Тіньова економіка та її особливості в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Національний університет

«Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

Кафедра економічної теорії

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

на тему: «Тіньова економіка та її особливості в Україні»

Студент:

Дєдухов Євген Вячеславович

1 факультет, 1 курс, 9 група

Науковий керівник:

Губін Кирил Григорович

доцент кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук

Харків - 2014

ВСТУП

Проблема існування тіньової економіки дуже гостро постала в сучасній Україні. За деякими даними рівень тіньової економіки становив 45% ВВП України у 2012 році.

Економічні проблеми в Україні, незважаючи на зростання ВВП протягом останніх років, призвели до значного рівня безробіття, поширення нелегальної трудової діяльності, дедалі більшого розшарування населення за рівнем доходів. Відбувається суттєвий відплив кваліфікованої робочої сили з легального сектору економіки в нелегальний, оскільки останній пропонує значно кращі умови оплати праці.

На тлі «первинних цінностей» ринкового суспільства (свобода підприємництва, легалізація джерел доходів, обмеженість державного контролю і впливу на діяльність суб'єктів підприємництва, майнове розшарування суспільства на багатих і бідних, збагачення за будь-яку ціну) зародилися такі негативні явища, як розчарування більшості населення у майбутньому, зневіра у спроможність влади захистити людей від злочинності, деградація і розлад моральних норм поведінки, агресивність тощо.

Існуючі форми тінізації економічних процесів обумовлюють наявність в Україні значних обсягів тіньової зайнятості. Поширеними видами тіньової зайнятості є вулична торгівля, послуги населенню з будівництва, ремонтні роботи, зокрема ремонт автомобілів, приватне репетиторство, різного роду посередницька діяльність, дрібнотоварне виробництво у сільській місцевості тощо. Усі ці види діяльності здійснюються зазвичай без патентів, ліцензій, контрактів і не декларуються у податкових органах.

З огляду на це дослідження тіньової економіки є досить актуальним. Метою роботи є характеристика тінізації економіки як економічного явища, дослідження її впливу на економічне зростання. Відповідно завдання, які ми перед собою ставимо є: визначитися з поняттям тіньової економіки та з її структурою, виявити основні причини появи, а також стимулювання розвитку тіньової економіки, зосередити увагу на особливостях тінізації економіки в Україні, дослідити вплив тіньової економіки на показники економічного зростання.

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Серед сучасних факторів дестабілізації суспільно-економічних відносин особливе місце посідає тіньова економіка як системна загроза економічній безпеці держави.

Під тіньовою економікою розуміють різноманітну діяльність суб'єктів економічних відносин, які прямо чи опосередковано пов'язані з отриманням доходів без сплати податків поза межами чинного законодавства і соціального контролю [1, с.377].

Розвиток доіндустріального суспільства і його перехід в індустріальне сприяв тіньовій діловій активності у різноманітних її проявах. Так, деякі форми капіталістичного виробництва (наприклад, «розпорошена» мануфактура) становили «підпільну» противагу легальному цеховому ремеслу, піратство поширювалося в ХVI-ХVIII ст. в Середземному та Карибському морях, Індійському океані, завдаючи чималої шкоди морським перевезенням, казнокрадство та корупція були присутні в усіх абсолютистських державах. Певною мірою тіньова ділова активність була реакцією на наступ влади вельмож, яка ще не мала належного інституційного оформлення. Капіталізм у власному розумінні слова міцно вкоренився лише після того, як «протестантська етика» санкціонувала гонитву за багатством у формі «чесного бізнесу», що допускала конкуренцію і не заперечувала насильства. Епоха нового часу завершується узаконенням одних форм тіньового бізнесу (наприклад, банківської діяльності - колишнє лихварство) і посиленням боротьби з найбільш кримінальними його формами (комп'ютерним піратством, корупцією тощо).

Новий етап розвитку тіньової економіки спостерігається у другій половині ХХ ст., що пов'язується з глобальною трансформацією світового господарства. У розвинених країнах іллегалізація економічної діяльності в середині ХХ ст. викликана залученням цих країн до індустріального та інформаційного суспільства. У соціалістичних країнах різке зростання тіньового сектору виявилося результатом недосконалості директивно-планової моделі економіки порівняно з ринковою. Лаконічне пояснення основної причини істотної тінізації соціалістичного господарства дає американський економіст М. Олсон: «Якщо відсутня приватна власність, то всі громадяни матеріально зацікавлені у розкраданні господарства, але ніхто не зацікавлений особисто у його збереженні»

Ступінь розвитку економіки безпосередньо пов'язаний з рівнем регламентації господарської діяльності. Досить значна регламентація спостерігалася в імператорському Китаї і меркантилістських державах Західної Європи нового часу, які застосовували різні моделі регуляторного державного впливу. В античному ж суспільстві, що вважається яскравим прикладом економічної демократії, неформальна економіка взагалі не булазафіксована [2].

