Функціонування ринку та "фіаско" ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет економіки, менеджменту і права

Кафедра економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Мікроекономіка»

на тему: «Функціонування ринку та «фіаско» ринку»

Виконала:

Студентка групи

Науковий керівник:

доц. Заплітна Тетяна Валентинівна

Київ 2012

Зміст

Вступ

Розділ 1. Визначення сутності ринку та механізму його функціонування

1.1 Сутність ринку та його структура

1.2 Фірма в різних ринкових структурах

1.3 Виникнення поняття «фіаско» ринку

Розділ 2. Аналіз та оцінка механізму функціонування ринку транспортних послуг

2.1 Оцінка ефективності здійснення транспортних операцій на ринку транспортних послуг і операцій

2.2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності транспортного підприємства та оцінка ефективності здійснення його операцій

2.3 Державне регулювання ринку транспортних послуг

Розділ 3. Основні шляхи подолання «фіаско» ринку та задачі, що стоять на шляху його розвитку

3.1 Розв'язання проблем «фіаско» ринку і негативного впливу на ринок транспортних послуг

3.2 Вирішення проблем обмежених транспортних послуг

3.3 Вирішення проблем ринку транспортних товарів, послуг та засобів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

В загальному, ринок -- місце взаємодії продавців і покупців для визначення ціни та необхідної кількості товару; сукупність економічних відносин між фізичними і юридичними особами (промисловими, торговельними кампаніями, корпораціями, банками), а також між державами і національними органами, міжнародними фінансово-кредитними інститутами з організації та купівлі-продажу різноманітних товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва.

На сьогодні одним із найбільш розповсюджених є ринок транспортних послуг. У наш час транспорт починає відігравати ключову роль в системі товароруху. Можна передбачити, що в майбутньому техніко-експлуатаційні особливості окремих видів транспорту будуть забезпечувати надійне становище на ринку транспортних послуг сучасних транспортних компаній, особливо в умовах підвищеного попиту на перевезення вантажів мілкими відправками, це, в свою чергу, прискорить розвиток автоматизованої обробки вантажів, контейнеризації та пакетизації, а також інформатики в галузі вантажної та перевізної роботи.

Стан транспортної інфраструктури не забезпечує єдності транспортної системи, що є однією з головних причин низької якості транспортних послуг, наданих під час транспортування пасажирів та вантажів. На сучасному етапі виникла нова сукупність взаємопов'язаних проблем забезпечення комплексного розвитку та раціонального функціонування різних видів транспорту України . ринок фіаско транспортний послуга

Об'єктом мого дослідження виступає ринок транспортних послуг.

Предметом дослідження являються тенденції формування й розвитку ринку, форм і методів його функціонування.

Метою моєї курсової роботи є визначення і дослідження сутності ринку транспортних товарів та послуг, інфраструктури ринкового господарства, механізму функціонування ринку, а також характеристика ринкової інфраструктури України в сучасних умовах.

Для реалізації зазначеної мети були поставлені такі завдання:

- визначити і проаналізувати основні функції ринку, його ознаки і умови функціонування;

- сформулювати структуру ринку і характеризувати її елементи;

- розкрити поняття „ фіаско ринку ” і охарактеризувати його;

- обумовити механізм функціонування ринку;

- проаналізувати стан та тенденції розвитку сучасної ринкової інфраструктури України; а також сформулювати основні задачі розвитку зовнішньоекономічної діяльності транспортного підприємства на конкурентному ринку;

- визначити шляхи подолання проблем на ринку транспортних товарів та послуг.

Актуальність зазначених проблем, їхня практична значимість є важливою, адже на сьогоднішній день вантажні та пасажирські перевезення є досить поширеними, та набувають великого розвитку на міжнародній арені ринку транспортних послуг. Також величезне значення має створення й удосконалення законодавчої бази з приводу регулювання ринкових процесів, розуміння населенням України необхідності економічних реформ у даній сфері.

Розділ 1. Визначення сутності ринку та механізму його функціонування

1.1 Сутність ринку та його структура

Ринок - функціональна форма економічних зв'язків між суб'єктами економічної системи; це механізм, який забезпечує обмін благ між продавцями і покупцями через визначення ціни кожного з благ. Завдяки цьому блага стають товарами. Вони виробляються для обміну, для продажу. У ринковій системі все має ціну, яка виражає вартість товару з допомогою грошей.

Ціни координують і обумовлюють рішення виробників і споживачів на ринку. Зростання ціни призводить до зменшення споживання і стимулює виробництво. Зниження ціни стимулює споживання і знеохочує виробництво. Ринок виступає як сукупнiсть форм i органiзацiї спiвробiтництва людей один з одним, призначених для того, щоб звести разом з комерцiйною метою продавцiв та покупцiв, а також надати можливiсть першим продати, другим - купити товар. Тобто це мiсце добровiльних угод, де продаж товарiв вiдбувається лише в тому випадку, коли обидві сторони - продавець i покупець - знаходять компромiс, який проявляється в цiні.

Сутність ринку знаходить свій вираз в його головних економічних функціях:

Ч Інформаційна функція - за допомогою цін, які постійно змінюються, ринок надає об'єктивну інформацію про необхідну кількість, асортимент і якість товарів і послуг. Це дозволяє порівнювати власне виробництво з ринковими умовами.

Ч Посередницька функція - саме на ринку знаходять одне одного та обмінюються покупці і продавці.

Ч Ціноутворююча функція - на ринку відбувається визнання виробничих витрат і створюється ринкова пропозиція, формується попит, внаслідок їхньої взаємодії встановлюються ціни.

Ч Регулююча функція - налагодження зв'язків між різними галузями виробництва, попитом і пропозицією, встановлення і підтримання економічних пропорцій, а також забезпечення безперервності процесу відтворення.

Ч Стимулююча функція - конкуренція сприяє підвищенню ефективності виробництва, покращенню якості товарів і послуг, розширенню їхнього асортименту.

Ч Селективна (оздоровча) функція - ринок сприяє очищенню від нежиттєздатних господарських одиниць, що банкрутують внаслідок конкуренції.

Ч Ринок “ пов'язує ” економіку в єдине ціле, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків, у тому числі, і зовнішньоекономічних. У цьому виявляється його інтеграційна функція.

