Екологічні проблеми України

Спостереження за вмістом інших токсикантів показали, що грунти СЗЗ ВАТ "Нафтопереробка" містять підвищену кількість сірки - 67 мг/кг - це у 10-12 разів більше, ніж у порівняно чистих грунтах парків і садів Херсону.

У порівнянні з нормативами - перевищення вмісту цинку (1,53ГПК), свинцю (1,08 ГПК) та міді (1,28 ГПК) виявлено у грунтах міського звалища. Забруднення грунтів СЗЗ (санітарно-захисних зон підприємств) важкими металами - на рівні припустимого. Однак від геохімічного фону регіону вміст Cu, Pb, Zn, Co і нітратів достовірно відрізняється і значно перевищує його. Перевищення вмісту міді становить 1,3-1,9 разів, цинку 12,7-31,2, свинцю 1,1-2,7 і та 7,5-10; нітратів - 3,3-11,8 разів, ртуті - у 2,1 рази (СЗЗ "Херсонські комбайни".

Найбільш забрудненими є грунти міського звалища - індекси забруднення перевищують фонові рівні вмісту міді у 3,6 рази, цинку у 31,3; свинцю - у 2,7 рази.

Коефіцієнт поліелементного забруднення на території санітарно-захисних зон характеризував рівень накопичення токсикантів (у порівнянні з фоновим вмістом) від припустимого до помірно небезпечного і становив в середньому 16,4, що більше, ніж торік. Грунти міського звалища відповідали небезпечному рівню забруднення - сумарний показник дорівнює 35,8.

В останні десятиріччя під дією антропогенного фактора в області різко погіршився стан навколишнього природного середовища. Гостро постали такі екологічні проблеми: погіршення якості питної води; забруднення підземних вод; забруднення водойм стічними, нерідко зовсім неочищеними водами, погіршення екологічного стану річок; деградація земель під дією водної та вітрової ерозії, осолонцювання, вторинного засолення, підтоплення; забруднення землі побутовими та токсичними відходами, отрутохімікатами; зниження вмісту гумусу в ґрунтах, внаслідок чого зменшилась продуктивність сільськогосподарських угідь; розораність земель в області, яка перевищила всі припустимі межі; руйнування берегів річки Дніпра, Каховського водосховища, Азовського та Чорного морів; скорочення площі лісів та лісових смуг; забруднення атмосферного повітря в Херсоні канцерогенним для людини вуглеводнем бенз(а)піреном, який утворюється внаслідок викидів автотранспорту; наявність в Каланчацькому районі звалища з великою кількістю невизначених отрутохімікатів; збільшення кількості несанкціонованих сміттєзвалищ; загальне засмічення населених пунктів; недостатня площа об'єктів природно-заповідного фонду, внаслідок чого багато рідкісних видів флори, мікобіоти і фауни не охороняються; підвищення антропогенного тиску на ці об'єкти, особливо на біосферні заповідники; деградація біорізноманіття - стають рідкісними або навіть зникають види рослин, грибів, тварин; інтенсивне біологічне забруднення флори, в рослинні ценози проникають види- чужинці, серед яких є небезпечні карантинні види, та ін.

Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище досягло рівня, загрозливого для здоров'я людини і існування безпечного довкілля. Екологічний стан області можна охарактеризувати як напружений. В галузях охорони довкілля і здоров'я не забезпечується стійкий з екологічного погляду розвиток; органами державної і місцевої влади, як і окремими громадянами, з різних причин не виконуються в повному обсязі природоохоронні закони; спостерігається слабка екологічна освіта і екологічне виховання, недостатня екологічна обізнаність населення. В Херсонській області, порівняно з іншими областями України, зареєстровано дуже мало громадських екологічних організацій, причому деякі з них існують лише на папері. Громадськість в цілому пасивна в розв'язанні вказаних екологічних проблем. Не останньою причиною цього є слабка екологічна інформованість населення, дефіцит конкретної екологічної інформації, хоча за останні роки щодо території Херсонської і сусідніх областей накопичена значна її кількість.

Автори даної праці поставили перед собою завдання довести в доступному вигляді накопичену екологічну інформацію до широких верств населення з метою сприяння залученню більшої кількості людей до розв'язання вказаних екологічних проблем, ґрунтовно розібратись в проблемах та зробити виважені оцінки, хоча це є дуже важким завданням, тому що реальна ситуація із станом навколишнього природного середовища складна і не може трактуватись однозначно.

