторинг тощо. Автори також акцентують увагу на стандартах та політиці стратегічних комунікацій НАТО, які визначають цілі, принципи, завдання, функції, ролі та відповідальність суб'єктів комунікаційного процесу. Щодо досвіду ЗГ в ЗСУ, то він також є предметом наукового дослідження, особливо в контексті реформування воєнної сфери та забезпечення ефективності курсу з набуття Україною членства у НАТО. Наприклад, H. Myronovych & I. Kolosovska (2022) розглядають зв'язки з громадськістю у системі стратегічних комунікацій Збройних Сил України як типову модель комунікації у публічному управлінні.

Окрім того, суттєвий внесок у дослідження цієї теми зробили вітчизняні науковці та комунікаційні практики. Так, D.V. Dubov & A.V. Barovska (2017), досліджуючи вплив правових та організаційних аспектів на створення ефективної системи стратегічних комунікацій, розглядають роль зв'язків з громадськістю як ключовий елемент цієї системи, що дозволяє ефективно комунікувати з громадянами, формувати публічну думку та забезпечувати підтримку державних ініціатив. У своєму дослідженні O. Melenko (2023) окреслює правовідносини у сфері стратегічних комунікацій і підходи до формування їхніх складових, підкреслює важливість ЗГ у формуванні та реалізації стратегічних комунікацій, що спрямовані на досягнення стратегічних цілей держави через цілеспрямовану узгоджену синхронізацію діяльності всіх суб'єктів страткому.

Як вказують у своєму дослідженні R. Poronyuk & O. Hapeieva (2022), робота пресслужб Збройних Сил України у контексті воєнних операцій та інформаційної війни зробила значний внесок у забезпечення інформаційної безпеки держави, підтримку високого морального духу військовослужбовців. Це, зокрема, стало можливим завдяки розвитку інформаційно-медійних структур у сфері оборони та безпеки держави, заснуванню і розвитку прес-центрів, оптимізації чисельності військових друкованих видань та еволюції відносин із громадськістю в контексті гнучкого інформаційного простору.

Значний внесок у дослідження розвитку та реалізації зв'язків з громадськістю зробили фахівців RAND Corporation. D. Porch (2002) проаналізував, як впродовж історії військові лідери та уряди використовували зв'язки з громадськістю та медіа для формування громадської думки, легітимізації воєнних кампаній, отримання підтримки від населення. Він, зокрема, дослідив низку історичних періодів, включаючи обидві світові війни, війну у В'єтнамі, та більш сучасні конфлікти. Він аргументував, що ефективне управління інформацією та її подання можуть мати вирішальне значення для здобуття стратегічної переваги та забезпечення довгострокової підтримки конфлікту з боку громадськості. Водночас, його робота висвітлює потенційні негативні наслідки невірного використання зв'язків з громадськістю у воєнних цілях, зокрема ризики дезінформації та маніпуляції громадською думкою, які можуть підірвати довіру до урядів та військового керівництва. За висновками C. Paul & J. Kim (2004) існує певне напруження у стосунках через розбіжності в місіях та цілях медіа та військових при виконанні завдань в межах воєнних операцій, особливо щодо дотримання оперативної безпеки. Попри це, спільні професійні цілі та завдання щодо служіння громадськості свідчать про можливість та необхідність ефективної співпраці.

Однак, попри наявні численні дослідження з цієї теми, існують також певні недоліки чи прогалини, які потребують подальшого вивчення та удосконалення. Це, зокрема, недостатня увага до історичного розвитку ЗГ, їх еволюції та трансформації в умовах зміни геополітичної ситуації, впливу нових інформаційних технологій та масових комунікацій, а також вимог сучасного суспільства до відкритості та прозорості військової сфери. Також є потреба у належному порівняльному аналізі зв'язків з громадськістю різних країн-членів НАТО, їх специфіки, схожості та відмінності, увазі до вивчення кращих практик та успішних кейсів зв'язків з громадськістю у військовій сфері зарубіжних армій. Окрім того, існує необхідність аналізу ефективності та результативності ЗГ, їх впливу на формування позитивного іміджу Збройних сил, підтримку довіри, взаємопорозуміння між військовими та цивільними суб'єктами, а також протидію інформаційній агресії противника.

Мета статті дослідження та аналіз реалізації зв'язків з громадськістю в контексті військової сфери, зокрема під час воєнних операцій, з урахуванням стандартів НАТО та досвіду ЗС України. Дослідження спрямоване на вивчення ключових аспектів та принципів взаємодії з громадськістю у воєнних операціях, виявлення найефективніших практик та розробку рекомендацій для підвищення ефективності цього процесу в контексті сучасних воєнних конфліктів.

Матеріали та методи

Вибір методів дослідження ґрунтувався на потребі глибокого розуміння теми, здатності до аналізу та синтезу значних обсягів різноманітної інформації, а також необхідності порівняння та узагальнення досвіду різних країн.

Ці методи дозволили ефективно працювати з науковими даними, нормативно-правовими документами, статистикою, стандартами, аналітичними звітами та іншими первинними джерелами, що забезпечило комплексний підхід до дослідження.

