А- і D-гіповітамінози у телят (поширення, діагностика, лікування і профілактика)

Розробка інформативних методів та технологій діагностики порушення А- і D-вітамінного обміну в телят. Вивчення ефективності тетравіту та інсолвіту, введеного в різних дозах і різними методами, для лікування та профілактики А- і D-гіповітамінозів у телят.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 22.06.2014
Размер файла 38,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

  • Білоцерківський державний аграрний університет

УДК 619:616.391-072.85/.08:636.2.053

Автореферат

  • дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук
  • А- і D-гіповітамінози у телят (поширення, діагностика, лікування і профілактика)

16.00.01 - діагностика і терапія тварин

Гарькавий Віктор Олександрович

  • Біла Церква 2002
  • Загальна характеристика роботи
  • Актуальність теми. Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні не можливе без стабільного розвитку тваринництва, насамперед скотарства. Тому в останні роки в господарствах різних форм власності практикується розведення високопродуктивних порід корів (Буркат В.П., 1998). Проте кризові явища в економіці України спричинили значне скорочення заготівлі кормів: у 1996-1997 рр. - 42 % до потреби, у 1998-1999 рр. - 72, 1999-2000 рр. - 80,4 %. Це призвело до того, що поголів'я корів з 4039,2 тис. у 1996 р. скоротилося до 2012,9 тис. у 2000 р., тобто вдвічі (Вербицький П., 2001).

Нестача та низька якість кормів, недотримання структури раціонів спричиняють глибокі порушення усіх видів обміну речовин. За даними державних лабораторій ветеринарної медицини України, дефіцит життєво важливих речовин в організмі тварин досить значний. Навіть в осінній період 45 % корів мають низький уміст каротину в сироватці крові, 24 - загального кальцію, 25 % - фосфору (Достоєвський П.П., Ільченко А.В., 1998). У зимово-весняний період гіпокаротинемія була виявлена у 89,2 % корів, а низький уміст вітаміну А - у 69,5 % корів, причому, у 10,5 % корів його було менше 10,0 мкг/100 мл (Сахнюк В.В., 1996). Характерною особливістю більшості хвороб, спричинених порушенням обміну речовин, є те, що вони мають приховану стадію перебігу. Діагноз хвороби на цій стадії можна поставити лише спеціальними, зокрема лабораторними методами дослідження (Левченко В.І. зі співавт., 2001). До таких хвороб належать А- та D- гіповітамінози.

Методи діагностики і профілактики А-гіповітамінозу в корів і телят до одномісячного віку та молодняку старше 3-місячного віку, а також рахіту в молодняку ґрунтовно вивчені і висвітлені в кількох роботах (Левченко В.И., 1981; Тыхонюк Л.А., 1983; Щуревич Г.А., 1986; Сахнюк В.В., 1996). Проте до сьогод-ні залишилися не з'ясованими ряд питань щодо ефективності різних доз і методів застосування олійних розчинів вітамінів А і D для телят 1-3-місячного віку, оскільки в окремих працях є повідомлення про низьку ефективність парентеральних ін'єкцій цих препаратів (Душейко А.А., 1989). Окрім того, розвиток поліморбідності внутрішньої патології у тварин (Кондрахин И.П., 1998) зумовлює необхідність розробки і застосування комплексних вітамінно-мінеральних препаратів, які мають різновекторну терапевтичну дію.

  • Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота була фрагментом зав-дання 05 проекту 14 “Ветеринарне забезпечення” програми УААН “Продоволь-ство-95”, є частиною держбюджетної угоди № 1/16 з Міністерством аграрної політики України; номер держреєстрації 0100U001534.
  • Мета дослідження - експериментально обґрунтувати ефективність засто-сування комплексного вітамінно-мінерального препарату, тетравіту та інсолвіту для лікування та профілактики А- і D-гіповітамінозів у телят 1-3-місячного віку. Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:
  • - вивчити клінічний і гематологічний статус, показники А- і D-вітамінного обміну у 20-40-денних телят та з'ясувати поширення А- і D-гіповітамінозів;

- розробити інформативні методи діагностики порушення А- і D-вітамінного обміну в телят;

- вивчити ефективність тетравіту, введеного в різних дозах і різними методами, для лікування та профілактики А- і D-гіповітамінозів у телят;

- вивчити ефективність застосування інсолвіту з цією ж метою;

- розробити склад і технологію виготовлення комплексного вітамінно-мінерального концентрату, вивчити його токсичність, біологічну активність та ефективність для профілактики порушень А- і D-вітамінного обміну в телят.

