Регіональні трансформаційні соціально економічні системи в умовах платіжної кризи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

РЕГІОНАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ СОЦІАЛЬНО_ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ В УМОВАХ ПЛАТІЖНОЇ КРИЗИ

Жиляєв Ігор Борисович

Харків - 2007

Анотація

економіка платіжний криза борг

Жиляєв І.Б. Регіональні трансформаційні соціально-економічні системи в умовах платіжної кризи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.05. - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Харківська національна академія міського господарства, Харків, 2007.

В дисертації розкрито концептуально-методологічні основи комплексного аналізу закономірностей і особливостей платіжної кризи в трансформаційних соціально-економічних системах.

Проведено емпіричне економіко-статистичне дослідження: доказано та теоретично обґрунтовано наявність специфічного сектору немонетарної економіки України, який в господарській діяльності широко використовує немонетарні розрахунки: бартер, взаємозаліки, заборгованість, грошові сурогати. На основі компаративних досліджень виділено шість етапів розвитку немонетарної економіки. Доведено циклічний характер немонетарних розрахунків між економічними агентами. Досліджено та пояснено явище соціальних боргів.

Розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності політики трансформацій та її антикризової складової. Обґрунтовується необхідність введення для подолання регіональної кризової депресивності особливих правових режимів.

Ключові слова: соціально-економічна система, трансформація, регіон, державна регіональна політика, платіжна криза, немонетарна економіка, бартер, взаємозалік, заборгованість, цикл.

Аннотация

Жиляев И.Б. Региональные трансформационные социально-экономические системы в условиях платежного кризиса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.05 - Развитие производительных сил и региональная экономика - Харьковская национальная академия городского хозяйства, Харьков, 2007.

Результаты диссертационного исследования решают научно-прикладную проблему разработки теоретико-методологического обеспечения государственной политики, направленной на повышение эффективности трансформаций и преодоление платежного кризиса.

Проведен концептуальный анализ и теоретически уточнено содержание трансформаций социально-экономических систем, проводимых в условиях кризисов. Обосновано, что трансформации сопровождаются кризисами, возникающие, например, за счет синергии взаимодействия институтов “стартовой” и “целевой” родовых систем. Применение историко-эволюционного подхода позволило идентифицировать кризисы разных масштабов, классифицировать их признаки и региональные особенностей в условиях реформирования общественных отношений.

На основе анализа современных теоретико-методологических концепций в экономических теориях: транзитологии, регионалистики, системного анализа, компаративистики, кризисов и катастроф (в применении к социально-экономическим трансформациям) сформулированы требования к информационно-аналитической базе мониторинга, сформирована исследовательская модель, а также методический аппарат обработки и анализа эмпирической информации. Предложен методический подход к моделированию динамики социально-экономических трансформаций страны, отраслей и регионов, рассматриваемых как целостная совокупность, обоснованный на применении индикаторов кризисной активности.

Обосновано существование немонетарной экономики, в которой широко применяются неденежные трансакции, включающие бартер, задолженность, взаимозачеты и денежные суррогаты разного вида. Каждый из видов неденежных расчетов имеет институциональный характер, все вместе - составляют основу немонетарной экономики. Проведена классификация неденежных расчетов, сущность которой заключается в системном динамическом анализе институтов неденежных расчетов путем выделения присущих им общих признаков, что повышает понимание явления платежного кризиса.

Сформировав динамические ряды статистических показателей, приведенных к сопоставимому виду и релевантно отображающих развитие платежного кризиса в Украине, эмпирически доказан ее циклический характер. Оценены закономерности и особенности цикличности неденежных расчетов, исследованы сходства и отличия их динамики в национальной, региональных и отраслевых социально-экономических системах. Выделены отдельные этапы эволюции платежного кризиса, проанализированные в их историческом контексте, определены их региональные отличия.

Учитывая общественное значение, проведено эмпирическое исследование совокупности долговых обязательств перед населением, объединенных в категорию “социальные долги”, выявлены их закономерности и особенности динамики в Украине, отраслях и регионах. Анализ действенности экономических экспериментов по преодолению социальных долгов и других неденежных трансакций позволил теоретически обосновать потребность модернизации трансформационной политики за счет повышения социализации государственных решений.

Обоснованы предложения по расширению определения экономического содержания региональной депрессивности в трансформационных странах, основанные на применении совокупности показателей немонетарных расчетов, сформированы концептуальные предложения по модернизации государственной региональной политики путем комплексирования существующих особых правовых режимов отдельных территорий, внедрения специального правового режима преодоления региональной кризисной депрессивности.

Эмпирическое исследование и обобщение практики государственной трансформационной политики позволило конкретизировать теоретическое обеспечение обоснования ее нормативности за счет:

1) аргументации, что принятие решения относительно момента внедрения каждого антикризисного мероприятия должно учитывать конкретную фазу цикла платежного кризиса;

2) компаративного подхода к описанию системы, предполагающего, что разные этапы трансформаций характеризуются специфической синергией сосуществования институтов “начальной” и “целевой” систем;

3) траекторного подхода, описывающего динамику системы не только в историческом контексте, но и в координатах развития систем других уровней иерархии;

4) системности принятия стратегических решений, сопряженных между собой как по иерархии, так и в историческом контексте.

Ключевые слова: социально-экономическая система, трансформация, регион, государственная региональная политика, платежный кризис, немонетарная экономика, бартер, взаимозачет, задолженность, цикл.

Annotation

Zhylyaev I.B. The regional transformational social and economic systems in the conditions of payment crisis. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of Doctor of Science in Economics in the specialty 08.00.05 - Development of productive forces and regional economy. Kharkiv National Academy of Municipal Economy, Kharkiv, 2007.

The thesis discloses the conceptual and methodological basis for comprehensive analysis of regularities and peculiarities of payment crisis in transformational social and economic systems.

The empiric economic and statistical research has been conducted and existence of a specific sector of non-monetary economy of Ukraine that used non-monetary payment like barter, mutual settlements, arrears and cash equivalent has been argued. On the basis of comparative studies the six stages for development of non-monetary economy have been identified. The cyclic character for non-monetary payments between economic agents has been proven. The phenomenon of social debts has been studied and explained.

The proposals on increase of effectiveness of policy for transformation and its anti-crisis component have been made. The necessity of special legal regimes to overcome regional crisis depression has been proved.