Під час здійснення дослідження використано такі методи як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація. За їх допомогою проводилось вивчення наукової літератури, нормативно-правових актів, статистичних даних, документів і звітів НАТО та ЗСУ, матеріалів ЗМІ та інтернет-ресурсів.

Аналіз і синтез допомогли виявити основні компоненти ефективної системи зв'язків з громадськістю в арміях країн-членів Альянсу та України. Порівняння використовувалося для оцінки відмінностей та спільного у підходах НАТО та ЗСУ до реалізації ЗГ в інтересах воєнних операцій. Узагальнення дозволило формулювати основні виклики та проблеми, з якими стикаються фахівці в галузі зв'язків з громадськістю. Класифікація і систематизація були використані для побудови основних ознак, ключових аспектів планування та основних завдань ЗГ у військовій сфері.

Дослідження складалося з трьох етапів. Під час евристичного пошуку матеріалів дослідження відбувся огляд наявної літератури, нормативно-правових актів, статистичних даних та аналітичних звітів для визначення обсягу теми й встановлення мети дослідження.

На наступному етапі джерела були проаналізовані, що дозволило у хронологічній послідовності розглянути досвід організації зв'язків з громадськістю Альянсу та ЗСУ.

Вивчення досвіду НАТО, стандартів, стратегій та ключових документів цієї організації та Збройних Сил України дозволило надати рекомендації щодо більш ефективного налагодження стратегічних комунікацій.

В дослідженні було проаналізовано діючі положення ЗСУ щодо організації зв'язків з громадськістю (Order of the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine No. 127., 2017; Order of the Commander-inChief of the Armed Forces of Ukraine No. 44..., 2020) та стандарти НАТО у відповідній сфері (NATO Strategic Communications Policy No. SG(2009)0794..., 2009). Ключові аспекти процесу планування ЗГ в НАТО були виокремлені шляхом аналізу документу NATO Standard: AJP-5 (2019), в якому сформульована доктрина Альянсу щодо планування операцій.

Для дослідження заходів зв'язків з громадськістю під час операції НАТО «Allied Force» було залучено інтерв'ю Jamie Shea (NATO, 2008) року. Аналіз цих матеріалів допоміг у розкритті теми шляхом огляду чинних підходів та методів реалізації ЗГ, визначення викликів та проблем, а також перспектив розвитку цієї сфери.

Результати

У сучасному світі, де інформаційний простір давно став повноцінним місцем конфліктів і впливів, значення зв'язків з громадськістю набуває нового виміру. У Збройних Силах України вони є однією зі складових стратегічних комунікацій (Doctrine of the Armed Forces of Ukraine No. ВКП10-00(49)., 2020), а також функцією управління, яка полягає у заходах, спрямованих на формування сприятливої громадської думки щодо діяльності ЗС України та підтримання позитивного іміджу шляхом постійного інформування суспільства про їхню діяльність (Order of the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine No. 127., 2017).

Ця галузь, як важлива складова стратегічних комунікацій, виконує критичну роль у формуванні громадської думки, а також має на меті створення, підтримку та розвиток позитивного іміджу військової організації, зміцнення довіри та підтримки її з боку громадськості, а також ефективне інформування про діяльність, завдання та досягнення ЗСУ. Ця сфера включає в себе широкий спектр заходів і технік комунікації, спрямованих на взаємодію з громадськістю, ЗМІ, громадськими та міжнародними організаціями тощо (Gule?, 2021; Stivachtis, 2023).

Згідно стандартів НАТО, зв'язки з громадськістю є однією зі складових Strategic Communications у військовій сфері, разом з психологічними операціями (PSYOPS), інформаційними операціями (InfoOps), військовою дипломатією (MD) (NATO Strategic Communications Policy., 2009).

Втім, варто наголосити, що ЗГ відрізняються від інших видів військової комунікації за такими ознаками: мають ширшу та більш різноманітну аудиторію, яка включає медіа, громадські організації, наукову спільноту, державні установи, міжнародних партнерів, місцеве населення тощо; базуються на принципі правдивості та прозорості, тобто надають достовірну та перевірену інформацію, не вводячи в оману аудиторію, не приховуючи фактів, не спотворюючи даних, не використовуючи підроблені докази тощо; спрямовані на підтримку довіри та розуміння між НАТО та її цільовими аудиторіями, а не на зміну їхньої свідомості, поведінки та ставлення в інтересах воєнних операцій, як це роблять психологічні операції; використовують переважно відкриті та легальні канали та формати комунікації, такі як прес-конференції, прес-релізи, інтерв'ю, соціальні мережі, веб-сайти, брошури, плакати тощо, а не приховані та нелегальні, як це часто роблять інформаційні та майже завжди психологічні операції; відбуваються на всіх етапах воєнних операцій, а не лише на підготовчому та завершальному, як це здебільшого реалізують інші складові стратегічних комунікацій. воєнний конфлікт армія громадський безпека україна

Розуміння цих особливостей, функцій, та принципів ЗГ дає можливість проаналізувати, усвідомити роль та місце цієї складової стратегічних комунікацій не лише в межах всього спектру функціонування військових організацій, а, насамперед, в інтересах воєнних операцій. У арміях країн-членів НАТО зв'язки з громадськістю визначаються як життєво важлива функція, що забезпечує двостороннє спілкування між військовими та цивільним населенням, ЗМІ, міжнародною спільнотою.

