Виробнича і соціальна інфраструктура підприємства та шляхи її удосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Кафедра економіки підприємства і підприємництва

Курсова робота з економіки підприємства

на тему: "Виробнича і соціальна інфраструктура підприємства та шляхи її удосконалення"

2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття, види й значення інфраструктури підприємств

Розділ 2. Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність підприємства

2.1 Характеристика соціальної інфраструктури

2.2 Соціальна діяльність підприємства

Розділ 3. Система технічного обслуговування підприємства

Розділ 4. Загальна характеристика ТОВ "Транс-Зафт" та його виробничої інфраструктури

4.1 Загальна характеристика транспортного підприємства ТОВ "Транс-Зафт

4.2 Організаційна структура підприємства та зовнішньоекономічні партнери ТОВ "Транс-Зафт"

4.3 Аналіз техніко-економічних показників роботи підприємства ТОВ "Транс-Зафт"

Розділ 5. Шляхи удосконалення виробничої та соціальної інфраструктури транспортних підприємств

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність теми дослідження. Стійке функціонування підприємства як системи та виготовлення конкурентоспроможної продукції забезпечуються не тільки завдяки використанню прогресивних технологічних процесів, а й здебільшого високим рівнем організації технічного обслуговування основного виробництва. З метою постійного підтримування в робочому стані машин та устаткування, інших засобів праці; своєчасного забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментом, енергією; виконання транспортно-складських операцій та інших пов'язаних з ними робіт на підприємствах створюється система технічного обслуговування виробництва.

Мета курсової роботи. Проаналізувати ефективність функціонування виробничої інфраструктури підприємства, в тому числі ТОВ "Транс-Зафт", та обґрунтувати напрями її розвитку у відповідності до сучасних умов господарювання та з врахуванням проведеного аналізу.

Метою роботи зумовлено виконання таких завдань: дати загальну характеристику сутності та видам інфраструктури підприємства; дослідити систему технічного обслуговування підприємства; з'ясувати засоби матеріально-технічного забезпечення виробництва; проаналізувати діяльність ТОВ "Транс-Зафт" .

Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади економічного розвитку підприємства.

Предмет дослідження - виробнича інфраструктура підприємства.

Методологічну основу дослідження складають сукупність методів, прийомів і принципів наукового пізнання. В процесі роботи використовувались такі методи: системний, екстраполяція, абстрагування узагальнення. Такі прийоми, як економічне порівняння, статистичне групування, аналогії, а також принципи системності та розвитку.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці, підручники, навчальні посібники вітчизняних та зарубіжних фахівців, що стосуються теоретичних та практичних аспектів виробничої інфраструктури підприємства.

Розділ 1. Поняття, види й значення інфраструктури підприємств

Результативність господарської діяльності підприємства визначається рівнем організації не тільки основних виробничих процесів. За умов постійного вдосконалення технічної бази виробництва все більшого значення набувають проблеми раціональної організації допоміжних та обслуговуючих процесів, тобто розвитку інфраструктури підприємства.

Інфраструктура (від лат. Infra - нижче, під та structure - побудова, розміщення) - це сукупність складових частин будь-якого об'єкта, що мають підпорядкований (допоміжний) характер і забезпечують умови для нормальної роботи об'єкта в цілому.

Інфраструктура підприємства - це комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому. Інфраструктура - це своєрідний "тил виробництва", без якого неможлива його нормальна робота. Розрізняють виробничу та соціальну інфраструктури (рисунок 1).

До виробничої інфраструктури підприємства належать підрозділи, які не беруть безпосередньої участі у створенні профільної продукції, але своєю діяльністю створюють умови, необхідні для роботи основних виробничих цехів. Соціальна інфраструктура забезпечує задоволення соціально-побутових і культурних потреб працівників підприємства.

Виробнича інфраструктура суттєво впливає на економіку підприємства. За сучасних умов господарювання у сфері технічного обслуговування виробництва на різногалузевих підприємствах працює 45-50% загальної кількості персоналу. Це зумовлено не тільки великими обсягами робіт із обслуговування основного виробництва: багато допоміжних та обслуговуючих операцій мають такий характер, що їх дуже складно механізувати. інфраструктура соціальний економічний



Рисунок 1. - Елементи інфраструктури підприємства [11, с. 276].