Key words: social and economic system, transformation, region, government regional policy, payment crisis, non-monetary economy, barter, mutual settlements, arrears, cycle.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми визначається тим, що наприкінці ХХ століття розпочалися масові процеси соціально-економічних перетворень, які мали принципово новий характер, зокрема - здійснення в історично короткий час постсоціалістичних трансформацій. Ці зміни супроводжувалися кризовими явищами, які гостро проявлялися в Україні та інших країнах, що проводили трансформації “від плану до ринку”. В реалізації реформ в різних країнах виявилося як багато спільного, так і суттєві розбіжності, що обумовлені національними особливостями, специфікою вибраної технології трансформацій. Практика постсоціалістичних трансформацій виявила проблеми, що було складно пояснити на базі існуючих економічних теорій. Нові проблеми також з'явилися під час реалізації концепцій “постіндустріального” або “інформаційного” суспільства, “економіки, заснованої на знаннях”. Зазначені трансформації грунтуються на нестаціонарності соціально-економічних систем та мають нелінійний характер. В транзитології мають значні наукові здобутки такі українські науковці, як О. Амоша, Б. Буркинський, З. Варналій, Б. Гаврилишин, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гриценко, Б. Данилишин, С. Дорогунцов, І. Лукінов, С. Мочерний, В. Черняк, А. Чухно, російські вчені, зокрема: Л. Абалкін, Є. Гайдар, С. Глазьєв, А. Мартинов, В. Мау, Р. Капелюшников, В. Черковець, Є. Ясін, іноземні вчені: A. Aslund, L. Balcerowicz, B. Chavance, J. Stiglitz, D. Kaufman, J. Kornai, J. Sachs, G. Kolodko, J. Sapir.

Однією з непередбачуваних проблем постсоціалістичної трансформації явилася платіжна криза, що стимулювала поширення бартеру, взаємозаліків, грошових сурогатів, заборгованості, які діяли системно, за подібними правилами, змінюючи поведінку економічних агентів. Проблеми платіжної кризи досліджували російські вчені: С. Аукціонек, В. Бессонов, В. Волконський, Є. Гайдар, С. Гурієв, В. Дребенцов, М. Делягін, Р. Єнтов, В. Івантер, А. Ілларіонов, Г. Клейнер, О. Луговий, В. Полтерович, В. Стародубовський, С. Цухло, А. Яковлев, іноземні вчені: G. Alfandari, O. Blanchard, G. Calvo, F. Corelli, J. Szyrmer, E. Porotti, B. Pinto, J. Rostowski, M. Schaffer, C. Wyplosz.

Постсоціалістичні трансформаційні кризи стимулювали подальшу дивергенцію соціально-економічного розвитку регіонів, сформували сукупність нових ситуацій та проблем. В регіональні дослідження внесли вагомий вклад роботи вітчизняних вчених, зокрема: Б. Буркинського, П. Бубенка, А. Голікова, Б. Данилишина, М. Долішного, С. Дорогунцова, І. Лукинова, М. Чумаченка, російських - О. Гранберга, Г. Гутмана, Ю. Дорошенка, В. Лексіна, О. Швецова.

Зміна соціально-економічної ситуації та сучасні завдання розвитку потребують модернізації стратегії трансформацій, формування активної антикризової державної політики, що визначило вибір теми, мети, та завдань дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до наукових тем: Національного інституту стратегічних досліджень “Розробка системи стратегічного програмно-цільового планування, реформування та розвитку структур безпеки і оборони у контексті євроатлантичної інтеграції України” (№ ДР № 0105U008813) і Національної академії державного управління при Президентові України “Теоретико-прикладні аспекти обґрунтування, прийняття та оцінки ефективності управлінських рішень у системі забезпечення національної безпеки держави” (№ ДР 0107U005910), в межах яких обгрунтовано основні засади вдосконалення нормативності стратегічної державної політики, а також міжнародних наукових проектів: Гарвардського університету та Центру соціально-економічних досліджень - CASE Україна: “Проект та Програма Української Макроекономічної Політики” (1996-2000 рр.); “Роль та діяльність Національного банку України в контексті проблем перехідного періоду” (спільно з Національним Банком України, 2001-2002 рр.); проекту Світового банку з дослідження фінансового сектора України (2001-2002 рр.), в яких автором було розроблено теоретико-методичне забезпечення дослідження немонетарної економіки, циклічності платіжної кризи.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка методологічного забезпечення державної політики, яка спрямована на підвищення ефективності трансформацій, подолання платіжної кризи, а також науково-методичних основ антикризового управління окремою категорією з широкого класу об'єктів державної регіональної політики - трансформаційними регіональними соціально-економічними системами, прикладних аспектів цієї сфери відносин.

Для досягнення цієї мети вирішувалися наступні основні завдання щодо:

сформувати концептуальний підхід до аналізу закономірностей і особливостей трансформацій соціально-економічних систем країни, галузей і регіонів, що розглядаються як цілісна сукупність;

узагальнити теорію і практику нормативної та позитивної політики трансформацій соціально-економічних систем, зокрема - з подолання платіжної кризи;

розробити методи дослідження динаміки платіжної кризи, теоретичного їх обґрунтування, провести практичну апробацію запропонованих методів та підходів;

провести емпіричне дослідження сукупності відносин, пов'язаних з платіжною кризою в трансформаційних соціально-економічних системах, визначити їх закономірності, а також національних, галузевих та регіональних особливості;

розробити теоретичне обґрунтування і практичні рекомендації щодо модернізації нормативної політики трансформацій соціально-економічних систем на основі підвищення ефективності її антикризової складової.

Розв'язання головної мети потребувало сформувати концептуальний підхід, який включає чотири блоки логіки дослідження. По-перше - вивчення сучасної теоретико-методологічної ситуації в тих розділах економічної науки, які забезпечують вирішення завдання дослідження, зокрема: транзитології, регіоналістики, системного аналізу, компаративістики, теорії криз та катастроф, як наук та методів з метою їх інтеграції для цілей дослідження. По-друге, сформувати модель нелінійної системи, що досліджується, сформулювати вимоги до інформаційно-аналітичної бази моніторингу трансформаційних кризових явищ, розбудови методичного апарату аналізу статистичної інформації. Втретє, провести емпіричне дослідження, виявивши закономірності та особливості динаміки сукупності вибраних показників, що релевантно відображають змодельовану систему. Вчетверте, провести теоретико-методологічне узагальнення емпіричної інформації, підготовити відповідні висновки і рекомендації.

Завдання дослідження визначають його актуальність та практичну значимість, що пов'язана, по-перше, з можливістю нормативного визначення траєкторій розвитку систем, зокрема - передбачати кризові явища, по-друге, з розробкою комплексу політико-економічних рішень щодо удосконалення державної політики шляхом формування її спеціального антикризового сегменту, що сприятиме підвищенню ефективності управління на всіх рівнях системної ієрархії, адаптації технологій соціально-економічних трансформацій до сучасних світових і європейських практик.

Об'єктом дослідження є трансформаційні соціально-економічні системи країни, галузей і регіонів, що розглядаються як цілісна сукупність.

Предметом дослідження є комплекс суспільних (політико-правових і соціально-економічних) відносин, пов'язаних з платіжною кризою.

