Економічна теорія

Усвідомлена діяльність індивідів в економічному житті суспільства. Дослідження взаємозв'язку між виробництвом і споживанням. Умови і чинники нормального протікання процесу виробництва. Сучасні форми індустріального життя. Вивчення поняття конкуренції.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 02.04.2013
Размер файла 46,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Економічна теорія

Економічна теорія не є набір вже готових рекомендацій, Які застосовуються безпосередньо в господарській політиці. Вона є скоріше засобом, ніж вченням, інтелектуальним інструментом, технікою мислення, допомагаючи тому, хто володіє нею, приходити до правильних висновків.

Джон Мейнард Кейнс

Першим приводом до вивчення економічної теорії є те, що ця теорія має справу з такими проблемами, що стосуються нас всіх без винятку: Які види робіт потрібно виконувати? Як вони оплачуються? Скільки товарів можна купити на долар заробітної плати зараз і в період стрибків інфляції? Яка імовірність настання такого часу, коли людина не зможе знаходити підходящу для себе роботу лише в межах прийнятного терміну?

В минулому люди, що починають вивчати економічну теорію, звичайно вимагали, щоб їм було дане стисле, в одній пропозиції, визначення цього предмету. І треба сказати, що цей сильний попит не зазнавав недоліку в пропозиції. От деякі з таких визначення:

1. Економічна теорія є наука про види діяльності, зв'язані з обміном і грошовими угодами між людьми.

2. Економічна теорія є наука про використання людьми рідких або обмежених продуктивних ресурсів (земля, праця, товари виробничого призначення, наприклад машини, і технічні знання) для виробництва різноманітних товарів (таких як пшениця, яловичина, пальто, концерти, дороги і яхти) і розподілу їх між членами суспільства.

3. Економічна теорія є наука про повсякденну ділову життєдіяльність людей, витяги ними засобів до існування і використанні цих засобів.

4. Економічна теорія є наука про те, як людство справляється зі своїми задачами в області споживання і виробництва.

5. Економічна теорія є наука про багатство. Цей перелік достатньо великий сам по собі; однак провівши годину в відповідному відділі гарної бібліотеки, грамотна людина зможе в багато раз подовжити його. Втиснуть в декілька рядків точний опис будь-якого предмету, що чітко відділив би його від суміжних дисциплін і дав б подання що починає про всіх питання що охоплюються цим предметом, - діло надто нелегке. Економічна теорія, певно, включає в себе всі елементи, означені як в цих визначеннях, так і в тих, що могли б війти в більш довгий перелік.

Якщо змусити фахівця вибрати з всіх наведених вище дефініцій лише одну, той в наш час він, по всій імовірності, зупинився б на другий.

Економічна теорія є наука про те, що з рідких продуктивних ресурсів люди і суспільство з течією часу, з допомогою грошей або без їхньої участі, обирають для виробництва різноманітних товарів і розподілу їх в меті споживання в нинішньому і майбутньому між різноманітними людьми і групами суспільства.

Курс загальної економічної теорії включає в себе вивчення економічних категорій і явищ притаманних суспільному виробництву незалежно від суспільно економічної формації, а також вивчає ці економічні закономірності людського суспільства і суспільного виробництва в загальнолюдському плані.

Життя людського образу різноманітне, складне і заплутане. Воно складається з численних і різноманітних виглядів діяльності людини в виробництві матеріальних благ і наданні послуг, в науці і культурі, в політиці і ідеології. Людство прагне розгадати таємницю відношень. Це прагнення не прагнення до самопізнання, а задоволення потреб в регулюванні економічного життя. А найголовніше бажання - впливати на економічні процеси в потрібних для людини напрямках.

Людство виявляло завжди великий інтерес основам управління економічними процесами. Багато які важливі економічні процеси розглядалися вченими стародавнього світу: Платоном, Аристотелем і т.д. Однак ці дослідження формувалися як окремі елементи економічних знань в рамках єдиної, ще не розчленованої науки. Значно пізніше відбувся процес розгалуження науки і виникла політична економія. Причому вона виникла в період зародження капіталістичного засобу виробництва і являла собою науку для задоволення потреб теорії процесу перемога капіталізму над феодалізмом.

Економічна теорія покликана вивчати і пояснювати процеси і явища економічного життя, а для цього Економічна Теорія повинна проникати в суть глибинних процесів, розчиняти закони і завбачувати шляхи їхнього використання.