Зростання ролі та значення виробничої інфраструктури пояснюється тим, що:

1) підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів збільшує обсяги і складність робіт із ремонту й налагоджування устаткування, потребує розширення номенклатури інструменту, оснастки та пристосувань;

2) перехід до нових технологій та інтенсифікація технологічних режимів роботи устаткування підвищують вимоги до якості та збільшують потребу в різних видах енергії;

3) ускладнення виробничих процесів і поглиблення внутрішньовиробничих зв'язків між підрозділами збільшують обсяги робіт із транспортування вантажів;

4) навантаження на комунікаційні мережі та природоохоронні споруди постійно зростають.

Для досягнення високих виробничо-господарських результатів важливо створити комфортне соціальне середовище, сприятливий психологічний клімат у трудовому колективі й соціальну мотивацію праці, тобто сформувати активно функціонуючу соціальну інфраструктуру. Усе це безпосередньо впливає на рівень продуктивності праці та кінцеві результати діяльності підприємства [10, с.118].

У цілому успішне господарювання в ринкових умовах неможливе без збалансованого розвитку як основного виробництва, так і виробничої та соціальної інфраструктур підприємства.

Функціонування виробничої інфраструктури суттєво відрізняється від діяльності основних підрозділів підприємства. Його особливості полягають у тому, що результат діяльності інфраструктури являє собою послугу виробничого характеру, її продукція не існує самостійно, поза виробничим процесом. Особливістю елементів виробничої інфраструктури є також їх територіальна незалежність. Так як процес споживання послуг безпосередньо пов'язаний із процесом виробництва, то концентрація об'єктів інфраструктури в одному місці не може компенсувати їх нестачу в іншому [12, с.153].

При сучасній системі організації промисловості, коли відсутні спеціалізовані підприємства технічного обслуговування, підприємства змушені розвивати власний комплекс цехів, господарств та служб для технічного обслуговування основних виробництв.

Тепер на підприємствах функціонують як самостійні структурні підрозділи: інструментальні, енергетичні, ремонтно-механічні та транспортні цехи.

У розвитку виробничої інфраструктури існують певні недоліки:

- роздробленість допоміжних та обслуговуючих служб;

- низький рівень їх спеціалізації та концентрації, відставання у технології та організації праці;

- низький рівень механізації та автоматизації;

- низький рівень продуктивності праці та високий рівень витрат на виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг [13, с.64].

Розділ 2. Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність підприємства

Виробництво - це комплексний процес створення матеріальних благ, невід'ємною складовою якого є люди і взаємовідносини між ними. Тому кожне підприємство становить не лише складну виробничо-економічну, а й не менш складну соціальну систему. На результативність діяльності підприємства помітно впливають соціально-культурні чинники зовнішнього середовища. Тому сучасні підприємства об'єктивно мусять спрямовувати певну частину своїх зусиль і ресурсів на вирішення як внутрішніх, так і зовнішніх проблем соціального характеру [1, с.86].

2.1 Характеристика соціальної інфраструктури

Соціальні потреби працівників підприємства охоплюють широке коло питань: поліпшення умов праці та охорони здоров'я, побуту працівників і членів їх сімей, соціально-культурного обслуговування.

Забезпечення соціальних потреб трудових колективів здійснюється сукупністю певних підрозділів соціальної інфраструктури підприємства, до складу яких можуть входити:

1) їдальні, кафе, буфети;

2) лікарні, поліклініки, медпункти;

3) власні житлові будинки, заклади побутового обслуговування;

4) школи, професійно-технічні училища, факультети та курси підвищення кваліфікації;

5) дитячі дошкільні заклади, бібліотеки, клуби (палаци культури);

6) бази та будинки відпочинку, спортивні споруди тощо [11, с.286].