  • Об'єкт дослідження - телята чорнорябої породи 1-3-місячного віку, білі щури лінії “Wistar”.
  • Предмет дослідження - кров, сироватка крові.
  • Методи дослідження - клінічні, морфологічні (еритроцити, лейкоцити), біохімічні (гемоглобін, загальний білок, імуноглобуліни, вітамін А, каротин, загальний кальцій, неорганічний фосфор, активність ЛФ, АСТ, АЛТ, ГГТ, сечовина, креатинін, загальні ліпіди, холестерол, глюкоза), імунологічні (фагоцитоз, бактерицидна і лізоцимна активність сироватки крові), атомно-абсорбційної спектрофотометрії (мідь, цинк, залізо), радіоконкурентного зв'язування (25ОНD3), гістологічний (печінка, нирки, міокард, легені), рентгенографічний (велика гомілкова кістка).
  • Наукова новизна роботи. Уперше експериментальним шляхом встановлена відсутність кореляції між умістом каротину та вітаміну А в телят 1-3-місячного віку. Доведена множинність внутрішньої патології в телят: А- і D-гіповітамінози та гіпопластична анемія розвиваються як супутні хвороби. Розроблений, теоретично і експериментально обгрунтований принципово новий спосіб одержання вітамінно-мінерального концентрату, який ґрунтується на підборі складових компонентів, функціонально поєднаних у клітинному обміні, сумісне використання яких посилює їхню біологічну активність.
  • Практичне значення результатів роботи. Доведено, що визначення вмісту каротину в сироватці крові телят 1-3-місячного віку не має інформативного значення для оцінки стану А-вітамінного обміну. Для ранньої діагностики А- і D-гіповітамінозів при одночасному перебігу цих захворювань у телят необхідно визначати вміст вітаміну А, загального кальцію та неорганічного фосфору. Визначено фізіологічний уміст вітаміну А в сироватці крові телят тримісячного віку та активність лужної фосфатази в сироватці крові клінічно здорових телят одно-тримісячного віку при дослідженні різними методами. Встановлена оптимальна доза вітаміну А у складі тетравіту та інсолвіту для лікування А-гіповітамінозу в телят.
  • Експериментально обгрунтовано необхідність застосування комплексних вітамінно-мінеральних препаратів. У співробітництві з Інститутом біохімії НАН України ім. О.В. Палладіна (канд. біол. наук Л.І. Апуховська) розроблено склад і принципово нову технологію отримання комплексного вітамінно-мінерального концентрату (ВМК) для лікування та профілактики А- і D-гіповітамінозів у телят, компоненти якого зберігають свою активність протягом двох років. Вивчено біологічну активність і лікувально-профілактичну ефективність вітамінно-мінерального концентрату та експериментально обгрунтовано дозу і термін його застосування для лікування і профілактики А- і D-гіповітамінозів у телят одно-тримісячного віку. Результати досліджень увійшли до методичних рекомендацій “Диспансеризація великої рогатої худоби” (розділ 9), схвалених науково-технічною радою Головного управління ветеринарної медицини з держветінспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства України 19 грудня 1996 р. (протокол № 4а). Розроблені і затверджені ДНДКІ ветеринарних препаратів і кормових добавок технічні умови ТУУ 216241130.011-98 “Вітамінно-мінеральний концентрат” та тимчасова настанова щодо його застосування телятам (протокол № 5 від 15 червня 1999 р.).
  • Особистий внесок здобувача полягає в тому, що він самостійно вивчав поширення А- і D-гіповітамінозів, проводив експериментальні дослідження щодо вивчення діагностики патології, порівнював ефективність різних вітамінних препаратів, узагальнював та аналізував результати експериментальних досліджень. Розробка технології одержання ВМК та методів контролю препарату проводилася під керівництвом Л.І.Апуховської (Інститут біохімії НАН України). Морфологічні та біохімічні дослідження крові здобувач виконував у лабораторії НДІ внутрішніх хвороб тварин при Білоцерківському ДАУ.
  • Апробація результатів дисертації проводилася на трьох конференціях з проблем неінфекційної патології тварин (м. Біла Церква, 7-8 червня 1995 р., 4-5 червня 1998 р. та 3-4 листопада 2000 р.), Міжнародній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження С.З. Гжицького (м. Львів, 4-6 травня 2000 р.), щорічних (1998-2002 рр.) наукових конференціях професорсько-викладацького складу Білоцерківського ДАУ, Всеукраїнській науковій конференції докторантів і аспірантів (м. Біла Церква, 13-17 травня 2002 р.).
  • Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані в 7 статтях, що вийшли у “Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (6) та “Науковому віснику Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького” (1).
  • Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 125 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 26 таблицями, 1 рисунком, включає вступ, огляд літератури, 6 розділів власних досліджень, їх узагальнення та аналіз, висновки та пропозиції виробництву, список використаної літератури, що містить 223 найменування, у тому числі 62 - із далекого зарубіжжя, 5 додатків.

Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання роботи

  • гіповітаміноз теля діагностика лікування

Робота виконувалася в 1992-2001 рр. у лабораторії кафедри терапії та клінічної діагностики Білоцерківського ДАУ і 7 господарствах Київської та Черкаської областей. Проведено клінічне дослідження та аналіз крові 280-ти телят. Експериментальні дослідження проводили на клінічно здорових та хворих на А- і D-гіповітамінози телятах. Частина досліджень з розробки вітамінно-мінерального концентрату, принципів його приготування і контролю якості та визначення гострої токсичності була проведена в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України під керівництвом канд. біол. наук Л.І. Апуховської.

Експериментальну частину роботи виконували за наступним планом:

а) вивчення клінічного статусу і стану А- і D-вітамінного обміну в телят 20-40-денного віку та поширення А- і D-гіповітамінозів; б) розробка ранніх методів діагностики патології; в) вивчення ефективності різних доз і способів застосування тетравіту для профілактики і лікування А- і D-гіповітамінозів телят; г) вивчення ефективності інсолвіту для профілактики і лікування А- і D-гіповітамінозів у телят; д) розробка складу, вивчення токсичності та експериментальне обгрунтування ефективності вітамінно-мінерального концентрату для профілактики і лікування порушень А- і D- вітамінного обміну в телят.

Морфологічний склад крові та вміст гемоглобіну визначали у 230 телят, загального білка - у 200, заліза, міді, цинку - 47, імуноглобулінів - 180, бактерицидну активність сироватки крові - у 43, лізоцимну - у 85. Стан А-вітамінного обміну дослідили у 273, фосфорно-кальцієвого обміну - у 230 телят, що надійшли у спецгоспи і вирощувались у багатогалузевих господарствах.

Дослідження показників гемопоезу у тварин проводили загальноприйнятими методами: у периферичній крові визначали кількість гемоглобіну - гемоглобінціанідним методом, еритроцитів і лейкоцитів - меланжерним методом у лічильній камері з сіткою Горяєва; лейкограму виводили в мазках, фарбованих за Романовським - Гімзою, гематокритну величину визначали уніфікованим методом за допомогою мікроцентрифугування.

  • Рівень вітаміну А в сироватці крові визначали за методикою О.Бессея у модифікації В.І. Левченка зі співавт. (1998), стан D-вітамінного обміну - на основі непрямих показників - за вмістом загального кальцію, неорганічного фосфору та активністю лужної фосфатази в сироватці крові. Уміст загального кальцію в сироватці крові тварин на першому етапі досліджень визначали комплексонометричним методом із трилоном Б, а в подальшому - набором реактивів Calcium Arsenazo III Reagent фірми “Eagle Diagnostics” (USA), уміст неорганічного фосфору - за реакцією з аскорбіновою кислотою (за Dyce), активність лужної фосфатази - біотест-набором ALP-120 фірми “Lachema Diagnostic” (Чехія). На завершальному етапі досліджень для визначення цих показників використовували набори реактивів фірми “Simko Ltd.” (м. Львів). Уміст цинку, міді та заліза в сироватці крові визначали методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на приладах AAS 30 та С-115-М1.
  • У сироватці крові телят досліджували наступні показники функціонального стану і структури печінки: активність індикаторних для органа ферментів - АСТ - кінетичним методом (P. Felding et al., 1981), АЛТ - методом Рейтмана і Френкеля (1957), ГГТ - методом Szas; білоксинтезувальну функцію - за вмістом загального білка, альбумінів і сечовини - методом з уреазою та за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом, фільтраційну функцію нирок - за вмістом креатиніну (методом Яффе). Фагоцитарну активність нейтрофілів визначали методом В.Ю. Чумаченка (1975), лізоцимну і бактерицидну активність сироватки крові - за Марковим Ю.М. зі співавт. (1974), загальну кількість імуноглобулінів - за реакцією з 18 %-ним розчином натрію сульфіту.

