Вплив поділу праці на соціально-економічну структуру господарської системи в період трансформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет

УДК 331.34+330.111.62

Спеціальність 08.01.01 - Економічна теорія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Вплив поділу праці на соціально-економічну структуру господарської системи в період трансформації

Білоусенко Максим Володимирович

Донецьк - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Дементьєв В'ячеслав Валентинович, Донецький державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, декан факультету економіки та менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Задорожний Григорій Васильович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії і управління

кандидат економічних наук, доцент Клішова Олена Валентинівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії

Провідна установа:

Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М.І. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, м. Донецьк

Захист відбудеться 27.12.2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.01 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198а, ауд.101

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Універсітетська, 24

Автореферат розісланий 26.11.2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.

Анотації

Білоусенко М.В. Вплив поділу праці на соціально-економічну структуру господарської системи в період трансформації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - Економічна теорія. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2000.

Дисертацію присвячено дослідженню впливу поділу праці на виникнення і тривале функціонування ієрархічних соціальних груп. В роботі обгрунтована первинна роль поділу праці між управлінцями і тими, ким вони керують, в соціально-економічному структуруванні господарських систем, а також похідність права приватної власності та класової диференціації від цього поділу. Встановлені основні економічні закономірності виникнення управлінських структур як для аграрного господарства, так і для індустріального товарного суспільства. Виділені основні тенденції у формуванні соціально-економічної структури перехідних економік, обгрунтовані заходи щодо нівелювання негативних складових частин такої структури, які заважають запуску ринкового механізму зростання.

Ключові слова: поділ праці, соціально-економічна структура, трансакційні витрати, управлінці, додатковий продукт, право власності.

Белоусенко М.В. Влияние разделения труда на социально-экономическую структуру хозяйственной системы в период трансформации. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - Экономическая теория. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2000.

Диссертация посвящена исследованию влияния разделения труда на процессы возникновения и продолжительного существования иерархических социальных групп. В работе предложен новый подход к исследованию природы производительных сил, который позволил установить необходимость выделения управленческого звена из общей массы непосредственных производителей в любой хозяйственной системе. Доказано, что деление общей массы субъектов производства на управляющих и управляемых приводит к устойчивому равновесному воспроизводству и одновременно делит общество на неравные в социальном смысле группы. Устойчивость управленческой дифференциации связана с экономией особого типа издержек - трансакционных издержек. Необходимость этой экономии возникает раньше, чем появляется классовая, то есть собственническая дифференциация. Наоборот, право собственности порождается самим разделением труда для стабилизации управленческих функций в пространстве и времени, и удешевления управленческого аппарата. Таким образом, в работе обоснована первичность разделения труда между управляющими и управляемыми по отношению к структурированию хозяйственных систем по основанию права частной собственности, а, следовательно, и классовой дифференциации.

Определены основные экономические закономерности возникновения управленческих структур как для аграрного, так и для индустриального общества. Показано, что основной трудовой управленческой функцией для аграрного натурального общества было создание стабильного производственного сообщества племен, общин, семей на определенной территории, то есть создание стабильной территориальности. Социальной группой персонификаторов осуществления этой функции было государство и схожие с ним территориальные управленческие организации, в том числе цари и князья с их военными дружинами, помещики на ранних стадиях и т.д.

Для индустриального менового общества господствующей трудовой управленческой функцией является осуществление товарного обмена между высокоспециализированными производителями. Осуществление обмена является задачей особых персонификаторов управления - предпринимателей: купцов-капиталистов, капиталистов-промышленников, финансовых капиталистов, капиталистов-менеджеров. Именно управление всеми параметрами товарного обмена лежит в основе возникновения права собственности класса капиталистов на промышленные предприятия этой эпохи.

В работе выделены основные тенденции формирования социально-экономической структуры переходных экономик и показано, что в период реформ в Украине и в Российской Федерации ядром группы нового господствующего класса де-факто, но часто без владения легитимными правами собственности, стали представители высшего советского производственного менеджмента - директора крупных промышленных предприятий и часть других менеджеров. Они трансформировались в собственников в силу объективной эволюции разделения труда еще в бывшем СССР. Возникшая в результате "менеджерской революции" социально-экономическая структура с асимметрией власти в пользу менеджмента, тормозит запуск экономического роста рыночного типа. Это связано с тем, что разделение труда, дав в руки директорского корпуса экономическую власть и масштабные ресурсы, одновременно создало такую структуру трудовых мотивов, которая делает для представителей нового класса собственников более выгодным максимальное личное потребление доставшихся им производственных активов, их "проедание", нежели рыночную реструктуризацию. Другим же социальным группам просто не хватает ресурсов для борьбы за новые экономические формы деятельности.