Утримання всієї можливої (необхідної) сукупності об'єктів соціальної інфраструктури кожним підприємством потребує чималих коштів. За умов кризового стану і зв'язаної з цим обмеженості фінансових ресурсів багато які підприємства змушені передати створені раніше окремі об'єкти соціальної інфраструктури в підпорядкування місцевих органів влади - районних, міських та обласних держадміністрацій. Проте й нині існують і навіть створюються нові заклади освіти, охорони здоров'я та відпочинку галузевого підпорядкування.

Управління діяльністю підрозділів соціальної інфраструктури здійснює заступник директора підприємства (віце-президент фірми) з кадрових і соціальних питань. Йому підпорядковано відділи: кадрів, технічного навчання, адміністративно-господарський та житлово-комунальний, які вже безпосередньо керують діяльністю установ соціальної інфраструктури підприємства [14, с.319].

2.2 Соціальна діяльність підприємства

Вирішення питань соціального розвитку колективу підприємства належать до найважливіших чинників підвищення ефективності виробництва, високої результативності виробничо-господарської та комерційної діяльності. Сучасні умови господарювання висувають підвищені вимоги до персоналу підприємства, рівня його загальної освіти, професійної підготовки, творчої активності. Постійний розвиток здібностей людини є необхідною передумовою її успішної праці, уміння використовувати сучасні технічні засоби, нову техніку й технологію, новітні наукові досягнення.

Для задоволення соціальних потреб працівників будь-яке підприємство має скласти план соціального розвитку, тобто обґрунтовану, фінансову та матеріально забезпечену систему заходів, спрямованих на вдосконалення соціальної структури кадрів, поліпшення умов праці й побуту всіх категорій працівників, їхнього соціально-культурного обслуговування, підвищення трудової активності [6, с. 44].

Однією з передумов ефективного управління персоналом підприємства є прогнозування змін у соціальній структурі трудового колективу. Так, встановлення необхідних співвідношень різних категорій працівників за статтю і віком має на меті своєчасне забезпечення потреб у кадрах сучасного виробництва, адаптованого до ринкових умов господарювання. Характер і зміст праці, що невпинно й швидко змінюються під впливом досягнень науково-технічного та організаційного прогресу, потребують такого самого динамічного поліпшення професійної та кваліфікаційної структури персоналу, а відтак у плані соціального розвитку підприємства дуже вагомими мають бути заходи щодо підвищення рівня спеціальної освіти працівників, зменшення плинності кадрів [9, с.103].

У плані соціального розвитку обов'язково треба передбачити конкретні заходи, спрямовані на вдосконалення санітарно-гігієнічних умов праці (зниження рівня шуму, вібрації, запиленості та загазованості повітря тощо). Не менш важливою є розробка заходів для збереження належної працездатності протягом тривалого часу і запобігання швидкій стомлюваності. Ці заходи сприятимуть усуненню надмірних фізичних та нервово-психологічних навантажень, установленню оптимальних режимів праці й відпочинку, організації робочого місця, технічного стану знарядь праці, інтенсивності роботи, належної виробничої естетики тощо. Особливу увагу треба приділити заходам, що підвищують безпеку праці та усувають виробничий травматизм, а також запобігають професійним захворюванням.

До плану соціального розвитку трудового колективу обов'язково включають також заходи для поліпшення житлових і побутових умов працівників підприємства, їхнього соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я, а також зміцнення матеріально-технічної бази відповідних об'єктів соціальної інфраструктури.

План соціального розвитку підприємства має передбачати також заходи для посилення трудової та творчої активності, зокрема ті, що сприяють розвитку раціоналізаторства й науково-технічної творчості працівників.

Головні аспекти плану соціального розвитку підприємства мають бути узгоджені з відповідними територіальними планами. Це зв'язано з тим, що чимало соціальних проблем за своїм значенням і можливостями розв'язання виходять за межі окремого підприємства [5, с.24].

Важливою сферою соціальної інфраструктури є транспортне обслуговування населення. В даний час розвиток і вдосконалення транспортного обслуговування населення стає найважливішою соціально-економічною проблемою, від рішення якої залежить як рівень життя працівників, так і пов'язана з ним ефективність виробництва і якість роботи.

Разом з розглянутими галузями соціальної інфраструктури, ефективне функціонування яких припускає дію з боку виробництва, існує і ряд інших. Наприклад, важливою складовою частиною соціальної інфраструктури є побутове обслуговування на виробництві.

