Ефективність використання основних засобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи аналізу ефективного використання основних засобів

1.1 Суть та класифікація основних засобів

1.2 Система факторів, що впливають на ефективне використання основних засобів

1.3 Методико - організаційні засади аналізу використання основних засобів

2. Аналіз ефективного використання основних засобів ДП «Сторожинецький лісгосп»

2.1 Фінансово-економічна характеристика ДП «Сторожинецький лісгосп»

2.2 Аналіз стану забезпеченості підприємства основними засобами

2.3 Методика проведення аналізу основних засобів на ДП «Сторожинецький лісгосп»

3. Напрямки вдосконалення аналізу ефективного використання основних засобів

3.1 Сучасні напрями фінансового забезпечення відтворення основних засобів

3.2 Оцінка ефективності застосування різних форм фінансування в процесі оновлення основних засобів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

основні засоби ефективність фінансування



Вступ

У даній роботі пропонується розглянути питання,пов'язані з ефективністю використання основних виробничих засобів.Основні кошти є невід'ємною частиною будь-якого підприємства,і від підвищення ефективності їх використання залежать важливі показники діяльності підприємства,такі як фінансове положення, конкурентноздатність на ринку.Проблема підвищення ефективності використання основних засобів є центральною в період переходу України до цивілізованих ринкових відносин.Маючи ясне уявлення про роль основних засобів у виробничому процесі,чинниках, що впливають на використання основних засобів,можна виявити методи,напрями,за допомогою яких підвищується ефективність використання основних засобів і виробничих потужностей підприємства, що забезпечує зниження витрат виробництва і зростання продуктивності труда.Цими причинами підтверджується актуальність вибраної теми роботи.

Дана робота складається з трьох частин: теоретичної, аналітичної,та з пропозиціями щодо удосконалення шляхів поліпшення використання основних виробничих засобів.

У теоретичній частині дається поняття основних засобів підприємства, а також їх класифікація, прийнята в економіці. У цій частині дається методика проведення аналізу основних засобів з використанням методу ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць.

У аналітичній частині як приклад розглядається конкретне підприємство і аналізується використання його основних засобів в році, що аналізується: 2012 р. в порівнянні з базисним 2013р. У процесі аналізу розраховуються показники використання основних засобів, проводиться факторный аналіз. Отримані результати зіставляються і виявляються ті причини, що призвели їх зміні. Метою курсової роботи є визначення основних джерел фінансового забезпечення відтворення основних засобів підприємства.

При написанні курсової роботи були поставлені такі завдання:

- розкрити економічну суть та класифікацію основних засобів підприємства;

- охарактеризувати види та форми відтворення основних засобів та способи їх фінансування;

- розкрити методичні аспекти оцінки стану та ефективності використання основних засобів;

- проаналізувати стан, ефективність використання та джерела відтворення основних засобівДП "Сторожинецьке лісове господарство" за 2012-2013 роки;

- визначити шляхи удосконалення фінансового забезпечення відтворення основних засобів.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень щодо фінансового забезпечення відтворення основних засобів підприємства.

Об'єктом дослідження виступають основні засоби ДП "Сторожинецькелісовегосподарство".Теоретичною та методологічною основою курсової роботи послужили законодавчі та нормативні акти уряду, наукові розробки фахівців з питань фінансів, фінансова звітність ДП "Сторожинецьке лісове господарство".



1. Теоретичні основи аналізу ефективного використання основних засобів

1.1 Суть та класифікація основних засобів

Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Основні засоби - це матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 500 гривень (за ціною придбання). Основні засоби підприємства включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби.

Не належать до основних засобів:

1) предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

2) предмети вартістю до 500 гривень за одиницю (за ціною придбання) незалежно від терміну служби. При цьому гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів України;

3) спеціальні інструменти і спеціальні пристосування підприємств серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення незалежно від їхньої вартості;

4) спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби;

5) формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості й терміну служби.

Виробничі основні засоби є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні інвестиції.

Невиробничі основні засоби -це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.

На відміну від виробничих основних засобів невиробничі основні засоби не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Незважаючи на те, що невиробничі основні засоби безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих засобів пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно позначається на результатах діяльності підприємства, на зростанні продуктивності праці.

Основні виробничі засоби з урахуванням специфіки їх виробничого призначення поділяються на такі групи:

А. Будівлі і споруди.

Б. Передавальні пристрої.

В. Машини та устаткування, у тім числі:

* робочі машини та устаткування;

* вимірювальні та регулюючі прилади;

* лабораторне устаткування;

* обчислювальна техніка;

* транспортні засоби.

Г. Виробничий і господарський інвентар.

Д. Інші основні засоби.

Співвідношення окремих груп основних виробничих засобів становить їх структуру. Поліпшення структури основних виробничих засобів, передовсім підвищення питомої ваги активної іх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства [16, стр 125-126].

На рис 1.1 наведено склад основних виробничих засобів підприємства.

Для обчислення амортизаційних відрахувань основні засоби поділяють на такі групи:

Група 1 -- будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, передавальні пристрої;

Група 2 -- автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації; інформаційні системи; телефони, мікрофони та рації; різне конторське обладнання, устаткування та приладдя;

Група 3 -- інші основні засоби, не включені до груп 1 і 2, а саме: робочі машини й устаткування, вимірювальні й регулюючі прилади.

