Аналіз наукових підходів щодо розвитку і застосування безпілотних літальних апаратів у сучасних воєнних конфліктах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз наукових підходів щодо розвитку і застосування безпілотних літальних апаратів у сучасних воєнних конфліктах

Василь Серватюк

доктор військових наук, професор, професор кафедри оперативного мистецтва, Національний університет оборони України,

Микола ЛИСИЙ

доктор технічних наук, доцент, професор кафедри інженерного та технічного забезпечення, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна

Андрій МОСТОВИЙ доктор філософії в галузі військових наук, СТАРШИЙ викладач кафедри прикордонного контролю, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна



Servatyuk V., Lysyi M., Mostovyi A. ANALYSIS OF SCIENTIFIC APPROACHES TO THE DEVELOPMENT AND APPLICATION OF UNMANNED AERIAL VEHICLES IN MODERN MILITARY CONFLICTS

The article analyzes scientific approaches to the development and use of unmanned aerial vehicles, outlines prospective development trends in modern military conflicts, the main ones of which are: a significant increase in the number and expansion of the nomenclature of micro, mini and small classes of unmanned aerial vehicles, which will become an alternative to jet systems and artillery ; the use of unmanned aerial vehicles as carriers not only of means of detection, but also of demining territories; development of technologies aimed at ensuring the safety of pilots from the consequences of electronic warfare; development of technologies for mass application of a large number of unmanned aerial vehicles at the same time; the main directions of improving the combat characteristics of unmanned aerial vehicles will be related to increasing the time spent in the air, developing small-sized modular surveillance equipment, ensuring the transmission of intelligence data on a real time scale through various communication channels, reducing visibility due to the creation of aircraft-type unmanned aerial vehicle bodies using technologies “ stealth”; significant development of technical support units for the operation of unmanned aerial vehicles should be expected, which will include groups for ensuring the use, repair and maintenance of aerial vehicles; improvement of the FPV control system for unmanned aerial vehicles; development of appropriate technologies for remote control of unmanned aerial vehicles on the battlefield; expansion of the training system for operators of unmanned aerial vehicles; a promising direction for the development of unmanned aerial vehicles is the streamlining of their classification, which will allow systematization of information about unmanned aerial vehicles and control over their use.Areas of possible further research are the analysis of development trends and the use of countermeasures against unmanned aerial vehicles.

Keywords: unmanned aerial vehicle; development trends; military conflict.



У статті проаналізовано наукові підходи щодо розробки та використання безпілотних літальних апаратів, окреслено перспективні тенденції розвитку і застосування 'їх у сучасних військових конфліктах. Основними з таких тенденцій є: значне збільшення кількості та розширення номенклатури мікро, міні та малого класів безпілотних літальних апаратів, які стануть альтернативою реактивним системам і артилерії; використання безпілотних літальних апаратів як носіїв не лише засобів виявлення, а й розмінування територій; розроблення технологій, спрямованих на забезпечення безпеки пілотів від наслідків радіоелектронної боротьби; розроблення технологій масового застосування великої кількості безпілотних літальних апаратів одночасно; основні напрями удосконалення бойових характеристик безпілотних літальних апаратів щодо збільшення часу перебування в повітрі; розроблення малогабаритної модульної апаратури спостереження; забезпечення передавання розвідувальних даних у реальному масштабі часу за різними каналами зв'язку; зниження видимості за рахунок створення корпусів безпілотних літальних апаратів авіаційного типу за технологіями “стелс”; очікування значного розвитку підрозділів технічного

забезпечення експлуатації безпілотних літальних апаратів, до складу яких увійдуть групи забезпечення використання, а також ремонту та технічного обслуговування літальних апаратів; удосконалення системи керування FPV безпілотними літальними апаратами; розроблення відповідних технологій дистанційного керування безпілотними літальними апаратами на полі бою; розширення системи підготовки операторів безпілотних літальних апаратів; упорядкування класифікації засобів безпілотної авіації, що дозволить систематизувати інформацію про безпілотні літальні апарати та контроль за 'їх використанням, особливо у воєнній сфері.

Ключові слова: безпілотний літальний апарат; тенденції розвитку, воєнний конфлікт.