Розглянемо основні підходи до визначення цього поняття. Під час вивчення тіньової економіки дослідники, як правило, аналізують можливість здійснення фундаментального теоретичного аналізу, статистичної оцінки, оптимізації соціально-економічної політики, вдосконалення правоохоронної діяльності, посилення економічної безпеки.

За теоретичного підходу тіньова економіка розглядається як економічна категорія, що відображає складну систему економічних відносин. Прикладний підхід застосовується під час вирішення реальних статистичних завдань, формуванні рекомендацій щодо вдосконалення законодавства і корегуванні соціально-економічної політики. За методологічною ознакою розрізняють економічний, соціологічний, кібернетичний і правовий підходи до дослідження тіньової економіки. Розвивається також міждисциплінарний комплексний підхід. Соціологічні концепції тіньової економіки розглядають цю сферу з огляду на взаємодію соціальних груп, що відрізняються позицією у системі тіньових інститутів, мотивами економічної поведінки суб'єктів у певних ситуаціях. У межах кібернетичної концепції тіньова економіка розглядається як самодостатня система. Її прихильники розробляють економіко-математичні моделі прогнозування та управління тіньовою економікою, закономірностей її розвитку і взаємодії з офіційним сектором [2].

Структуру тіньової економіки становлять:

1) неофіційний (неформальний) сектор -- вся легальна економічна діяльність, що не враховується офіційною статистикою і не оподатковується (дрібне виробництво на присадибних ділянках, ремісництво, надання послуг на непостійній основі, разові підробітки, догляд за дітьми і т. ін.);

2) підпільний (протизаконний) сектор -- економічна діяльність, що забороняється законом і навмисно приховується (від незначних протиправних доходів за рахунок адміністративно-правових проступків до наркобізнесу і работоргівлі), а також кримінальний конгломерат антисоціальних, самовідтворювальних, надпотужних джерел накопичення тіньових капіталів[1, c.377].

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Розширення тіньового сектору за всіма напрямками і складовими (кількість зайнятих, сфери діяльності, розмір капіталу, частка у виробництві валового внутрішнього продукту, ступінь входження в державні структури всіх рівнів тощо) в сучасних умовах мають такі причини: 1) проблеми первісного нагромадження капіталу як передумови ринку штовхають підприємців на шляхи якнайшвидшого збагачення за будь-яку ціну; 2) зниження загального життєвого рівня більшості населення країни; безробіття; падіння реальних доходів; 3) втрата авторитету державними структурами, особливо після хаотичної, неефективної та антисоціальної приватизаційної політики; 4) посилення корупції та безвідповідальності держслужбовців; 5) недосконалість податкової системи; її нестабільність і складність; надмірний податковий тягар; 6) криза неплатежів, створена державними структурами; 7) важкий і витратний процес організації і ведення бізнесу; 8) низька економічна культура і правовий нігілізм населення[1, c.378].

Труднощі, які виникають у результаті внутрішньої неузгодженості регуляторно-правового механізму та беззмістовної зміни концептуальних орієнтирів, створюють необґрунтовані ризики та бар'єри на шляху здійснення підприємницької діяльності. Нестабільність законодавства, бюрократизм у прийнятті рішень місцевими та центральними органами влади, невизначеність прав і взаємних обов'язків держави та суб'єктів підприємницької діяльності, неврегульованість та суперечливість нормативних актів, які видаються різними відомствами, обумовлюють неефективність та обтяжливість регуляторної політики.

За умов, коли регуляторна політика держави йде усупереч з інтересами вагомих груп економічних суб'єктів, тіньова економіка поширюється на галузі та сфери діяльності й набуває масштабного вияву. Керуючись інтересами власного відтворення, економічні суб'єкти ведуть пошук сприятливіших шляхів використання доступних їм ресурсів, у тому числі - виходячи за межі чинного законодавства. Це спонукає їх до стихійного встановлення нових правил здійснення господарських операцій, в яких регулююча та контролююча роль держави поступово заміщується неформальними угодами між ними.