Підприємству не байдуже, в яку групу основних виробничих засобів укладати кошти. Воно заінтересоване в оптимальному підвищенні питомої ваги машин, устаткування, тобто активної частини основних засобів, які обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства. Структура основних виробничих засобів є різною в різних галузях промисловості, народного господарства. Класифікацію основних засобів підприємства відповідно до бухгалтерського обліку подано схематично (рис. 8.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основними факторами, які впливають на структуру основних виробничих засобів підприємств, є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств. Кожний фактор по-різному впливає на структуру виробничих засобів. Поліпшити структуру основних виробничих засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування, ефективнішого використання виробничих приміщень установленням додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й малоефективного устаткування.[6, стр 25-26].

Відтворення основних виробничих засобів-це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.

Просте відтворення основних засобів здійснюється в тому самому обсязі, коли відбувається:

1) Заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто тоді, коли постійно відновлюється попередня виробнича потужність.

Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.

Процес відтворення основних виробничих засобів має низку харак - терних ознак, зокрема:

1) основні виробничі засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;

2) у процесі відтворення основних виробничих засобів одночасно відбувається рух їхньої споживної вартості та вартості;

3) нарахуванням амортизаційних відрахувань здійснюється громадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних виробничих засобів на готову продукцію;

4) основні виробничі засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу, що створює можливість маневрувати коштами амортизаційного фонду.

У процесі господарської діяльності кругообіг основних виобничих засобів проходить три стадії.

На першій стадії відбувається продуктивне використання основних виробничих засобів та нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії основні виробничі засоби в процесі експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підствою для списання суми амортизаційних відрахувань на витрати після завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообігу основних виробничих засобів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня вартість переноситься на вартість готової продукції.[7. стр 223-226].

На другій стадії відбувається перетворення частини основних виробничих засобів, які перебували в продуктивній формі, на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.

На третій стадії в процесі виробництва відбувається поновлення споживної вартості частини основних виробничих засобів. Це поновлення здійснюється заміною зношених основних виробничих засобів на нові за рахунок нарахованого зносу основних засобів.

Просте відтворення основних виробничих засобів здійснюється у двох формах:

1) заміна зношених або застарілих основних виробничих засобів;

2) капітальний ремонт діючих основних засобів.

За простого відтворення у кожному наступному циклі відбувається створення основних виробничих засобів у попередніх обсягах та з однаковою якістю.Джерелом фінансування заміни зношених основних засобів є нарахована сума амортизації. За розширеного відтворення кожного наступного циклу здійснюється кількісне і якісне зростання основних виробничих засобів. Джерелом фінансування таких змін є використання частини створеного додаткового продукту.

Необхідність оновлення основних виробничих засобів за ринкових відносин визначається передовсім конкуренцією товаровиробників.Саме конкуренція спонукує підприємства здійснювати прискорене списання основних виробничих засобів з метою нагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладання засобів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих засобів.

Для забезпечення відтворення основних виробничих засобів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання.Стан і використання основних виробничих засобів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

1.2 Система факторів, що впливають на ефективне використання основних засобів

Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують:

1) забезпечення підприємства основними засобами;

2) стан основних засобів;

3) ефективність використання основних засобів.

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами, належать: фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства.[34, стр 27-29].

Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами.

За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість -- до зменшення.

Забезпеченість підприємства основними виробничими засобами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розраховують як відношення вартості основних виробничих засобів до чисельності працівників підприємства.

Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих засобів до вартості майна підприємства.

Стан основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення, вибуття ( приросту) основних засобів.

Отже, збільшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором.

Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартості майна підприємства.

Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для виправлення становища.

Стан основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) основних засобів.

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних засобів до балансової вартості основних засобів.

Показник зносу основних засобів може визначатись також у відсотках на початок і на кінець звітного періоду і дає змогу оцінити стан основних засобів.

Коефіцієнт придатності основних засобів розраховується за формулами:

Кп=1 - Кз, (1) або Кп=100% - Кз,

де Кп -- коефіцієнт придатності основних засобів;

Кз -- коефіцієнт зносу основних засобів.

Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.

Коефіцієнти оновлення та вибуття розраховуються за формулами:

Ко =(2)

де Ко -- коефіцієнт оновлення основних засобів;

Фу -- вартість введених основних засобів за звітний період;

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.