Дослідження охоплює історичний період з 1993 року по 2006 рік.

Сферу дослідження складають теоретичні та прикладні проблеми удосконалення суспільних відносин у державі та її регіонах, а також організаційно-економічні засади регулювання розвитку країни та її територій, що відповідають 1, 5, 6 та 8 напрямам паспорту наукової спеціальності 08.00.05 “Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка”.

Автор виходить з гіпотези, відповідно до якої трансформаційна система характеризується не тільки зміною структури елементів, а й поступовою заміною сукупності суспільних відносин між елементами. Тобто в кожний історичний момент вона сформована складною внутрішньо неоднорідною сукупністю успадкованих, набутих та специфічних трансформаційних суспільних відносин. Зазначені сукупності можна уявити векторами в багатомірному просторі, які визначають траєкторію трансформації. Кризові явища при трансформації системи пов'язано із зміною структури елементів та конкуренцією успадкованих, набутих, специфічних відносин.

Зазначений вибір об'єкту і завдань дослідження визначив набір методів. В їх основу покладено комплексний підхід до вивчення і аналізу теорії та практики трансформації соціально-економічних систем, врахування взаємодії їх компонентів, розгляду реформування економіки і суспільства у нерозривному зв'язку, по взаємно обумовлених законах і правилах.

Методологічною базою дослідження є сучасна регіоналістика, інституціональна теорія, теорія фінансів та економічна транзитологія; застосовуються позитивний та нормативний підходи. Використовувалися наступні методи дослідження: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків); монографічний (вивчення досліджень за тематикою роботи); статистико-економічний (аналіз рядів статистичних даних); динамічного аналізу (дослідження немонетарних розрахунків в історичному контексті); компаративний (визначення траєкторій трансформацій); класифікації - для типізації видів і принципів, якісних характеристик розвитку трансформаційних соціально-економічних систем в умовах платіжної кризи; економіко-математичного моделювання у вивченні циклічності параметрів платіжної кризи і графічний тощо. Матеріали дослідження опрацьовано з використанням інформаційно-комп'ютерних програм.

Інформаційну базу дослідження сформували інформаційні та аналітичні матеріали Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та відомств України, Національного банку України, Рахункової палати, а також Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку; офіційна статистична інформація; нормативно-правові акти України; звіти; монографії і статті вітчизняних і іноземних вчених. Репрезентативна сукупність даних, відповідно опрацьованих, проаналізованих, узагальнених, інтерпретованих та прокоментованих забезпечила достовірність результатів дослідження та аргументованість практичних рекомендацій.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження вирішують важливу наукову проблему розробки методологічного забезпечення державної політики, яка спрямована на підвищення ефективності трансформацій та подолання платіжної кризи, прикладних аспектів цієї сфери відносин. Вона полягає, перш за все, в здійсненні концептуального аналізу і теоретичного визначення змісту трансформацій соціально-економічних систем, виокремлення їх кризової складової. Еволюційний підхід застосовано до ідентифікації кризових явищ в цих системах, класифікації ознак платіжної кризи та її регіональних особливостей. Вирішення цієї проблеми в дисертаційному дослідженні представлено сукупністю нових методологічних та теоретичних положень, висновків і рекомендацій, наукова новизна яких полягає в наступному, зокрема:

Вперше:

- запропоновано науковий підхід та розроблено концепцію немонетарної економіки, що функціонує в трансформаційних соціально-економічних системах та базується на широкому використанні сукупності немонетарних розрахунків: заборгованості, взаємозаліків, грошових сурогатів, бартеру;

- обґрунтовано інституційний характер немонетарних розрахунків на основі узагальнення теоретичних засад та практики їх застосування в постсоціалістичних країнах, визначено і досліджено їх значимість для економіки країни, її галузей і регіонів. Доведено, що широке використання немонетарних розрахунків органами державної влади та органами місцевого самоврядування, формування різностороннього їх нормативно-законодавчого забезпечення дозволяє застосовувати економічну категорію “немонетарна державна політика”, зміст якої, на відміну від класичного трактування, полягає в тому, що її об'єктом є немонетарні розрахунки;

- опрацьовані теоретичні і методичні засади моделювання платіжної кризи із застосуванням економічних індикаторів боргової активності, використання яких дозволило доказати циклічну динаміку немонетарних розрахунків, виявити їх закономірності, а також національні, регіональні і галузеві особливості, які проаналізовано в історичному контексті та класифікувати етапи платіжної кризи;

- розроблена концепція удосконалення законотворчої політики трансформацій за рахунок розширення визначення змісту регіональної депресивності на основі застосування сукупності показників немонетарних розрахунків, а також впровадження особливого правового режиму подолання регіональної кризової депресивності;

Удосконалено:

- теоретичні засади трансформації соціально-економічних систем, що ґрунтуються на уявленні, що закономірним наслідком трансформацій є кризові явища, зокрема - платіжна криза, тому невід'ємною частиною цієї політики повинна бути її антикризова складова;

- класифікацію немонетарних розрахунків, які включають бартер, заборгованість, взаємозаліки, грошові сурогати, сутність якої полягає в прагненні структурної повноти зазначених інститутів шляхом виділення їх загальних ознак, що підвищує розуміння явища платіжної кризи;

- теоретичні засади економічної транзитології, розширивши її об'єкт за рахунок досліджень регіональних підсистем, предмет - вивчення специфічних кризових трансформаційних явищ, а також визначивши її терміносистему у вигляді сукупності базових понять;

Набули подальшого розвитку:

- опрацювання концептуальних засад адаптації державної політики до сучасних завдань соціально-економічних трансформацій, забезпечивши удосконалення її антикризової складової, підвищивши нормативність реформ шляхом формування інтегрованої сукупності стратегічних політико-правових актів;

- організаційно-економічні засади забезпечення уніфікації та інтеграції різних особливих правових режимів територіального розвитку;

- аргументація щодо прийняття рішення стосовно терміну впровадження антикризового заходу на кожному рівні ієрархії повинно враховувати циклічність кризової динаміки, зокрема стосовно платіжної кризи - індикаторів боргової активності;

- теоретико-методичні засади компаративного аналізу трансформацій соціально-економічних систем країн, регіонів, галузей, які розглядаються як цілісна сукупність, а також траєкторного підходу до визначення трансформацій.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові розробки щодо вдосконалення правового забезпечення соціального та економічного розвитку застосовано в законотворчій діяльності, зокрема у підготовці Законів України: “Про Національну програму інформатизації” (1998 р.); “Про вищу освіту” (2002 р.); про внесення змін та доповнень до Закону України “Про вищу освіту” (2002-2006 рр.) та до Закону України “Про освіту” (1997-2006 рр.); “Про електронний цифровій підпис” (2003 р.); “Про електронні документи та електронний документообіг” (2003 р.); “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів (2004 р.); “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” (2005 р.); “Про внесення зміни до Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” щодо посадових окладів педагогічних працівників” (2006 р.); “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки” (2007 р.) тощо. Пропозиції щодо модернізації державної соціально-економічної політики було використано в парламентських слуханнях: щодо розвитку загальної середньої освіти в Україні (2002 р.); про розвиток професійно-технічної освіти в Україні (2003 р.); про законодавчі аспекти регіональної політики та місцевого самоврядування (2003 р.); про державну політику в галузі повернення та компенсації втрачених (знецінених) заощаджень громадян (2003 р.); про розвиток вищої освіти (2004 р.); про законодавче забезпечення сучасної економічної політики в умовах конституційної реформи (2005 р.); з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні (2005 р.); децентралізації влади в Україні і розширення прав місцевого самоврядування (2005 р.); “Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації” (2007 р.) (довідка від 04.09.2007 р. № 06-6/8-1128).