Праця написана як навчальний посібник, оскільки такого типу літературні джерела для проведення реальної і дієвої екологічної освіти і екологічного виховання мешканців Херсонської області практично відсутні.

В посібнику використані матеріали екологічного моніторингу Державного управління екології і природних ресурсів в Херсонській області, результати досліджень Херсонського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, дані наукових та статиститчних звітів різних організацій щодо екологічного стану області, доступні літературні джерела.

Вплив міста на стан річки Дніпро

Вище згадувалось про незадовільний стан річкових вод в пониззі Дніпра. Місто Херсон вносить помітну частку в його загальне забруднення. Слід виділити три складові такого забруднення. Це, по-перше, побутові та промислові стоки, які поступають по каналізаційним мережам на міські очисні споруди біологічної очищення, де після біологічних ставків скидаються в правий рукав Дніпра - Кошову через р.Вірьовчину. Другою складовою такого забруднення є води зливової каналізації, що безпосередньо поступають в Дніпро, Кошову та Вірьовчину без очищення. І третьою - скиди в ці річки з окремих виробництв з різною ступеню очистки вод та каналізаційних вод з приватних будинків без очищення.

Через міські очисні споруди, що розташовані на правому березі річки Вірьовчиної, щорічно проходить 200 - 250тис.м 3 (1999 році - 233 тис.м 3 ) комунально-побутових та промислових вод міста, які після очищення і скидаються в цю річку. Певні проблеми технічного плану, що існують на очисних спорудах, зокрема, невчасне чищення біологічних ставків приводить до того, що велика кількість забруднювачів залишається в водах, які попадають в Вірьовчину. В 1999 році разом з умовно очищеними міськими комунально-побутовими та промисловими водами в цю річку попало близько 400 тон поверхнево-активних речовин (залишки миючих засобів), окисів азоту, сірки, фосфору, нафтопродуктів тощо. Але слід визначити, що в цілому якість цих вод пересічно вища ніж якість води річки до моменту скидів з міських очисних споруд. Це пов'язано с тим, що в річку Вірьовчину скидаються ще і неочищені дощові води з Таврійських мікрорайонів, погано очищені промислові скиди з Чорнобаївської птахофабрики, АО«Херсоннафтоперєробка» (до 1998 року), дренажні скиди із зрошуваних систем та деяких частин міста Херсона тощо. Саме по цих причинах фонові концентрації забруднюючих речовин в місці впадання Вірьовчиної в Кошову перевищують ГДК для водойм комунально-побутового водокористування по амонійному азоту та біологічному споживанню кисню (БГ1К5).

Певною проблемою в роботі очисних споруд є накопичення-після біологічної очистки великої кількості забрудненого мулу, який неможливо використовувати як органічне добриво через заперечення санітарно-епідеміологічного характеру. Велика кількість цього мулу безперервно сюіадається на території міських очисних споруд і може бути джерелом вторинного забруднення.

Але найбільшою небезпекою для якості дніпровських вод є зливова (дощова) система каналізації міста Херсона, води якої поступають в річку без якогось чищення, Відведення зливових вод з міста здійснюється за допомогою 14 випусків, з яких 6 скидають воду в безпосередньо Дніпро (№1-6), 6 в протоку Кошову (№7-10, №13,14) і 2(№11,№12) в річку Вірьовчину. Крім безпосередньо території міста, в зливову каналізацію скидаються дощові води з великих підприємств - бавовняного комбінату. заводу Електромаш, «Дельта», біофабрики, заводу карданних валів тощо. Звичайно, опади, які випадають на місто, змивають з вулиць велику кількість нафтопродуктів, нітратів, фосфатів, органічних речовин різного походження. Сильно впливає на стан каналізаційних дощових вод загальний стан міста, зокрема, його засміченість. Велика кількість «диких» смітників є, на жаль, однією з візитних карток нашого міста. Погана робота комунальних служб по прибиранню міста від сміття, екологічна безграмотність населення Херсона назагал тільки посилює хімічне забруднення Дніпра. А тому в момент попадання зливових вод в річку їх хімічний склад в багато разів перевищує ГДК. Лише велика водність річки, непересічна здатність її до самоочищення в якійсь мірі нейтралізує такий вплив міста на Дніпро. Але для більшості випусків зливових вод (зокрема, в районі Річкового порту, балки Молочної, Санітарного провулка тощо) потрібне їх доочищення, тому що фактичні концентрації забруднювачів води в річках в місці скидів перевищують ГДК по нітратам, фосфатам, нафтопродуктам та БСК5. Річкова вода тут набагато більше забруднена в порівнянні з загальним фоном. А тому для міста будівництво локальних очисних споруд на випусках каналізаційних зливових вод в Дніпро, Кошову та Вірьовчину є дуже нагальною проблемою.