Чималі резерви підвищення ефективності виробництва містить така галузь як фізична культура і спорт.

Розвиток нових форм виробничого побуту містить в собі великі резерви зростання продуктивності праці і сприяє вирішенню задач підвищення соціально-економічної ефективності виробництва.

Аналіз соціальної інфраструктури показав, що в даний час технології, за допомогою яких можна оцінити поточний стан і виробляти ефективні і результативні стратегії майбутнього розвитку соціальної інфраструктури, зазначають значних змін. У зв'язку з цим різко постає питання про вибір інструментарію оцінки соціальної інфраструктури, який дозволить оперативно визначити можливості і слабкості, знаходити приховані резерви в цілях підвищення ефективності її функціонування [3, с.98].

Розділ 3. Система технічного обслуговування підприємства

Необхідними умовами нормального перебігу виробничих процесів на підприємстві є: постійне підтримування в робочому стані машин та устаткування, інших засобів праці; своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментом, енергією; виконання транспортних операцій та інших зв'язаних з ними робіт. Усе це має здійснювати ефективно діюча система технічного обслуговування виробництва.

У межах системи технічного обслуговування виробництва виконуються такі функції:

- ремонт технологічного, енергетичного, транспортного та іншого устаткування, догляд за ним і налагоджування;

- забезпечення робочих місць інструментом і пристосуваннями як власного виробництва, так і придбаними (купленими) у спеціалізованих виробників;

- переміщення вантажів, виконання вантажно-розвантажувальних робіт;

- забезпечення підрозділів підприємства електричною й тепловою енергією, паром, газом, стиснутим повітрям тощо;

- своєчасне забезпечення виробничих цехів (дільниць, окремих виробництв) сировиною, основними та допоміжними матеріалами, паливом;

- складування та зберігання завезених (придбаних) матеріальних ресурсів, а також напівфабрикатів, окремих складальних одиниць, готових виробів [8, с.66].



Рисунок 2. - Структурні елементи системи технічного обслуговування підприємства [11, с.278].

Розділ 4. Загальна характеристика ТОВ "Транс-Зафт" та його виробничої інфраструктури

4.1 Загальна характеристика транспортного підприємства ТОВ "Транс-Зафт"

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ЗАФТ, яке надалі іменується "товариство", створене шляхом об'єднання майнових вкладів його учасників у відповідності з установчим договором про створення товариства від липня 1995 року з метою одержання прибутку.

Засновниками товариства є підприємство та громадяни України:

- Хмельницьке товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуко" (м. Хмельницький.);

- Ратушний Ігор Олександрович.; - Хоптянець Андрій Віталійович.

Товариство є юридичною особою згідно законодавства України. Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий та інший, включаючи валютний, рахунки в установах банку, круглу печатку зі своїм найменуванням, кутовий та інші штампи, фірмовий знак, бланки та інші реквізити.

Товариство має повну назву: товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ЗАФТ".

Товариство має скорочену назву: ТОВ "ТРАНС-ЗАФТ".

Місцезнаходження, юридична адреса товариства: Україна, м. Хмельницький.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є різноманітною. Вона зосереджується на перевезенні за кордон різноманітної продукції, імпорті матеріалів та експорті готової продукції.

ТОВ "Транс-Зафт" співпрацює з багатьма закордонними партнерами, що забезпечує йому вихід на зовнішній ринок. Співробітництво з іноземними партнерами відкриває багато нових можливостей для підприємства.

Мета і предмет діяльності товариства

Метою створення товариства є отримання прибутку шляхом налагодження власного виробництва товарів продовольчого та непродовольчого призначення із місцевої, сільськогосподарської сировини, інноваційної, посередницької, торгівельної та іншої діяльності, що не протирічить чинному законодавству України.