Таблиця 1.1

Характеристика показників використання основних засобів

Показник	Формула розрахунку	Характеристика
1. Фондомісткість		Характеризує забезпеченість під приємства основними засобами
2. Фондоозброєність		Показує величину основних засобів на одного працівника
3. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства		Відображає питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства
4. Коефіцієнт зносу основних виробничих засобів		Показує ступінь зносу основних виробничих засобів
5.Коефіцієнт придатності основних виробничих засобів	1-Кз	Відображає частину основних засобів, придатну для експлуатації
6.Коефіцієнт оновлення основних виробничих засобів		Показує частку введених нових ос новних засобів у загальній вартості основних засобів
7. Коефіцієнт вибуття основних виробничих засобів		Характеризує інтенсивність вибуття основних виробничих засобів
8. Коефіцієнт приросту основних виробничих засобів		Показує ступінь збільшення основних засобів у звітному періоді проти минулого періоду
9. Фондовіддача		Характеризує ефективність вико ристання основних виробничих за собів. Відображає суму виробленої продукції на одну гривню основних виробничих засобів
10. Рентабельність основних виробничих засобів		Визначає ступінь використання основних виробничих засобів
Фк -- балансова вартість основних виробничих засобів; Вп -- вартість виробленої продукції; Фз -- залишкова вартість основних виробничих засобів; М-- вартість майна підприємства; Зо-- сума зносу основних виробничих засобів; ч-- середньооблікова чисельність працівників; Фу -- вартість уведених основних виробничих засобів; Фв-- вартість виведених основних виробничих засобів; Кз-- коефіцієнт зносу основних виробничих засобів; Пз-- загальний прибуток підприємства.

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання.

Позитивною в діяльності підприємства є ситуація,коли вартість введених у дію основних засобів перевищує вартість вибулих основних засобів. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних засобів.

Кр = (Фу-Фв) /Фк (3)

До показників, які характеризують ефективність використання основних засобів, належать: фондовіддача, рентабельність основних засобів, сума прибутку на одну гривню основних засобів.Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача.

Фв = Вп/Фк (4)

де Фв -- фондовіддача основних засобів;

Вп -- вартість виробленої продукції за звітний період;

Фк -- балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

Відносним показником ефективності використання основних засобів є рентабельність. Цей показник визначається за формулою:

Рф = Пз/Фк х 100%,(5)

де Рф -- рентабельність основних засобів;

Пз -- загальний прибуток за звітний період;

Фк --балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

1.3 Методико - організаційні засади аналізу використання основних засобів

У сучасних умовах високого технічного рівня виробництва фінансовий стан будь-якого підприємства багато в чому визначається обсягами та прогресивністю основних засобів, їх технічним станом, ефективністю їх обороту. Ось чому такі характеристики використання основних засобів постійно мають бути в полі зору фінансового менеджера та аналітика.

Завданням фінансового аналізу використання основних засобів є:

- забезпеченість основними засобами (відповідність величини, складу та технічного рівня засобів потребам у них, своєчасності їх поповнення);

- технічний стан основного капіталу;

- ступінь використання основних засобів за чинниками, які на них впливають;

- повнота використання основних засобів;

- вплив використання устаткування на обсяг продукції;

- резерви збільшення обсягу продукції за рахунок поліпшення використання основних засобів.

В ході аналізу використання основних засобів досліджуються введення їх у дію, наявність, фондовіддача, вибуття та ліквідація, ступінь використання устаткування тощо.Аналіз розпочинають із визначення забезпеченості виробництва основними засобами. Після цього вивчають їх використання з погляду виявлення резервів, затим здійснюють розрахунки резервів збільшення обсягів виробництва за умов мобілізації резервів поліпшення використання основних засобів.Узагальнюючим показником технічного стану основних засобів є ступінь їх зносу, тобто відношення величини зносу до початкової вартості всіх основних частин (насамперед виробничого устаткування та робочих машин, які мають вирішальний вплив на потужність підприємства).

Ступінь зносу основних засобів та його зміни визначають співвідношенням сум основних засобів (F) та їх зносу (r) в активі та пасиві бухгалтерського балансу на початок і кінець аналізованого періоду, %:

, (1.1)

де індекси 0 та 1 -- величини показників на початок та кінець періоду.

Якщо, наприклад, на підприємстві знос основних засобів зріс з 27,3 до 29,4%, то це негативно характеризує дії підприємства щодо вдосконалення технічної бази виробництва.

Ступінь оновлення основних засобів вимірюється відношенням надходження за аналізований період основних засобів (F_н) до їх кількості на кінець року (F₁), %:

. (1.2)

Чим швидше відбувається заміна старого устаткування новим, тим більш ефективним та продуктивним є устаткування, оскільки при тривалому використанні воно морально старіє.

Для оцінки технічного рівня основних засобів визначають також частку прогресивного устаткування в загальній його кількості та вартості.

Найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основних виробничих засобів є показник використання виробничої потужності.

Якщо сумарна виробнича потужність недостатньо використовується, то необхідно встановити, випуск яких саме видів продукції негативно впливає на загальний рівень використання потужностей за планом та фактично.

Показники використання потужностей -- плановий (К_пл) та фактичний (К_ф) розраховують за формулами, %:

, (1.3)

, (1.4)

де , -- плановий та фактичний випуск і-го виду продукції; , -- планова та фактична потужність по випуску цього виду продукції.

Після цього з'ясовують причини неповного використання виробничих потужностей за цими видами продукції та планують дії, спрямовані на усунення цих причин, зокрема, підвищення пропускної спроможності виробництва.

Іншим узагальнюючим показником використання основних засобів є фондовіддача, тобто відношення обсягу продукції за аналізований період до основних виробничих засобів:

, (1.5)

де Q -- випуск продукції;

F -- основні виробничі засоби.