Рекомендації і висновки, які викладено в аналітичних записках за результатами дослідження, було використано Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України по вивченню ситуації щодо забезпечення конституційних прав громадян України на отримання заробітної плати, стипендій, пенсій та інших соціальних виплат (1998-2000 рр.), Державним департаментом з питань зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв'язку України (довідка від 26.09.2007 р. № 5483/77-01-01), Головним управлінням економіки Кіровоградської обласної державної адміністрації (довідка від 08.06.2007 р. № 951-2), Профспілкою працівників Національної академії наук України при підготовці Генеральних угод між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємств та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями та галузевих угод на 1997-1998 рр., 1999-2001 рр., 2002-2003 рр., 2004-2005 рр., проекту Генеральної угоди на 2006-2009 рр. (акт впровадження від 09.07.2007 р. № 01-05/75).

Результати дослідження включено до навчально-методичного комплексу дисципліни “Розміщення продуктивних сил та регіоналістика” кафедри економіки Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій Міністерства транспорту та зв'язку України (довідка від 01.03.2007 р. № 36-НМВ) та кафедри менеджменту та маркетингу Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості (довідка від 20.02.2007 р. № 25).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особисто виконаною науковою працею. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих в співавторстві, у роботі використано виключно ідеї і положення, що є результатом особистої роботи автора. Конкретний внесок здобувача вказано у переліку основних публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях та семінарах: “Fiscal Policy in a Transition Economy” (Пултуськ, Польща, 7-12.12.1998 р.); “Статистика в країнах з перехідною економікою” (Гурзуф, 24-29.09.2000 р.); “Информация, анализ, прогноз - стратегические рычаги эффективного государственного управления” (Київ, УкрІНТЕІ, 2002 р.); “Особливості регуляторної політики у сфері інформаційно-комунікаційних технологій в Україні” (Київ, 10-11.06.2003 р.); “Економічна безпека в стратегії ринкових реформ (приклад України)” (Київ, 26-27.10.2000 р.); Світового банку (Київ, Львів, Донецьк, Одеса, Дніпропетровськ, 2001 р.); “Центральний банк в країнах з перехідною економікою” (Київ, Національний банк України, 03.12.2001 р.), “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, Національна академія державного управління при Президентові України, 31.05.2006 р.), “Інноваційна стратегія України в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції” (Київ, 10.11.2006 р.), “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 31.05.2007 р.); ХХІ Міжнародного Київського симпозіуму з наукознавства та науково-технічного прогнозування “Прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку: державна програма України та світовий досвід” (Київ, 1-3.06.2006 р.) тощо.

Публікації результатів дослідження. Основні ідеї, положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано в 64 роботах, у тому числі в 18 монографічних виданнях, 26 статтях у наукових фахових виданнях 20 статтях в інших наукових журналах, збірках наукових праць, матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота обсягом 394 сторінок основного тексту складається із вступу, п'яти розділів (що включають 64 рисунків і графіків, 57 таблиць, з яких 3 таблиці та 9 рисунків на 8 окремих сторінках), висновків, а також додаток на 7 сторінках і список використаних джерел із 516 найменувань на 39 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, надано основні положення наукової новизни, показано теоретичне і практичне значення і апробація отриманих результатів.

Перший розділ “Методологічні засади трансформацій соціально-економічних систем” присвячено розробці науково-методичних основ аналізу динаміки трансформацій соціально-економічних систем для забезпечення завдань їх антикризового розвитку.

Дослідження динамічних економічних процесів зазвичай використовують поняття “економічна система”, а суспільних процесів - “соціальна система”. Перша начастую визначається як сукупність інститутів окремої країни (групи країн), що емпірично спостерігаються, друга - як об'єктивізація соціальних взаємодій (Т. Парсонс). Менш використовується категорія “соціально-економічна система”, яка у широкому змісті визначається як локалізована в часі і просторі історично визначена система господарських відносин, у вузькому - впорядкована множина структурно взаємопов'язаних і функціонально взаємодіючих агентів. Використання цього терміну вмотивовано вимогами посилення соціалізації економічних відносин, більш широким врахуванням нематеріальних факторів. Оскільки соціально-економічна система є цілісним середовищем дослідження, яке орієнтовано на досягнення конкретних завдань, то, відповідно з класичним підходом Дж. Кліра, система є одночасно множиною властивостей, з кожною з яких пов'язана множина їх проявів та множиною базисів, з кожним з яких пов'язана множина їх елементів, що можна відобразити у вигляді наступної моделі (1):

, (1)

де S - соціально-економічна система, що досліджується;

a_i і A_i - властивість і множина її проявів відповідно;

N_n = 1, 2, …, n; b_j і B_j - базіс і множина елементів;

N_m = 1, 2, …, m;

F - функція (нова якість) системи.

Дослідження ґрунтується на тезі, що сутність складної системи розкривається її аналізом як цілісності, що складається з множини агентів, які реалізують свої функціональні зв'язки через суспільні взаємодії. Структура агентів та їх взаємодій формують поведінку системи і траєкторію розвитку. Запропоновано:

1) моделювати соціально-економічні системи країни S_U, галузей S_Oj і регіонів S_Ri, як цілісну сукупність;

2) визначати регіон як квізідержаву - відносно відособлену підсистему національної економіки;

3) використовувати інституційні одиниці економіки як елементи системи B_j;

4) визначати в якості властивостей A_i взаємовідносини між елементами, що забезпечують проведення негрошових операцій.