Більш катастрофічні ситуації виникають, коли через каналізаційну зливову мережу скидають комунально-побутові та промислові води. Така ситуація буває при аваріях на каналізаційних мережах, що буває дуже часто через виняткову зношеність устаткування локальних каналізаційних станцій, які підкачують і транспортують стоки, та каналізаційних трубопроводів. Хронічна відсутність коштів в водно- каналізаційному господарстві міста не дозволяє вчасно та якісно здійснити ремонт цих систем. В цьому випадку в річку викидається велика та неконтрольована кількість неочищених побутових та промислових стоків.

Вище сказано, що деякі підприємства Херсона мають власні очисні споруди та випуски різної ступені очищення промислових вод в річки. Це консервний комбінат (р.Дніпро), суднобудівні заводи (р.Дніпро, р.Кошова), бавовняний комбінат (р.Дніпро) тощо. Зокрема, в 1999 році суднобудівний завод скинув в протоку Кошова 11,4 тис.м 3 стоків, разом з якими в річку попало 6,2 тон забруднюючих речовин, а річку Дніпро - 27,3 тис.м 3 , які вміщали і 1,8 тон забруднювачів. Завод «Паллада» в дві ці річки скинув близько 3 тис.м 3 стоків, які вміщали 2,7 тон забруднюючих речовин. В 2000 році ці два підприємства скинули вже більше 70 тис.м 3 , що вміщало 43,8 то забруднювачів. За хімічним складом до забруднюючих речовин входить аміак, нітриті нітрати, марганець, мідь, цинк, нафтопродукти, кадмій, свинець тощо.

Підприємства, що знаходяться поряд з річкою, можуть забруднювати її через недбалість та халатність робітників. Зокрема зареєстровані випадки попадання в води мінеральних добрив при завантаженні суден в морському порту, лакофарбових матеріалів в процесі фарбування корпусів суден тощо.

Отже місто Херсон сильно впливає на загальний стан забруднення річки Дніпро і є одним з головних чинників загального незадовільного стану річкових вод в його пониззі.

Найбільш комплексно вирішувати екологічні проблеми міст дозволяє концепція соціоекосистеми яка поєднує системний і територіальний підхід. Адже всі екологічні проблеми - це певні системні відношення або їх порушення, що виникають на всіх етапах розвитку міста. До складу соціоекосистеми міста Херсона входять такі елементи : міське населення, природне середовище; будівлі і споруди; промислові, транспортні, інфраструктурні підприємства та їх технологічні процеси; середовище проживання (продукти харчування, ліки, питна вода, житлові матеріали, тощо); шляхи і комунікації, промислові та побутові відходи; рідкі та газоподібні забруднювачі.

У місті Херсоні на сучасному етапі розвитку існують наступні екологічні проблеми:

- природних компонентів (повітря, води, ґрунту, флори і фауни);

- галузей та видів діяльності господарського комплексу;

- здоров'я міського населення;

- управління екологічною безпекою в умовах переходу до ринкової моделі економічного розвитку;

- невизначеності у тенденціях розвитку екологічної ситуації.

Треба відзначити, що екологічні проблеми міста Херсона територіально детерміновані. Тому проблема раціональної територіальної організації міського середовища є важливим напрямком вирішення екологічних проблем.

Характерними особливостями соціоекосистеми великого міста (у т.ч. міста Херсона) є: а) залежність, б) акумулятивність; в) відкритість та неврівноваженість; г) динамізм, д) інерційність, є) конфліктність ситуацій через територіальну обмеженість; ж) неможливість експерименту.

Головними принципами функціонування соціоекосистеми є принципи природності, неповноти інформації, невизначеності подій.