Одержані результати досліджень крові обраховували з використанням методів варіаційної статистики. Корелятивний зв'язок між показниками визначали за коефіцієнтом кореляції (r) Пірсона (Ойвин И.А., 1960).

Клініко-гематологічний статус телят 20-40-денного віку

Із 230 телят 20-40-денного віку за вмістом гемоглобіну виявлено 40 % хворих на гіпопластичну анемію, у тому числі у 34,8 % - анемію гіпохромну, у 18,7 % - мікроцитарну. Значно рідше виявляли макроцитарну гіперхромну анемію (6,5 % телят). У решти телят анемія була нормохромною і нормоцитарною. Основною причиною розвитку гіпохромної анемії є, очевидно, нестача в раціоні поживних речовин та міді, уміст якої був меншим за норму майже у 90 % телят. Гіперхромна макроцитарна анемія є характерною для нестачі кобальту в організмі. Телят з гіпосидерозом було виявлено лише 7,1 %.

  • У телят за інтенсивного росту при безвигульному утриманні часто реєструють симптоми рахіту (Левченко В.И., с соавт., 1989). Діагностику ранніх стадій патології рекомендують проводити за результатами визначення метаболітів вітаміну D3 або непрямих показників - за умістом загального кальцію і неорганічного фосфору в сироватці крові та активністю лужної фосфатази.

Із 230 досліджених телят уміст загального кальцію був зменшений у 175 тварин (76,1 %), зміни неорганічного фосфору виявлені у 58,3 % телят, у тому числі гіпофосфатемія - у 46,5 %. Лише у 8,3 % телят уміст обох макроелементів був у межах фізіологічних коливань. Активність лужної фосфатази була підвищеною у 48 телят (20,9 %), тобто її інформативність була значно нижчою, ніж зміни макроелементів.

Уміст вітаміну А був зменшений у 70,3 % телят із 273 досліджених, у тому числі в 13,0 % телят вітаміну А було менше 5 мкг/100 мл, що є ознакою тяжкої патології. Це пояснюється, насамперед, незадовільною годівлею маточного поголів'я. За даними В.В. Сахнюка (1996, 1999), у зимово-весняний період у 69,5 % корів із 334 досліджених був виявлений А-гіповітаміноз, що зумовлює низький уміст вітаміну А в молозиві 85,7 % корів (менше 2,3 мг/мл). Окрім того, у перші дні життя телята хворіють із синдромом диспепсії, унаслідок чого в кишечнику зменшується засвоєння ретинолу. Серед 70,3 % телят із низьким умістом ретинолу лише в 5,5 % А-гіповітаміноз не супроводився порушенням обміну кальцію та фосфору, тобто майже 65 % телят 20-40-денного віку одночасно мали зміни, типові для А- і D-гіповітамінозів.

Окрім змін еритроцитопоезу, А-вітамінного і мінерального обміну, у 100 % телят було виявлено знижений уміст імуноглобулінів (менше 15 мг/мл) і лізоцимної активності сироватки крові, у 42,2 % - загального білка (менше 55 г/л).

Одержані нами результати показують, що в телят 20-40-денного віку розвивається комплексна, або поліморбідна патологія, яка вимагає застосування препаратів різновекторної дії.

Методи діагностики А- і D-гіповітамінозів у телят

Для виявлення оптимальних лімітів вітаміну А в сироватці крові провели дослідження 50 телят тримісячного віку, яким попередньо протягом 45-50 днів вводили різні препарати ретинолу в лікувальних дозах. У 54 % телят уміст ретинолу був у межах від 20 до 30 мкг/100 мл. Врахувавши величину середнього квадратичного відхилення, можна стверджувати, що уміст вітаміну А повинен становити 15-35 мкг/100 мл. Концентрація каротину в сироватці крові становить15-130 мкг/100 мл і не корелює з умістом ретинолу (r становить + 0,28 у весняно-літній період і -0,003 - в осінньо-зимовий).

Для діагностики порушень D-вітамінного обміну більше діагностичне значення в телят 1-3-місячного віку має визначення вмісту загального кальцію (гіпокальціємія була виявлена у 80,8-84,1 %), менше - неорганічного фосфору (гіпофосфатемія встановлена у 61,4-70,2 % телят).

  • Активність лужної фосфатази в сироватці крові клінічно здорових телят одномісячного віку при визначенні з бета-гліцерофосфатом становить 3,5-9,5 од. Боданського, з динатрійфенілфосфатом (реактив фірми “Simco Ltd.”): в одномісячних - 30-60 Од/л, тримісячних - 10,0-28,0 Од/л. Підвищення її активності спостерігається у 25,5 % телят одно- і 46,7 % - тримісячного віку.

Таким чином, ранню діагностику А-гіповітамінозу у телят необхідно проводити за вмістом ретинолу в сироватці крові, D-гіповітамінозу - за вмістом загального кальцію та неорганічного фосфору.

Вплив тетравіту на А-вітамінний та фосфорно-кальцієвий обмін

У досліді було 3 групи телят: контрольна (n = 30), перша дослідна (n = 10, вітамін А вводили у дозі 100 МО/кг маси підшкірно) і друга дослідна (n = 30, доза вітаміну А становила 250-300 МО/кг маси). Ретинол вводили 6 разів через кожні 8-10 днів.

  • Застосування вітаміну А в дозі 100 МО ретинолу на 1 кг маси тіла викликало лише тенденцію до зростання його вмісту в сироватці крові. У телят другої дослідної групи середній уміст ретинолу збільшився в 1,65 рази, порівняно з початком лікування (р < 0,001), і повне відновлення його обміну було виявлене у 86,7 % телят.