Ринок є функціональною нормою економічних зв'язків між суб'єктами цілісної економічної системи. Це конкретна форма існування підприємництва.

Суб'єктами ринку є продавці і покупці товарів, послуг та ресурсів. Об'єктами ринку є товари, послуги та ресурси. Ринок має надзвичайно багату структуру. Найчастіше структура ринку розглядається з точки зору його об'єктів. З цієї точки зору ринок можна класифікувати за певними чинниками, що зображено на рисунку 1.1(Додаток А).

В цій структурі ринків визначальним є ринок споживчих товарів тому, що від його стану залежить функціонування всіх інших ринків. Цей ринок безпосередньо пов'язаний зі структурою і обсягом людських потреб, через нього відбувається їх задоволення.

Феномен ринку найкращим чином можна з'ясувати за допомогою категорій попиту і пропозиції.

Попит (demand) - це платоспроможна потреба у товарах і послугах. Закон попиту визначає зв'язок між ціною і обсягом попиту на товари і послуги. Загальновідомо, що з підвищенням ціни обсяг попиту падає, якщо інші умови рівні. Крива попиту виглядає таким чином:

Рис.1.1.Крива попиту.

Чинники, що впливають на попит (навіть при незмінній ціні товару чи послуги): * ціни товарів, що замінюють і доповнюють даний; * доходи покупців; * смаки споживачів; * ціни і доходи, що очікуються у найближчому майбутньому.

Якщо змінюються ціни, відбувається рух вздовж кривої. Якщо змінюються інші чинники, що впливають на попит, пересувається сама крива.

Рис.1.2.Зміна попиту.

Ринкова пропозиція (supply) - це сукупність товарів, що є на ринку, або може бути там представлена. Закон пропозиції формулюється таким чином: з підвищенням ціни обсяг пропозиції зростає, якщо інші умови рівні. Крива пропозиції представлена на рисунку:

Рис.1.3.Крива пропозиції.

Чинники, що впливають на пропозицію (навіть при незмінній ціні товару чи послуги): * ціни на ресурси; * технологія; * ціни на інші товари; * податки або дотації; * очікування відносно майбутніх цін.

Аналогічно попиту, за умов зміни цін, відбувається рух вздовж кривої пропозиції. Якщо змінюються інші можливі чинники, то пересувається сама крива пропозиції.

Рис.1.4.Зміна пропозиції.

Аналіз категорій попиту і пропозиції дозволяє визначити стан ринкової рівноваги.

Ринкова рівновага (equilibrium) - це стан ринку, коли пропозиція задовольняє попит за певною ціною.

Рис.1.5.Ринкова рівновага.

Рівноважна - це ціна, що задовольняє і покупців, і продавців (точка перетину кривих попиту і пропозиції). Точка перетину двох графіків дозволяє одночасно визначити корисність і витрати.

Це все складає ринок, його сутність та структуру.

1.2 Фірма в різних ринкових структурах

Визначення ціни на продукцію та розмірів її виробництва пов'язане із обсягом попиту на товар і наявністю конкурентів, що виробляють аналогічний товар. Залежно від рівня конкуренції на ринку продавців розрізняють: ринки досконалої конкуренції, чистої монополії, монополістичної конкуренції та олігополії. Цей критерій зроблений за такими критеріями: кількість фірм у галузі; тип продукції; умова входу та виходу з нього; ступінь контролю за ціною. Для перегляду типологізації ринків з боку продавців розглянемо таблицю 1.1.(Додаток А)

Досконала конкуренція означає такий стан на ринку товарів або послуг, коли вплив кожного учасника економічного процесу на діяльність ринку настільки малий, що він не впиває на загальні умови функціонування ринку та цін. Вона є ідеальним типом ринкової структури, перевага якого полягає у тому, що завдяки його існуванню стає можливим чітке визначення системи обмежень, з якими стикається фірма, на шляху до максимізації прибутку. Ринок досконалої конкуренції - це ринок, який відповідає умовам досконалої конкуренції.

Проте для сучасних ринків товарів та послуг характерною є недосконала конкуренція. Ринок характеризується як недосконало конкурентний, коли поширюються головні структурні співвідношення, притаманні досконалій (чистій) конкуренції.

Мікроекономічна модель досконалої конкуренції базується на певних припущеннях.

1. Продукція, що продається на ринку, є однорідною. Це означає, що товари всіх виробників абсолютно нічим не відрізняються від споживачів, тобто вони є досконалими субститутами, а криві байдужості для споживачів мають вигляд прямих. Прикладами є стандартизовані товари, як продаються на спеціалізованих біржах, наприклад: кава, пшениця, нафта певних сортів або напівфабрикати, такі як золото, алюміній у зливках тощо.

Досконала взаємозамінність товарів означає, що коефіцієнт еластичності попиту за ціною для продукції будь-якого підприємства прагне до нескінченності. Це означає, що будь-яке підвищення ціни призведе до переключення попиту товару одного виробника на товар іншого.

2.Величина кожної фірми є надзвичайно малою стосовно величини ринку, і зміна обсягу виробництва у межах окремого підприємства не призведе до зрушення ціни на ринку в короткостроковому періоді.

3. Виключена можливість укладання формальних або неформальних угод між фірмами з метою набуття монопольних переваг.

4. Є вільний вхід у галузь та вихід з неї. Тобто будь-яке підприємство може розпочати випуск продукції певної галузі або припинити її виробництво.

Тому, можна сказати, що на ринку досконалої конкуренції забезпечена мобільність виробничих ресурсів, капіталу та робочої сили.

5. На ринку наявна недосконала інформованість про всі параметри як з боку покупців, так і з боку продавців. Тобто всі суб'єкти ринку знають заздалегідь про ціни продавців і перехід від одного продавця до іншого для них нічого не коштує. У сучасному житті такого не має, тому деякі економісти надають перевагу моделі чистої конкуренції, визначаючи при цьому, що отримання та використання інформації потребує часу та зусиль.

У моделі ринку досконалої конкуренції виділяють короткостроковий, довгостроковий та миттєвий періоди.