До числа основних чинників, які визначають особливості екологічних проблем соціоекосистеми м. Херсона, належать наступні: надзвичайно вигідне географічне положення, забезпеченість водними і енергетичними ресурсами спричинили значні темпи росту виробничого потенціалу і населення. За ними "не встигали" соціальні та екологічні заходи. Значна концентрація ресурсоємних підприємств (бавовняний комбінат - ХБК, комбайновий завод, суднобудівний, нафтопереробний, тощо) призвели до перенасиченості території міста екологонебезпечними галузями, зменшили можливості самовідновлення компонентів природного середовища.

Клімат як чинник виникнення екологічних проблем, можна охарактеризувати як комфортний для населення за показниками середньорічної температури (+9,6оС), великою кількістю сонячних днів. Значний вегетаційний період дозволяє розширити площі зелених насаджень збагатити їх південними екзотичними видами. Разом з тим недостатня кількість опадів сприяють посушливості що негативно впливає на людський організм, запиленість і забруднення атмосфери. У місті спостерігається істотна повторюваність штилів, що не дозволяє повітряному басейну міста (центральна частина Херсона, ХБК) звільнятися від шкідливих домішок. Значною є повторюваність вітрів північно-східних вітрів. Неврахування цього чинника при визначеності місця розміщення промислової зони спричиняє забрудненню зон відпочинку та заселення (насамперед Таврійський мікрорайон потерпає вод нафтопереробного заводу і сміттєсховища).

Для основних ґрунтоутворюючих порід міста-лесів на лесовидних суглинків, характерні процеси, які оцінюються як несприятливі. Як відомо, за умов замочування через несправність, аварійні ситуації на водопровідних, теплових, каналізаційних мережах утворюються значні просадки. Внаслідок цього центральна частина міста Херсона потрапила до зони екологічного лиха, що становить потенційну небезпеку для життя і діяльність людей. Це потребує постійного моніторингу та проведення планових запобіжних заходів. На жаль, досі не встановлені остаточно всі причини просадкових явищ в центрі міста Херсона. Насиченість міста штучними об'єктами (будівлі, дороги) викликали істотні зміни радіаційного і теплового режиму, мікрокліматичні особливості.

Серед соціально-економічних передумов загострення екологічних проблем у місті Херсоні виділяється наступна: різке перевантаження у структурі господарського комплексу еколого небезпечних виробництв (насамперед нафтопереробка). Підпорядкування міста розвитку саме цих галузей, залишковий принцип фінансування призвели до недостатнього рівня вирішення соціально-екологічних проблем. В результаті сукупної дії певних факторів смертність населення м. Херсона перевищувала в останні роки народжуваність.

В результаті кризових явищ у промисловості (зменшення обсягів виробництва) статистичні дані вказують на зменшення загального фону забруднення. Але при зменшенні його абсолютних скидів, питома вага неочищених стоків в їх структурі, залишається на рівні минулих років і навіть дещо збільшується. Це пояснюється тим, що різке зниження фінансових результатів діяльності підприємств значно ускладнило можливості фінансування соціально-екологічних заходів.

Істотну роль у поглибленні негативних тенденцій у соціоекосистемі міста Херсона відіграє транзитне забруднення. Найбільш істотним є забруднення води у Дніпрі промисловими центрами і містами, які розташовані вище по течії (Запоріжжя, Дніпропетровськ, Київ, тощо). Аналогічна ситуація стосується річки Інгулець .

Оцінка забруднення ґрунтів міста Херсона важкими металами свідчить, що найбільший рівень забруднення ґрунтів спостерігається у санітарно-захисній зоні (СЗЗ) ВАТ "Херсоннафтопереробка". Забруднення СЗЗ інших підприємств промисловими токсикантами не виходить за межі граничнодопустимої кількості, але у 2001 році збільшився вміст рухомого цинку, кобальту і марганцю. Для ґрунтів міста характерний слабкий і середній ступінь підлуження (рН=7,8-8,6) . Найбільше віднайдено нафтопродуктів у ґрунтах СЗЗ ВАТ "Херсоннафтопереробка" - 213 мг/кг і в районі площі Перемоги - 179 мг/кг та у СЗЗ АО "Херсонські комбайни" - 118 мг/кг /Дані обласного управління екології та природних ресурсів/.