Одночасно з обміном вітаміну А ми вивчали також показники фосфорно-кальцієвого обміну. 6-разова ін'єкція холекальциферолу у складі тетравіту в дозі 50 МО на 1 кг маси тіла (1-а дослідна група) не стабілізує обмін кальцію в телят тримісячного віку. Застосування холекальциферолу в дозі 125-150 МО/кг маси тіла спричинює збільшення вмісту загального кальцію (р<0,001), порівняно з телятами, яким холекальциферол не вводили або вводили в дозі 50 МО на 1 кг маси тіла, але повністю не відновлює обмін цього макроелемента.

При введенні холекальциферолу в дозі 50 МО на 1 кг маси тіла вміст фосфору залишився без змін. У телят другої дослідної групи вміст неорганічного фосфору вірогідно збільшувався (р < 0,01, порівняно з початком досліду), і його рівень повністю відновлювався в 70 % телят.

У другому досліді на трьох групах телят вивчали ефективність тетравіту, введеного підшкірно та інтраперитонеально. Препарат вводили в дозі з розрахунку: вітаміну А - 250-300 МО, вітаміну D - 125-150 МО на 1 кг маси тіла тварини 6 разів через 8-10 діб.

При інтраперитонеальному введенні тетравіту (n = 15) уміст вітаміну А за час досліду вірогідно (p < 0,01) збільшився на 36,4 %, порівняно з початком досліду. У телят другої дослідної групи (підшкірне введення, n = 20) вміст вітаміну А в сироватці крові збільшився на 55,9 % (p < 0,001). Отже, інтраперито-неальне введення вітаміну А у складі тетравіту не має переваги над підшкірним. Навпаки, у другій групі вірогідність зростання рівня ретинолу була на порядок вищою. Уміст загального кальцію за час досліду вірогідно не змінився в жодній групі телят. Кількість неорганічного Р зросла у обох дослідних групах телят. Найбільш достовірне зростання спостерігали при підшкірному введенні тетравіту (р < 0,001), тоді як при інтраперитонеальному значення вірогідності було на порядок нижчим (р < 0,01), але в жодній групі телят його вміст не сягнув нижньої межі фізіологічних коливань.

Отже, інтраперитонеальне введення вітамінів А і D у складі тетравіту не має переваги над підшкірним уведенням цього препарату.

  • Вплив інсолвіту на А-вітамінний та фосфорно-кальцієвий обмін у телят
  • Ефективність інсолвіту вивчали на двох дослідних групах телят 30-денного віку. Телятам першої групи (n = 50) вводили олійний концентрат вітамінів - тетравіт, другої групи (n = 10) - вододисперсний (інсолвіт).

Тетравіт вводили підшкірно в добовій дозі вітаміну А 250-300 МО/кг, вітаміну D - 125-150 МО/кг маси тіла. Доза вітаміну А у складі інсолвіту становила 250-300 МО/кг, вітаміну D - 40-50 МО/кг маси тіла. Препарати вводили 6 разів через 8-10 діб.

  • Після застосування обох препаратів середній уміст вітаміну А у групах телят вірогідно збільшився і був у межах фізіологічних коливань. Концентрація ретинолу після введення тетравіту збільшилася в 1,7 рази, інсолвіту - в 2,3 рази. Вміст ретинолу після лікування інсолвітом відновився у всіх телят.

Інсолвіт і тетравіт підтримують рівень загального кальцію і неорганічного фосфору протягом усього періоду лікування (60 діб) у початкових межах, що є показником їх позитивного впливу на фосфорно-кальцієвий обмін. Але інсолвіт, як і тетравіт, не володіє здатністю до відновлення обміну кальцію в організмі телят.

  • Біологічна активність і токсичність вітамінно-мінерального концентрату в дослідах на щурах
  • Вітамінно-мінеральний концентрат (ВМК) є білковим комплексним препаратом вітамінів D3 і Е у вигляді ацетатної форми та гранулятом мінеральної суміші з вітаміном А. Складові елементи препарату підбирали таким чином, щоб вони були функціонально пов'язані у клітинному обміні і їхнє сумісне використання посилювало біологічну дію кожного з них. При створенні препарату вивчали такі питання: а) вплив ступеня очистки казеїну на ємність зв'язування холекальциферолу і токоферолу; б) вплив часу перебування білка в розчині натрію гідроокису на ємність зв'язування з вітамінами D3 і Е; в) вплив співвідношення розчинника білка та вітамінів D3 і Е на вихід препарату; г) вплив температури реакційної суміші на вихід комплексу та ємність зв'язування вітамінів. Проведені дослідження показали, що діючі речовини у складі препарату надійно зберігаються в незмінному стані протягом двох років при температурі не вище 22 °С.
  • Вивчення токсичності ВМК проводили на 4-х групах щурів по 10 у кожній. Перша контрольна група тварин (К1) вітамінно-мінерального концентрату не отримувала. Другу контрольну групу (К2) утримували на дієті, дефіцитній за вітаміном D. Перша дослідна група отримувала препарат щоденно у дозі 10 МО вітаміну D3, який розчиняли в 2 мл дистильованої води і вводили у стравохід за допомогою зонда (фізіологічна доза). Друга дослідна група одержувала дозу в 10 разів більшу за фізіологічну. Препарат вводили протягом 30 діб. При цьому визначали зовнішній вигляд тварин, їх рухливість, масу тіла. Щури, які отримували вітамінно-мінеральний концентрат, мали більш привабливий загальний вигляд та більшу рухливість. Загибелі їх не відмічалось. Препарат у профілактичній і токсичній дозах не спричиняв негативного впливу на масу щурів, масу та структуру печінки, нирок, легень і міокарда.

Використання вітамінно-мінерального концентрату стимулює гемопоез. У першій дослідній групі кількість гемоглобіну була на 22 % більшою, ніж у контрольній, що, очевидно, є результатом позитивного впливу заліза і міді на його синтез. Збільшувалася також продукція еритроцитів, яких було на 22,5 % більше, ніж у щурів контрольної групи. Уміст гемоглобіну в кожному еритроциті (ВГЕ) у щурів першої дослідної та контрольної груп, як і середній об'єм еритроцита, практично були однаковими, тому загальна дихальна поверхня у дослідних тварин внаслідок збільшення кількості еритроцитів була більшою: різниця гематокритної величини з контрольною групою становила 5,5 %. Препарат не пригнічував лейкоцитопоезу: кількість лейкоцитів у дослідній групі щурів при його застосуванні збільшувалася на 12,5 %.