В работе аргументированы определенные меры по сглаживанию негативных последствий такого социального структурирования, мешающих запуску рыночного механизма роста. Для этого предложен вариант активной промышленной политики государства, которое должно осуществить быструю перестройку производственной структуры Украины, используя по примеру Японии и Южной Кореи механизма антидепрессионных картелей. Такого рода активная структурная перестройка ограничит в некоторых отраслях промышленности свободу новых собственников бесконтрольно распоряжаться ресурсами, но в перспективе создаст возможности для возникновения более эффективных форм собственности, адекватных рыночной индустриальной структуре экономики.

Ключевые слова: разделение труда, социально-экономическая структура, трансакционные издержки, управляющие и управляемые, прибавочный продукт, право собственности.

Bilousenko M.V. Influence of Division of Labour on Social Structure of Economic System in Transition. - Manuscript.

Thesis for a candidate`s degree by speciality 08.01.01 - Economic theory. - Donetsk National University, Donetsk, 2000.

The dissertation is devoted to the investigation of the influence of the division of labour on rising and long-run stable existence of hierarchical social groups. It substantiates primary role of the division into managers and those who are managed in social structuring as well as the derivation of private property rights and class structuring from this division. The paper establishes basic economic principles of management structures both in agricultural non-market society and in industrial market system. Basic long-term trends of social and economic structuring process during transition are defined and some measures are proposed for the elimination of their negative tendencies which hinder the launch of market growth mechanism.

Key words: division of labour, social structure, transaction costs, managers and executives, surplus product, property rights.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Після майже десяти років ринкових реформ в Україні та Російській Федерації було створено систему ринкових інститутів: приватну власність, вільний ціновий механізм, грошовий ринок та зовнішньоекономічну діяльність, сформовано дворівневу банківську систему, корпоративну структуру підприємств і таке інше. Однак, не дивлячись на це, відбувається небачений у мирний час спад виробництва. Це обумовлене невірною моделлю реформ, яку в свій час обрали Україна і Росія. Ця модель базувалася на теоретичній концепції неокласичної економіки, яка в економіці бачила лише нейтральне розміщення ресурсів, слабо пов'язане з соціальними процесами. Але насправді економіка не може бути представлена як "розміщення ресурсів", нейтральне з соціальної точки зору. Вона є таким розміщенням ресурсів, при якому відбувається ще й структурування великих груп суб'єктів за обсягом економічної влади, прибутків, прав власності, стійких інтересів, тобто соціально-економічне структурування господарьскої системи. Саме інтереси пануючих владних груп, характерних для соціально-економічної структури, яка склалася наприкінці радянської епохи, обумовили невдачу швидкої трансформації. соціальний праця економічний товарний

Але у теорії соціально-економічного структурування залишаються важливі проблеми, які досі не мають загальноприйнятого рішення і які вимагають детального аналізу, який може придати цій теорії більшу гносеологічну силу. Одне з найважливіших питань - чи є диференціація трудових функцій, тобто поділ праці, наслідком нерівного розподілу сукупного суспільного багатства, "майнової нерівності" чи, навпаки, існуюча майнова диференціація є одним із вторинних наслідків поділу суспільства на групи, що виконують різні трудові функції. З цим питанням найтісніше пов'язана проблема ролі власності у появі і закріпленні певної соціально-економічної структури: грає власність роль основного, вихідного пункта господарської системи, чи вона сама вторинна, похідна від інших, більш глибоких відносин способу виробництва. Ініційоване цими проблемами поглиблене теоретичне дослідження призводить до встановлення фундаментальної ролі поділу праці в соціальному структуруванні як в господарській історії людства взагалі, так і в період ринкової трансформації.

У радянській марксистській літературі проблеми впливу поділу праці на соціально-економічну структуру розробляли Є.Я. Балашова, О.П. Бєлобородов, Л.Я. Беррі, Р.В. Бушуєв, В.С. Васильєв, І.Г. Гавриленко, В.А. Грималюк, Є.Я. Єфремова, Д.П. Кайдалов, В.П. Корнієнко, Н.М. Ланда, В.П. Лозовий, В.М. Москович, А.І. Ноткін, А.А. Пряхін, Ю.М. Ракаускас, В.І. Стригін, Н.П. Шахов та інш. Досить вдала спроба подати поділ праці як наріжний камінь соціально-економічної еволюції людства була зроблена у дев'яності роки С.Четвертаковим.