Проаналізовано сучасний стан теорії економічної транзитології, поштовх розвитку якої наприкінці ХХ століття пов'язаний з потребами теоретико-методологічного забезпечення постсоціалістичної і постіндустріальної трансформацій. Більш ранні дослідження переважно забезпечували:

1) теорію та практику трансформації від капіталізму до соціалізму;

2) аналіз філософсько-історичних аспектів цивілізаційно-формаційного розвитку;

3) теоретичне обґрунтування концепції конвергенції соціалізму та капіталізму. Розглянуто основні методологічні уявлення щодо поведінки трансформаційних соціально-економічних систем та, враховуючи, що сучасні теоретичні підходи все більш наполягають на забезпеченні міждисциплінарності їх аналізу, уточнено терміносистему теорії транзитології: транзитологія - соціально-економічна трансформація - трансформаційний підхід - трансформатор - трансформаційна система, трансформаційна криза тощо. Надано визначення основних робочих категорії дослідження. Соціально-економічна трансформація - процес поступового екстенсивного та інтенсивного цільового перетворення однієї системи на іншу, що супроводжується становленням нової якості системи. Транзитологія - комплекс наукових і навчальних дисциплін, спільність яких ґрунтується на плюралізмі предметної області. З одного боку вона є дескриптивно описовою (емпіричною) наукою, яка дозволяє відповісти на питання щодо системних перетворень, з іншої - теоретично-нормативною, що дозволяє визначити найбільш ефективний варіант розвитку. Об'єктом транзитології є відкриті соціально-економічні системи різних видів та рівнів, що трансформуються. Особливостями та найбільш важливими ознаками об'єкту є те, що ці системи досліджуються комплексно у гармонічній єдності соціальних і економічних відносин, а також - визначенням їх структур у вигляді сукупності успадкованих (стартових), набутих (фінішних) та специфічних трансформаційних інститутів. Кожний етап трансформацій характеризується їх специфічним набором. Поширюється розуміння, що трансформації набули ознак універсальних явищ, із закономірностями, характерними як для локалізованих систем (зокрема - постсоціалістичних), так й для постіндустріальних країн. Предмет транзитології включає в широкому змісті соціальні та економічні події, явища, процеси, відносини, що відбуваються у просторі трансформаційно маркірованого суспільства. Трансформації є невід'ємною складовою глобального світу, рушійними силами його розвитку, одночасно забезпечуючи процеси конвергенції та дивергенції.

Для дослідження складної системи, розкриття категоріального змісту її трансформації найбільш універсальним є її описання як відкритої нелінійної структури. Трансформації супроводжуються кризовими явищами, які пов'язані з принциповими змінами структури елементів системи та їх взаємодій. Друге значенням після трансформаційної кризи у постсоціалістичних країнах мала платіжна криза.

Проаналізовано офіційні та дослідницькі концепції визначення платіжної кризи, більшість яких пов'язано з конкретизацією її наслідків чи передумов. Загальноприйнятого визначення цієї економічної категорії не надано. Тому, запропоновано категоріальне визначення: “Платіжна криза - різке загострення соціально-економічного стану, що пов'язано з широким використанням немонетарних розрахунків, які замінюють в господарських відносинах гроші та мають переважно неринковий характер обігу”.

Сформована концепція інформаційно-аналітичної системи моніторингу трансформацій, що включає модель нелінійної системи, методичний апарат обробки та аналізу емпіричної інформації. Концепція ґрунтується на спеціальному спостереженні за ходом і характером динаміки змін вибраних кількісних і якісних параметрів j-ої соціально-економічної системи {S_j}, пов'язаних з її трансформацією від одного стану до іншого (2).

{ S_j0 } > … > { S_ji } > … > {S_jn}, де t= 0,… i,… n (2)

Еволюційний підхід дозволяє виділити сукупність етапних станів системи, які можна порівнювати, використовуючи компаративний аналіз. Компаративні регіональні дослідження мають свій предмет, об'єкт, мету та методологію досліджень. Якщо регіоналістика вивчає регіон у першу чергу як монооб'єкт у вигляді цілісної соціально-економічної системи, зосередженої у територіальному просторі, регіональна компаративістика досліджує відмінності трансформацій, здійснюючи порівняння перетворень регіональної системи:

1) одиночні міжсистемні (дихотомні);

2) темпоральні (її історичному розвитку);

3) з системами вищого та нижчого рівня ієрархії (зовнішнього середовища) (рис. 1).

Рис. 1. Модель компаративного аналізу трансформацій систем

Запропонована модель враховує фактор часу: t_i-1; … t_i; … t_i+1; … t_N, дозволяючи досліджувати трансформаційну систему на різних етапах траєкторії перетворень: S_i-1; … S_i; … S_i+1; … S_N. Сукупність об'єктів порівняння розширюється, включаючи: інші одиничні соціально-економічні системи: В_i-1; … В_i; … В_i+1, а також системи вищої ієрархії, (зокрема, для регіону - надсистеми країни, для країни - регіонів): {В_i-1}; … {В_i}; … {В_i+1}. Нормативне планування забезпечується порівнянням з майбутнім станом А_N, як цільовим, встановленим стратегією перетворень А_NG, так і потенціалом трансформації системи А_NP. Модель передбачає можливості аналізу стану системи та її траєкторії у складному багатокоординатному просторі, зокрема - траєкторії регіональних перетворень в просторі трансформаційних змін країни.

Вихідні положення дослідження, що виділено, є аксіоматичними для побудови моделі складної системи, основані на трактуванні соціально-економічної системи як нестаціонарної, яка еволюційне ускладнюється під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів, формує принципово відмінні якості, нову структуру. Дослідження обмежень методологічного і методичного характеру дозволило зробити висновок про можливість застосування системного аналізу, компаративного та еволюційного методів для дослідження кризових трансформацій соціально-економічних систем.

У другому розділі “Теоретико-методичні основи організації немонетарної економіки” проаналізовано генезис платіжної кризи на основі емпіричного дослідження немонетарних розрахунків: бартеру, простроченої заборгованості, взаємозаліків, грошових сурогатів тощо.

В Україні на межі ХХ-ХХІ століть було сформовано фрагментарну змішану три-секторну економіку, в якій використовувались планово-адміністративні, ринкові та тіньові економічні відносини. Історичні періоди трансформації відрізнялися різним поєднанням зазначених секторів. Загальну економічну картину змінювало існування так званої немонетарної економіки В іноземних економічних дослідженнях використовують поняття “Demonetized Sector Economy”, “Non-Monetary Economy” тощо., в якій в економічних операціях замість грошей масово використовувалися немонетарні розрахунки. Формування за безпосередньої участі держави зазначеної економіки дозволяє виділити немонетарну політику, що регулює немонетарні розрахунки, припускаючи їх паралельне використання разом з грошима, яка, використовуючи специфічні методи роботи, спрямована на досягнення визначених економічних цілей.