Усі гематологічні показники в щурів другої дослідної групи, яким застосовували 10-кратну до фізіологічної дозу вітамінно-мінерального концентрату, були в межах норми. Препарат стимулював синтез гемоглобіну (+ 11,9 %), продукування кістковим мозком добре насичених гемоглобіном і нормальних за об'ємом еритроцитів (+ 12,5 %), не пригнічував лейкоцитопоез.

Уміст неорганічного фосфору в щурів першої дослідної групи збільшився на 17, другої - 12,4 %, загального кальцію - відповідно на 13,2 і 22,6 %, заліза - на 20 і 22,7 %. Збільшення кількості обох макроелементів у сироватці крові було особливо очевидним на фоні групи щурів, яка утримувалася на спеціальній D-дефіцитній дієті. Уміст неорганічного фосфору в сироватці крові у них становив 1,03 ± 0,06 ммоль/л (на 42,5 % менше, ніж у 1-й дослідній групі), загального кальцію - 1,68 ± 0,09 ммоль/л, порівняно з 2,4 ± 0,08 ммоль/л у досліді. У щурів, що утримувалися на D-дефіцитній дієті, активність ЛФ підвищувалася до 410,0 ± 20,0 ОД/л. В обох дослідних групах вона була вірогідно меншою, порівняно з контрольною.

  • Позитивний вплив ВМК на фосфорно-кальцієвий обмін пояснюється зміною D-вітамінного статусу щурів, який визначали за вмістом 25ОНD3. У щурів, що утримувалися протягом місяця на D-дефіцитній дієті, уміст 25ОНD3 становив 1,4 ± 0,1 нг/мл, у контрольній групі - 3,4 ± 0,1; першій дослідній - 24,1 ± 0,4, другій - 30,0 ± 0,5 нг/мл. Таким чином, згодовування ВМК щурам дослідних груп спричинювало різке збільшення вмісту транспортної форми холекальциферолу, яка є об'єктивним критерієм D-вітамінного забезпечення.

ВМК помітно стимулював обмін мікроелементів: уміст заліза зростав у сироватці крові щурів обох дослідних груп відповідно на 20 і 22,7 %, чим, очевидно, пояснюється посилення синтезу гемоглобіну. Уміст міді в сироватці крові щурів дослідних груп мав тенденцію до зменшення (р<0,1), імовірно, внаслідок депонування його в печінці.

Згодовування ВМК у фізіологічній та токсичній дозах спричинює лише незначну тенденцію до зростання вмісту холестеролу та глюкози і зниження вмісту сечовини, які не виходили за межі фізіологічних коливань.

  • Чутливими показниками інтоксикації є активність індикаторних для печінки ферментів. Проте активність АСТ, АЛТ і ГГТ в обох дослідних групах не відрізнялася від показників у щурів контрольної групи, тобто ВМК не спричиняв синдромів цитолізу та холестазу. Відсутність негативного впливу ВМК підтверджується результатами морфологічного дослідження міокарда, нирок, печінки, легень та рентгенографічним - великої гомілкової кістки.
  • Біологічна активність і лікувально-профілактична ефективність вітамінно-мінерального концентрату в дослідах на телятах
  • ВМК призначений для профілактики та лікування порушень обміну речовин у телят, починаючи з 20-40-денного віку. Добова доза препарату - 15 г. При цьому телята одержують: вітаміну А - близько 10 тис. МО, вітаміну D3 - 2 тис. МО, токоферолу - 10 мг, кальцію -0,9 г, фосфору - 0,45 г, магнію - 0,5 г, цинку - 40 мг, міді - 10, кобальту - 0,5, заліза - 38 мг. Дослідження впливу препарату проводили на дослідній (n = 17) і контрольній (n = 8) групах телят протягом 60 днів.

Кількість еритроцитів, уміст гемоглобіну та величина гематокриту у телят за період досліду збільшилися відповідно на 24 %, 22 і 7,1 % (у контролі змін не було), середній об'єм еритроцитів і ВГЕ не змінилися. Внаслідок цих змін загальна дихальна поверхня еритроцитів зросла на 25 %.

  • Порівняння ефективності тетравіту, інсолвіту та ВМК щодо відновлення А- і D-вітамінного обміну свідчить про те, що вітамінно-мінеральний концентрат найбільш інтенсивно насичує організм телят вітаміном А: кількість його збільшилася з 12,3 ± 0,7 до 27,8 ± 1,9 мкг/100 мл.

Досить ефективні ін'єкції вітаміну А у складі інсолвіту. Введення вітаміну А у складі тетравіту виявилось найменш ефективним, порівняно з інсолвітом та вітамінно-мінеральним концентратом. При введенні тетравіту середній уміст вітаміну А збільшується в 1,7 рази, інсолвіту - 2,3, ВМК - 2,3 рази.

Відновлення фосфорно-кальцієвого, а отже й D-вітамінного обміну активно відбувається лише при згодовуванні ВМК. Після ін'єкцій тетравіту та інсолвіту вміст загального кальцію та неорганічного фосфору практично не змінився і залишався на початковому рівні.

Після згодовування вітамінно-мінерального концентрату ці показники вірогідно зросли. Уміст неорганічного Р збільшився в 1,3 рази і був у межах фізіологічних коливань (р < 0,001). Рівень загального кальцію за час досліду підвищився, але нижньої межі норми не досяг. Уміст заліза, міді та цинку в сироватці крові телят дослідної групи вірогідно збільшився і був у межах фізіологічних коливань.

Крім ефективності ВМК для лікування і профілактики А- і D-гіповітамінозів, нами вивчався вплив препарату на показники неспецифічної резистентності, функціональний стан печінки та нирок.

  • У телят дослідної групи вміст Ig підвищився на 66,2 % (р < 0,01), порівняно з початковим, і був на 14,9 % більшим, ніж у контролі.

Позитивно впливає ВМК на бактерицидну та лізоцимну активність сироватки крові. У телят дослідної групи бактерицидна активність зросла на 5,7 %, а лізоцимна - на 0,7 %, і різниця між групами була вірогідною.

  • Уміст загального білка вірогідно підвищився в телят обох груп, а сечовини - не змінювався. Вірогідне зниження концентрації креатиніну на 31,4 % на кінець досліду в телят дослідної групи свідчить про підвищення фільтраційної функції нирок.

Розроблений ВМК позитивно впливає також на структуру гепатоцитів, що підтверджується зниженням активності обох трансфераз. На початку досліду активність АСТ у телят контрольної і дослідної груп була підвищеною, що, очевидно, є наслідком ураження гепатоцитів при діареях у перші дні життя (Головаха В.І., 1996).