Вступ

Швидкі темпи розвитку безпілотної авіації стали причиною її поширення в різних галузях господарювання. Опосередковано зростаючий попит на розробки рвномані'шііх безпілотних літальних апаратів (БпЛА) указує чимала кількість наукових публікацій відповідної тематики. Результати статистичних даних пошукової системи Google Академія вказують на те, що за останні декілька років спостерігається достатньо інтенсивне збільшенНя кількості наукових публікацій стосовно БпЛА (рис. 1). Саме тому важливо оцінити, виокремити тенденції розвитку і застосування БпЛА, зокрема і у воєннійсфері, що, звісно, сприятиме підвищенню ефективності рішення різноманітних завдань.

Рис. 1 . Статистичні дані пошукової жтеми Google Академія щодо кількості наукових публікацій стосовно БпЛА [пошуковий запит UAV]

Досвід відбиття збройної агресії росії, а також розвиток воєнних конфліктів у світі свідчить, що в сучасній бойовій обстановці БпЛА більш ефективно й оперативно, ніж пілотована авіація, застосовуються:

для вирішення завдання тактичної та оперативно-тактичної розвідки, радіоелектронної боротьби (РЕБ);

виявлення об'єктів противника і корегування вогню по них;

бойового управління та зв'язку;

завдавання високоточних ударів по об'єктах на полі бою, а також по критичній інфраструктурі;

метеорологічної, радіаційної, хімічної та біологічної розвідки.

Водночас значно зменшується час доведення отриманої розвідувальної інформації до відповідної ланки органів управління, БпЛА різного призначення можуть діяти як безпосередньо в районі переднього краю бойових дій, так і над усією територією противника зі значно меншим ризиком для особового складу [1].

Інтенсивне використання БпЛА для вирішення різноманітних завдань під час ведення бойових дій, формування нових підходів, способів використання спонукало до здійснення огляду тенденцій розвитку і застосування БпЛА в сучасних воєнних конфліктах.

Постановка проблеми. У воєнних конфліктах вирішення широкого спектру завдань все більше покладається на роботизовану техніку, управління якої здійснюється дистан- ційн о з мінімальною загрозою для життя оператора. Активний розвиток БпЛА і особливо розвідувально-ударної безпілотної авіації практично усіма країнами світу вказує про зміни поглядів воєнних фахівців на способи ведення бойових дій.

Прогнозування подальших змін у розвитку застосування БпЛА у воєнній сфері є надзвичайно актуальним і важливим для нашої держави в умовах продовження збройної агресії росії, що сприятиме подальшій активізації застосування розвідувально-ударних БпЛА на полі бою, а також в охороні кордону, особливо його північної ділянки. Початковим етапом зазначеного є необхідність окреслення тенденцій розвитку і застосування безпілотних літальних апаратів у сучасних воєнних конфліктах.



Аналіз останніх досягнень і публікацій

Дослідженням питань застосування БпЛА у воєнній сфері приділяється значна увага вітчизняними й закордонними вченими і фахівцями у галузі безпілотних технологій.

Зокрема, у монографії [1] авторський колектив вітчизняних науковців досліджував питання застосування безпілотної авіації у воєнній сфері. Головна увага приділялася аналізу розвитку безпілотної авіації тактичного, оперативного, стратегічного класів та її перспективам для воєнної сфери. Маса кожного БпЛА таких класів становить більше 150 кг, що робить літальний апарат відносно уразливими. Вочевидь, як це відзначали автори роботи, широка перспектива за розвитком мікро, міні і малого класу БпЛА зі злітною масою менше 15 кг, що підтверджується сьогоденням.

У [2] розглянуто різні сфери застосування БпЛА для виконання функціональних завдань з акцентом на найбільш розвинуті технології у безпілотній авіації військового призначення країн НАТО, указується на доцільність постійного моніторингу нових можливих напрямів, способів застосування малорозмірних БпЛА.

Крім розвідки поля бою, завдавання точкових ударів достатньо перспективним є питання виявлення мінно-вибухових пристроїв, мінних полів, що розглянуто у [3], [4]. Здійснюється дистанційно мультиспектральний аналіз підповерхневої зони і виявлення місць ймовірного установлення мін. Але, як відмічається у публікаціях, цей спосіб потребує продовження дослідження, практичного підтвердження.