Предметом загальною економічною теорією є економічні відношення (виробничі відношення) що виникають між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання, незалежно від економічної формації суспільства.

Засіб загальної економічної теорії - це засіб діалектичного матеріалізму. Наукові пізнання економічного життя в відзнаку від її безпосереднього сприймання дозволяє, використовуючи науковий засіб пізнання або дослідження, проникати вглиб економічних процесів і явищ, розкривати їхні зв'язки, виявляти причино-спадковий зв'язок явищ і розкривати рушійні сили розвитку суспільства. Засіб пропонує процес від споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики.

Науковою абстракцією - називаються узагальнені поняття (гроші, товар, робітнича сила, і т.д.) вироблені людьми шляхом мислення відхиленого від безпосередньо конкретного вивчення явища, а вхідним пунктом наукового пізнання є об'єктивна реальність. І цією реальністю виступає економічне життя людського суспільства. Якщо це об'єктивна реальність то вона не залежить від волі і свідомості людини водночас з тим, що ця реальність складається з усвідомлених вчинків і діяльності індивідів. Необхідними елементами економічного дослідження є аналіз і синтез. В процесі аналізу мислення від видимого конкретного іде до абстрактного мислення, розчленовуючи елементи, що досліджуються на його найпростіші частини і сторони. В процесі синтезу явища, що пізнаються досліджуються у взаємному зв'язку що складають його сторони в русі і протиріччі, в результаті чого відкриваються шляхи і форми дозволу протиріч, а отже розвитку явищ. Є ще два елементи - якісний і кількісний аналіз. Це зв'язане з тим що будь-якому економічному явищу притаманні якісна і кількісна визначеність.

Вчинки людей визначаються їхніми інтересами, і передусім їхніми економічними інтересами.

Усвідомлена діяльність індивідів в економічному житті суспільства створює економічні явища і процеси що діють в відповідності з економічними законами. Тому говориться, що економічне життя суспільства, включаючи в себе виробництво, розподіл, обмін і споживання, підпорядкована чинності об'єктивних економічних законів.

Економічний закон - необхідний істотний, який постійно змінюється, зв'язок причино економічних процесів і явищ, що повторюється.

В матеріальній основі для нормального розвитку людської цивілізації є прогресивний розвиток суспільного виробництва. Для того, щоб розкрити закономірність відкриття суспільного виробництва, необхідно розглядати розвинене виробництво, як таке взагалі.

Виробництво взагалі це наукова абстракція яка являє собою сукупність загальних рис притаманних виробництву, не залежних від його специфічних форм. Ці загальні риси виробництва дають поняття про економічні умови виробництва життєвих благ необхідних для прогресу людства. В той же час вони дозволяють визначити єдине для всіх східців розвиток цивілізації притаманну виробництву властивість, причому специфічну властивість. А з іншого боку це дозволяє визначити те загальне що дасть можливість краще і глибше побачити і зрозуміти існуючі відмінності що розгалужують ці східці суспільного розвитку. Вивчаючи виробництво треба чітко зрозуміти, що його кінцевою метою є споживання. І тільки за умови нормального вільного споживання виробництво може бути нормальним. Між виробництвом і споживанням лежить складний, теоретичні суперечливий зв'язок, і при всій важливості виробництва воно має сенс тільки в тому випадку якщо є вільне споживання, бо вільне споживання мета і мотиви виробництва. Воно визначає обсяг, структуру і якість суспільного виробництва. Споживання матеріальних благ не однозначне, слід розрізняти продуктивне і особисте споживання. Продуктивне споживання це є процес виробництва, де засоби виробництва, що споживаються (знаряддя і предмети праці), а також виробниче споживання сили людини, т.т. витрата його фізичної і духовної сили. Особисте споживання воно навпроти відбувається не на виробництві, а за його межами. Особисте споживання включає в себе споживання людьми їжі, одягу, житла і т.д. В виробничому споживанні продукт створюється, а в особистому - знищується. В виробництві споживають засоби виробництва, а люди споживають предмети споживання. Взаємозв'язок між виробництвом і споживанням взаємно зумовлюються т.т. виробництво визначає споживання, але в той же час споживання визначає і виробництво. Виробництво породжує потребу в вироблених продуктах, т.т. створює імпульс споживання. Виробництво завжди веде за собою споживання, визначальне в кінцевій лічбі його обсяг і різноманітність, а споживання активно впливає на виробництво. Припиняється виробництво речі непотрібної для споживання, втративши своє значення як корисного продукту. В той же час споживання яких або продуктів вимагає подальшого їхнього створення і по мірі задоволення старих потреб спонукає і викликає до життя нові потреби людей. Зв'язуючими ланками між виробництвом і споживанням є розподіл і обмін. Під розподілом слід розуміти розподіл вироблених матеріальних і нематеріальних цінностей на принципі панівної форми привласнення, т.т. власності. Як привласнюються продукти праці, яка частина з них іде на продуктивне і особисте споживання, от ці питання складають зміст процесу розподілу продуктів в будь-якому суспільному виробництві. Розподіл активно впливає на виробництво, воно може сприяти зростанню виробництва і в те же час воно може гальмувати це виробництво.