У частини телят контрольної групи активність АСТ залишилася підвищеною, тому різниця по закінченні досліду, порівняно з початковою, була невірогідною. Значно інтенсивніша стабілізація клітинних структур у дослідних телят підтверджується також вірогідним зниженням активності АЛТ, у той час як у телят контрольної групи цей процес проходив повільніше. Зміни активності АСТ і АЛТ свідчать про стимуляцію становлення структури гепатоцитів під впливом ВМК, що в свою чергу покращує їхні функціональні можливості.

Отже, ВМК - препарат, що має різновекторну дію. Він стимулює гемопоез, природну резистентність, відновлює А-вітамінний обмін, спричиняє збільшення вмісту неорганічного фосфору, міді, цинку і заліза в сироватці крові та проявляє виражену тенденцію до збільшення вмісту загального кальцію. Оскільки препарат відновлює А-вітамінний обмін, показники гемопоезу, вміст цинку і міді, то це дає нам можливість характеризувати його дію як лікувально-профілактичну.

Окрім того, ВМК спричиняє позитивний вплив на структуру мембран еритроцитів і забезпечення тканин киснем (Москаленко В.П., 1999).

Враховуючи різновекторність лікувально-профілактичної дії вітамінно-мінерального концентрату, відсутність токсичної дії, ДНДКІ ветеринарних препаратів і кормових добавок після його апробації затвердив тимчасові технічні умови та настанову на застосування препарату (протокол № 5 від 15.06.1999р.). АТ “Київський вітамінний завод” включив препарат у виробничий план.

  • Висновки

1. У дисертації на основі експериментальних досліджень не встановлено кореляції між умістом каротину і вітаміну А в сироватці крові телят тримісячного віку. Визначені межі фізіологічних коливань вітаміну А і активності лужної фосфатази, що дозволило вивчити поширення А- і D-гіповітамінозів та обгрунтувати методи діагностики патології. Доведена поліморбідність патології: А- і D-гіповітамінози та гіпопластична анемія розвиваються як супутні хвороби. Апробовані різні вітамінні препарати, дози та способи їх застосування з метою профілактики А- і D-гіповітамінозів у телят 1-3-місячного віку. Проведені дослідження з вивчення токсичності і біологічної активності вітамінно-мінерального концентрату на щурах, лікувально-профілактичної ефективності його при А- і D-гіповітамінозах. Розроблена і затверджена ДНДКІ ветеринарних препаратів і кормових добавок нормативно-технічна документація (технічні умови і настанова) щодо його застосування.

  • 2. У телят одномісячного віку встановлена поліморбідність внутрішньої патології: А-вітамінна недостатність виявлена у 70,3 % із 273 досліджених телят, зменшений уміст загального кальцію - у 76,1 % телят, неорганічного фосфору - у 46,5 %, міді - 91,5, цинку - 85,1 %. 40 % телят мають ознаки аліментарно-дефіцитної анемії. Поєднаний перебіг А- і D-гіповітамінозів встановлений у 65 % телят. У 100 % телят зменшений уміст імуноглобулінів та знижена лізоцимна активність сироватки крові, у 69,6 % - встановлена гіпопротеїнемія.
  • 3. Уміст вітаміну А в сироватці крові клінічно здорових телят дво-тримісячного віку становить 15-35 мкг/100 мл. Уміст каротину не корелює з умістом ретинолу в сироватці крові, і тому його визначення не має діагностичного значення. Ліміт фізіологічних коливань активності лужної фосфатази, визначеної з гліцерофосфатом, становить 3,5-9,5 од. Боданського, з динатрійфеніл-фосфатом - 30-60 Од/л у одномісячних телят та 10-28 Од/л - у тримісячних.

4. Парентеральне введення тетравіту в дозах: вітаміну А - 100 МО/кг, вітаміну D - 50 МО/кг не відновлює вміст вітаміну А, загального кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові. Ефективним у лікуванні А-гіповітамінозу в телят одно-тримісячного віку є застосуваня вітаміну А у складі тетравіту в дозі 250-300 МО на 1 кг маси тіла 6 разів через кожні 8-10 діб. Інтра-перитонеальні ін'єкції тетравіту в такій же дозі не мають переваги над підшкірними чи внутрішньом'язовими.

  • 5. Інсолвіт проявив більшу активність щодо відновлення обміну вітаміну А: його кількість за період лікування в сироватці крові зросла в 2,3, а після введення тетравіту - в 1,7 рази.

6. Лікувальна ефективність вітаміну D у складі олійного розчину (тетравіту) та вододисперсного розчину (інсолвіту) у добовій дозі, відповідно, 125-150 і 40-50 МО/кг маси тіла, введених 6 разів через 8-10 діб, є недостатньою для відновлення фосфорно-кальцієвого обміну.

  • 7. Вітамінно-мінеральний концентрат є білковим комплексним препаратом вітамінів D3 і Е у вигляді ацетатної форми та гранулятом мінеральних елементів з вітаміном А. Діючі речовини зберігаються в незміненому стані протягом двох років. ВМК не впливає токсично на організм щурів у дозі, що в 10 разів перевищує фізіологічну (за показниками гемопоезу, активністю індикаторних ферментів печінки - АСТ, АЛТ, ГГТ та вмістом сечовини).
  • 8. Згодовування ВМК у фізіологічній дозі щурам підвищує вміст 25-гідроксихолекальциферолу до 24,1 ± 0,9 нг/мл, порівняно з 3,4 ± 0,1 у контролі, забезпечує відновлення фосфорно-кальцієвого обміну, стимулює гемопоез, лізоцимну і бактерицидну активність сироватки крові, загальну елімінуючу активність нейтрофілів, нормалізує вуглеводний та ліпідний обмін.
  • 9. Згодовування вітамінно-мінерального концентрату (ВМК) телятам, починаючи з 30-денного віку, по 15 г на добу (вітаміну А - 200-250 МО та вітаміну D3 - 40-50 МО на 1 кг маси тіла) збільшує вміст вітаміну А в сироватці крові з 12,3 ± 0,7 до 27,8 ± 1,9 мкг/100 мл (р < 0,001), неорганічного фосфору - з 1,86 ± 0,09 до 2,4 ± 0,05 ммоль/л, стабілізує вміст загального кальцію, стимулює гемоцитипоез і неспецифічну резистентність організму (синтез імуноглобулінів, бактерицидну і лізоцимну активність сироватки крові), нормалізує обмін міді, цинку та заліза, позитивно впливає на відновлення структури гепатоцитів, екскреторну та фільтраційну функції нирок.
  • Пропозиції виробництву

1. Для діагностики, лікування і профілактики А- і D-гіповітамінозів у телят необхідно керуватися методичними рекомендаціями “Диспансеризація великої рогатої худоби” (розділ 9), затвердженими НТР Головного управління ветеринарної медицини з держветінспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства України 19 грудня 1996 р. (протокол № 4а).