Однак досі так і не було вирішене питання про первинність або вторинність поділу праці у відношенні до структури прав власності, виникненню класів, розподілу сукупного суспільного продукту і економічної влади. Таким чином, наукова актуальність, недостатня розробленість проблеми поділу праці і його впливу на соціально-економічну структуру господарської системи, взаємодії із структурою прав та відносин власності, розподілом економічної влади, зворотного впливу соціальної структури на ефективність функціонування виробництва визначили вибір теми, мету і задачі дисертаційної роботи, її об'єкт і предмет, методи й емпіричну основу, основні напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими планами. Обраний напрям наукових досліджень є складовою частиною спільного INTAS-проекту "Industrial Restructuring during Ukrainian Economic Transition with а Special Regional Policy Perspective for the Eastern Ukraine" ("Реструктуризація промисловості в період української економічної трансформації зі спеціальною регіональною перспективою для Східної України"), який виконується пошукувачем і його науковим керівником спільно з факультетом економіки і менеджменту Університету Отто фон Геріке, м. Магдебург (ФРН), реєстраційний номер INTAS-Ukraine UA 95-0280.

Мета і задачі дисертаційного дослідження полягають в тому, щоб виявити роль і місце поділу праці серед чинників, що зумовлюють соціально-економічну структуру суспільства різних історичних господарських систем, у тому числі економіки України і Російської Федерації, які трансформуються.

Досягнення поставленої мети вимагало вирішення таких основних задач:

розкрити економічну сутність поділу праці;

дослідити прямі та зворотні зв'язки між поділом праці і диференціацією історичних господарських систем на стійкі нерівні соціальні групи;

виявити взаємозв'язки між поділом праці і структурою відносин та прав власності різних господарських систем;

визначити особливості нової соціально-економічної структури періоду трансформації в її безпосередньому об'єктивному зв'язку з еволюцією поділу праці;

обгрунтувати практичні рекомендації щодо зміни негативних параметрів нової соціально-економічної структури України, які ведуть до спаду виробництва.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є процес формування і трансформації соціально-економічних структур господарських систем.

Предметом дослідження є вплив поділу праці на базові елементи соціально-економічної структури - ієрархічні соціальні групи, відносини власності, економічну владу.

Методи й емпірична база дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають: у філософському плані - гегелєвсько-марксистська діалектика у варіанті, представленому Е.В. Ільєнковим; в економічному плані - принципи політекономічного аналізу, закладені К. Марксом і його послідовниками, неоінституціональний аналіз. У роботі використані абстрактно-логічний, історичний методи дослідження, системний підхід.

Емпіричну базу дослідження склали економічні й історичні роботи радянських та західних вчених вісімдесятих-дев'яностих років; результати сучасних соціологічних досліджень структури акціонерної власності, яка склалася внаслідок приватизації.

Наукова новизна отриманих результатів складається в уточненні природи рушійних сил, що зумовлюють напрямки соціально-економічного структурування суспільства. Нові положення дисертації можна звести до таких:

виявлено, що в основі соціально-економічного структурування лежить поділ праці між управлінцями і тими, ким вони керують; доведено первинність цього поділу трудових функцій відносно розподілу прав власності на засоби виробництва в будь-якій історичній господарській системі;

показано, що в основі поділу праці між управлінцями і тими, ким вони керують, лежить економія трансакційних витрат;

трансакційні витрати визначено як витрати, об'єктивно необхідні для встановлення економічних взаємозв'язків між суб'єктами відособлених видів праці; показано взаємозв'язок конкретного вмісту управлінських функцій з історичними типами господарських систем;

визначено механізм зворотного, в тому числі негативного, впливу соціально-економічної структури на поділ праці і еволюцію продуктивних сил, який пов'язаний із зміною розміру трансакційних витрат;

показано, як об'єктивна еволюція поділу праці в колишньому СРСР призвела до того, що ядром групи нових власників засобів виробництва в Україні і Російській Федерації в період реформ стали представники вищого радянського господарчого й адміністративного менеджменту;

виявлено негативний вплив нової соціально-економічної структури з асиметрією економічної влади у бік менеджменту на можливості переходу господарства до ринкових відносин і розроблено практичні рекомендації щодо зниження цього негативного впливу.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що положення і основні обгрунтування можуть бути використані надалі для досліджень ефективності різних форм і систем власності. Частина положень роботи та викладені в ній рекомендації можуть бути використані у викладанні економічної теорії у навчальних закладах різних рівнів і спецкурсах, а також при розробці рекомендацій щодо підвищення ефективності державної економічної політики.