Обмін і розподіл входять безпосередньо в процес виробництва, а також складають його істотні риси, і залежать, також, від безпосереднього виробництва навіть в тих випадках, коли вони виходять за його кордони.

Будь-яке суспільне виробництво людської цивілізації для свого здійснення повинно мати певні умови при яких процес виробництва міг б протікати нормально. Цими умовами є:

відношення людини до природи;

відношення між людьми.

Для здійснення процесу виробництва необхідно три найпростіші моменти:

сама праця,

засоби праці,

предмет праці.

Праця - доцільна діяльність людини направлена на відділення речовини від природи і пристосування її до потреб людей. Праця це витрата і витрачання робітничої сили людини в процесі створення матеріальних і нематеріальних благ.

Робітнича сила - це сукупні фізичний і духовний хист людини що може бути направлений на створення матеріальних і нематеріальних благ. Для здійснення процесу праці людина створює і вживає для виробництва знаряддя і засоби праці.

Засіб праці - це комплекс речей або річ з допомогою яких людина впливає на природу.

Предмети праці - це матеріали або речовини дані природою, що наражаються на вплив людини для пристосування їх до задоволення потреб людей.

Чинники виробництва:

1) речовинний або об'єктивний чинник;

2) особистий або суб'єктивний чинник.

Політична економія, або політична наука (Economics), займається дослідженням нормальної життєдіяльності людського суспільства; вона вивчає ту сферу індивідуальних і суспільних дій, яка сильно пов'язана з створенням і використанням матеріальних основ добробуту.

Отже, вона, з одного боку, являє собою дослідження багатства, а з іншої - утворює частину дослідження людини. Людський характер формувалася в процесі його повсякденної праці і повним впливом створюваних їм в цьому процесі матеріальних ресурсів, причому в значно більшому ступені, ніж під впливом будь-яких інших чинників, виключаючи релігійні ідеали; двома великими силами що формували світову історію, були релігія і економіка. Інколи тимчасово брав гору палкий дух військових або людей мистецтва, але ніде вплив релігійного і економічного чинників не відсував на другий план навіть на короткий термін, і майже завжди ці дві сили мали більше значення, ніж всі інші, разом взяті. Релігійні мотиви сильніше економічних, але їхній безпосередній вплив рідко розповсюджується на настільки простору життєву сферу. Заняття, з допомогою якого людина заробляє собі на життя, заповнює його думки під час спливання переважаючої більшості годин, коли його розум ефективно працює; саме в ці години його характер формується під впливом того, як він використає свій хист в праці, які думки почуття ця праця в ньому породжує і які складаються у нього відношення з товаришами по роботі, роботодавцями або його службовцями.

Дуже часто вплив, що впливає на характер людини розміром його прибутку, ледве чи менш - якщо взагалі менш, - ніж вплив, що виявляється самим засобом здобування прибутку. Для повноти життя родини немає великої різниці, чи складає її річний прибуток 1 млн. чи 5 млн., бо дуже велика різниця між прибутком в 30 млн. та в 150 млн., бо при 150 млн. родина володіє, а при 30 млн. не володіє матеріальними умовами для нормального життя. Щоправда, в релігії, родинних зв'язках і дружбі кожний бідняк може знайти додаток для того свого хисту, що служать джерелом вищого щастя. Але умови, супутні крайній убогості, особливо в перенаселених районах, можуть убити самі кращі якості. Ті, кого називають 'відбросами' наших великих міст, володіють дуже малими можливостями для дружби; їм невідомі пристойність і добропорядність, вони майже не знають згоди в родинному житті; часто і релігія не одержує до них доступу. Немає сумніву, що їхні фізична, розумова і моральна ущемленість частково породжуються і іншими причинами, окрім убогості, але останнє служить головною причиною.

