Використання фондів сільського господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання фондів сільського господарства

1. Функціональна роль, виробничих фондів сільського господарства

Будь-який процес виробництва є процес перетворення предметів праці, здійснюваний живою працею за допомогою засобів праці. Сукупність засобів праці утворює основні виробничі фонди, які застосовуються у кількох виробничих циклах, поступово зношуються і переносять свою вартість на продукт частинами протягом усього терміну служби, не втрачаючи при цьому своєї натуральної форми. Основні виробничі фонди складаються з машин і обладнання, передавальних пристроїв, транспортних засобів, будівель, споруд і так далі.

Проте в основні виробничі фонди включаються не всі засоби праці, а лише ті з них, які представляють собою продукти суспільної праці, мають вартість. Але й не всяка річ, що володіє вартістю і є по своїй натуральній формі засобом виробництва, входить до складу основних виробничих фондів. Наприклад, машини або верстати, які лежать на складі як готова продукція в очікуванні реалізації, входять не в основні фонди, а у фонди обігу.

Отже, виробничі основні фонди беруть участь у матеріальному виробництві і в міру зношування переносять частинами свою вартість на вартість готової продукції, виробленої з їх допомогою.

Поряд з ними в народному господарстві функціонують і основні невиробничі фонди - об'єкти тривалого невиробничого використання, зберігають свою натуральну форму і поступово втрачають вартість. До них відносяться фонди житлово-комунального господарства, організацій культури, науки, охорони здоров'я тощо. Основні невиробничі фонди не беруть участь у створенні споживчих вартостей.

До складу виробничих фондів промислових підприємств входять основні й оборотні фонди, речовим змістом яких є засоби виробництва, що складаються відповідно з засобів праці та предметів праці. Співвідношення між основними і оборотними виробничими фондами залежить від особливостей галузі. У матеріаломістких галузях, які споживають дорогу сировину і мають порівняно просте устаткування частка основних виробничих фондів відносно невелика, і, навпаки, в галузях, які застосовують складне технологічне обладнання і використовують порівняно недорога сировина частка основних виробничих фондів значно вище.

Основні фонди є одним з найважливіших чинників процесу виробництва. Їх ефективне використання безпосередньо впливає на результати господарської діяльності підприємства, призводить до зростання продуктивності праці, підвищенню фондовіддачі, економії капітальних вкладень.

Підвищення рівня і темпів розвитку промисловості, збільшення випуску продукції і зниження її собівартості багато в чому залежить від стану та розвитку матеріально-технічної бази, тобто від ступеня оснащеності підприємств основними засобами та рівня їх використання.

В даний час раціональне використання основних фондів стало одним з вирішальних факторів підвищення економічної ефективності суспільного виробництва.

При аналізі варто враховувати закони розвитку систем, так як кожен технологічний етап або економічний устрій має свої межі зростання, зумовлені технологічними системами. Одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва на промислових підприємствах є забезпеченість їх основних фондів у необхідній кількості та асортименті та більш повне їх використання.

Засоби праці - це річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє і впливає на предмети праці в процесі виробництва. Вони включають знаряддя праці (машини і обладнання, транспортні засоби, інструмент, прилади, двигуни тощо), виробничі будівлі і споруди, продуктивну худобу, багаторічні насадження, дороги, лінії електропередач, мости, канали та інше. Засоби праці безпосередньо не створюють масу сільськогосподарської продукції, в процесі виробництва зберігають свою натуральну форму і діють протягом багатьох виробничих циклів.

Предмети праці - це природна речовина, на яку людина спрямовує свою діяльність у процесі праці з метою пристосування її для особистого або виробничого споживання. В сільському господарстві основними предметами праці є насіння, добрива, корми, молодняк тварин, пальне, медикаменти тощо. В процесі виробництва вони повністю споживаються і формують масу готової продукції.

Засоби і предмети праці в сукупності становлять засоби виробництва, які є матеріальною основою сільського господарства і важливою складовою частиною його продуктивних сил. У процесі господарської діяльності засоби виробництва продуктивно споживаються і беруть безпосередню участь у формуванні вартості сільськогосподарської продукції.

Засоби виробництва сільського господарства, виражені в грошовій формі, становлять його виробничі фонди. Вони є соціально-економічною формою функціонування засобів виробництва. Виробничі фонди як економічна категорія відображають виробничі відносини з використання засобів виробництва в сільському господарстві.

