Управління гнучким розвитком підприємств в трансформаційній економіці: стратегічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

УПРАВЛІННЯ ГНУЧКИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ: СТРАТЕГІЧНИЙ АСПЕКТ

БОЖИДАРНІК ТАРАС ВІКТОРОВИЧ

Київ - 2003

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан розвитку економіки України характеризується радикальною зміною умов функціонування підприємств. Забезпечення розвитку підприємств у трансформаційній економіці висуває підвищені вимоги до системи управління їх діяльністю. Це зумовлює необхідність створення управлінського потенціалу підприємства, здатного організувати проведення внутрішньоорганізаційних змін відповідно до тенденцій розвитку ринку. Варто відзначити, що проблеми розвитку економіки як загалом, так і головної її ланки - підприємства - є предметом уваги багатьох зарубіжних та вітчизняних учених. Значний внесок у розробку теоретико-прикладних питань стратегічних аспектів функціонування та розвитку підприємств у ринковій системі господарювання зробили такі відомі вчені: А.Амоша, А.Ансофф, Л.Абалкін, Г.Саймон, П.Дойль, О.Віханський, В.Герасимчук, В.Геєць, М.Долішній, І.Лукінов, М.Михасюк, Д. Черваньов, М. Чумаченко, А.Наливайко, З.Шершньова, Е.Яковенко, Н.Любушкіна, М.Тодаро, Б.Мільсар, Б.Прикін, А. Шегда, В. Євтушевський, С. Покропивний, Н.Гончарова та ін.

Разом з тим багато теоретико-методичних аспектів формування системи управління гнучким розвитком підприємства, спрямованої на адаптацію його діяльності до вимог ринку, потребують подальших поглиблених досліджень. Питання підвищення ефективності функціонування підприємства за рахунок управління витратами, як правило, розглядається з позиції зменшення останніх. Проблема структуризації витрат та її вплив на розвиток підприємства в трансформаційній економіці не знайшла достатнього теоретико-методичного обґрунтування й вирішення у науковій літературі.

Недостатність вивчення таких питань та їх актуальність для забезпечення гнучкого й ефективного розвитку вітчизняних підприємств, зокрема промислових, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та визначили основні його напрями.

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у межах науково-дослідної роботи кафедри теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка за комплексною темою “Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень”, підрозділ “Дослідження економічного механізму структурних зрушень в економіці України” (шифр 01 БФ 040-01). У межах теми автором розроблено розділ, де досліджено фактори впливу на структуру витрат виробництв промислової продукції.

Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичного забезпечення системи управління гнучким розвитком підприємства, спрямованої на адаптацію його діяльності до потреб ринку шляхом реалізації відповідної стратегії. У відповідності з метою визначені такі основні задачі:

- узагальнити існуючі тенденції функціонування і розвитку підприємств та форми їх здійснення в трансформаційній економіці;

- обґрунтувати поняття “гнучкий розвиток” підприємства;

- розкрити його взаємозв'язок з конкурентоспроможністю підприємства;

- дослідити механізм проведення внутрішньоорганізаційних змін, спрямованих на адаптацію діяльності підприємства до вимог ринку;

- визначити основні суперечності гнучкого розвитку промислових підприємств в сучасних умовах та розробити пропозиції щодо їх розв'язання;

- здійснити моніторинг і оцінку стану діючих промислових підприємств, визначити перспективи та напрями їх розвитку;

- розробити концепцію гнучкого розвитку промислових підприємств та на її основі з'ясувати особливості управління їх витратами;

- дослідити складові механізму гнучкого розвитку підприємства та обґрунтувати напрямки його вдосконалення.

Об'єктом дослідження є процеси функціонування та розвитку підприємства як елементу ринкової системи.

Предметом дослідження є теоретичні засади формування системи управління гнучким розвитком підприємства, спрямованої на досягнення та забезпечення його конкурентоспроможності в умовах динамічного ринкового попиту.

Теоретичну основу дисертаційної роботи складають загальнонаукові методи дослідження, фундаментальні положення економічної теорії та менеджменту, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем економічного розвитку і підприємницької діяльності, організації управління розвитком підприємств в ринкових умовах господарювання, стратегії та конкурентоспроможності підприємств, чинне законодавство України, що регламентує підприємницьку діяльність. Для досягнення поставленої мети в роботі були використані методи дослідження:

- логічного узагальнення - для обґрунтування необхідності уточнення наукових понять та обґрунтування концепції управління гнучким розвитком підприємства в трансформаційній економіці; зокрема розвиток, гнучкий розвиток, гнучкість і адаптація підприємства до потреб ринку, структуризація витрат, з?ясування суперечностей розвитку підприємств трансформаційної економіки;

- графічний - для наочного зображення залежності між структурою витрат та параметрами розвитку підприємств, етапів розвитку підприємств з використанням концепцій життєвих циклів товару, підприємства, макроекономічних циклів тощо;

- експертних оцінок, статистичний та інші методи.

Інформаційну базу дослідження склали документи і матеріали органів державної влади та управління, законодавчі і правові акти з питань діяльності промислових підприємств, а також монографічна та інша література за темою дослідження. Емпіричною базою дослідження є офіційні статистичні дані щодо розвитку національної економіки загалом та підприємств Волинської області, зокрема машинобудівних та деревообробних, аналітичні розрахунки автора, виконані під час дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів у дисертаційній роботі:

- визначено чинники, що гальмують розвиток підприємницької діяльності в трансформаційній економіці України та механізми їх подолання, зокрема: перетворення доходів у капітал і капіталу в доходи; спрямування заощаджень в економіку; формування та реалізації стратегії гнучкого розвитку підприємств;

- розроблено авторське трактування категорії “розвиток підприємства” як процесу цілеспрямованих змін економіко-виробничої системи господарювання, спрямованих на досягнення та збереження конкурентоспроможності його функціонування в конкретних соціально-економічних умовах;

- уточнено поняття ”управління розвитком підприємства” в трансформаційній економіці, що є вихідним в концепції управління гнучким розвитком, механізмом здійснення якого виступають внутрішньоорганізаційні зміни, спрямовані на адаптацію діяльності підприємства до вимог ринку;

- розкрито сутнісні характеристики понять “гнучкість” і “адаптивність” на рівні їх єдності та відмінностей як складових процесу розвитку підприємства в трансформаційній економіці: гнучкість - це процес цілеспрямованих змін параметрів і елементів підприємства як економіко-виробничої системи у відповідності до змін попиту; адаптивність - це процес пристосування структури і виробничих функцій до умов зовнішнього середовища (ринкового попиту);

- формалізовано процеси управління гнучким розвитком підприємства, що полягає у системі правил прийняття рішень щодо оцінки результатів його діяльності в поточному та майбутніх періодах, і правила, за якими формуються взаємовідносини підприємства з суб`єктами зовнішнього середовища і відбуваються внутрішньоорганізаційні відносини і процедури;

- конкретизовано стратегії управління витратами підприємства залежно від кон'юнктури ринку, а саме за умов: стабільного попиту; динаміки попиту та його структури; ринкової рівноваги на продукцію з базовими параметрами, що дозволить підприємству підвищити його конкурентоспроможність.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх впровадження в навчальний процес дозволить акцентувати увагу при підготовці фахівців на формуванні стратегічного мисленням, зорієнтованого на управління гнучким розвитком підприємства в ринкових умовах господарювання та жорсткої конкуренції. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі: в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на економічному факультеті при викладанні курсів “Стратегічне управління підприємством” та “Управління розвитком підприємства” для студентів спеціальності “Економіка підприємства” (довідка № 54/265 від 18.11.2002 р.); в Луцькому державному технічному університеті при викладанні дисциплін: “Стратегічне управління підприємством”, “Стратегія підприємства”, “Управління потенціалом підприємства” (Довідка №1393/1-10 від 26.12.02 р.)

Впровадження в господарську практику діючих підприємств механізму структуризації витрат дозволить упорядкувати систему управління його розвитком на засадах здійснення стратегічних внутрішньоорганізаційних змін. Запропонований алгоритм проведення змін у діяльності підприємства залежно від прогнозу (динаміки) потреб ринку дозволить керуючій системі забезпечити динамічний гнучкий його розвиток і комерційний успіх в умовах динамічного зовнішнього середовища.

Розроблені рекомендації щодо практичного вдосконалення системи управління гнучким розвитком підприємств знайшли практичне застосування в колективному підприємстві “Промжилбуд” (довідка № 001-138 від 10. 09. 2002 року); в Інституті Європейської Інтеграції (довідка від 7 жовтня 2002 року).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались на засіданнях кафедри теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Міжнародній науково-методичній конференції “Еволюція економічного розвитку та економічних теорій” 26-27 квітня 2000 р. (м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізм реалізації” 12-13 жовтня 2001 р. (м. Луцьк - м. Львів); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку підприємств перехідної економіки України” 19-20 квітня 2002 р. (м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика ринкових перетворень в країнах з перехідною економікою” 27-29 листопада 2002 р. ( м. Київ).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 9 робіт, з них 4 у фахових виданнях загальним обсягом 2,4 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи містить 169 сторінок комп'ютерного тексту, 11 таблиць, 16 рисунків, 15 додатків. Список літературних джерел містить 154 джерела.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

економічний управління стратегічний

У вступі обґрунтовано актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами, мету і завдання та наукову новизну дослідження, розкрито теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади управління гнучким розвитком підприємства в перехідній економіці” з'ясовано теоретичні основи розвитку підприємництва, оскільки розвиток та ефективне функціонування вітчизняних підприємств можливі за умови опанування сучасною практикою підприємницької діяльності. Ефективне використання даного фактору розвитку можливе лише за умови вірного розуміння його економічної природи, з'ясування сутнісних характеристик та форм прояву.

У роботі визначено особливості становлення та розвитку підприємницької діяльності в Україні: при проведенні ринкових реформ у нашій країні сформовано матеріальні передумови для її здійснення переважно шляхом розподілу та перерозподілу національного багатства країни, створеного на іншій соціально-економічній основі, на суспільній (державній) власності.

З метою вирішення проблеми ефективного розвитку підприємств перехідної економіки у роботі з'ясовано причини, що гальмують розвиток підприємництва в Україні, зокрема, високі податки, політична нестабільність, нестійка податкова система, низька продуктивність праці відносно світових вимог. Останні проявляються у таких особливостях соціально-економічного середовища його розвитку: невиправдано великі нарахування на фонд заробітної плати; суперечливість і непослідовність законодавчих актів; невідпрацьованість законодавчих актів, що дає змогу ухилятися від сплати податків; відсутність системи виявлення та покарання за правопорушення у сфері сплати податків.

У роботі зазначено, що в економічному середовищі, де фінансова та податкова система незбалансовані, керівники прагнуть у багатьох випадках забезпечити виживання підприємства за межами існуючого недосконалого, формального правового поля. Знаходячись під впливом зовнішніх умов, власники самостійно обирають стиль і методи організації підприємницької діяльності. Особисте сприйняття керівником-власником зовнішнього середовища та власне бачення ситуації, в якій знаходиться підприємство, суттєво впливають на зміст, стиль та форми процесу організації.

На основі дослідження зовнішніх факторів розвитку підприємництва у дисертаційній роботі обґрунтовано доцільність виокремлення впливу глобалізації виробництва та руху капіталу на розвиток підприємництва загалом і окремих підприємств в країнах з перехідною економікою зокрема. З одного боку, глобалізаційні процеси об'єктивно посилюють інтеграційні зв'язки між економічними суб'єктами як по вертикалі, так і по горизонталі, внаслідок чого значно зростає кількість укладених і реалізованих зовнішніх угод. З іншого - глобалізація, охопивши усі регіони і сектори світового господарства, принципово змінює співвідношення між зовнішніми і внутрішніми факторами розвитку економічних суб'єктів на користь перших. Нерівномірність розподілу переваг від глобалізації спостерігається не лише в окремих країнах, але і в межах окремих галузей.

Виходячи з теорії стратегії підприємства, згідно якої головною метою діяльності підприємства є досягнення конкурентоспроможності на ринку, в дисертаційному дослідженні управління розвитком підприємства розглядалося як синонім управління конкурентоспроможністю, оскільки розвиток виступає засобом досягнення конкурентоспроможності і прибутковості. Концепція стратегічного управління сама по собі не гарантує успішного розвитку підприємства, але цінність її полягає в тому, що вона націлює, налаштовує його менеджмент на досягнення довгострокової конкурентноздатності. Стратегічне управління підприємством у ринковому середовищі передбачає врахування суперечностей, які виникають на кожній з стадій розвитку підприємства, від успішного вирішення яких залежить загальний успіх і життєздатність у довгостроковому періоді.

У роботі досліджено теоретичні основи аналізу гнучкості підприємств залежно від динаміки та структури потреб ринку. Розвиток будь-якого підприємства в ринковій економіці значною мірою залежить від усвідомлення тих змін, що відбуваються в його середовищі. При цьому непередбачуваність попиту серед клієнтів, які постійно змінюють свої замовлення, набуває стратегічного значення для майбутнього підприємства.

Визначено, що головною причиною негараздів у сфері промислового виробництва України є відсутність, або недосконалість стратегії розвитку підприємства в умовах ринкових перетворень.

Обґрунтовано необхідність підвищення гнучкості підприємств на основі використання теорії стратегічного управління розвитком підприємств, що зумовлено такими причинами:

- неможливістю іншими шляхами достатньо успішно збільшувати асортимент виробництва продукції;

- необхідністю витіснення з внутрішнього ринку більшості імпортних товарів і заповнення його товарами власного виробництва;

- забезпечення виходу на зовнішні ринки за допомогою низької собівартості та ціни продукції;

- потребою широкого та ефективного використання найновітнішої техніки та технологій, забезпечення системного оновлення основних засобів;

- забезпечення ефективного використання і розвитку інтелектуального потенціалу підприємства;

- подолання обмеженості фінансових ресурсів підприємств, необхідних для придбання нової техніки і технологій.

Виявлено, що найбільш вузьким місцем у розвитку вітчизняних підприємств у сучасних умовах є недостатньо обґрунтовані їх дії в галузі фінансового і виробничого менеджменту, маркетингу і збуту. Методичні підходи до прогнозування гнучкого розвитку підприємства у роботі розглянуто з точки зору правил оцінки результатів його діяльності в поточному та майбутньому періодах, та правил, за якими встановлюються взаємовідносини підприємства із зовнішнім середовищем.

Гнучкість у дисертаційній роботі розглянуто як процес цілеспрямованих змін параметрів і елементів підприємства без докорінної зміни виробничого потенціалу у відповідності до змін структури попиту на профільну продукцію, що забезпечує успішне функціонування та розвиток підприємства. Модель гнучкого розвитку підприємства представлена на рисунку 1.

Така модель гнучкого розвитку підприємства передбачає повторюваність циклів і показує можливість розвитку підприємства в середині циклу (отримання результату, який дозволяє підприємству фінансувати поточні та перспективні сфери діяльності) і його переходу з одного циклу в інший. Вироби, що були освоєні в поточному циклі (в циклі 1), дозволяють отримати певний економічний результат в наступному циклі (в циклі 2), який забезпечує ефективне функціонування та гнучкий розвиток підприємства в майбутньому.

У роботі наголошено, що використання поняття “гнучкий розвиток підприємства” акцентує увагу на тому факті, що підприємство розвивається не згідно спрощеної моделі - від простого до складного, до більш досконалого функціонування вихідних елементів, процесів, які відбуваються в його межах, а що розвиток підприємства в ринкових умовах господарювання є більш складним і суперечливим процесом, де приходиться не лише вдосконалювати певні функції, виробництво конкретних видів продуктів, послуг, але, досягнувши вищої досконалості в їх виробництві, часто відмовлятися від них і розпочинати випуск нових, або розвивати нові сфери бізнесу. Необхідною умовою успішного розвитку підприємства є своєчасне реагування на зміни зовнішнього середовища, передусім на динаміку потреб ринку за допомогою гнучкої системи розподілу ресурсів, гнучкості функцій, проведення адекватних внутрішньо-організаційних змін. Внутрішнє середовище підприємства завжди детермінується зовнішніми факторами впливу й передусім динамікою ринкового попиту на профільну продукцію.

У другому розділі “Стратегічна спрямованість управління гнучким розвитком підприємства в ринкових умовах господарювання” основним завданням виступило дослідження формування стратегічної мети управління гнучким розвитком підприємства.

Механізмом забезпечення відповідності між діяльністю підприємства та постійно змінюваним зовнішнім середовищем є гнучка система розподілу ресурсів та виконання основних функцій. Успішне управління гнучким розвитком підприємства можливе лише на основі розуміння й врахування закономірностей функціонування економіки на макро- та мікрорівнях, моделювання розвитку підприємств в умовах економічних циклів.

Методологічною основою розробки та реалізації стратегії управління гнучким розвитком підприємства у роботі слугували такі теоретичні положення:

- розвиток підприємства здійснюється за сценарієм життєвого циклу, що складається з певних стадій, на зразок життя біологічної істоти (людини), яке можна умовно поділити на наступні часові проміжки: народження, дитинство, юність, молодість, зрілість, старість, смерть;

- гнучкість розвитку підприємства залежить від життєвого циклу товарів, періодичністю їх оновлення, тобто зміною номенклатури продукції, що виготовляється;

- основою управління гнучким розвитком підприємства є гнучкість виробництва, яка визначається динамікою структури ринкового попиту та забезпечується відповідними внутрішньоорганізаційними змінами

Теоретично обґрунтованою та практично виправданою є думка вчених, які вважають, що в основі життєвого циклу товарів конкретного підприємства знаходиться економічний (діловий, кон'юнктурний) цикл розвитку.

Аналіз практики використання наукового апарату теорії біологічних і економічних циклів при дослідженні життєвого циклу товарів дав змогу сформулювати такі висновки щодо їх графічної побудови:

- незалежно від теорії, яка покладена в основу дослідження, при побудові моделі життєвого циклу товару, залежними змінними в ній є результати господарсько-виробничої діяльності (обсяг реалізованої продукції, доходи, прибуток тощо), а єдиною незалежною змінною є час;

- особливістю різних підходів і моделей побудови життєвих циклів виробів, товарів є відмінність в основних параметрах їх часових меж: структури, періоду, термінології та понять. Причиною такої ситуації є не тільки відмінності в теоретичних підходах до побудови моделі життєвого циклу товарів, але й різне розуміння вченими власне суті даного поняття та початкової і кінцевої його точки.

Дослідження теоретико-прикладних аспектів використання концепції життєвого циклу з метою розбудови системи управління діяльністю підприємства засвідчили, що його життєві цикли є результатом економічного і технічного розвитку підприємств, а також поведінки продавців і покупців на ринку. Обгрунтовано, що виходячи з теорії життєвого циклу, менеджмент підприємства визначає стратегічну мету і засоби її досягнення стосовно конкретних параметрів розвитку діяльності підприємства на кожній з його стадій. Так, конкретна стадія життєвого циклу підприємства разом зі стадією життєвого циклу системи менеджменту дає змогу розробити загальну стратегію розвитку на основі якої формуються усі інші стратегії розвитку конкретних функцій, елементів даної соціально-технічної системи.

У роботі зазначено, що підприємство, як правило, проходить 5 стадій життєвого циклу, кожній з яких відповідає свій тип стратегії розвитку - формування (зародження), ріст, стабілізація, падіння, ліквідація. На стадії формування (зародження) стратегія носить підприємницький характер і має виражену спрямованість на споживача. Стадія росту характеризується стратегією динамічного росту спрямованої на розширення виробництва, обсягів і якості послуг. В цей час зростає кількість елементів та ланок організаційної структури підприємства. Стадія стабілізації сприяє зміцненню стану підприємства на ринку і супроводжується стратегією прибутковості за рахунок внутрішньої сили, яка дозволяє підтримувати рівновагу усієї соціально-технічної системи підприємства. Збереження прибутковості може досягатися шляхом мінімізації витрат, диверсифікації, диференціації тощо. Падіння характеризується швидким зменшенням обсягів виробництва та продаж і може завершитися або ліквідацією, або відродженням, яке супроводжується відповідною підприємницькою стратегією. Ліквідаційна стратегія спрямована на продаж активів підприємства, скорочення персоналу. Підприємницька стратегія на стадії відродження спрямована на скорочення витрат і попередження банкрутства.

Проблема полягає в тому, що кожний товар має “власний” життєвий цикл. Для того, щоб краще зрозуміти роль відмінностей життєвих циклів товарів в процесах стратегічного управління у роботі запропоновано розглянути механізм їх взаємозв'язку за допомогою таких понять, як потреба, попит, технологія, товар, модифікація товару, торгова марка, оскільки аналіз ринку розпочинається не з дослідження властивостей товару, а з вивчення потреб споживачів.

У роботі розкрито суперечність між теорією життєвого циклу товару і концепцією маркетингу в стратегічному менеджменті, яка полягає в тому, що перша орієнтована більшою мірою на товар, ніж на проблеми споживача. Концентруючи зусилля на конкретній продукції, менеджери “нехтують” факторами, що визначають можливості бізнесу задовольняти потреби покупців в умовах конкуренції. У дослідженні обгрунтовано, що успіхи підприємства, галузі пов'язані не з її товарами, а з дією основних сил, що визначають конкурентоспроможність виробника: зміна потреб покупців; цілі і стратегії конкурентів; привабливість ринку для нових конкурентів; ефективність роботи постачальників ресурсів, сировини і комплектуючих тощо.

Аналіз різноманітних концепцій, підходів до аналізу та управління розвитком підприємств в ринкових умовах господарювання дозволив зробити висновок про відсутність єдиного правила, дотримання якого гарантувало б комерційний успіх конкретному підприємству. Лише розуміння закономірностей, тенденцій розвитку зовнішнього і внутрішнього середовища та практичне мистецтво управління, котре проявляється у вмінні управлінського апарату забезпечити гнучкий розвиток власного виробництва на принципах прогнозування та адаптації виробничо-господарської діяльності до швидкозмінних потреб ринку і таким чином гарантувати комерційний успіх у майбутньому.

Визначено, що управління гнучким розвитком підприємства здійснюється за допомогою відповідних механізмів, які відіграють у стратегічному управлінні ключову роль. Процес формування і реалізації стратегії розвитку підприємства здійснюється в часі, протягом якого об'єкти стратегічного розвитку змінюють свій стан і характеристики. Отже, для таких об'єктів також повинні бути враховані їхні динамічні властивості в процесі формування і реалізації стратегії. З цією метою можуть бути використані різні моделі життєвого циклу, де відображається процес розвитку і наявність в ньому певних стадій.

У дослідженні обгрунтовано, що розвиток підприємства в ринковій системі господарювання приймає форму процесу його адаптації до вимог зовнішнього середовища шляхом цілеспрямованих внутрішньоорганізаційних змін у відповідності з дією законів функціонування окремих елементів системи та системи загалом. В цьому розумінні механізм розвитку будь-якого підприємства може бути представлений як сукупність дій, спрямованих на зміну його внутрішнього середовища з метою адаптації до вимог зовнішнього середовища. З”ясовано, що такий механізм реалізується в наступних формах:

- у самостійній економічній та юридичній діяльності підприємства;

- у здійсненні ним власних витрат за рахунок доходів;

- у матеріальній відповідальності підприємства;

- у забезпеченні матеріальної зацікавленості працівників в результатах їх діяльності тощо.

Аналіз роботи машинобудівних підприємств України за 1996-2001 рр. дав змогу класифікувати фактори, що обмежують зростання обсягів продукції даної галузі за трьома рівнями. Для поліпшення ситуації у галузі необхідно розробити комплексну програму її відродження, пріоритетними напрямами якої мають стати: надання державних кредитів та гарантій для машинобудівних підприємств; оновлення їх матеріально-технічної бази шляхом застосування лізингових схем; стимулювання розвитку вітчизняних заводів, що виготовляють комплектуючі деталі для підприємств галузі; збільшення державних замовлень на продукцію галузі.

Проведений комплексний аналіз діяльності промислових підприємств дав змогу зробити висновок, що саме нестабільність зовнішніх умов господарювання та відсутність відповідної теоретичної підготовки й практичного досвіду менеджменту щодо розробки та ефективного використання концепції стратегічного управління гнучким розвитком підприємства в умовах динамічного, слабко прогнозованого ринкового попиту є головною причиною незадовільного їх фінансово-економічного стану.

У третьому розділі “Стратегія управління витратами в умовах гнучкого розвитку” досліджено проблеми класифікації витрат на підприємствах з гнучким характером розвитку та шляхи досягнення ними конкурентних переваг.

У дисертаційній роботі послідовно проаналізовані найважливіші концепції класифікації витрат в економічній науці. Починаючи з класичної політекономії, яка розглядає витрати з позиції трудової вартості, дослідження продовжується розглядом сучасної неокласичної теорії граничної вартості, теорії альтернативних витрат та трансакційних витрат.

Практичне значення для забезпечення гнучкого розвитку підприємства має теоретичне обґрунтування співвідношення величини трансакційних витрат підприємства та прибутковістю конкретного виду діяльності, перевищення яких унеможливлює його подальшу діяльність. Вирішення цієї проблеми здійснюється за допомогою перепрофілювання, тобто зміни номенклатури продукції, сфери бізнесу.

Економічний вплив різних форм витрат на кінцеві результати діяльності кожного підприємства здійснюється через категорії “вартість” та “собівартість” продукції або послуг.

Акцент зроблено на дослідженні процесу управління витратами, пошуку шляхів їх здійснення в певних формах та співвідношеннях, що знайшли відображення в категорії “структуризація витрат”, доцільності їх збільшення або зменшення залежно від динаміки ринкового середовища, стратегії і тактики розвитку підприємства.

Проведений аналіз структури витрат на машинобудівних та деревообробних підприємствах Волинської області дозволив сформулювати такі висновки. Зокрема, розвиток деревообробних підприємств має кращі перспективи порівняно з машинобудівними, але для їх використання необхідна зміна політики та стратегії, спрямованих на зменшення матеріальних витрат та збільшення витрат, пов'язаних з забезпеченням життєдіяльності персоналу.

У ринкових умовах господарювання підприємство постійно має справу з різними видами ризиків, які певним чином впливають на кінцеві результати його діяльності. В умовах нестабільної, перехідної економіки до найбільш важливих можна віднести інфляційний ризик і ризик ліквідності, які безпосередньо впливають на рівень витрат. Для побудови функціональної залежності витрат та результатів діяльності підприємства у роботі запропоновано:

- використовувати графічну модель “витрати - прибуток” у вартісній формі;

- врахувати той факт, що обсяги використання факторів виробництва представляються у вигляді функціональної залежності від їх вартості;

- використовувати функціональну залежність обсягу виробництва від факторів виробництва і продуктивності.

Виходячи із зазначених умов побудовано графічну модель зміни доходу і витрат на досліджуваних підприємствах.

Оцінка динаміки рівня постійних та змінних витрат проведена на основі наступної методики розрахунку впливу витрат на обсяги виробництва та прибуток підприємств.

Загальні витрати за умови їх структуризації визначаються за формулою:

С = Сзв * N + Cпв

де С - загальні витрати;

Сзв - змінні витрати на одиницю продукції;

N - обсяг виробництва продукції у натуральному виразі;

Cпв - постійні витрати за досліджуваний період.

Відповідно загальні витрати на одиницю продукції обчислено за формулою:

;

Згідно з даною математичною залежністю витрати на одиницю продукції при збільшені обсягу виробництва знижуються. Ця закономірність покладена в основу моделі аналізу “витрати - прибуток”. Наявність різної величини постійних витрат зумовлює наявність критичного обсягу виробництва продукції для кожного підприємства (Nкр) як необхідної умови його функціонування та розвитку в системі ринкових відносин. Критичний обсяг випуску продукції у вартісному вимірі обчислено у такий спосіб:

Вкр = Сзм + Спв,

де Вкр - критичний обсяг виробництва у вартісному вимірі;

Сзм - загальна величина змінних витрат.

Динаміка змінних витрат як функція обсягу виробництва залежить від коефіцієнта маржинального прибутку, який визначається за формулою:

Розрахунки коефіцієнтів маржинального прибутку kм і критичного обсягу виробництва продукції у вартісному вимірі Вкр за описаною методикою для двох досліджуваних підприємств за період 1996-2001 рр. дали такі узагальнюючі результати (табл. 1).

Таблиця 1. Коефіцієнт маржинального прибутку та критичного обсягу виробництва у вартісному вимірі на Ківерцівському ДОК та Ківерцівського ЛГЗ у 1996 і 2001 рр.

Роки	Ківерцівський ДОК	Ківерцівський ЛГЗ
1996	0,742	3397,4	0,863	4050,7
2001	0,766	2140	0,936	4735,2

Проведений аналіз динаміки та структури витрат на виробництво продукції на конкретних підприємствах засвідчив різноспрямованість способів їх зменшення, від жорсткої регламентації нормативів вздовж усього циклу формування витрат та контролю за їх здійсненням, змінюючи напрямки діяльності, обираючи найбільш рентабельні та відмовляючись від збиткових, управління якими повинне здійснюватись з використанням такого специфічного методу, як регулювання співвідношення різних видів витрат.

Визначено, що організаційним напрямком зниження витрат на вітчизняних підприємствах є перехід від системи обліку здійснення витрат виробництва до системи управління ними на базі прогнозування, планування, впровадження прогресивних норм і нормативів витрачання основних видів з метою їх оптимізації.

ВИСНОВКИ

Результатом проведеного дисертаційного дослідження є наступні узагальнюючі висновки та рекомендації теоретичного та практичного спрямування:

Успішне проведення ринкових реформ потребує створення системи управління підприємством, яка здатна забезпечити гнучкий його розвиток адекватно змінам зовнішнього середовища. Вирішення цього завдання можливе за умови розуміння сутності, закономірностей, тенденцій розвитку підприємницької діяльності в конкретних соціально-економічних умовах.

2. Особливістю розвитку суб`єктів підприємництва в Україні є те, що у більшості випадків матеріальною основою, імпульсом його становлення слугував розподіл та перерозподіл національного багатства країни між фізичними особами, що негативно впливає на ефективність функціонування реального сектору економіки.

3. Проблема розширення виробництва на мікрорівні пов'язана передусім з витратами, капітальними вкладеннями, вирішення якої можливе за умови опанування та ефективного використання: механізму перетворення капіталу в доходи і навпаки; механізму перетворення заощаджень в інвестиції; механізму розробки та реалізації стратегії розвитку.

4. Стратегічний аспект управління підприємством проявляється в досягненні стабільної конкурентоспроможності завдяки диференційованому розвитку його потенціалу з врахуванням динаміки ринкового попиту. Виходячи з положення концепції стратегічного управління, що головною метою діяльності підприємства є такий рівень конкурентноспроможності, який забезпечує йому ефективне функціонування - “управління розвитком підприємства” в контексті предмету дисертаційного дослідження використовується як синонім “управління конкурентоспроможністю”.

5. В умовах динамічного ринкового попиту гнучкість підприємства виступає головною формою його розвитку та засобом адаптації до зовнішнього середовища. Перевага використання поняття “гнучкий розвиток підприємства” полягає в тому, що за його допомогою акцентується увага на складності процесу розвитку підприємства порівняно зі традиційною схемою: “від простого до складного, від менш досконалого до більш досконалого”.

6. Дослідження господарського механізму як основних форм та методів використання економічних законів у системі стратегічного управління гнучким розвитком підприємства дало змогу зробити висновок, що головною функцією господарського механізму є регулювання виробничого процесу відповідно до суспільних потреб, які в перехідній економіці приймають форму ринкового попиту. На рівні господарюючого суб'єкта система управління виконує роль організаційного механізму встановлення та підтримки рівноваги між внутрішнім та зовнішнім середовищем. Економічний механізм забезпечує взаємозв'язок між різними виробничими процесами та є одним з головних елементів системи управління гнучким розвитком підприємства.

7. Здійснено класифікацію факторів, що обмежують ріст виробництва за трьома рівнями:

високі витрати у галузі; нестача грошових засобів; знос обладнання; нерозвиненість ринку збуту;

неплатоспроможність замовника; конкуренція іноземних виробників; висока вартість паливно-енергетичних ресурсів;

загальна економічна та політична ситуація в країні; конкуренція з боку вітчизняних підприємств; нерозвиненість ринку робочої сили.

8. Теоретично обґрунтовано вирішальну роль процесу структуризації витрат на етапі розподілу ресурсів у забезпеченні гнучкої форми розвитку підприємства. Використання категорії “структуризації витрат” відображає факт свідомого розподілу ресурсів підприємства за формами та видами його діяльності з врахуванням динаміки (прогнозу) ринкового попиту, використання яких і формує кінцеву структуру витрат на виробництво конкретної кількості та якості продукції, послуг.

9. Результати аналізу динаміки структури витрат на машинобудівних та деревообробних підприємствах Волинської області засвідчив про відсутність стійких залежностей між величиною, структурою витрат та узагальнюючими результатами діяльності, що є ознакою відсутності системи управління гнучким розвитком в умовах змінюваності попиту на продукцію. Із стратегічної точки зору найбільш загрозливою тенденцією в динаміці витрат є зменшення їх питомої ваги на оплату праці.

10. Виявлено, що різні витрати підприємства не є незалежними величинами - константами, а динамічними компонентами з великим потенціалом взаємозв'язку між собою так і з довготривалим впливом на соціально-економічні результати його діяльності. Впровадження системи управління витратами, яка орієнтована на гнучкий розвиток виробництва, дає змогу здійснювати постійний моніторинг за їх здійсненням з метою оптимізації і цільового спрямування, залежно від динаміки ринкового попиту та підвищення конкурентоспроможності підприємства в майбутньому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Божидарнік Т.В. Еволюція управлінської думки в контексті економічного розвитку // Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання): матеріали міжнар. наук.-метод. конф. 26-27 квітня 2000р. - К.: КНЕУ, 2000 (0,1 д.а.).

Божидарнік Т.В. Теоретичні основи стратегічного управління підприємством // Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць. Випуск 6. Київ - 2000 (0,4 д.а.).

Божидарнік Т.В. Економічний механізм управління сталим розвитком підприємств в перехідній економіці // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць. Випуск 1. - Київ: ТОВ “Кадри”, 2002. - с.167-174 (0,5 д.а.).

Божидарнік Т.В. Структура витрат виробництва продукції та її вплив на розвиток промислових підприємств. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування та механізми реалізації. - щорічник наукових праць. - Львів: УРД НАН України. - 2002. - Вип. V. - с. 108-116 (0,6 д.а.).

Герасимчук З.В., Божидарнік Т.В. Оцінка стану та особливості розвитку виробничого потенціалу Волинської області // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. Випуск 55-57, 2002, с.24-28 (Особистий внесок автора: визначені особливості розвитку виробничого потенціалу Волинської області та розроблені рекомендації щодо підвищення ефективності використання його на мікрорівні; 0,3 д.а.).

Шегда А.В., Божидарнік Т.В. Стратегія розвитку підприємництва в умовах перехідної економіки України. // Підприємництво, господарство і право.-2002.-№5.-с.102-105 (Основний внесок автора: визначена стратегічна мета та проаналізовані фактори активізації підприємницької діяльності в контексті управління розвитком підприємств; 0,3 д.а.).

Шегда А.В., Божидарнік Т.В. Гнучкість підприємства як форма його розвитку в умовах динамічного попиту // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія “Економіка”. Випуск 63. - 2002. - С. 43-44 (Основний внесок автора: розкрито зміст категорії “гнучкість розвитку підприємства” та здійснена оцінка гнучкості розвитку підприємств деревообробної промисловості, 0,2 д.а.).

Божидарнік Т.В. Підвищення трудової активності працюючих на підприємстві // Тези доповідей науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу ЛІІ, 1994, с. 125-128 (0,1 д.а.).

Божидарнік Т.В. Економічний зміст і організація фінансів на підприємстві // Фінанси України при переході до ринку: теорія і практика: Збірник наукових праць. - Луцьк: Вежа, 1996. - с. 132-141 (0,5 д.а.).

Размещено на Allbest.ru

...