Окрім 'відбросів', існують багато людей як в місті, так і в селі, які зростають, скудно харчуючись і вдягаючись, в житловій тісноті, чия освіта переривається із-за того, що їм потрібно рано починати трудиться заради заробітку, які, отже, під час довгих годин за працею, яка виснажує їх виснажений організм, а тому начисто позбавлені можливості розвивати свій розумовий хист. Вони не обов'язково ведуть нездорове або нещасне життя. Одержуючи радощі в своїх почуттях до бога і людини і володіючи, деякими природженими тонкими почуттями, вони можуть вести життя значно менш ущемлене, ніж життя багатьох, що володіють більших матеріальним багатством. Але при всьому тому бідність складає для них величезне, істинне зло. Навіть коли вони здорові, їхня утомленість часто рівна болю, розваг у них мало; коли же настає хвороба, страждання, що породжуються бідністю, збільшуються. І хоча відчуття задоволення може в більшій мірі примирити їх з цими лихами, існують інші лиха з якими воно примирити їх не в силі. Перевантажені роботою і залишившись недоучками, виснажені, не маючі спокою і дозвілля, вони позбавлені яких би не було шансів повністю використати свій розумовий хист.

Можна було очікувати, що наука, яка має справи з настільки важливими для добробуту людства питаннями, залучить до себе увага багатьох найталановитіших мислителів кожної епохи і виявиться тепер на підступах до повної зрілості. Але в дійсності число вчених-економістів було завжди невелике в порівнянні зі складністю проблем, що цій науці належало вирішувати, і в результаті вона всі ще перебуває майже в стані немовляти. Одна з причин того полягає в недооцінці впливу економічної науки на досягнення вищого добробуту людини. В самій справі, наука, предметом вивчення якої є багатство, часто представляється багатьом дослідникам на перший погляд відштовхуючою, бо ті, хто більше всього робить для розширення кордонів пізнання, рідко печеться про придбання багатства заради нього самого.

Але ще одна причина такого відставання криється в тому факті, що багато хто з тих умов індустріального життя, з тих засобів виробництва, розподілу і споживання, якими займається сучасна економічна наука, виникли лише в самий останній час. Щоправда, зміни в її змісті в деяких відношеннях не настільки великі, як зміни в її формі, причому значно більше з сучасної економічної теорії, ніж представляється на перший погляд, може бути застосоване до умов відсталих народів. Але єдність в змісті, що переховується за різноманітністю форм, виявити нелегко, а зміни в формі призводили до того, що у всі часи менш витягали користь з робіт своїх попередників ніж вони могли б витягти, якщо б таких змін не була.

Економічні умови сучасного життя, незважаючи на їхню більшу складність, в багатьох відношеннях представляються більш ясними ніж умови колишніх часів. Господарська діяльність більш чітко відділяється від інших виглядів діяльності; права індивідуумів по відношенню до інших індивідуумам і по відношенню до суспільства строгіше визначені; і, що важливіше за все, звільнення від влади звичаїв і розширення свободи господарської діяльності, постійне забігання вперед і невпинна підприємливість придали більшу визначеність і більше значення спонукальним мотивам, що регулюють відносні вартості різноманітних речей і різноманітних виглядів праці.

Часто затверджують, що сучасні форми індустріального життя відрізняються від старих тем, що вони більш конкурентні. Але така характеристика не зовсім задовільна. Точне значення поняття 'конкуренція', очевидно, полягає в тому, що одна людина змагається з іншою, особливо при продажі або покупці чого-небудь. Цей вигляд змагання тепер, певно, інтенсивніше і ширше розповсюджений, ніж раніше, однак це лише другорядне і, можна навіть сказати, випадкове слідство докорінних особливостей індустріального життя.