Перспективи та напрями застосування БпЛА в сучасних війнах і воєнних конфліктах розглянуто в [5]. Проте окреслені перспективи також здебільшого стосуються тактичного, оперативного, стратегічного класів БпЛА.

У [6] досліджено досвід підготовки зовнішніх пілотів (операторів) у різних країнах світу. Зазначається необхідність розвитку технологій, спрямованих на забезпечення безпеки пілотів від дії засобів РЕБ, напрацювань практичних методик безпечного управління БпЛА на полі бою.

Розвиток безпілотної авіації військового призначення, питання систематизації умов і факторів, що мають вплив на застосування БпЛА, розглянуто в [7].

Застосування БпЛА для вирішення завдань в інтересах ЗСУ досліджено в [8] і [9]. Документи були видані після повномасштаб- ного вторгнення росії, і саме в них узагальнено досвід застосування БпЛА малого та міні- класу. Проте надзвичайно стрімкий розвиток технологій безпілотної авіації, стрімке наповнення підрозділів FPV дронами є причиною для доповнення змісту рекомендацій щодо застосування БпЛА, які розглянуті у цих документах.

Особливості теорії побудови і застосування БпЛА відображені в [10]. Але результати ведення бойових дій на території України вказують на потребу внесення коректив у технології створення новітніх зразків БпЛА, розроблення різноманітного додаткового їх оснащення.

Розглянуті літературні джерела наочно підкреслюють важливість та необхідність дослідження тенденцій розвитку і застосування БпЛА в сучасних воєнних конфліктах, що обумовлено стрімкими змінами у тактиці застосування, наявністю великого досвіду застосування БпЛА у ЗСУ. Загалом можна прогнозувати виокремлення БпЛА як основу майбутнього окремого роду військ у перспективі.

Мета статті - на основі аналізу наукових підходів окреслити перспективні напрями розвитку і застосування безпілотних літальних апаратів у сучасних воєнних конфліктах



Результати дослідження

Результати аналізу досвіду застосування БпЛА в російсько-українській війні, сучасних воєнних конфліктах дозволяють стверджувати, що безпілотна авіація стала повноправним елементом розвідувальної системи разом з космічною розвідкою та розвідкою із застосуванням пілотованої авіації, а також важливою складовою авіаційного парку провідних країн світу [7]-[9].

За інформацією віцепрем'єр-міністра України Михайла Федорова, за допомогою БпЛА тільки на Авдіївському напрямку протягом 9-16 жовтня 2023 року виявлено та самостійно знищено 428 одиниць російської техніки. Безпілотники ефективно показали себе в обороні. За їх допомогою знищено: 101 гармату, 88 броньованих машин, 75 танків, 52 САУ, 77 вантажівок, 2 системи ППО, 178 опорних пунктів, 13 складів боєприпасів, 1 РСЗВ, 206 особового складу [11]. Отже, безпілотна авіація все більше стає конкурентом, альтернативою ракетним військам і артилерії. Водночас особливістю ураження об'єктів ударними БпЛА є висока точність, можливість наведення з будь-якої точки світу, а оператором у перспективі може бути навіть школяр, що потребує розвитку відповідних дистанційних технологій управління. Окрім того, розвідувальними БпЛА виявляють і забезпечують передавання артилерійським та ракетним підрозділам Сил оборони України координат багатьох цілей та об'єктів противника. Це забезпечує оперативне знищення, ураження та придушення живої сили, бойової техніки та артилерії противника [11], [12].

Безпілотні літальні апарати практично безальтернативно демонструють безпосередні переваги перед пілотованими розвідувальними літаками. Вони не мають пілота на борту, що не потребує його рятування, як це відбувається внаслідок збиття пілотованого літака-розвідника. Вони здатні вести розвідку об'єктів противника в районах, які в більшості випадків є недоступні для пілотованих літаків-розвідників, що виконують завдання на великій відстані від цих об'єктів. Наприклад, для рятування пілота літака RF-16, який був збитий під час виконання розвідувального польоту на території Боснії, було задіяно два бойових вертольоти та декілька десятків морських піхотинців, витрачено на проведен- ня рятувальної операції значні матеріальні ресурси, а головне, був чималий ризик втрати рятувальників [13].