Показник, зворотний фондовіддачі, фондомісткість, який розраховують за формулами

, або . (1.6)

Перевагою показника фондомісткості є те, що його чисельник може бути розкладений на складові частини за окремими цехами та групами устаткування. Це дає змогу встановити вплив використання техніки на кожній виробничій дільниці на узагальнюючий показник використання засобів.

При визначенні показників фондовіддачі та фондомісткості обсяг продукції може бути розрахований у вартісних, натуральних та умовних одиницях.

Основні виробничі засоби визначають за вартістю, площею, яку вони займають, або в інших вимірниках, причому в розрахунок приймається їх середня хронологічна величина за аналізований період.

Натуральні та умовно-натуральні вимірники обсягу продукції застосовують лише на підприємствах, які випускають продукцію одного виду або якщо її можна прирівняти до одного виду.

Тому більшість підприємств, які виготовляють широку номенклатуру виробів, зведені показники фондовіддачі розраховують виходячи з обсягу продукції у вартісному вираженні. При цьому можуть застосовуватись різні показники обсягу продукції -- чиста, валова, реалізована, товарна продукція. З метою аналізу рекомендується також розраховувати суму прибутку на гривню вартості основних виробничих засобів.

На рівень фондовіддачі (фондомісткості) у вартісному вираженні впливають такі чинники: рівень цін на продукцію, структура ціни та її зміни внаслідок асортиментних змін, оцінка основних виробничих засобів, структура засобів, технічний їх рівень і стан, ступінь використання.

Для визначення впливу змін у структурі та асортименті продукції на динаміку фондовіддачі зіставляють динаміку обсягів виробництва та динаміку показників фондовіддачі, розрахованих на основі чистої та валової продукції.

Необхідно також про аналізувати вплив на фондовіддачу оцінки основних виробничих засобів, яка коливається по однакових за своєю технічною якістю основних засобах залежно від часу їх надходження та від того, яким способом здійснювалось будівництво споруд -- господарським чи підрядним. Переоцінка основних засобів по відновлювальній вартості у перші роки після її проведення підсилюють вірогідність показників фондовіддачі та фондомісткості. Однак при цьому слід виходити з оцінки по повній відновлювальній вартості, а не по залишковій.

Вплив структури основних виробничих засобів на фондовіддачу обумовлений тим, що різні категорії основних виробничих засобів неоднаково активно беруть участь у виробничому процесі. Зіставлення темпів зростання фондовіддачі на 1 гривню вартості основних засобів, у тому числі машин та устаткування, дасть змогу виявити вплив змін у структурі основних засобів на ефективність їх використання.

Політика управління необоротними активами являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, яка визначається у фінансовому забезпеченні своєчасного їх оновлення та високої ефективності їх використання.

Політика управління необоротними активами підприємства формується за такими етапами:

1. Аналіз необоротних активів підприємства в майбутньому періоді. Такий аналіз проводиться з метою вивчення динаміки загального їх обсягу та складу, ступеня їх використання, інтенсивності оновлення та ефективності їх використання.

На першому етапі аналізу розглядається динаміка загального обсягу необоротних активів підприємства -- темпи їх росту у співвідношенні з темпами росту обсягу виробництва та реалізації продукції, обсягу операційних оборотних активів, загальної суми необоротних активів.

На другому етапі аналізу вивчається склад операційних необоротних активів підприємства та динаміка їх структури. У процесі цього вивчення розглядається співвідношення основних засобів та нематеріальних активів, які використовуються в операційному процесі підприємства; у складі основних засобів аналізується питома вага рухомих та нерухомих їх видів (які у виробничій діяльності характеризують відповідно активну та пасивну їх частини); у складі нематеріальних активів розглядаються окремі їх види.

На третьому етапі аналізу оцінюється стан необоротних активів, які використовує підприємство за ступенем їх зношення (амортизації). У процесі оцінки використовують такі основні показники:

Коефіцієнт зносу основних засобів. Він розраховується за формулою

КЗ_о.з = З_о.з /Пв_о.з, (1.7)

де КЗ_о.з -- коефіцієнт зносу основних засобів;

З -- сума зносу основних засобів підприємства на певну дату;

Пв_о.з -- первісна вартість основних засобів підприємства на певну дату.

Коефіцієнт строку використання основних засобів. Для його розрахунку використовується формула

К_о.з = ЗВ_о.з/ПВ_о.з, (1.8)

де ЗВ_о.з -- залишкова вартість основних засобів підприємства на певну дату.

Коефіцієнт амортизації нематеріальних активів. Його розрахунок проводиться за формулою:

КА_н.а = А_н.а/ПВ_н.а, (1.9)

де КА_о.з -- коефіцієнт амортизації нематеріальних активів;

А_н.а -- сума амортизації нематеріальних активів підприємства на певну дату;

ПВ_н.а -- первісна вартість нематеріальних активів підприємства на певну дату.

На четвертому етапі аналізу визначається період обороту операційних необоротних активів, які використовує підприємство. Він розраховується за формулою:

ПО_о.н.а = ОНА / З, (1.10)

де ПО_о.н.а -- період обороту операційних необоротних активів, які використовує підприємство;

ОНА/З -- середньорічна сума всіх операційних необоротних активів підприємства за первісною вартістю;

З -- середньорічна сума зносу всіх операційних необоротних активів, які використовує підприємство.