Немає якого-небудь терміну, що належним образом характеризував ці особливості. Вони полягають в тому, що виникли відома самостійність і звичка кожного самому вибирати свій власний шлях, віра в власні сили; обачність і разом з тим швидкість в виборі рішень і судженнях; звичка передбачати майбутнє і визначати курс дій з урахуванням дальніх мети. Ці чинники можуть спонукати і часто спонукають людей конкурувати один з одним, але, з іншого боку, вони можуть штовхати, а якраз в нинішній час вони справді штовхають людей в направленні встановлення співробітництва і створення всякого роду об'єднань - корисливих і безкорисливих. Однак ці тенденції до колективної власності і до колективної діяльності докорінно відрізняються від аналогічних тенденцій в колишні часи, бо вони є не результатом звичаю, пасивної схильності до об'єднання сил зі своїми сусідами, а результатом вільного вибору кожним індивідуумом такий лінії поведінки, що - після ретельного обмірковування - представляється йому найбільш підхожої для досягнення його власної мети, будь то корисливих або безкорисливих.

Термін 'конкуренція' віддає занадто більшим присмаком зла, він почав мати на увазі відому частку егоїзму і байдужості до благополуччя інших людей. Щоправда, в колишніх формах виробництва спостерігалася менш свідома корисливість, ніж в сучасних, але там було і менше свідомої безкорисливості. Саме тверезий розрахунок, а не корисливість складає особливість сучасної епохи.

Сучасна епоха, певно, породила нові можливості для обману в торгівлі. Прогрес знань відкрив нові засоби виробництва підробок, дозволив винайти багато нових різновидів фальсифікацій. Виробник тепер набагато віддалений від кінцевого споживача, а за його злочини не слідує настільки швидка і сувора кара, що падає на голову приреченого жити і померти в рідному селі людини, яка безчесно обманула свого сусіда. Можливості для шахрайства тепер, безумовно більш численні, ніж раніше, однак немає підстав вважати, що люди використають більшу частку таких можливостей, ніж раніше. Навпроти, сучасні засоби торгівлі включають в себе ставши звичкою принципи довіри, з одного боку, а з другого - спроможність протистояти спокусі обдурювати, спроможність не властиву відсталим народам. Приклади простодушної правдивості і чесності окремих осіб зустрічаються при всіх соціальних умовах, але ті, хто намагався створювати господарські підприємства сучасного типу в відсталій країні, виявляли, що вони вряд чи можуть вважатися на тубільне населення при підборі людей на пости, що вимагають довіри. Виникає значно більша необхідність в імпорті робітників для таких робіт, що вимагають високих моральних якостей, ніж для робіт, що вимагають високої кваліфікації і розумового хисту. Обман і шахрайство в торгівлі були в середні сторіччя настільки широко розповсюджені, що просто дивуєшся, що труднощі в тих часи породжувала безкарна злочинність.

На всіх стадіях цивілізації, в якій зміцнилася влада грошей, поети і прозаїки з насолодою живописали минуле, справжнє 'золоте сторіччя', доки мир не почув на собі гніт самого матеріального золота. Їх ідилістичні картини були прекрасні, будили шляхетні помисли і наміри, але дуже мало відповідали правді історії. Маленьким общинам з найпростішими потребами, що щедра природа з лихвою задовольняла, ніколи справді майже не приходилося віддаватися турботам про свої матеріальні потреби і спокусі корисливих намірів. Однак, коли нам вдається проникнути в внутрішнє життя густонаселених країн, проживаючих вже в наш час в примітивних умовах, ми виявляємо більше потреби, більше корисливості, більше жорстокості, ніж можна було помітити на відстані; разом з тим ми ніде не знайдемо більш широко розповсюджений комфорт, який поєднується з меншими стражданнями, ніж в сьогоднішньому західному мирі. Не слідує таврувати цивілізацію, назвою, що припускає зло.

Бути може неправомірно розповсюджувати таку характеристику на поняття 'конкуренція', але фактично вона розповсюджується на нього. В самій справі, коли конкуренція виноситься на суд, передусім підкреслюються її антигромадські форми, що настільки важливі для підтримання енергії і саморуху, що припинення їхньої чинності може порушити стабільність суспільного добробуту. Торговці або виробники, що виявляють, що їх конкурент пропонують товари по більш низькій ціні, що не принесуть їм високий зиск, обурюються його вторгненням на ринок і скаржаться на нанесений їм збитки, хоча цілком можуть виявитися, що люди, що набувають дешеві товари, зазнають більшої потреби, ніж вони самі, і що енергія і винахідливість їхнього суперника представляють собою виграш для суспільства. В багатьох випадках 'регулювання конкуренції' - ця в оману термін ,що ввозить, за яким переховується виникнення привілейованого класу виробників, часто що використають свою колективну силу, щоб перешкодити спробам здатної людини піднятися вище по суспільним сходам і наздогнати їх. Під прийменником придушення антигромадської конкуренції вони позбавляють його можливості скласти собі нову кар'єру, в результаті якої послуги, що надаються їм споживачам товару, виявляться більшими ніж збитки, нанесені відносно маленької групі осіб незадоволених його конкуренцією.