Безпілотні літальні апарати здатні вести розвідку в районах, які недоступні для пілотованих літаків-розвідників. Це пояснюється тим, що рельєф місцевості створює зони невидимості для засобів повітряної розвідки пілотованих літаків-розвідників, де можуть бути або є об'єкти противника. Збільшення дальності польоту, наявність різкопересіченої, лісистої, закритої частини місцевості, наявність суцільної забудови дають значне зростання ефекту маскування цілей. Прикладом можуть бути райони бойових дій на теренах України, де значні території, в яких проводилася повітряна розвідка літаками-розвідниками росії, вважалися зонами невидимості, що давало недостатньо ефективні результати розвідки і супроводжувалось втратами екіпажів і техніки [14]. Окрім контролю і розвідки таких районів (зон), БпЛА можуть здійснювати ефективно пошук за межами зон видимості, але для цього застосовуються інші БпЛА як ретранслятори сигналів управління і корисної інформації. В окремих випадках застосовуються канали су- путникового зв'язку.

Ще однією безумовною перевагою БпЛА є їх малі габарити. Це дозволяє їм успішно виконувати розвідувальні завдання в умовах активної протидії об'єктових засобів ППО противника. Важливу роль відіграє встановлена на БпЛА оптико-електронна та радіолокаційна апаратура, що дозволяє ефективно виявляти та передавати на центри управління зображення об'єктів противника. Засоби повітряної розвідки, що встановлюються на БпЛА, виконуються в мінімізованому компактному варіанті.

Безпосередні переваги розвідувальних БпЛА забезпечили їх подальший розвиток у всьому світі. З огляду на досвід застосування безпілотної авіації в сучасних війнах та воєнних конфліктах провідні країни світу активізували роботу щодо уточнення основних завдань і вимог до БпЛА, дослідження напрямів і способів їх бойового застосування, а також розроблення БпЛА нового покоління. У перспективі слід очікувати розвиток БпЛА мікро класу ударного типу в напрямі способів масового застосування одночасно великої кількості БпЛА, що практично унеможливить їх повноцінне знищення, захист від нападу [15].

Результати досліджень бойового застосування БпЛА засвідчують, що основні тенденції покращення їх бойових характеристик стосуватимуться:

збільшення часу перебування в повітрі;

використання малогабаритного компактного обладнання модульного типу;

передавання розвідувальних даних у масштабі реального часу із задіянням різних каналів зв'язку;

зниження помітності (виявлення) в широкому діапазоні довжини хвиль засобами РЕБ [7].

За інформацією керівника Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Юрія Щиголя, рік тому Україна не мала жодної моделі ударних безпілотни- ків, а на теперішній час уже сім виробників отримали контракти на їхнє постачання - це понад 10 тис. таких БпЛА. У межах проєкту “Армія дронів” 40 зразків БпЛА українського виробництва мають допуск до експлуатації, а виробники вже отримують державні контракти. Рік тому їх було лише сім [12]. Отже, слід очікувати на оновлення парку БпЛА, вагомою часткою якого будуть зразки вітчизняного виробництва або складання.

Через те, що виконання завдань розвідки об'єктів противника за допомогою БпЛА відбувається в умовах активної дії засобів протиповітряної оборони та РЕБ, існує нагальна потреба у зниженні помітності (виявлення) БпЛА. Вирішення такої проблематики можливо за рахунок створення корпусів БпЛА літакового типу за технологіями “стелс” [1], що має забезпечити збільшення живучості завдяки зменшенню площі відбиття сигналу, а значить, помітності в радіолокаційному діапазоні хвиль. Нове покоління БпЛА для зменшення впливу засобів РЕБ, як правило, має менше демаскувальних ознак, виготовляється з композиційних матеріалів, покривається спеціальною фарбою, яка поглинає енергію та забезпечує зменшення інфрачервоного випромінювання.