Метою будь-якого підприємства узагальнено можна вважати прагнення до отримання найбільшого прибутку за даних умов ринку. Прибуток - це різниця між надходженням від реалізації певного обсягу продукції (загальною виручкою) та загальними витратами на її виробництво. Сукупна виручка - сума грошей, що отримує фірма внаслідок продажу певного обсягу продукції:

TR(q)=P*q (1.2)

Середня виручка - це сума загальної виручки на одну одиницю реалізованої продукції:

(1.3)

Гранична виручка - зміна сукупної виручки при збільшенні обсягу продукції на одну одиницю:

(1.4)

Головними умовами для максимізації прибутку є попит споживачів на певний товар та, в умовах досконалої конкуренції, ціна, що визначаться внаслідок взаємодії попиту та пропозиції. Підприємство в умовах певного типу ринку є ціноодержувачем: крива попиту на його продукцію є нескінченною еластичною та має вигляд прямої, яка паралельна осі випуску. Це означає, що підприємство може продати будь-який обсяг продукції за існуючою ціною.



Рис.1.6. Крива попиту для досконало конкурентного підприємства.

Такий висновок випливає з того, що кожне підприємство є настільки малим, що не може самостійно впливати на ринкову ціну, збільшуючи або зменшуючи обсяги пропонованої продукції. Тому ціна для нього є заданою ринком і продавати свою продукцію підприємство може лише за цією ціною (Рис.1.6).

За таких умов сукупна виручка фірми змінюється лише при зміні обсягу виробництва продукції і, відповідно, середня виручка та гранична виручка при Р=const дорівнюють ціні:

(1.5)

(1.6)

де Р - ціна продукції;

q - обсяг випуску фірми;

AR - середня виручка;

MR - гранична виручка.

Підприємство в умовах ринку досконалої конкуренції може максимізувати свій прибуток лише за умови пристосування обсягів випуску до умов ринку та/або власних витрат, які зумовлені технологією виробництва. Підприємство на ринку досконалої конкуренції буде отримувати максимальний прибуток, коли буде виробляти такий обсяг продукції, за якого гранична виручка дорівнюватиме граничним витратам та ціні, заданій ринком.

Тому фірма матиме максимальний прибуток, якщо буде використовувати такі обсяги кожного з ресурсів, для яких ціна фактора дорівнюватиме добутку ціни готової продукції та граничного продукту з певного обсягу ресурсу.

Ринок чистої монополії - це такий тип побудови ринку, на якому продукцію пропонує один продавець. Підприємство - монополіст має задовольнити всіх потенційних покупців певного товару в межах даного ринку, і тому це підприємство ототожнюється з галуззю.

Головними ознаками ринку чистої монополії є:

· відсутність досконалих замінників продукції фірми-монополіста;

· неможливість входження на ринок інших фірм;

· велика кількість покупців на ринку;

· досконала інформованість щодо цін, фізичних ознак товару, інших параметрів ринку.

Крива попиту на продукцію монополіста має від'ємний нахил. Тому кожну наступну одиницю товару монополіст може продати лише за меншою ціною. Для максимізації прибутку підприємство-монополіст може змінювати як обсяги виробництва, так і ціну.

Фірма на ринку чистої монополії максимізує прибуток, коли обирає такий обсяг виробництва, для якого гранична виручка дорівнює граничним витратам, а ціна при цьому дорівнює ціні попиту для певного обсягу блага.

Ліва частина характеризує нахил кривої граничної виручки (MR), а права - нахил граничних витрат (SMC). Тому прибуток буде максимальним, якщо MR=SMC та крива SMC має додатні нахил. Від'ємний прибуток (збитки) буде максимальним, коли MR=SMC та крива SMC має від'ємний нахил.

Рис.1.7. Умови максимізації прибутку підприємством-монополістом.

На обсяг, що максимізує прибуток вказує точка Е - точка перетину ліній MR таSMC. - абсциса точки Е. Ціна - визначається ординатою точки А,яка є точкою перетину кривої попиту з перпендикуляром, що проведений із . Це означає ту максимальну ціну, за якою споживачі згодні купити обсяг . Середні загальні витрати визначаються ординатою точки В, яка є точкою перетину кривої SATC із перпендикуляром, котрий проведений із точки . Точка перетину ліній MR та SMC, що визначає оптимальну комбінацію ціни та обсягу продукції, називається точкою Курно[ 3, 315].

Рис. 1.8. Оптимальний план випуску фірми на ринку чистої монополії.

Але для фірми-монополіста неможливо визначити криву пропозиції, оскільки немає однозначної залежності між ціною та обсягом пропозиції.

Справжні монополії на ринках товарів та послуг зустрічається не досить часто. Найбільш характерним явищем є існування однієї домінуючої фірми. Наприклад, можна назвати такі домінуючі фірми: “Intel”, “Microsoft”, “Xerox”, а також вітчизняні “ Укрпошта ”, “ Укртелеком ” та інші, які неодноразово фігурували в антимонопольних судових справах.

Монопольну владу можуть мати підприємства не тільки на ринку чистої монополії, а й на ринку монополістичної конкуренції або олігополії.

Сутність монополізації полягає в набутті фірмою монопольної влади. Тобто здатності призначати ціну вищу, ніж граничні витрати.

Ринок монополістичної конкуренції поєднує властивості ринків досконалої конкуренції та монополії. Головними ознаками цього ринку є:

· наявність багатьох покупців та продавців на ринку;

· порівняно вільний вхід у галузь та вихід з неї;

· досконала інформованість покупців та продавців про умови функціонування ринку;

· продукція, що продається на ринку, є неоднорідною, диференційованою, так що монополістично конкурентний ринок (галузь) має вигляд продавців або підприємств, які продають продукти, котрі є близькими замінниками.

Особливістю ринку монополістичної конкуренції є те, що підприємство, яке належить до нього, має справу з двома різними кривими попиту[3,370]. Перша відображає залежність «ціна-обсяг», коли певне підприємство змінює ціни, а його конкуренти ні. Друга показує залежність «ціна - обсяг», коли всі продавці змінюють ціни.

Рис.1.9.Дві криві попиту для підприємства на ринку монополістичної конкуренції.

У довгостроковому періоді фірми можуть входити на ринок та виходити з нього. Типове підприємство максимізує прибуток при обсязі випуску , за якого виконується рівняння . Воно встановлює ціну , яка дорівнює довго строковим середнім витратам . Отже, в умовах довгострокової рівноваги типове монополістично конкурентне підприємство буде отримувати нульовий економічний прибуток.