Якщо конкуренції протиставляється активне співробітництво в безкорисливій діяльності на загальне добро, тоді навіть кращі форми конкуренції є відносно дурними, а її самі жорстокі і низькі форми попросту мерзотними. В мирі, де всі люди були б цілком доброчесні, конкуренції не було б місця, але те же саме відноситься і до приватної власності і до всіх форм приватного права. Люди думали б тільки про свої обов'язки, і ніхто не прагнув б отримати більшу, ніж у його сусідів, частку життєвих вигод і розкоші. Великі виробники легко могли б дозволити собі переносити трохи злиднів і, отже, бажати своїм сусідам які слабкіші, щоб вони, виробляючи менш, споживали більше. Зазнаючи радощі від однієї цієї свідомості, вони стали б трудиться на загальне добро зі всієї притаманної їм енергією, винахідливістю і винятковою ініціативою. І людство переможно рухалося б вперед і вперед в своїй вічній боротьбі з природою. Таке це 'золоте сторіччя', що можуть передбачити поети і мрійники. Але якщо тверезо підходити до справи, те більш ніж безглуздо ігнорувати недосконалість, все ще властиву людській натурі.

Історія взагалі, історія соціалістичних експериментів в особливості свідчить, що звичайні люди рідко здатні виявляти чисто ідеальний альтруїзм в течію скільки-небудь тривалого часу; виняток складають лише тих випадки, коли нездоланне прагнення маленької групки релігійних фанатиків звертає матеріальні турботи в ніщо у порівнянні з вищою вірою.

Певно, навіть і тепер люди в стані значно більше вчиняти безкорисливих вчинків, ніж вони звичайно вчиняють, і найвидатніша задача економіста полягає в тому, щоб виявити, яким чином швидше і найбільш доцільно навести в чинність і використати на загальне добро ця цінна якість людини. Однак економіст не повинен осуджувати конкуренцію взагалі, без всякого аналізу; він зобов'язаний дотримувати нейтральної позиції в відношенні будь-якого її прояву, доки не переконається в тому, що обмеження конкуренції, враховуючи реальні властивості людської натури, не виявиться на практиці більш антигромадським, ніж сама конкуренція.

Можна зробити висновок, що термін 'конкуренція' не цілком придатний для характеристики специфічних рис індустріального життя сучасної епохи. Необхідний термін, що не зв'язаний з моральними властивостями, будь то добрими або дурними, а відбиває той безсуперечний факт, що для торгівлі і промисловості нашого часу характерні більша самостійність, більша обачливість, більш тверезий і вільний вибір рішень. Не існує єдиного терміну, строго відповідного даної мети, але вираження свобода виробництва і підприємництва, або, коротше, економічна свобода, вказує правильне направлення, і його можна вживати за відсутністю кращого. Зрозуміло цей тверезий і вільний висновок укладає в собі можливість деякого обмеження індивідуальної свободи, коли співробітництво або об'єднання обіцяють найкращий шлях досягнення мети.

Економічна наука займається вивченням того, як люди існують, розвиваються і про що вони думають в своєму повсякденному житті. Але предметом її досліджень є головним чином ті спонукальні мотиви, що найбільш сильно і найбільш тривко впливають на поведінку людини в господарській сфері його життя. Кожна скільки-небудь гідна людина віддає господарської діяльності кращі свої якості, і тут, як і в інших областях, він схильний до впливу особистих прихильностей, представлений про довге і відданість високим ідеалам. Щоправда, самі здатні винахідники і організатори засобів ,що вдосконалилися виробництва і машин присвячують цій справі всі свої сили, рухомі скоріше шляхетним духом змагання, ніж спрагою багатства як такого. Але при всім цьому самим тривким стимулом до ведення господарської діяльності служить бажання отримати за неї плату, що являє собою матеріальну винагороду за роботу. Вона після цього може бути витрачена на егоїстичні або альтруїстичні, шляхетні або ниці цілі, і тут знаходить свій прояв многосторонність людської натури. Однак спонукаючим мотивом виступає певна кількість грошей. Саме цей певний і точний грошовий вимір самих тривких стимулів в господарському житті дозволив економічній науці далеко випередити всіх інші науки, що досліджують людини. Але економічну науку не можна прирівняти до точних природних наук, бо вона має діло з постійно тонкими властивостями ,що міняються, дуже людської натури.