Апробація роботи. Результати дослідження доповідалися на семи конференціях: на II-й міжнародній конференції молодих вчених-економістів у Донецькому державному технічному університеті (м. Донецьк, січень 1999 р.); на VI Всеукраїнській науково-практичній конференції "Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність" (м. Трускавець, березень 1998 р.); на звітних конференціях учасників спільного INTAS-проекту "Industrial Restructuring during Ukrainian Economic Transition with а Special Regional Policy Perspective for the Eastern Ukraine" ("Реструктуризація промисловості в період української економічної трансформації зі спеціальною регіональною перспективою для Східної України") (м. Магдебург, жовтень 1998 р. і травень 2000 р.), на конференції "Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття" у Київському державному торговельно-економічному університеті (м. Київ, березень 2000); на VI Міжнародному Конгресі Центрально- та Східноєвропейських Досліджень (VI ICCEES World Congress for Central and East European Studies, м. Тампере, Фінляндія, 29 липня - 3 серпня 2000 р.), на VIII-й щорічній міжнародній конференції "Діловий й економічний розвиток в Центральній і Східній Європі: наслідки для економічної інтеграції в нову Європу" ("Business and Economic Development in Central and Eastern Europe: Implications for Economic Integration into Wider Europe", м. Брно, Чеська Республіка, 7 - 9 вересня 2000 р.).

Публікації. Всі основні положення дисертації викладені в чотирнадцяти публікаціях, з яких дві брошури, сім статей, троє тез доповідей і дві повні доповіді на конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 10,41 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, двох розділів, які містять 7 підрозділів, висновку і списку літератури. Текстова частина дисертації викладена на 176 сторінках машинописного тексту, містить 5 таблиць і 10 рисунків. Список літератури включає 266 найменувань.

Основний зміст дисертації

Розділ 1. "Поділ праці і соціально-економічна структура господарської системи". Нове осмислення категорії продуктивних сил дозволило встановити дві їх суттєві характеристики, на які раніше зверталося мало уваги: включеність робочої сили безпосередніх виробників у засоби виробництва як їх невід'ємний елемент і відокремленість самих виробничих комплексів-підприємств у просторі. Із-за цієї включеності безпосередні виробники у своїй масі не можуть відриватися від робочих місць для того, щоб встановлювати найбільш вигідні економічні взаємозв'язки між багатьма відокремленими виробничими комплексами. Без встановлення цих взаємозв'язків жодна господарська система не зможе досягнути рівноваги, тобто не зможе розширено відтворюватись.

Тому процес встановлення господарських взаємозв'язків повинен бути персоніфікований окремою групою господарських суб'єктів. Члени цієї групи самі матеріальний продукт не виробляють, але встановлюють загальні умови його виробництва між і всередині в суспільстві, яке складається із відокремлених виробничих комплексів. Це створює асиметрію інформації на їх користь, дає їм владу тієї або іншої міри жорсткості над робочою силою безпосередніх виробників, створює асиметрію інформації на їх користь. Крім того, як ресурс для забезпечення своїх трудових функцій члени цієї групи отримують частку сукупного суспільного продукту, яка відповідає його додатковій частині. Все це дозволяє визначити членів цієї групи як персоніфікаторів суспільних функцій управління. Навіть не володіючи правом власності на засоби виробництва, вони набувають усіх соціальних властивостей, характерних для так званого класу власників.: привласнюють додатковий продукт, здійснюють владу над безпосередніми виробниками.

Якщо у господарській системі не було б персоніфікаторів суспільних функцій управління, то це сприяло б нерівновазі, нестійкості усієї системи, перетворенню її у сукупність автаркічних, мало пов'язаних між собою маленьких виробництв. Причина цього полягає в наступному. Включені в просторово відокремлені виробничі комплекси робітники не володіють обсягом інформації, достатнім для встановлення оптимальних технологічних стосунків між усіма комплексами. Але без цих технологічних стосунків немає розширеного відтворення на рівні суспільства. Якщо виробники все ж таки "вийдуть" з виробничих комплексів для їх встановлення, то на цей час виробництво повинно бути припиненим. І в тому, і в другому випадку господарська система не використає усі наявні і потенційні ресурси максимально ефективно, не буде динамічно розвиватися. З економічної точки зору такий стан може бути описаний як наявність витрат не рівноваги, які обмежують можливості системи розширено відтворюватися. Вони складаються з надмірних прямих витрат і упущеної вигоди. Механізм соціально-господарського управління саме і покликаний знизити ці надмірні для господарства витрати до мінімуму.

Але управління безпосередніми виробниками у їх включеності у відокремлені виробничі комплекси також є витратним процесом. Тому умовою рівноваги господарської системи є здійснення таких витрат на управлінські функції, які були б меншими, ніж витрати нерівноваги. З цього випливає сутність управління, що визначена в роботі як економія на трансакційних витратах. Трансакційні витрати породжуються поділом праці і можуть бути визначені як витрати, які водночас необхідно знижувати і здійснювати для встановлення об'єктивних економічних взаємозв'язків між суб'єктами поділеної праці. Трансакційні витрати поділяються на зовнішні (ТАВЕХ), тобто витрати нерівноваги, і внутрішні (ТАВIN), тобто рівноважні витрати. Тоді умовою динамічної рівноваги господарської системи, яка базується на поділі праці, є такі управлінські функції, при здійсненні яких внутрішні трансакційні витрати є значно меншими, ніж зовнішні:

ТАВIN ТАВЕХ

Саме структурування трудових функцій, викликане потребою в економії на трансакційних витратах, зрештою приводить до появи права власності на засоби і умови виробництва. Вся справа в тому, що для закріплення і передачі поділу праці в просторі та часі необхідний безособовий механізм, який задає поділ трудових функцій між управлінцями і тими, ким вони керують, ще до початку їх виконання і який не залежить від волі й інтересів окремих суб'єктів. Таким мало витратним, неперсоніфікованим механізмом стає право власності, у тому числі на засоби виробництва. Воно знижує витрати, пов'язані з тривалою і складною постійною процедурою вибору управлінців: з деякого моменту не суспільство довіряє тому або іншому суб'єктові здійснення функцій управління, а він сам як власник приймає рішення щодо терміну і напрямків використання ресурсів, у тому числі і для управління. Частина групи персоніфікаторів управління згодом дістає право власності на засоби виробництва, перетворюючись у справжній клас власників.

Показано, таким чином, що право власності як основа класової соціально-економічної структури виникає логічно і історично після поділу суспільства на управлінців і тих, ким вони керують, і в решті решт лише закріплює, "оконтурює" вказаний поділ.

Але система прав власності як основний елемент соціально-економічної структури зі свого боку впливає зворотним, іноді негативним чином на поділ праці, а тому і на функціонування продуктивних сил. У праві власності "стерте" походження ієрархічних господарських відносин задля потреби управління виробництвом, і персоніфікатори управління, які вже володіють правом власності, можуть використати його на свою користь ще до і крім виконання будь-яких управлінських трудових функцій. Вони можуть привласнити більше ресурсів, ніж їм "покладено" рівноважним поділом праці, і використати ці ресурси для обмеження свободи тих суб'єктів, які є персоніфікаторами нових продуктивних сил. Таким чином, під оболонкою прав власності може порушуватися динамічна рівновага поділу праці. Можливості порушення або збереження такої рівноваги групою власників засобів виробництва визначають сумарний вплив соціально-економічної структури на еволюцію продуктивних сил.

Якщо виконання управлінських функцій не дає в руки їх персоніфікаторів великі ресурси, владу і права власності і вони не спроможні протистояти носіям нових продуктивних сил, у тому числі новим персоніфікаторам управління, то установиться або буде відновлений в разі порушення баланс влади між усіма соціальними групами і нові продуктивні сили отримають можливість вільного розвитку.

Якщо ж буде надто великий перекіс прав власності, влади і прибутків на користь вже існуючих управлінців, то рівновага поділу праці буде порушена і результатом буде управлінська деспотія та застій розвитку продуктивних сил. Управлінські прибутки і влада втрачають в такому разі об'єктивну господарську основу, і функціонування управління саме викликає високі витрати - вторинні трансакційні витрати або ТАВўEX. Виробництво в колишніх масштабах обходиться суспільству значно дорожче вже з вини самих персоніфікаторів управління. Як результат починається боротьба за більш рівномірний розподіл влади і продукту.

Це говорить про те, що не боротьба нових продуктивних сил зі старими, а рівноважний розподіл продукту є кінцевою метою класових конфліктів. Адже управлінські функції існують не тільки в перехідний період зміни типів продуктивних сил і господарських систем. Кожний історичний спосіб виробництва потребує виконання особливою групою суб'єктів управлінських функцій, тому що жодна ступінь розвитку продуктивних сил не ліквідує просторову відокремленість виробничих комплексів і включеність робочої сили людини в засоби виробництва. Тому викликана порушенням управлінської рівноваги в поділі праці так звана класова боротьба виступає не як "локомотив" нового способу виробництва, а лише як відновлення старого на рівноважному рівні. Вона веде до того, що кожна соціальна група, у тому числі управлінці, починає здійснювати лише те, що потрібно при даному поділі праці і отримує відповідно до цього свою "справедливу" частку сукупного продукту.

Можливості соціально-класових конфліктів, таким чином, залежать від міри відхилення від "норми" обсягу ресурсів, які привласнюють управлінці. А цей обсяг, у свою чергу, є обумовленим мірою напруженості потреби суспільства в даній управлінській функції. Це означає, що свобода привласнення (перепривласнення) ресурсів управлінцями після перетворення їх у власників, свобода їх монопольного розпорядження ресурсами цілком зумовлена управлінськими функціями, які вони виконують. Таким чином, право власності як таке є значущим для економіки тільки в рамках даного поділу праці. Воно є лише його вторинним феноменом.