Предметом діяльності товариства є:

- здійснення грузопасажирських перевезень сухопутним шляхом;

- надання транспортно-експедиційних послуг;

- закупка, заготівля, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції;

- здійснення експорту та імпорту товарів народного споживання;

- оптова, роздрібна та комісійна торгівля;

- комерційна діяльність;

- надання послуг в галузі авто технічного сервісного обслуговування;

- інформаційно-довідкове обслуговування фізичних та юридичних осіб;

- здійснення діяльності по наданню консалтингових послуг;

- організація та проведення виставок, ярмарків, конференцій, аукціонів, торгів та інших подібних заходів на комерційній основі;

- надання послуг по усному та письмовому перекладу;

- здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Керівництво поточною діяльністю товариства здійснює його виконавчий орган - директор товариства.

Персонал товариства

Персонал товариства складають всі особи, які працюють в ньому на основі трудових договорів (контрактів).

Виробничі, трудові відносини, охорона праці, соціальні гарантії, регулюються трудовими договорами (контрактами) у відповідності до чинного законодавства України.

4.2 Організаційна структура підприємства та зовнішньоекономічні партнери ТОВ "Транс-Зафт"

Рисунок 3. - Організаційна структура підприємства ТОВ "Транс-Зафт"

Головні зовнішньоекономічні партнери ТОВ "Транс-Зафт":

ПП Павлович Л.А. (Росія);

ПБОЮЛ Симонян А.Г. (Росія);

Eastern Fruits & Juice Co (США).

Також були укладені контракти, щодо перевезення харчових концентратів, харчових домішок, кормів з наступними партнерами:

"ENAK GmbH" (м. Леверкузен, Німеччина); "N.U. Constructions Ltd." (м. Алкмаар, Голландія); "Контакт" (м. Яблонець, Чехія); ТОВ "ДЕК" (м. Рязань, Росія).

4.3 Аналіз техніко-економічних показників роботи підприємства ТОВ "Транс-Зафт"

Таблиця 2.1. Основні техніко-економічні показники підприємства

Показник	Одиниця виміру	Рік	Темп змін, %
		2009	2010	2011	2010/2009р.	2011/2010р.
1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) без ПДВ та акцизу	тис. грн	3612,3	4471,8	5052,5	123	113
2. Середньооблікова річна чисельність працівників:	осіб	34	34	36	-100	1,05
в тому числі і робітників:		22	22	24	-100	1,09
2. Продуктивність праці одного працівника:	грн./особу	67,6	101,6	127,2	1,5	1,25
в тому числі одного робітника:		104,5	157,1	190,7	1,5	1,21
3. Фонд заробітної плати працівників:	тис. грн	312,2	301,1	355,4	0,96	1,18
в тому числі робітників:		223,3	234,6	255,7	1,05	1,08
4. Середньорічна заробітна плата одного працівника:	грн./особу	9182,6	10000,3	9872,2	1,9	0,98
в тому числі одного робітника:		10150	10663,6	10654,2	1,05	0,99
5. Операційні витрати	тис. грн	125,6	186	87,5	148	9,4
6. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції	грн.	0,86	0,77	0,83	-0,09	0,06
7. Прибуток до оподаткування	тис. грн	24	92,5	366,7	67,5	274,2
8. Рентабельність доходу:	%	1,11	1,24	1,17	-	-0,07
витрат:		1,92	6,89	20,49	4,97	15,52

Проаналізувавши основні техніко-економічні показники ТОВ "Транс-Зафт" можна зробити висновок, що підприємство зуміло не тільки пристосуватись і навчитися працювати в жорстких умовах ринкової економіки, а й закріпило передові позиції динамічного розвитку та економічного зміцнення, створило умови для збільшення реальних доходів і посилення соціального захисту його працівників та акціонерів.

Розділ 5. Шляхи удосконалення виробничої та соціальної інфраструктури транспортних підприємств

Шляхи удосконалення організаційної та виробничої структури підприємств передбачають вирішення двох взаємозалежних завдань.

По-перше, необхідно визначити, яким чином різні натуральні (не грошові) параметри можуть бути переведені у вартісні оцінки (доходи або витрати), що характеризують конкретні показники ефективності.

По-друге, необхідно поєднати окремі конкретні вартісні оцінки, які розрізняються економічним змістом, часовим інтервалом, місцем у життєвому циклі виробу, відношенням до економічних інтересів господарського суб'єкта в єдиних показниках ефективності, що характеризують структуру підприємства в цілому [7, с.24].