Захворюваність є найважливішим показником у характеристиці здоров'я населення. Вона істотно реагує на якісні зміни навколишнього середовища, діяльність системи охорони здоров'я. За останні вісім років достовірно збільшилась поширеність захворювань органів травлення, кровообігу, крові і кровотворних органів, сечостатевої та ендокринної систем, інфекційних хвороб та новоутворень серед дорослого населення. Також зростає захворюваність на туберкульоз. Основні напрями і перспективи вирішення екологічних проблем міста Херсона повинні обґрунтовуватися на основі: а) оцінки їх сучасного стану і диференціації за ступенем небезпеки, масштабів прояву; б) прогнозу розвитку у перспективі; в) наявних засобів вирішення.

Враховуючи певну стабілізацію на основних підприємствах логічно зробити висновок, що рівень забруднення довкілля суттєво не зміниться. Збитковість та незначний прибуток виробництв спонукають направляти основні кошти на вирішення соціальних проблем, наслідки яких проявляються сьогодні. Лімітуючим фактором поліпшення екологічного стану є недостатність коштів природоохоронного призначення та їх неповне використання.

За таких обставин особливе значення має обґрунтування концепції сталого розвитку соціоекосистеми м. Херсона на перспективу. У нашому розумінні вона повинна включати загальні положення; оцінку та аналіз сучасних екологічних проблем; обґрунтування основних засобів та напрямів їх вирішення; визначення джерел їх забезпечення; системи управління. Концепція повинна враховувати імперативи у вирішенні екологічних проблем: а) неможливість принаймні у найближчі 10 років кардинальної зміни міського планування центральних і житлових районів; б) економічні та технологічні обмеження здійснення природоохоронних заходів. Першочергові заходи повинні включати впровадження мозаїчного ландшафту міста, перегляд системи дозволів щодо гранично допустимих викидів та перехід на принцип “бульбашки” при встановленні ГДК шкідливих речовин в атмосфері міста.

Область посідає 20 місце у рейтингу за економічним виміром, при цьому має таку ж позицію за ступенем гармонізації і 16 позицію за індексом сталого розвитку. Одна із категорій політики займає центральне місце, це 'Інноваційно-інвестиційні можливості' - 14, інші - нижче середнього рівня. Так, 'Ринок праці' - 20, 'Базові потреби' - 21, 'Підприємницька діяльність' - 23 позиція. Херсонщина, окрім 'Введення в експлуатацію житла', не посідає останніх трьох місць. Досить значний рівень зносу основних фондів, незначний обсяг промислової продукції, незначна вартість основних фондів. Досить високе значення освоєння нових видів продукції у промисловості та впровадження прогресивних технологічних процесів. Досить високі значення для області у сфері виробництва і реалізації продукції сільського господарства. На належному рівні діяльність підприємств сфери послуг.

Херсонська область посідає 6 позицію у рейтингу екологічного виміру і належить до групи областей з екологічною сталістю вище середньої. Серед проблем регіону варто виділити забрудненість міського атмосферного повітря двоокисом азоту, низьке фінансування природоохоронних заходів, малу лісистість території. Серед позитивних параметрів слід вказати на низький рівень викидів, у т.ч. від автотранспорту і парникових газів, невеликі питомі обсяги утворення відходів як на площу території, так і на душу населення.

Херсонська область характеризується високою забрудненістю довкілля, зокрема через значну сумарну забрудненість атмосферного повітря. Стосовно до загрози антропогенного перевантаження необхідно відзначити найвищу в Україні щільність обсягів забирання води з природних джерел, проте варто вказати й на найменшу щільність забудови в АТУ серед оцінюваних регіонів. Область посідає 17 місце у рейтингу за соціально-інституціональним виміром. Відзначимо, що область займає перше місце серед усіх регіонів за категорією політики 'Якість життя'. Тож, для цієї південної, традиційно рекреаційно орієнтованої області характерними є високі показники, що детермінують широкі можливості населення щодо відпочинку та культурного розвитку. Зокрема, у області достатньо висока кількість масових бібліотек, а також відносно висока кількість кінотеатрів. Крім того, для області характерний сприятливий стан навколишнього середовища, а також розвинена соціальна інфраструктура. Не дивлячись на такі сприятливі умови для життя населення, область має й проблемні місця, зокрема, як не дивно, низькі демографічні

Размещено на Allbest.ru