Ця функція спрямована на підтримку місії через забезпечення прозорості та розуміння дій військ (United States of America Field Manual No. FM 3-61., 2015).

Використання сучасних засобів комунікації, включаючи соціальні мережі, офіційні веб-сайти, медіа-заходи, дозволяє досягти широкої аудиторії та забезпечити своєчасне розповсюдження інформації. За результатами вивчення “NATO Public Affairs Handbook” (NATO, 2020) можна зробити висновок, що інтеграція офіцерів зв'язків з громадськістю (ОЗГ) у штабні структури та їх залучення до проведення медіа-операцій, внутрішніх комунікацій та налагодження відносин з громадами є ключовим аспектом ефективних комунікацій в НАТО.

Фахівці зв'язків з громадськістю відіграють важливу роль у плануванні та виконанні місій, забезпечуючи реалізацію комунікативних процесів у порядку їхньої безпосередньої інтеграції в загальні плани операцій.

На основі аналізу цього документу можна зробити висновок, що процес планування зв'язків з громадськістю у НАТО є детально структурованим і інтегрованим елементом військового планування та виконання операцій. Важливі аспекти цього процесу розкриті у Таблиці 1.

Таблиця 1. Ключові аспекти процесу планування зв'язків з громадськістю в НАТО

Джерело: систематизовано автором на основі NATO Standard: AJP-5 (2019)

У розділі згаданої вище «Спільної доктрина планування операцій» (NATO Standard: AJP-5..., 2019), присвяченому інформації, наголошується на важливості координації стратегічних комунікацій, в цілому, та зв'язків з громадськістю, інформаційних операцій та психологічних операцій, як її складових, через спільний функціонал персоналу, що виконує ці завдання. Основна мета залучення стратегічних комунікацій до процесу планування операцій полягає в досягненні спільного розуміння інформаційно-комунікативної діяльності в межах груп планування та інших елементів для координації та злагодженості заходів, пов'язаних з інформаційним середовищем. У підсумку це сприяє реалізації всієї комунікаційної стратегії.

Роль підрозділів зв'язків з громадськістю у військових операціях за стандартами НАТО полягає в поширенні інформації, наданні відповідей на запити ЗМІ, проведенні брифінгів і сприянні доступу медіа до залучених підрозділів (Wright & Bergman, 2021). Взаємодіючі зі ЗМІ, ОЗГ допомагають формувати громадську думку і підтримувати прозорість щодо діяльності НАТО. Ця роль має важливе значення для здобуття громадської підтримки і розуміння військових зусиль. Функції служб зв'язків з громадськістю в операціях НАТО включають цифрову взаємодію через веб-сайти і соціальні мережі для охоплення різних аудиторій і зацікавлених сторін. Використовуючи цифрові платформи, фахівці зі зв'язків з громадськістю можуть посилити ефект комунікаційних стратегій і забезпечити донесення інформації до широкого кола аудиторій згідно із цілями НАТО у контексті реалізації стратегічних комунікацій. Важливо, що загальне керівництво і управління комунікаційною та інформаційною діяльністю НАТО здійснює Північноатлантична рада (ПАР), а конкретне керівництво і управління Генеральний секретар. Військові командування і Міжнародний військовий штаб (International Military Staff) також здійснюють комунікацію з питань, що належать до їхньої компетенції, відповідно до узгодженої політики НАТО. Водночас, відділ публічної (громадської) дипломатії (Public Diplomacy Division, PDD) в штаб-квартирі НАТО координує діяльність з громадської дипломатії, а також комунікаційну діяльність в масштабах усього Альянсу НАТО.

Механізм взаємодії цих структур виглядає наступним чином. Загальний напрямок комунікацій для цивільної та військової аудиторій Альянсу визначають Північноатлантична рада та Генеральний секретар. Комітет заступників керує стратегічними комунікаціями від імені ПАР, а специфічні комітети НАТО надають детальніші вказівки з різних питань, що потребують комунікації. Комітет публічної дипломатії є консультативним органом для ПАР у питаннях комунікації, взаємодії медіа та громадськістю, надає рекомендації щодо можливих шляхів підвищення розуміння та підтримки цілей Альянсу серед громадськості.