Важливою передумовою вдосконалення діяльності підприємств є достатній рівень розвитку мережі різноманітних інституцій ринкової та господарської інфраструктури. Нині всі підприємницькі структури користуються послугами інноваційних фондів і комерційних банків, бірж (товарно-сировинних, фондових, праці) та інших інститутів ринкової інфраструктури. Безпосередній вплив на результативність діяльності підприємств справляє належний розвиток виробничої інфраструктури (комунікацій, спеціалізованих інформаційних систем, транспорту, торгівлі тощо). Вирішальне значення для ефективного розвитку всіх структурних елементів економіки має наявність широкої мережі установ соціальної інфраструктури [4, с.33].

Заходами, що забезпечують вдосконалення виробничої та соціальної інфраструктури транспортних підприємств можуть вважатися:

- впровадження нової техніки;

- інвестиційний проект;

- укладення комерційної угоди;

- реалізація будь-якого господарського рішення;

- здійснення природоохоронних заходів;

- проведення соціальних заходів, спрямованих на підвищення добробуту людей, поліпшення інфраструктури, формування культурних цінностей та ін. [2, с.420].

У цілому, провівши аналіз результатів виробничої і фінансової діяльності підприємства, то ТОВ "Транс-Зафт" - стійке підприємство, його потенціал протягом 2009-2011 років збільшувався.

Рівень рентабельності, та наданих послуг високий, що характеризує підприємство як таке, що ефективно функціонує.

Підприємство є недостатньо забезпеченим трудовими ресурсами, заробітна плата є відносно високою.

Підприємство є надійним партнером у роботі, воно надає конкурентоздатні послуги. Це сприяє тому, що попит на послуги підприємства постійно зростає як у вітчизняних замовників, так і в замовників за межами України.

Висновки

Дослідивши виробничу і соціальну інфраструктуру підприємства можна зробити наступні висновки:

1. Під інфраструктурою підприємства розуміють комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому.

2. Виробнича інфраструктура підприємства - це сукупність підрозділів, які прямо не беруть участі у створенні профільної (основної) продукції, але своєю діяльністю створюють необхідні умови для успішного функціонування основних виробничих цехів.

Виробнича інфраструктура включає:

- допоміжні та обслуговуючі цехи (дільниці) та господарства;

- комунікаційні мережі, магістральні об'єкти;

- засоби збору та обробки інформації;

- природоохоронні споруди.

3. Необхідними умовами нормального перебігу виробничих процесів на підприємстві є: постійне підтримування в робочому стані машин та устаткування, інших засобів праці; своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментом, енергією; виконання транспортних операцій та інших зв'язаних з ними робіт. Усе це має здійснювати ефективно діюча система технічного обслуговування виробництва.

4. Завдання матеріально-технічного забезпечення підприємства полягає в тому, щоб за допомогою ринків збуту й прямих постачальників забезпечити підприємство всім необхідним для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг. При цьому обов'язковим є врахування економічності, надійності постачання, а також екологічності відходів (викидів в атмосферу та виливів у річки, озера, моря).

5. Забезпечення соціальних потреб трудових колективів здійснюється сукупністю певних підрозділів соціальної інфраструктури підприємства, до складу яких можуть входити:

1) їдальні, кафе, буфети;

2) лікарні, поліклініки, медпункти;

3) власні житлові будинки, заклади побутового обслуговування;

4) школи, професійно-технічні училища, факультети та курси підвищення кваліфікації;

5) дитячі дошкільні заклади, бібліотеки, клуби (палаци культури);

6) бази та будинки відпочинку, спортивні споруди тощо.

Утримання всієї можливої (необхідної) сукупності об'єктів соціальної інфраструктури кожним підприємством потребує чималих коштів.

6. Для задоволення соціальних потреб працівників будь-яке підприємство має скласти план соціального розвитку, тобто обґрунтовану, фінансову та матеріально забезпечену систему заходів, спрямованих на вдосконалення соціальної структури кадрів, поліпшення умов праці й побуту всіх категорій працівників, їхнього соціально-культурного обслуговування, підвищення трудової активності.