Самі трансакційні витрати властиві будь-якій господарській системі, але зміст управлінських функцій залежить від історичних типів продуктивних сил. Так, для аграрного натурального суспільства головною потребою була стабільна взаємодія виробничих комплексів - громад, сімей - на певній території. Створення стабільного територіального виробничого співтовариства було основною управлінською функцією до індустріального господарства, яка знижувала трансакційні витрати. Соціальною групою персоніфікаторів здійснення цієї функції була держава і схожі з нею територіальні управлінські групи та організації, у тому числі менш масштабні - царі і князі з їх військовими дружинами, поміщики на ранніх стадіях і т.ін.

Для індустріального товарного господарства пануючим виробничим взаємозв'язком між високоспеціалізованими виробництвами є товарний обмін. Саме його здійснення є основною управлінською трудовою функцією підприємців: купців-капіталістів, капіталістів-промисловців, фінансових капіталістів, капіталістів-менеджерів. Без них ніяка господарська система, що базується на машинних технологіях, існувати не може, і саме управління всіма параметрами та

Напрямком товарного обміну лежить в основі виникнення права власності класу капіталістів на промислові підприємства цієї епохи.

Основним висновком з теоретичного дослідження першого розділу є те, що поділ трудових функцій управлінців і тих, ким вони керують, є первинним диференціюванням суспільства стосовно майново-правової диференціації. Лише після цього поділу виникають соціальні класи. Тобто управлінський поділ праці є історично і логічно первинним імпульсом до будь-якого соціального структурування.

Розділ 2. "Специфіка взаємодії поділу праці і соціально-економічної структури в перехідній господарській системі". У цьому розділі дисертаційної роботи відповідно до розробленої методології першочергову увагу було звернено не на розподіл легітимних прав власності, що утворився внаслідок реформ в Україні та Російській Федерації, а на структуру управлінської влади і корпоративного контролю.

Виходячи з цього, показано, що на території деяких республік колишнього СРСР відбулася друга після американської менеджерська революція, виник новий стан господарської системи: виробничі комплекси попали в розпорядження невеликої групи суб'єктів, що складається в основному з представників вищого господарського менеджменту колишніх радянських підприємств - так званого директорського корпусу.

У розділі доведено, що для цієї революції були серйозні передумови. У колишньому СРСР на протязі декількох десятиріч функція управління розширеним відтворенням була штучно монополізована невеликою групою державної бюрократії центральних планових органів. Це знижувало трансакційні витрати на етапі прискореного будівництва індустріальної господарської системи. По мірі зростання індустріального сектору країни структура господарства за своїми параметрами все більше наближалася до крупно капіталістичного типу, властивого ринковим країнам Заходу. Але таке виробництво, як показано в першому розділі, не може вестися без персоніфікатора управління особливого роду: капіталіста-підприємця, приватного власника засобів виробництва. Тобто економічна влада центральних планових органів в обсягах, що існували з 20-х років, в принципі була не прийнятна для розвиненого індустріального господарства.

Тому централізована функція управління розширеним відтворенням не змогла зробити економіку настільки ефективною, наскільки це сталося б під управлінням капіталістів-підприємців. Внаслідок діяльності планових органів виникли вторинні трансакційні витрати ТАВўEX, які, можливо, з деякого моменту перевищили вигоди від концентрації управління в єдиному центрі. Державні планові органи, стикаючись з неефективністю здійснення власних управлінських функцій, так чи інакше вимушені були "ділитися" з директорами підприємств, що стояли ближче всього до матеріального виробництва, частиною своїх функцій, у тому числі владних. Вищий менеджмент підприємств все більше і більше розширював функції розпорядження засобами виробництва і потенційно був готовий стати вільним приватним власником виробничих комплексів. Це виглядало як втрата, "розмивання" управлінських функцій і ресурсів держави, яке логічно перейшло у перебудову, ліберальні реформи, приватизацію: вони стали процесом закріплення і легітимації частиною директорату власної економічної влади, придбання нею прав приватної власності на засоби виробництва колишнього СРСР, що було викликане саме об'єктивною потребою машинного виробництва в існуванні управлінця-власника, "капіталіста".

Але при цьому поведінка нових власників не була спрямованою на ринкове реструктурування виробничих комплексів, які дісталися їм за результатами приватизації. Доведено, що причиною цього були об'єктивні параметри поділу праці.