Перехід до ведення розвідки на великих відстанях із застосуванням БпЛА потребує нових методів попереднього наведення, програмування їх польотів і режиму пошуку. Такі методи базуються на накопиченні великої кількості баз даних про територію противника, перш за все картографічних. Водночас здійснюється аналітичне оцінювання можливого знаходження цілей (об'єктів) противника та районів їх розміщення. За результатами такого оцінювання визначаються маршрути польотів БпЛА в задані райони пошуку. Слід очікувати появу підрозділів технічного супроводу експлуатації БпЛА, що включатиме групи із забезпечення застосування, ремонту і технічного обслуговування літальних засобів.

В охороні кордону починають застосовуватись прив'язні БпЛА (TDR Tethered Drone). Суттєвою перевагою таких засобів є їх протидія засобам РЕБ через відсутність радіоканалу передавання даних. Мобільні або переносні варіанти таких БпЛА можуть бути успішно застосовані на лінії розмежування, у зоні бойових дій. Стаціонарний варіант розміщують у контейнерах, він може встановлюватись уздовж кордону як альтернатива спостережним вежам, особливо на Півночі України.

Результати аналізу використання міні та мікро класів БпЛА в російсько-українській війні свідчать про їх надзвичайно важливу роль і значущість. Такі безпілотники показали свою високу ефективність у вирішенні завдань тактичної розвідки в інтересах бойових підрозділів на полі бою. Особливо ефективне їх застосування в умовах міста, де, окрім спостереження за обстановкою, їх можна використовувати для виявлення вогневих засобів ворога і знешкодження їх [1].

Революційний прорив у галузі безпілотної авіації не обмежується лише розвідувальними БпЛА тривалого перебування в повітрі. Останніми роками з'явився новий перспективний напрям міні та мікро БпЛА, так званих FPV дронів розвідувально-ударного типу. Перспективним напрямом їх розвитку є удосконалення системи управління такими БпЛА, забезпечення можливості управління декількома БпЛА одночасно одним оператором, а також залучення до дистанційного управління невійськовослужбовців з кращими навиками пілотажу.

У рамках проєкту “Армія дронів”, який був започаткований Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України, Міністерством цифрової трансформації України та Держслужби спецзв'язку і інформації, тільки протягом першого півріччя 2023 року підготовлено 10 тис. зовнішніх пілотів (операторів) БпЛА. Було створено 26 нових шкіл підготовки. До кінця року планувалось підготувати ще 10 тис. зовнішніх пілотів (операторів) для управління різними модифікаціями БпЛА - розвідувальних БпЛА коптерного типу, ударних FPV дронів [16], [17]. Суттєвим у підготовці пілотів є те, що в межах державних програм професійного навчання вже введено спеціальність оператора БпЛА. Отже, слід прогнозувати, що у перспективі окрема дисципліна або теми будуть введені до курсу навчання як шкільної освіти, так і у закладах вищої освіти.

Управління польотом і отримання інформації здійснюється за допомогою портативного обладнання. На теперішній час міні- та мікро-БпЛА оснащують компактними й ефективними засобами розвідки. Уже існує та активно використовується мініатюрна апаратура оптико-електронної розвідки видимого (масою 1 г) та інфрачервоного (маса 10 г) діапазонів довжини хвиль електромагнітного спектру, радіотехнічної, акустичної та біохімічної розвідки.

Розроблення нових типів БпЛА обумовлено їх економічністю завдяки дешевизні, порівняно з пілотованими літаками-розвідниками, спрощенням бойової підготовки зовнішніх пілотів (операторів), зменшенням складу обслуги і зміщенням акцентів на виявлення живої сили та вогневих засобів противника.

На теперішній час, за досвідом відбиття збройної агресії росії, Генеральним штабом ЗСУ розроблено нову доктрину ведення бойових дій за допомогою безпілотників. Генштаб сформував та укомплектував перші у світі ударні роти БпЛА. Наразі це 11 підрозділів, які перебувають у складі ЗСУ та працюють за новими підходами згідно з доктриною застосування безпілотників на полі бою [15], [16]. Очевидно, і у подальшому слід очікувати реорганізацію підрозділів з експлуатації БпЛА.