Рис.1.10.Довгострокові рівноваги підприємства на ринку монополістичної конкуренції.

Головною ознакою існування ринку монополістичної конкуренції є наявність багатьох фірм, що пропонують продукцію на ринок. Фірма на ринку монополістичної конкуренції максимізує прибуток тоді, коли виробляє обсяг, за яким гранична виручка дорівнює граничним витратам, а ціна для цього розміру адекватна ціні попиту.

Олігополія - це тип побудови ринку, для якого характерна наявність невеликої кількості великих постачальників та багатьох дрібних споживачів.

Особливістю поведінки фірми-постачальника на ринку олігополістичної конкуренції є те, що, приймаючи рішення, вона завжди бере до уваги реакцію конкурентів на її дії.

Суперництво невеликої кількості великих фірм породжує новий чинник конкурентної боротьби -- взаємозалежність. Кожна фірма в такій ситуації не може піти на зміну цінової політики, не враховуючи можливої реакції конкурентів. Це -- одна з найсуттєвіших рис олігополії: вона має місце тоді, коли кількість фірм у галузі настільки мала, що кожна має зважати на реакцію суперників при формуванні політики цін. Ця особливість визначає і специфіку її ринкової поведінки. Ціни в такій ситуації, з одного боку, менш рухливі, з іншого, якщо вони змінюються, то разом в усіх фірмах.

Припустімо, у галузі домінують три фірми й одна з них вирішила змінити ціну (підвищити чи знизити). У такому разі дві інші можуть або піти за нею, або залишити свої ціни без зміни. У першому випадку попит, а отже, обсяг продажів зміниться незначно, бо фірми змінили ціни в одному напрямі, і споживач не має альтернативного вибору для задоволення своїх потреб. Попит буде слабко еластичним. У другому випадку фірма, що знизила ціну, при незмінних цінах на продукцію двох інших фірм матиме підвищений попит на свою продукцію, а якщо вона змінить ціну у бік підвищення, то втратить значну частину своїх покупців. Попит у такому разі стає значно еластичнішім.

Отже, попит на продукцію фірми за умов олігополії залежатиме не тільки і не стільки від неї самої, скільки від поведінки її суперників. Якщо вони «вступають у гру» і змінюють свої ціни слідом за певною фірмою, попит низько еластичний; якщо ж вони залишаються осторонь, попит стає високо еластичним. Особливість цієї ситуації відбиває специфічна конфігурація кривої попиту на олігопольному ринку, що набуває форми ламаної лінії(Рис.1.11).

Рис.1.11.Крива попиту в олігопольному ринку.

Непередбачуваність реакції суперників на зміну цін може спричинити такі небажані явища, як війна цін, поява нових конкурентів, відхилення від ціни, при якій випуск продукції дає максимальний прибуток.

Щоб уникнути такої ситуації, фірми прагнуть домовитися про підтримку загальної ціни и обмеження випуску. Найтиповіші угоди такого плану -- картельні угоди, в яких для підтримки певного рівня цін установлюються квоти продукції, що випускається.

Припустимо, 10 фірм, що випускають однорідну продукцію, конкурують на вільному ринку. Граничні витрати виробництва одиниці продукції складають 1 дол. США. Оскільки граничні витрати за умов досконалої конкуренції збігаються з ціною, вони становлять ту саму величину для кожної одиниці випуску. Крива граничних витрат у такому випадку збігається з кривою питомих витрат та абсолютно еластичною кривою пропозиції (S)(Рис.1.12).

Рис.1.12. Крива граничних витрат, що збігається з кривою питомих витрат та абсолютно еластичною кривою пропозиції.

Ціна рівноваги стане в точці перетину кривих попиту та пропозиції і буде відповідати 1 дол. США та 400 одиницям випуску.

Припустимо, що фірми утворили картель з метою усунення конкуренції. Прагнучи максимізувати прибуток, вони шукатимуть той обсяг випуску, за якого граничний дохід зрівняється з граничними витратами. Таким обсягом будуть 200 одиниць випуску. Якщо випуск затвердиться на такій кількості, ціна зросте до 2 дол. США за одиницю, а чистий прибуток (TR-TC) -- до 200 дол. США. Учасники картелю безумовно скористуються з такої ситуації, виробляючи в половину менше продукції й одержуючи великий прибуток. Але для споживачів картель означає зменшення пропозиції і вищі ціни. На щастя для споживачів, картелі виявляються доволі нестабільними утвореннями.

1.3 Виникнення «фіаско» ринку

Фіаско ринку -- це ситуація, коли ринок не здатний виконувати одну або більше зі своїх функцій. Внаслідок цього ринок може розпастися, певні товари можуть не пропонуватися або в кращому випадку пропонуватися за завищеними цінами. Поняття фіаско ринку граничить також із поняттям недосконалої конкуренції.

Серед причин виникнення фіаско ринку зазвичай виділяються такі:

· зовнішні ефекти: суб'єкт господарської діяльності не відшкодовує самостійно спричинені ним витрати або отримує користь із діяльності третіх осіб без відповідного відшкодування витрат. Наприклад, іноземні легкові та вантажні автомобілі використовують українські дороги, не відшкодовуючи при цьому витрат, пов'язаних із забрудненням навколишнього середовища викидами в атмосферу та із амортизацією доріг. Натомість, ці витрати несуть громадяни України.

· ефект неподільності виникає внаслідок існування товарів, які є високо кошторисними та потужність яких змінюється тільки великими стрибками, наприклад, енергетичні станції, колія, газова та телефонна інфраструктури. Зазначений ефект може призвести до концентрації на стороні продавців. У випадку природної монополії, попит може бути задоволений найекономніше виключно одним продавцем.

· Асиметрична інформація.

· Перед укладенням угоди існує різний стан поінформованості - добре поінформовані продавці, погано поінформовані покупці. Проблема "несприятливого вибору" призводить до руйнування ринку якісних товарів, внаслідок того, що покупець, не маючи можливості реально оцінити вартість товару, платить лише пересічну ціну, й таким чином, на ринку залишається тільки неякісний товар.

· Після укладення угоди може виникнути так звана проблема "морального ризику", якщо немає можливості перевірити виконання угоди одним із контрагентів.