Теоретико-методичну базу немонетарної економіки формує сукупність соціальних та економіко-математичних досліджень вітчизняних і іноземних вчених стосовно явища платіжної кризи і використання в постсоціалістичних країнах негрошових розрахунків, зокрема концепцій: рентоорієнтованої поведінки (А. Ослунд, Р. Толлінсон, А. Заостровцев та ін.); економіки фізичних осіб (Г. Клейнер та ін.); віртуальної економіки (К.Гадді, Б. Ікс та ін.); денаціоналізових грошей (Ф. Хайек та ін.) тощо. Однак, існуючі концепції пояснюють лише певні аспекти цього складного економічного явища. Відзначено, що переважна частка досліджень аналізують показники немонетарних розрахунків (за визначенням Світового банку - неплатежі), накопичених на певний момент часу (запасів). Динамічний підхід щодо аналізу їх змін (потоків) є менш розповсюдженим.

Формування концептуальної бази дослідження та обґрунтування його методичного апарату дозволили сформувати модель, яка релевантно описує платіжну кризу, застосовуючи сукупність чотирьох видів немонетарних розрахунків A_i між інституційними одиницями B_j: грошових сурогатів A_iсур, простроченої заборгованості A_iзаб, бартеру A_iбарт, взаємозаліків A_iвз, що має специфічні системні якості, зокрема: цілісність, цільоспрямованість, структурованість, самоорганізованість, адаптованість тощо. Проаналізовано економічний зміст бартеру, простроченої заборгованості, взаємозаліків, грошових сурогатів як квазі-валют, наведено авторську їх класифікацію.

Сформовано спеціальні бази даних для проведення аналізу немонетарної економіки, визначення закономірностей та відмінностей немонетарних розрахунків у вигляді сукупності динамічних рядів 92 номінальних показників статистичної звітності, які характеризували платіжну кризу в Україні в 1993-2006 рр. На їх основі сформовано систему приведених до порівняльного виду індикаторів боргової активності, що дозволило провести емпіричні дослідження платіжної кризи.

Виділено шість етапів еволюції немонетарної економіки України:

1) розвиток в умовах централізованого планування (1960-1980 рр.);

2) розвиток в умовах загального товарного дефіциту (1989-1991 рр.);

3) розвиток в умовах фінансового дефіциту, інфляції та економічного спаду (1992-1994 рр.);

4) емісія грошових сурогатів в умовах загального фінансового дефіциту (1995-1997 рр.);

5) інституціалізація немонетарної економіки (1998-1999 рр.); 6) хронічна платіжна криза в умовах економічного росту (2000-2006 рр.). Зазначена періодизація ґрунтується на аналізі розвитку всіх феноменів немонетарної економіки як відокремлено одне від одного, так і як цілісної системи. Сформовані динамічні ряди демонструють, що максимального “розквіту” платіжна криза набула в Україні в 1997-1999 рр., окремі показники досягали максимальних значень:

1) промисловий бартер - 1997-1999 рр.; сільськогосподарський бартер - 1998-1999 рр.; зовнішньоекономічний бартер - 1997 р.;

2) взаємозаліки - 1997 р. (для місцевих бюджетів другий максимум - 1999 р.);

3) прострочена внутрішня заборгованість - 1997-1999 рр. (кредиторська - майже ⁴/₅ від ВВП);

4) прострочена зовнішня: дебіторська - 1997-1998 рр., кредиторська - 1998-1999 рр. Фактично інституалізація немонетарної економіки співпадала з жовтневою (1997 р.) та серпневою (1998 р.) кризами, в період 1998-1999 рр. майже всі немонетарні розрахунки були максимальними (таблиця 1).

Таблиця 1. Масштаби немонетарних розрахунків в Україні, на кінець періоду

	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
1. Бартер, % до обсягів реалізації промислової продукції:
- промисловість	42,4	42,5	32,7	17,1	7,9	4,1	1,9	1,4	0,6	0,4
- сільськогосподарські підприємства	23,4	26,2	27,1	18,7	7,6	4,5	1,7	1,0	0,6	0,4
- експорт товарів	10,5	7,5	3,8	1,5	0,3	0,1	0,1	0,2	0,04	0,02
- імпорт товарів	10,0	7,1	3,0	1,4	0,3	0,1	0,1	0,01	0,01	-
2. Взаємозаліки, у % від доходів бюджетів:
- державного	24,3	16,9	10,2	0,1	-	-	-	-	-	-
- місцевих	28,3	23,1	28,0	1,7	-	-	-	-	-	-
3. Заробітна плата
- заборгованість, мільярдів гривень	5,17	6,52	6,4	4,93	2,66	2,55	2,23	1,11	0,96	0,81
- заборгованість, % до фонду оплати праці	20,4	25,5	21,7	12,5	5,4	3,2	2,4	2,1	0,7	0,6
- виплати продукцією, % фонду оплати праці	6,2	12,6	12,3	10,9	8,1	4,8	3,3	2,2	1,1	0,8
4. Прострочена заборгованість між підприємствами України, у тому числі:
4.1. Всього, мільярдів гривень
- дебіторська	51,4	56,3	75,5	80,2	87,3	89,1	70,2	73,9	67,6	57,9
- кредиторська	70,0	82,1	105,5	103,0	97,6	101,7	95,7	84,6	83,7	70,1
4.2. У % до ВВП
- дебіторська	55,5	55,6	57,9	46,4	43,4	40,4	26,3	21,4	15,9	10,8
- кредиторська	79,2	79,5	80,9	59,6	48,3	46,1	35,8	24,5	19,7	13,0
4.3. У % до обсягів реалізації промислової продукції
- дебіторська	77,2	75,9	76,1	59,7	56,2	52,0	24,3	18,4	14,4	14,0
- кредиторська	110,1	108,4	106,4	76,7	62,5	59,4	33,1	21,1	17,9	17,0
4.4. За векселями, у % до реалізації промислової продукції
- дебіторська	0,5	1,3	1,1	0,6	0,6	0,6	0,4	0,2	0,1	0,3
- кредиторська	0,7	1,8	1,9	1,1	1,1	1,0	0,6	0,4	0,2	1,4
5. Прострочена заборгованість підприємств з партнерами інших країн, млрд. дол. США
- дебіторська	0,83	0,82	0,29	0,25	0,43	0,33	0,33	0,35	0,34	0,33
- кредиторська	1,45	1,85	2,62	2,68	2,25	2,72	1,94	0,52	0,83	0,35

Виявлені закономірності динаміки немонетарних розрахунків в Україні дещо відрізнялися за обсягами та темпами розгортання платіжної кризи від інших країн, але за фазами життєвого циклу були подібними. Однаковий характер закономірностей платіжної кризи в різних країнах поєднувався з існуванням національних особливостей розповсюдження кожного з видів немонетарних розрахунків.