На п'ятому етапі аналізу вивчається інтенсивність оновлення необоротних активів у майбутньому періоді. У процесі аналізу використовують такі основні показники:

Коефіцієнт вибуття операційних необоротних активів. Він характеризує частку вибулих операційних необоротних активів у загальній їх сумі та розраховується за формулою

КВ_о.н.а = ОНА_в / ОНА_поч, (1.11)

де КВ_о.н.а -- коефіцієнт вибуття операційних необоротних активів;

ОНА_в -- вартість вибулих операційних необоротних активів у звітному періоді;

ОНА_поч -- вартість операційних необоротних активів на початок звітного періоду.

Коефіцієнт оновлення операційних необоротних активів. Він характеризує приріст нових операційних необоротних активів у загальній їх сумі та розраховується за формулою

КО_о.н.а = (ОНА_вв - ОНА_в) / ОНА_к (1.12)

де КО_о.н.а -- коефіцієнт оновлення операційних необоротних активів;

ОНА_вв -- вартість знову зведених операційних необоротних активів у звітному періоді;

ОНА_в -- вартість вибулих операційних необоротних активів у звітному періоді;

ОНА_к -- вартість операційних необоротних активів на кінець звітного періоду.

Вказані показники розраховуються в процесі аналізу не тільки по операційних необоротних активах у цілому, а й у розрізі їх видів -- основних засобів та нематеріальних активів.

На шостому етапі аналізу оцінюється рівень ефективності використання операційних необоротних активів у звітному періоді. У процесі оцінки використовують такі основні показники:

Коефіцієнт рентабельності операційних необоротних активів. Його розрахунок відбувається за формулою:

КР_о.н.а = ЧП_од / ОНА_сер, (1.13)

де КР_о.н.а -- коефіцієнт рентабельності операційних необоротних активів;

ЧП_од -- сума чистого прибутку, отримана підприємством від його операційної діяльності у звітному періоді;

ОНА_сер -- середня вартість операційних необоротних активів підприємства у звітному періоді.

Коефіцієнт виробничої віддачі операційних необоротних активів. Він характеризує обсяг реалізації продукції в розрахунку на одиницю операційних необоротних активів, які використовує підприємство. Розрахунок цього показника відбувається за формулою

КВВ_о.н.а = ОР / ОНА_сер, (1.14)

де КВВ_о.н.а -- коефіцієнт виробничої віддачі операційних необоротних активів;

ОР -- обсяг реалізації продукції у звітному періоді;

ОНА_сер -- середня вартість операційних необоротних активів у звітному періоді.

2. Оптимізація загального обсягу та складу операційних необоротних активів підприємства. Така оптимізація здійснюється з урахуванням виявлених у процесі аналізу резервів підвищення виробничого використання операційних необоротних активів у майбутньому періоді. До числа основних з таких резервів відносять: підвищення продуктивного використання операційних необоротних активів у часі (за рахунок приросту коефіцієнтів змінності та безперервності їх роботи) та підвищення продуктивного використання операційних необоротних активів за потужністю (за рахунок росту продуктивності окремих їх видів у межах передбаченої технічної потужності). У процесі оптимізації загального обсягу операційних необоротних активів з їх складу вилучають ті їх види, які не беруть участі у виробничому процесі з різних причин.

3. Забезпечення своєчасного оновлення операційних необоротних активів підприємства. З цією метою на підприємстві визначається необхідний рівень інтенсивності оновлення окремих груп операційних активів; розраховується загальний обсяг активів, підлеглих оновленню в майбутньому періоді; встановлюються основні форми та вартість оновлення різних груп активів.

4. Забезпечення ефективного використання операційних необоротних активів підприємства. Таке забезпечення полягає в розробці системи заходів, спрямованих на підвищення коефіцієнтів рентабельності та виробничої віддачі операційних необоротних активів.

Використовуючи в процесі управління ефективністю операційних необоротних активів ці показники, слід ураховувати два важливих моменти, які забезпечують об'єктивність оцінки розроблених заходів. Перший з них полягає в тому, що при оцінці завжди потрібно використовувати відновлювану вартість операційних необоротних активів на момент проведення оцінки. Другий момент полягає в тому, що при оцінці слід використовувати залишкову вартість операційних необоротних активів, тому що більша їх частина в процесі зносу втрачає частину своєї продуктивності.

Зростання ефективності використання операційних необоротних активів дає змогу скоротити потребу в них. Тому, заходи щодо забезпечення підвищення ефективності використання операційних необоротних активів можна розглядати як заходи зі скорочення потреби в обсягу їх фінансування та підвищення темпів економічного розвитку підприємства за рахунок більш раціонального використання власних фінансових ресурсів.

5. Формування принципів та оптимізація структури джерел фінансування необоротних активів. Принципово оновлення та приріст операційних необоротних активів можуть фінансуватися за рахунок власного капіталу, довгострокового залученого капіталу (фінансового кредиту, фінансового лізингу та ін.) та за рахунок змішаного їх фінансування.



2. Аналіз ефективного використання основних засобів ДП «Сторожинецький лісгосп»

Об'єктом дослідження даної роботи є державне підприємство "Сторожинецьке лісове господарство" (скорочена назва - ДП "Сторожинецьке лісове господарство"), яке засноване на державній власності, входить до складу державного лісогосподарського управління Чернівецької області і підпорядковане Державному комітету лісовогогосподарстваУкраїни.