· Вирішення зазначених проблем асиметричної інформації спричиняє виникнення трансакційних витрат, отже користування ринком перестає бути безкоштовним.

· адаптаційні недоліки виникають тоді, коли процес досягнення рівноваги на ринку є довготривалим або неможливим взагалі, та коли досягнута рівновага виявляється нестабільною.

· нераціональна поведінка учасників ринку: дії учасників ринку не приносять їм вигоди, наприклад, гра в лотерею, в якій очікуваний виграш (ймовірність х сума виграшу) є меншим за вартість лотерейного квитка; класичною економічною теорією альтруїзм також розглядається як нераціональна поведінка.

Розділ 2. Аналіз та оцінка механізму функціонування ринку транспортних послуг

2.1 Оцінка ефективності здійснення транспортних операцій на ринку транспортних послуг та операцій

Послуга транспорту визначається як підвид діяльності транспорту, що спрямований на задоволення потреб людей і характеризується наявністю необхідного технологічного, економічного, інформаційного, правового та ресурсного забезпечення.

До транспортних послуг належать:

· перевезення вантажів та пасажирів;

· навантажувально-розвантажувальні роботи (навантаження, розвантаження, перевантаження, внутрішньо складські операції, пересадка пасажирів);

· зберігання вантажів;

· сервісне обслуговування транспортних засобів;

· підготовка засобів, якими здійснюються перевезення;

· надання засобів, якими здійснюються перевезення, на умовах оренди чи прокату;

· переганяння (доставка) нових та відремонтованих транспортних засобів тощо.

Для оцінки ефективності здійснення транспортних операцій на ринку транспортних операцій та послуг розглянемо вантажні перевезення різними видами транспорту.

По-перше оцінимо вантажні перевезення від 2005 до 2012 року, як змінився попит і пропозиція на різні види транспорту.



Рис.2.1. Вантажні перевезення за 2005 рік.

Відносно 2005 року обсяг перевезених вантажів у 2006 році зріс на автомобільному, залізничному, водному та трубопровідному транспорті, проте на авіаційному залишився без змін. Тому можна сказати, що попит на перевезення вантажів цими видами транспорту підвищився, на що повпливали певні зміни нецінових та цінових детермінантів. Вантажооборот підвищився на залізичному, автомобільному і водному. На трубопровідному зменшився, а на анвіаційному залишився без змін. Якщо враховувати ці дані, то пропозиція на ці види транспорту також змінилась відповідно в позитину та негативну сторону.

Рис.2.2.Вантажні перевезення за 2006рік.

Наступний показник вантажних перевезень за 2007 рік. І у порівнянні з 2006 роком більше було перевезено вантажів залізничним, автомобільним та водним видами транспорту. Трубопровідним менше відповідно до 2006, а авіаційним без змін. А вантажооборот по залізничному, авіаційному та водному зріс. Проте по водному та трубопровідному зменшився.

Рис.2.3.Вантажні перевезення за 2007рік.

У порівнянні з 2007 роком у 2008 році вантажні перевезення будувалися наступним чином. Кількість перевезеного вантажу залізничним, водним і трубопровідним транспортом зменшилась, авіаційним залишилась без змін. Вантажооборот також зменшився відповідно залізничного, водного, трубопровідного, авіаційного, а зріс лише автомобільного.

Рис.2.4.Вантажні перевезення за 2008рік.

Наступний показник у порівнянні з 2008 роком. У 2009 році відбулися наступні зміни у вантажних перевезень на ринку транспортних послуг. Кількість перевезеного вантажу зменшилась всіма видами транспорту, окрім авіаційного, який залишився без змін. Вантажооборот зменшився всіма видами транспорту, оскільки відбулися значні зміни попиті та пропозиції на вантажні перевезення.

Рис.2.5.Вантажні перевезення за 2009 рік

У 2010 році попит на вантажні перевезенні різними видами транспорту змінився наступним чином. У відповідності до 2009 року зросла кількість перевезених вантажів та вантожооборот.

Перевезення вантажів залізничним, автомобільним, водним видами транспорту збільшилось, трубопровідним зменшилось, а авіаційним залишилось без змін. Вантажооборот за 2010 рік збільшився для всіх видів транспорту, окрім трубопровідного.

Рис.2.6.Вантажні перевезення за 2010рік.

І нарешті вантажні перевезення за 2011 рік перебувають у такому стані. Попит на всі види транспорту у порівнянні з 2010 роком зменшився. Незмінним залишився лише авіаційний, оскільки ціни на перевезення вантажів цим транспортом не надто змінились. Вантажооборот у 2011 році зменшився по всіх видах транспорту, так як кількість перевезених вантажів є меншою, ніж попереднього року.

Рис.2.7.Вантажні перевезення за 2011 рік.

Так як автомобільні вантажні перевезення характеризуються високою швидкістю та маневреністю пересування, тому на долю автомобільних перевезень припадає 10% світового вантажообігу. Прийнято, що автомобільний транспорт використовують фірми на ринку монополістичної конкуренції, де здійснюють перевезення вантажів між країнами і використовуються великовантажні автомобілі з кузовом фургонного типу. На теперішній час автомобільний транспорт є найпоширенішим у перевезенні пасажирів і його частка складає 79% автомобільних перевезень.

Залізничний транспорт займає майже чверть загального обсягу світової зовнішньої торгівлі. Залізничний транспорт є найбільш рентабельним видом транспорту для перевезень вагонних партій вантажів навалом - кам'яного вугілля, руди, піску,сільськогосподарської продукції та лісоматеріалів - на далекі відстані. Перевезення залізничним транспортом можуть використовувати фірми на ринках монопольної конкуренції, які здійснюють середні перевезення на території певного структурного підрозділу. На ринку чистої конкуренції малі фірми займаються переважно СТО, тобто всім, що пов'язане з малими транспортуваннями машин та деталей на короткі дистанції, їх безпосередній ремонт.

Більше 10% світового вантажообігу в наш час перевозить повітряний транспорт. Транспортування повітрям вигідне в тих випадках, коли основне значення має швидкість і коли необхідно досягти віддалених ринків.

Фірми на ринку олігополії займаються транзитними перевезеннями, тобто перевезеннями через територію країни вантажів, вироблених за її межами без будь-якого використання в даній країні та передачі іншому власнику. До таких перевезень прирівнюють перевезення через територію країни нафти, нафтопродуктів, природного газу та інших рідин і газоподібних речовин трубопроводами. За обсягами транзиту першим є трубопровідний транспорт. За ним ідуть автомобільний, залізничний, морський і повітряний.