Сучасний ринок воєнних безпілотних систем демонструє тенденції різкого зростання. Якщо, наприклад, 2016 року ринок тільки військових БпЛА складав близько $5 млрд, то за деякими даними, 2023 року він уже склав більш ніж $15 млрд. При цьому 65 % від загальної кількості БпЛА складають БпЛА коп- терного типу. Дешевизна, компактність, маневреність і здатність БпЛА коптерного типу зависати над цілями (об'єктами) робить ці апарати ідеальними для ведення розвідки та завдавання точкових ударів, замінюючи тактичну артилерію.

За інформацією Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, виробництво дронів в Україні зросло більш ніж у 100 раз. На цей рік (2023) уряд виділив 40 млрд грн., які інвестує в українських виробників безпілотників. Кабінетом Міністрів України ухвалено рішення щодо сприяння масовому виробництву боєприпасів для дронів. Своїм рішенням уряд прибрав бюрократію, що заважала закупівлям, виготовленню та логістиці БпЛА. Скасовано ПДВ на ввезення БпЛА, а також їхніх комплектуючих із-за кордону, створено полігони для тренувань і випробування безпілот- ників. Введено спрощену процедуру отримання допуску для експлуатації БпЛА (fast-track) [16], [17].

Значна кількість публікацій пов'язана із класифікацією БпЛА, що опосередковано вказує на досить швидкі темпи розвитку різних типів БпЛА [18], [19]. Окреслюється характерна невідповідність у потребі чіткої класифікації БпЛА, що систематизує їх упорядковане застосування, і наявності таких факторів, які ускладнюють упорядкування, класифікацію всіх типів БпЛА:

немає чітких меж між різними типами;

достатньо широкий спектр характеристик, таких як розмір, дальність польоту, тип двигуна, озброєння тощо;

не існує чітких та узгоджених визначень для різних класів у різних країнах світу;

чинні зведені класифікації враховують лише загальні характеристики, що за різними ознаками можуть мати суперечливі висновки;

наявність значних розбіжностей у застосуванні умовних позначень БпЛА.

Як наслідок це ускладнює створення універсальної системи класифікації, яка б охоплювала всі типи, що з часом може призвести до проблем із систематизацією інформації про БпЛА та контролем їх використання. Тому також перспективним напрямом розвитку БпЛА є упорядкування їх класифікації.



Висновки та перспективи подальших досліджень

На основі огляду публікацій за останні декілька років, аналізу наукових підходів окреслено перспективні напрями розвитку і застосування безпілотних літальних апаратів у сучасних воєнних конфліктах:

прогнозовано суттєве збільшення виробництва кількості і розширення номенклатури мікро, міні і малих класів БпЛА зі злітною масою менше 15 кг, що становитимуть альтернативу реактивним системам і артилерії;

розширення функціональних можливостей і напрямів застосування БпЛА як носіїв не тільки засобів виявлення, а й розмінування територій;

розвиток технологій, спрямованих на забезпечення безпеки пілотів від дії засобів РЕБ, напрацювання практичних методик безпечного управління БпЛА на полі бою;

розвиток технологій масового застосування одночасно великої кількості БпЛА, що практично унеможливить їх повноцінне знищення, захист від нападу;

основні тенденції підвищення бойових характеристик БпЛА стосуватимуться збільшення часу перебування в повітрі, розвитку малогабаритного обладнання модульного типу для спостереження, забезпечення передавання розвідувальних даних у масштабі реального часу із задіянням різних каналів зв'язку, зниження помітності в широкому діапазоні довжини хвиль засобами РЕБ за рахунок створення корпусів БпЛА літакового типу за технологіями “стелс”;

суттєвий розвиток підрозділів технічного супроводу експлуатації БпЛА, що міститимуть групи забезпечення застосування, ремонту і технічного обслуговування літальних засобів;

удосконалення системи управління FPV БпЛА, забезпечення можливості управління декількома БпЛА одночасно одним оператором;

в охороні кордону, а також на лінії розмежування, у зоні бойових дій перспективним є застосування прив'язних БпЛА (TDR Tethered Drone);

особливістю ураження об'єктів ударними БпЛА є висока точність, можливість наведення з будь-якої точки світу і те, що оператором може бути навіть школяр, що потребує розвитку відповідних дистанційних технологій управління БпЛА на полі бою; безпілотний літальний військовий

розширення системи підготовки операторів БпЛА, у перспективі виокремлення навчальної дисципліни або теми, що будуть введені до курсу навчання як шкільної освіти, так і у закладах вищої освіти;

упорядкування класифікації БпЛА, що дозволить упорядкувати інформацію про них та контроль за їх використанням, особливо у воєнній сфері.