Основними напрямками діяльності держлісгоспу згідно статуту(додА-1)підприємства є:

- проведення заходів по відновленню лісів,підвищенню їх продуктивності,створення насаджень,залісненням малопродуктивних земель;

- поліпшення стану і підвищенняпродуктивностілісів;

- організаціяведеннямисливськогогосподарства;

- веденняпідсобногосільськогогосподарства та інш.

Основний вид господарської діяльності держлісгоспу є лісозаготівля, мисливство, переробка деревини.ДП "Сторожинецьке лісове господарство" є юридичною особою і здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавстваУкраїни та статуту, має самостійний баланс,має розрахунковий, валютний та іншірахунки в установахбанків,печатку зісвоїмнайменуванням, а такожштампи з найменуванням лісництв і промислових цехів.

На підставіданих балансу (додатокА-2) та звіту профінансові результати (додатокБ) у табл. 2.1 проведено аналіз основних економічних показників діяльності ДП "Сторожинецьке лісовего сподарство" за 2012 - 2013 роки.



Таблиця 2.1

Основні показники фінансово-господарської діяльності ДП "Сторожинецьке лісове господарство" за 2012 - 2013 роки

Показники	2012 р.	2013 р.	Відхилення
			абс.	відн.
Власний капітал, тис.грн., у. т.ч.:	7396	7522	126	1,7
Статутний капітал	3026	3026	-	-
Додатковий капітал	4370	4496	126	2,9
Позиковий капітал, тис.грн., у т.ч.:	15460	16334	874	5,6
Поточні зобов'язання за розрахунками	11126	12000	874	7,8
Первісна вартість основнихзасобів, тис.грн.	36282	40422	4140	11,4
Вартість оборотних активів, тис.грн.	3721	4179	458	12,3
Середньо облікова чисельність працівників, чол.	649	597	-52	-8,0
Фонд оплати праці, тис.грн.	19015	21153	2138	11,2
Середньо місячна заробітна плата, грн.	2441,58	2952,6	511,02	20,9
Виручка від реалізації продукції, тис.грн.	68254	77409	9155	13,4
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн..	52976	57199	4223	8,0
Чистий прибуток (збиток), тис.грн.	468	497	29	6,2

Власний капітал ДП "Сторожинецьке лісовегосподарство" станом на кінець 2013 року складає 7522 тис.грн., що на 126 тис. грн. більше, ніж на кінець 2012 року. Сума позиковогокапіталу в ДП "Сторожинецьке лісовегосподарство" також збільшилась на кінець 2013 року порівняно з 2012 на 874 тис.грн. і становить 16334 тис. грн., в тому числі поточні зобов'язання за розрахунками збільшились станом на кінець 2013 року порівняно з 2012 роком на 874 тис. грн.

Позитивним на підприємстві є зростання первісної вартості основнихзасобів на протязі 2012 - 2013 років. Первісна вартість основних засобів у 2013 році збільшилась порівняно з 2012 роком на 4140 тис. грн. (11,4 %), тобто дане підприємство намагається ефективно використовувати свої основні засоби, модернізує їх, вчасно проводить поточні та капітальні ремонти.Середньорічна вартістьоборотних активівв ДП "Сторожинецьке лісове господарство" у 2013 році складає 4179 тис. грн., що на 114 тис. грн. більше, ніж у 2012 році.

При зменшенні середньооблікової чисельності працівників на протязі 2012 - 2013 років: з 649 у 2011 році до 597 у 2013 році, фонд оплати праці у 2013 році збільшився порівняно з з 2012 роком на 2138 тис. грн.. Це було викликанозбільшенням середньомісячноїзаробітної плати, видачею премій, доплат, так як середньомісячна заробітна плата одного працівника зросла з 2441,58 грн. у 2012 році до 2952,6 грн. у 2013 році.

Виручка відреалізації продукції збільшилася у 2013 році порівняно з 2012 роком на 9155 тис.грн. (13,4%). Цепов'язано з розширенням діяльності данного підприємства, можливо з ефективною організацією виробництва. Собівартість реалізованої продукції також збільшилась у 2013 роціпорівняно з 2012 роком на 4223 тис. грн. (8,0%) в основному за рахунок збільшення обсягівреалізації. Чистий прибуток ДП "Сторожинецьке лісове господарство" у 2013 році склав 497 тис. грн.. що на 29 тис.грн. більше, порівняно з 2012 роком.

Отже, зростання основних показників, таких як вартість власного капіталу, первісна вартість основнихзасобів та середньомісячна заробітна плата одного працівника та чистий прибуток свідчать про стабільну фінансово-економічну діяльність підприємства на протязі 2012 - 2013 років.

Аналіз динаміки необоротних активів ДП "Сторожинецьке лісове господарство" на підставі даних приміток до фінансової звітності (додаток В) наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Аналіз динаміки необоротних активів ДП "Сторожинецьке лісове господарство" за 2012 -2013 роки

Показники	2012 рік	2013 рік	Відхилення (+,-)
	сума, тис. грн.	питома вага,%	сума, тис. грн.	питома вага,%	сума, тис. грн.	питома вага,%
1	2	3	4	5	6	7
Незавершені капітальні інвестиції	1095	5,7	1298	6,6	203	0,9
Основні засоби в т.ч.	18040	94,3	18379	93,4	339	-0,9
1	2	3	4	5	6	7
Будинки, споруди та передавальні пристрої	10611	55,5	11740	59,7	339	-0,9
Машини та обладнання	4767	24,9	3862	19,6	-905	-5,3
Транспортні засоби	1873	9,8	2040	10,4	167	0,6
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	77	0,4	107	0,5	30	0,1
Тварини	12	0,1	8	0,1	-4	-
Тимчасові титульні споруди	485	2,5	414	2,1	-71	-0,4
Інші основні засоби	215	1,1	208	1,1	-7	-
Разом	19135	100,0	19677	100,0	542	-

Аналіз динаміки необоротних активів ДП "Сторожинецьке лісове господарство", проведений в табл. 2.3 свідчить про позитивну динаміку вартості необоротних активів. Так, вартість незавершених капітальних інвестицій зросла у 2013 році порівняно з 2012 роком на 203 тис. грн. Загальна залишкова вартість основних засобів зросла у 2013 році порівняно з 2012 роком на 339 тис. грн., проте її питома вага зменшилась на 0,9%.

Найбільшу частку в структурі основних засобів на протязі 2012-2013 років мають будинки, споруди та передавальні пристрої. Їх залишкова вартість на кінець 2013 року становила 11740 тис. грн. і зросла проти 2012 року на 1129 тис. грн. Досить велика частка основних засобів належить машинам та обладнанню та транспортним засобам: 19,6 та 10,4% відповідно. Вартість машин та обладнання станом на кінець 2013 року зменшилась проти 2012 року на905 тис. грн., а вартість транспортних засобів зросла на 167 тис. грн.

Рух та динаміку основних засобів можна простежити в табл.2.4.

Загальна первісна вартість основних засобів ДП "Сторожинецьке лісове господарство" на початок 2012 році склала 31538 тис. грн., що на 4744 тис. грн. більше, ніж на кінець року. Ці зміни сталися за рахунок надходжень основних засобів у сумі 4934 тис. грн. і вибуття основних засобів на суму 190 тис. грн. Найбільшу частку у структурі основних засобів займають будинки, споруди та передавальні пристрої - 41,6%, їх частка на кінець року зросла до 44,3%.

Таблиця 2.4

Аналіз руху основних засобів Сторожинецького держлісгоспу за 2012 рік

Основні засоби	на початок року	Надходження за рік	Вибуття за рік	На кінець року	Зміни (+,-) тис. грн.
	Сума, тис.грн.	Пит. вага, %	Сума, тис.грн.	Пит. вага,%	Сума, тис.грн.	Пит. вага,%	Сума, тис.грн.	Пит. вага,%
Будинки, споруди та передавальні пристрої	13120	41,6	2938	59,5	-	-	16058	44,3	2938
Машини та обладнання	12026	38,1	1188	24,1	51	26,8	13163	36,3	1137
Транспортні засоби	5342	16,9	439	8,9	130	68,4	5651	15,6	309
-	985	1,9	210	0,8	3	1,6	370	1,0	37
Тварини	49	0,2	3	0,1	6	3,2	46	0,1	-3
Інші основні засоби	193	0,7	116	2,4	-	-	309	0,8	116
Тимчасові титульні споруди	475	1,5	210	4,2	-
Разом	31538	100,0	4934	100,0	190	100,0	36282	100,0	4744

За всіма видами основних засобів, крім тварин, спостерігається зростання первісної вартості. Загальна первісна вартість основних засобів за 2013 рік зросла з 36282 тис. грн. до 40422 тис. грн. В структурі основних засобів найбільшу частку займають будинки, споруди та передавальні пристрої - 44,3%, машини та обладнання - 36,3% та транспортні засоби - 15,6%. За 2013 рік надходження основних засобів склали - 4249 тис. грн. По всіх видах основних засобів були надходження, найбільше - по будинкам, спорудам та передавальним пристроям - 2044 тис. грн. та транспортним засобам - 1149 тис. грн. Великі суми надходжень зумовлені високою вартістю обладнання та споруд.

Таблиця 2.5

Аналіз динаміки, наявності та руху основних засобів Сторожинецького держлісгоспу за 2013 рік

Основні засоби	на початок року	Надходження за рік	Вибуття за рік	На кінець року	Зміни (+,-) тис. грн.
	Сума, тис.грн.	Пит. вага, %	Сума, тис.грн.	Пит. вага,%	Сума, тис.грн.	Пит. вага,%	Сума, тис.грн.	Пит. вага,%
Будинки, споруди та передавальні пристрої	16058	44,3	2044	48,1	-	-	18146	44,9	2088
Машини та обладнання	13163	36,3	876	20,6	96	73,8	13943	34,5	780
Транспортні засоби	5651	15,6	1149	27,0	12	9,2	6788	16,8	1131
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	370	1,0	79	1,9	19	14,6	430	1,1	60
Тварини	46	0,1	1	0,1	2	1,5	45	0,1	-1,0
Інші основні засоби	309	0,8	20	0,5	1	0,6	328	0,8	19
Тимчасові титульні споруди	685	1,9	80	1,8	-	-	742	1,8	57
Разом	36282	100,0	4249	100,0	130	100,0	40422	100,0	4140

За 2013 рік вибуло основних засобів на суму 130 тис. грн. Це в основному фізично зношене обладнання.На кінець 2013 року первісна вартість основних засобів становила 40422 тис. грн. По всіх видах основних засобів, крім тварин, були надходження, найбільше - по будинкам, спорудам та передавальним пристроям - 2088 тис. грн. та транспортним засобам - 1131 тис. грн.