Для порівняння використаємо дані держкомстату про транзитні перевезення вантажів за 2010, 2011 та 2012 роки(Додаток Б). У відношенні до 2010 року у 2011 році перевезено транзитних вантажів менше, і тому можна сказати, що у 2012 році ця цифра не зросте. Так як попит на ці перевезення зменшився, то відповідно і пропозицію на нього змешили.

Ми можемо охарактеризувати лише половину 2012 року, але зробити висновок, що трубопровідні транзити найбільш використовуюються і є у постійному вжитку, чого не можна сказати про річковий вид транспорту, який взагалі не використовується. Мінімальне використання є авіаційного транспорту.

2.2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності транспортного підприємства та оцінка ефективності здійснення його операцій

Аналіз ринку транспортних послуг допоміг виявити недоліки становища на ринку й окреслив можливості і шляхи поліпшення та вдосконалення його стану.

У наш час транспорт починає відігравати ключову роль в системі товароруху. Можна передбачити, що в майбутньому техніко-експлуатаційні особливості окремих видів транспорту будуть забезпечувати надійне становище на ринку транспортних послуг сучасних транспортних компаній, особливо в умовах підвищеного попиту на перевезення вантажів мілкими відправками, що, своєю чергою, прискорить розвиток автоматизованої обробки вантажів, контейнеризації та пакетизації, а також інформатики в галузі вантажної та перевізної роботи.

За заявою міністра транспорту Україна втрачає ринки транспортних послуг. Сьогодні 18-20 % загального обсягу експорту послуг припадає на транспортні послуги. Але цей показник може значно зменшитися унаслідок недостатнього фінансування галузі з бюджету і законодавчої неурегульованості питань, пов'язаних з розвитком України як транзитної держави. Підприємства транспорту щорічно виплачують до державного бюджету близько 1,9 млрд. грн. податків і платежів, отримуючи з бюджету близько 650 млн. грн. Внаслідок недостатнього фінансування на автомобільному транспорті практично повністю припинилося оновлення рухомого складу, середній вік експлуатації якого досягає 15 років, це удвічі перевищує нормативний термін. Близько 70 % наявних в Україні автобусів необхідно замінити, оскільки вони фізично та морально застарілі і строк їхньої експлуатації закінчився. Авіаційний транспорт практично не розвивається. На це впливає висока вартість літаків та відсутність коштів у вітчизняних авіакомпаній. Основні фонди транспорту становлять приблизно 20% головних виробничин фондів країни. Транспорт України через її геополітичне положення має значне міждержавне значення, яке поступово зростає.

Транспорт грає важливу роль в розвитку зовнішньоекономічної діяльності транспортного підприємства. Його нормальне функціонування забезпечує виконання зобов'язань сторонами по купівлі-продажу, комерційний ефект зовнішньоторгової угоди. Порушення транспортного процесу часто веде до матеріальних втрат експортета й імпортера, робить вітчизняні товари неконкурентноздатними.

На подальший розвиток зовнішньоекономічної діяльності транспортного підприємства на ринку транспортних послуг впливають такі фактори(зовнішні та внутрішні):

Зовнішні:

· Динаміка глобальної торгівлі та індустрії;

· Розширення Європейського Союзу та приєднання України до нього;

· Збільшення торгівлі з Китаєм та зростання потреб у створенні нових транспортних коридорів, включаючи транзитні перевезення вантажів по території України;

· Глобалізація діяльності транснаціональних корпорацій і західних роздрібних сіток;

· Експансія міжнародних транспортних компаній.

Внутрішні:

§ Досягнення високого темпу економічного зростання;

§ Збільшення обсягів експортно-імпортних операцій та зміна структур зовнішньої торгівлі;

§ Позитивна динаміка промислового виробництва і роздрібного товарообороту;

§ Зрушення в структурі попиту на транспортні послуги;

§ Темпи консолідації ринку транспортних послуг;

§ Стан транспортної інфраструктури динаміка інвестицій в галузь.

Транспортне підприємство повинно мати добре налагодженні стосунки із замовниками, бо воно має бути надійним і відповідальним у відносинах з партненрами по бізнесу. Адже гарні зв'язки з партнерами, замовниками вважається невидимим капіталом. Перш за все слід зауважити, що при необхідності відправлення вантажу за кордон, доцільно насамперед встановити тісні контакти з транспортними підприємствами і організаціями, які займаються міжнародними перевезеннями. При цьому важливо вибрати вид транспорту, яким ви хотіли б відправити вантаж за кордон.

Для аналізу зовнішньоекономічної діяльності транспортного підприємства я обрала ПП Шкварок Р.Д. Наприклад, основними замовниками ПП Шкварок Р.Д. є “ARDO”, компанія, що виробляє побутову техніку; експедиція «Кюне Нагель» (Німеччина); A+F(Німеччина), експортують металоконструкції; ЗАТ «Барва» (Україна), каучукові вироби.

Постачаючи вантаж споживачеві необхідно враховувати умови доставки , виходячи з того, що вантаж - продукт виробництва(сировина, напівфабрикати, готова продукція), приийнятий для перевезення.

Впродовж 15-річної діяльності підприємство має широке коло постійних замовників як на території України так і за кордоном. На початковій стадії розвитку ПП Шкварок Р.Д. підтримувало зовнішньоекономічні зв'язки зшироким колом країн Західної Європи. Проте остнанні 5 років воно здійснює перевезення переважно до Польщі та Німеччини.

Для пошуку вантажів перевізник моніторит інтернет та шукає замовників через спеціалізовані сайти, такі як «Делла» та «Ларді» - на них рохміщують інформацію про вільні вантажі замовники, а перевізнику необхідно купувати доступ до їхньої контактної інформації. Знайшовши замовника, підприємець повинен належним чином підготувати водія до рейсу та дати йому необхідний пакет документів.

Кожний вантажний автомобіль ПП Шкварок Р.Д. застрахований. Підприємство має багаторічний контракт зі страховою компанією «Універсальна», що знаходиться в м.Івано-Франківську. Кожен водій має страховку та зелену картку і перед кожним виїздом, піприємець застраховує вантаж, що перевозить.