У штаб-квартирі НАТО фахівці Відділу публічної дипломатії, що відповідають за програми комунікацій та публічної дипломатії в рамках Міжнародного штабу, тісно співпрацюють з Міжнародним військовим штабом, зокрема з радником з питань зв'язків з громадськістю та стратегічних комунікацій при голові Військового комітету (Military Committee, MC). Цей відділ також співпрацює з персоналом двох стратегічних командувань Командування союзних сил з операцій (Allied Command Operations ACO) та Командування союзних сил з трансформації (Allied Command Transformation ACT) (NATO, 2020), які комунікують з цих питань в межах проведення воєнних операцій, навчань та інших заходів, що належать до їхньої компетенції. Важливо, що взаємодія між цивільною та військовою групами цільових аудиторій є ключовою для забезпечення узгодженого та послідовного підходу до комунікацій в межах НАТО (Communications and public diplomacy, 2022).

Одним із прикладів з військової історії, коли зв'язки з громадськістю відіграли значну роль в операціях НАТО, є операція «Allied Force» 1999 року у Косово (Sayers, 2019). Тоді ОЗГ виконали важливе завдання у наданні своєчасної і точної інформації представникам медіа і громадськості, формуючи наратив про участь НАТО у цій операції (Latawski & Smith, 2018). Ефективно інформуючи про цілі і дії НАТО, відділ зв'язків з громадськістю допомагав забезпечити громадську підтримку місії та прозорість процесу оперативного планування. Кампанія була організована в умовах значної міжнародної уваги та потребувала ефективного використання зв'язків з громадськістю для досягнення стратегічних цілей. Основні заходи ЗГ під час цієї операції представлені в Таблиці 2. Ці та інші заходи зв'язків з громадськістю були спрямовані на підтримку легітимності операції «Allied Force», зміцнення довіри до НАТО та забезпечення прозорості військових дій. Забезпечення точної та вчасної інформації було визнано ключовим елементом для зменшення можливих непорозумінь та критики з боку міжнародної спільноти (Meilinger et al., 2002).

Таблиця 2. Заходи зв'язків з громадськістю_під час операції НАТО «Allied Force»

Джерела: систематизовано автором на основі інтерв'ю Jamie Shea (NATO, 2008)

Зв'язки з громадськістю грали ключову роль й у інших місіях та операціях НАТО. Зокрема, під час операції “Enduring Freedom”, 2001-2014 рр. у Афганістані, яка була ініційована як відповідь на терористичні атаки «Аль-Каїди» 11 вересня 2001 року в США. Сили та засоби ЗГ НАТО виконували свої завдання з метою інформування громадськості про цілі, хід та результати операції, а також для протидії пропаганді та дезінформації з боку “Талібану” та “Аль-Каїди” (Lambeth, 2005). Основними завданнями органів зв'язків з громадськістю під час цієї операції були: підтримка легітимності та обґрунтування операції, забезпечення її прозорості та відкритості, відновлення та підтримка мирного життя в Афганістані тощо (Johnston, 2019). Фактично ці та інші, схожі за змістом, завдання можна вважати невід'ємними складовими місії ЗГ НАТО, зокрема під час проведення воєнних операцій.

Сама ж місія чітко була визначена керівними документами НАТО, що регламентують та врегульовують питання зв'язків з громадськістю в межах виконання завдань як повсякденної діяльності, так і під час воєнних операцій. Вона полягає в просуванні військових цілей та завдань НАТО шляхом вчасного комунікування, донесення точної інформації до різних цільових аудиторій. Завдяки цьому зростає рівень обізнаності та розуміння військових аспектів ролі Північноатлантичного альянсу, його операцій, інших видів діяльності та проблем, що підсилює рівень довіру до організації (NATO, 2020). Місія також включає планування та реалізацію основних функцій ЗГ, зосереджуючись як на зовнішньому, так і на внутрішньому спілкуванні в межах політики, визначеної НАТО (NATO Military Public Affairs Policy..., 2011).

Важливою роль зв'язків з громадськістю під час воєнних операцій НАТО є у контексті проведення інформаційних операцій. Стратегічні комунікації накладають на командування завдання щодо розробки ефективних стратегій, процесів та структур організації для дієвого обміну інформацією. У контексті воєнних операцій в Іраку та Афганістані, військове керівництво ініціювало створення нових структур для оптимізації комунікаційних процесів, маючи на меті досягнення конкретних оперативних результатів. Відтак, зародилась дискусія між теоретиками та практиками у сферах зв'язків з громадськістю, інформаційних та психологічних операцій щодо розробки єдиної стратегії, що інтегрувала б в собі всі три аспекти для створення координованого та всебічного підходу до комунікації. Перед командирами стояли три ключові питання: яка роль призначена зв'язкам з громадськістю, яким чином вони мають бути інтегровані в організаційну структуру та як зробити ЗГ більш ефективними (Keeton & McCann, 2008).

Теоретично, концепція об'єднання ЗГ, інформаційних та психологічних операцій виглядає обґрунтовано, однак на практиці завдання цих трьох напрямків суттєво різняться. Зв'язки з громадськістю спрямовані на наданні об'єктивної, достовірної інформації громадськості, тоді як інформаційні та психологічні операції мають за мету впливати на аудиторію з подальшою зміною їх сприйняття або поведінки. Згідно з доктринальними положеннями, функції інформаційних операцій та психологічних операцій інтегровані в оперативну діяльність штабів, у той час як ЗГ виступають як незалежний спеціальний сегмент, що безпосередньо підпорядковується командувачам та командирам. Зв'язки з громадськістю мають завдання бути голосом військового керівництва та інформаційним посередником між командуванням, внутрішніми й зовнішніми аудиторіями, включаючи медіа.