Господарська система колишнього СРСР була диспропорційна: підприємства створювалися не під впливом об'єктивних законів економіки - попиту і пропозиції, вартості, а по волі плануючої бюрократії. У результаті були створені монополізовані, концентровані, невірно розміщені підприємства, які не могли б виникнути в умовах вільного товарного обміну, вільного переливу економічних ресурсів. Тому, коли директорський корпус отримав ці підприємства у своє розпорядження, він змушений був приймати рішення щодо їх реструктуризації за ринковим типом. Для цього були потрібні значні фінансові ресурси, яких у директорського корпусу не було. Крім того, реструктуризація повинна була відбуватись при досить тривалих строках окупності коштів, які інвестуються, низькій нормі прибутку, високій невизначеності, оскільки більшість підприємств опинилася у однаково складних умовах і не змогла підтримувати нормальні ринкові коопераційні зв'язки. Всі вказані параметри (великий розмір стартового капіталу, тривалий строк окупності, низька рентабельність, високий ризик) можна об'єднати в єдине інтегральне поняття, яке відображає об'єктивні негативні характеристики перехідної економіки у її глибинному зв'язку з попередньою плановою системою, - інвестиційний бар'єр. Саме високий інвестиційний бар'єр зумовив таку систему мотивів нових власників, яка зробила для них більш вигідним "проїдання", "розграбування" виробничих активів, а не їх реструктуризацію. Нові власники спрямували вартісні потоки підприємств з розширеного відтворення на особисте споживання. Саме це й було найважливішою причиною тривалого спаду виробництва: висока диспропорційність господарської системи детермінувала неринкову поведінку пануючої соціальної групи з необмеженою владою, що призвело до неефективного використання нею економічних ресурсів. Якщо й були інші соціальні групи, які виступали за ринково орієнтовані види економічної діяльності, то їм просто не вистачало ресурсів для боротьби з членами нової групи власників. Таким чином, менеджерська революція означає для України, що функціонування соціального механізму управління-власності, який склався за роки реформ, не веде до економічного зростання, тобто цей механізм породжує більше трансакційних витрат, ніж покликаний економити. Система прав власності і соціальна структура, які склалися внаслідок приватизації, по суті лише відобразили, "оконтурили" неефективну, диспропорційну структуру соціалістичної економіки, закріпивши існування владних груп, які склалися при ній.

Що стосується державної влади, то вона, не володіючи адекватною методикою оцінки цих економічних тенденцій, добровільно передала право приватної власності представникам директорського корпусу в умовах, коли поділ праці не міг створити у них мотивів ринково орієнтованої поведінки і "природних" обмежень їх владі. Таким чином, держава позбавилася порівняно дешевих адміністративних методів впливу на суб'єктів господарства, оскільки вони стали тепер власниками засобів виробництва і на них можна було впливати тільки опосередкованими, непрямими методами, яких явно недостатньо.

Як практичні рекомендації в дисертаційній роботі запропоновано відмовитись від стихійності у трансформації відносин власності і розпочати активну державну політику щодо зміни індустріальної структури вітчизняної економіки. У тих галузях виробництва, які є найбільш структурно деформованими, форми класичної приватної власності не зможуть привести до масової реструктуризації та швидкого зростання. Навпаки, нові форми власності тільки закріплюють, "оконтурюють" диспропорції. Тому тільки в разі проведення активної промислової політики, спрямованої на докорінну зміну структури виробництва, зможуть з'явитися ефективні форми управління та обміну. І тільки те право і форма власності будуть ефективними, які виростуть на ґрунті такої штучно переробленої індустріальної структури.

Таким чином, структурна перебудова неможлива без обмеження влади вже існуючих "нових власників" з боку їх безконтрольного розпорядження ресурсами у структурно деформованих галузях. Важливим інститутом структурної перебудови і разом з тим переструктурування системи прав власності в структурно неефективних галузях, запропонований механізм антидепресійних картелів (АДК). Він вперше був використаний в Японії та Південній Кореї для досягнення тієї ж самої мети і доказав свою ефективність. Антидепресійний картель - це оформлена законом організаційна структура (угода), що з'єднує представників держави, підприємців і робітників декількох підприємств, і створена з метою найшвидшої цілеспрямованої структурної перебудови (ліквідації) структурно-депресивних (структурно-неефективних) галузей промисловості. В інших структурно ефективних галузях промисловості для підтримки швидкого самозростання достатньо буде лише прояснити та захистити права приватної власності нових власників.

Для того, щоб тимчасове обмеження прав неефективної власності не перетворилося на нову заборону приватної власності як такої і також для повного використання всіх переваг антидепресійних картелів, запропоновано прийняти Закон про надзвичайні заходи щодо структурної перебудови промисловості України, де чітко визначити перелік галузей, де будуть створені АДК, термін їх існування та напрями передислокації ресурсів з структурно-депресивних галузей промисловості до нових "полюсів зростання".

Таким чином, в розділі ґрунтовно доведено, що активне втручання держави в господарську систему, оформлене як інститут антидепресійних картелів, скоріше приведе економіку до ефективного використання обмежених ресурсів, ніж подальші розшуки "ефективного власника". Держава може і повинна цілеспрямовано будувати ринкову економіку, розбудовуючи адекватну їй структуру виробництва, з якої вже зростатимуть ефективні ринкові форми власності.Висновки

У дисертації сформульовано головні розробки автора згідно з тими завданнями, які були визначені у вступі. Головні висновки можна звести до наступних.