Економічна теорія зовсім не затверджує, що люди егоїсти, або що вони надто матеріалістичні, з обмеженим кругозором, цікавляться тільки грошами і не дошкульні до всього іншого. Нічого цього не припускається, коли ми говоримо, що люди прагнуть до можливо більшої чистої користі. В дійсності всі залежить від того, як вони самі розуміють свої інтереси. Деякі зазнають величезного задоволення, допомагаючи іншим. Є, нажаль, і такі - певно, їх небагато - що одержують задоволення, дошкуляючи своїм ближнім. Хто-то насолоджується виглядом квітучих троянд. Інші з мисливством пустились б в спекуляцію міською нерухомістю.

Але якщо всі люди такі різні, те яким же образом, виходячи з однієї тільки передумови про прагнення кожного задовольнити свої інтереси, економічної теорії вдається щось пояснити або завбачити в їхній поведінці? Хіба з цієї передумови слідує будь-що окрім того, що люди завжди діють так, як хочуть, в ніж б не складалися їхні інтереси?

В дійсності люди зовсім не такі вже різні, як могло б показатися з зроблених вище зіставлений. Всім нам постійно вдається правильно завбачувати вчинки цілком незнайомих людей - без цього нормальне життя в суспільстві просто неможливе. Крім того, в будь-якому суспільстві, що широко використовує гроші, майже кожна людина віддає перевагу мати їх побільше, тому що гроші поширюють можливості досягнення власних інтересів (в ніж б вони не складалися). Остання обставина сильно допомагає завбачувати людську поведінку.

Воно також виявляється надто корисним і в тих випадках, коли вимагається вплинути на поведінку інших людей. Економічна теорія затверджує, що, діючи в своїх власних інтересах, люди створюють можливості вибору для інших і що суспільна координація є процес безперервного взаємного пристосування до змін в чистій вигоді, що виникають в результаті їхньої взаємодії. Це, звичайно, дуже абстрактне міркування.

економічний конкуренція споживання виробництво

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Суть та основні умови виникнення ринку. Забезпечення зв’язку між виробництвом і споживанням, пропорційності процесу відтворення, його цілісності. Види ринку, інфраструктура, моделі. Монополія - повний антипод досконалої конкуренції. Поняття олігополії.

    реферат [33,1 K], добавлен 10.12.2010

  • Методологія вивчення економічної теорії. Економічна модель, величини, що задіяні в її побудові. Характеристика ресурсів, що використовуються для виробництва благ. Сутність виробничої функції. Економічна ситуація, економічна доктрина, економічна програма.

    шпаргалка [176,1 K], добавлен 19.08.2010

  • Початок самостійного розвитку економічної теорії. Виникнення політичної економії. Економічні інтереси, їх взаємозв’язок з потребами, споживанням і виробництвом. Розвиток відносин власності в Україні. Еволюція форм організації суспільного виробництва.

    шпаргалка [138,9 K], добавлен 27.11.2010

  • Економічна сутність і функції конкуренції як категорії ринкової економіки. Поняття та характерні особливості досконалої та недосконалої, цінової та нецінової, сумлінної та несумлінної конкуренції. Моделювання поведінки фірми на ринку товарів та послуг.

    курсовая работа [620,0 K], добавлен 27.03.2011

  • Поняття та економічна сутність конкуренції як важливого інструменту ринкової економіки. Форми конкуренції та їх характеристика. "Економічне диво" Сінгапуру, стратегія економічного розвитку Лі Куана. Законодавство про захист конкуренції в Україні.

    курсовая работа [31,3 K], добавлен 14.06.2014

  • Економічні потреби суспільства: сутність і класифікація. Технологічний спосіб виробництва. Роль НТП в розвитку технологічного способу виробництва. Економічна система й економічний лад суспільства. Сучасні соціально-економічні системи та їх еволюція.