Важливим показником роботи транспорту є собівартість первезень.

Проте основу витрат підприємство ПП Шкварок Р.Д. становлять: пальне, сервісне обслуговування, запчастини, заробітна плата водіїв, відрядження, інформаційні послуги, оренди приміщень та стоянок.

Для проведення аналізу економічної діяльності ПП Шкварок Р.Д. вивчає залежність продуктивності рухомого складу від технічної швидкості. Можна сказати, що при збільшення середньої швидкості з 15 до 45 км/год продуктивність зросла з 30 до 60 ткм. Тому при збільшенні технічної швидкості перевезень продуктивність рухомого складу зростає.

Слід розповісти, що ПП Шкварок Р.Д. має три оснвні рахунки: один у національній валюті(гривні), один у євро, один у злотих(польська валюта). Сьогодні найпоширенішим видом, розрахунків є розрахунки за допомогою платіжних доручень. Воно являє собою бланк встановленої форми, який підприємство подає до обслуговуючого банкудля перерахування визначеної суми зі свого рахунка. Інший платіжний документ є платіжне вимога-доручення. В сучаснх умовах господарювання підприємства систематично залучають позикові кошти, тобто кредити. ПП Шкварок Р.Д. має укладений договір на кредит з «Приватбанком», в якому визначається об'єкт кредитування, умови одержання та погашення позик,процентні ставки платижа, кредитні умови та розміри їх підвищення та зниження, зобов'язання на перевізника по заставі цінностей, що кредитуються, джерела погашення позик, терміни та інше.

На даний момент в кредиті перебуваються 2 вантажні автомобілі марки MAN.

ПП Шкварок Р.Д. є платником податків.Воно сплачує податок з доходів фізичних осіб, а це становить 15% від прибутку, є платником податків на додану вартість, який в Україні становить 20%, а за кордоном 0%. Приватне підприємсвто також сплачує податки до Пенсійного фонду - 33,2% від доходу; до Фонду заробітної плати - 33,2% від свого доходу + 2% від заробітної плати водіїв(найманих працівників); до Фонду соціального страхування, який становить 1,5% + 0,5% з працівників; до Фонду страхування від нещасних випадків - 1,56%; до Фонду по безробіттю - 1,3% + 0,5% з найманих працівників.

Як відомо, розвиток зовнішньоекономічної діяльності та збільшення масштабів міжнародної торгівлі зумовлює зростання обсягів міжнародних перевезень вантажів.

Протягом 2009 року сальдо торгівлі товарами покращилося на 12848,2 млн. долрів порівняно з 2008 роком. В 2008 році імпорт товарів перевищив експорт на 18531,9 млн. доларів. Протягм 2008 року сальдо торгівлі товарами погіршилося на 7210 млн. доларів порівняно з 2007 роком. Зараз тенденція така, що з ростом товарообороту збільшується обсяг перевезень.

При визначенні ефективності зовнішньоекономічної діяльності(ЗЕД) підприємства застосовується системний підхід ,який дає можливість здіснити комплексний аналіз будь-якого виду зовнішньоекономічної операції. Для того щоб визначити ефективність ЗЕД на ПП Шкварок Р.Д. я обчислила критерій ефективності, який розраховується за формулою:

Коеф.ЗЕД=(Пексп/імп / Вексп/імп)*100% (2.1)

де, Коеф.ЗЕД - критерій ефективності ЗЕД;

Пексп/імп - прибуток, отриманий в результаті експортно-імпортних операцій;

Вексп/імп - витрати на здійснення експортно-імпортних операцій.

Визначимо критерій ефективності підприємства за дані 5 років.

Табл.2.1. Дохід, витрати та прибуток підприємства за 2006-2010 роки.

№	Рік	Валовий дохід	Витрати	Прибуток
1	2010	1000	1000	128000
2	2009	1000	1000	131000
3	2008	1000	1000	126000
4	2007	1000	1000	125000
5	2006	1000	1000	12000

Таким чином загальна ефективність транспортного підприємства за 2005-2009роки становить; 8,1%, яка обчислюється як сумарна кількість прибутку поділена на сумарну кількість витрат і помножено на 100%.

Приватному перевізнику при визначенні ефективності маршруту надзвичайно допомагає комп'ютрна програма AUTO ROUTE, яка дозволяє в найкоротший термін визначити кілометраж будь-якого рейсу. Проте негативно впливають на ефективнсіть перевезення простої. Це є одна з головних причин недотримання термінів поствки вантажів.Так як автомобіль перетинає не один кордон, то стає зрозумілим, що доставка вантажів іноді затримується.

Водія підбирають відповідно певним вимогам. Водії-експедитори чітко знають, що приїхавши з рейсу, вони повинні в найкоротнший термін віддати перевізнику документи на рейс та звіт, в який включаються: номер рейсу, маршрут, ПІП водія, пробіг вантажного автомобіля, скільки заправлено та який залишок ДП. Також включаються усі витрати, здійснені під час перевезення.

Тому проаналізувавши діяльність ПП Шкварок Р.Д. я зробила деякі пропозиції:

1)звернути увагу на роботу з клієнтами і налагодити співпрацю з прямими постачальниками, так як експедитори завжди пропонують ціни нижчі, залишаючи собі прибуток.

2)краще вивчити ринок сервісного обслугвування, зокрема ціни на ньому та якість товарів та послуг, щоб вибрати оптимальний варіант.

3)вязти на роботу більше молодих кадрів, яких не вистачає на підприємстві.

4)вивчити певні умови транзиту через Чехію, Словаччину і порівняти ці альтернативні маршрути в Західну Європу з маршрутом через Польщу.

Отже, транспортне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності -- це система технічних, технологічних елементів, економічних, комерційно-правових, організаційних чинників, методів управління транспортними операціями у сфері виробництва, обігу і споживання товарів, що переміщуються між країнами. Тому потрібно вивчати зовнішньоекономічну діяльність підприємств, для кращого його розвитку та максимізації прибутку.

2.3 Державне регулювання ринку транспортних послуг

Місце і роль транспорту у суспільному виробництві визначає необхідність його пріоритетного розвитку, державної підтримки в задоволенні його потреб у транспортних засобах, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсах.