Земля в сільському господарстві є головним засобом виробництва, але сьогодні вона не має грошової оцінки і тому до складу виробничих фондів сільськогосподарських підприємств не враховується. Відповідно до Земельного кодексу України землі передаються в певних випадках у власність за плату, набувають при цьому грошової оцінки і стають важливою складовою частиною виробничих фондів господарств.

Виробничі фонди сільського господарства залежно від економічного значення в процесі виробництва, характеру обороту і способу перенесення вартості на створюваний продукт поділяються на основні і оборотні. При цьому засоби праці набувають економічної форми основних фондів, а предмети праці - оборотних фондів.

Основні виробничі фонди-це засоби виробництва, які протягом тривалого часу беруть участь у процесі виробництва, зберігають натурально-речову форму і поступово, частинами переносять свою вартість на створюваний продукт.

Оборотні виробничі фонди - це засоби виробництва, які повністю споживаються протягом одного виробничого циклу, втрачають натурально-речову форму і повністю переносять свою вартість на готовий продукт.

Продуктивні фонди господарств постійно функціонують у процесі сільськогосподарського виробництва. Обслуговуючи його, вони здійснюють оборот і проходять стадії виробництва і обігу. У зв'язку з цим у кожному господарстві, яке нормально функціонує, крім основних і оборотних виробничих фондів є також фонди обігу.

Фонди обігу включають готову до реалізації продукцію, кошти на поточних рахунках, кошти в розрахунках та інші активи.

У сукупності оборотні фонди і фонди обігу становлять оборотні засоби сільськогосподарських підприємств. Оборотні фонди і фонди обігу виконують різну роль і мають неоднакове значення в господарській діяльності підприємств, але їх об'єднують також спільні ознаки - однотипність обороту і швидкість обертання. Успішний безперервний розвиток сільського господарства забезпечується лише на основі одночасного їх функціонування і необхідної пропорціональності щодо основних виробничих фондів.

Отже, продуктивні фонди сільськогосподарських підприємств (виробничі фонди і фонди обігу) - це сукупність матеріальних і грошових засобів, які обслуговують процес виробництва і обігу. При цьому виробничі фонди знаходяться і функціонують безпосередньо в сфері створення матеріальних благ, а фонди обігу - в сфері реалізації продукції і розрахунків.

Фонди перебувають у безперервному русі. У процесі сільськогосподарського виробництва вони здійснюють кругообіг у таких послідовних функціональних формах як виробнича, товарна і грошова. Припинення руху виробничих фондів означає їх змертвіння. Залишаючись засобами виробництва в господарстві, вони перестають функціонувати як фонди. Тому безперервний рух фондів, перехід їх з однієї форми в іншу, в процесі якого вони відтворюються, є неодмінною властивістю фондів як економічної категорії.

Виробничі фонди сільського господарства беруть участь у створенні споживчої вартості у вигляді конкретних товарів і вартості продукції. У різних функціональних формах відбувається заміна одних споживчих вартостей іншими, але вартість їх продовжує формуватись і закінчує свій рух при одержанні кінцевого продукту.

Виробничі фонди сільськогосподарських підприємств є важливою складовою частиною їх ресурсного потенціалу. Процес виробництва матеріальних благ можливий тільки за наявності і органічної єдності таких елементів продуктивних сил як засоби і предмети праці, трудові ресурси.

Виробничі ресурси сільськогосподарського підприємства включають землю (площу сільськогосподарських угідь), основні і оборотні фонди та трудові ресурси. Сукупність цих ресурсів відповідної кількості і структури дає змогу господарству виробляти певний обсяг сільськогосподарської продукції і становити його ресурсний потенціал.

Отже, ресурсний потенціал підприємства - це сукупність взаємопов'язаних ресурсів, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. Величина цього потенціалу визначається розміром окремих видів ресурсів (земельних, матеріальних і трудових) у розпорядженні господарства.

Виробничі ресурси сільськогосподарського підприємства, виражені в грошовій формі, становлять його сукупний ресурсний потенціал. Для порівняння господарств за їх ресурсозабезпеченістю визначають також питомий ресурсний потенціал з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь.

Сукупність ресурсів сільськогосподарського підприємства становить матеріальну основу його виробничого потенціалу, що характеризує можливості у виробництві продукції та вирішенні конкретних соціально-економічних завдань. Розмір виробничого потенціалу підприємства визначається його можливостями і пов'язаний з конкретними результатами - кількістю валової і товарної продукції, масою валового доходу і прибутку.