По-перше, уточнене поняття і природа поділу праці. Показано, що він є джерелом специфічних трансакційних витрат, поява яких вимагає особливого механізму їх зниження - управління.

По-друге, поділ на управлінців і тих, ким вони керують, є первинним диференціюванням суспільства щодо майново-правової диференціації. Лише після поділу суспільства на управлінців і тих, ким вони керують, виникають соціальні класи.

По-третє, право власності, будучи похідним від об'єктивного поділу праці, може відриватися від нього, закріплюючи нерівноважний, з точки зору ефективного виробництва, обсяг економічної влади у невеликої групи управлінців-власників.

По-четверте, показано, що ядром нового пануючого класу в України та Російській Федерації внаслідок еволюції поділу праці, стали представники вищих шарів господарського менеджменту колишнього СРСР.

По-п'яте, досліджені закономірності соціально-економічного структурування дозволили аргументувати необхідність активного втручання держави в процеси формування нової системи прав власності.

Цінність дисертаційного дослідження полягає в науковому обґрунтуванні первинності поділу праці між управлінцями і тими, ким вони керують, стосовно класової диференціації суспільства на основі права приватної власності на засоби виробництва, що має теоретичне і практичне значення для реформування економічної науки і зміни вектору реформ останніх восьми років.

Список опублікованих праць автора за темою дисертації

1. Белоусенко М.В. Собственность и институциональная структура общества бывшего СССР на начальном этапе трансформации // Вестник Харьковского политехнического университета. - №26. - Технический прогресс и эффективность производства. - Выпуск 20. - Харьков: ХГПУ, 1998. - С.227-233. - 0,34 д.а.

2. Белоусенко М.В. Управленческие функции и права собственности // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины / Сб.научн.тр. докторантов, аспирантов и соискателей Института экономики промышленности НАН Украины. - Том 2. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999.- С.11-19. - 0,31 д.а.

3. Белоусенко М.В. Трансформация основных групп собственников в переходный период // Економіка промисловості. - 1997. - №1. - С.41-45. - 0,39 д.а.

4. Білоусенко М.В. Система мотивації господарських субўєктів і трансформаційний спад виробництва // Торгівля і ринок України. Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування. - Донецьк: Донецький державний університет економіки і торгівлі, 2000. - Випуск 10. - Том 1. - С.40-46. - 0,48 д.а.

5. Белоусенко М.В. Объективные факторы нерыночной мотивации деятельности предпринимателей //Управление экономикой переходного периода: Сб.научн. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. - С.211-219. - 0,32 д.а.

6. Белоусенко М.В. Эффект "ловушки частной собственности" в украинской экономике // Вісник Донецького університету. - Серія В. Економіка і право. - 2000. - №1. - С.53-57. - 0,3 д.а.

7. Белоусенко М.В. Вторая менеджерская революция. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. - 3,8 д.а.

8. Белоусенко М.В. Роль разделения труда в становлении рыночной экономики.- Донецк: ИЭПИ НАН Украины, ДонГТУ, 1998. - 3,13 д.а.

9. Белоусенко М.В. Формирование реальных собственников в Российской Федерации и в Украине // Проблемы формирования институциональных условий экономики предпринимательского типа / Под.ред. Ю.В. Таранухи, Э.П. Дунаева. - М.: ИППК МГУ, 1999. - С.3-10. - 0,39 д.а.

10. Белоусенко М.В. Права собственности, организация управления фирмой и финансовая система // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції "Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність".- Київ-Трускавець, 1998. - С.15. - 0,04 д.а.

11. Белоусенко М.В. Управление инвестициями и институциональные издержки // Материалы II международной конференции молодых ученых-экономистов "Проблемы теории и практики управления в современной экономике. Управление экономическими процессами на макроуровне". - Донецк: ИЭП НАН Украины, ИЭПИ НАН Украины, ДонГТУ, 1999. - С.181-186. - 0,32 д.а.

12. Білоусенко М.В. Адаптаційна форма довгострокових інституціональних змін // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття". - Київ, КДТЕУ, 2000. - С.82-83. - 0,04 д.а.

13. Bilousenko M. Property Rights and Corporate Control in Transitional Economies / Abstracts. - VI ICCEES World Congress for Central and East European Studies, 29 July - 3 August 2000, Tampere, Finland. - p.59-60. - 0,04 д.а.

14. Bilousenko M. Effect of "Private Property Trap" in Ukrainian and Russian Economy. - The Eighth Annual International Conference "Business and Economic Development in Central and Eastern Europe: Implications for Economic Integration into Wider Europe". - September 7-9, 2000 Brno, Czech Republic.-p.63-71.- 0,51 д.а.

Размещено на Allbest.ru