Дослідження розвитку економічного потенціалу регіонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Вступ

Метою даної курсової роботи є закріплення та поглиблення теоретичного матеріалу, знань та вмінь набутих в процесі вивчення дисципліни «Регіональна економіка», та дослідження розвитку економічного потенціалу регіонів.

У процесі написання курсової роботи я буду подавати порівняльну характеристику двох економічних регіонів за результатами оцінювання економічних показників, дослідження проблем та обґрунтування перспектив їх розвитку.

Регіональна економіка - це галузь економічної науки, яка вивчає територіальну організацію виробництва. Вона описує економічні процеси та явища , які пов'язані з ринковим розвитком господарства різних регіонів та їх включення у єдиний економічний простір. Головним завданням регіональної економіки є наукове обґрунтування раціонального розміщення підприємств народного господарства. Поняття регіональна економіка охоплює виробничі, фінансові, кредитні, суспільні відносини території конкретного регіону. Для ефективного розвитку виробництва у регіоні потрібно знайти організаційні форми для впровадження у виробництво ноу-хау, нових прогресивних методів виробництва, екологобезпечні ресурсозберігаючі технології. Без ефективної гнучкої регіональної політики неможливе економічне реформування. Не завжди використовується системний підхід, а робляться спроби хаотичного та безладного застосування управлінських дій.

Загальним об'єктом вивчення науки "Регіональна економіка" є власне продуктивні сили. Конкретні об'єкти дослідження - це форми територіальної організації продуктивних сил або їх елементів різних рівнів, зокрема регіонального рівня. Предметом цієї науки є територіальна організація продуктивних сил та їх елементів у районах зокрема та країні загалом.



1. Теоретична частина

1.1 Місце і роль економіки Центрального регіону в розвитку економіки країни

Центральний економічний регіон розташований у зоні Полісся і лісостепу. Північну територію регіону займає Київське Полісся. До його складу входять Київська обл., м. Київ Черкаська обл. Загальна площа становить 49,8 тис км2, а названих територій відповідно 28,1; 0,8; і 20,9 тис. км2.

Вигідне економіко-географічне положення регіону визначається тим, що регіон знаходиться на перехресті важливих залізничних та автомобільних магістралей. Дуже важливе значення для народного господарства регіону має головна водна артерія України - ріка Дніпро. Сусідніми з Центральним регіоном є Полісся, Поділля, Східний та Придніпровський райони, з якими є постійні господарські взаємозв'язки. Регіон не забезпечує себе паливними ресурсами.

Тут є в невеликій кількості буре вугілля і торф. Тому сюди ввозяться газ, нафтопродукти, кам'яне вугілля. Разом з тим на внутрішній ринок надходять машини, технологічне обладнання, продукція приладобудування, легкої та харчової промисловості, будівельні матеріали тощо.

Регіон має потужний експортний потенціал завдяки можливості впровадження у виробництво наукомістких сучасних технологій.

На території регіону розміщена столиця України. Він виконує функції політичного, промислового, науково-освітнього, культурно-духовного центру, транспортного вузла, а також здійснює широке коло функцій державного та господарського управління.

Тут працюють Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Національна Академія Наук з чисельними науково-дослідними інститутами, освітньо-культурні, медичні та спортивні заклади.

Промисловість

Виробничий потенціал регіону утворюють 1174 промислові підприємства, що перебувають на самостійному балансі: З них 31,0% припадає на галузь машинобудування і металообробки, 10,4 % - на легку промисловість, 9, 1 % - на промисловість будівельних металів.

Частка харчової промисловості, машинобудування і металообробки, хімічної та нафтохімічної промисловості регіону в галузевій структурі промислової продукції в 1,5-3 рази перевищує середньодержавні показники (див. табл. 1.). Найбільшу питому вагу у промисловому виробництві Київської області має електроенергетика - 26,7 %, а в Черкаській та м. Києві - харчова промисловість (відповідно 42,1 та 27,2 %). Як видно із таблиці, промислове виробництво Центрального регіону спеціалізується на випуску електроенергетики - 23,1 % від її виробництва в Україні, лісової, деревообробної, целюлозно-паперової - 21,5 та хімічної і нафтохімічної промисловості - 20,4 %. А в цілому Центральний економічний регіон виготовляє майже 10 % промислової продукції України. Крім названих, основними галузями спеціалізації є мікробіологічна, медична, поліграфічна, приладобудування, в тому числі радіовимірювальні прилади, виробництво оптичних і оптико-механічних приладів, авіаційна, хімічна і нафтохімічна, скляна та фарфоро-фаянсова галузі.

Таблиця 1 - Територіально-галузева структура промисловості Центрального економічного регіону

Галузі промисловості	Україна	Територіальна структура (частка регіону і областей у загальному обсязі України, %)	Україна	Галузева структура, %
		Центральний регіон	Київська область	Черкаська область	М. Київ		Центральний регіон	Київська область	Черкаська область	М. Київ
Уся промисловість	100,0	9,3	2,7	1,7	4,9	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Електроенергетика	100,0	23,1	5,8	11,0	6,3	12,2	14,7	26,7	7,7	15,7
Паливна промисловість	100,0	0,05	0,05	-	-	10,1	0,3	0,2	0,0	-
Чорна металургія	100,0	0,03	0,05	0,01	0,01	27,4	1,1	0,6	2,1	0,8
Кольорова металургія	100,0	0,09	0,05	-	0,04	2,5	0,3	0,5	-	0,2
Хімічна і нафтохімічна промисловість	100,0	20,4	7,8	8,3	4,4	5,8	17,4	16,9	27,6	5,2
Машинобудування і металообробка	100,0	10,2	1,9	1,0	7,3	13,2	17,4	9,5	7,6	19,7
Деревообробка і целюлозно-паперова промисловість	100,0	21,5	9,5	4,6	7,4	2,3	6,0	8,2	6,1	3,5
Промисловість будівельних матеріалів	100,0	12,6	3,1	0,9	8,6	2,6	4,4	3,0	1,4	4,6
Легка промисловість	100,0	14,4	2,0	2,4	10,0	1,6	2,8	1,2	2,2	2,3
Харчова промисловість (без борошномельно-крупяної)	100,0	15,7	3,8	4,2	7,7	17,4	26,7	25,1	42,1	27,2

Машинобудівний комплекс регіону

Представлений чисельними галузями, серед яких особливо значними є електротехнічна промисловість, хімічне та нафтохімічне машинобудування, приладобудування, виробництво санітарно-технічного та галузевого устаткування, машинобудування для легкої та харчової промисловості та ін.

Перспективний розвиток машинобудівного комплексу базуватиметься на досягненнях науково-технічного прогресу шляхом створення високомеханізованих та автоматизованих ліній на виробництві, впровадження нових мало- та безвідходних ресурсозберігаючих технологій.

Виробництво електроенергії на території регіону здійснюється на: Трипільській ДРЕС, Білоцерківській ТЕС, Київській ГЕС та ін. З метою стабілізації екологічної ситуації, згідно з рішенням уряду України, експлуатація Чорнобильської АЕС призупинена.

Хімічну і нафтохімічну промисловість регіону представляють 53 підприємства. На їх частку припадає 17,4 % товарної продукції, 15,4 % вартості основних виробничих фондів і 7,1% промислово-виробничого персоналу Центрального економічного регіону. До складу харчової промисловості регіону входить 83 підприємства, які виробляють 26,7% товарної продукції, вартість основних виробничих фондів складає 12,8 %, чисельність промислово-виробничого персоналу становить 14,2 % до аналогічних показників регіону.

Найбільша питома вага у виробництві продукції харчової промисловості припадає на м'ясну, молочну, хлібопекарську, цукрову та маслосироробну. Харчова промисловість в основному задовольняє власні потреби регіону. Проте є можливості реалізувати значну частину продукції, особливо в Черкаській обл., за межі регіону

У Центральному економічному регіоні зосереджено потужний експортний потенціал. У загальній кількості підприємств, які здійснюють експорт товарів і послуг з України, підприємства регіону становлять 23,3 %, а вартість експорту -16,8 % всієї вартості експорту України. Сальдо експортно-імпортних операцій по регіону є додатнім.

Безперечно, лідером у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є Київ. Тут зосереджено 18,5 % всіх підприємств, що експортують продукцію, і 29,6 % тих, що імпортують її. Імпорт товарів і послуг міста перевищує експорт - понад 800 млн. дол. США.

Експорт здійснюється майже у 60 країн світу. На Центральний економічний регіон припадає понад 45 % іноземних інвестицій, які отримують усі регіони України, одночасно регіон інвестує економіку інших країн (близько 8 %).

Соціальна сфера

На вирішення проблем соціальної сфери адекватно впливає розвиток економіки. Загальний спад економіки негативно вплинув на розвиток виробництва товарів народного споживання і надання різноманітних послуг населенню (як побутових, так і соціально-культурних). Зменшення обсягу надання платних послуг населенню склало близько 30 %. Зменшена забезпеченість населення лікарняними ліжками - 21,6 % (в результаті недостатнього фінансування в галузі охорони здоров'я). Як показує аналіз, зменшились виробництво і рівень споживання основних видів продовольчої продукції на душу населення, зокрема молока і молокопродуктів, м'яса і м'ясопродуктів, яєць, олії, фруктів, ягід, винограду, риби тощо.

Це дуже важливий фактор, який негативно впливає на розвиток суспільства як регіону, так і країни в цілому. Тому проблеми науково-обґрунтованого і раціонального харчування мають бути на повсякденному контролі, оскільки вони впливають на рівень життя народу в цілому.

Нині, оцінюючи стан і розвиток економічних процесів у державі, ми повинні визначити головні напрями розвитку господарського комплексу як регіону, так і в цілому України.

У першу чергу, необхідно здійснити структурну перебудову народногосподарського комплексну, спрямувавши його на максимально можливе технологічне оновлення всіх галузей економіки з безумовним визначенням галузевих пріоритетів.

Пріоритетними галузями економічного розвитку повинні бути конкурентоспроможні, які виготовляють продукцію, товари і послуги як для внутрішнього, так і зовнішнього ринку. В Центральному економічному регіоні такими є: машинобудування (приладобудування), у тому числі виробництво оптичних і оптико-механічних приладів, радіовимірювальних систем, авіаційна та мікробіологічна промисловість. Продукція цих галузей спрямована на задоволення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку.

У хімічній і нафтохімічній промисловості, які є галузями регіональної спеціалізації, необхідно оптимально використовувати наявні потужності, здійснювати реконструкцію і технічне переозброєння всіх основних виробничих ланок.

Характеристика природно-ресурсного потенціалу Центрального регіону

Природні умови достатньо сприятливі для розміщення промислових підприємств, створення нових шляхів сполучення, а рівнинні степові простори - для розвитку механізованого сільськогосподарського виробництва

Клімат регіону помірно-континентальний, кількість опадів - від 450 до 650 мм. Особливістю клімату в регіоні є значні коливання погодних умов з року в рік (разом з вологими бувають і посушливі роки).

В регіоні переважають дерново-підзолисті грунти та чорноземи, в деяких районах (Київська область) трапляються світло-сірі лісові грунти, які в своєму складі мають невисокий вміст гумусу і підвищену кислотність. Лісовий покрив регіону представлений хвойними та змішаними лісами.

Регіон має вдосталь рекреаційних ресурсів, підземні мінеральні води, в тому числі лікувальні, що сприяє організації лікування та відпочинку населення. У регіоні трапляються радонові води різного хімічного складу.

У зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС якість рекреаційних ресурсів на окремих територіях помітно знизилась. Проте в регіоні існують традиційні і перспективні санаторно-курортні зони для відпочинку та лікування.

Головним джерелом водопостачання регіону є р Дніпро з його потужними водосховищами (Київське, Канівське, Кременчуцьке).

У регіоні особливе місце належить підземним водам. Найбільш чисті використовуються переважно для задоволення потреб населення. Запаси поверхневих і підземних вод можуть забезпечувати власні народногосподарські потреби в прісній воді.

Центральний економічний регіон займає 8,2 % території України і зосереджує 11,9 % її населення. Він виробляє 9,3 % продукції всієї промисловості України і 10,7 % валової продукції сільського господарства.

Мінерально-сировинні ресурси

У регіоні є достатньо потужний природно-ресурсний потенціал, який використовується у господарській діяльності. На території регіону розвідано понад 400 родовищ і 11 видів корисних копалин, однак мінерально-сировинна база регіону недостатньою мірою забезпечує поточну і перспективну потребу в мінеральній сировині. Як уже відомо, в регіоні не вистачає і паливних ресурсів.

У Черкаській обл. загальнодержавне значення мають запаси бентонітових глин і каолінів, які використовуються як формувальні матеріали. Тут недостатня сировинна база для промисловості стінової кераміки. Розвідані запаси будівельного каменю характеризуються високим ступенем освоєння і лімітом земельної площі, тому відсутні резерви нових розробок. Не вистачає в Черкаській обл. і будівельного піску, який поновлюється поставками з київського річкового порту.

Київ і Київська обл. характеризуються відносно невеликими запасами корисних копалин. Достатніми є балансові запаси піску для будівельного розчину та бетону, шляхового будівництва, силікатних матеріалів і глиняної сировини для отримання будівельної кераміки. В області відсутня сировинна база для виробництва цементу, гіпсу, вапна, азбесту; скляна сировина належить до розряду низької якості. Дефіцит цих ресурсів поповнюється поставками із Житомирської, Вінницької, Чернігівської та інших областей.

Водні ресурси

Як уже зазначалося, регіон має достатню водно-ресурсну базу. Головними річками регіону є в першу чергу Дніпро з притоками, який, в основному, забезпечує водопостачання, Десна та Південний Буг. Із малих річок найбільш значними є Рось, Сула, Супій, Тясмин, Ятрань та ін.

У регіоні є велика кількість озер та ставків, які, в більшості, мають рекреаційне значення. Тут розташовані великі водосховища на Дніпрі, про що йшла мова вище. Рівень забезпеченості одного жителя сумарним річковим стоком вищий, ніж в середньому по Україні. Підземні води регіону гідравлічно не з'єднані з річковим стоком. Прогнозні експлуатаційні ресурси оцінюються у межах 2,3 км3.

Найбільшими споживачами води є промислові підприємства Києва та Київської обл., на яких використовується понад 70 % свіжої питтєвої води. У Черкаській обл. - близько 30 %. Великий обсяг споживання води припадає на тепло і енергетику. Тут функціонує найбільша на Україні Трипільська ДРЕС, яка працює на прямоточній системі водопостачання. Велика частка використання води припадає на хімічну, харчову та машинобудівну промисловість.

У зв'язку з ситуацією, що склалася на Чорнобильській АЕС, доцільно перейти на підземні води для споживання населення регіону.

Лісові ресурси

Лісові ресурси відіграють важливу роль у розвитку економіки регіону. За господарським призначенням ліси розподіляються на дві категорії: до першої належать ліси санітарно-гігієнічного та оздоровчого призначення - їх частка в регіоні становить близько 70 % загальної площі, до другої категорії належать ліси, що експлуатуються, а також спецзона і смуги вздовж залізничних колій та автомобільних шляхів.

Загальна площа лісів становить 968 га, запаси деревини - 141 млн. м3. Породний склад лісів-твердолистяні у Черкаській обл. і змішані у Київській обл. (дуб, береза, сосна, вільха, тополя та ін).

У регіоні значну роль відіграють захисні лісонасадження. їх призначення - захист від вітрової і водної ерозії, поліпшення мікроклімату тощо. Ліси використовуються також у рекреаційних цілях. Значною мірою ведення лісового господарства спрямоване на формування декоративних, біологічно стійких насаджень з підвищеними санітарно-гігієнічними властивостями та формуванням мальовничих насаджень.

Рекреаційні ресурси

Центральний економічний регіон відомий своїми природно-рекреаційними ресурсами, які характеризуються помірно теплим кліматом, придатними для оздоровлення і відпочинку лісами. Для відпочинку і оздоровлення населення найбільше використовуються узбережжя Дніпра, околиці Києва, зокрема санаторії, що розташовані у Кончі-Заспі та Пущі-Водиці.

Значне місце в організації короткострокового відпочинку відводиться лісопарковому захисному поясу та річці Дніпро, рекреаційний потенціал якої зростає за рахунок великої розгалуженості, наявності лісистості та природних пляжів. Як рекреаційний ресурс використовуються малі річки, які переважно належать до басейну Дніпра. Наявність родовищ радонових мінеральних воду Черкаській обл дозволяє розвивати мережу санаторно-курортних установ

Для збереження ландшафтів та відтворення рослинного і тваринного світу в регіоні створена густа мережа об'єктів природно-заповідного фонду, серед них є Поліський заповідник, дендропарк "Олександрія" (Біла Церква), Дніпровсько-Тетерівське і Заліське заповідно-мисливські господарства. У регіоні є багато пам'ятників архітектури, історії та культури, що сприяє розгортанню значної туристичної діяльності.

Основні показники розвитку трудового потенціалу Центрального регіону

Особливості демографічного розвитку центрального економічного регіону вплинули на чисельність та динаміку трудових ресурсів в усіх сферах економічної діяльності

У різних галузях народного господарства регіону зайнято понад 3,7 млн. чол, що становить у межах 14,9% від загальної кількості занятих у народногосподарському комплексі України.

Падіння обсягів виробництва, конверсійні процеси, зміни форм власності і перепрофілювання діяльності підприємств створили умови для перерозподілу трудових ресурсів між галузями народного господарства, у зв'язку з чим значно зросло безробіття, яке офіційно становило у 2005 р. понад 3 %.

З метою скорочення кількості незайнятості працездатного населення, перш за все в промисловості та будівництві, потрібно створити робочі місця у сфері обслуговування населення, у виробництві товарів народного споживання, розвивати приватне підприємництво

Особливості розвитку виробничого і науково-технічного потенціалу Центрального регіону

Науково-технічний потенціал

Є одним з найголовніших в Україні. Він включає в себе 84 вищі навчальні заклади 1-11 рівня акредитації, 76 вищих навчальних закладів ПІ-ГУ рівнів і близько 300 науково-дослідних та проектно-конструкторських організацій. У них працює понад 108 тис. наукових працівників, висококваліфікованих спеціалістів (одна третина від загальноукраїнської кількості). Проте за останні роки значна кількість вчених, спеціалістів виїжджають за кордон або працевлаштовується в інших галузях народного господарства.

Нині науково-дослідницькими розробками займається понад 70 тис. фахівців високої кваліфікації. На їх рахунку десятки тисяч наукових розробок (у 2000 р. - 19783) зі створенням нових видів техніки і технології використання власних винаходів.

Визначну роль у створенні науково-технічного потенціалу відіграє м. Київ. Тут розташовано 46 освітніх закладів І-П рівня акредитації та 66 вищих закладів ІІІ-IV рівнів. Координуючим центром всієї наукової творчої думки є Національна Академія наук України з численними інститутами, науково-дослідними підприємствами і лабораторіями, які виконують наукові дослідження і розробки світового рівня.

Виробничий потенціал

Характеризується наявністю основних виробничих фондів. Питома вага їх вартості в центральному економічному регіоні становить 10,9 % від загальної вартості в Україні, невиробничих 15,5 %.

Співвідношення виробничих і невиробничих фондів становить 59,2 і 40,8 %.

Структура основних фондів суттєво відрізняється у областях регіону.

Якщо в Київській і Черкаській обл. виробничі фонди відповідно становлять 68,7 і 67,6 %, то в Києві за рахунок широкого масштабного будівництва житла, багатьох культурних, освітніх, медичних закладів, інтенсивного розвитку сфери послуг переважає частка невиробничих фондів, яка становить 58,6 % від загального показника по району.

Як і по всій країні, у регіоні спостерігається значний фізичний і моральний знос основних фондів, особливо в промисловості і в будівництві.

Це пов'язано із загальними для країни економічними процесами, що призводять до старіння фондів в умовах накопичення їх фізичної маси і відсутності дотримання балансу між введенням нової та виведенням застарілої техніки.

Територіальна і галузева структури господарства Центрального регіону. Баланс галузевого виробництва регіону

Центральний економічний регіон виступає важливим промисловим та аграрним комплексом у територіальному поділі праці. Показник валової додаткової вартості (ВДВ) в розрахунку надушу населення в економічному регіоні значно перевищує середній показник по Україні (приблизно 800 грн). При цьому його рівень у Києві значно більший, ніж у Київській та Черкаській обл., відповідно на 2,0 і 2,5 тис. грн.

Частка економіки регіону в цілому у ВДВ України становить 17,3 %, з якої 24,3 % припадає на промисловість.

Найбільшу частку ВДВ регіону вносять такі галузі, як сільське господарство - 14,9 %, транспорт і зв'язок -17,2%, галузі і сфери обігу -14 %.

Промисловість

Виробничий потенціал регіону утворюють 1174 промислові підприємства, що перебувають на самостійному балансі: З них 31,0% припадає на галузь машинобудування і металообробки, 10,4 % - на легку промисловість, 9, ] % - на промисловість будівельних металів.

Частка харчової промисловості, машинобудування і металообробки, хімічної та нафтохімічної промисловості регіону в галузевій структурі промислової продукції в 1,5-3 рази перевищує середньодержавні показники . Найбільшу питому вагу у промисловому виробництві Київської області має електроенергетика - 26,7 %, а в Черкаській та м. Києві - харчова промисловість (відповідно 42,1 та 27,2 %).

Як видно із таблиці, промислове виробництво Центрального регіону спеціалізується на випуску електроенергетики - 23,1 % від її виробництва в Україні, лісової, деревообробної, целюлозно-паперової - 21,5 та хімічної і нафтохімічної промисловості - 20,4 %. А в цілому Центральний економічний регіон виготовляє майже 10 % промислової продукції України.

Крім названих, основними галузями спеціалізації є мікробіологічна, медична, поліграфічна, приладобудування, в тому числі радіовимірювальні прилади, виробництво оптичних і оптико-механічних приладів, авіаційна, хімічна і нафтохімічна, скляна та фарфоро-фаянсова галузі.

Машинобудівний комплекс регіону

Представлений чисельними галузями, серед яких особливо значними є електротехнічна промисловість, хімічне та нафтохімічне машинобудування, приладобудування, виробництво санітарно-технічного та галузевого устаткування, машинобудування для легкої та харчової промисловості та ін.

Перспективний розвиток машинобудівного комплексу базуватиметься на досягненнях науково-технічного прогресу шляхом створення високомеханізованих та автоматизованих ліній на виробництві, впровадження нових мало- та безвідходних ресурсозберігаючих технологій.

Виробництво електроенергії на території регіону здійснюється на: Трипільській ДРЕС, Білоцерківській ТЕС, Київській ГЕС та ін. З метою стабілізації екологічної ситуації, згідно з рішенням уряду України, експлуатація Чорнобильської АЕС призупинена.

Хімічну і нафтохімічну промисловість регіону представляють 53 підприємства. На частку припадає 17,4 % товарної продукції, 15,4 % вартості основних виробничих фондів і 7,1% промислово-виробничого персоналу Центрального економічного регіону. У структурі промисловості цієї галузі нафтохімічна складає 42,7 % основної її галузі: шинна, гумо азбестова промисловість та гумотехнічні вироби, хіміко-фармацевтична галузь. Хімічна промисловість регіону представлена основною хімією (азотна і хлорна промисловість), промисловістю хімічних волокон і ниток, виробництвом пластмас, лакофарбовою, промисловістю побутової хімії тощо.

До складу харчової промисловості регіону входить 83 підприємства, які виробляють 26,7% товарної продукції, вартість основних виробничих фондів складає 12,8 %, чисельність промислово-виробничого персоналу становить 14,2 % до аналогічних показників регіону.

Найбільша питома вага у виробництві продукції харчової промисловості припадає на м'ясну, молочну, хлібопекарську, цукрову та маслосироробну. Харчова промисловість в основному задовольняє власні потреби регіону. Проте є можливості реалізувати значну частину продукції, особливо в Черкаській обл., за межі регіону. Для цього необхідно здійснити оновлення матеріально-технічної бази, модернізацію виробництва, розширити асортимент продукції, підвищити її конкурентоспроможність. Ці заходи можна здійснити при державній фінансово-кредитній підтримці підприємств.

Агропромисловий комплекс

Сільське господарство Центрального регіону має свої особливості і це великою мірою пов'язане з тим, що на території регіону знаходиться столичне місто Київ, яке акумулює велику кількість населення і виробничих галузей, але не має сільськогосподарського виробництва. У регіоні зосереджено 4,7 % сільгоспугідь України і 9,0 % ріллі. Структура землекористування відповідає середнім показникам по Україні. Посівні зернові площі становлять 48.7 %, на другому місці кормові культури-31,5 %, технічні культури займають 10,2 %, картопля та овочеві культури - 9,6% посівних площ

У галузі рослинництва регіон спеціалізується на вирощуванні зернових, картоплі та цукрових буряків.

У галузі тваринництва - виробництво м'яса (11,4 %), молока (9,3 %), яєць (41,5 %) (від обсягу виробництва в Україні).

Для перспективи розвитку галузі агропромислового комплексу необхідні конкретні фінансові ресурси за рахунок державних коштів, які б забезпечували виробництво продуктів сільського господарства (в першу чергу для столиці -м. Києва та великих міст регіону).

Транспортний комплекс регіону

Складає залізничний, автомобільний, річковий, повітряний і міський електротранспорт. Рівень його розвитку не повною мірою забезпечує сучасні потреби в перевезенні вантажів та обслуговуванні пасажирських перевезень. Обсяги залізничних та автомобільних перевезень значно скоротились (в тому числі і вантажі, і пасажири більше як на половину).

Головним напрямом розвитку транспортної галузі регіону є його оновлення і раціоналізація використання рухомого складу згідно зі змінами вантажо- та пасажиропотоків. Водночас необхідна реструктуризація залізниць і автошляхів для збільшення їх пропускної спроможності та забезпечення матеріально-технічними ресурсами.

Інвестування в будівельний комплекс

За останні роки вкладання інвестицій в розвиток регіону були нерівномірними. Найбільші обсяги капітальних вкладень були спрямовані в розвиток економіки м. Києва Але визначальним показником інвестиційної діяльності є обсяг капітальних вкладень надушу населення, який у регіоні на 14 % вищий ніж в середньому по Україні.

У цілому інвестиційно-будівельний комплекс Центрального економічного регіону є достатньо потужним, проте домінуюча частина інвестицій припадає на м. Київ

Для найбільш об'єктивного розподілу інвестицій доцільно розподіляти їх надушу населення за регіонами.

Екологічна ситуація в регіоні

Достатньо напружена. Чорнобильська катастрофа призвела до різкого погіршення стану навколишнього середовища і, як наслідок, до високого рівня захворюваності населення.

Основними забруднювачами довкілля є паливно-енергетична галузь, хімічна і нафтохімічна, медична, харчова та ін., які викидають у повітря значну частину шкідливих речовин, серед яких сірковий ангідрид, окиси азоту. Вони також забруднюють і водні джерела неочищеними та недостатньо очищеними стічними водами.

Для вирішення екологічної проблеми необхідно збільшувати обсяги капітальних вкладень і вважати їх пріоритетними, оскільки стан навколишнього середовища - це активний вплив на стан здоров'я людей, які постійно знаходяться в цьому середовищі.

Соціальна сфера

На вирішення проблем соціальної сфери адекватно впливає розвиток економіки. Загальний спад економіки негативно вплинув на розвиток виробництва товарів народного споживання і надання різноманітних послуг населенню (як побутових, так і соціально-культурних). Зменшення обсягу надання платних послуг населенню склало близько ЗО %. Зменшена забезпеченість населення лікарняними ліжками - 21,6 % (в результаті недостатнього фінансування в галузі охорони здоров'я). Як показує аналіз, зменшились виробництво і рівень споживання основних видів продовольчої продукції на душу населення, зокрема молока і молокопродуктів, м'яса і м'ясопродуктів, яєць, олії, фруктів, ягід, винограду, риби тощо.

Це дуже важливий фактор, який негативно впливає на розвиток суспільства як регіону, так і країни в цілому. Тому проблеми науково-обґрунтованого і раціонального харчування мають бути на повсякденному контролі, оскільки вони впливають на рівень життя народу в цілому.

Зовнішньоекономічна діяльність Центрального регіону. Структура експорту та імпорту.

У Центральному економічному регіоні зосереджено потужний експортний потенціал. У загальній кількості підприємств, які здійснюють експорт товарів і послуг з України, підприємства регіону становлять 23,3 %, а вартість експорту -16,8 % всієї вартості експорту України. Сальдо експортно-імпортних операцій по регіону є додатнім.

Безперечно, лідером у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є Київ. Тут зосереджено 18,5 % всіх підприємств, що експортують продукцію, і 29,6 % тих, що імпортують її. Імпорт товарів і послуг міста перевищує експорт - понад 800 млн. дол. США.

Експорт здійснюється майже у 60 країн світу. На Центральний економічний регіон припадає понад 45 % іноземних інвестицій, які отримують усі регіони України, одночасно регіон інвестує економіку інших країн (близько 8 %).

Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил Центрального регіону

Нині, оцінюючи стан і розвиток економічних процесів у державі, ми повинні визначити головні напрями розвитку господарського комплексу як регіону, так і в цілому України.

У першу чергу, необхідно здійснити структурну перебудову народногосподарського комплексну, спрямувавши його на максимально можливе технологічне оновлення всіх галузей економіки з безумовним визначенням галузевих пріоритетів.

Пріоритетними галузями економічного розвитку повинні бути конкурентоспроможні, які виготовляють продукцію, товари і послуги як для внутрішнього, так і зовнішнього ринку. В Центральному економічному регіоні такими є: машинобудування (приладобудування), у тому числі виробництво оптичних і оптико-механічних приладів, радіовимірювальних систем, авіаційна та мікробіологічна промисловість. Продукція цих галузей спрямована на задоволення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку.

У хімічній і нафтохімічній промисловості, які є галузями регіональної спеціалізації, необхідно оптимально використовувати наявні потужності, здійснювати реконструкцію і технічне переозброєння всіх основних виробничих ланок.

Агропромисловий комплекс необхідно спрямувати на збалансування основних блоків комплексу; сільськогосподарського виробництва, розвитку харчової промисловості та виробничої інфраструктури, що дасть можливість оптимально наблизити попит і споживання їх продукції, підвищити її якість та конкурентоспроможність на ринку.

Для Центрального економічного регіону важливим є розвиток індустрії туризму з центром у Києві, який багатий на історичні та культурні пам'ятки, що сприяють зростанню обсягу надання туристичних послуг та збільшенню грошових надходжень до місцевого та державного бюджетів.

Регіон має найбільший науково-технічний потенціал, удосконалюючи його структуру та розширюючи масштаби своєї діяльності, він може активно впливати і здійснювати наукові розробки та дослідження в регіонах держави таза її межами, впроваджуючи найновіші досягнення в конкретне виробництво.

У Центральному економічному регіоні треба і надалі вести прискорений розвиток соціальної сфери, суттєво покращувати життєвий рівень населення (збільшувати рівень реальних доходів, підвищу вати охорону здоров'я населення).

Особливо потрібно звернути увагу на екологічну ситуацію в регіоні, запровадивши систему заходів екологічного моніторингу, яка має бути спрямована на оздоровлення навколишнього середовища, пов'язаного з забрудненням значної території Чорнобильською АЕС.



1.2 Місце і роль економіки Східного регіону в розвитку економіки країни

економічний регіон потенціал господарство

До складу Східного економічного регіону входять Полтавська, Сумська і Харківська області. Площа економічного регіону - 84,0 тис. км2 і становить 13,9 % території України, має вигідне економіко-географічне положення, регіон розташований на важливих шляхах сполучення розвиненими районами Росії, портами Чорного і Азовського морів, а також з країнами Центральної і Західної Європи, поблизу матеріальних баз Донбасу (див. рис.2.)

Більшість території регіону знаходиться у лісостеповій зоні, шість районів Сумської області - у Поліській, декілька районів Полтавської--у степовій зоні.

Лісовий ландшафт на південь від Глухова змінюється лісостеповим, а далі на південь від Кременчука і Харкова - степовим.

4/5 усієї площі грунтів має природну родючість, Поліська частина регіону - з менш родючими фунтами і вимагає відповідного внесення добрив.

Природно-географічні умови в загальному сприятливі для розвитку продуктивних сил. Достатньо висока густота населення, розгалужені транспортні зв'язки сприяють розвитку промисловості, насамперед, машино будування.

Через Східний економічний регіон проходять важливі транспортні магістралі: міжнародний транспортний коридор Європа - Азія (через Сумську обл.), траса міжнародного значення Москва - Сімферополь (через Харківську область).

У регіоні склався індустріально-аграрний господарський комплекс. Важливе місце у структурі економіки займають харчова і легка промисловість, а також аграрно-промисловий комплекс, який розвивається на базі багатогалузевого сільського господарства.

У регіоні на 1 січня 2005 р. проживало 5,639 тис. чол. Густота населення становить 70,5 чол/км2. Найбільша густота населення в Харківській області - 93,6 чол/км2, що пояснюється концентрацією виробництва і наявністю великої кількості міських поселень. У регіоні налічується 46 міст, 104 селища міського типу, 1081 сільська рада. Найбільші міста Східного регіону - Харків - місто-мільйонер, Суми, Полтава, Кременчук. Особливо вирізняється Харківська міська агломерація з ядром у Харкові, навколо якої зосереджено багато міст і селищ міського тилу.

Місто Харків - найбільший багатогалузевий центр регіону, навколо нього сформувався великий промисловий вузол, куди входять міста Дергачі, Буда, Мерефа, Люботин, Пісочин, Чугуїв. У цьому вузлі зосереджено 2/3 міського населення Харківської обл. і виробляється 4/ 5 промислової продукції області.

У Полтавській області найбільш багатогалузевими є Полтава, Кременчук. Тут сконцентровано 2/5 промислових підприємств і випускається 2/3 товарної продукції промисловості області.

У Сумській обл. у м. Сумах сформований Сумський промисловий вузол, в якому виробляється продукція машинобудування та хімічної промисловості. У Шостко-Глухівському вузлі також переважають хімічна промисловість і машинобудування.

Міське населення регіону складає 70 %. Найвищий рівень міського населення у Харківській обл. - 78,8 %. В усіх трьох областях здійснюється видобуток нафти і газу. У нафтовидобувній галузі вирізняється Сумська обл., на її частку припадає до 20 % запасу нафти України. Значні балансові запаси нафти є в Полтавській обл. (близько 10 % запасів України). На території регіону є Кременчуцький нафтопереробний завод - один з найбільших в Україні, який і зараз виробляє значну кількість нафтопродуктів.

Зручне економічно-географічне положення Східного економічного регіону щодо джерел сировини і палива, транспортних зв'язків, сприятливі умови створюють високі потенційні можливості для комплексного розвитку його господарства.

Характеристика природно-ресурсного потенціалу Східного регіону

Мінерально-сировинні ресурси

У регіоні вдало поєднуються рівнинна поверхня, сприятливий кліматичний режим, родючі грунти, значні запаси корисних копалин. У Полтавській і Харківській обл. виявлені багаті залізорудні родовища, серед яких вирізняється Кременчуцьке, але важливе значення для регіону і країни мають ресурси паливної галузі.

Особливо важливий нафтогазоносний район знаходиться у Дніпровсько-Донецькій западині. Тут розташована одна з найбагатших на нафту і газ областей України - Полтавська, На базі наявних родовищ створено паливно-енергетичний комплекс і здійснюється забезпечення сировиною ряду галузей органічної хімії. Багаті родовища газу є у Харківській області, а саме: Шебелинське, Єфремівсь-ке, Пролетарське, Західно-Сосновське, Кегичівське.

У регіоні видобувають 83 % природного газу всієї України. З родовищ, що експлуатують, видобувається: нафта з конденсатом - 65,7 % від видобутку в Україні, залізна руда -14%, абразивна сировина -91,1 %, скляна сировина - 44 %.

Наявність потужної промисловості в регіоні супроводжується значним споживанням електроенергії. Серед галузей промисловості найбільш енергомісткими є машинобудування і металообробка, які споживають 28,5 % всієї електроенергії. Велику кількість електроенергії споживає житлово-комунальне господарство регіону - 29,9 %. Найпотужніша серед теплових електростанцій - Зміївська ДРЕС (2,4 млн. квтг).

У регіоні є відкриті родовища фосфоритів у Харківській і Сумській обл., є поклади кам'яної солі (Сумська обл.), каоліну, кварцових та скляних пісків, крейди, мергелю, вапняків, глин для виробництва будівельних матеріалів.

Земельні ресурси

Сільгоспугіддя займають 15,1 % від сільськогосподарських угідь України. У регіоні переважають чорноземи, цінні і родючі грунти. На півночі виділяються мало- і середньому чорноземи, які менш родючі, а також підзолисті і болотні грунти. Високоврожайні чорноземні фунти, сприятливі кліматичні умови дають змогу регіону зайняти в Україні важливе місце у виробництві товарного зерна, зокрема пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику; розвивати овочівництво і садівництво, м'ясо-молочне і м'ясне тваринництво. Розораність грунтів становить 80,4 % від загальної площі сільгоспугідь. Розвиток сільського господарства базується на раціональному використанні великих площ ріллі та природних кормових угідь.

Водні ресурси

Серед річок найбільше народногосподарське значення мають Дніпро з Кременчуцьким водосховищем, Дніпродзержинське і Червоноармійське водосховища. Решта річок невеликі, маловодні: Ворскла, Сіверський Донець (верхня течія), Десна, Сула, Псьол, Хорол.

Відомі джерела мінеральних вод у Полтавській (Миргородське, Гоголівське) і Харківській (Березівське) обл.