Глобальний ринок БпЛА воєнного призначення стає все більш насиченим, різноманітним і перспективним. Разом із цим зростає потреба активної протидії БпЛА як засобами протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби, а також і іншими засобами інженерного маскування. Тому у подальших дослідженнях доцільно розглянути тенденції розвитку і застосування засобів протидії БпЛА.



Список використаних джерел

Безпілотна авіація у військовій справі : монографія / С. П. Мосов та ін. ; за ред. проф. С. П. Мосова. Київ : Інтерсервіс, 2019. 324 с.

Dougherty M. J. Drones: An Illustrated Guide to the Unmanned Aircraft That are Filling Our Skies. Sterling Publishing, 2015. 224 р.

Мосов С. П., Єременко С. А. Дрон розвідує мінну обстановку. Пожежна та техногенна безпека. 2020. № 9(84). С. 18-20.

Method for minifields mapping by imagery from unmanned aerial vehicle / M. О. Popov et. al. Advances in Military Technology. 2022. Vol. 17, no. 2, pp. 211-229. DOI: 10.3849/aimt. 01722

Мосов С., Горбулін В. Смертельна автономна зброя. Оборонний вісник. 2022. № 3-4. С. 18-24.

Мосов С. П., Гурак С. П. Пілоти для безпі- лотників. Оборонний вісник. 2020. № 2. С. 20-23.

Мосов С. П., Уруський О. С. Тенденції в застосуванні сил і засобів аерокосмічної розвідки у воєнних конфліктах сучасності. Зб. наук. праць ЦВСД НУОУ 2022. Вип. № 2(75). С. 92-99.

Керівництво з бойової роботи підрозділів безпілотних авіаційних комплексів ракетних військ і артилерії Збройних Сил України. Київ : Центр учбової літератури, 2022. 93 с.

Командиру підрозділу по застосуванню БпЛА тактичного рівня (за досвідом проведення АТО (ООС). Київ : Центр учбової літератури, 2022. 66 с.

Chamayou G. Theorie du drone. La Fabrique Editions, 2013. 268 p.

Армія дронів. Укрінформ. URL: https//www. ukrinform.ua (дата звернення: 24.11.2023).

Арміїї дронів - рік: тисячі безпілотників, ударні роти БпЛА та розвиток українського виробництва. URL: https//cip.gov.ua (дата звернення: 24.11.2023).

Мосов С. П. Аерокосмічна розвідка в сучасних воєнних конфліктах : монографія. Київ : Вид. “РУМБ”, 2008. 248 с.

RQ-11B Raven. URL: https://military. com/equipment/ra-11b-raven (дата звернення: 24.11.2023).

Wasp III (BATMAY). Micro UAV. URL: https:/defense-update.com/20090102_wasp3. htm1#ZDB4WHTP3Dc(дата звернення: 24.11.2023).

Армія дронів. URL: https//armyinform.com. ua (дата звернення: 24.11.2023).

Армія дронів. П'ять досягнень проекту за рік. URL: https//forbes.ua (дата звернення: 24.11.2023).

Книш Б. П., Бровко П. В., Попіль Д. С. Класифікація відомих видів безпілотних літальних апаратів. Збірник наукових праць Вінницького Національного технічного університету. Серія: Сучасна інженерія та інноваційні технології. 2017. № 1. С. 34-39.

Tachinina O. M., Lysenko A. I., Kutiepov V. O. (2022) Qassification of modern unmanned aerial vehicles. International scientific journal. Electronics and Control Systems. 2022. Vol. 74, pp. 79-86. DOI: https://doi.org/10.18372/1990-5548.74.17354



References

Mosov S. P et. al. (2019). Bezpilotna aviatsiia u viiskovii spravi [Unmanned aviation in military affairs]. Kyiv : Interservice. [in Ukrainian]

Dougherty M. J. (2015). Drones: An Illustrated Guide to the Unmanned Aircraft That are Filling Our Skies. Sterling Publishing. [in English]