Рівень ресурсозабезпеченості сільськогосподарських підприємств зумовлює результати їх господарської діяльності, а також ефективність використання виробничих ресурсів. У процесі виробництва засоби і предмети праці продуктивно споживаються, в результаті чого створюється і реалізується сільськогосподарська продукція, а виручені кошти використовуються на відновлення засобів виробництва.

2. Показники рівнів ефективності використання основних виробничих фондів

При оцінці ефективності основних виробничих фондів підприємства розрізняють дві групи показників:

1) узагальнюючі;

2) конкретні.

До узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів відносять:

- фондовіддачу;

- фондомісткість;

- фондоозброєність праці;

- рентабельність основних фондів;

- коефіцієнт введення основних виробничих фондів;

- коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів.

Фондовіддача - це вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення. Фондовіддача може бути визначена також за валовим доходом - у цьому разі показник її має проти витратний характер (формула 1.1).

Ф(в)= В/Ф(о);

Фондомісткість продукції - це середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на 1 грн. валової продукції. Цей показник визначає розмір основних виробничих фондів, необхідний господарству за даних умов для виробництва валової продукції вартістю 1 грн. (формула 1.2).

Ф(м)=Ф(о)/ВП;

Під фондоозброєністю праці розуміють показник ефективності використання основних виробничих фондів працівниками підприємства, який розраховується як співвідношення вартості активної частки основних виробничих фондів Ф (II, III, IV) (тобто II, III та IV груп основних виробничих фондів) і чисельності промислово-виробничого персоналу в максимально завантажену робочу зміну підприємства (Чпвп), тобто за (формулою 1.3)

Ф(оз)=Ф(о)/ Т;

Під рентабельністю основних фондів (Rф) розуміють показник ефективності використання основних фондів підприємства, який розраховується як відношення прибутку від основної виробничої та невиробничої діяльності підприємства (П) до середньорічної вартості основних виробничих фондів (Фср), тобто за (формулою1.4).

R= П?100% / ФСр

Коефіцієнт введення основних виробничих фондів у виробництво (коефіцієнт оновлення) (квв) показує, на яку суму було введено фондів (ФВв) порівняно з їх вартістю на кінець підзвітного періоду (Фкл) і розраховується за (формулою 1.5)

kвв =Фвв, частка одиниці/ФСр

Коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів з виробництва (кВиє) показує, на яку суму були вилучені фонди (ФВив) порівняно з їх вартістю на початок підзвітного періоду (Фпп).

Для визначення економічної ефективності використання основних і оборотних фондів сільськогосподарського виробництва обчислюють норму прибутку. Цей показник визначають з відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів:

де Н_п - норма прибутку, %;

П - прибуток, грн.;

Ф_ос і Ф_об - середньорічна вартість відповідно основних і оборотних фондів, грн.

Норма прибутку як показник ефективності використання всієї сукупності виробничих фондів господарства набуває особливого значення в умовах переходу до ринкової економіки. Збільшення активної частини основних фондів і раціональне використання оборотних фондів забезпечують підвищення їх ефективності.

Нормальне функціонування сільськогосподарських підприємств забезпечується як основними фондами, так і оборотними засобами, які включають оборотні виробничі фонди і фонди обігу. У сільськогосподарському виробництві оборотні фонди набувають особливого економічного значення. На відміну від основних фондів у процесі виробництва вони повністю споживаються протягом одного виробничого циклу і переносять свою вартість на вироблені продукти. У зв'язку з цим оборотні виробничі фонди мають вирішальне значення у формуванні собівартості і вартості сільськогосподарської продукції.

До конкретних показників ефективності використання основних виробничих фондів відносять:

- коефіцієнт інтенсивного використання обладнання:

- коефіцієнт екстенсивного використання обладнання;

- коефіцієнт інтегрального використання обладнання;

- резерв виробничої потужності;

- коефіцієнт змінності роботи устаткування;

- напруженість використання устаткування;

- напруженість використання виробничих площ.