В тіньовій економічній діяльності досить поширені зловживання, що ґрунтуються на суперечностях законодавчої бази, яка допускає різне тлумачення положень закону навіть професіоналами. Замість того, щоб бути головним чинником прогресивних перетворень у суспільстві, законодавство стало помітним гальмом його реформування [2].

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Формування в Україні протягом років незалежності масштабного тіньового сектору значною мірою спровоковано втратою державою важелів ефективного регулювання економічних процесів, суттєвими недоліками економічної і правової політики, в тому числі незадовільним станом господарського законодавства. Труднощі, які виникають в результаті внутрішньої неузгодженості регуляторно-правового механізму та беззмістовної зміни концептуальних орієнтирів, створюють необґрунтовані ризики та бар'єри на шляху здійснення підприємницької діяльності. Нестабільність законодавства, бюрократизм у прийнятті рішень місцевими та центральними органами влади, невизначеність прав і взаємних обов'язків держави та суб'єктів підприємницької діяльності, неврегульованість та суперечливість нормативних актів, які видаються різними відомствами, обумовлюють «сприятливе середовище» для існування, а в окремих випадках, для зростання тіньового сектору економіки[2].

РОЗДІЛ 4. ХАРАКТЕР ТА НАПРЯМИ ВПЛИВУ ТІНЬОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

Цікавим питанням є аналіз того, чи є зв'язок між економічним зростанням національної економіки та розміром тіньового сектора? На наявність такого зв'язку вказують у своїх дослідженнях багато економістів, проте характер зв'язку є ще недостатньо дослідженим. Для відповіді на це питання, на наш погляд, необхідно визначити: мотиви формування тіньового сектора; характер та напрями впливу тіньового сектора на економічне зростання; основні фактори тінізації економіки України; заходи макроекономічної політики щодо мінімізації тіньового сектора в Україні на основі аналізу світового досвіду.

По-перше, проаналізуємо основні мотиви суб'єктів брати участь у тіньових операціях. Ф. Шнайдер виділяє чотири основні фактори: економія на витратах, відсутність «нечистої совісті», низький ризик виявлення, простота участі. Що стосується економії, то мова йде про уникнення підприємствами сплати податків та соціальних внесків, а також можливості не виконувати трудове законодавство. Відсутність «нечистої совісті» проявляється у сприйнятті тіньової економіки як нормальної частини суспільних відносин. Таке ставлення переважає у країнах, де низький рівень довіри до держави, що обумовлено низькою якістю державних інститутів. Наступним мотивом є низький ризик виявлення участі суб'єкта у тіньовій економіці. При цьому чим менше шансів викривання та менші штрафи, тим більше людей будуть йти на протизаконні дії. Оплата готівкою створює додаткові умови для участі в тіньовій економіці.

Другим кроком нашого дослідження є визначення характеру та напрямів впливу тіньового сектора на економічне зростання. Необхідно підкреслити, що, на нашу думку, неоднозначним є твердження про те, що тіньовий сектор гальмує економічне зростання. Якщо розуміти під економічним зростанням одну з базових складових економічного розвитку, яка проявляється у динаміці якісних та кількісних показників, то зрозуміло, що мова при цьому йде про офіційні показники, такі як ВВП, національне багатство. Офіційні показники дійсно не відображають обсягів випуску тіньового сектора. Таким чином, для об'єктивної оцінки економічного зростання національної економіки, доцільним буде введення певної поправки на тіньове виробництво. Тому пропонуємо розрізняти поняття явного та неявного економічного зростання. Явне економічне зростання буде виражатися у динаміці офіційних кількісних та якісних показників, а неявне - у динаміці показників, що поправлені на коефіцієнт коригування економічного зростання на рівень тінізації -KsEG.

У науковій літературі, як правило, розглядається вплив тіньового сектора саме на явне економічне зростання. Ми вважаємо за доцільне виділитияк прямий, так і непрямий, вплив тіньового сектора економіки на явне економічне зростання. При цьому прямий вплив проявляється у заниженні офіційних показників, якими оцінюється економічне зростання. Якщоми розглядаємо ВВП як основний показник явного економічного зростання, то в результаті прямого впливу тіньового сектора національна економікафактично недоотримує доходи у формі оплати праці найманих працівників,валового доходу та податкових надходжень, за винятком субсидій на виробництво та імпорт.