Список використаної літератури

1. Бойчик І. М., Харів M. I. Економіка підприємств: Навч. посіб. - Львів: "Сполом", 2000. - 212 с.

2. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2003. - 524 с.

3. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність: Монографія. - К.: Вища школа, 1995. - 265 с.

4. Гончаров В.М. Концептуальні проблеми ефективності праці в Україні. // Вісник економічної науки України. 2007, № 2. - 37 с.

5. Данилюк А. І. Соціальна інфраструктура як фактор розвитку трудового потенціалу. // Вісник економічної науки України. 2007. - № 1. - 38 с.

6. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво / Пітер Друкер; [пер. З англ. .]. - К.: Україна, 1994. - 317 с.

7. Єдін О. Транспортна політика в Україні / О.Єдін, Ю. Цветов, Л. Соколов // Економіка України. - 2000. - №1. - 34 с.

8. Звягивцев Ю.Е. Оперативное планирование и организация ритмичной работы на промышленных предприятиях. - К.: Техника, 1990. - 159 с.

9. Ільїн А. І. Економіка підприємства. Короткий курс: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 236 с.

10. Ильин А.И., Синица Л.М. Планирование на предприятии: в 2-х ч. Часть 2. Тактическое планирование / под. общей ед.. А.И. Ильина. -Минск.: ООО "Новое знание", 2000. - 416 с.

11. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. 2-е вид., перероб. Та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

12. Тарасюк Г.М., Шваб Л. I. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. - К.: "Каравела", 2003. - 432 с.

13. Цал-Цалко Ю.С., Холод Б.І. Економіка підприємства: Навч. посіб. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 388 с.

Додаток А. Звіт про фінансові результати роботи підприємства ТОВ "Транс-Зафт"

Показник	Одиниця виміру	Рік
		2009	2010	2011
Дохід від наданих послуг	тис. грн.	3631,3	4488,1	5072,5
ПДВ	тис. грн.	12,0	11,3	17,0
Акцизний збір	тис. грн.	7,0	5,0	3,0
Чистий дохід	тис. грн.	3612,3	4471,8	5052,5
Собівартість наданих послуг	тис. грн.	1402,2	1914,1	4206,3
Валовий прибуток	тис. грн.	165,5	459,4	725,3
Інші операційні доходи	тис. грн.	224,3	28,2	12,1
Адміністративні витрати	тис. грн.	130,9	181,3	240,9
Витрати на збут	тис. грн.	3,5	27,9	70,0
Інші операційні витрати	тис. грн.	125,6	186,0	17,5

Додаток Б. Структура активу балансу ТОВ "Транс-Зафт" за 2011 рік

Актив	Балансова вартість, тис. грн..
	на початок року	на кінець року	відхилення (+,-)
1. Необоротні активи	870,7	781,8	-88,9
1.1 Нематеріальні активи	6,8	6,8	-
1.2 Основні засоби	1541,4	1602,4	61,4
1.3 Довгострокові фінансові інвестиції	-	-	-
1.4 Інші необоротні активи	4,3	4,3	-
2. Оборотні активи	557,6	864,4	306,8
2.1 Запаси	24,1	71,14	47,04
2.2 Дебіторська заборгованість за товари і послуги	594	433,6	160,4
2.3 Грошові кошти та їх еквіваленти	18,0	24,6	6,6
2.4 Інші оборотні активи	16,3	19,2	2,9
3. Витрати майбутніх періодів	-	-	-
Баланс	1428,3	1646,2	217,9

Додаток В. Аналіз структури фонду оплати праці і фонду споживання персоналу ТОВ "Транс-Зафт"

Показник	Сума, тис. грн.	Відхилення (+;-),%
	2009	2010	2011	2009 -2010	2010 -2011
1. Загальний фонд оплати праці	312,2	301,1	355,4	96,4	118
2. Відрахування на соціальні заходи	122,6	121,1	153,2	98,7	126,5
3. Загальні кошти, направлені на споживання персоналом	434,8	422,2	508,6	102,9	120

Размещено на Allbest.ru

...