Доведено наявність регіональних особливостей динаміки бюджетних боргів, заборгованостей підприємств, використання бартеру, взаємозаліків та заборгованостей по зарплаті і інших соціальних виплат, що посилювало диспропорції соціально-економічному стані регіонів. Зокрема, розповсюдження взаємозаліків підприємств з бюджетом мало практичним наслідком неспроможність місцевих бюджетів виконати в повному обсязі бюджетні зобов'язання навіть по заробітній платі і соціальним виплатам.

Масштаби застосування немонетарних розрахунків на максимумі свого розвитку майже дорівнювали масштабам грошових розрахунків, підтверджуючи актуальність відомого закону заміщення Т. Грєшема (1519- 1579): “Погані гроші витісняють хороші гроші”, поправки до цього закону К. Бєндукідзе: “Гроші, з яких можна не платити податків, витісняють гроші, з яких потрібно платити податки”.

У третьому розділі “Дослідження генезису соціальних боргів” аналізуються проблеми виникнення та розповсюдження соціальних боргів різних видів, у першу чергу - масових невиплат заробітної плати.

Автор ґрунтується на позиції, що соціальна спрямованість є фундаментальною основою трансформацій, що, на практиці начастую поступалося прагненням прискорення реформ, пов'язаних з “приватизацією - лібералізацією - стабілізацією” та уявленнями, що соціальні проблеми є похідними. Хоча, Світовий банк у 1996 році відмічаючи, що: “погіршення соціальних показників ще раз підтвердило, що система планового господарства переживає кризу” Отчет о мировом развитии-1996. От плана - к рынку. Всемирный банк. 1997. - с. 3., формулював, що “довготривала мета перехідного процесу - та, заради якої здійснюються економічні реформи в кожній країні: створення квітучої ринкової економіки, яка забезпечує стійке зростання рівня життя населення” Там само, с. 1.. Однак, наступні дослідження констатували, що “низка економічних ускладнень, які відбувалися за часів переходу до ринку - втрата робочих місць, тривалі невиплати заробітної плати, гіперінфляція, яка знищила заощадження населення, руйнування діючої системи соціальної підтримки створила у багатьох людей відчуття уразливості, безсилля, неможливості планувати своє майбутнє. Досвід перехідного періоду демонструє, що в деяких країнах бідність і нерівність в доходах досягли більш високих, раніше не прогнозованих рівнів” Переходный период: анализ и уроки первого десятилетия для стран восточной Европы и бывшего Советского Союза. Исследование Всемирного банка. - М.: Весь Мир. 2002.- с. 2..

Забезпечення соціального захисту населення, як найважливіша функція держави в перехідний період, повною мірою реалізована не була. Відбулося як різке скорочення особистих доходів переважної більшості населення, так і поява нових суспільних відносин, пов'язаних з соціальними боргами, на які держава мала обмежений вплив, особливо в часи максимуму платіжної кризи. Різні технології розбудови соціальної держави і подолання соціальних боргів обмежувалися вкрай низьким економічним потенціалом. Вирішити соціальні конфлікти, викликані руйнівними впливами трансформації, могла ефективна державна соціальна система, зокрема спрямована на стимулювання особистих доходів та ліквідацію соціальних боргів - проблем, що остаточно не вирішені до цього часу.

Проаналізувавши основні концепції щодо пояснення соціальних боргів, зокрема, пов'язаних з: макроекономічними наслідками реформ; підвищенням гнучкості заробітної плати; дефіцитом грошей; рентоорієнтованою поведінкою роботодавців тощо, висунуто гіпотезу щодо економічного змісту соціальних боргів як компенсатора вад державної соціальної політики періоду трансформацій.

Запропоноване категоріальне визначення соціального боргу (СБ), під яким розуміються всі затримки особистих доходів за наступною формулою (3).

СБ = приватний СБ + тривалий державний СБ + поточний державний СБ + + інституціональний державний СБ (3)

До тривалих державних соціальних боргів віднесено боргові зобов'язаннях держави по внутрішньому боргу колишнього СРСР: за залишками вкладів в Ощадбанку, за державними позиками, за страховими внесками громадян тощо. До поточних соціальних боргів віднесено всі поточні заборгованості: з заробітної плати; грошового забезпечення військовослужбовців; пенсій та цільової грошової допомоги; стипендій; допомоги по безробіттю; виплат потерпілим на виробництві; допомоги за рахунок коштів соціального страхування; окремих видів соціальної допомоги тощо. Зазначені заборгованості за економічним змістом можна віднести до кредитів, які населення надало державному та приватному секторам економіки. Виділено заборгованість, що виникла у зв'язку з невиконанням державою регуляторно-контрольних функцій за виконанням зобов'язань приватного сектору (втрачені вклади в фінансово-банківських установах та виплати за страховими внесками, неотриманні доходи за цінними паперами та інвестиційними зобов'язаннями тощо), які умовно класифіковано як інституціональний державний соціальний борг. Зазначена категорія не є “закритою” та повною, вона періодично розширюється. Зокрема, за рахунок дії так званого ефекту “статті 57 Закону України “Про освіту”, згідно з яким держава зобов'язалася сплатити невиплачені надбавки педагогічним та науково-педагогічним працівникам за вислугу та допомоги на оздоровлення за період з січня 1997 р. по серпень 2002 р. Не включено до складу соціальних боргів, що обліковуються офіційною статистикою. Значну небезпеку мають також так звані “аграрні соціальні борги” з оплати оренди майнових та земельних паїв.

Сформовано відповідні динамічні ряди та проаналізовано еволюцію соціальних боргів як сегменту немонетарної економіки. Визначаються основні етапи еволюції соціальних боргів в Україні, аналізуються їх відмінності на національному та регіональному рівнях. Статистично доведено, що економічні реформи на першому етапі використовували негативну концепцію заробітної плати, що включала:

1) інфляційний механізм “стискування” особистих доходів;

2) занижену оплату праці;

3) порушення зв'язків між заробітною платою, освітою, кваліфікацією, якістю праці тощо;

4) ростом частки доходів, які не відносилися до оплати праці;

5) державною політикою, що вважала низьку оплату праці фактором національної конкурентноздатності. Невиплати зарплат та інших видів соціальної широко допомоги застосовувалися на другому етапі (табл. 2).

Таблиця 2. Соціальна заборгованість в Україні (на кінець року, млн. грн./ зміна за рік, %)

	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
по заробітній платі	4189 -	5166 123,3 ...

Подобные документы

• Криза в умовах ринкової економіки та основні чинники її виникнення

  Характеристика стадій кризового процесу з погляду потенціалу подолання кризи й раннього оповіщення. Підстави класифікації кризи. Етапи попередження та подолання кризової ситуації, їх відмінності. Сутність, підходи та завдання антикризового управління.
  
  реферат [16,2 K], добавлен 13.05.2009
  

• Демографічні, етнічні та інші особливості функціонування економіки України в період 1991-2005 рр.