2. Діагноз на А-гіповітаміноз у телят дво-тримісячного віку слід ставити за вмістом ретинолу в сироватці крові (оптимальний вміст 15-35 мкг/100 мл). Визначення каротину не має діагностичного значення.

3. Активність лужної фосфатази в сироватці крові телят 1-3-місячного віку становить 3,5-9,5 одиниць Боданського, при визначенні з динатрійфеніл-фосфатом - 30-60 Од/л в одно- і 10-28 Од/л - у тримісячних телят. При патології фосфорно-кальцієвого і D-вітамінного обміну активність ферменту зростає.

4. Для профілактики та лікування А- і D-гіповітамінозів у телят та відновлення гемопоезу рекомендуємо, починаючи з одномісячного віку, протягом 60-ти днів застосовувати вітамінно-мінеральний концентрат (ВМК) у дозі 15 г на добу (настанова і ТУ У 216 241 30.011-98).

  • Список опублікованих праць
  • 1. А-вітамінний обмін у телят та шляхи його корекції / В.І.Левченко, В.О.Гарькавий, Л.М.Богатко, В.В.Сахнюк, Г.О.Щуревич // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту // Проблеми неінфекц. патології тварин: Наук. статті II Міжнарод. наук.-практ. конф. (м. Біла Церква, 4-5 черв. 1998 р.). - Вип. 5, ч. 1. - Біла Церква, 1998. - С. 192-194.
  • 2. Гарькавий В.О. Вплив вітамінно-мінерального концентрату на А- і D-вітамінний обмін у телят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 9, ч.1. - Біла Церква, 1999. - С. 33-36.
  • 3. Вивчення токсичності вітамінно-мінерального концентрату / В.О.Гарь-кавий, В.І.Головаха, М.Я.Тишківський та ін. // Наук. вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького. - Т. 2 (№ 2), ч. 1. - Львів, 2000. - С. 43-46.
  • 4. Гарькавий В.О. Біологічна активність і токсичність вітамінно-міне-рального концентрату // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 11. - Біла Церква, 2000. - С. 22-27.
  • 5. Гарькавий В.О., Богатко Л.М. Поширення та діагностика порушення А- і D-вітамінного обміну у телят місячного віку // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 13, ч. 2. - Біла Церква, 2000. - С. 46-49.
  • 6. Гарькавий В.О., Москаленко В.П., Апуховська Л.І. Вплив різних препаратів вітаміну D на фосфорно-кальцієвий обмін у телят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 16. - Біла Церква, 2001. - С. 34-39.
  • 7. Гарькавий В.О. Діагностика порушень А- і D-вітамінного обміну в телят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 21. - Біла Церква, 2002. -С. 40-45.

Анотація

  • Гарькавий В.О. А- і D-гіповітамінози у телят (поширення, діагностика, лікування і профілактика). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 - діагностика і терапія тварин. - Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2002.

Вивчено клініко-гематологічний статус телят 20-40-денного віку, поширення субклінічного перебігу А- і D-гіповітамінозів, визначено найбільш інформативні методи їх діагностики при сумісному перебігу. Встановлено фізіологічний уміст вітаміну А у дво-тримісячних телят, оптимальну дозу вітаміну А для лікування А-гіповітамінозу в телят одно-тримісячного віку, вивчено ефективність тетравіту та інсолвіту для лікування і профілактики А- і D-гіповітамі-нозів. Розроблено склад та технологію виробництва “Вітамінно-мінерального концентрату” (ВМК), вивчено його ефективність для лікування і профілактики А- і D-гіповітамінозів, ДНДКІ ветеринарних препаратів і кормових добавок затверджено “Технічні умови” та настанову щодо його застосування.

При виконанні роботи застосовувалися клінічні, морфологічні, біохімічні, імунологічні методи, атомно-абсорбційна спектрофотометрія та метод радіо-конкурентного зв'язування.

  • Ключові слова: А-гіповітаміноз, D-гіповітаміноз, вітамін А, вітамін D, ВМК, вітамінно-мінеральний концентрат, кальцій, фосфор, лужна фосфатаза.

Аннотация

  • Гарькавый В.А. А- и D-гиповитаминозы у телят (распространение, диагностика, лечение, профилактика). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.01 - диагностика и терапия животных. - Белоцерков-cкий государственный аграрный университет, Белая Церковь, 2002.

Установлено, что влияние множественных факторов в первые недели жизни телят способствует развитию у них в 20-40-дневном возрасте полиморбидной патологии, связанной с обменом веществ. В результате проведенных исследований установлено, что у 40 % телят этого возраста развивается анемия. Иммунодефицитное состояние и недостаточность меди и цинка обнаружены почти у всех телят. А-витаминная недостаточность установлена у 70,3 % телят, в том числе у 13,0 % телят витамина А было меньше 5 мкг/100 мл, что является признаком тяжелой патологии. Гипокальциемия установлена у 76 % телят. Среди 70,3 % телят с нарушениями А-витаминного обмена только у 5,5 % (15 голов) А-гиповитаминоз протекает без нарушений обмена кальция и фосфора. Это свидетельствует о том, что почти 65 % телят одномесячного возраста больны одновременно А- и D-гиповитаминозом. Такая комплексная, или полиморбидная патология требует применения препаратов, в состав которых входили бы многие минеральные и витаминные компоненты.

Содержание витамина А в сыворотке крови клинически здоровых телят 2-3-месячного возраста составляет 15-35 мкг/100 мл. Количество каротина не корелирует с количеством ретинола в сыворотке крови и его определение не имеет диагностического значения. Лимиты физиологических колебаний активности щелочной фосфатазы, определенные с ?-глицерофосфатом, составляют 3,5-9,5 ед. Боданского, с динатрийфенилфосфатом - 30-60 Ед/л у телят одно- и 10-28 Ед/л - трёхмесячного возраста.