Непрямий вплив тіньової економіки проявляється у впливі на ефективність макроекономічної політики, з точки зору, насамперед, зростання помилок макроекономічного регулювання. Тобто негативні наслідки значного тіньового сектора проявляються у викривленні макроекономічних результатів, що негативно позначається як на прогнозуванні, так і на виборі методів державної економічної політики, які можуть виявитися помилковими. Вони пов'язані, як правило, з відсутністю достовірних даних про масштаби,структуру і динаміку частини продуктивної діяльності у легальному та нелегальному секторі.

Проявляється непрямий вплив на явне економічне зростання у:

- деформаціях податково-бюджетного регулювання, таких як порушення принципів оподаткування, нерівномірність податкового навантаження,зменшення доходної та видаткової частин державного бюджету, недофінансування економіки, у системі соціального страхування з причини деформації системи перерозподілу доходів;

- деформаціях грошово-кредитного регулювання, а саме: недостовірність структури платіжного балансу, що призводить, у кінцевому рахунку,до деформації структури споживання та інфляційних процесів, до збільшення інвестиційних ризиків та зменшення валових нагромаджень;

- деформаціях зовнішньоекономічного регулювання, що проявляєтьсяу зменшенні потенційних можливостей участі країни у світовій торгівлі та поділі праці.

Стосовно деформацій у податково-бюджетному регулюванні, необхідно зауважити, що неефективно проведена податкова політика призводить до деформації у всіх галузях і сферах діяльності. Так, ухилення від податків однієї групи платників податків призводить до необхідності справляння відсутньої частини податків з тих, хто їх сплачує. При посиленні податкового тягаря поступово відбувається збільшення групи неплатників. Мотивація таких суб'єктів господарювання буває різною. У результаті держава недоотримає доходної частини від податків у значно більшому обсязі. Це в першу чергу позначається на соціальній сфері, оскільки виплати на соціальні допомоги, пенсії та ін. забезпечуються за рахунок податків [4].

ВИСНОВКИ

Кожен з зазначених вище видів нелегальної діяльності здійснює певний вплив на економіку будь-якої країни і деформує її розвиток та інституційну побудову. Проте, тіньова економіка здійснює не лише негативний вплив на розвиток суспільно-економічного ладу, оскільки у межах короткострокової перспективи її вплив, особливо у перехідних економіках, може бути оцінений як позитивний. Іллегальна ділова активність може бути своєрідним захистом суб'єктів господарювання від недосконалої державної політики, дисгармонійних економічних, політичних та соціальних процесів. Необхідно наголосити, що позитивні наслідки, як уже зазначалося, мають короткостроковий характер (тимчасовий соціальний захист, тимчасова зайнятість, можливість реалізації професійного потенціалу тощо).

Поряд з деякими позитивними моментами наявності тіньової економіки існує ціла низка проблем, які, безперечно, потрібно розглядати як стратегічну небезпеку для розвитку суспільства та економіки, зокрема: 1) економічна - доходи, одержані у межах цього сектору, як правило, не використовуються на виробничо-продуктивні потреби, а спрямовуються на індивідуальне споживання чи відтпливають за кордон; 2) соціальна - людський капітал відтворюється у все гірших умовах; 3) політична - втрата державою авторитету на міжнародному рівні й неможливість виконання покладених на неї функцій, зокрема і правоохоронних чи оборонних; 4) загроза економічній безпеці держави; 5)моральна - шкода свідомості громадян, їх світогляду, культурним та етичним цінностям, деградація суспільства.

Основна причина поширення тіньової економіки в Україні полягає в непослідовності процесів системної трансформації. Формування в Україні протягом років незалежності масштабного тіньового сектору значною мірою спровоковано втратою державою важелів ефективного регулювання економічних процесів, суттєвими недоліками економічної і правової політики, у тому числі незадовільним станом господарського законодавства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

тіньовий економіка господарський

Основи економічної теорії: Підручник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф.

Л. С. Шевченко. - Х.: Право, 2008. - 448 с.

Варналій З.С. Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації [Електронний ресурс] / за ред. З.С. Варналія. - 2006 // Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/tyn_ekon/index.htm.

Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрямки подолання. - К.: НІСД,

2011. - 31 с.

Глуха Г. Я. Тіньова економіка: гальмування економічного зростання чи викривлення реальних результатів / Європейський вектор економічного розвитку. 2013. № 2 (15). - 82-91 с.

Юринець В., Лондар С. Особливості функціонування тіньової економіки в Україні /«Економічнийчасопис» № 11--12

Размещено на Allbest.ru