  Дослідження сутності соціально-демографічної кризи та вплив етнічної неоднорідності та інших факторів на економічну модель України на підставі статистичних даних. Характеристика української кризи та деякі варіанти подальшого розвитку економічної ситуації.
  
  реферат [45,2 K], добавлен 31.08.2010
  

• Економічні кризи та їх причини

  Наприкінці 1992 р. економіка зі стану глибокої кризи вступила в етап некерованої руйнації. Причини економічної кризи, що постали з часу проголошення незалежності і зумовлені процесом трансформації існуючої економічної системи. Шляхи виходу України з неї.
  
  творческая работа [26,9 K], добавлен 02.04.2012
  

• Аналіз причин та факторів економічної кризи в Україні та шляхи її подолання

  Криза як один з факторів циклічного розвитку. Регулювання циклічного розвитку або антикризова політика держави. Аналіз, наслідки та проблеми вирішення економічної кризи в України. План заходів з виконання Державної програми активізації розвитку економіки.
  
  курсовая работа [1,9 M], добавлен 11.05.2015
  

• Перспективи підвищення ефективності національної економіки України

  Економічний зміст категорії "ефективність національної економіки". Чинники ефективності функціонування економічної системи. Виробнича функція для національної економіки. Економічний розвиток і трансформації промислової політики у світі: уроки для України.
  
  курсовая работа [388,0 K], добавлен 30.09.2011
  

• Взаємозв’язок структурних трансформацій та економічного зростання України

  Особливості структурних трансформацій в економіці України та обґрунтування необхідності реалізації структурної політики на основі поєднання ринкових механізмів та інструментів державної політики. Дослідження основних умов економічного зростання.
  
  статья [63,7 K], добавлен 18.08.2017
  

• Економічні кризи: сутність, причини та наслідки

  Сутність та стадії економічних криз, їх класифікація. Причини виникнення економічних криз з позиції різних економічних шкіл. Світова економічна криза 2008 року. Трагедія кризи в Україні та шляхи її подолання. Прогнози розвитку української економіки.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 15.04.2011
  

• Фінансові кризи та ділові цикли

  Сутність та різновиди фінансових криз, їх вплив на ділові цикли. Поняття циклічності як форми розвитку економіки. Аналіз розвитку економіки України, методи подолання її циклічності та оцінка практичної ефективності даного процесу, значення на сьогодні.
  
  курсовая работа [659,8 K], добавлен 24.06.2014
  

• Кейнсіанський варіант виходу з кризи. "Новий курс" Ф.Д. Рузвельта та можливості його застосування в Україні

  Причини виникнення економічної кризи 30-х років ХХ ст. Способи подолання кризи за допомогою кейнсіанського варіанту. Етапи проведення економічних реформ в США адміністрацією президента Рузвельта. Застосування кейнсіанської моделі в економіці України.
  
  контрольная работа [25,2 K], добавлен 20.10.2010
  

• Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції

  Теоретичні основи, організаційно-економічні особливості та методичні засади дослідження ефективності виробництва плодово-ягідної продукції. Напрями підвищення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції в ринкових умовах. Ефективність реалізації.
  
  диссертация [238,0 K], добавлен 30.11.2008
  

• Становлення та розвиток засад ринкової економіки України (друга половина 90-х років)

  Трансформаційні економічні процеси з моменту проголошення України незалежною державою. Негативний вплив на формування ринкових відносин та лібералізація економіки. Приватизація та реалізація соціально-економічного курсу побудови ринкового господарства.
  
  эссе [20,4 K], добавлен 23.05.2015
  

• Молодіжне безробіття в Україні та шляхи його подолання

  Проблема зайнятості молоді в умовах ринкової економіки. Соціально-економічні наслідки молодіжного безробіття. Пошук альтернативних форм заробітку у сфері неформальної економіки і тіньового бізнесу. Формування державного замовлення для вузів України.
  
  статья [15,9 K], добавлен 13.04.2014
  

• Реформування державної власності – основа переходу економіки України до соціально ринкового господарства

  Загальні умови переходу економіки України до соціального ринкового господарства. Сучасні соціально-економічні проблеми, шляхи та методи їх вирішення. Класифікація об’єктів державного сектора. Розвиток реформування державної власності в Україні.
  
  реферат [22,4 K], добавлен 28.03.2012
  

• Економічна криза в Україні та шляхи її подолання

  Кон'юнктурні коливання економіки та ділові цикли. Поняття циклічних коливань в економіці. Криза як один з факторів циклічного розвитку. Аналіз та проблеми вирішення економічної кризи в Україні. Шляхи подолання економічної кризи в Україні.
  
  курсовая работа [51,7 K], добавлен 13.09.2003
  

• Сучасний стан державних органів управління економікою

  Важливим чинником виходу із трансформаційної кризи українського суспільства є створення сучасної, ефективної системи державного управління. Недооцінювання необхідністі формування системи державного управління як інструменту подолання кризи в Україні.
  
  реферат [30,5 K], добавлен 16.07.2008
  

• Характеристика соціальних аспектів економічних відносин як ключові параметри ефективності економічної політики України

  Від проїдання капіталу до стимулів зростання: соціально-економічний розвиток України. Розвиток людського капіталу засобами соціальної політики уряду: основні напрями вирішення. Досвід реалізації соціальної політики в Україні-зв'язок теорії з практикою.
  
  реферат [35,0 K], добавлен 20.10.2007
  

• Статистика капітальних інвестицій у Вінницьку область

  Одним з завдань реформування національної економіки України є активізація інвестиційної діяльності, формування нового правового економічного механізму, відповідаючого вимогам подолання кризи та оздоровлення економіки, лібералізації умов роботи.
  
  курсовая работа [28,9 K], добавлен 03.06.2008
  

• Фінансова криза в Україні

  Визначення причин виникнення і поширення кризових явищ на фінансовому ринку України в різкому дисбалансі світової економіки та у недоліках систем управління ризиками в інвестиційних банках. Наслідки економічної кризи та розробка шляхів її подолання.
  
  курсовая работа [1,9 M], добавлен 17.06.2011
  

• Населення та трудові ресурси України

  Дослідження розміщення і територіальної організації продуктивних сил України, обґрунтування перспективного їх розташування. Методи оптимізації сучасного характеру підвищення соціально-економічної ефективності суспільних затрат праці на ринку України.
  
  курсовая работа [696,3 K], добавлен 01.03.2013
  

• Проблеми розвитку сільських територій в контексті демографічної і поселенської кризи

  Дослідження методологічного підходу щодо розвитку сільських територій, основним критерієм якого є рівень їх деградації. Характеристика процесів руйнації поселенської мережі. Огляд напрямів покращення демографічно-поселенської кризи в сільській місцевості.
  
  статья [484,0 K], добавлен 19.09.2017
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам