Механізм узгодження інтересів ТНК зі стратегічними пріоритетами національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільська академія народного господарства

УДК 339.9 : 332.012.324 + 338.246

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Механізм узгодження інтересів ТНК зі стратегічними пріоритетами національної економіки

Спеціальність 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Пехник Андрій Володимирович

Тернопіль - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Мальський Маркіян Зеновійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, декан факультету міжнародних відносин

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, профессор Онищенко Володимир Пилипович, Українська академія зовнішньої торгівлі, завідувач кафедри міжнародного менеджменту та маркетингу;

доктор економічних наук, доцент Шевчук Віктор Олексійович, Львівська комерційна академія, доцент кафедри міжнародних економічних відносин стратегічний економіка транс націоналізація

Провідна установа: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, м. Київ

Захист відбудеться 21 квітня 2005 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 Тернопільської академії народного господарства за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11а, корпус 11, Зал засідань

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської академії народного господарства за адресою: 46004, м.Тернопіль, вул. Львівська, 6

Автореферат розіслано 19 березня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Б. П. Адамик

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку світової економічної системи транснаціональні корпорації (ТНК) стали однією з визначальних рушійних сил глобалізованої економіки. Тому не може викликати заперечень необхідність дослідження принципів та механізмів діяльності ТНК, що дозволить виробити концепції регулювання їх діяльності на рівні державної економічної політики. Для України, що перебуває на початкових етапах інтеграції у світову економічну систему, дослідження стратегій та механізмів закордонної експансії ТНК є вкрай важливим ще й тому, що експансія іноземних ТНК на вітчизняний ринок поки що є одним із найсуттєвіших наслідків інтеграційних процесів. ТНК в Україні ще не набули своєї повної потужності, а тому Україна ще може реально впливати на їх діяльність на своїй території, а отже - особливо потребує зваженої державної політики щодо її регулювання.

У світовій економічній науці діяльність ТНК досліджували такі вчені, як С.Агарваль, П.Баклі, Д.Беннет, Г.Вейнріч, Р.Вернон, С.Гаймер, Дж.-Ф.Геннарт, Ч.Гілл, Ч.Гофер, Дж.Даннінг, Д.Датта, М.Кассон, Р.Кейвз, Ч.Кіндельбергер, Дж.Лі, Т.Моран, Т.Озава, К.Омае, Х.Пітеліс, М.Портер, П.Рана, Р.Рейч, С.Рольф, Дж.Ротгеб, Ф.Рут, М. та С.Толчін, Ф.Тромпенаарс, А.Шапіро, К.Шарп; у вітчизняній науці окремі аспекти діяльності ТНК вивчали О.Білорус, О.Будкін, В.Буткевич, В.Геєць, І.Гладій, Б.Губський, В.Дикань, В.Кисіль, В.Мельник, А.Мокій, Ю.Пахомов, К.Панченко, Ж.Поплавська, О.Рогач, А.Семенов, К.Семенов, С.Соколенко, А.Філіпенко, О.Шнирков та ін. Водночас, незважаючи на велику кількість досліджень діяльності ТНК, досі не вироблено єдиного підходу щодо оцінки впливу ТНК на національну економіку приймаючої країни, а відповідно і однозначних рекомендацій щодо оптимальної моделі поведінки держави стосовно ТНК і узгодження їх інтересів з державними інтересами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Львівського національного університету імені І.Франка як складова частина держбюджетної науково-дослідної теми ДЕ-419Б “Вдосконалення механізму зовнішньоекономічної діяльності України в контексті входження до системи європейської інтеграції” (№ ДР 0199U003618), та держбюджетної науково-дослідної теми ДЕ-103Б “Концепція сталого еколого-економічного розвитку України в умовах інтеграції до Європейського Союзу” (№ДР 0102U003575) - зокрема, автором досліджено роль ТНК у європейських інтеграційних процесах та відповідність їх діяльності концепції сталого розвитку .

Мета і завдання дисертації - розробити теоретичну концепцію та практичний механізм узгодження інтересів ТНК зі стратегічними пріоритетами національної економіки. Досягнення цієї мети передбачає реалізацію низки дослідницьких завдань:

- дослідити визначальні ознаки поняття ТНК і виділити причини й закономірності формування геокорпоративної структури глобальної економіки;

- розглянути і вдосконалити існуючі концепції оцінки впливу ТНК на економіку з метою подальшої оцінки впливу ТНК на економіку України;

- проаналізувати методи вибору сучасними ТНК стратегій транснаціоналізації, що дозволить прогнозувати поведінку ТНК;

- дослідити основні тенденції та мотивацію ТНК на ринку України, провести аналіз їх інвестицій і виявити особливості застосування та впливу різних стратегій;

- розробити й емпірично перевірити економіко-математичну модель оптимізації вибору стратегії ТНК для визначення їх реальної мотивації;

- розробити й емпірично перевірити економіко-математичну модель порівняння впливу ТНК та альтернативної місцевої компанії на національну економіку, що дозволить вдосконалити державну політику стосовно ТНК;

- розробити механізм оптимізації впливу на економіку іноземних ТНК, а також розглянути можливості та стратегічні передумови становлення українських ТНК.

Об'єктом дослідження є діяльність ТНК у сучасній світовій економіці.

Предметом дослідження є механізм мінімізації негативних та максимізації позитивних аспектів впливу ТНК на національну економіку шляхом узгодження інтересів ТНК зі стратегічними пріоритетами держави.

Методологічною основою дослідження стала сукупність загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, серед яких необхідно виділити системний та ситуаційний аналіз, методи формалізації, спостереження, порівняння, синтезу, індукції та дедукції (при аналізі особливостей функціонування сучасних ТНК), трендовий, регресійний та кореляційний статистичний аналіз (при аналізі тенденцій злиття і поглинання у практиці ТНК), методи маркетингового дослідження (при аналізі особливостей функціонування ТНК в Україні та при емпіричному тестуванні методики вибору стратегії), а також оптимізаційні методи економіко-математичного моделювання (при розробці моделі вибору стратегії та при моделюванні впливу ТНК на економіку).

Інформаційною та статистичною базою дисертації стали дані статистичних органів України та міжнародних організацій; законодавчі акти України та інших держав; монографії та збірки праць вітчизняних та зарубіжних дослідників; періодичні видання; матеріали міжнародних конференцій; інформація мережі Інтернет; результати проведених дисертантом обстежень та опитувань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що на основі поглиблення розуміння специфіки ТНК та їх впливу на національну економіку розроблено концепцію і механізм узгодження інтересів ТНК зі стратегічними пріоритетами національної економіки. Основні результати дослідження, що містять наукову новизну, наступні:

обгрунтовано необхідність застосування комплексу кількісних і поведінкових критеріїв транснаціональності та включення у визначення ТНК можливостей трансфертного ціноутворення; виділено внутрішні і зовнішні причини транснаціоналізації, прослідковано закономірності формування геокорпоративних структур ТНК у сучасній світовій економіці та специфіку діяльності ТНК у контексті поглиблення інтеграційних та глобалізаційних процесів (зокрема, спростовано поширену тезу про хвилю глобалізації світової економіки, базовану на стратегіях транснаціонального злиття і поглинання);

обгрунтовано доцільність врахування типу стратегій для оцінки впливу ТНК на економіку та запропоновано методичні підходи до розробки державної політики на основі розробленої триступеневої схеми класифікації стратегій, а також виділено “змішані” та “замасковані” стратегії ТНК, що дозволяє вдосконалити державне регулювання діяльності ТНК;

виділено основні підходи (“традиційний”, “обережний”, “алгоритмічний” та “варіантний”) до вибору стратегії завоювання ринків у практиці сучасних ТНК, що дало можливість виявлення реальної мотивації ТНК;

доведено, що ТНК в Україні схильні до фінансових зловживань та латентного трансферту коштів, що дозволило обґрунтувати неефективність економічної політики щодо ТНК та запропонувати шляхи її покращення;

розроблено та емпірично перевірено економіко-математичну модель оптимізації вибору стратегії транснаціоналізації, чим виявлено слабший вплив податків, мит та супутніх відрахувань на діяльність ТНК порівняно з національним виробником;

розроблено та емпірично перевірено економіко-математичну модель порівняння впливу на економіку ТНК та альтернативного національного виробника при різних ставках оподаткування, чим доведено схильність ТНК до погіршення макроекономічних показників держави при завищених і покращення при занижених податкових ставках;

розроблено механізм узгодження інтересів ТНК зі стратегічними пріоритетами національної економіки, що передбачає поєднання пільгового оподаткування з жорсткими вимогами щодо характеру інвестицій; сформульовано алгоритм оптимізації державної політики та розроблено концепцію “транснаціоналізації національного виробника”, в рамках якої запропоновано заходи щодо формування українських ТНК, визначено пріоритетні галузі, рекомендовані стратегії та заходи сприяння їх закордонній експансії.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці механізму узгодження інтересів ТНК зі стратегічними пріоритетами національної економіки та відповідної оптимізації державної політики регулювання діяльності ТНК. З огляду на це результати дослідження можуть мати безпосереднє практичне застосування як у процесі закордонної експансії ТНК, так і для оптимізації державної політики України стосовно ТНК, що доведено їх використанням у практиці Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (довідка №13/08-809 від 23.11.2001), Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області (довідка №21-13/522 від 16.11.2001), Головного управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності та іноземних інвестицій Львівської обласної державної адміністрації (довідка №34-1/8-1147 від 22.12.2003), Львівської торгово-промислової палати (довідка №17/05 від 14.05.2004) та Головного управління економіки Львівської обласної державної адміністрації (довідка №42-1/1-1355 від 04.06.2004).

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету імені Івана Франка (довідка №2786-P4 від 12.08.2004) та Тернопільської академії народного господарства (довідка №126-29/1025 від 8.09.2004).

Апробація дисертаційної роботи проводилась у формі виступів на 17 конференціях (9 з яких - міжнародні); найважливіші з них - Міжнародна науково-практична конференція "Економіка України в євроінтеграційних процесах” (Львів, 2004), Всеукраїнська науково-методична конференція "Формування нової парадигми економічної теорії в Україні" (Львів, 2001); Міжнародна науково-методична конференція "New Global Economy: Tendencies and Prospects" (Львів, 2001); Міжнародна науково-методична конференція "Формування нової парадигми економічної освіти в Україні" (Львів, 2000); V Міжнародний конгрес українських економістів (Львів, 2000); Міжнародна конференція "Україна і Центральна Європа: проблеми і перспективи інтеграції" (Львів, 1999).

Публікації. Результати дослiдження викладено у 13 публiкацiях загальним обсягом 4,3 д.а. (8 з яких, загальним обсягом 2,9 д.а., надруковані у фахових наукових виданнях).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 177 сторінках машинописного тексту. Робота містить 19 рисунків і 13 таблиць, а також 34 додатки (згруповані у 10 категорій). Список використаних джерел налічує 246 найменувань.

Основний зміст роботи

У першому розділі - “Теоретико-методичні основи дослідження ТНК” - проаналізовано та систематизовано існуючі науково-теоретичні концепції ТНК, а також розглянуто можливості їх поглиблення та вдосконалення.