На річці Сіверський Донець знаходиться Печенізьке водосховище, а на річці Оскол - Краснооскольське. Ці річки використовуються для водопостачання промислових підприємств, а також для розвитку сільського господарства.

Водні ресурси забезпечують господарську діяльність Полтавської і Сумської областей, у Харківській запаси води недостатні.

Лісові ресурси

Ліси в регіоні займають 10 % території, зокрема в Сумській -15 %, Харківській - 9,4 %, Полтавській - 6,6 %.

Переважають змішані ліси: сосна з дубом та інші листяні породи у поліській частині. Для лісостепу характерні листяні ліси - грабово-дубові та липово-дубові.

Однак з метою захисту фунтів від ерозії та потреб в лісодеревині потрібно заліснювати територію майже удвічі. Це проблема, яка вимагає часу, довготермінова, але від неї не варто відступати, потрібно мати цілеспрямовану програму для стратегічної перспективи.

Рекреаційні ресурси

У регіоні є сприятливі кліматичні умови, мальовничий ландшафт, достатньо густа мережа річок, мінеральні води, ліси, пам'ятники садово-паркового мистецтва, які визначають достатній рекреаційний потенціал для організації оздоровлення і відпочинку людей.

Як уже зазначалось, у регіоні є 11 розвіданих родовищ мінеральних вод, 10 з них експлуатуються. їх щорічний видобуток - 0,5 млн. м3. Регіон багатий природними рекреаційними ресурсами - це Поліські ландшафти на півночі, долини чисельних річок, музеї Полтави, художня кераміка в Опішні, живописні села Великі Сорочинці, Диканька та ін.

Демографічний потенціал

Як і по Україні в цілому, загальна чисельність населення у регіоні скорочується, в тому числі знижується чисельність і трудових ресурсів. Національний склад населення регіону неоднорідний. Українці становлять 79,1 %, росіяни - 18,4 %.

У містах Східного економічного регіону проживає 65,9 % населення, що на 2 % менше, ніж в цілому по Україні. Найбільш урбанізованою є Харківська область - 79,2 %. Тут склалася одна з найбільших міських агломерацій України - Харківська. Найнижча частка міського населення в Полтавській області - 57,4 %.

Відносно висока частка сільського населення в регіоні пояснюється наявністю інтенсивного сільського господарства, в якому переважають трудомісткі галузі рослинництва і тваринництва. В цілому в регіоні, як і в кожній області зокрема, від'ємний природний приріст населення (в Полтавській - 4,9 %, Сумській - 5,3 %, Харківській -4,1 %). Особливо загрозливе становище у сільських поселеннях регіону. В селах Полтавщини від'ємний приріст - 10,7 %, Сумській області - 13,7 %, Харківській - 8,6 %. Високим є відсоток населення старших вікових груп у сільській місцевості. Найбільша частка людей пенсійного віку у Сумській області (25 % від усього населення).

Основні показники розвитку трудового потенціалу Східного регіону

Трудовими ресурсами регіон, в основному, забезпечений. У регіоні сформувався ринок праці, який можна охарактеризувати як диференційований по областях, за основними тенденціями розвитку. Зокрема для Полтавської та Сумської областей характерними ознаками є трудодепресивність та застійність Для ринків цього типу головним чинником успішного розвитку є стабілізація сільськогосподарського виробництва та пов'язаних з ним переробних виробництв, розвиток соціальної інфраструктури села за допомогою прямих державних інвестицій, забезпечення еквівалентного товарообміну між містом та селом, а також розвиток трудомістких галузей промисловості - легкої і неметаломісткого машинобудування. Покращення ситуації на ринку праці в регіоні є можливим за умови поширення перекваліфікації та підвищення професійнофахових властивостей потенційних учасників виробництва, збільшення мобільності робочої сили.

Особливості розвитку виробничого і науково-технічного потенціалу Східного регіону.

Особливу роль у розвитку науки і техніки відіграє потенціал наукових закладів Харкова. Наукові дослідження в регіоні ведуться у 265 науково-дослідних та проектно-конструкторських організаціях.

Не дивлячись на значне скорочення кількості науковців (близько 46 % до рівня 1990 р.), у регіоні виконується великий обсяг науково-технічних розробок, які складають близько 17% від усіх обсягів наукових робіт по Україні. Ці дані говорять про високий рівень територіальної концентрації науково-технічної дослідної діяльності регіону. Головними завданнями наукової сфери Східного економічного регіону є забезпечення підприємств високими технологіями для підвищення обсягів, якості асортименту конкурентоспроможності продукції Національного товаровиробництва.

У структурі Східного економічного регіону основні виробничі фонди становлять 44,6 %, у сільському господарстві - 24,2 %, що дещо менше ніж в середньому по Україні (відповідно 50 % і 26,9 %).

Галузева структура основних невиробничих фондів регіону також вирізняється серед аналогічних по Україні. Так, у житлово-комунальному господарстві в регіоні зосереджено 58,2 % фондів, у галузі охорони здоров'я, фізкультури і соціального забезпечення - 5,8 %, культури і мистецтва - 2,1 %,

Вартість промислово-виробничих основних фондів регіону становить 11,7 % від відповідного показника по Україні. Однак треба зазначити, що в регіоні спостерігається значне старіння основних виробничих фондів. Коефіцієнт їх оновлення дуже низький (0,03 - 0,05) і вимагає значного прискорення оновлення виробничого потенціалу.

Територіальна і галузева структури господарства Східного регіону. Баланс галузевого виробництва регіону.

Промисловість

У комплексі Східного економічного регіону провідне місце посідає промисловість, ВВП якої складає 75 %. За показниками обсягів промислового виробництва вартості основних фондів і чисельності промислово-виробничого персоналу Східний регіон посідає третє місце після Донбасу і Придніпров'я. Регіон спеціалізується на машинобудуванні, нафтогазовій, хімічній, харчовій промисловості.

Машинобудування і металообробка є провідними галузями, в них зайнято понад 60 % усього промислово-виробничого персоналу. У Харкові і області зосереджено близько 20 % машинобудування країни.

Східний економічний регіон має високу частку в усіх галузях економіки України. Валова додаткова вартість економічного регіону становить в межах 13 % всієї додаткової вартості України, з неї майже половина виробляється в Харківській обл. Найбільший внесок у валову додаткову вартість України здійснює промисловість регіону - 14,6 % новоствореної промислової вартості. У Полтавській обл. створюється 5,3 % додаткової вартості промисловості, У Харківській -6,8 %, у Сумській - 2,6 %.