Mosov S. P., Yeremenko S. A. (2020). Dron roz- viduie minnu obstanovku [A drone scouts the mine situation]. Pozhezhna ta tekhnohenna bezpeka, no. 9(84), pp. 18-20. [in Ukrainian]

Popov M. О. et. al. (2020). Method for minifields mapping by imagery from unmanned aerial vehicle. Advances in Military Technology, vol. 17, no. 2, pp. 211-229. DOI: 10.3849/aimt. 01722 [in English]

Mosov S., Gorbulin V. (2022). Smertelna av- tonomna zbroia [Lethal autonomous weapon]. Obo- ronnyi visnyk, no. 3-4, pp. 18-24. [in Ukrainian]

Mosov S. P., Gurak S. P. (2020). Piloty dlia bez- pilotnykiv [Pilots for drones]. Oboronnyi visnyk, no. 2, pp. 20-23. [in Ukrainian]

Mosov S. P., Uruskyi O. S. (2022). Tendentsii v zas- tosuvanni syl i zasobiv aerokosmichnoi rozvidky u voien- nykh konfliktakh suchasnosti [Trends in the use of forces and means of aerospace intelligence in modern military conflicts]. Coll. of science Proceedings of the Central Committee of the NUOU, no. 2(75), pp. 92-99. [in Ukrainian]

Manual for the combat work of units of unmanned aircraft complexes of missile troops and artillery of the Armed Forces of Ukraine [Kerivnytstvo z boiovoi roboty pidrozdiliv bezpilotnykh aviatsiinykh kompleksiv raketnykh viisk i artylerii Zbroinykh Syl Ukrainy]. (2022). Kyiv : Center of educational literature. [in Ukrainian]

Komandyru pidrozdilu po zastosuvanniu BpAK taktychnoho rivnia (za dosvidom provedennia ATO (OOS) [To the commander of the tactical-level BpAK deployment unit (based on the experience of conducting anti-terrorist operations (ATO)]. (2022). Kyiv : Center for Educational Literature. [in Ukrainian]

Chamayou G. (2013). Theorie du drone. La Fabrique Editions. [in English]

Armiia droniv [Army of drones - Ukrinform]. Ukrinform. URL: https//www. ukrinform.ua (accessed 24 November 2023). [in Ukrainian]

Armiii droniv - rik: tysiachi bespilotnykiv, udarni roty BpLA ta rozvytok ukrainskoho vyrobnyt- stva [Drone armies - a year: thousands of drones, UAV strike companies and the development of Ukrainian production]. Retrieved from: https//cip.gov.ua (accessed 24 November 2023). [in Ukrainian]

Mosov S. (2008). Aerokosmichna rozvidka v suchasnykh voiennykh konfliktakh [Aerospace reconnaissance in modern military conflicts]. Kyiv : RUMB. [in Ukrainian]

RQ-11B Raven. Retrieved from: https://mili- tary.com/equipment/ra-11b-raven (accessed 24 November 2023). [in English]

Wasp III (BATMAY). Micro UAV. Retrieved from: https:/defense-update.com/20090102_wasp3. htm1#ZDB4WHTP3Dc (accessed 24 November 2023). [in English]

Armiia droniv [Army of drones]. Retrieved from: https//armyinform.com.ua (accessed 24 November 2023). [in Ukrainian]

Armiia droniv. Piat dosiahnen proektu za rik [Army of drones. Five project achievements per year]. Retrieved from: https//forbes.ua (accessed 24 November 2023). [in Ukrainian]

Knysh B. P., Brovko P. V., Popil D. S. (2017). Klasyfikatsiia vidomykh vydiv bezpilotnykh litalnykh aparativ [The classification of the certain types of the unmanned aerial vehicles]. Zbirnyk naukovykh prats Vinnytskoho Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Seriia: Suchasna inzheneriia ta innovatsiini tekhnolohii, no. 1, pp. 34-39. [in Ukrainian]

Tachinina O. M., Lysenko A. I., Kutiepov V. O. (2022). Classification of modern unmanned aerial vehicles. International scientific journal. Electronics and Control Systems, vol. 74, pp. 79-86. DOI: https:// doi.org/10.18372/1990-5548.74.17354 [in English]

Размещено на Allbest.ru/

...