Як проміжний висновок, спираючись на досвід армій країн-членів НАТО, можна резюмувати, що основною функцією ЗГ є забезпечення правдивої та своєчасної інформації, не з метою впливу на громадську думку через громадські ініціативи чи лобіювання, а для того, аби аудиторія могла формувати власні усвідомлені думки та позицію. А однією з основних вимог в межах реалізації зв'язків з громадськістю є те, що слід уникати використання медіа для зміни громадської думки, адже це суперечить їхній основній місії. Важливим є усвідомлення того, що у прагненні виграти інформаційну війну, не можна втратити стратегічної перспективи та довіру людей, чиєю підтримкою потрібно скористатися.

Досвід ЗС України щодо реалізації зв'язків з громадськістю до 2014 року, коли розпочалась російська воєнна агресія, здебільшого полягав у здійсненні інформаційно-комунікаційної діяльності контингентами Українського війська в межах міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки під егідою ООН, НАТО та інших міжнародних організацій, зокрема на Балканах, в країнах Африки, в Іраку та Афганістані.

Низка керівних документів дуже стисло визначала завдання для структурних підрозділів Міністерства оборони України щодо реалізації ЗГ. До прикладу, чинний на сьогоднішній день Order of the Ministry of Defence of Ukraine No. 23 (2017) окреслює завдання для Управління комунікацій та преси Міністерства оборони України щодо проведення інструкторсько-методичних занять з офіцерами, які призначаються на посади помічників командирів національних контингентів по роботі із засобами масової інформації (прес-секретарями), щодо практичних аспектів інформаційного забезпечення діяльності національних контингентів у міжнародних операціях. Втім, не вдалось віднайти керівних документів чи інших нормативно-правових актів, які регламентували чи регламентують сьогодні реалізацію ЗГ в межах таких операцій на тактичному рівні.

Колишній очільник прес-служби Міноборони України O.O. Kluban (2013) зазначає, що фактично перше десятиліття від моменту проголошення незалежності України та створення ЗС України військові фахівці, які опікувались інформаційним супроводом, не володіли видатними навичками реалізації зв'язків з громадськістю, зокрема з організації роботи медіа в зонах бойових дій та інших екстремальних умовах. Адже ці фахівці пройшли школу військової журналістики, яка ґрунтувалась на вишколі офіцерів-пропагандистів радянського штибу. А стандарти й підходи армій НАТО на той час ще не розглядались як перспективні робочі механізми у впровадженні ефективної інформаційно-комунікаційної діяльності.

Такий стан справ у зазначеній галузі існував фактично до самого початку російської воєнної агресії проти України навесні 2014 року. На той час у складі військових частин у форматі бригад (полків) та нижче не існувало штатних підрозділів, які безпосередньо реалізовували зв'язки з громадськістю пресслужб. Частково це завдання покладалось на органи по роботі з особовим складом (Klochkov, 2023). Відповідно, низькою була і кваліфікація таких фахівців, як і саме усвідомлення командирами ролі цього напрямку інформаційної діяльності.

З анексією Криму, окупацією окремих районів Донецької та Луганської областей, активізацією бойових дій на сході України значно зріс запит громадськості, як української, так й іноземної, на інформацію про перебіг тих подій, а самі Збройні Сили України та інші складові Сил безпеки й оборони потребували ефективного інформаційно-комунікаційного супроводу. Це і стало однією з причин оперативного введення до складу військових частин штатних пресслужб. Втім, головними їхніми завданнями на той час було інформування громадськості власними каналами комунікації та у співпраці з медіа (Таблиця 3). Прес-офіцерів зазвичай не залучали ані до планування та супроводу операцій, ані до реалізації конкретних завдань в межах інших заходів, на кшталт інформаційних операцій. Надалі ситуація суттєвих змін не зазнала. Прес-служби бригад продовжували виконувати завдання, здебільшого зосереджуючись на роботі з представниками медіа, а також створюючи власний медіаконтент та новини.

Таблиця 3. Пріоритетні завдання підрозділів зв'язків з громадськістю в органах військового управління

Джерело: систематизовано автором

Окремі положення щодо реалізації цього напрямку інформаційно-комунікаційної діяльності в у мовах правового режиму воєнного стану та особливого періоду, що передбачають проведення воєнних операцій на території держави, визначені у Doctrine of the Armed Forces ofUkraine No. ВКП-18(00).01 (2020) та у “Regulation On Public Affairs Department of the Armed Forces of Ukraine” (2020). В останньому положенні, зокрема, йдеться про те, що в умовах воєнного стану Управління зв'язків з громадськістю забезпечує оприлюднення наказів вищого військового керівництва, які стосуються цивільного населення і військових адміністрацій, за винятком інформації з обмеженим доступом. Воно також бере участь у інформаційному супроводі бойових дій, організації роботи засобів масової інформації та інших суб'єктів медіавиробництва й трансляції медіаконтетнту для військових потреб, роз'яснювальної роботи. Окрім того, організовує взаємодію з іншими складовими сектору безпеки та оборони, військово-цивільними адміністраціями для забезпечення інформаційно-комунікаційних потреб правового режиму воєнного стану, розробляє пропозиції щодо залучення до цих заходів структур зв'язків з громадськістю інших сил оборонних (Order of the Commander-inChief of the Armed Forces of Ukraine No. 44..., 2020).

Підсумовуючи вище викладене, можна сформувати особливості, завдання та обмеження в межах реалізації зв'язків з громадськістю під час воєнних операцій. Так, найбільш притаманними особливостями реалізації ЗГ під час воєнних операцій, зокрема в умовах правового режиму воєнного стану (особливого періоду), є те, що існує необхідність адаптації інформаційних-комунікаційних заходів до умов бойових дій, зосередженні на забезпеченні точності та оперативності інформації, що поширюється серед громадськості та військовослужбовців. Особлива увага приділяється збереженню морального духу військовослужбовців і цивільного населення, підтриманню довіри до Збройних сил та військового керівництва країни. У цьому контексті важливо усвідомлювати, що процес планування зв'язків з громадськістю детально структурованим і інтегрованим елементом військового планування та виконання операцій. Промовистим прикладом є досвід та стандарти армій країн-членів НАТО.

До завдань органів ЗГ варто включити підтримку постійного інформаційного зв'язку між військовим керівництвом та цивільним населенням, інформування про хід бойових дій з дотриманням вимог безпеки, протидію дезінформації та ворожій пропаганді, а також координацію з іншими державними органами та міжнародними партнерами для забезпечення єдності в межах стратегічних комунікацій. На противагу чинним у ЗС України підходам, особлива увага під час реалізації ЗГ має бути приділена інтересам всіх цільових аудиторій, зокрема й внутрішньої.

Водночас, мають місце й перестороги, що передбачають дотримання інформаційної безпеки, обмеження доступу до конфіденційної інформації, необхідність уникнення поширення даних, що можуть нашкодити своїм підрозділам чи сприяти противнику. Ці положення відображають стратегічний підхід до управління інформацією та комунікаціями в особливо складних умовах воєнного стану, вимагаючи від зв'язків з громадськістю ЗС України гнучкості, відповідальності та орієнтованості на забезпечення національної безпеки, підтримки військових і цивільних осіб у контексті воєнних операцій.

На основі проведеного аналізу, можна сформулювати наступні висновки та рекомендації щодо подальшого вдосконалення реалізації зв'язків з громадськістю в інтересах воєнних операцій, зокрема в контексті стандартів НАТО та досвіду Збройних Сил України. Важливо забезпечити тісну інтеграцію зв'язків з громадськістю з іншими аспектами стратегічних комунікацій, зокрема з інформаційними та психологічними операціями, для формування єдиної інформаційної політики в межах воєнних та миротворчих операцій.

Військові фахівці зв'язків з громадськістю (пресофіцери) на рівні військових частин (бригад, полків, окремих батальйонів, загонів тощо) мають бути залучені на ранніх етапах до планування воєнних операцій для забезпечення узгодженості інформаційних повідомлень та належної реалізації стратегічних комунікацій. Їхня участь дозволить врахувати потенційні реакції громадськості та медіа на воєнні дії, а також планувати заходи з протидії дезінформації та пропаганді ворога. На рівні органів військового управління прес-офіцери повинні забезпечувати координацію комунікаційних стратегій між різними частинами та підрозділами, використовуючи злагоджені інформаційно-комунікаційні підходи для досягнення стратегічних цілей. Це включає розробку та реалізацію загальновійськових та міжвидових інформаційних кампаній, спрямованих на підтримку воєнних операцій, зміцнення іміджу Збройних сил та підтримку морального духу військовослужбовців й населення.

Офіцери зв'язків з громадськістю повинні підпорядковуватись безпосередньо командуванню військових частин, забезпечуючи тісну взаємодію з командирами та штабами для точного розуміння ходу операцій, оперативних та стратегічних завдань. Водночас їм необхідно постійно взаємодіяти з різними підрозділами, зокрема з розвідкою, оперативними, логістичними та іншими відділами, для збору актуальної інформації, яка буде використана у комунікаційному процесі. Фахівці зв'язків з громадськістю мають бути залучені до процесів розробки та реалізації комунікаційних планів, планування медіа-операцій, кризових комунікацій, а також моніторингу та аналізу інформаційного простору. Важливо встановити чіткі процедури для взаємодії з громадськістю та ЗМІ, а також порядок оперативного реагування на запити медіа і кризові ситуації. Окремою потребою є зміцнення внутрішніх каналів комунікації всередині військових структур, щоб забезпечити своєчасне і точне інформування особового складу про важливі рішення, зміни та події.

Керівні документи та настанови в ЗС України, які містять положення щодо реалізації зв'язків з громадськістю під час воєнних операцій, можуть не враховувати всі сучасні вимоги та потреби в контексті швидкозмінного інформаційного простору та в умовах гібридної війни (Caliskan & Liegeois, 2021). Важливим є постійне оновлення цих документів, включення більш деталізованих настанов щодо взаємодії з медіа, кризових комунікацій, роботи в соціальних мережах та контрпропаганди. До прикладу, варто розглянути доцільність розробки Польового статуту ЗС України зі зв'язків з громадськістю, аналогічного до американського “Communication Strategy and Public Affairs Operations” (2022). Це могло б стати значним кроком у стандартизації підходів та методик роботи у сфері реалізації зв'язків з громадськістю в ЗС України. Такий документ, зокрема, міг би систематизувати досвід, накопичений під час ведення бойових дій, пов'язаних із відбиття російської воєнної агресії проти України, врахувати специфіку гібридних воєн взагалі.

Необхідно продовжувати роботу над підвищенням професійної підготовки фахівців у галузі зв'язків з громадськістю, використовуючи для цього як наявні національні, так і іноземні ресурси, програми навчання та стажувань. На окрему увагу заслуговує впровадження та використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема соціальних мереж, для забезпечення ефективної взаємодії з громадськістю та медіа. Слід розвивати міжнародну співпрацю та обмін досвідом у сфері ЗГ з країнами-членами НАТО та іншими партнерами для підвищення ефективності власних комунікаційних стратегій для уникнення непорозумінь, які можуть виникати між союзниками (Vyklicky & Divisova, 2021). З урахуванням зазначених вище висновків та рекомендацій, можливо значно підвищити ефективність зв'язків з громадськістю в ЗС України в інтересах воєнних операцій, забезпечити більшу прозорість та відкритість військової сфери.

Отримані результати цього дослідження в повній мірі відображають висновки, зроблені O.F. Salnikova et al. (2019), підкріплюючи ідею про критичну роль зв'язків з громадськістю в сучасних воєнних операціях. Дослідники проаналізували основні компоненти стратегічних комунікацій у країнах-членах НАТО. Автори вказують на важливість інтеграції зв'язків з громадськістю в загальну систему управління та комунікацій. Водночас, у дослідженні R. Poronyuk & O. Hapeieva (2022) зроблено акцент на проблематиці використання соціальних медіа для зв'язків з громадськістю в умовах військових конфліктів. Хоча збіг з цими висновками про значення соціальних медіа є досить очевидним, це дослідження додатково вказує на необхідність комплексного підходу, що охоплює не лише соціальні медіа, але й традиційні канали комунікації. Розбіжності у висновках можуть бути зумовлені специфікою досліджуваних конфліктів або відмінностями у методологічних підходах. Водночас, варто наголосити, що зазначений успіх інформаційно-комунікаційних структур ЗСУ та Міністерства оборони України впродовж 1991-2014 років не зовсім відповідає дійсності, про що свідчать результати наукового опрацювання становлення системи зв'язків з громадськістю в Україні. На важливості стратегічних комунікацій під час війни наголошують і D.V. Dubov & A.V. Barovska (2017). Вчені фокусують увагу на загальних правових та організаційних аспектах комунікації, які, як вказано в даному дослідженні, вже частково застосовуються в практиці ЗСУ.

Дослідження O. Melenko (2023) виокремлює роль стратегічних комунікацій в досягненні стратегічних цілей держави через узгоджену діяльність різних суб'єктів, що цілком підтверджується висновками даного дослідження. На це, зокрема, вказує те, що успіх зв'язків з громадськістю залежить не лише від технологій та каналів комунікації, але й від їхньої інтеграції в ширший контекст стратегічних комунікацій. Водночас, це дослідження розширює цю ідею, демонструючи, як конкретні практики і стандарти НАТО можуть сприяти цій інтеграції.

Нарешті, аналіз D. Porch (2002), який досліджує історичну еволюцію військових комунікацій, вказує на тривале значення зв'язків з громадськістю для військового лідерства. Результати ж цієї роботи перегукуються з цими висновками, укріплюючи ідею про постійну актуальність і потребу адаптації зв'язків з громадськістю до сучасних умов. Однак, це дослідження додає новий вимір, фокусуючись на сучасних технологіях та стандартах НАТО, що могло б стати причиною невеликих розбіжностей у наших оцінках історичної та сучасної ЗГ.

В цілому, порівняльний аналіз з іншими дослідженнями підкреслює, що результати цього наукового пошуку вписуються в ширший науковий контекст, одночасно вносячи у нього нові акценти, зокрема щодо використання стандартів НАТО та досвіду ЗС України. Розбіжності з іншими авторами часто зумовлені різницею в методологічних підходах або фокусі дослідження, що лише збагачує дискусію та дозволяє глибше зрозуміти складність теми. Ці розбіжності не лише вказують на поліморфізм у підходах до зв'язків з громадськістю в умовах воєнних операцій, але й стимулюють подальше наукове дослідження для уточнення найбільш ефективних стратегій і тактик.

Висновки

Результати цього дослідження дають можливість визначити роль зв'язків з громадськістю в сучасних воєнних конфліктах, з акцентом на стандарти НАТО та досвід Збройних Сил України. Аналізуючи різноманітні першоджерела, включаючи стандарти, інтерв'ю, законодавчу базу, було виявлено, що ефективна реалізація зв'язків з громадськістю є ключовим фактором у формуванні громадської думки в інтересах інформаційної підтримки воєнних операцій. Важливим висновком дослідження стало те, що інтеграція стандартів НАТО та впровадження передових практик ЗГ сприяють підвищенню ефективності комунікаційних стратегій Збройних Сил України. Це, своєю чергою, дозволяє краще координувати дії, підвищувати прозорість та надійність інформації, що досягається завдяки професійному розвитку фахівців та застосуванню новітніх технологій.

Результати дослідження підкреслюють необхідність подальшого вивчення та розвитку зв'язків з громадськістю як важливого інструменту в сучасних воєнних конфліктах, з метою забезпечення ефективної підтримки воєнних дій та зміцнення інформаційної безпеки держави.

Дослідження також виявило, що існує потреба в більш глибокому аналізі психологічних аспектів взаємодії з громадськістю, особливо у контексті гібридних війн, де інформаційна війна і пропаганда стають ключовими інструментами впливу на суспільство. Важливо розуміти, яким чином можна ефективно використовувати ЗГ для захисту національних інтересів, зміцнення державної безпеки та водночас забезпечення поваги до демократичних цінностей та прав людини. Наукова спільнота має також звернути увагу на вивчення ефективності різних каналів комунікації, включаючи традиційні медіа, соціальні мережі, і навіть нетрадиційні платформи, які можуть використовуватися для досягнення ширшої аудиторії. Зрештою, вивчення міжнародного досвіду та кейсів успішного використання зв'язків з громадськістю у військових конфліктах інших країн може надати цінні уроки та рекомендації для розвитку власних стратегій. Це допоможе не лише удосконалити існуючі підходи, а й забезпечити прогресивний розвиток у сфері ЗГ, адаптованих до сучасних викликів і загроз.

Подальші дослідження у цій галузі повинні бути спрямовані на аналіз впливу новітніх технологій комунікації та соціальних медіа на зв'язки з громадськістю у воєнних умовах. Також необхідно зосередитись на вивченні міжнародного досвіду в області інформаційної безпеки, щоб визначити найефективніші методи протидії дезінформації та маніпуляцій громадською думкою. Важливим напрямом є також розробка механізмів залучення громадянського суспільства до процесу стратегічних комунікацій, що дозволить зміцнити довіру між військовими та цивільним населенням.

Abstract

Implementation of Public Affairs in the interests of military operations: NATO standards and Ukrainian Armed Forces experience

Anton Myronovych

PhD Student, Head of the Educational and Research Centre for Language Training Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy

The research relevance is determined by the need for a deep understanding of Public Affairs strategies in modern military conflicts, where the information space becomes an arena of struggle no less important than the battlefield itself. In the context of the growing role of media and information technology, the effective implementation of Public Affairs can determine the success of military operations and the formation of public opinion. The study aims to analyse current approaches to Public Affairs in the military sphere, with a focus on the experience of the Armed Forces of Ukraine and the implementation of NATO standards, to identify effective strategies and methodologies in this area. The methodological basis of the study is based on the following methods: analysis, synthesis, comparison, generalisation, classification, and systematisation. The results of the study include a review of regulations, organisational structure, means and methods of Public Affairs used in the Armed Forces of Ukraine and NATO countries. Analysis of the challenges and problems faced by Public Affairs professionals in the current conditions of hybrid warfare, as well as the prospects for the development of this area of activity in the context of strengthening the information security of the state, is given special attention. The author emphasises the importance of integrating Public Affairs into the overall system of Strategic Communications in the structure of military command and the need to ensure the active participation of Public Affairs Officers in the planning and implementation of military operations. The importance of developing the professional skills of Public Affairs professionals and using the latest information and communication technologies to improve the effectiveness of Strategic Communications is emphasised. The practical significance of the study is due to its contribution to the development of approaches and standards for the implementation of effective Public Affairs in the context of military operations, identification of problems and challenges in this area, recommendations for developing the skills of specialists and improving the level of information security of the state

Keywords: strategic communications; information warfare; hybrid warfare; mass media; information operations; propaganda

Introduction

Given the rapid development and widespread use of information and communication processes in the modern world, Public Affairs (PA) in the military sphere plays a key role in supporting military operations. In this context, it is important to implement this function of military command according to the standards of the armies of the North Atlantic Treaty Organisation (NATO) member states, as well as the experience of the Armed Forces of Ukraine (AFU) gained during the repulsion of Russian military aggression countering the destructive actions of the aggressor country in the information dimension. Public Affairs is an important component of Strategic Communications in the military sphere, as it contributes to the formation of a positive image of the Armed Forces, maintaining trust and understanding between military and civilian actors, and countering the enemy's information aggression.