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (kінт) показує, яку кількість продукції було виготовлено за одиницю часу (Рфакт) відповідно до технічної (паспортної) продуктивності (Рпасп) визначеної одиниці обладнання. Його можна обчислити за (формулою 1.5):

kінт=Pфакт / Рпасп, частка одиниці;

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (k_ЕКСТ) показує, який час було витрачено для здійснення виробничих процесів (Т_ФАКТ) в календарному фонді робочого часу (Ткаленд) визначеної одиниці обладнання. Його можна обчислити за (формулою 1.6):

kекст=Тфакт / Ткаленд, частка одиниці;

При цьому ефективний фонд робочого часу (Тфакт) можна розрахувати відповідно до технічних умов експлуатації виробничого обладнання та режиму роботи підприємства за (формулою 1.7):

Тфакт=nзм?Tд?Тзм?kт - Tтнп-Tпзр, годин

де Тд - кількість робочих днів одиниці обладнання, яке бере участь у виготовленні цільової продукції, днів на тиждень; Тзм - тривалість робочої зміни, обумовлена графіком роботи підприємства, годин на день; n_ЗМ - кількість робочих змін, встановлена графіком роботи підприємства; kj - кількість робочих тижнів на рік (k_T = 52);

Ттнп - технологічно неминучі перерви в роботі основного обладнання, годин; Тпзр - планово-запобіжні ремонти основного обладнання (передбачені планом капітальні та поточні ремонти обладнання), годин. Коефіцієнт інтегрального використання обладнання (кінтєгр) характеризує ступінь завантаження виробничого обладнання за його продуктивністю і часом роботи. Він розраховується як добуток індексів інтенсивного (кінт) та екстенсивного (кєкст) використання обладнання, тобто за формулою (6.27):

kінтегр=kінт?kекст=Рфакт / Рпасп?Тфакт / Ткаленд, частка одиниці

Резерв виробничої потужності (Rn) показує, на скільки можна підвищити ефективність використання виробничого обладнання згідно з умовами його використання за продуктивністю і часом. Його обчислюють за формулою (6.28):

Rn=1-kінтегр, частка одиниці

Коефіцієнт змінності роботи устаткування (kзм) показує, як використовується парк наявного на підприємстві обладнання протягом доби, він розраховується як відношення загальної кількості відпрацьованих машино-змін всіма одиницями обладнання (I_ІНТЕГР) до кількості працюючих одиниць обладнання в максимально завантажену зміну (Nmax), тобто за формулою (6.29):

kзм=?Nмзм/Nмах, частка одиниці;

Напруженість використання устаткування (?_У) показує, яку кількість продукції в натуральному відтворенні можна виготовити на одиниці виробничого обладнання, він розраховується як відношення загальної кількості виготовленої за підзвітний період продукції (Q) в натуральному вираженні до парку виробничого обладнання на підприємстві (N), тобто за формулою (6.30):

My=Q/N шт. з одиниці обладнання;

Напруженість використання виробничих площ (?_ПЛ) показує, яку кількість продукції в натуральному відтворенні можна виготовити на одиницізагальної або виробничої площі, він розраховується як відношення загальної кількості виготовленої за підзвітний період продукції (Q) до виробничої (загальної) ппощі на підприємстві (S), тобто за формулою (6.31):

Мnn=Q/S, шт./м2;

3. Показники рівнів ефективності використання оборотних виробничих фондів

Ефективність використання оборотних активів на підприємстві має важливе значення, оскільки справляє значний вплив на загальну ефективність всієї сукупності засобів, залучених підприємством. Це пояснюється тим, що тривалість обороту основних і оборотних засобів суттєво відрізняється через принципові відмінності за характером участі у виробничому процесі основних та оборотних фондів. Якщо перші неодноразово беруть участь у процесі виробництва, то оборотні фонди - один раз, повністю споживаючись у кожному його циклі. Оборот основних фондів вимірюється роками, водночас як оборотні фонди і фонди обігу протягом року здійснюють, як правило, декілька оборотів. Отже, оборотні активи, що обслуговують оборот оборотних фондів і фондів обігу, багато в чому визначають загальні темпи і ефективність виробництва. В системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи підприємства і зміцнення його фінансового стану, важливе місце займають питання раціонального використання оборотних активів. Ефективність використання оборотних коштів не можна виміряти за допомогою одного показника. Для цього необхідна система показників, найважливішим з яких є швидкість обертання. Цей показник обчислюється у днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот:

виробничий фонд сільськогосподарський потенціал

Показники стану й ефективності використання оборотних коштів

В_к - власні кошти;

З - забезпечення наступних витрат;

О_з - основні засоби та інші позаоборотні активи;

П_к - позикові кошти;

Ф_н - фактична наявність оборотних коштів;

Н - норматив оборотних коштів;

М - вартість майна підприємства;

С - середня вартість оборотних коштів;

Т - тривалість періоду, за який обчислюється обертання оборотних коштів;

Р - обсяг реалізації продукції;

П - прибуток від реалізації продукції.

Размещено на Allbest.ru