Будівельна індустрія регіону створює понад 14 % усієї додаткової вартості цієї галузі, сільське господарство - 12,3 %.

У Східному економічному регіоні історично склався багатогалузевий промисловий комплекс. Територіально-галузева структура його промисловості наведена у табл. 2.

Таблиця 2 - Територіально-галузева структура промисловості Східного економічного регіону (частка регіону областей у загальному обсязі України, %)

Галузі промисловості	Україна	Територіальна структура	Україна	Галузева структура, %
		Східний регіон	Полтавська область	Сумська область	Харківська область		Східний регіон	Полтавська область	Сумська область	Харківська область
Уся промисловість	100,0	12,0	4,5	2,4	5,1	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Електроенергетика	100,0	8,8	1,3	0,8	6,7	12,2	8,9	3,6	4,1	15,9
Паливна промисловість	100,0	33,3	19,0	7,8	6,5	10,1	28,0	42,7	32,8	12,8
Чорна металургія	100,0	2,2	2,1	0,0	0,1	27,4	5,1	12,9	0,3	0,5
Кольорова металургія	100,0	2,0	-	-	2,0	2,5	0,4	-	-	1,0
Хімічна і нафтохімічна промисловість	100,0	7,3	1,6	4,6	1,1	5,8	3,5	2,1	10,8	1,3
Машинобудування і металообробка	100,0	20,2	4,9	4,7	11,1	13,2	22,8	14,4	25,5	28,9
Деревообробка і целюлозно-паперова промисловість	100,0	5,5	0,4	0,2	4,9	2,3	1,0	0,2	0,2	2,2
Промисловість будівельних матеріалів	100,0	8,5	2,4	0,8	5,3	2,6	1,8	1,4	0,9	2,7
Легка промисловість	100,0	8,6	2,0	3,5	3,1	1,6	1,1	0,7	2,3	1,0
Харчова промисловість (без борошномельно-крупяної)	100,0	16,3	5,3	2,9	8,1	17,4	23,8	20,5	21,6	27,7



Як видно із таблиці, у структурі промислової продукції переважає обробна промисловість, зокрема в Харківській і Сумській обл. (відповідно 28,9 % і 25,5 %). Основними провідними галузями є машинобудування і приладобудування, енергетичне і електротехнічне, яке представлене турбінним, електротехнічним, електромашинобудівним, кабельним та іншими виробництвами.

У Харкові зосередженні важливі галузі машинобудування: енергетичне та електротехнічне, що випускають парові турбіни для теплових і атомних електростанцій та гідротурбіни великої потужності, турбогенератори, електродвигуни й електроустаткування для тепловозів, прокатних станів, шахтного устаткування.

У Полтаві - заводи електротехнічних виробів, газорозрядних ламп; у Сумах - заводи важкого компресоробудування та електроламп.

Транспортне машинобудування розміщене в Кременчуці (вантажні автомашини, тягачі й автосамоскиди, залізничні вагони). У Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці, Ромнах, Шостці розташовані підприємства, на яких виготовляють устаткування для різних галузей промисловості . В економічному регіоні розміщений великий центр авіаційної промисловості (Харків), де виготовляють пасажирські і транспортні літаки.

У регіоні випускається складна побутова техніка: телевізори, пральні побутові машини, ЕОМ, калькулятори, радіоапаратура, електронні мікроскопи.

Значне місце в структурі промисловості регіону посідає легка промисловість, обсяги якої становлять 13,4 % загальноукраїнського, в тому числі Харківської обл. - 5,1 %.

У регіоні є вагомий комплекс паливних галузей: газо- і нафтодобувної, нафтопереробної, а також торф'яної. Обсяг продукції паливної промисловості становить 30 % від загальноукраїнського.

У східному регіоні одним з найбільш потужних в Україні є будівельний комплекс. На базі численних родовищ виробляються різноманітні будівельні матеріали: цемент, залізобетонні вироби, черепиця, кераміка, облицювальна плитка, фаянс. Потужні підприємства будівельної індустрії працюють у Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці, тут діють домобудівні комбінати. У більшості містах розташовані заводи будівельних матеріалів та цегельні заводи.

У регіоні розташовані підприємства деревообробної і меблевої промисловості, переважно у великих промислових центрах - Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці, які в більшості працюють на привозній сировині.

Сільське господарство

Соціально-економічні природні умови регіону сприяють високоінтенсивному розвитку сільськогосподарського виробництва. На сільгоспугіддя тут припадає понад 70 % земельної площі. їх загальна кількість становить майже 6 млн. га, в тому числі посівна площа - 4244 тис га, тобто 15,6 % від загальної площі посівів в Україні Більшість сільськогосподарських підприємств спеціалізується на вирощуванні зернових, цукрових буряків, соняшнику і на м'ясо-молочному тваринництві, птахівництві.

У регіоні більше половини посівних площ припадає на зернові культури, серед яких найбільше озимої пшениці, ячменю, жита, гречки, кукурудзи. Тут вирощується значна частка технічних культур. Цукрові буряки вирощують майже на всій території регіону, а соняшник - переважно на півдні та південному сході. У західній частині поширені посіви тютюну та ефіроолійних культур. Картоплю, овочі вирощують майже в усіх господарствах, але найбільше - навколо великих міст, в південній та західній частині. Розвинені також садівництво і ягідництво.

Частка тваринництва в структурі сільськогосподарського виробництва становить 52,7 %. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, птицю. Південь має м'ясо-молочний напрям,у південно-східній частині регіону значного розвитку набуло вівчарство (переважають тонкорунні вівці), свинарство - м'ясного напрямку. Оскільки тваринництво домінує, в регіоні великі площі угідь зайняті під кормовими культури (багаторічні трави, коренеплоди, кукурудза). У регіоні розвинені також рибальство, бджільництво та шовківництво.

Харчова промисловість за обсягом виробництва посідає друге місце після машинобудування. Галуззю спеціалізації є м'ясна і молочна промисловість. Обсяг цієї продукції становить 17,4 від загальноукраїнського показника. Виробництво м'ясної молочної продукції за областями становить: Полтавська - 43,4 %, Сумська - 25,2%, Харківська-30,4%.

У регіоні діють підприємства цукрової, м'ясної, молочної, борошномельної-круп'яної, олійної, жирової, спиртогорілчаної, кондитерської та інших галузей харчової промисловості.

...