2.2 Оцінка стану та ефективності використання основних засобів підприємства

Ступінь забезпеченості основними засобами можна визначити, зіставляючи їх фактичну наявність з потребою. Потребу в основних засобах слід розглядати з позицій реалізації тактичних і стратегічних цілей підприємства. Для оцінки ступеня задоволення тактичних потреб за базу розрахунку приймають величину виробничої потужності, яка визначається за продуктивністю технологічної (активної) частини основних засобів. Проводячи аналіз, потрібно враховувати виділення технологічної виробничої та загальногосподарської систем основних засобів. Технологічна система визначає структуру основних засобів, що забезпечують технологічний процес виробництва. Виробнича система охоплює крім технологічної також необхідну інфраструктуру основних засобів для функціонування технологічної системи. Загальногосподарська система містить крім виробничої також інфраструктуру основних засобів, які забезпечують повноцінну життєдіяльність підприємства і створюють умови для її прогресу. Для цих систем потрібна раціональна збалансованість, за якою мінімізують амортизаційні відрахування та витрати на забезпечення їх функціонування. Нестача, як і надлишок основних засобів за будь-якою системою, або лімітує ділову активність, або формує непродуктивні витрати.

Важливою частиною активів ДП "Сторожинецьке лісове господарство" є його необоротні активи. У процесі оцінки ефективності використання основного капіталу за традиційним підходом мають бути визначені такі показники, як коефіцієнт зносу та придатності основних засобів.

Так, в табл. 2.6 проведено оцінку ефективності використання основних засобів ДП "Сторожинецьке лісове господарство" за 2012 - 2013 роки. В ході аналізу використання основних засобів досліджуються введення їх у дію, наявність, фондовіддача, вибуття та ліквідація, ступінь використання устаткування тощо(дод.В)

Таблиця 2.6

Аналіз стану основних засобів ДП "Сторожинецьке лісове господарство" за 2012 -2013 роки

Показники	2012 рік	2013 рік	Абсолютне відхилення (+,-)
Первісна вартість основних засобів, тис. грн.	36282	40422	4140
Знос основних засобів, тис. грн..	18242	22043	3801
Рівень зносу основних засобів, %	50,3	54,5	4,2
Рівень придатності основних засобів, %	49,7	45,5	-4,2
Фондовіддача	3,95	4,25	0,3
Фондомісткість	0,25	0,24	-0,1

За даними табл. 2.6 видно, що при зростанні первісної вартості основних засобів ДП "Сторожинецьке лісове господарство" у 2013 році зріс і нарахований знос. Відповідно коефіцієнт зносу у 2013 році склав 54,5%, що на 4,2% більше, ніж в попередньому періоді. Рівень придатності основних засобів зменшився на 4,2%.Позитивним для підприємства є зростання показника фондовіддачі у 2013 році порівняно з 2012 роком на 0,3 та зменшення показника фондомісткості на 0,1.

У табл. 2.7 проведено аналіз використання амортизаційних відрахувань за 2012 - 2013 роки.



Таблиця 2.7

Використання амортизаційних відрахувань

Показники	2012 рік	2013 рік	Абсолютне відхилення (+,-)
1	2	3	4
Нараховано амортизаційних відрахувань	2677	3403	726
Використано на придбання та поліпшення основних засобів	2677	3403	726
на машини та обладнання	1260	1781	521

Як видно з табл. 2.8 у 2013 році нараховано амортизаційних відрахувань на суму 3403 тис. грн., що на 726 тис. грн. більше, порівняно з 2012 роком. Вся сума амортизаційних відрахувань використана на придбання та поліпшення основних засобів. Левова частка з них використана на придбання та капітальний ремонт машин та обладнання - 1781 тис. грн.

Отже, на підприємстві питома вага основних засобів у структурі активів займає більше 70%. Це пов'язано з специфікою діяльності підприємства. Найбільшу питому вагу у складі основних засобів займають будинки, споруди, машини та обладнання, а також транспортні засоби. Слід зазначити, що на підприємстві основні засоби постійно оновлюються. Проте рівень зносу основних засобів досить високий і має тенденцію до зростання. Фондовіддача у 2013 році зростає, що свідчить про задовільний стан використання основних засобів. Відтворення основних засобів на підприємстві здійснюється за рахунок амортизаційних відрахувань та капітальних інвестицій. Кредити банку для фінансування відтворення основних засобів на підприємстві не використовувались.



2.3 Методика проведення аналізу основних засобів на ДП «Сторожинецький лісгосп»

Виробничо - господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними засобами та іх використання. Розвиток виробництва є невіддільним від проблеми ефективного використання основних засобів.

Задачі ан...