Державне управління галузі транспорту здійснюють: Міністерство транспорту України, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Під державним управлінням розуміється організаційно-владна виконавчо-розпорядча діяльність органів державного управління, яка функціонує на основі і для виконання законів та перебуває у повсякденному практичному здійсненні функцій держави.

Нормальне і безпечне функціонування транспортної системи, як однієї з найскладніших галузей виробництва, можливе лише за умови відповідного державного регулювання, всебічної державної фінансової, економічної, соціальної та адміністративної підтримки.

Управління в галузі транспорту має забезпечувати своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях та потреб оборони України; захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування; безпечне функціонування транспорту; додержання необхідних темпів і пропорцій розвитку національної транспортної системи; захист економічних інтересів України та законних інтересів підприємств і організацій транспорту і споживачів транспортних послуг; створення однакових умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту; обмеження монополізму та розвиток конкуренції; координацію роботи різних видів транспорту; ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту та охорону навколишньою природного середовища від шкідливого, впливу транспорту (ст. 3 Закону України “ Про транспорт ”).

Ще конкретніше визначені цілі й завдання державною регулювання в галузевих нормативних актах. В стаття 4 Закону України “ Про залізничний транспорт ” сказано, що з метою забезпечення державних і суспільних інтересів, свободи підприємництва і формування ринку транспортних послуг, безпеки перевезень, захисту навколишнього природного середовища Кабінет Міністрів України визначає умови й порядок організації діяльності залізничного транспорту. Крім того, управління процесом перевезень у внутрішньому та міжнародному сполученнях, а також регулювання виробничо-господарської діяльності у сфері організації і забезпечення цього процесу залізницями, підприємствами, установами та організаціями провадяться централізовано і належать виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює функції господарського суб'єкта.

В статті 6 Закону України “ Про автомобільний транспорт ” зазначено, що основним завданням державного регулювання діяльності автомобільного транспорту є формування ринку його послуг шляхом реалізації єдиної економічної, інвестиційної, науково-технічної та соціальної політики.

Держава здійснює регулювання діяльності цивільної авіації через Міністерство транспорту України та Комітет по використанню повітряного простору України за такими напрямами (ст. 3 Повітряного кодексу України): забезпечення розвитку цивільної авіації; нагляд за безпекою польотів повітряних суден; сертифікація, реєстрація та ліцензування; регулювання використання повітряною простору і обслуговування повітряного руху; захист авіації України від незаконного втручання в її діяльність та інші.

Аналогічні цілі та завдання державного регулювання торговельного мореплавства закріплені у ст. 3 Кодексу торговельного мореплавства України щодо розвитку мореплавства, його правового забезпечення та умов праці на морському транспорті.

Виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновок, що державне регулювання відносин передбачається на всіх видах транспорту. Воно має своїм завданням організаційно забезпечити подальший розвиток та удосконалення діяльності транспортної системи України і на цій основі сприяти більш повному задоволенню матеріальних і культурних потреб суспільства.

Розділ 3. Основні шляхи подолання «фіаско» ринку та задачі, що стоять на шляху його розвитку

3.1 Розв'язання проблем «фіаско» ринку і негативного впливу на ринок транспортних послуг

Щоб забезпечити стабільне функціонування ринку транспортних послуг перед державою лежить завдання вирішити декілька проблем. Перш за все, це розв'язати проблему «фіаско» ринку та по-друге, вирішити проблеми негативного впливу на ринок транспортних послуг та товарів.

Відомо, що ринок -- це органічний механізм, і будь-який державний захід (якого б характеру він не був) змінює умови взаємодії на даному ринку, ринкову кон'юнктуру, впливає на рішення суб'єктів господарювання.

Слід зауважити, що Україна має досить розгалужену транспортну інфраструктуру, що за своїми кількісними ознаками загалом задовольняє вимоги щодо внутрішніх перевезень і залучення транзиту. Але за системою якісних показників, таких як рівень забезпечення швидкості, вагових норм, інформаційне забезпечення, збереження вантажу, рівень обслуговування на кордоні, сервіс на дорогах тощо ще значно відстає від вимог міжнародних стандартів. Тому спостерігається втрата конкурентоспроможності вітчизняних перевізників на міжнародних ринках перевезень - судноплавних, автомобільних та авіаційних компаній.

Тому і виникає «фіаско» ринку або ще кажуть провал ринку - ситуація на ринку, де заходами ринкового регулювання неможливо координувати процеси так, щоб забезпечити ефективне використання ресурсів.

Щоб подолати «фіаско» ринку потрібно:

1. Правильно застосовувати методи та інструменти державного регулювання економіки в країні(розміри податків, мита, кредитних ставок, квот, ліцензій)

2. Приймати такі рішення, які базуються на перевіреній інформації, тобто мають під собою чітке підґрунтя.

3. Здійснити реорганізацію в колах управління, для того, щоб не було «ефекту запізнення» в процесі постановки цілей. Також необхідно врахувати і швидкість введення в дію та термін дії кожного інструмента, які по-різному впливають на ціль: зміни в грошово-кредитному регулюванні дають швидший ефект, в податковому -- більш віддалений результат.

4. Запобігати перевищення владних повноважень на користь вузького кола осіб.

Що стосується ринку транспортних послуг, то для розв'язання негативного впливу на ринок транспортних послуг, слід його перш за все розглянути.

В загальному, ринок транспортних послуг - це сфера здійснення перевезень пасажирів, вантажів, багажу, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, допоміжних та інших видів робіт (послуг), пов'язаних із перевезеннями. Він існує в єдності з товарним ринком і є одним з його різновидів, що розвивається відповідно до загальних законів ринкової економіки.

Щоб правильно організовувати транспортні послуги потрібно пристосувати асортимент запропонованих послуг до специфічних потреб клієнтів, а також активно формувати попит на послуги транспорту з метою прибуткової реалізації уже запроваджених.

Визначальним елементом транспортного ринку є клієнт (відправник - отримувач вантажів), який диктує транспортному підприємству умови транспортного обслуговування. Найголовніші критерії, які визначають поведінку споживача послуг перевезення вантажів: швидкість та технології доставки вантажів, якість та мобільність перевезень, цінова політика, номенклатура послуг, що надаються підприємством, географія обслуговування, наявність спеціалізованого рухомого складу.

...