З огляду на відсутність у сучасній економічній науці єдиного розуміння сутності феномена ТНК проведено аналіз термінології та на основі аналізу суперечностей між івизначеннями сформульовано визначення ТНК, яке, на думку дисертанта, найповніше відображає специфіку та багатогранність цього явища. Згідно цього визначення, ТНК доречно визначати як компанiю, яка: здiйснює свою виробничу, складальну, торгiвельну або сервiсну присутнiсть у двох чи бiльше країнах, здiйснює значну частину обороту за кордоном та одержує велику частку прибуткiв вiд закордонної дiяльностi; iнвестувала чи інвестує значну частину своїх активiв за кордоном (причому можливостi iнвестування оцінюються виключно за критеріями економічної доцільності); має ефективний механізм координації діяльності філіалів та застосовує “глобальне бачення” при прийняттi управлiнських рiшень. Крім того, типова ТНК достатньо велика для використання ефекту масштабу і володіє монопольними чи квазімонопольними привілеями на певних ринках завдяки великим розмірам чи перевагам у технології, виробництві, маркетинговій чи фінансовій діяльності тощо. До переліку невід'ємних ознак ТНК дисертантом запропоновано також включити можливості трансфертного ціноутворення, що кардинально відрізняє ТНК від інших компаній.

Проаналізовано 3 основні концепції оцінки і регулювання впливу ТНК на національну економіку: зайнятості, податкових надходжень та платіжного балансу. Виявлено недоліки цих концепцій: концепція зайнятості враховує інтереси національних виробників, ігноруючи вплив на рівень задоволення потреб споживачів та структуру споживання. Концепція податкових відрахувань зосереджується на прибутках виключно держави, ігноруючи зміни доходів і купівельної спроможності населення. Крім того, згадані концепції приділяють недостатню увагу специфічним нематеріальним аспектам, таким як вплив на технологічний чи управлінський рівень. Тому виправдано, по-перше, враховувати досі ігноровані критерії: вплив на споживачів, рівень доходів населення і технологічний рівень. По-друге, з огляду на суперечливий вплив ТНК на різні показники необхідна комплексна оцінка, що дозволить вибірково стимулювати чи обмежувати можливості використання відповідних стратегій.

Через неможливість вироблення універсальних рекомендацій щодо регулювання ТНК доцільно здійснювати поділ та класифікацію випадків експансіїї ТНК за використовуваними стратегіями експансії з огляду на їх специфічний вплив на відповідні показники. На думку дисертанта, у жодній з існуючих схем не відображено весь спектр існуючих стратегій входження, тому у дисертації довелося відмовитися від їх використання у “чистому” вигляді. Натомість запропоновано триступеневу типологію, у якій за визначальний для успіху експансії ТНК критерій взято рівень ризику кожної з стратегій експансії, оцінка якого базувалася на типі ресурсів ТНК, що повинні бути переміщені на територію приймаючої країни. Відповідно до цього виділено 3 групи ресурсів ТНК. До першої групи віднесено готову матеріальну продукцію. Стратегії, що базуються на її переміщенні через кордон, об'єднано в групу експортних стратегій. При цьому всередині групи експортних стратегій доцільно виділити підгрупи пасивного (непрямого) та активного (прямого) експорту. Альтернативою виступає група контрактних стратегій, коли компанія відповідним контрактом "продає" чи "здає в оренду" свої нематеріальні активи. У певному відношенні ці стратегії менш ризиковані від експортних та інвестиційних, оскільки виключають можливість матеріальних втрат (крім тимчасово ввезеного обладнання). Вторинне диференціювання контрактних стратегій базується на типі нематеріальних активів, які компанія "надає у користування", і дозволяє виділити стратегії ліцензування, френчайзингу та надання специфічних послуг (дисертантом наголошено наявність принципових відмінностей між ліцензуванням та френчайзингом, які унеможливлюють їх ототожнення). До інвестиційних стратегій зараховано всі стратегії, що передбачають створення за кордоном виробничих чи складальних потужностей ТНК, тобто інвестування матеріальних активів.

Схему класифікації стратегій входження відображено на рис. 1:

Рис.1. Типологія стратегій входження

Аналіз виявив існування “змішаних” та “замаскованих” стратегій. Змішані стратегії поєднують риси кількох груп (наприклад, метою інвестицій у сервісну мережу може бути підтримка експорту, а ліцензування сприяє збуту філіалу-постачальника).

Цілеспрямовано латентним продовженням ідеї комбінування є замасковані стратегії, що за декларованої належності до однієї групи при детальнішому аналізі виявляють риси, притаманні зовсім іншій стратегії. Замасковані стратегії особливо поширені у слабо розвинутих і трансформаційних економіках, у тому числі в Україні (табл. 1).

Таблиця 1 “Замасковані” стратегії ТНК

Співставлення декларованого та реального типів застосовуваних стратегій дозволило виділити (на додачу до 3 “чистих”) 6 можливих “замаскованих” стратегій. Назви їх доцільно формувати поєднанням назв декларованої та реальної стратегій. Важливо відзначити, що лівий нижній кут таблиці (стратегії з переважанням ризику декларованого компонента) відображає можливості латентного трансферту коштів у материнську компанію, а правий верхній (стратегії з переважанням ризику реального компонента) - можливості прихованого “субсидування” місцевого філіалу. Таким чином, поєднання відповідних комбінацій “декларованого” та “реального” підходів дозволяє сучасним ТНК обходити практично будь-які урядові обмеження.

Аналіз практичного досвіду сучасних ТНК дозволив виділити чотири підходи до вибору стратегії транснаціоналізації: традиційний, обережний, алгоритмічний та варіантний. Суть традиційного підходу полягає у використанні на всіх ринках однієї "традиційної" стратегії. Обережний підхід базується на правилі мінімізації ризику, алгоритмічний трактує альтернативні стратегії як послідовні (а не взаємовиключні) етапи експансії, а суть варіантного підходу полягає у порівнянні можливих варіантів та виборі оптимального з точки зору довгострокових перспектив компанії. Найперспективнішим визнано варіантний підхід, для усунення основного недоліку якого - надмірної ускладненості та відсутності точних кількісних критеріїв оцінки - запропоновано економіко-математичну модель, що базується на оптимізації зваженої суми оцінок різних стратегій.

Другий розділ - “Дослідження особливостей діяльності ТНК в економіці України” - присвячено аналізу ролі та закономірностей діяльності ТНК на ринку України (як на рівні економіки у цілому, так і на рівні окремих галузей та підприємств) у контексті загальносвітових тенденцій.

Аналіз діяльності провідних ТНК світу дозволив стверджувати, що їх транснаціоналізація була строго детермінована об'єктивними реаліями сучасного бізнесу, зокрема - необхідністю забезпечення можливостей використання повного спектру конкурентних переваг в умовах сучасної світової економіки. Причини її поділяються на зовнішні (детерміновані впливом зовнішнього середовища) та внутрішні (коли транснаціоналізація є ініціативою самої компанії).

Простежено еволюцію ТНК та зростання їх визначальної ролі у світовій економічній системі і показано, що оборот найбільших ТНК часто перевищує державнi бюджети i навiть ВНП деяких держав. Вражають також показники зайнятості та темпи їх зростання у найбільших ТНК. Так, якщо у найбільшій за кількістю працівників корпорації показник зайнятості у 1998 році вперше в історії перетнув мільйонну позначку, то у 2000 році понад мільйон працівників налічували вже 4 найбільші ТНК. Якщо кількість працівників 500 найбільших ТНК світу вже у 1998 році дорівнювала кількості населення Франції, Італії чи об'єднаної Німеччини, а у 100 найбільших ТНК працювало понад 15,5 млн. осіб, то вже у 2000 році ця ж цифра відображала загальну кількість працівників лише 32 найбільших ТНК, а кількість працівників 50 найбільших ТНК склала 19 млн.осіб. Отож можливості окремих держав щодо протистояння тиску з боку потужних ТНК доводиться визнати доволі обмеженими.

Проведений макроекономічний аналіз структури та динаміки українських потоків прямих іноземних інвестицій (ПІІ), що є основною формою закордонної експансії ТНК, дозволив зробити висновок про орієнтацію більшості іноземних інвесторів на отримання швидкого прибутку та їх схильність до фінансових зловживань і відмивання коштів. Про це свідчить, зокрема, висока частка інвестицій, здійснених у негрошовій формі (особливо у формі нематеріальних активів), а також висока частка офшорних інвестицій, що коливається у межах від 16 до 23% навіть для інвестицій з країн, визнаних оффшорними офіційно (що включає далеко не весь перелік реальних оффшорів; крім того, низка "не-оффшорних" країн теж передбачає суттєві пільги для зареєстрованих у них іноземних компаній.).

Висока частка оффшорів у відтоку прямих інвестицій з України (17%) теж свідчить про потужну тенденцію до тінізації економіки, особливо стосовно тих країн, для яких притік капіталу практично тотожний його відтоку (наприклад, Панама), що дозволяє припустити певне “дублювання” інвестицій, тобто вивіз капіталу з України з метою наступного анонімного “іноземного” інвестування на пільгових умовах з паралельним використанням переваг оффшорного оподаткування у Панамі.

Висока латентність українських інвестиційних потоків пояснюється тим, що серйозний інвестор у бізнесі надає перевагу "цивілізованому" середовищу, тому його прихід в економіку є швидше наслідком, аніж причиною оздоровлення економіки, у той час як невизначеність в економіці та недосвідченість підприємців приваблюють в Україну схильних до зловживань інвесторів.

До аналогічних висновків приводить мезо- та мікроекономічний аналіз діяльності іноземних ТНК на території України. Він доводить негативний вплив експансії іноземних ТНК на ряд галузей української економіки (наприклад, автомобілебудування, тютюнову та харчову промисловість), домінування експортних стратегій завоювання ринку (в т. ч. - псевдоінвестиційних) та переважну орієнтацію застосовуваних в Україні ліцензійних та інвестиційних стратегій на отримання короткострокових прибутків та відтік коштів. Аналіз також показав негативний вплив експансії іноземних ТНК на суміжні галузі економіки.

Аналіз підтвердив зроблене у Розділі 1 припущення про існування “змішаних” та “замаскованих” псевдоінвестиційних стратегій, оскільки у багатьох випадках інвестиційні стратегії є інвестиційними лише номінально, в той час як основною причиною їх застосування є не використання виробничого потенціалу України, а мінімізація митних відрахувань. При цьому сума необхідних для псевдоінвестиційного входження капіталовкладень може бути неспівставною не лише з оборотами материнської компанії, але навіть з оборотами утвореного в Україні підприємства - що підтвердилось, зокрема, на ринках безалкогольних напоїв та побутової техніки (де інвестицій розміром близько 100 тис. дол. у технології найнижчого рівня виявилось достатньо для здобуття чільних позицій на ринку).

Інвестиції у тютюнову промисловість витіснили імпорт переважно через невигідність останнього з огляду на високе ввізне мито; їх реальна спрямованість стає очевидною при порівнянні обороту з декларованими прибутками та податковими відрахуваннями ТНК в Україні, оскільки принципова відмінність ТНК від звичайної компанії, як показано у дисертації, полягає саме у можливості ТНК нарощувати прибутковість корпорації в цілому за рахунок заниження прибутків чи навіть збитковості окремих філіалів та дочірніх компаній. Кінцевою метою ТНК є максимізація загальних прибутків корпорації, а не прибутків її українського відділення. Тому українське відділення може без жодної шкоди для корпорації балансувати на межі виробничих витрат і навіть нижче від неї, якщо це дозволяє за рахунок українських закупок підвищити прибутковість турецького чи кіпрського відділення. Отож при аналізі діяльності дочірніх підприємств набагато більше значення матимуть не прибутки, а саме оборот компанії - тобто ті кошти, значна частина яких під маркою виробничих витрат безповоротно викачується з української економіки. Тому декларований низкою компаній продаж продукції за ціною, практично рівною виробничим витратам, насправді може виявитись не аргументом на користь ТНК та її “благодійництва” для національної економіки, а навпаки - аргументом на підтвердження використання компанією трансфертного ціноутворення, оскільки саме таке “збиткове” ціноутворення в українських реаліях відповідає схемі латентного трансферту ТНК коштів з економіки.

Аналіз також показав, що криза української тютюнової промисловості була безпосередньо спричинена доступом на український ринок іноземних ТНК, оскільки внаслідок низької еластичності попиту у поєднанні з відносно низькими технологічними вимогами ця галузь насправді не потребувала жодних зовнішніх інвестицій, становлячи собою ідеальний і стабільний ринок збуту (що й було використано іноземними ТНК).

Третій розділ - “ТНК у системі стратегічних пріоритетів економічного розвитку” - присвячено моделюванню діяльності ТНК і їх впливу на національні економіки для наступної розробки механізму узгодження інтересів ТНК з пріоритетами національної економіки.

Для визначення реальної мотивації ТНК запропоновано оптимізаційну економіко-математичну модель, базовану на стратегічній матриці оцінки ефективності стратегій входження. Маючи справу з n стратегій (порядковий номер яких позначаємо через i), які оцінюєм на основі m критеріїв (з номером j), сумарну оцінку стратегії Xі розраховуватимемо як суму значень критеріїв для відповідної стратегії, зважену на значення цих критеріїв для відповідних стратегій:

max Xi: Xі = ?xіjyіj (1)

при цьому: 0 ? xіj ? х (2)

0 ? yіj ? y (3)

де х відповідає максимально можливій оцінці певного критерію, а у - максимально можливій оцінці значення критерію. Перевагою зваженої моделі є певний захист від автоматичного зростання кінцевої суми, оскільки високі значення будь-якого показника xіj за його низької пріоритетності нейтралізуються близькістю до нуля відповідного співмножника yіj. Вибір однієї шкали для оцінки величини та важливості параметра уможливлює аналіз на основі дисперсії та середнього квадратичного відхилення. Модель може бути як максимізаційною, так і мінімізаційною. Зведення грошових показників до теперішньої вартості дозволяє порівнювати стратегії з різною тривалістю.

Запропоновану модель емпірично протестовано на результатах опитування менеджерів та експертів-консультантів ТНК, що діють в Україні. Перший етап дослідження виявив, що високе оподаткування (одна з основних перешкод для інвестиційних стратегій) несуттєве для автомобілебудування, де пільги нівелюють вплив податків, і для української тютюнової промисловості, де його рівень нижчий, ніж у країнах базування відповідних ТНК, а висока бюрократизація та корупція можуть давати інвестору додаткові переваги.

Перешкодами для експортних стратегій є торговельні обмеження та потужні місцеві конкуренти (середня оцінка 4,7-4,9 з 5), а також недостатній контроль за ринком і недоотримання прибутків, однак показники відрізняються як між галузями, так і всередині галузей. Перешкоди для контрактних стратегій - наявність потужних місцевих конкурентів та недостатність контролю, а для інвестиційних - низький купівельний потенціал (не характерний для аналізованих галузей). Нетиповий для України і брак чи висока вартість робочої сили. Навіть номінально висока вартість відтоку капіталу не впливає на інвестиційні стратегії через відсутність обмежень трансфертного ціноутворення (0), чим підтверджується схильність інвесторів до латентного відкачування коштів. Це зумовлює привабливість інвестиційних стратегій, котра неминуче втрачається з виключенням відповідних показників зі списку значущих критеріїв.

Розрахована зважена оцінка інвестиційних стратегій у харчовій промисловості виявилася значно нижчою, ніж прогнозована з урахуванням високої частки галузі в обсягу ПІІ. Поглиблений аналіз стуктури ПІІ виявив дві інвестиційно привабливі субгалузі: виробництво безалкогольних напоїв та шоколадних виробів, привабливість яких зумовлена суттєвими відмінностями від середньогалузевих показників. Тому перспективними стратегіями, поряд з прямим експортом, тут виявилися створення СП та придбання існуючих підприємств. Однак рівновага між експортними та інвестиційними стратегіями нестійка і при введенні додаткових імпортних обмежень порушиться на користь інвестицій.

Тестування моделі на тютюновій промисловості підтвердило перевагу інвестиційних стратегій, детерміновану високими тарифами. Всередині групи домінують стратегії поглинання та створення СП, що дозволяють оперативно використати активи місцевого виробника; за їх рахунок контролюється 89% ринку. Переважання пасивного експорту над активним пояснюється латентністю української економіки, де більшість імпорту сигарет (20 з 28 млрд. шт.) є контрабандним.

Результати тестування моделі на ринку легкових автомобілів теж відповідають реаліям. Відсутність потужних місцевих виробників детермінує стійку рівновагу між активними експортерами, справді характерну для іноземних автовиробників в Україні. Водночас у ситуації інвестиційної експансії одного з них (“Daewoo”) зміна параметрів моделі робить перспективнішими швидкі інвестиційні стратегії, застосування яких в Україні ускладнюється монопольним становищем “АвтоЗАЗ-Daewoo”, в той час як перспективи імпорту різко зменшуються.

Аналіз показав невиправданість обмеження імпорту (за винятком стратегічних галузей). Водночас, для прискорення економічного зростання доцільний експорторозширюючий імпорт, концепцію якого запропоновано у дисертації, і ретельний аналіз контрактних стратегій, які в Україні використовуються переважно для трансферту коштів, а не для реального підйому технологічного рівня і конкурентоспроможності.

Щодо інвестиційних стратегій встановлено, що орієнтовані на ринок підприємства становлять для економіки ще більшу загрозу, ніж імпорт, через латентні можливості ТНК, тому їх експансію доцільно обмежувати, як і експансію орієнтованих на природні ресурси підприємств (доцільність якої визначається комплексним впливом на платіжний баланс). З огляду на доведену високу імовірність негативного впливу слід обмежувати і придбання іноземними ТНК місцевих підприємств. Слід заохочувати експансію підприємств, орієнтованих на використання місцевої робочої сили, що покращує платіжний баланс, підсилює національну валюту і знижує рівень безробіття. Особливого значення набуває зважена фіскальна політика, оскільки високі податкові ставки у випадку ТНК не лише не призводять до збільшення відрахувань до бюджету, але навпаки - ведуть до погіршення всіх основних макроекономічних показників.

Оптимізація політики стосовно ТНК повинна базуватися на узгодженні стратегічних пріоритетів держави та ТНК. У “Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки)” офіційно визначено такі стратегічні пріоритети України: створення передумов для набуття Україною членства у ЄС, забезпечення сталого економічного зростання, утвердженння інноваційної моделі розвитку та соціальна переорієнтація економічної політики. Це вимагає досягнення низки макроекономічних критеріїв (табл. 2):

Таблиця 2 Відповідність макроекономічних критеріїв стратегічним пріоритетам національної економіки

Держава може обирати першочерговим завданням покращення платіжного балансу чи ВВП, максимізацію бюджетних надходжень чи доданої вартості, підвищення зайнятості, рівня добробуту населення чи технологічного рівня. Хоч ці пріоритети взаємопов'язані, оптимізація повинна базуватися на одному з них, а максимізація інших показників носитиме лише характер вторинного параметра (на зразок вибору багатокритеріального оптимуму Парето), причому для реалізації пріоритетів окремими показниками в короткотерміновій перспективі доводиться знехтувати. Забезпечення сталого економічного зростання вимагає стабільного підвищення ВВП, невід'ємного сальдо платіжного балансу та достатнього рівня зайнятості; ці чинники важливі і для утвердження інноваційної моделі розвитку, а соціальна переорієнтація вимагає підвищення бюджетних надходжень для реалізації соціальних програм. Створення передумов для набуття Україною повноправного членства у ЄС вимагає досягнення майже всіх перелічених чинників. Як бачимо з табл. 2, універсальним є завдання щодо ВВП, бюджетних надходжень та платіжного балансу, в той час як штучна підтримка зайнятості та добробуту насправді перешкоджає досягненню пріоритетів. Для трансформаційної економіки однаково невиправдані орієнтація на штучну підтримку зайнятості у неперспективних галузях та на проблематичне в умовах реальної трансформації підвищення добробуту населення. Певна умовність понять ВВП і доданої вартості та можливість пов'язаних з ними “статистичних міражів” теж унеможливлює їх використання як оптимізаційного критерію. Тому економічно виправдана орієнтація на покращення платіжного балансу, підвищення бюджетних надходжень та підвищення технологічного рівня. Орієнтація на платіжний баланс підвищує конкурентоспроможність національного виробництва; при цьому відсутність можливостей покращення платіжного балансу за рахунок сировинного експорту робить для України мінімальною загрозу деіндустріалізації (на противагу до Росії). Підвищення бюджетних надходжень збільшує можливості вибіркового стимулювання стратегічних галузей та напрямів, що дає державі додаткові важелі впливу на економіку паралельно з перевагами вільного ринку. Максимізація цих двох показників автоматично тягне за собою технологічний прогрес, в той час як штучне субсидування “технологій як самоцілі” може призвести до імітації освоєння виділених коштів неефективними підприємствами.

Для реалізації стратегічних пріоритетів держава може або протидіяти впливу ТНК на економіку, або використовувати його (з огляду на могутність ТНК узгодження інтересів держави і ТНК значно вигідніше від відкритого протистояння). Алгоритм формування політики стосовно ТНК виглядатиме наступним чином (рис. 2):

Рис.2. Механізм формування економічної політики стосовно ТНК

Протистояння інтересам ТНК вимагає чітко регламентованого комплексу заходів щодо кожної з можливих стратегій (що ускладнюється можливостями їх “маскування”), а також захисту національного виробника, можливості якого за визначенням менші від можливостей ТНК. Водночас за умови раціонального узгодження пріоритетів держави і ТНК (насамперед шляхом зниження оподаткування та бюрократичних перешкод) зникає потреба і в жорсткому регулюванні (оскільки механізми ТНК тепер працюють на користь приймаючої економіки), і в підтримці “національного виробника” (якого доцільно спонукати до переходу у категорію “транснаціонального виробника”).

Високою є необхідність урядової програми підтримки та стимулювання українських ТНК. Найсприятливіші галузі - ВПК, машинобудування, авіаційна, ракетно-космічна, металургійна промисловість, електроніка, легка та харчова промисловість, наукові дослідження, програмування та веб-дизайн; а оптимальні стратегії - первинний експорт продукції з наступною інтенсифікацією його підтримки та поступовою транснаціоналізацією відповідно до алгоритмічного підходу.

Висновки

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає у поглибленні розуміння концептуальних засад функціонування ТНК та їх впливу на національну економіку, на основі чого розроблено механізм узгодження інтересів ТНК зі стратегічними пріоритетами національної економіки. Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати висновки, що характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне і науково-практичне значення:

1. Багатогранність феномену ТНК зумовлює необхідність комплексного визначення ТНК як компанії, що поєднує значну частку закордонних активів, прибутків, обороту та кількості працівників з активною закордонною діяльністю, використанням глобального бачення та ефективним механізмом взаємодії між філіалами. Визначальною характеристикою ТНК є можливість трансфертного ціноутворення, що принципово виокремлює ТНК з-поміж інших компаній. Сучасні ТНК є основним суб'єктом формування геокорпоративних систем в умовах посилення інтеграційних та глобалізаційних процесів у сучаснiй свiтовiй економiцi, а причини транснаціоналізації поділяються на зовнішні (спричинені зовнішніми впливами) та внутрішні (детерміновані логікою внутрішнього розвитку компанії).

2. Поширеним концепціям оцінки впливу ТНК на національну економіку (зайнятості, податкових надходжень, доданої вартості та платіжного балансу) притаманні певні недоліки - концепції зайнятості та платіжного балансу не враховують вплив ТНК на споживачів, а концепція податкових відрахувань ігнорує зміни доходів і купівельної спроможності населення. Недостатня і увага цих концепцій до нематеріальних аспектів, таких як вплив на технологічний чи управлінський рівень. Тому необхідне врахування додаткових критеріїв (вплив на споживачів, рівень доходів населення і технологічний рівень). Неоднозначний вплив ТНК на різні показники зумовлює необхідність комплексного підходу, що дозволяє вибірково стимулювати чи обмежувати можливості використання ТНК відповідних стратегій для досягнення бажаного макроекономічного ефекту відповідно до стратегічних пріоритетів держави.

Неможливість вироблення універсальних рекомендацій щодо регулювання діяльності ТНК зумовлює необхідність класифікації випадків експансії ТНК. Як базовий критерій для диференціації рекомендується використовувати стратегії експансії. Оптимальним визнано поділ стратегій на експортні (класифікаційною ознакою яких є перетин кордону готовою продукцією), контрактні (передача нематеріальних активів) та інвестиційні (перетин кордону матеріальними активами) з наступним вторинним поділом по групах. Співставлення декларованого та реального типів стратегій дозволило виділити (на додачу до 3 “чистих” типів) 6 можливих “замаскованих” стратегій. Виявлено, що стратегії з переважанням ризику декларованого компонента дозволяють латентний трансферт коштів у материнську компанію, а стратегії з переважанням ризику реального компонента - приховане “субсидування” місцевого філіалу.

Систематизація досвіду сучасних ТНК дозволила виділити чотири підходи до вибору стратегії транснаціоналізації - “традиційний”, “обережний”, “алгоритмічний” та “варіантний”. Їх порівняння показало найбільшу перспективність “варіантного” підходу, недоліки якого можуть бути зменшені шляхом застосування оптимізаційної економіко-математичної моделі.

3. Кореляційний і трендовий аналіз не підтвердили тезу про хвилю глобалізації у світовій економіці - попри незаперечну інтенсифікацію процесів злиття і поглинання (ЗіП) у світовій економіці, темпи яких відображаються степеневими та експоненціальними функціями, темпи приросту кількості та обсягів закордонних угод не перевищують загальних темпів ЗіП. Тому, хоч самі явища глобалізації і транснаціоналізації є незаперечною ознакою сучасної світової економіки, говорити про нову хвилю міжнародного ЗіП компаній немає достатніх підстав - мова йде лише про концентрацію капіталу. Поєднання теорій Й.Шумпетера з теорією технологічного розриву Б.Познера дозволило обгрунтувати позитиви укрупнення компаній у динамічних та високотехнологічних галузях, де мінливість ринків унеможливлює зловживання монопольною владою.

4. Структура та динаміка потоків ПІІ в Україну відображає орієнтацію іноземних інвесторів на отримання швидкого прибутку, схильність до фінансових зловживань та відмивання коштів; про це свідчить і висока частка оффшорних інвестицій. Аналогічні результати дає структурно-галузевий аналіз діяльності іноземних ТНК, що виявляє їх негативний вплив на низку галузей української економіки, зокрема - автомобілебудування, тютюнову та харчову промисловість. Підтвердилось і припущення про існування “замаскованих” стратегій: виявлене абсолютне домінування експортних стратегій завоювання українського ринку логічно доповнюється існуванням псевдоінвестиційних стратегій та орієнтацією ліцензійних та інвестиційних стратегій в Україні на короткострокові прибутки та латентний трансферт коштів з економіки. Виявлено негативний вплив експансії іноземних ТНК на суміжні галузі економіки.

5. Для оптимізації вибору стратегії розроблено економіко-математичну модель, базовану на мінімізації зваженої суми “несприятливих” критеріїв. Емпіричне тестування моделі довело можливість практичного застосування, оскільки виявлені незначні розбіжності не заперечують її висновків, а лише вимагають пристосування до галузевої специфіки. Запропонована модель може використовуватись як компаніями (для вибору оптимальної стратегії), так і урядом - для виявлення реальної мотивації ТНК.

6. Моделювання впливу ТНК на макроекономічні показники держави порівняно з впливом альтернативного національного виробника показало, що при завищеному оподаткуванні фінансові інтереси ТНК протилежні до інтересів держави, а вплив на економіку несприятливий, порівняно з впливом національного виробника. Водночас при заниженні податків інтереси ТНК можуть бути узгоджені з національними, а вплив ТНК на макроекономічні показники сприятливіший від впливу національного виробника (що підтверджується емпіричними даними) за умови жорсткого обмеження оффшорних операцій.

7. Недоцільним визнане обмеження імпорту в Україну іноземними ТНК (за винятком стратегічних галузей); натомість для прискорення економічного зростання виправдане застосування експорторозширюючого імпорту. Необхідна кваліфікована попередня оцінка контрактних стратегій (що в Україні використовуються переважно для замаскованого експорту капіталу з економіки), в той час закупівля ліцензій доцільна лише для підвищення конкурентоспроможності українських підприємств.

Регулювання інвестиційних стратегій повинно залежати від типу створюваного ТНК підприємства. Доцільно обмежувати експансію підприємств, орієнтованих на ринок (які через необмежені латентні можливості ТНК становлять для економіки ще більшу загрозу, ніж імпорт), і підприємств, орієнтованих на природні ресурси. Водночас слід заохочувати експансію ТНК, орієнтованих на місцеву робочу силу, що дозволяє покращити платіжний баланс, підсилити позиції національної валюти і знизити безробіття з паралельним підвищенням загального технологічного та управлінського рівня.

Особливого значення набуває зважена фіскальна політика, бо у випадку ТНК високі податкові ставки призводять до погіршення макроекономічних показників. Тому завищене оподаткування орієнтованих на експорт філіалів ТНК є неприпустимим. Водночас з огляду на високоімовірний негативний вплив слід обмежувати можливості придбання іноземними ТНК місцевих підприємств.

8. Альтернативою до перетворення українського ринку в сферу ексклюзивної діяльності іноземних ТНК повинна стати урядова програма стимулювання становлення українських ТНК, перспективи створення яких достатньо реальні, а їх формування може стати одним зі стратегічних пріоритетів державної політики, що за умови створення відповідного зовнішнього середовища (поєднання заниженого оподаткування з вибірковим стимулюванням перспективних підприємств та галузей) дозволить різко підвищити конкурентоспроможність економіки та за рахунок ексклюзивних можливостей ТНК забезпечити виживання національних підприємств в умовах, коли “чистий” національний виробник неминуче програє конкурентну боротьбу. При цьому забезпечення балансу між іноземними та “українськими” ТНК загострить конкурентну боротьбу на ринку і сприятиме як кращому задоволенню потреб споживачів, так і підвищенню конкурентоспроможності національної економіки.

Найсприятливішими для формування українських ТНК галузями є ВПК, машинобудування, авіаційна, ракетно-космічна, металургійна та хімічна промисловість, електроніка, транспорт, легка та харчова промисловість, наукові дослідження, програмування та веб-дизайн, а оптимальними стратегіями транснаціоналізації - стратегії первинного експорту з наступною інтенсифікацією його підтримки та поступовою транснаціоналізацією відповідно до алгоритмічного підходу. Водночас рекомендоване заниження податкових ставок в Україні зробить більш вигідним застосування інвестиційних (псевдоінвестиційних) стратегій, що дадуть змогу суттєвого покращення макроекономічних показників України разом з можливостями обходження іноземних митних обмежень.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії та брошури:

1. Міжнародні відносини (Історія. Теорія. Економіка): Навч. посібник. - Львів, Видавничий центр ЛНУ імені І.Франка, 2002. - 397 с. (Особисто дисертантом виконано “Розділ 3.5. Глобалізація сучасної світової економіки” - С.251-271).

У фахових наукових виданнях:

2. Пехник А.В. Перспективи розвитку френчайзингу в Україні у контексті експансії транснаціональних корпорацій // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2003. №10. - С.158-165.

3. Пехник А.В. Придбання місцевої компанії як спосіб закордонної експансії ТНК // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2002. №6. С. 208-215.

4. Пехник А.В. Транснаціоналізація як об'єктивна вимога сучасного бізнесу // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2001. №5. С. 237-240.

5. Пехник А.В. Використання країн з пільговим режимом оподаткування для мінімізації податкових відрахувань транснаціональних корпорацій // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. - Вип. ХХIV. Львів, Інститут регіональних досліджень НАН України, 2001. С. 282-286.

6. Пехник А.В. Вплив європейських інтеграційних процесів на діяльність транснаціональних корпорацій // Регіональна економіка. 2001. - №2 (20). С. 176-181.

7. Пехник А.В. Експансія транснаціональних корпорацій: тенденції та динаміка // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2000. №2. С.520-527.

8. Пехник А.В. Стратегічний підхід до завоювання ринку у практиці сучасних транснаціональних корпорацій // Формування ринкової економіки в Україні. - Львів, Інтереко, 2000. - №6. - С.39-41.

9. Пехник А.В. Транснаціональні корпорації як феномен світової економіки кінця XX ст. // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 1999. №1. С. 341-345.

В інших виданнях:

10. Пехник А.В. Стратегії завоювання нових ринків у практиці сучасних ТНК // Україна в ХХІ ст.: формування економічної системи. Львів, ЛНУ ім. І.Франка, 2001. С. 251-252.

11. Пехник А.В. Стратегічні пріоритети державної політики щодо іноземних ТНК // Україна у ХХІ ст.: концепції та моделі економічного розвитку. Матеріали V Міжнародного конгресу українських економістів. - Т.2. Львів, Інститут регіональних досліджень НАН України, 2000. - С.544-546.

12. Пехник А.В. Стратегічний підхід до вибору стратегії завоювання ринків у практиці сучасних транснаціональних корпорацій // Матеріали міжнародної науково-методичної конференції "Формування нової парадигми економічної освіти в Україні" Львів, ЛНУ ім. І.Франка, 2000. С.125-127.