Опыты по определению эффективности различных доз и методов введения витамина А показали, что парентеральное введение тетравита в дозах: витамина А - 100 МЕ/кг, витамина D - 50 МЕ/кг не восстанавливает обмен витамина А, уровень общего кальция и неорганического фосфора в сыворотке крови. Эффективно для лечения А-гиповитаминоза у телят введение витамина А в составе тетравита в дозе 250-300 МЕ на 1 кг массы тела 6 раз через 8-10 суток. Інтраперитонеальные инъекции тетравита в этой же дозе не имеют преимущества над подкожными или внутримышечными.

Инсолвит более эффективно, чем тетравит, восстанавливает обмен витамина А: его количество за период лечения возросло в сыворотке крови в 1,8 раза, а после введения тетравита в - 1,65 раза. Проведенные нами исследования по изучению эффективности масляных и водоэмульсионных концентратов витаминных препаратов - тетравита и инсолвита - свидетельствуют о том, что они не способны нормализовать обмен витамина D. Поэтому был разработан комплексный витаминно-минеральный концентрат, который при апробации, кроме полного восстановления А-витаминного обмена, обмена кальция, фосфора, меди, цинка, оказывает стимулирующее действие на гемоцитопоэз, синтез иммуноглобулинов, повышение лизоцимной активности сыворотки крови.

  • Проведенные на белых крысах исследования показали, что нормализация фосфорно-кальциевого обмена происходит за счет повышения в крови подопытных крыс метаболита витамина D - 25ОНD3, что свидетельствует о гораздо более активной и устойчивой форме витамина D в составе витаминно-минерального кон-центрата, чем в составе масляного концентрата (тетравита) и водоэмульсионного (инсолвита). Результаты исследований указывают на необходимость применения витаминно-минерального концентрата телятам одно-трехмесячного возраста с целью лечения и профилактики нарушений А- и D-витаминного и минерального обмена и повышения продуктивности выращиваемого молодняка крупного рогатого скота.
  • Ключевые слова: А-гиповитаминоз, D-гиповитаминоз, витамин А, витамин D, ВМК, витаминно-минеральный концентрат, кальций, фосфор, щелочная фосфатаза.

Summary

  • Garkaviy V.O. A- and D-hypovitaminosis in calves (distribution, diagnosis, treatment and prevention. - Manuscript.
  • The dissertation for candidate degree of veterinary sciences, speciality 16.00.01 - animals diagnostic and therapy. - Bila Tserkva State Agrarian University, Bila Tserkva, 2002.
  • The dissertation is devoted to studying the clinical and hematological status of the calves, 20-40-days old, distribution of the subclinical course of A- and D-hypovitaminosis, developing the most informative methods of their diagnosis, in particular at a simultaneus course. Physiological contents of vitamin A in two-three months old calves were established, the efficiency of tetravit and insolvit for treatment A- and D- hypovitaminosis was investigated. developed content and productive technology of "Vitamine-mineral concentrate" (VMK), its treatment and preventive efficacy were investigated. Specifications for VMK production was approved by Veterinary drugs commete of Ukraine.
  • There were applied clinical, morphological, biochemical, imunological methods, atomno-аbsorbtion spectofotometria and radiocompetitive linkage technology.
  • Key words: A-hypovitaminosis, D-hypovitaminosis, vitamin And, vitamin D, VMK, vitamino -mineral concentrate, potassium, phosphorus, alkaline phosfatase.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Выращивание телят в период от рождения до 2 месяцев. Кормление и содержание телят при ручной выпойке с использованием индивидуальных и групповых поилок и при выращивании под коровами-кормилицами. Организация летнего кормления и содержания телят.

    курсовая работа [31,0 K], добавлен 05.10.2008

  • Целесообразность применения лекарственных трав для лечения желудочно-кишечных болезнях телят. Этиология диспепсии новорожденных телят. Морфологические изменений в их крови при диспепсией. Особенности условий труда работников животноводческих ферм.

    дипломная работа [61,8 K], добавлен 28.07.2010

  • Кормление и содержание телят при ручной выпойке молозива и молока, а также при выращивании под коровами-кормилицами. Организация содержания и выпаса телят в летний период. Уход за молодняком в возрасте 2-6 месяцев. Особенности откорма скота мясных пород.

    курсовая работа [32,4 K], добавлен 21.03.2013

  • Потребность телят и молодняка в энергии, питательных и биологически активных веществах. Оценка влияния кормления на здоровье телят, молодняка крупного рогатого скота и их последующую продуктивность. Режимы кормления телят в молозивный и молочный периоды.

    курсовая работа [29,7 K], добавлен 08.01.2014

  • Влияние кормления стельных сухостойных коров на жизнеспособность телят, их рост и развитие. Особенности развития телят молочного периода. Кормление в молозивный, молочный периоды, профилактика кишечных расстройств. Использование кормовых добавок.

    курсовая работа [74,8 K], добавлен 30.11.2011

  • Причины возникновения бронхопневмонии у телят в колхозе ОАО "Озерское". Анализ кормления и системы содержания животных. Заболеваемость, падеж и вынужденный убой телят при бронхопневмонии. Результаты проведения лечебных мероприятий в данном хозяйстве.

    курсовая работа [56,9 K], добавлен 26.07.2013

  • Обзор ветеринарно-санитарных требований и мероприятий по содержанию сухостойных коров и нетелей, по их подготовке к отелу, по выращиванию телят. Анализ дифференциальной диагностики респираторных инфекций по клиническим и патологоанатомическим признакам.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 27.05.2012

  • Развитие функций питания у телят после рождения, питательная ценность молочных кормов для их организма, продолжительность молочного периода, способы сокращения использования цельного молока при выпойке телят. Ассортимент заменителей цельного молока.

    реферат [29,7 K], добавлен 16.03.2012

  • Особенности физиологических процессов в ранний период жизни телят. Использование биологически активных веществ при выращивании телят. Кормление на ферме новорожденного маточного поголовья. Затраты кормов. Изменение живой массы и среднесуточных приростов.

    дипломная работа [91,8 K], добавлен 28.08.2015

  • Формирование костей скелета животных. Изменения макро-микроскопических структур костей пальцев грудных и тазовых конечностей телят. Морфометрические изменения костей пальцев грудных и тазовых конечностей телят. Массы путовой, венечной, копытцевой костей.

    научная работа [1,2 M], добавлен 24.11.2014

Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.