    контрольная работа [37,6 K], добавлен 08.12.2010

  • Методологічна платформа економічного дослідження Ф. Кене, його вчення про чистий продукт, капітал та відтворення. "Економічна таблиця" господарського життя Кене. Теорія фізіократа А. Тюрго. Розвиток української економічної думки в радянський період.

    контрольная работа [30,2 K], добавлен 28.10.2010

  • Зв'язок між потребами і діяльністю людини. Філософсько-економічна характеристика праці як основи суспільного виробництва. Теорія поведінки споживачів. Створення матеріальних і нематеріальних благ. Індустрія краси та мотиваційні очікування споживачів.

    курсовая работа [32,0 K], добавлен 21.08.2011

  • Дослідження ринку як економічної основи комерційної діяльності, що охоплює всі сфери сучасного суспільного життя. Аналіз чинників, що обумовлюють організаційні і правові форми комерційних підприємств. Індивідуальні підприємства і господарські суспільства.

    реферат [21,0 K], добавлен 10.12.2010

  • Умови виникнення ринкового господарства. Загальні ознаки ринкової економіки. Нецінові чинники попиту та пропозиції. Ринкова рівновага. Форми конкуренції та її еволюція. Позитивні та негативні соціально-економічні наслідки конкуренції. Моделі ринків.

    лекция [460,9 K], добавлен 24.09.2015

  • Дослідження поняття, видів та ознак ринкової конкуренції у суспільному виробництві. Характеристика основних рис досконалої та недосконалої конкуренції. Визначення умов виникнення конкуренції. Вивчення змісту та умов розвитку конкурентного середовища.

    курсовая работа [417,4 K], добавлен 26.09.2013

  • Теорія досконалої і недосконалої конкуренції. Класичне трактування досконалої конкуренції. Теорія недосконалої конкуренції. Олігополістична конкуренція. Теорія монополістичної конкуренції. Антимонопольна політика в сучасному законодавстві України.

    курсовая работа [66,3 K], добавлен 02.12.2007

  • Закон зростаючих потреб та механізм його дії. Теорія граничної корисності. Види потреб та їх класифікація. Формування і розвиток суспільних потреб. Положення споживчих цін, тарифів та доходів громадян в Україні. Закон взаємозв'язку виробництва і потреб.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 24.12.2013

  • Поняття та характерні ознаки монополістичної конкуренції. Дослідження можливості поєднання елементів конкуренції і монополії в структурі ринку, впливу реклами на формування потреб споживачів, вивчення проблеми еластичності попиту у теорії Е. Чемберліна.

    реферат [311,9 K], добавлен 09.12.2010

  • Загальна характеристика економіки в епоху вільної конкуренції. Хід та результати промислової революції в Англії. Зародження ідей класичної школи. Ознайомлення із економічним вченням Адама Сміта "Дослідження про природу та причини добробуту націй".

    контрольная работа [61,5 K], добавлен 04.05.2015

  • Суть та структура суспільного виробництва, його роль в економічній системі. Форми суспільного виробництва та суспільного продукту, їх характеристика. Фактори виробництва та їх взаємодія. Шляхи розвитку суспільного виробництва та методи його оптимізації.

    курсовая работа [240,5 K], добавлен 11.12.2010

  • Об’єкт дослідження населення та окремі соціальні групи. Соціально-економічна категорія і рівень життя населення. Закономірності розвитку суспільства та зміна структури потреб людей. Екологічні проблеми і відновлення навколишнього природного середовища.

    курсовая работа [147,9 K], добавлен 01.12.2011

  • Історичні етапи розвитку економічної думки. Економічні закони, принципи та категорії. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Сутність та типи економічних систем. Форми організації суспільного виробництва. Грошовий обіг та його закони.

    курс лекций [197,0 K], добавлен 10.11.2010

  • Проблеми виробництва молока: зміст та шляхи вирішення. Природно-кліматичні умови, місце розташування та організаційно-економічна характеристика підприємства. Маркетингова діяльність, економічна ефективність та резерви її підвищення при виробництві молока.

    дипломная работа [182,3 K], добавлен 08.04.2009

  • Економічна рівновага і циклічність, та їх формування. Розвиток економічної теорії. Фази економічного циклу в їхній послідовності та взаємозв’язку. Середні і малі цикли. Довгі хвилі в економіці та їхній вплив на структуру суспільного виробництва.

    контрольная работа [55,3 K], добавлен 14.10.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.